Клiнiчна_фармакологiя_навчал_нии_посiбник. Навчальний посібник до практичних занять для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів

• Название: Навчальний посібник до практичних занять для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів
• Дата: 08.02.2022
• Размер: 466.6 Kb.
• Имя файла: Клiнiчна_фармакологiя_навчал_нии_посiбник.docx
• Тип: Навчальний посібник; #354745
• страница: 19 из 28

ІV. Тести для контролю засвоєння матеріалу

Тести вихідного рівня

1. 
   У клініку поступив хворий 18 р., зі скаргами на виражену задишку, кашель, свербіж шкіри. Захворів гостро, біля години тому після прийому аналгіну. З дитинства – кропивниця, “аспіринова астма”. Об’єктивно: параорбітальний набряк, почервоніння та набряк обличчя. Дихання свистяче. Пульс 96 за 1 хв., АТ 80/50 мм рт.ст. Препаратом невідкладної допомоги буде?
   
   1. 
      Дексометазон
      
   2. 
      Дімедрол
      
   3. 
      Еуфілін
      
   4. 
      Строфантин
      
   5. 
      Супрастин
      
2. 
   У пацієнта 43 р., при введення в/м біциліну виник сильний головний біль, шум в вухах, болі за грудиною, відчуття жару, пітливість. Об’єктивно: стан хворого важкий, PS 115 за 1 хв., ниткоподібний, АТ 80/30 мм рт.ст. Який з препаратів необхідно ввести в першу чергу ?
   
   1. 
      Атропін
      
   2. 
      Допамін
      
   3. 
      Мезатон
      
   4. 
      Преднізолон
      
   5. 
      Строфантін
      
3. 
   Хворий Л., 21 року, після введення гентаміцину, через півгодини відчув нестачу повітря, свербіж долонь, почервоніння обличчя, запаморочення в голові. Артеріальний тиск знизився до 75/50 мм. рт ст., ЧД 24 за 1 хв., пульс 105 уд/хв. З якого препарату необхідно розпочати невідкладну допомогу?
   
   1. 
      Гідрокарбонат натрію в/в
      
   2. 
      Гідрокортизон в/в
      
   3. 
      Дімедрол в/м
      
   4. 
      Допамін в/в
      
   5. 
      Еуфілін в/в
      
4. 
   При проведенні скарифікаційного тесту із сумішшю пилкових алергенів у 26-літнього хворого Р., з клініко-анамнестичними ознаками алергічного риніту раптово з’явилися слабкість, запаморочення, холодний піт на тлі АТ 70/40 мм. рт.ст., ЧСС 120 уд/хв. Який першочерговий захід необхідно вжити для усунення даного ускладнення?
   
   1. 
      В/в введення 40 мг дексаметазону
      
   2. 
      Введення 0,9% розчину NaCl до 200 мл в/в струменево
      
   3. 
      Киснева терапія
      
   4. 
      Обколювання місця введення алергену 0,1% розчином адреналіну до 1 мл., накладання вище цього місця джгута
      
   5. 
      Прийом 30 мг преднізолону per os
      
5. 
   Хворий 42 років, скаржиться на різке утруднення дихання, охриплість голосу, приступи чихання, рясні виділення рідини з порожнини носу, свербіння в носі та в очах. Вказані симптоми з’явились через 6 годин після прийому в їжу крабів. При непрямій ларингоскопії різкий набряк слизової гортані, просвіт гортані звужений до 2 мм. Які лікувальні заходи слід негайно провести хворому?
   
   1. 
      Внутрішньовенне введення преднізолону
      
   2. 
      Ендоларингеальні інгаляції
      
   3. 
      Призначення антибіотиків
      
   4. 
      Призначення протинабрякових препаратів
      
   5. 
      Промивання шлунку
      

Еталони відповідей

№ тесту	1	2	3	4	5
Відповідь	A	D	B	D	A

Тести кінцевого рівня знань

1. З|із| гнійної рани хворого виділений патогенний стафілокок і визначена чутливість його до антибіотиків : Пеніцилін – зона затримки зростання|зросту| 8 мм ; оксацилін| – 9 мм ; ампіцилін – 10 мм ; гентаміцин| – 22 мм ; лінкоміцин| – 11 мм . Який антибіотик необхідно вибрати для лікування хворого ?

