Навчальний посібник 19. 01.12 Фінанси. Навчальний посібник з курсу фінанси" для пiдготовки молодших спецiалiстiв за галуззю знань 0305 Економiка I пiдприємництво"

• Название: Навчальний посібник з курсу фінанси" для пiдготовки молодших спецiалiстiв за галуззю знань 0305 Економiка I пiдприємництво"
• Дата: 20.11.2018
• Размер: 1.54 Mb.
• Имя файла: Навчальний посібник 19. 01.12 Фінанси.doc
• Тип: Навчальний посібник; #57058
• страница: 4 из 14

1. Економічна сутність фінансів суб’єктів господарювання

У фінансовій системі держави головною, визначальною її ланкою виступають фінанси підприємств, тому що вони функціонують у тій же сфері суспільного виробництва, де створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт і національний доход суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.

Розподіл і перерозподіл матеріальних і духовних благ, які створюються, в грошовій формі здійснюється за допомогою фінансів шляхом створення і використання цільових грошових фондів у відповідних підрозділах (ланках) народного господарства.

Створення і функціонування підприємств, їх господарська діяльність пов'язані з грошовими відносинами, які опосередковують процес виробництва і продажу продукції, отримання доходів і накопичень і їх розподіл по відповідних каналах (фондах). У цьому зв'язку, об’єктом фінансів підприємстввиступають грошові відносини, пов'язані з отриманням доходів і накопичень, їх розподілом, формуванням і використанням коштів. Суб'єктами відносинє підприємства і організації, установи (банківські і бюджетні), позабюджетні фонди та інші господарюючі суб'єкти.

Економічну природу фінансів підприємств розкриває сукупність грошових відносин, які виникають у суб’єктів господарювання у процесі їх створення і здійснення виробничо-фінансової діяльності. До таких видів відносин належать:

• 
  грошові відносини між підприємствами та їх засновниками;
  
• 
  грошові відносини між підприємствами та іншими суб’єктами господарювання;
  
• 
  грошові відносини між підприємствами та різноманітними ланками фінансово-кредитної системи;
  
• 
  грошові відносини між підприємством та зайнятими на ньому працівниками;
  
• 
  грошові відносини в середині самих підприємств.
  

Матеріальною, умовою появи і функціонування фінансів виступають гроші, які лежать в основі функціонування відповідних видів грошових відносин підприємств.

Таким чином, фінанси підприємств– це система грошових відносин, які виникають у процесі отримання і розподілу грошових доходів і накопичень, формування і використання відповідних фондів грошових коштів.

Матеріальним змістомфінансів підприємств є фонди грошових коштів, які створюються на підприємствах при розподілі їх доходів і накопичень. Фінанси підприємств слід відрізнятивід грошей, грошових коштів, фінансових ресурсів.

Призначення фінансів підприємств:

- забезпечення фінансовими ресурсами;

- безперервність процесу виробництва господарюючих суб'єктів;

- розширення їх виробничих фондів (основних і оборотних);

- вирішення виробничих, економічних та соціальних задач;

- формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів як на рівні держави, так і на рівні суб'єктів господарювання.
Фінанси підприємств як економічна вартісна категорія свою дію в процесі відтворення виявляють через дві головні функції: розподільчуі контрольну.
2. Принципи організації фінансів суб’єктів господарювання

Перехід до ринкової економіки, який здійснюється в процесі роздержавлення, передбачає наявність багатьох суб'єктів господарювання різних форм власності: державної, комунальної, кооперативної, орендної, акціо­нерної, приватної, змішаної. (схема 6)
Схема 6: Класифікація підприємств залежно від способу утворення і форми власності.

