Нова економіка. Нова економіка навч посібник. Навчальний посібник Нова економіка
 Скачать 1.4 Mb.
|
|
Мобільна комерція (М-комерція) є однією із форм електронної комерції, яка має найбільший потенціал. Розмір світового ринку мобільної комерції зростає швидше, ніж загальна електронна комерція або загальний роздрібний продаж в цілому. Мобільна комерція передбачає здійснення комерційних операцій в мережі Інтернет через використання бездротових кишенькових пристроїв, таких як мобільні телефони. Мобільні трансакції електронної комерції включають купівлю та продаж широкого спектру товарів і послуг, онлайн-банкінг, оплату рахунків, доставку інформації тощо. Фактори, що спричинюють стрімке зростання мобільної комерції: різке зростання користуванням мобільними телефонами по усіх групах країн (в багатьох регіонах світу вона перевищила навіть 100 %); технологічні досягнення, що дали бездротовим кишеньковим пристроям розширені можливості і значну обчислювальну потужність; підвищення попиту на Інтернет-додатки з більшою базою замовників і споживачів; можливість створення індивідуального профілю для конкретного споживача з підвищеним рівнем безпеки або захисту інформації. За даними дослідників, глобальний дохід від мобільної електронної комерції у 2014 р. сягнув 204 млрд. дол. США. Через кілька років прогнозується його зростання до 600 млрд. дол. США і навіть більше. Соціальна та мобільна комерція стали потужною платформою для розвитку ринку онлайн-ігор (вони є одним із найбільш швидко зростаючих сегментів індустрії азартного бізнесу) і найбільшою платформою електронної комерції. Онлайн-ігри є віртуальним товаром, який може бути класифікований як послуга, що надається (чи продається) компаніями, що керують соціальними мережами чи сайтами спільнот. Продаж таких віртуальних товарів іноді називають мікро-транзакціями, що є пропозицією скористатись комп’ютерною грою чи послугою безкоштовно, тоді як за повну (розширену) версію визначеної послуги потрібно доплатити. У світі налічується більше 40 % Інтернет-користувачів, які грають в ігри-онлайн, з яких на чоловіків припадає трохи більше половини від загальної ігрової аудиторії. Що стосується оплати для гри, як і раніше, на ігровому ландшафті домінують кредитні картки, хоча також все більше популярними стає використання альтернативних платежів, таких як електронні гаманці. Розвиток глобального ринку онлайн-ігор напряму залежить від кількості користувачів, для яких ігри є найкращим інструментом розваг. Такий інтерес споживачів забезпечив стійке і динамічне зростання галузі. Нещодавно проведено масштабне опитування серед аудиторії споживачів стосовно специфіки їх онлайн-поведінки та виявлення уподобань щодо купівлі товарів через мережу Інтернет. Аналіз відповідей респондентів дав наступні результати: більша частина респондентів активно почала користуватись персональними комп’ютерами більше, ніж 15 років тому, а з доступом до Інтернет – більше 10-ти років тому; 63,8 % опитаних заходять в мережу через ПК і смартфони та проводять більше трьох годин в день онлайн; основна маса часу приділяється соціальним мережам (27,69 %), пошуковим системам (25,13 %) та Інтернет-магазинам (21,54 %); 48,3 % респондентів почали купувати товари (послуги) в Інтернеті більше, ніж 5 років тому, і більшість з них здійснюють покупки товарів чи послуг через мережу 1 раз на місяць або 1 раз на 3 місяці. Як бачимо, існує поступове переважання віртуальної комерції не лише у торгівельній практиці, але й проникнення віртуальних форм взаємовідносин споживача та виробника у інші сфери, що, в свою чергу, призвело до формування значного за обсягами сегменту електронної комерції у глобальній економіці. Проаналізувавши різні форми електронної комерції, можемо стверджувати, що останнім часом справді існує ризик для подальшого існування торгівельних мереж у сучасному їх вигляді у формі фізичних ринків та магазинів, оскільки спостерігається тенденція до зростання попиту на купівлю онлайн. 6. Електронна комерція та проблеми її розвитку в Україні. Індекс мережевої готовності Стрімкий технологічний розвиток у сфері електроніки та кібернетики став передумовою інтенсивного нарощення процесів інформатизації усіх сфер народного господарства. Формування інформаційного суспільства призвело до виходу інформаційно-комунікаційних технологій на новий рівень, що дозволяє вирішувати складні економічні завдання як для окремих комерційних структур, так і в загальнодержавному масштабі. При цьому значна частина економіки бізнесу стає електронною і переміщується у глобальне середовище мережі Internet. Одним із засобів здійснення і підтримки процесів інформатизації в економічному середовищі є електронна комерція, яка дає змогу максимально ефективно здійснювати комерційні операції, оперативно реагувати на зміни ринку товарів та послуг, розширювати сфери впливу комерційних суб'єктів та посилювати їх конкурентні переваги. Електронна комерція є основною складовою електронного бізнесу, хоча ці поняття часто ототожнюють. Електронна комерція – це комерційна взаємодія суб'єктів бізнесу з приводу купівлі-продажу товарів та послуг (матеріальних та інформаційних) з використанням інформаційних мереж (Internet, мережа