A. Ампіцилін

B. Пеніцилін

C. Лінкоміцин

D. Гентаміцин

E. Оксацилін
2. У дитини|дитяти| діагностований кандидоз порожнини рота. Який лікарський препарат використовується для лікування кандидозу порожнини рота?

A. Тетрациклін

B. Гентаміцин

C. Ністатин

D. Пеніцилін

E. Цифран
3. У|біля,в| хворого сифілісом при лікуванні препаратами вісмуту з'явилися|появлялися| сірі плями на слизистій оболонці ротової порожнини і симптоми нефропатії. Який засіб|кошт| застосовують як антидот при отруєнні препаратами вісмуту?

A. Метиленовий синій

B. Унітіол

C. Налоксон

D. Бемегрін

E. Налорфін
4. У хворого діагностували легеневу форму туберкульозу. Який лікарський засіб використовують для лікування туберкульозу?

A. Тетрациклін

B. Норсульфазол

C. Пеніцилін

D. Фуразолідон

E. Ізоніазид

4. Хворий тривалий час приймав антибіотики широкого спектру дії, що викликало|спричиняло| зниження апетиту, нудоту, пронос з|із| гнильним запахом. Про яку побічну дію йде мова|промова|?

A. Гепатотоксична дія

B. Алергічна реакція

C. Дисбактеріоз

D. Нефротоксична дія

E. Пряма дратівлива дія
5. У|біля,в| хворого, що звернувся|обертався| в лікарню з|із| скаргами на пронос, діагностували амебну дизентерію. У комплексне лікування був включений тетрациклін. Який вид дії призначеного препарату?

A. Пряма дія

B. Рефлекторна дія

C. Основна дія

D. Необоротна|незворотна,безповоротна| дія

E. Етіотропна дія

6. У інфекційне відділення|відокремлення| лікарні госпіталізований хворий з|із| діагнозом бактеріальної дизентерії. Лабораторними дослідженнями встановлено|установлений|, що збудник чутливий до багатьох протимікробних засобів|коштам|, але|та| у хворого виявлені явища анемії. Який препарат протипоказаний хворому?

А. Ампіцилін.

У. Фталазол.

С. Левоміцетін.

D. Ентеросептол.

Е. Фуразолідон.

7. Хворий 60 років госпіталізований в хірургічне відділення|відокремлення| у зв'язку з інфекцією, викликаною|спричиняти| синегнойною| паличкою, яка чутлива до антибіотика ряду|лави,низки| Пеніциліну. Вкажіть, який з|із| приведених пеніцилінів| має виражену|виказувати,висловлювати| активність по відношенню до Pseudomonas| aeruginosa|?

А. Оксацилін

В. Метіцилін

С. Феноксиметілпеніцилін

D. Бензілпеніцилін

Е.Карбеніцилін
8. У чоловіка 52 років діагностований системний амебіаз з|із| поразкою|ураженням| кишечника, печінки, легенів. Який препарат слід призначити?

А. Ентеросептол

В. Хиніофон

С.Метронідазол

D. Хінгамін

Е. Тетрациклін
9. При інфекції кісткової системи (остеомієліт, остеіт|) доцільно призначати препарати, які проникають в кісткову тканину і кістковий мозок:

A. Лінкоміцин

B. Бензілпеніцилін

C. Біцилін-3

D. Гентаміцин

E. Синтоміцин

10 У хлопчика 10 років діагностований інфекційний гінгівіт, ускладнений кандидозом ротової порожнини. Комбінацію яких лікарських препаратів найдоцільніше застосувати в цьому випадку?

A. Ампіцилін+ністатін

B. Пеніцилін+тетрациклін

C. Пеніцилін+ерітроміцин

D. Пеніцилін+бісептол

E. Тетрациклін+бісептол.
Еталони відповідей

№ тесту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Відповідь	D	C	A	E	C	E	E	C	A	A

Заняття 9

КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ.

І. Теоретичні питання

1. 
   Антациди: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.
   
2. 
   Ліки, які регулюють моторику ШКТ: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.
   
3. 
   Блокатори H₂-гістамінових рецепторів: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.
   