Класифікація підприємств залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду :

1. 
   Унітарні
   
2. 
   Корпоративні
   

Класифікація підприємств залежно від форми власності :

1. 
   Державні :
   

1. 
   Державні комерційні підприємства
   
2. 
   Казенні підприємства
   

2. 
   Комунальні
   
3. 
   Приватні (фермерські) (селянські) господарства
   
4. 
   Підприємства що діють на основі колективної власності (унітарні або корпоративні) :
   

1. 
   Господарські товариства :
   

• 
  Акціонерні товариства
  
• 
  Товариства з обмеженою відповідальністю
  
• 
  Товариства з додатковою відповідальністю
  
• 
  Повні товариства
  
• 
  Комерційні товариства
  

2. 
   Орендні підприємства
   
3. 
   Підприємства громадських та релігійних організацій
   
4. 
   Кооперативи :
   

• 
  Виробничі
  
• 
  Споживчі
  
• 
  Збутові
  
• 
  Постачальницькі
  
• 
  Кредитні
  
• 
  Житлово-побутові
  

5. 
   Підприємства засновані на змішаній формі власності (державні, колективні, приватні) :
   

1. 
   Створені вітчизняними юридичними та фізичними особами
   
2. 
   Підприємства з іноземними інвесторами ( не менше 10 %)
   

6. 
   Іноземні
   

Функціонування кожного господарюючого суб'єкта тієї чи іншої форми власності передбачає і свої особливості в організації фінансів. Вони виявляються в формуванні статутного фонду (капіталу), розподілі прибут­ку, формуванні і використанні фондів грошових коштів, взаємовідносинах з бюджетом тощо.

Під організацією фінансів підприємств розуміють систему економічних заходів по визначенню доходів, накопичень, фінансових ресурсів, їх розподілу за відповідними напрямками з метою своєчасного і в повному обсязі здійснення всіх видів платежів (розрахунків), фінансування розвитку виробництва, соціальної сфери й здійснення фінансового контролю за діяльністю підприємства.

Організація фінансів залежить від організаційно-правової форми господарювання та сфери і характеру діяльності.

Головними принципами, на основі яких базується організація фінансів, є:

• 
  демократичний централізм;
  
• 
  плановість;
  
• 
  господарський (комерційний) розрахунок;
  
• 
  самофінансування;
  
• 
  самоокупність;
  
• 
  самостійність у сфері фінансової діяльності;
  
• 
  зацікавленість у підсумках фінансово-господарської діяльності;
  
• 
  відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності;
  
• 
  контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств;
  

Фінансова діяльність - це система економічних заходів, використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів. Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

- фінансове прогнозування та планування;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

- поточна, оперативна фінансова робота.

3. 
   Сутність доходів та видатків суб’єктів господарювання
   

В процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється рух грошових потоків і відбувається кругообіг коштів. Під грошовими потоками розуміють надходження і витрати грошових коштів. Вкладення коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Забезпечення грошових надходжень, які необхідні для покриття витрат виробництва та обігу, своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, формування, доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств. Грошові надходження – це кошти, які надходять на поточні й інші рахунки підприємства у банках та касу підприємства.

Вхідні грошові надходження підприємств за їх джерелами можна розділити на внутрішні та зовнішні. Якщо кошти надходять із будь-яких джерел на самому підприємстві, то вони відносяться до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчать про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності і організаційно-правової основи. В світовій практиці від 60 до 70% фінансових ресурсів надходять на підприємства за рахунок їх внутрішніх джерел. В Україні їснує наступна класифікація доходів підприємств: (таблиця 2)

За рахунок грошових надходжень від реалізації продукції передусім відшкодовується вартість матеріальних витрат на виробництво — використаної сировини, напівфабрикатів, матеріалів, електроенергії, палива та ін., а також перенесена частина вартості основних фондів (амортизаційні відрахування), заробітна плата, сплачуються акцизний податок, податок на додану вартість, відрахування у фонди пенсійного й соціального страхування, інші державні цільові фонди тощо, формуються грошові фонди на самому підприємстві: амортизаційний, оплати праці, резервний, фонд розвитку, фонд споживання.

Сумарні грошові надходження від усіх видів діяльності складають валовий дохід підприємства. У складі валового доходу міститься прибуток, який за податковим методом розраховується за формулою: прибуток = валовий дохід мінус валові витрати. Прибуток – мета діяльності комерційних підприємств, основний фінансовий результат та показник їх діяльності.