стільникового зв'язку, внутрішні локальні мережі фірм). Розрізняють такі види електронної комерції: електронний обмін інформацією, електронний рух капіталу, електронну торгівлю, обіг електронних грошей, електронний маркетинг, електронний банкінг, електронні страхові послуги тощо. Кожен з видів електронної комерції включає в себе наступні операції: встановлення контактів між потенційними контрагентами; обмін інформацією; купівля-продаж товарів та послуг; до- і післяпродажна підтримка (надання інформації про товар або послугу, рекомендації щодо використання товару, консультації замовників); електронні платежі; управління доставкою; бізнес-адміністрування. Характерні риси електронної комерції: 1. Зростання конкурентоспроможності фірмиза рахунок зменшення витрат на ведення бізнесу, на рекламу та просування товару, на обслуговування клієнтів, на підтримку комунікацій, зменшення витрат часу на взаємодію з клієнтами та діловими партнерами, розширення до- і післяпродажної підтримки; 2. Розширення та глобалізація ринків:для Internet не існує географічних кордонів, часових обмежень, вихідних днів, неробочого часу, причому вартість та швидкість доступу до інформації не залежить від віддалі до її джерела (за винятком транспортних витрат по доставці придбаного товару). У зв'язку з цим малі та середні підприємства можуть успішно конкурувати на глобальному ринку, а споживачі мають можливість одержувати максимально зручний та широкий доступ до товарів і послуг. 3. Персоналізація взаємодії:за допомогою інформаційних мереж фірми можуть одержувати детальну інформацію від кожного клієнта та автоматично надавати товари та послуги за ринковими цінами. 4. Зміни в інфраструктурі за рахунок зменшення частки або повного виключення матеріальної інфраструктури (будівлі, споруди), скорочення кількості персоналу, зменшення кількості посередників. 5. Створення нових продуктів та послуг, наприклад, служби електронної доставки і підтримки, надання довідкових послуг, послуг з встановлення контактів між замовниками та постачальниками і т.п. Ринок електронної комерції через особливості існування у віртуальному світі характеризується високою залежністю від рівня розвитку і якості роботи інфраструктури та економією щодо трансакційних витрат у порівнянні з традиційною економікою. Це стало можливим завдяки тому, що процес руху товару в мережі, на відміну від звичайної комерції, віртуалізується та автоматизується, і при цьому відпадає необхідність у витратах на закупівлю товару та його зберігання, утримування обслуговуючого персоналу тощо. Електронні торговельні майданчики дозволили продавцям в автоматичному режимі формувати віртуальний асортимент з безлічі найменувань товарів, а ведення переговорів та укладення угод успішно замінило функціонал провайдерів послуг електронної торгівлі. Особливістю електронної комерції є те, що споживачі у порівняні з виробниками значно виграють від доступу до мережі Інтернет через можливість самостійного прийняття рішення щодо купівлі без надмірного тиску з боку торгових посередників чи виробників. Іншою особливістю електронної комерції є відділення інформаційних потоків від матеріальних, що багатьма вченими-економістами визначається як одне з найважливіших зрушень у світовій економіці. Результатом такого зсуву стає зміна пріоритетів в управлінні поставками – від оптимізації руху товару до оптимізації інформаційних потоків. Електронна комерція дозволяє виробникам контролювати постачання на всіх етапах руху товару, оптимізувати виробництво і отримувати інформацію про споживчий попит якнайшвидше. Управління взаємовідносинами зі споживачами в електронній комерції уніфікується і комп’ютеризується. Виробник не взаємодіє з покупцями ні до здійснення угоди, ні під час її вчинення. Його функції у відносинах з покупцями виконують електронні посередники. Управління обслуговування споживачів лише частково знаходиться в руках товаровиробників, які визначають параметри товарів і асортиментну політику, терміни виконання замовлень і тривалість виробничого циклу, а також завдяки Інтернет- технологіям мають можливість здійснювати зворотний зв'язок зі споживачами. Безпосереднє обслуговування споживачів здійснюють логістичні провайдери, що забезпечують безпосередній супровід угод (прийом платежів, доставку товару тощо), а послуги, що надаються такими посередниками, носять уніфікований характер і є єдиними для всіх споживачів. Тому вибір партнерів у цій галузі для товаровиробників є обмеженим. В рамках електронної комерції видділення інформації в окремий потік зумовлює зосередження уваги на її асиметрії. Інтернет-магазини характеризуються тимчасовим лагом між вибором товару, купівлею і доставкою, де є розрив відстані, що перешкоджає покупцям безпосередньо оцінити продукцію. Це розділення означає, що покупець не має інформації про продукт до того часу, поки його не буде доставлено, а онлайн-продавці, контролюючи інформацію, здатні її перебільшувати або свідомо завищувати якість. Невизначеність, пов’язана з онлайн-покупками, призводить до двох проблем інформаційної асиметрії: несприятливого відбору (спотворення інформації, що призводить до спотворення істинних характеристик збуту) та