4. 
   Інгібітори протонової помпи: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.
   
5. 
   Антидіарейні ліки: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.
   
6. 
   Проносні ліки: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.
   
7. 
   Засоби, які зменшують метеоризм: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.
   
8. 
   Пробіотики: механізм дії, фармакокінетичні властивості, терапевтичне застосування, побічні ефекти, взаємодія з іншими ліками.
   
9. 
   Принципи фармакотерапії виразкової хвороби.
   
10. 
    Принципи фармакотерапії нудоти і блювоти.
    
11. 
    Принципи фармакотерапії виразкового коліту.
    
12. 
    Принципи фармакотерапії хвороби Крона.
    

ІІ. Теоретичний матеріал

2.1. Антациди

Антациди – ліки, які зменшують кислотність шлункового вмісту за рахунок хімічної взаємодії з соляною кислотою в порожнині шлунку.

1.1. Механізми дії

Антациди спроможні абсорбувати пепсин, крім того, підвищення рН гальмує конвертацію пепсиногена в пепсин. Ці ліки мало впливають на нічну продукцію кислоти, навіть якщо їх призначають перед сном.

Антациди діляють на антациди, що всмоктуються (системні, розчинні) і не всмоктуються (несистемні, нерозчинні). До розчинних антацидів відносять натрія гідрокарбонат, до нерозчинний – кальція карбонат, магнія оксид, магнія гідроксид, магнія карбонат, алюмінію гідроксид, алюмінію фосфат.
1.2. Протипоказання, попередження і взаємодії

Згідно сучасних рекомендацій застосування розчинних антацидів є небажанним. Нерозчинні антациди не повинні застосовуватися при порушенні функції нирок, хворобі Альцгеймера. Антациди, що містять алюміній, протипоказані під час вагітності.

Антациди впливають на всмоктування більшості ліків. Так, тетрацикліни з антацидами образують комплекси, які практично не всмоктуються. Підвищення рН шлунку веде до зниження всмоктування слабких кислот (дигоксин, фенітоїн, хлорпромазин, ізоніазид). Також антациди внаслідок збільшення рН сечі спроможні впливати на елімінацію деяких ліків (прискорення екскреції саліцилитів, гальмування екскреції амфетамінів).

Антациди зменшують всмоктування антагоністів Н₂-гістамінових рецепторів, тому ці ліки повинні призначатися з інтервалом мінімім 2 години. Антациди зменшують всмоктування непрямих антикоагулянтів, деяких сульфаніламідів, саліцилатів, інгібіторів протонної помпи, фторхінолонів, макролідів, протигрибкових ліків, протипротозойних ліків, противірусних ліків, протитуберкульозних ліків, серцевих глікозидів, інгібіторів АПФ, протиепілептичних ліків, нейролептиків, НПЗЗ.
2. Ліки, які регулюють моторику ШКТ

Активний вплив на моторику ШКТ спроможні завдавати декілька груп ліків: прокінетики, проносні ліки, жовчогінні ліки, комбіновані ферментні препарати і деякі інші. Прокінетики (домперидон, метоклопрамід) мають лікувальний ефект при порушенні моторіки ШКТ, переважно його верхніх відділів, а також цетральний проти блювотний ефект.

2.1. Механізми дії

Прокінетики є специфічними антагоністами дофаніномих рецепторів. Вони пригнічують хеморецептори тригерної зони мозоку, зменшують чутливість вісцеральних нервів, що передають імпульси від пілоричного відділу шлунку і дванадцятипалої кишки до блювотного центру. Через гіпоталамус і парасимпатичні нерви впливають на тонус і моторику ШКТ. Метоклопрамід частково блокує серотонінові (5-НТ₃) рецептори. Домперидон переважно має периферичну дію.

Ліки, що регулюють моторику ШКТ, попереджують печію, гикавку, аерофагію, відрижку, нудоту, блювоту, дискомфорт у епігастрії, шлунково-стравохідний рефлюкс. Вони підвищують тонус гладеньких м’язів шлунку та дванадцятипалої кишки шляхом послаблення сфінктеру воротара шлунку. Вони зменшують спазм сфінктеру Оді, нормалізують моторику жовчного міхура.