Таблиця 2. Класифікація Доходів підприємств

Згідно з практикою обліку до реформування бухгалтерського обліку й звітності

Згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку й звітності (введено у 2000 році)

Виручка від реалізації продукції ( робіт, послуг) Виручка від іншої реалізації (реалізація продукції допоміжного виробництва, підсобного сільського господарства, непотрібна й надлишкова сировина, напівфабрикати та інші матеріали, основні засоби, що вибули з виробництва та інше майно) Доходи від позареалізаційних операцій (формуються за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленому в звітному році, списаної раніш дебіторської заборгованості, яка вважалася безнадійною, але котру було погашено в звітному періоді) Доходи від фінансових інвестицій (купівля і продаж цінних паперів, укладання тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізинг, надання майна в оренду, валютні та інші операції)

Доходи від основної (операційної) діяльності (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг) Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти, від операційної оренди, операційних курсових різниць, одержані пені, штрафи, неустойки, від списання кредиторської заборгованості, одержані гранти, субсидії) Доходи від фінансових операцій (від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями) Доходи від іншої звичайної діяльності (реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, не операційних курсових різниць, безоплатно отриманих оборотних активів, уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій) Доходи від надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій, інші надзвичайні доходи)

4. Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг.

На підприємстві процес виробництва завершує доведення продукції до споживача. Реалізація продукції (Т-Г) являє собою заключну стадію кругообігу коштів підприємства (Г-Т…В…Т-Г) і є його найважливішим показником.

Для підприємства –виробника реалізація продукції свідчить про те, що вона за своїми споживчими властивостями, якістю, асортиментом відповідає суспільному попиту і задовольняє потреби покупців.

Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг залежить від основної діяльності підприємства. Тому вона складає основну долю у внутрішніх грошових надходженнях. Виручка від реалізації є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво продукції, утворення доходів і формування фінансових результатів.

Розмір виручки від реалізації продукції, при інших рівних умовах, залежить від:

1. 
   Кількості та асортименту реалізованої продукції;
   
2. 
   рівня реалізаційних цін.
   

Прямий вплив на розмір виручки здійснює рівень цін. В свою чергу, на рівень цін впливають якість та споживчі властивості, строки реалізації продукції, попит та пропозиція на ринку

В умовах ринкової економіки існують вільні, фіксовані та регульовані ціни.

Фіксовані ціни– встановлюються адміністративно державою перш за все на послуги першої необхідності і на монопольні товари, які виготовляє держава (газ, електроенергія і ін.) .

Регульовані ціни – встановлюються на товари першої необхідності для регулювання рівня рентабельності. Наприклад, на хлібобулочні вироби, продукти дитячого харчування. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і максимальний рівень цін.

У всіх інших випадках використовуються вільні ціни, тобто ціни, які складаються під впливом попиту і пропозиції або за домовленістю сторін -постачальника і споживача.

При встановленні вільних цін за основу береться собівартість і прибуток, планова рентабельність. Потім додаються акцизний податок (на підакцизну продукцію) і податок на додану вартість.

Розмір виручки обчислюється шляхом множення реалізаційної ціни на кількість реалізованої продукції по всьому асортименту продукції.
5. Фінансові ресурси суб’єктів господарювання та їх склад
Головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства. Вони виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги, в результаті чого отримують до­ходи і накопичення, розподіляють їх, формують відповідні фонди грошо­вих коштів.

Для здійснення господарської діяльності підприємствам потрібні фінансові ресурси. Їх фо­рмування здійснюється, як правило, за рахунок різних джерел: власних активів підприємства, позичених та залучених.

Власні кошти - це кошти підприємств, які постійно знаходяться в їхньому обігу й строк користування якими не встановлений. Формуються вони за рахунок власного капіталу, тобто тої частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зо­бов'язань. До складу власного капіталу (власних фінансових ресурсів), статутного (пайового) капіталу, включають також додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування та ін.

Основу власного капіталу складає чистий прибуток, який розраховується за формулою: сума оподаткованого прибутку мінус сума податку на прибуток. Чистий прибуток – це кошти, які належать підприємству і розподіляються за фондами (фонд розвитку, фонд споживання, резервний фонд та ін.)

