Анатомія модульні питання. Модульні питання. Модуль Травна система Класифікація внутрішніх органів

• Название: Модульні питання. Модуль Травна система Класифікація внутрішніх органів
• Анкор: Анатомія модульні питання.docx
• Дата: 15.02.2017
• Размер: 1.07 Mb.
• Имя файла: Анатомія модульні питання.docx
• Тип: Документы; #2736
• страница: 9 из 14

26. Ендокринну функцію підшлункової залози виконують острівці (insulaepancreaticae) - Лангерганса-Соболєва, відокремлені від решти екзокринної частини залози тонкими сполучнотканинними прошарками. Панкреатичні острівці є у всіх відділах підшлункової залози, але найбільше їх в області хвоста. Величина острівців складає від 0,1 до 0,3мм, а загальна кількість коливається від 1 до 2млн. і більше, при цьому їх об’єм не перевищує 3% від об’єму всієї підшлункової залози. Острівці складаються з клітин ендокриноцитів декількох видів. Переважають бета - клітини (60-80%), вони виробляють гормон інсулін, менше альфа – клітин (10-30%), вони синтезують гормон глюкагон, D-клітини підшлункової залози складають 10% і секретують гормон соматостатин, РР-клітини складають 2-5% і виробляють панкреатичний поліпептид (рис 82). Інсулін регулює обмін глюкози в організмі. Інсулін бере участь у перетворенні надлишків глюкози в жирні кислоти. Під впливом інсуліну одержувані з їжею білки розщеплюються до амінокислот. Інсулін забезпечує транспорт амінокислот у клітини. Крім того, інсулін стимулює сам процес біосинтезу білка.

27.

В області хвоста.

Анатомія спинного мозку

23. Біла речовина спинного мозку складається з мієлінізованих нервових відростків, які можуть бути: асоціативними ( зв'язок сегментів, половини спинного мозку), комісуральними ( зв'язок половин спинного мозку), проекційними (обопільні зв’язки спинного та головного мозку). Перша система (коротких волокон) відноситься до власного апарату спинного мозку. Короткі пучки склад. з висхідних і низхідних волокон і з’єднують сусідні ділянки сірої р-ни на різних рівнях (аферентні і вставні нейрони). Власні пучки починаються від інтернейронів сірої р-ни спинного мозку та колатералей волокон задніх корінців. Забезпечення інтра- та інтерсегментальних рефлексів. Короткі пучки асоціативних волокон, з'єднують ділянки спинного мозку.

24. Асоціативні волокна: короткі, довгі доцентрові (чутливі, аферентні), довгі відцентрові (рухові, еферентні). Дві системи довгих волокон складають провідниковий апарат двосторонніх зв'язків з головним мозком. Довгі волокна оточують власні пучки, захоплюють ділянки білої речовини між власними пучками та поверхнею мозку. Висхідні довгі волокна йдуть від інтернейронів сірої р-ни і від волокон задніх корінців. Низхідні йдуть від головного мозку.

25. Передній канатик. Довгі волокна утв. лише один аферентний шлях - tractus spinothalamicus anterior, решту складають еферентні шляхи: tractus corticospinalis anterior(пірамідний) імпульси свідомих рухів, tractus tectospinalis anterior (екстра пірамідний) несвідомі рухи, tractus reticulospinalis et vestibulospinalis ( збереження рівноваги, координація рухів), дорсальний повздовжній пучок – вегетативний еферентний шлях.

26. Бічний канатик. У складі багато аферентних і еферентних шляхів, також волокна власного сегментарного апарату, вегетативні шляхи. Висхідні: задній і передній спиномозково-мозочкові шляхи ( Флексіга і Говерса)(пропріоцептивна несвідома чутливість мозочкового напрямку), спинномозково-покрівельний шлях (зв’язує спинний мозок із середнім), бічний спинномозково-таламічний шлях (проводить імпульси больової і температурної чутливості). Низхідні: бічний кірково-спинномозковий шлях (пірамідний) (імпульси свідомих рухів), таламо-спинномозковий шлях (екстра пірамідний) імпульси несвідомих рухів, положення тіла), червоноядерно-спинномозковий(екстра пірамідний)(імпульси несвідомих рухів, тонусу м’язів), оливо-спинномозковий (екстра пірамідний)(імпульси рефлекторної координації рухів), присередній повздовжній пучок – співдружні рухові реакції очей, голови, шиї, тулуба.