2.2. Протипоказання, попередження і взаємодії

Прокінетики з групи дофамінових рецепторів протипоказані при кровотечі з ШКТ, перфорації шлунку або дванадцятипалої кишки, механічній непрохідності кишечника, епілепсії, хворобі Паркінсона та інших екстра пірамідних розладах, глаукомі, феохромоцитомі, пролактин-секретуючій пухлині гіпофізу, гіперпролактинемії, вагітності, лактації, у дітей до 1 року життя, при підвищенній чутливості до ліків цієї групи.

Метоклопрамід посилює всмоктування ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу, етанолу, діазепама, леводопи, ампіциліну, тетрацикліну, проранолола. Вони послаблюють всмоктування дигоксину. Нейролептики підвищують ризик виникнення екстра пірамідних розладів під впливом метклопраміда. Антисекреторні ліки та антациди знижують біодоступність домперидона, а М-холінолітики – зменшують його вплив на евакуаторну функцію шлунку і перистальтику кишковника.
3. Блокатори H₂-гістамінових рецепторів

Блокатори H₂-гістамінових рецепторів – клас анти секреторних засобів, механізм яких заснован на конкурентному пригніченні рецепторів гістаміна парієтальними клітинами.

3.1. Механізми дії

Мехізм дії блокаторів H₂-гістамінових рецепторів заснован на ліквідації ефекту гістаміна при конкуренції з ним на рівні H₂-гістамінових рецепторів клітини. Блокатори H₂-гістамінових рецепторів активують рецептори і викликають формування вторинних месенджерів.

3.2. Протипоказання, попередження і взаємодії

Блокатори H₂-гістамінових рецепторів протипоказані при відомій гіперчутливості до данної групи ліків, вагітності та лактації.

Вони застосовуються обережно у дітей до 12 років, при захворюваннях печінки і нирок. Хворим після 75 років необхідно корегувати дозу.

Взаємодії блокаторів H₂-гістамінових рецепторів описані з цілим рядом ліків:

• 
  наркотичні анальгетики (пригнічення метаболізму, підвищення плазмових концентрацій);
  
• 
  анксиолітики та снодійні (пригнічення метаболізму бензодіазепінів, підвищення плазмових концентрацій);
  
• 
  антиаритмічні (підвищення плазмових концентрацій аміодарона, прокаїнаміда);
  
• 
  макроліди (підвищення плазмових концентрацій еритроміцина з підвищенням ризику токсичності);
  
• 
  нейролептики (може посилюватися дії клозапіну, хлорпромазину).
  

4. Інгібітори протонової помпи

Інгібітори протонової помпи клас антисекреторних ліків, які утворюють ковалентні зв’язки з молекулою (Н+,К+)-АТФази парієтальної клітини, що приводить до призупинення переносу йонів гідрогену у просвіт залоз шлунку. Інгібітори протонової помпи мають самий потужний анти секреторний ефект.

4.1. Механізми дії

Інгібітори протонової помпи накопичуються в кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин, де вони перетворюються в кативну форму і утворюють ковалентні зв’язки з молекулою (Н+,К+)-АТФази парієтальної клітини

4.2. Протипоказання, попередження і взаємодії

Інгібітори протонової помпи протипоказані при вагітності, гіперчутливості до цього класу ліків, лактації, дітям до 14 років.

Взаємодії інгібітори протонової помпи описані з цілим рядом ліків:

• 
  кетоконазол, інтраконазол (зменшення всмоктування протигрибкових ліків);
  
• 
  фенітоїн (підвищення концентрації в крові та посилення ефектів фенітоїна під впливом омепразола);
  
• 
  пероральні антикоагулянти (підвищення концентрації в крові та посилення ефектів антикоагулянтів під впливом омепразола);
  
• 
  діазепам (пригнічення метаболізму діазепаму під впливом омепразола);
  
• 
  дигоксин (можливо підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові);
  
• 
  пероральні контрацептиви, теофілін (можливо прискорення метаболізму під впливом лансопразола).
  

ІІ. Самостійна робота

Завдання 1. Ознайомтесь з таблицею 1 і призначте інгібітори протонової помпи пацієнту з:

6. 
   виразкою дванадцятипалої кишки;
   
7. 
   ерозивним езофагітом;
   
8. 
   гастроезофагальним рефлюксом;
   
9. 
   гіперсекреторними станами.
   

