Клiнiчна_фармакологiя_навчал_нии_посiбник. Навчальний посібник до практичних занять для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів

• Название: Навчальний посібник до практичних занять для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів
• Дата: 08.02.2022
• Размер: 466.6 Kb.
• Имя файла: Клiнiчна_фармакологiя_навчал_нии_посiбник.docx
• Тип: Навчальний посібник; #354745
• страница: 13 из 28

ІV. Тести для контролю засвоєння матеріалу

Тести вихідного рівня

1. 
   Найбільш важливою метою в досягненні оптимального лікування бронхіальною астми є наступне:
   

1. 
   Впевнитись що концентрація адреномімектиків підтримується на терапевтичному рівні на протязі доби
   
2. 
   Забезпечення швидкого зняття бронхоспазму
   
3. 
   Застосування інгаляторів за потребою не частіше за 3 разів за тиждень
   
4. 
   Пригнічення запалення у дихальних шляхах
   
5. 
   Застосування тільки ліків в інгаляційних формах запобігаючи оральне застосування
   

2. 
   Який з наступних агоністів адренергічних рецепторів не виявляє бронходилатуючої активності і не застосовується для лікування хворих на бронхіальну астму?
   

1. 
   Адреналін
   
2. 
   Норадреналін
   
3. 
   Сальбутамол
   
4. 
   Сальметерол
   
5. 
   Тербуталін
   

3. 
   Пацієнт з бронхіальною астмою приймає препарат з групи метилксантинів перорально. Що з наступного характеризує цей клас ліків:
   

1. 
   Виводяться переважно нірками у не зміненому вигляді
   
2. 
   Застосовуються для профілактики приступів задухи при бронхіальній астми
   
3. 
   Мають великий терапевтичний діапазон
   
4. 
   Мають високу протизапальну активність
   
5. 
   Являються частою причиною запаморочення
   

4. 
   Хворий на бронхіальну астму скаржиться на помірні приступи бронхоспаму один раз на тиждень. Він приймає інгаляційно сальбутамол при приступах задухи і для профілактики приступів інгаляційно бекламетазон. Якщо лікар бажає призначити сальметерол він повинен зробити наступне:
   

1. 
   Відмінити кортикостероїд
   
2. 
   Відмінити сальбутамол
   
3. 
   Відмінити сальбутамол і кортикостероїд
   
4. 
   Залишити призначенні ліки для додаткового профілактичного ефекту
   
5. 
   Застосовувати сальметерол при гострих симптомах захворювання
   

5. 
   Хворий прийняв летальну дозу теофілину. Що з наступного є найбільш вірогідною причиною смерті:
   

1. 
   Апное внаслідок парадоксального бронхоспазму
   
2. 
   Брадикардія та блокада серця
   
3. 
   Гепатотоксичність та недостатність функції печінки
   
4. 
   Гіпоксія в наслідок неможливості дихати при судомах
   
5. 
   Реакція гіперчутливості
   

Еталони відповідей

№ тесту	1	2	3	4	5
Відповідь	D	B	B	D	D

Тести кінцевого рівня знань

1. 
   Пацієнт, 16 років, з ознаками діспное був доставлений до відділення інтенсивної терапії. Йому діагностували бронхіальну астму та провели невідкладне лікування. На наступний день під час візиту до сімейного лікаря йому призначено вживання сальбутамолу за потребою. Через декілька тижнів пацієнт скаржиться на необхідність застосування інгалятора до декілька разів на добу кожен день. При об’єктивному дослідженні лікар виявив погіршення стану хворого. Яке початкове лікування цього хворого було би більш раціональним для контролю бронхіальної астми:
   

1. 
   Замінити сальбутамол на сальметерол
   
2. 
   Підвищити дозу сальбутамолу під час кожного приступу задухи
   
3. 
   Призначення інгаляційного кортикостероїду та сальбутамолу
   
4. 
   Призначення кромоглікату натрію та сальбутамолу
   
5. 
   Призначення преднізолону перорально та сальбутамолу
   

2. 
   У пацієнтки 16 років з бронхіальною астмою розвився тремор скелетних м’язів, який індукований лікарським засобом. Який з наступних ліків є найбільш вірогідною причиною цього стану:
   