моральної шкоди (якщо продавці не виконують свої обіцянки або беруть участь у діяльності, що приносить вигоду за рахунок покупця). Негативним фактором є те, що у середовищі електронної комерції представники бізнесу можуть легко маніпулювати інформацією, що стосується опису їх діяльності. Таким чином, у покупців можуть виникнути труднощі в диференціації між високою та низькою якістю продавців. Протягом останніх 5 років український ринок електронної комерції показував щорічне зростання на рівні 50-60% незалежно від перманентних економічних коливань. При цьому ринок володіє серйозним потенціалом. Наприклад, в Німеччині ємкість ринку електронної комерції становить близько 36 млрд. дол. США В Україні аналогічний показник становить не більше 400- 500 млн. дол. США. Основні фактори, які гальмують розвиток українського ринку електронної комерції: недостатня безпека даних, що передаються через Internet (комп'ютерні підробки і шахрайство та порушення таємниці особистого життя за умов можливості встановлення чіткої інформації хто, що, коли і в кого купував); слабо розвинена національна система електронних платежів; порівняно невелика кількість вітчизняних користувачів мережі Internet; якість комунікацій; нестача знань і кваліфікації користувачів мережі; відсутність в окремих випадках універсальних стандартів взаємодії та сумісності при роботі в глобальній мережі. невизначеність ряду юридичних та фінансових питань (зокрема захист прав інтелектуальної власності та прав споживачів, вимоги до форми угод, їх юрисдикцію і відповідальність за неналежне виконання, захист інформації, тарифи на виконання операцій, оподаткування угод та митні тарифи); недосконалість та часто відсутність належної законодавчо-нормативної бази, яка регулює діяльність бізнес-структур в мережі Internet; рівень довіри населення до вітчизняних Internet-ресурсів порівняно низький, що є наслідком завищення цін у електронних магазинах, невисокого рівня життя населення, непрозорих техніко-економічних норм та відсутності механізмів регулювання електронної економічної діяльності; мало поширені автоматизовані системи управління виробничою, торговельною, фінансовою діяльністю корпоративного рівня; Для того, щоб визначити рівень віртуалізації взаємовідносин споживача та виробника, використовують Індекс мережевої готовності. Індекс мережевої готовності (Network Readiness Index) – це комплексний показник, що характеризує рівень розвитку інформаційно- комунікаційних технологій (далі – ІКТ) у країнах світу та його вплив на державну конкурентоспроможність. За допомогою Індексу мережевої готовності оцінюються рушійні чинники і ступінь впливу мережевої готовності та можливості інформаційно- комунікаційних технологій у країні. При цьому враховується рівноправна роль і відповідальність усіх «гравців» соціуму – індивідуумів, бізнесу, уряду. Оцінка країн за цим показником проводиться Всесвітнім економічним форумом. Індекс мережевої готовності складається з чотирьох субіндексів, які оцінюють середовище для розвитку ІКТ, готовність суспільства до використання ІКТ, фактичне використання ІКТ державою, бізнесом і населенням, а також наслідки, які ІКТ породжують в економіці та суспільстві. Перші три субіндекси – це драйвери зростання, які є передумовами для четвертого субіндексу – впливу ІКТ на суспільство й економіку. Ці чотири суьіндекси розподілені на 10 складових і 53 змінних (див. табл. 1). Таблиця 1 Структура Індексу мережевої готовності (Всесвітній економічний форум) Субіндекс та його структура Вагова частка субіндексу 1. Внутрішнє середовище 25 % Політичне і нормативно-правове середовище 50 % Середовище бізнесу та інновацій 50 % 2. Використання 25 % Індивідуальне використання 33 % Використання бізнесом 33 % Використання державою 33 % 3. Готовність 25 % Інфраструктура і цифровий контент 33 % Доступність 33 % Навички населення 33 % 4. Вплив 25 % Вплив на економіку 50 % Вплив на суспільство 50 % У підсумковому звіті показники зводять у сукупний Індекс мережевої готовності. Автори дослідження орієнтуються на припущення, згідно з яким існує тісний зв'язок між розвитком ІКТ і економічним добробутом. ІКТ відіграють сьогодні провідну роль у розвитку інновацій, підвищенні продуктивності і конкурентоспроможності, диверсифікують економіку і стимулюють бізнес-активність, чим сприяють підвищенню рівня життя людей. Цей взаємозв’язок було вперше відзначено на Всесвітньому економічному форумі у 2001 році й описано в першому Глобальному звіті з інформаційних технологій. Передбачається, що Індекс повинен використовуватись державами для здійснення аналізу проблемних моментів чинної політики, а також моніторингу прогресу у галузі впровадження нових технологій. У 2014 році Всесвітній економічний форум опублікував індекс мережевої готовності, за яким Україна опинилася на 73 місці. Всього у звіті представлені дані індексу мережевої готовності в 144 країнах світу. У першу десятку найбільш розвинених країн увійшли: Фінляндія, Сингапур, Швеція, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Великобританія, Данія, Сполучені Штати і Тайвань. Україна посіла 73 місце в рейтингу, між Тринідадом і Тобаго (72) і Таїландом (74) і отримала 3,87 бала із 6-ти