Завдання 2. Поясніть взаємодію омепразолу з іншими ліками:

3. 
   кларитроміцин;
   
4. 
   варфарин;
   
5. 
   бензодіазепіни;
   
6. 
   фенітоїн.
   

Таблиця 1. Застосування, побічні ефекти та дозування інгібіторів протонової помпи.

Ліки	Застосування	Дозування
Омепразол	Виразкова хвороба, ерозивний езофагіт, гастроезофагальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)	20–40 мг/добу перорально; 60 мг/добу до 120 мг 2 рази/добу
Ланзопразол	Як омепразол	15–30 мг/добу перорально
Езомепразол (Nexium)	Як омепразол	20–40 мг/добу перорально
Пантопразол	Як омепразол	40 - 120 мг/добу перорально; внутрішньовенно 80 мг; максимальна доза 240 мг/добу
Рабепразол	Як омепразол	2–60 мг/добу

Завдання 3. Ознайомтесь з таблицею 2 і призначте антациди пацієнту з:

1. 
   виразкою дванадцятипалої кишки;
   
2. 
   ерозивним езофагітом.
   

Завдання 4. Поясніть взаємодію антацидів з іншими ліками:

1. 
   дигоксин, фенітоїн, хлорпромазин, ізоніазид;
   
2. 
   тетрациклін;
   
3. 
   саліцилити.
   

Таблиця 2. Застосування, побічні ефекти та дозування антацидів.

Ліки	Застосування	Дозування
1. Сполуки алюмінію
Алюмінію фосфат (Phosphalugel)	Ерозивний езофагіт, виразка дванадцятипалої кишки	Суспензія: 5–15 мл між їжею та на ніч перорально
2. Сполуки кальцію
Кальцію карбонат (Vitacalcin)	Ерозивний езофагіт, виразка дванадцятипалої кишки	0.5–12 г перорально за потребою
3. Комбіновані ліки
Maalox	Ерозивний езофагіт, виразка дванадцятипалої кишки	Суспензія: 5–15 мл між їжею та на ніч перорально

Завдання 5. Ознайомтесь з таблицею 3 і призначте блокатори Н₂-гістамінових рецепторів пацієнту з:

1. 
   виразкою дванадцятипалої кишки;
   
2. 
   ерозивним езофагітом.
   

Завдання 6. Поясніть взаємодію блокаторів Н₂-гістамінових рецепторів з іншими ліками:

1. 
   антациди, метоклопрамід;
   
2. 
   лужні ліки, антиметаболіти;
   
3. 
   пероральні антикоагулянти, фенітоїн, лідокаїн, теофілін.
   

Таблиця 3. Застосування, побічні ефекти та дозування блокаторів Н₂-гістамінових рецепторів.

Ліки	Застосування	Дозування
Ранітидин	Ерозивний езофагіт, виразкова хвороба	150 мг перорально 2 рази на добу або 300 мг перорально на ніч; 50 мг 3-4 рази на добу внутрим’язово, внутрішньовенно
Фамотидин	Ерозивний езофагіт, виразкова хвороба	20–40 мг перорально, внутрішньовенно в одній дозі або два рази на добу

Завдання 7. Ознайомтесь з таблицею 4 і призначте ліки, які регулюють моторику ШКТ, при нудоті, блювоті.

Завдання 8. Поясніть взаємодію метоклопраміду з іншими ліками:

1. 
   антіхолінергічні ліки або наркотичні анальгетики;
   
2. 
   дигоксин;
   
3. 
   ацетамінофен, тетрацикліни, леводопа;
   
4. 
   інсулін.
   

Таблиця 4. Застосування, побічні ефекти та дозування ліків, які регулюють моторику ШКТ.

Ліки	Застосування	Дозування
Метоклопрамід (Cerucal)	Нудота, блювота	10–15 мг перорально
Домперидон (Motilium)	Нудота, блювота	10 мг перорально кожні 8 годин.

Завдання 9. Ознайомтесь з таблицею 5, призначте антидіарейні ліки хворому на:

3. 
   виразку дванадцятипалої кишки;
   
4. 
   ерозивний езофагіт.
   