27. Задній канатик. Висхідні провідні шляхи: нижній і клиноподібний пучки (Голля і Бурдаха) - це аферентні шляхи, які проводять пропріоцептивну чутливість кіркового напрямку (усвідомлену) та чуття стереогнозу. Система низхідних шляхів може бути віднесена до власного сегментарного апарату спинного мозку(між пучковий пучок, городково-крайовий пучок). Тонкий та клиноподібний пучок (аферентні), задній власний пучок(прилягає до сірої речовини).

28. Спинномозковий вузол (ганглій) – загальна назва нервових вузлів спинномозкових нервів. Разом з гангліями черепно-мозкових нервів відносяться до чутливих нервових вузлів. Має веретеноподібну форму, оточений капсулою. Містить тіла аферентних псевдо уніполярних нейронів, що розміщені групами на периферії, центральна частина зайнята відростками цих нейронів і прошарками ендоневрія. Нервові клітини спинномозкових вузлів оточені шаром гліальних клітин – мантійні гліоцити. Дендрити нейронів аферентної частини змішаних спинномозкових нервів йдуть на периферію, закінчуються там рецепторами. Аксони еферентної частини у складі заднього корінця йдуть у спинний мозок.

29. Задній корінець – сукупність аксонів псевдо уніполярних нейронів спинномозкового вузла, які входять у спинний мозок(вхід інформації в ЦНС). Входить в задньобічну борозну, має відрости аферентних нейронів, тіла яких лежать у спинномозкових вузлах.

30. Передній корінець виходить зі спинного мозку і має триваріантний волоконний склад: сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку( на рівні сегментів С1-С7, L3-L5, S1, S5, Co1), сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку та аксонів(прегангліонарних волокон) симпатонейроцитів бічної проміжної речовини(ядра) (на рівні C8-L2,L3), сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку та аксонів нейроцитів парасимпатичних крижових ядер.

31. Спинномозковий нерв з’єднується зі спинним мозком за допомогою заднього чутливого корінця і переднього рухового корінця. Кожен задній корінець має потовщення – чутливий вузол спинномозкового нерва ( аксон до спинного мозку, дендрит на периферію) – це сукупність аксонів псевдо уніполярних нейронів. Передній корінець – це сукупність аксонів моторних мультиполярних клітин переднього стовпа та (на рівні C8-L2, S2-S4) аксонів вегетативних мультиполярних клітин проміжного стовпа спинного мозку. Передні і задні корінці одного рівня з’єднуються і утворюють стовбур спинномозкового нерва.

32. Оболонки спинного мозку – 3 сполучнотканинні: тверда(зовнішня), павутинна (середня) м’яка (внутрішня). Вони продовжуються краніально і обгортають вже головний мозок як його оболонки. М’яка щільно прилягає до поверхні спинного, повторює його рельєф, є носієм кровоносних судин. Над нею міститься павутинна, а між ними підпавутинний простір(де спинномозкова рідина, пункція Л3-Л4). Муж павутинною і твердою – підтвердооболонний простір. Над твердою - надтвердооболонний простір, де міститься внутрішнє венозне сплетіння і жирова тканина.

33. Спинний мозок фіксується наступними структурами: проміжною шийною перегородкою, зубчастими зв’язками, всіма оболонками корінців спинномозкових нервів, кінцевою ниткою.

. Анатомія головного мозку

1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.

Передній розширений відділ нервової трубки є зачатком головного мозку і ділиться 2 перетяжками на 3 первинні мозкові пухирці: передній (prosencephalon), середній (mesencephalon), задній (rhombencephalon).