можливих. Упродовж 5-ти років Україна не змогла показати позитивну динаміку позицій в Індексі мережевої готовності, а позитивна зміна значень показників зумовлена, насамперед, змінами в методології і не ґрунтується на фундаментальних якісних змінах у сфері розвитку ІКТ. Низький рівень розвитку ІКТ зумовлений низьким попитом з боку держави, а складне регуляторне середовище не створює сприятливих умов для використання ІКТ у бізнесі, хоча водночас попит на ІКТ з боку населення зростає: за 6 років кількість користувачів Інтернет значно збільшилася – у 3 рази, а широкосмугового – в 10 разів. Надто доступні тарифи на телекомунікаційні послуги й рівень грамотності населення поки що є конкурентними перевагами країни, проте вони залишаються нереалізованими. Недовикористання внутрішнього потенціалу і низький пріоритет ІКТ призвели до того, що колишні соціалістичні країни випереджають Україну як за рівнем, так і за динамікою розвитку ІКТ, насамперед, завдяки високому зацікавленню уряду. У табл. 2 та 3 відображені показники, які позитивно або негативно впливають на рівень розвитку ІКТ в Україні. Таблиця 2 Показники сприяння розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні Показники Значення Місце Зміна Тарифи на мобільний зв'язок, ПКС дол. США/хв. 0,07 9 ↑ Покриття мобільною мережею, % населення 99,9 25 ↑ Тарифи на стаціонарний широкосмуговий Інтернет, ПКС дол. США/міс. 16,74 9 ↑ Інтернет-користувачі, на 100 чол. 45,0 55 ↑ Рівень грамотності дорослого населення, % 99,7 5 ↓ Охоплення середньою освітою, % 95,6 45 ↓ Охоплення вищою освітою, % 79,5 9 ↓ Якість викладання математики і природничих наук 4,6 36 ↑ Здатність до інновацій 3,4 42 ↓ У нинішній ситуації головним завданням для України є підвищення ролі уряду в розвитку ІКТ як рушійної сили підвищення конкурентоспроможності і забезпечення сталого економічного зростання. Для цього необхідно використати існуючі конкурентні переваги країни та усунути ключові бар’єри. Даний Індекс є найбільш повним і авторитетним джерелом міжнародної оцінки впливу технологій на конкурентоспроможність і добробут країн. За допомогою Індексу мережевої готовності оцінюють рушійні чинники та ступінь впливу мережевої готовності і можливостей ІКТ у країні. Таблиця 3 Показники, які стримують розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Україні Показники Значення Місце Зміна Ефективність законодавчих органів 2,1 137 ↓ Ефективність правової системи у врегулюванні суперечок 2,3 138 ↓ Ефективність правової системи в оскарженні регуляторних актів 2,4 135 ↑ Доступність венчурного капіталу 2,1 114 ↑ Сукупна податкова ставка, % прибутку 57,1 118 ↓ Інтенсивність конкуренції на внутрішньому ринку 4,0 120 ↓ Пріоритезація ІКТ на порядку денному 3,8 118 ↑ Значення ІКТ у державній політиці 3,0 122 ↑ Україна істотно програє країнам ЄС і СНД. Варто зауважити, що країни СНД і Східної Європи значно випереджують Україні як за рівнем, так і за динамікою розвитку ІКТ: помітну позитивну динаміку за 5 років демонструють Казахстан (55 місце, +18 позицій), Росія (56 місце, + 14 позицій) та Азербайджан (61 місце, + 10 позицій). Попри те, що Україна також має низьку вартість доступу до інфраструктури ІКТ, висока зацікавленість урядів Російської Федерації, Казахстану та Азербайджану в розвитку ІКТ як рушійної сили економічного зростання, дають можливість цим країнам досягати кращих результатів і займати вищі місця в рейтингу. А ось більшість країн – нових членів ЄС – демонструють негативну динаміку, яка, насамперед, викликана високою вартістю доступу до ІКТ: Угорщина (43 місце, - 10 позицій), Словаччина (64 місце, - 23 позиції) і Румунія (67 місце, + 12 позицій) (див. табл. 4). При цьому інфраструктура ІКТ у цих країнах розвивається достатньо добре, тим більше, що цьому сприяє їхня інтеграція до ЄС і, зокрема, необхідність наслідувати Цифрову ініціативу Європейської комісії. В Україні, на відміну від більшості країн-сусідів, досі немає комплексного проекту електронного уряду, а внутрішня мережа державних органів і портал взаємодії з громадянами поки що розглядаються у перспективі. Новий портал державних послуг перебуває в стані розробки і тестування. «Державна система подання звернень», що у минулому виконувала ці функції, була занадто бюрократизованою і практично не мала переваг над обертанням документів у паперовій формі. Таблиця 4 Рейтинг країн за Індексом мережевої готовності (порівняння України з іншими країнами світу) Країни Рейтинг Бал Угорщина 42 4,3 Польща 49 4,2 Казахстан 55 4,0 Росія 56 4,0 Азербайджан 61 3,9 Україна 75 3,8 Негативну динаміку у використанні ІКТ продемонстрував і бізнес (76 місце, - 5 позицій), що пояснюється домінуванням в економіці України низько-технологічних галузей виробництва, які меншою мірою потребують високого рівня застосування ІКТ. Порівняно з державою і бізнесом значно вищі оцінки отримує використання ІКТ громадянами. Зростання оцінок за цією складовою дозволило Україні піднятися на 12 позицій за останні декілька років у рейтингу Індексу мережевої готовності. За даними GFK Ukraine, за останні 5 років кількість системних користувачів мережі Інтернет (населення старше 16 років) зросла майже в 3 рази, а широкосмугового, за