Позичені кошти - це кошти, які отримує підприємство на визначений термін, за плату і на умовах повернення. Формуються вони в основному за рахунок довгострокових та короткострокових кредитів банку.

Залучені кошти – це кошти, які не належать підприємствам, але внаслідок діючої системи розрахунків постійно знаходяться в їх обігу. До складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, а також усі види поточних зобов'язань підприємства по розрахунках.

Усі види перерахованих вище джерел беруть участь як у формуванні активів підприємства так і в здійсненні його виробничо-фінансової діяль­ності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

Отже, фінансові ресурси підприємств - це власний, позичений та за­лучений грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

Активи - це ресурси, які створюються підприємствами в результаті минулих заходів, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічної вигоди в майбутньому. Активи бувають оборотні та необоротні.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти (короткострокові високоліквідні фінансові інвес­тиції), не обмежені у використанні, а також інші активи підприємства (си­ровина, матеріали, готова продукція і т.д.), які призначені для реалізації.

Необоротні активи - всі активи, які не вважають­ся оборотними (основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та ін.).

Власний, позичений і залучений капітал, формує, з одного боку, фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого боку, є зобов'язанням перед конкретними власниками - державою, юридичними та фізичними особами.

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок певних подій. Погашення заборгованості, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов'язання бувають довгострокові та поточні.
Питання до семінарського заняття

1. 
   Сутність фінансів суб’єктів господарювання та їх місце в структурі фінансової системи.
   
2. 
   Принципи організації фінансів суб’єктів господарювання.
   
3. 
   Фінансова діяльність та фінансова робота на підприємстві.
   
4. 
   Сутність доходів та видатків господарюючих суб’єктів
   
5. 
   Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг, її визначення та розподіл.
   
6. 
   Суть та склад фінансових ресурсів суб`єктів господарювання.
   
7. 
   Фонди грошових коштів, що формуються за рахунок прибутку.
   
8. 
   Оборотні кошти підприємства, їх сутність і склад.
   

9.Основні засоби підприємства, їх сутність і склад.

10.Сутність та значення амортизаційних відрахувань.
Завдання для перевірки знань (тести):
1. Фінанси суб’єктів господарювання — це:

а) кошти, які зберігаються в касі бухгалтерії суб’єктів господарювання;

б) кошти, що перебувають на рахунку суб’єктів господарювання в банку;

в) економічні відносини, пов'язані з рухом грошових по­токів, формуванням, розподілом і використанням доходів та грошових фондів суб'єктів господарювання у процесі відтво­рення;

г) всі відповіді правильні.
2. До сфери фінансових відносин підприємств безпосередньо на­лежать:

а) процес первинного розподілу вартості ВВП, внаслідок чого утворюються різні фонди грошових доходів;

б) процеси нарахування і сплати податків;

в) оплата товарів і послуг;

г) виплата зарплати, пенсій, стипендій.
3. Які з відносин не входять до складу фінансів суб’єктів господарювання:

а) між суб’єктами господарювання та його робітниками;

б) між суб’єктами господарювання і державою;

в) між робітниками суб’єктами господарювання та торговельними органі­заціями;

г) між суб’єктами господарювання.
4. Контрольна функція фінансів підприємства проявляється при . . .

а) регулюванні державою за допомогою встановлених податків і пільг грошового обігу і системи кредитування, що сприяє переливанню капіталу, пожвавленню ділової активності;

б) розподілі суспільно необхідного продукту, прибутку підприємств, його фондів, державного бюджету, державного кредиту, фондів соціального страхування;

в) забезпеченості постійного контролю за формуванням фінансових ресурсів підприємства, розподілом та використанням його доходів і грошових фондів;

г) вірної відповіді немає.
5. Грошові фонди – це....