Завдання 10. Поясніть взаємодію лопераміду з іншими ліками:

1. 
   алкоголь, блокатори гістамінових рецепторів, наркотики, седативні засоби, гіпнотики;
   
2. 
   антидепресанти, блокатори гістамінових рецепторів;
   
3. 
   інгібітори МАО.
   

Таблиця 5. Застосування, побічні ефекти та дозування антидіарейних ліків.

Ліки	Застосування	Дозування
Лоперамід (Imodium A)	Діарея	Початкова доза 4 мг перорально, потім по 2 мг після кожної дефекації (не більше 16 мг/добу)

Завдання 11. Ознайомтесь з таблицею 6, призначте проносні засоби пацієнту з закрепами.

Завдання 12. Поясніть взаємодії бісакодилу з молоком, антацидами, блокаторами H₂-гістамінових рецепторів, інгібіторами протонової помпи.
Таблиця 6. Застосування, побічні ефекти та дозування проносних засобів.

Ліки	Застосування	Дозування
1. Сольові проносні засоби
Препарати магнію (Milk of Magnesia)	Закріп	1-2 пакетика на добу.
2.Подразнюючі та стимулюючі проносні засоби
Бісакодил	Закріп	Таблетки: 10–15 мг на добу per os Супозиторії: 10 мг один раз на добу
3. Емульгатори
Мінеральна олія (Milkinol)	Закріп	15–45 мл перорально
4. Гіперосмотичні проносні засоби
Гліцерин	Закріп	Супозиторії: вставити 1 супозиторій в пряму кишку на 15 хв
Лактулоза (Duphalac)	Закріп	10–60 мл/добу перорально

Завдання 13. Ознайомтесь з таблицею 7, призначте лікування хворому на виразкову хворобу шлунку.
Таблиця 7. Ліки, що застосовуються в лікуванні виразкової хворобу шлунку.

Група ліків	Приклади	Дози
1. Ліки, які пригнічують кислотність в шлунку
Антациди	Маалокс	1-2 таблетки після їжі
Антагоністи H2 гістамінових рецепторів	Ранітидин Фамотидин	300 мг 2 рази на добу 40 мг 1-2 рази на добу
Інгібітори протонової помпи	Омепразол Ланзопразол Рабепразол Пантопразол Езомепразол	20 мг/добу 30 мг/добу 20 мг/добу 40 мг/добу 20 мг/добу
2. Ліки, які захищають слизову оболонку шлунку
Сукральфат	Сукральфат	1 г 4 рази на добу
Аналоги простагландину	Мізопростол	200 мкг 4 рази на добу
Сполуки, що містять вісмут	Вісмута субцитрат	Дивись: антихелікобактерна терапія

Завдання 14. Ознайомтесь з таблицею 8, призначте антихелікобактерне лікування хворому на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.
Таблиця 8. Антихелікобактерна терапія

Ліки	Дози
Трійна терапія
1. Вісмута субцитрат + Метронідозал + Тетрациклін	2 таблетки 4 рази/добу 250 мг 4 рази/добу 500 мг 4 рази/добу
2. Ранітидин (або вісмута субцитрат) + Тетрациклін + Кларитроміцин або метронідозал	400 мг 2 рази/добу 500 мг 2 рази/добу 500 мг 2 рази/добу
3. Омепразол (або ланзопразол) + Кларитроміцин + Метронідозал + Амоксицилін	20 мг 2 рази/добу (30 2 рази/добу) 250 або 500 мг 2 рази/добу 500 мг 2 рази/добу 1 г 2 рази/добу
Квадротерапія
Омепразол (або ланзопразол) + Вісмута субцитрат + Метронідозал + Тетрациклін	20 мг (30 мг) на добу 2 таблетки 4 рази на добу 250 мг 500 мг 4 рази на добу

Завдання 15. Ознайомтесь з таблицею 9, призначте ферменти травлення пацієнту з нудотою і блювотою.

Таблиця 9. Фармакотерапія нудоти і блювоти.