даними Point Topic (Великобританія), - у 10 разів. Збільшенню загальної чисельності Інтернет-користувачів сприяло значне зниження Інтернет-тарифів і зростання продажу смартфонів, особливо в невеликих містах і селищах. На думку експертів, у сегменті Інтернет-бізнесу Україна відстає від Росії на 4 роки, а розвиток цього сегменту гальмується через відсутність відповідної законодавчої бази, зокрема, закону про електронні гроші. Зниження показників України спостерігаються і за складовою політичного і регуляторного середовища (125 місце у світі). Так, ефективність законодавчих органів знаходиться на 137 місці у світі, ефективність правової системи у врегулюванні суперечок – на 138 місці, ефективність правової системи в оскаржуванні регуляторних актів – на 135 місці. Традиційно Україна отримує дуже низькі оцінки із захисту прав на інтелектуальну власність, а за показником піратства перебуває на 97 місці в світі. Відсутність впевненості в захисті своїх прав і капіталовкладень, корупція і «зарегульованість» багатьох процесів (зокрема, під час відкриття власного бізнесу), а також нестабільність українського ринку, часто відлякують інвесторів, які могли б розповсюдити в країні кращі практики з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Всесвітній економічний форум у своєму Індексі відзначає, що в уряду України немає чіткого плану впровадження і використання ІКТ для підвищення конкурентоспроможності країни. Як результат, низьке 122 місце за показником значення ІКТ у державній політиці, а також порівняно низька оцінка пріоритезації ІКТ на порядку денному уряду (118 місце). Низькі оцінки бізнесового середовища в Україні зумовлені обмеженістю вільною конкуренції в країні (120 місце), адміністративними труднощами з відкриттям бізнесу і високою сукупною ставкою оподаткування. За оцінками бізнесу, сучасні технології в країні не є достатньо доступними, що частково пояснюється практично неможливістю отримати фінансування венчурних (тобто інноваційних) проектів і низькими обсягами державних закупівель високотехнологічної продукції (112 місце). Разом з тим, Україна має і певні конкурентні переваги. Так, Україна посідає 9 місце у світі за охопленням населення вищою освітою (майже 80 %). Однак, одночасно під знаком питання залишається якість освіти і, зокрема, якість бізнес-шкіл (116 місце), які повинні готувати управлінців високого рівня і, можливо, майбутніх ініціаторів інноваційних бізнес-процесів. Найвищі позиції у світовому рейтингу Україна посідає за складовою доступності ІКТ (2 місце). Це забезпечується низькими тарифами на послуги мобільного зв’язку (9 місце) і тарифами на стаціонарний широкосмуговий Інтернет (9 місце). На думку експертів, сьогодні головним завданням для України є підвищення ролі уряду в розвитку ІКТ як рушійної сили підвищення конкурентоспроможності і забезпечення сталого економічного зростання. Для цього необхідно використати конкурентні переваги країни, що вже існують, та максимально усунути наявні ключові бар’єри, що стоять на перешкоді її розвитку. 7. Електронна торгівля та електронні гроші За останні десять років у купівельній поведінці споживачів відбулися кардинальні зміни. Розвиток сучасних технологій відкрив доступ до інформації, необхідної для прийняття рішень про купівлю визначеного товару, а також забезпечив можливість обміну інформацією в режимі реального часу між споживачами та виробниками, та швидкого зворотного зв’язку. Внаслідок цього відбулося переструктурування торгівлі: нові тенденції розвитку продемонстрував традиційний вид торгівлі, значну частку якої зайняли глобально та національно торгівельні мережі, що запропонували широку диверсифікацію видів торгівельного обслуговування та диференціацію товарних рядів. Ці процеси відбувалися паралельно із виникненням електронної торгівлі. Електронна торгівля – це організація і технологія купівлі-продажу товарів, послуг електронним способом з використанням телекомунікаційних мереж та електронних фінансово-економічних інструментів. Електронна торгівля представлена трьома видами: 1. Традиційна, або «оффлайн» (offline purchasing). 2. Онлайн торгівля (omline purchasing, e-retailing). 3. Поєднання «оффлайн» та онлайн торгівлі. «Оффлайн» торгівля являє собою традиційну форму реалізації продукції. Для організації такого бізнесу необхідна реальна торгова площа, штат продавців і менеджерів, склад та інші необхідні складові традиційної торгівлі. Це пов'язано з істотними витратами, і при цьому не можна не випускати з уваги, що прибутковість починання залежить від багатьох факторів, починаючи від розташування магазину і закінчуючи бюджетом на рекламні кампанії. Онлайн торгівля являє собою торгівлю в мережі Інтернет, що передбачає задоволення віртуального споживчого попиту через Інтернет- магазини, Інтернет-аукціони та соціальні мережі. Така форма торгівлі значно спростила процес купівлі товарів з використанням електронних пристроїв, що забезпечують виконання угоди без попередньої фізичної присутності споживача і виробника при її укладенні. Враховуючи ці обставини, компанії- виробники паралельно почали надавати можливість споживачеві здійснювати замовлення через їхні корпоративні сайти без залучення торгівельних