а) фінансові ресурси підприємства;

б) відокремлена частина грошових коштів, які мають цільове спрямування;

в) частина грошових коштів в нефондовій формі;

г) вірної відповіді немає.
6. Як називаються витрати підприємства на виробниц­тво продукції, виражені в грошовій формі:

а) ціна виробництва;

б) вартість виробництва;

в) виробнича собівартість;

г) всі відповіді правильні.
7. Собівартість продукції це:

а) поточні витрати підприємства на її виробництво та реалізацію, виражені в грошовій формі;

б) сума витрат на оплату праці;

в) сума витрат на здійснення технологічного процессу;

г) сума витрат на оплату дивідендів.
8. З чистого прибутку на підприємстві формуються фонди:

а) споживання;

б) фонд збільшення розміру виплат при виході пра­цівників на пенсію;

в) соціального страхування працівників;

г) резервний фонд;

д) розвитку виробництва.

9. Прибуток підприємства — це:

а) джерело відшкодування витрат підприємства;

б) різниця між отриманими ним доходами та здійсненими витратами;

в) грошовий потік;

г) економічна категорія, яка характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності;

д) частина реалізованого додаткового продукту.
10. Знайдіть правильне визначення чистого прибутку підприємства:

а) прибуток від звичайної діяльності після оподаткування;

б) прибуток від реалізації продукції;

в) прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після його використання для погашення банківського кредиту;

г) прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та штрафів за рахунок прибутку;

д) прибуток, отриманий у формі дивідендів.
11. Основні фонди характеризуються як:

а) товарно-матеріальні цінності, що повністю споживаються у кожному виробничому циклі;

б) сукупність матеріальних цінностей в натурально-речовій формі, які тривалий час беруть участь у процесі виробниц­тва і переносять свою вартість на вартість виготовленої про­дукції частинами, у міру зношення;

в) грошові кошти, авансовані на придбання активів підпри­єства;

г) об'єкти і предмети праці, які служать менше 1 року неза­лежно від їх вартості.
12. Основні виробничі фонди це:

а) засоби праці, які приймають участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою вартість на вартість знову створеного продукту частинами;

б) процес перенесення частини вартості основних виробничих фондів на знову створений продукт;

в) показник, який характеризує продуктивність основних виробничих фондів;

г) процес матеріального зношування засобів праці, втрати ними своєї споживчої вартості.
13. У чому відмінності обороту основних ви­робничих та оборотних виробничих фондів:

а) основні виробничі фонди обертаються за один виробни­чий цикл, а оборотні — за декілька;

б) основні виробничі фонди обертаються за декілька вироб­ничих циклів, а оборотні — за один;

в) пасивна частина основних виробничих фондів обертаєть­ся за декілька виробничих циклів, а їхня активна частина та оборотні фонди — за один цикл;

г) всі відповіді правильні.
14. Оборотні кошти підприємства — це:

а) предмети праці і витрати обігу;

б) кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди та фонди обігу;

в) гроші в касі, на поточних і валютних рахунках, у розра­хунках;

г) основний капітал.
15. Фізичний знос виробничих фондів це:

а) засоби праці, які приймають участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою вартість на вартість знову створеного продукту частинами;

б) процес перенесення частини вартості основних виробничих фондів на знову створений продукт;

в) показник, який характеризує продуктивність основних виробничих фондів;

г) процес матеріального зношування засобів праці, втрати ними своєї споживчої вартості.
16. Моральний знос виробничих фондів це:

а) засоби праці, які приймають участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою вартість на вартість знову створеного продукту частинами;

б) процес перенесення частини вартості основних виробничих фондів на знову створений продукт;

в) процес матеріального зношування засобів праці, втрати ними свої споживчої вартості;

г) процес знецінення засобів праці, пов’язаних з появою нових більш досконаліших виробничих фондів.
17. Як суб’єкти господарювання відшкодовують вартість, яку втрачають засоби праці внаслідок зношування:

а) шляхом відрахування відповідної суми з отриманого до­ходу;

б) через амортизацію шляхом створення амортизаційного фонду;

в) шляхом відрахування відповідної суми з отриманого прибутку;

г) всі відповіді правильні.
18. Амортизація це:

а) засоби праці, які приймають участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою вартість на вартість знову створеного продукту частинами;

б) процес перенесення частини вартості основних виробничих фондів на знову створений продукт;

в) показник, який характеризує продуктивність основних виробничих фондів;

г) процес матеріального зношування засобів праці, втрати ними своєї споживчої вартості.
19. Фондовіддача це:

а) засоби праці, які приймають участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою вартість на вартість знову створеного продукту частинами;

б) процес перенесення частини вартості основних виробничих фондів на знову створений продукт;

в) показник, який характеризує продуктивність основних виробничих фондів;

г) процес матеріального зношування засобів праці, втрати ними своєї споживчої вартості.