1. 
   Бекламетазон
   
2. 
   Зафір-лукаст
   
3. 
   Іпратропію бромід
   
4. 
   Кромоглікат натрія
   
5. 
   Сальбутамол
   

3. 
   Пацієнт 23 років з бронхіальною астмою скаржиться на приступи задухи після прийому навіть не великої дози аспірину. Найбільш вірогідним поясненням є те що аспірин:
   

1. 
   Блокує синтез ендогенних простагландинів, які мають бронходилатуючу активність
   
2. 
   Індукує гіперчутливість мускарінових рецепторів в гладеньких м’язах бронхів
   
3. 
   Індукує гіперчутливість Н1 рецепторів в гладеньких м’язах бронхів
   
4. 
   Індукують формування антитіл до саліцелатів в тучних клітинах бронхів
   
5. 
   Попереджують або зменшують зв’язування адреналіну з В2-адренорецепторами
   

4. 
   Пацієнт похилого віку хворіє на ХОЗЛ та отримує декілька ліків, одним з яких є іпратропію бромід. Що з наступного є головним ефектом для досягнення терапевтичної дії цього препарату:
   

1. 
   Блокада ендогенних бронхо-констрикторних медіаторів
   
2. 
   Уповільнення виділення адреналіну з наднирників
   
3. 
   Пригнічення фосфордіестерази, в наслідок чого зменшується руйнування цАМФ
   
4. 
   Попередження реакції антиген-антитіло в тучних клітинах
   
5. 
   Супресія запалення
   

5. 
   Хворий, 26 років, на бронхіальну астму отримує бронхолукаст. Що є основним механізмом його дії:
   

1. 
   Виведення адреналіну з наднирників
   
2. 
   Підвищення чутливості адренергічних рецепторів до катехоламінів
   
3. 
   Пригнічення фосфордіестерази, в наслідок чого зменшується руйнування цАМФ
   
4. 
   Попередження реакції антиген-антитіло в тучних клітинах
   
5. 
   Пригнічення запалення
   

6. 
   Хлопчик з ознаками респіраторного дістресу в наслідок тяжкої атаки бронхіальної астми доставлений в відділення інтенсивної терапії. Одним з ліків, що були призначенні хворому, був ацетилцистеїн. Для чого був призначений цей лікарський засіб?
   

1. 
   Для блокування рецепторів лейкотрієнів
   
2. 
   Для пригнічення метаболічної дезактивації адреналіну або ₂-агоністів
   
3. 
   Пригнічення синтезу лейкотриєнів
   
4. 
   Для швидкого пригнічення запалення в бронхах
   
5. 
   Для підвищення секреції в бронхах, що приводить до покращення виділення харкотиння
   

7. 
   Пацієнт на бронхіальну астму почав приймати фуросемід, що був призначений з причин не пов’язаних з бронхіальною астмою. Пацієнт через декілька тижнів діуретичної терапії почав скаржитися на погіршення задухи. Тести визначення функції легень підтвердили погіршення його стану. Який механізм є найбільш вірогідним у погіршені клінічної картини у пацієнта після призначення фуросеміду?
   

1. 
   Блокування ендогенних бронходилатуючих ефектів циркулюючого адреналіну
   
2. 
   Посилення бронхоконстрикції в наслідок виведення ацетилхоліну
   
3. 
   Механізм бронхоконстрикції без посередників
   
4. 
   Підвищення в’язкості слизу бронхів
   
5. 
   Підвищення кліренсу медіаторів запалення, внаслідок чого знижується їх концентрація в плазмі крові
   

8. 
   У хворого, який перебував у пульмонологічному відділені з приводу лікування бронхіальної астми розвився тривалий приступ експіраторної задухи. Після багаторазових інгаляцій астмопенту з’явилось часте поверхневе дихання. Хворий втратив свідомість. Яку невідкладну допомогу потрібно провести?
   

1. 
   Ввести в/в 60-90 мг преднізолону на фізіологічному розчині
   
2. 
   Провести ендотрахеальну інтубацію та ШВЛ
   
3. 
   Почати інфузійну терапію натрію гідрокарбонатом
   
4. 
   Ввести в/в еуфілін
   
5. 
   Дати фторотановий наркоз
   

9. 
   У чоловіка 35 років впродовж 12 років при контакті з квітковим пилком розвивалися ядухи. При поступленні: дихання із свистячими хрипами на вдиху та видиху за участю додаткових м’язів, АТ 130/85 мм рт.ст., пульс 110 уд./хв., частота дихання 30 за 1 хв., аускультативно з обох боків - “німа легеня”. Введення яких медикаментозних препаратів доцільно в даній ситуації?
   