2. Стадія 5 пухирців утворюється шляхом диференціації 3 первинних пухирців. Передній prosencephalon ділиться на проміжний diencephalon (таламуси, гіпоталамус, очні бугри, 3 шлуночок) і кінцевий telecephalon (великі півкулі, бічні шлуночки). Середній mesencephalon не ділиться (водопровід). Задній rhombencephalon ділиться на довгастий myelencephalon (вентрально довгастий мозок, дорсально – нижній мозковий парус) і задній metencephalon (вентрально - міст, дорсально – мозочок, 4 шлуночок).

3. Аномалії розвитку головного мозку. Дизрафія краніальної ділянки нервової трубки – аненцефалія, екзоенцефалія, ініоненцефалія, черепно-мозкові кили, аплазія і гіпоплазія мозолистого тіла/ядерних груп/пірамід або олив довгастого, поренцефалія (порушення розвитку мозкових оболон, кісток черепа, покривів голови), мікро і макроенцефалія (розміри).

4. Головний мозок, ембріологічна класифікація похідні.

Передній prosencephalon ділиться на проміжний diencephalon (таламуси, гіпоталамус, очні бугри, 3 шлуночок) і кінцевий telecephalon (великі півкулі, бічні шлуночки). Середній mesencephalon не ділиться (водопровід). Задній rhombencephalon ділиться на довгастий myelencephalon ( вентрально довгастий мозок, дорсально – нижній мозковий парус) і задній metencephalon (вентрально - міст, дорсально – мозочок, 4 шлуночок).

5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на

довгастий myelencephalon (вентрально довгастий мозок, дорсально – нижній мозковий парус) і задній metencephalon (вентрально - міст, дорсально – мозочок, 4 шлуночок).

6. На препарат головного мозку помітно 3 великі частини – стовбур мозку truncus encephali, мозочок cerebellum, великий мозок cerebrum.

7. До стовбуру відносяться довгастий мозок medulla oblongata, міст pons (Varolii), середній мозок mesencephalon (вентральна myelencephalon, вентральна metencephalon, mesencephalon)

8. Довгастий мозок: розвиток, межі, зовнішня будова. З rhombencephalon вентральної стінки myelencephalon. Має на поверхні передню серединну щілину( по боках піраміди, латерально від них оливи), 2 парні передньобічні і задньобічні борозни, задню серединну борозну( по боках задньої серединної борозни лежать задні канатики, що діляться на fasciculus gracilis et cuneatus), проміжну борозну.

Нижня межа – великий потиличній отвір черепа, перехрестя пірамід. Верхня межа – біля заднього краю моста.

9. Довгастий мозок. Внутрішня будова. Сіра речовина у товщі: 1. тонке та клиноподібне ядра ( в однойменних горбках), їх нейроцити є тілами других нейронів шляхів Голля та Бурдаха, дотикова чутливість і стереогноз. Їх аксони утворюють внутрішні дугоподібні волокна (при середня петля), зовнішні дугоподібні волокна (задні – у ніжні мозочкові ніжки свого боку, передні – нижні мозочкові ніжки протилежного боку через перехрестя). 2. Оливне ядро - в оливі, регулює рівновагу через оливо-мозочковий та оливо-спинномозковий шляхи. 3. Ядра ІХ,Х,ХІ, ХІІ пар черепних нервів. 4. Ретикулярна формація.

5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).

Біла речовина: довгі волокна - транзитні провідні шляхи обопільних ( висхідних та низхідних) зв’язків (кірково-спинномозковий(пірамідний) шлях), що утв неповне перехрестя пірамід – decussatio piradidum і decussatio lemniscorum). Короткі волокна - Провідні шляхи, які перемикаються на ядрах довгастого мозку. 3. Провідні шляхи, започатковані у довгастому мозку.

10. Міст. З вентральної metencephalon, вище довгастого, зверху межує з середнім мозком, з боків із середніми мозочковими ніжками.