посередників. Поступове переваження у торговельній практиці віртуальної торгівлі та проникнення віртуальних форм взаємовідносин споживача та виробника у інші сфери призвело до формування значного за обсягами сегменту електронної комерції у глобальній економіці. Існує загроза великих ризиків подальшого існування торгівельних мереж у сучасному їх вигляді. Поряд із зростанням кількості споживачів, що використовують мережу Інтернет при купівлі товарів, попит на так звані фізичні магазини знижується. При проведенні опитування щодо онлайн поведінки споживачів, визначено, що вони надають перевагу купівлі онлайн з огляду на такі можливості та переваги: економія часу (19,41 % респондентів); можливість здійснювати покупки цілодобово, з будь-яким типом доступу в Інтернет (15,61 % респондентів); пропозиція знижок, розпродажів та спеціальних пропозицій, що зявляються частіше, ніж у звичайних магазинах (15,19 % респондентів); ширший вибір товарів (послуг), ніж у звичайних магазинах (14,35 % респондентів); можливість доставки у будь-яке місто (9,7 % респондентів); можливість порівняння цін; відсутність черг; нижчі ціни; вибір методу доставки; можливість прочитати відгуки про товар; цілодобовий доступ до онлайн-платформи продажу. Зростаюча популярність онлайн-купівлі пояснюється тим, що покупців приваблює факт їх персоніфікованого визнання ритейлерами при здійсненні повторної покупки. Така зацікавленість забезпечує для споживачів отримання бонусних балів та участь у програмах лояльності, а виробнику, відповідно, збільшення доходу. Впродовж двадцяти останніх років (1993-2014 рр.) відбулося різке зростання кількості користувачів Інтернет у світі, що на сьогодні становить 41,67 % населення світу. Зокрема, за матеріалами звіту розвитку телекомунікаційних технологій, виконаного на замовлення Світового економічного форуму, та за статистичними даними Світового банку, показано частку населення, що використовує Інтернет в розрізі країн світу. На 2014 рік в країнах Європи частка активних користувачів Інтернет досягла 75 %, з найбільшим проникненням в Ісландії (96,5 %), Данії (94,6 %); у Азії і Тихоокеанському регіоні – 32 %, з найбільшим проникненням в Японії (86,2 %), Південній Кореї – 84,7 % та Австралії – 83 %; у країнах Американського континенту частка активних користувачів Інтернет досягла 65 %, з найбільшим проникненням у Канаді (85 %), Чилі (66,5 %); у країнах Африки загалом частка активних користувачів Інтернет досягла 19 % з найбільшим проникненням у Марокко (55 %). В Україні ж лише 41,8 % населення є активними Інтернет-користувачами. Поряд із збільшенням кількості Інтернет-користувачів відбувається зростання онлайн закупівель. Зокрема, у 2014 році 41,3 % світових онлайн- користувачів придбали товари в мережі Інтернет, і в майбутній перспективі очікується їх зростання. Проте споживачі використовують Інтернет не лише для здійснення онлайн купівлі, але й як джерело пошуку інформації, дослідження альтернатив, та порівняння цін для здійснення купівлі в режимі оффлайн. Американська компанія «United Parcel Service», що спеціалізується на експрес-доставці та логістиці, провела дослідження щодо поведінки покупців при виборі форми та способу купівлі в онлайн чи оффлайн режимі. Дослідження показали, що 61 % американських споживачів надають перевагу лише пошуку інформації про продукт в Інтернеті, а лише 44 % – в режимі онлайн з використанням мережі Інтернет. Інше дослідження виявило, що від 15 % до 51 % споживачів купують продукцію онлайн, тоді як більша їх половина після пошуку інформації в Інтернеті купують обраний продукт в режимі оффлайн. Проте останнім часом межі між онлайн та оффлайн торгівлею стають дещо розмитими, оскільки виробники, котрі раніше торгували лише оффлайн, тепер пропонують послуги в онлайн режимі, і навпаки. Більше того, в умовах сучасного ринку, поєднання методів онлайн та оффлайн торгівлі є інструментом конкурентної переваги серед підприємств роздрібної торгівлі, одним із яких є прямий продаж світових мережевих компаній, яких сьогодні налічується понад 1000. Популярність таких мережевих компаній залежить не лише від їх становища на ринку та належності до асоціації прямих продаж, а й від їх онлайн рейтингу. Топовість таких компаній залежить від наступних критеріїв: на момент визначення рейтингу компанія повинна бути у бізнесі не менше десяти років; бути у рейтингу Google, де 10 балів є найвищим значенням; бути учасником Alexa Rank (AR) (тут чим менше значення, тим краще. Так, якщо показник Alexa рейтингу менше 100000, то це свідчить про велику відвідуваність, проте, якщо показник більше 1.000.000, то рішення щодо монетизації сайту стає недоцільним); компанія має з’явитись у трендах Google (Google Trends) у всіх регіонах за останні 12 місяців. На основі аналізу вказаних критеріїв на 2014 рік було визначено топ-25 компаній мережевого маркетингу, де 1 місце у рейтингу посіла компанія Amway із річним доходом близько 12 млрд. дол. США, що здійснює свою діяльність більш, ніж на 80 ринках і є лідером за доходами від продаж. Така популярність мережевих компаній спричинена: дуже низькими бар’єрами при здійсненні підприємницької діяльності; забезпеченням навчання; широкою