Лікування	Механізми	Приклади	Клінічні призначення
Проти блювотні ліки	Антигістамінергічні ліки	Диметилгідри­нат	Нудота руху, захворювання внутрішнього вуха
	Антихолінергічні ліки	Скополамін	Нудота руху, захворювання внутрішнього вуха
	Антагоністи 5-HT3 серотонинових рецепторів	Ондасетрон, гранісетрон	Блювата післі хірургічного втручанні, хіміотерапії, променевої терапії
	Трициклічні антидепресанти	Амітриптилін, нортриптилін	Функціональна нудота
Прокінетики	Агоністи 5-HT4 рецепторів	Цизаприд	Функціональна диспепсія, гастроезофагальний рефлюкс
	Агоністи 5-HT4 рецепторів і антидопамінергічні ліки	Метоклопрамід	Функціональна диспепсія
	Агоністи мотіліну	Еритроміцин	Парез шлунку
	Периферичні антидопамінергічні ліки	Домперидон	Функціональна диспепсія, парез шлунку
	Аналоги соматостатину	Октреотид	Псевдообструкція кишкивнику
Інші ліки	Бензодіазепіни	Лоразепам	Нудота і блювота під час хіміотерапії
	Глюкокортікоїди	Метилпредні­золон, дексаметазон	Нудота і блювота під час хіміотерапії
	Канабіоїди	Тетрагідро­канабінол	Нудота і блювота під час хіміотерапії

Завдання 16. Ознайомтесь з таблицею 10, призначте ферменти травлення пацієнту з виразковим колітом в активній фазі.
Таблиця 10. Фармакотерапія виразкового коліту в активній фазі.

	Легкий перебіг	Перебіг середньої тяжкості	Тяжкий перебіг	Фульмінантна форма
Дистальна форма	5-аміно­саліцилова кислота перорально і/або клізма	5-аміносаліци­лова кислота перорально і/або клизма Глікокортиїди в клізмі Перорально глюкокорти­коїди	5-аміносаліцилова кислота перорально і/або клизма Глікокортиїди в клізмі Перорально або внутріньовенно глюкокортикоїди	Внутрішьовенно глюкокортикоїди
Розповсю­джена форма	5-аміно­саліцилова кислота перорально і/або клізма	5-аміносаліци­лова кислота перорально і/або клизма Глікокортиїди в клізмі Перорально глюкокорти­коїди	5-аміносаліцилова кислота перорально і/або клизма Глікокортиїди в клізмі Перорально або внутріньовенно глюкокортикоїди	Внутрішьовенно глюкокортикоїди

Завдання 17. Ознайомтесь з таблицею 11, призначте підтримуюче лікування пацієнту на виразковий коліт.
Таблиця 11. Підтримуюче лікування виразкового коліту в активній фазі.

Види коліту	Ліки
Дистальний коліт	5-аміносаліцилова кислота перорально і/або клизма 6-меркаптопурин або азатіоприн
Розповсюджений коліт	5-аміносаліцилова кислота перорально і/або клизма 6-меркаптопурин або азатіоприн

Завдання 18. Ознайомтесь з таблицею 12, призначте підтримуюче лікування пацієнта на хворобу Крона в активній фазі.
Таблиця 12.Підтримуюче лікування хвороби Крона в активній фазі.

Легкий перебіг і перебіг середньої тяжкості	Тяжкий перебіг	Перианальні ускладнення, фістули
5-аміносаліцилова кислота перорально і/або клизма	5-аміносаліцилова кислота перорально і/або клизма	Метронідозал іабо ципрофлоксацин
Метронідозал і/або Ципрофлоксацин Перорально глюкокортікоїди Інфліксимаб Будезонід	Метронідозал і/або ципрофлоксацин Перорально або внутрішньовенно глюкокортікоїди Інфліксимаб	Азатіоприн або 6-меркаптопурин Інфліксимаб

Завдання 23. Ознайомтесь з таблицею 12, призначте підтримуюче лікування пацієнта на хворобу Крона.
Таблиця 15. Підтримуюче лікування хвороби Крона

Запалення	Перианальні ускладнення, фістули
5-аміносаліцилова кислота перорально і/або клизма	Метронідозал and/або ципрофлоксацин
Азатіоприн або 6-меркаптопурин Інфліксимаб	Азатіоприн або 6-меркаптопурин Інфліксимаб