1. 
   Глюкокортикостероїди
   
2. 
   Антибіотики
   
3. 
   Бета-адреноблокатори
   
4. 
   Бета-адреноміметики
   
5. 
   Антигістамінні
   

10. 
    У хворої, яка тривалий час хворіє на БА, розвинувся приступ ядухи, який триває добу. Введення еуфіліну в/в полегшення не принесло, після інгаляції сальбутамолу стан погіршився. Об’єктивно: набухання шийних вен, дифузний ціаноз. ЧСС – 100 за хвилину, АТ 130/90 мм рт.ст., тони серця ослаблені, акцент ІІ тону над a. pulmonalіs. Який препарат необхідно призначити у першу чергу?
    

1. 
   Дексометазон
   
2. 
   Інтал
   
3. 
   Атровент
   
4. 
   Серевент
   
5. 
   4% р-н гідрокарбонату натрію
   

11. 
    Хворий В., 72 років, хворіє на ХОЗЛ. Об’єктивно: ядуха, ЧД-30/хв., ортопное, акроціаноз, дихання клокочуще, чути на відстані, під час кашлю виділяється пінисте харкотиння рожевого кольору у великій кількості, Р - 90/хв., слабкого наповнення, АТ-80/50 мм. рт. Над легенями - маса різнокаліберних вологих хрипів. Який препарат в першу чергу треба ввести хворому?
    

1. 
   Преднізолон
   
2. 
   Нітропрусид натрію
   
3. 
   Дроперідол
   
4. 
   Морфін
   
5. 
   Пентамін
   

12. 
    Хвора лікується з приводу важкого перебігу ХОБ. В анамнезі - ревматизм з мітральним стенозом. Стан хворого різко погіршився. Об’єктивно: збуджена, задишка змішаного характеру, акроціаноз, кашель з виділенням значної кількості пінистого харкотиння рожевого кольору. ЧД – 28/хв., Над легенями - маса різнокаліберних вологих хрипів. Тони серця різко ослаблені, миготлива аритмія. Р - 95/хв., АТ-130/80 мм.рт.ст. Який препарат треба ввести хворому першочергово?
    

1. 
   Адреналін
   
2. 
   Гідралазин
   
3. 
   Еуфілін
   
4. 
   Нітрогліцерин
   
5. 
   Строфантин
   

13. 
    Хвора 38 р. доставлена у клініку у важкому стані. Об’єктивно: виражена задишка, дихання поверхневе, хвора „хапає ротом” повітря, шийні вени набухлі, дифузний ціаноз. Над більшою частиною легень дихальні шуми не вислуховуються. Р-138/хв., АТ-85/60 мм рт.ст. Тони серця аритмічні, ослаблені, ритм галопа. Газовий склад крові : РаО2 – 54 мм.рт.ст., РаСО₂ – 51 мм рт.ст., рН-7,2. Невідкладна допомога?
    

1. 
   Гангліоблокатори
   
2. 
   Глюкокортикоїди
   
3. 
   Нітрати
   
4. 
   Серцеві глікозиди
   
5. 
   Сечогінні
   

14. 
    Які з перерахованих препаратів відносяться до піразолоновим похідних?
    
    1. 
       Кордарон
       
    2. 
       Ацетілсаліцилова кислота
       
    3. 
       Бутадіон
       
    4. 
       Суліндак
       
    5. 
       Бісептол
       
15. 
    Яке ускладнення зустрічається при лікуванні препаратами ацетілсаліцилової кислоти?
    
    1. 
       Гіпоглікемія
       
    2. 
       Закрепи
       
    3. 
       Тромбоцитоз
       
    4. 
       Поліфагія
       
    5. 
       Розвиток бронхоспазма
       
16. 
    Яке ускладнення зустрічається при глюкокортикоідній терапії?
    
    1. 
       Гіперглікемія
       
    2. 
       Тромбоцитопенія
       
    3. 
       Посивіння волосся
       
    4. 
       Виразка шлунковокишкового тракту
       
    5. 
       Гіпотензія
       

Еталони відповідей

№ тесту	1	2	3	4	5	6	7	8
Відповідь	E	E	A	A	E	E	D	A

№ тесту	9	10	11	12	13	14	15	16
Відповідь	A	A	A	D	B	C	E	A

Заняття 7

КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОТИАЛЕРГІЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.