підтримкою при веденні бізнесу; персональним контактом споживача із дистриб’ютором, як в онлайн режимі, так і безпосередньо при зустрічі. Загалом, сучасні тенденції електронної торгівлі можна охарактеризувати так: електронна торгівля дуже поширена як у приватній сфері, так і в економіці, її значення суттєво зростає; ринкова концентрація та стандарти відіграють визначне місце у виготовленні апаратних засобів для Інтернет-торгівлі і програмного забезпечення; у придбанні фізичних благ через мережу Інтернет домінує традиційна форма купівлі у фірми чи підприємства, що пропонують фіксовані ціни; у електронній торгівлі значно частіше спостерігається використання аукціонних механізмів, аніж у торгівлі традиційній; рідко спостерігається персоналізація даних; пропозиція суто інформаційних благ здійснюється через застосування різних комерційних моделей, фінансування яких відбувається здебільшого через рекламу; на ринку діє велика кількість посередників; репутація фірми відіграє велику роль, відтак відомі фірми з хорошою репутацією можуть встановлювати вищі ціни на товари, ніж інші фірми; спостерігається велика кількість стратегій диференціації продукції; достатньо значною є дисперсія цін в мережі Інтернет. Як правило, ціни в онлайн торгівлі в середньому є нижчими, ніж у торгівлі традиційній. Електронні гроші. На сьогоднішній час досягнення науково-технічного прогресу зайшли так далеко, що дозволяють нам купувати товари, замовляти різноманітні послуги, сидячи прямо на дивані, не покидаючи своєї домівки чи робочого місця. Електронні гроші, які стають все більш популярним засобом платежу як закордоном, так і в Україні, дозволяють набувати бажаний товар незалежно від місцезнаходження покупця та продавця. Електронні гроші є найбільш простим та швидким способом розрахунку, доступним практично у будь-якій країні світу. Електронні (віртуальні) гроші – це платіжний засіб який в електронному вигляді, розміщений на електронному пристрої, міститься у спеціальних базах даних та знаходиться у розпорядженні користувача. Електронним пристроєм, на якому знаходяться гроші, може бути мікропроцесорна картка, комп’ютер користувача, сервер системи розрахунків, де централізовано зберігаються кошти. Електронні гроші можуть зберігатися також в електронних гаманцях користувачів відповідної платіжної системи. Управляти грошима у своєму гаманці користувач може за допомогою Інтернету або мобільного телефону. Використання електронних грошей зараз є дуже популярним, однак тут існують як свої переваги, так і недоліки. Розглянемо їх детальніше. Переваги електронних грошей; зручність та швидкість оплати (можна здійснити у будь-якому місці і у будь-який зручний час); низька вартість транзакцій; анонімність використання електронних грошей; Одночасно недоліками електронних грошей є: високий рівень недовіри до електронних платіжних систем; складність відновлення грошової вартості у випадку знищення носія електронних грошей; попри портативність та зручність у використанні електронних грошей при купівлі товарів чи оплаті послуг необхідне вміння виконання таких операцій. Навчальний тренінг Основні терміни і поняття Науково-технічний прогрес. Науково-технічна революція. Перша НТР. Друга НТР. Третя НТР. Четверта НТР. Інформатизація виробництва. Медіатизація . Інтелектуалізація . Технократичний підхід до інформатизації суспільства . Гуманітарний підхід до інформатизації суспільства . Теорія «інформаційної асиметрії» . Асиметрична інформація. Автоматизація виробництва. Часткова автоматизація виробництва. Повна автоматизація виробництва. Комплексна автоматизація виробництва. Комп'ютеризація виробництва. Інформатизація виробництва . Електронізація виробництва. Інформаційна теорія вартості. Складські системи. Система стратегічного планування. Ціна інформації. Вартість інформації. Гранична вартість інформації. Інформаційно-мережева економіка. Мережа Інтернет. Інтернет-реклама. Електронний бізнес. Кібер-простір. Електронна комерція. Електронна реклама. Електронний маркетинг. Електронний рекрутинг. Онлайн послуги. Електронний консалтинг. Електронна освіта. Електронні фінансові послуги. Електронна логістика. Бізнес-процеси. В2С. В2В. B2G. G2B. С2С. Соціальна комерція. Мобільна комерція. Онлайн-інги. Онлайн-поведінка. Інтернет-магазин. Електронний обмін інформацією. Електронний рух капіталу. Електронна торгівля. Обіг електронних грошей. Електронний банкінг. Індекс мережевої готовності. Електронні гроші. Онлайн торгівля. Оффлайн торгівля. Контрольні запитання і завдання 1. В чому полягає сутність науково-технічного прогресу та науково- технічної революції? В чому полягає різниця між ними? 2. Охарактеризуйте історичні етапи науково-технічної революції. 3. Які соціально-економічні наслідки має науково-технічна революція? 4. Що таке інформатизація? Які її основні напрямки та складові? 5. В чому полягає сутність теорії інформаційної асиметрії? Поясніть проблеми асиметричності інформації. 6. Охарактеризуйте суть та мету автоматизації виробництва. Які процеси та галузі підлягають автоматизації? 7. Що таке комп’ютеризація виробництва? Які її наслідки? 8. Поясніть сутність електронізації виробництва та її наслідки. 