Задня поверхня є верхньою половиною поверхні ромбоподібної ямки. Будова – основна частина моста( з цибулинно-мостовою борозною), покрив моста (тегментум) (між ними трапецієподібне тіло), вентральна і дорсальна поверхні.

11. Міст. Внутрішня будова. Сіра речовина: передньої частини – ядра мосту ( в них перемикаються кірково-мостові волокна), задньої частини – ядра V, VI, VII, VIII пар черепних нервів, ретикулярна формація, ядра трапецієподібного тіла. Міст є провідниковим апаратом головного мозку. Біла речовина: передньої частини - кірково-ядерний шлях, кірково-спинномозковий шлях, кірково-мостові волокна, мосто-мозочкові волокна; задньої частини – бічна петля, присередня петля, спинномозково-покрівельний шлях, покрівельно-спинномозковий шлях, передній спинномозково-мозочковий шлях, червоноядерно-спинномозковий шлях, таламо-спинномозковий шлях(екстрапірамідальний), сітчасто-спинномозковий шлях, присередній повздовжній пучок, задній повздовжній пучок (Шютца) (еферентний вегетативний).

12. Присередня петля: Позаду трапецієподібного тіла знаходиться ретикулярна формація, збоку від неї медіальна петля, яка обєднує шляхи кіркового напрямку: tractus bulbothalamicus, спинномозкову петлю(tractus spinothalamicus anterior et lateralis) і трійчасту петлю/ tractus trigeminothalamicus (волокна від nucleus spinalis nervi trigemini, nucleusprincipalis nervi trigemini, nusleus mesencephalicus nervi trigemini, що прямують до таламуса).

13. Ретикулярна формація моста складається з комплексу ядер і полів, що різняться за цитохімічними і функціональними властивостями. Найскладніше організований дорсальний відділ моста, що включає в себе блакитну пляму, парабрахіальну область, ядро Келликера-Фюзе. Центральний відділ покришки моста зайнятий паралемнісковим полем (area paralemnisci tegmentalis), воно ж оральне та каудальне ядра моста. В базальних відділах покришки моста знаходиться тегментальне ретикулярне ядро Бехтерева, а в каудальних гігантськоклітинне поле, що продовжується у покришку довгастого мозку.

14. Ромбоподібна ямка. Обмежена верхніми і нижніми мозочковими ніжками. Верхній і нижній кути ромба з’єднує серединна борозна. Бічні кути мають бічні закутки та присінкові поля (ядра VIIІ пари черепних нервів). У межах нижнього кута ямки – 2 трикутники – під’язикового і блукаючого нервів. На поверхні ямки є блакитне місце і лицевий горбок. Проекція ядер:

V пара – трійчастий нерв ( 1 рухове, 3 чутливих ядра): рухове ядро трійчастого нерва – самотомоторне, середньомозкове ядро – пропріоцептивне, головне (мостове) ядро – тактильна чутливість, тиск, спинномозкове ядро – біль, температура.

VI пара – відвідний нерв: соматичне рухове ядро відвідного нерва

VII пара – лицевий нерв(1 соматомоторне ядро), проміжний нерв (ядра одинокого шляху, верхнє слиновидільне ядро, сльозове ядро)

VIII пара – присінково-завитковий нерв ( присінкові ядра: верхнє Бехтерева, присереднє Швальбе, нижнє Роллера, бічне Дейтерса, завиткові ядра: переднє і заднє)

IX пара – язикоглотковий нерв ( подвійне ядро, ядра одинокого шляху, нижнє слиновидільне ядро)

X пара – блукаючий нерв ( подвійне ядро, ядра одинокого шляху, заднє ядро блукаючого нерва)

XI пара – додатковий нерв ( подвійне ядро і ядро додаткового нерва)

XII пара – під’язиковий нерв ( ядро під’язикового нерва)
15. Ядра черепних нервів. У дорсальній частині довгастого мозку лежить задній повздовжній пучок, утворений серотоніненергічними та пептидергічними волокнами, що з’єднують між іншим ядра V, VII, IX, X, XI, XII пар черепних нервів ( проявляється у поєднанні між собою жування, ковтання, секреції слини, шлункового соку). Присередній повздовжній пучок починаються від екстрапірамідних ядер – проміжного ядра Кахаля і ядра присереднього повздовжнього пучка Даркшевича. Волокна цього пучка з’єднують рухові ядра ІІІ, ІV, VI пар черепних нервів, також вестибулярні ядра VII пари з ядрами XI пари (проявляється в узгодженому русі очей та фіксації погляду). Ядра IX, X, XI, XII пар черепних нервів беруть участь в іннервації внутрішніх органів і похідних зябрового апарату.