Самостійна робота студентА

1. 
   Оборотні кошти підприємства, їх економічна сутність та склад.
   

Основні поняття: оборотні активи, виробничі оборотні фонди та фонди обігу, кругообіг коштів, склад та структура оборотних активів, виробничі запаси.

2. 
   Основні засоби підприємства, їх сутність і склад.
   

Основні поняття: основні фонди, виробничі основні фонди, невиробничі основні фонди, амортизація.

3. 
   Сутність амортизаційних відрахувань.
   

Основні поняття: Амортизація, амортизаційні відрахування, основні фонди, балансова вартість, норма амортизації, амортизаційний фонд.

4. 
   Складіть структурно-логічну схему доходів і видатків підприємств.
   

Питання для дискусії: Які ваші пропозиції щодо поліпшення управління фінансами на підприємстві?
Навчальні завдання індивідуальної роботи СТУДЕНТА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
Пропонується підготувати реферати та зробити на їх основі доповіді за такими темами:

1. 
   Проблеми приватизації в Україні та їх вирішення в контексті світового досвіду.
   
2. 
   Вплив галузевої специфіки та форм власності на особливості організації фінансів підприємницьких структур.
   

ПИТАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ

РУБIЖНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ: 15, 16, 17, 18, 19, 20

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ: 14, 15, 16, 17, 18, 19
Рекомендована література до теми
Закони України: 1,2, 3, 4, 5, 7, 8, 17

Підручники і навчальні посібники: 4, 9, 17. 22, 23, 27, 28. 31. 32

Додаткова література: 1. 2. 4. 6, 7, 8


ТЕМА 5 . ПОДАТКИ

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
1. Сутність та функції податків

2. Податкова система України та податкова політика.

3. Класифікація податків
Основні поняття: обов’язкові платежі, податки, податкова система, податкова політика, принципи побудови податкової системи, Податковий кодекс, елементи податку, загальнодержавні та місцеві податки, прямі та непрямі податки.

1. 
   Сутність і функції податків.
   

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві.

Держава мусить мати бюджет із стабільними джерелами надходжень, роль яких виконують, у першу чергу, податки. Суть податків, мета і функції їх визначаються економічним і політичним ладом суспільства, природою і завданнями держави.

Податки– це обов'язкові, безоплатні, безповоротні платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат, необхідних для виконання державою її функцій.

Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.

За економічним змістом це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Податки встановлюється виключно державою і базуються на актах вищої юридичної сили. Основними характерними особливостями податку є те, що він: (схема 7)

- стягується на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачено пільги щодо даного податку;

- має односторонній характер встановлення. Сплата платником податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

- на відміну від інших обов'язкових платежів може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

- категорія не тільки правова, але й економічна, оскільки це форма перерозподілу національного доходу. При сплаті податків відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність всієї держави;

- виступає як індивідуальна безоплатність і виражається в тому, що при його стягненні держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платникові певного еквівалента, що дорівнює їхньому платежу.

У фінансовій термінології застосовуються п’ять термінів, що відображають платежі державі - плата, відрахування, внески, податок, збір.

Плата (відповідає на питання "за що?") (плата за воду тощо). Розмір плати залежить від кількості ресурсів, що використовуються, а надходження плати саме державі визначається державною власністю на ці ресурси.

Відрахування і внески (відповідають на питання "від чого?","на що?") передбачають цільове призначення платежів. Наприклад, цільове призначення мають відрахування і внески у різні позабюджетні цільові фонди - внески у Пенсійній фонд та Фонд соціального страхування, внески у фонд сприяння зайнятості населення та ін.
Схема 7. Характерні ознаки податку

Податки (відповідають на питання "для чого?") встановлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави - управлінської, оборонної, соціальної та економічної. Вони не мають конкретного цільового призначення.