9. Розкрийте зміст інформаційної теорії вартості. 10. В чому полягає складність у визначенні вартості інформації? 11. Які існують підходи до визначення вартості інформації? 12. Що є ціною, вартістю та граничною вартістю інформації? 13. Якою є роль мережі Інтернет у формуванні інформаційно-мережевої економіки? 14. Розкрийте сутність електронного бізнесу та вкажіть, у яких сферах він використовується. 15. Обґрунтуйте переваги та недоліки електронного бізнесу. 16. Які Ви знаєте форми взаємодії бізнес-процесів? Охарактеризуйте їх. 17. Здійсніть аналіз функціонування електронного бізнесу в Україні та вкажіть проблеми його розвитку. 18. Що таке індекс мережевої готовності і як він розраховується? 19. Розкрийте зміст електронної торгівлі та її різновидів. 20. Що таке електронні гроші, які переваги та недоліки виникають в результаті їх використання? 21. Які, на Вашу думку, проблеми та перспективи використання електронних (віртуальних) грошей у національній економіці? Тестові завдання Тест 1. Науково-технологічна революція – це …: а) це поступальний рух науки і техніки; б) це одна із стадій чи форм науково-технічного прогресу, коли останній набуває прискореного, стрибкоподібного характеру; в) організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов задоволення інформаційними потребами та її реалізації прав громадян, органів структурі державної влади, організацій, громадських об'єднань є з урахуванням формування та використання інформаційних ресурсів; г) революція у науці та інформації. Тест 2. … – це організований соціально-економічний і науково- технічний процес створення оптимальних умов задоволення інформаційними потребами та її реалізації прав громадян, органів структурі державної влади, організацій, громадських об'єднань є з урахуванням формування та використання інформаційних ресурсів: а) автоматизація виробництва; б) інформатизація виробництва; в) комп’ютеризація виробництва; г) електронізація виробництва. Тест 3. В чому полягає сутність теорії «інформаційної асиметрії»? а) асиметрична інформація розглядається як ринкова взаємодія, де агенти на одній стороні ринку мають набагато більше інформації на відміну від тих, хто знаходиться на іншій стороні; б) при певних умовах добре інформовані агенти можуть поліпшити свої позиції на ринку, сигналізуючи свою приватну інформацію погано інформованим агентам; в) недосвідчений агент може іноді захопити інформацію у більш інформованого агента за допомогою «скринінгу»; г) одна сторона володіє більшим масивом інформації, ніж інша; д) усі відповіді вірні; Тест 4. До позитивних наслідків НТР можна віднести: а) зміна змісту і характеру праці (збільшується частка творчих, пошукових функцій, що веде до нівелювання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці); б) динаміка ВВП стає погано прогнозованою в силу неможливості спрогнозувати інтенсивність потоку інновацій та швидкість перетворення винаходів та відкриттів у ринковий продукт; в) зростання частки висококваліфікованих спеціалістів, що здійснюють обслуговування нової техніки і технологій (це вивільняє трудові ресурси); г) підвищення вимог до культурно-технологічної та інтелектуальної підготовки кадрів. Тест 5. Які наслідки комп’ютеризації не можна віднести до позитивних? а) поліпшення якості життя людей за рахунок збільшення продуктивності і полегшення умов їх праці; б) використання комп'ютерних мереж дозволяє виробникам знизити трансакційні, поштові, часові витрати; в) великі можливості комп’ютерних технологій «змусили» сучасне суспільство перекласти свої розумові здібності на машину, що призвело до відставання в логічному мисленні людини від комп’ютерної техніки; г) використання комп'ютерних мереж дозволяє виробникам знизити трансакційні, поштові, часові витрати; д) спрощення процесу обміну інформацією (комунікації) між людьми, що знаходяться деколи в різних частинах земної кулі. Тест 6. Згідно інформаційної теорії вартості ціною інформації є: а) вартість її придбання ззовні; б) витрати, понесені на її обробку; в) вигодою, яку інформація приносить у результаті її використання; г) витрати на її виробництво. Тест 7. Що є середовищем, у якому відбуваються сучасні бізнес- процеси та яке призначене для обміну інформацією всередині компанії? а) Internet; б) Intranet; в) Extranet; г) електронна логістика. Тест 8. Здійснення електронного бізнесу дозволяє знижувати вартість товарів та послуг завдяки: а) зниженню операційних витрат; б) розміщенню, реєстрації та виконання замовлень у онлайн-режимі; в) зниженню витрат на збут товарів та послуг; г) позитивному ефекту економії від масштабу виробництва. Тест 9. Формою взаємодії компаній зі споживачами, яка дає виробникам можливості для просування своїх товарів та послуг безпосередньо до споживачів, а споживачам дає більше можливостей для вибору, є: а) модель «В2С»; б) модель «В2В»; в) модель «С2С»; г) модель «G2B». Тест 10. Як називається торгівля, яка здійснюється в мережі Інтернет, що передбачає задоволення віртуального споживчого попиту через Інтернет-магазини, Інтернет-аукціони та соціальні мережі? а) «оффлайн» торгівля; б) онлайн торгівля; в) змішана (поєднання онлайн та оффлайн торгівлі); г) торгівля товарами у супермаркетах Вашого міста. |