16. Ядра черепних нервів, які розташовані в дорзальній частині моста; їх функціональна характеристика. З глибини цибулинно-мостової борозни на основній частині моста виходить VI пара черепних нервів, а в її кінцях міститься мосто-мозочковий кут, з якого виходять корінці VII, VIII пари. Там, де міст переходить в середні мозочкові ніжки, в нього входить V пара. На фронтальному зрізі моста в покришці вище трапецієподібного тіла можна побачити ядра VIII-V пар.

17. Четвертий шлуночок. Розвивається із порожнини rhombencephalon – rhombocele. Має форму намету. Дно утворене ромбоподібною ямкою( задні поверхні довгастого і мосту). Покрівля – верхній мозковий парус . У задньонижньому відділі шлуночка 3 отвори: серединний отвір Маженді, два бічних отвори Люшка, крізь які шлуночок сполучається з підпавутинним простором, через водопровід з ІІІ шлуночком, а через отвір з засувкою з центральним каналом спинного мозку.

18. Перешийок ромбоподібного мозку. Склад: трикутник петлі trigonum lemnisci, верхні мозочкові ніжки, верхній мозковий парус. Є найвужчим у стовбурі мозку.

19. Середній мозок. З середнього мозкового пухирця. Між структурами заднього мозку та проміжного мозку. Має дорсально над рівнем водопроводу покрівлю tectum (2 верхніх і 2 нижніх горбка, з’єднані ручкою верхнього/нижнього горбка), вентрально нижче водопроводу ніжки (з’єднують стовбур мозку з півкулями великого мозку). Порожниною є водопровід/Сальвія.

Сіра речовина. Містить пептидергійні нейрони. Центральна сіра речовина оточує водопровід мозку. Під водопроводом – ядра ІІІ пари – околорухового нерва ( ядро околорухового нерва – іннервація м’язів очного яблука, додаткове ядро околорухового нерва – м’яз-звужувач зіниці , непарне серединне ядро війковий м’яз) Під водопроводом ядро IV пари (ядро блокового нерва – верхній косий м’яз ока).

Ядра екстрапірамідальної системи: ядро присереднього повздовжнього пучка, червоне ядро, чорна речовина ( центр екстрапірамідної системи – жування, ковтання + емоції, складні рухи).

Ретикулярна формація: проміжне ядро Кахаля.

21. Біла речовина. Аферентні провідні шляхи: у покрівлі, у складі присередньої та бічної петлі, окремо проходить передній спинномозково-мозочковий шлях Говерса.

Еферентні провідні шляхи: 1. червоноядерно-спинномозковий, сітчасто-спинномозковий і покрівельно-спинномозковий шляхи, присередній повздовжній пучок, 2. В основі ніжки мозку від кори півкуль великого мозку: лобово-мостові, кірково-ядерні, бічні та передні кірково-спинномозкові, тімяно-скронево-потилично-мостові. 3. Перехрестя середнього мозку: дорсальне і вентральне покриву, перехрестя верхніх мозочкових ніжок, блокове перехрестя.

22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів


23. Мозочок.

З задньої стінки metencephalon. Будова: 2 півкулі, між ними черв’як. Клаптик з кожної півкулі і вузлик черв’яка утворюють клаптиково-вузликову частку мозочка, між ними знаходяться ніжки клаптика, до яких кріпиться нижній мозковий парус. Зв’язок з сусідніми відділами ЦНС: нижні, середні, верхні мозочкові ніжки.