ІІІ. Навчальні задачі

1. 
   Хворий К., 52 років, скаржиться на слабкість, запаморочення, серцебиття. Занедужав гостро (був раптовий позив на стілець). Упродовж достатньо довгого часу страждає на печію після вживання їжі, іноді вночі, відмічає “голодні болі”. Об’єктивно: шкіра бліда. Тони серця ослаблені, пульс 110 за хвилину, слабкого наповнення, АТ - 90/60 мм рт.ст. Язик чистий, сухуватий. Живіт м'який, нерізка болісність у надчеревній ділянці, дьогтьоподібний рідкий кал. Нb - 80 г/л. Яка найбільш можлива причина кровотечі в даного хворого? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
2. 
   Хвора 38 років скаржиться на періодичну субферільну температуру, загальну слабкість, тупій біль у правій половині живота та навколо пупка, чергування закрепів із проносами кашоподібним стільцем до 3-4 разів з незначною домішкою крові. Якій попередній діагноз та необхідне обстеження? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
3. 
   Хвора 42 років доставлена із скаргами на гострий біль в шиї зліва, який посилюється при повороті голови, головний біль, слабкість, підвищення температури тіла до 39 – 400. Хворіє 5 днів. В анамнезі хронічний тиреоїдит. При огляді: на передній поверхні шиї в зоні щитовидної залози гіперемія шкіри, при пальпації пухлинне новоутворення, флюктуація, біль. Яке захворювання Ви запідозрюєте? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
4. 
   У хворої, яка госпіталізована в хірургічне відділення з підозрою на гострий апендицит, діагностовано гонококовий пельвеоперитоніт. Вкажіть подальшу тактику хірурга. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
5. 
   До відділення урології поступив чоловік 32 років зі скаргами на біль у ділянці сечового міхура, промежини, прямої кишки та відсутність сечовипускання при наявності бажання це зробити, підвищену температуру тіла. Захворів день тому, після переохолодження. Спершу була температура до 39, часте сечовипускання (особливо вночі), а також домішок крові у кінці сечовипускання, а через кілька годин з’явились вищевказані скарги. При огляді привернув до себе увагу повний сечовий міхур; при ректальному обстеженні у хворого виявилась болісна та збільшена простата; у клінічному аналізі сечі – бактеріурія та піурія. Попередній діагноз – гострий простатит. Яка терапія буде етіотропною? Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
6. 
   Дівчинка 5 років скаржиться на головні болі, зниження апетиту, слабкість, нудоту, блювоту, гіркоту у роті, болі у животі, більш справа, періодичні проноси. Об’єктивно: зниженого харчування, язик обкладений білим нальотом, живіт м’який, доступний для пальпації, при пальпації має місце біль в області жовчного міхура. Змін при дослідженні крові не виявлено. Зі слів матері брат дівчинки місяць тому хворів на лямбліоз. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
7. 
   У 33-х літнього чоловіка 3 тижні тому виявлений гострий гепатит В. Збільшилась жовтяниця, з’явилась втрата свідомості: хворого перевели у реанімаційне відділення. Діагноз: печінкова недостатність. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
8. 
   Хворій, 20 років, яка перебуває на лікуванні та обстеженні в гастроентерологічному відділенні, встановлено діагноз гепатиту. Яка група препаратів входить до базисної терапії хворої? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
9. 
   Жінка, 32 років, перенесла гостру форму вірусного гепатиту В. Протягом 2 міс. під час проведення контролю виявляється висока концентрація НВV-ДНК. Яка тактика ведення хворої? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків.
   
10. 
    У чоловіка, 38 років, півроку тому під час лікування в клініці з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки було виявлено підвищення рівня холестерину до 8,0 ммоль/л. Після гіпохолестеринемічної дієти протягом 6 міс. і занять ранковою гімнастикою холестерин залишався в межах 7,4 – 7,8 ммоль/л. З анамнезу відомо, що батько хворого помер від ІХС у 45 років. Об’єктивно: зріст 175 см, маса тіла – 78 кг, пульс – 80 за хвилину, АТ – 130/80 мм рт.ст. Змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Яке медикаментозне лікування доцільно призначити пацієнту для первинної профілактики ІХС?