Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих навчальних закладів
 Скачать 2.01 Mb.
|
|
VIII. Рекомендована література 1. Белова А. Н. Клиническое исследование нервной системы / А. Н. Белова, В. Н. Григорьева, Н. И. Жулина. - М.: Москва, 2009. - 384 с. 2. Биндер Д. К. Черепные нервы: анатомия, патология, визуализация / Д. К.Биндер. - Медпресс, 2014. – 296 с. 3. Віничук С. М. Нервові хвороби / С. М. Віничук, Є. Г. Дубенко. - К. : Здоров’я, 2001. - 696 c. 4. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия. Физиология. Клиника / П. Дуус. – К. : ВАЗАР-ФЕРРО , 1997. - 381 с. 5. Триумфов А. В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы / А. В. Триумфов. – М. : МЕДпресс- информ, 2014. - 264 с. 6. Скоромец А. А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы : руководство для врачей. / А. А. Скормец, А. П. Скоромец, Т. А. Скоромец. – СПб. : Политехника, 2014. – 628 с. Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Синдроми ураження окорухових нервів І. Актуальність теми І та ІІ пари черепних нервів є чутливими і забезпечують специфічну іннервацію органів нюху і зору. Вони є безпосередніми похідними головного мозку і не мають ядер у стовбуру мозку. ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів є руховими та мають ядра, розташовані в стовбуру мозку: ядра ІІІ та ІV пари – в ніжці мозку, а ядро VІ пари – переважно в покришці мосту. Від адекватної функції цих нервів залежить можливість сприймання запахів та функція зору. Враховуючи місцезнаходження цих нервів та їх анатомічні особливості, при захворюваннях ЦНС виникаючі симптомокомплекси враження як нюхового, так і зорового аналізаторів, а також синдроми ураження окорухових нервів, дозволяють установлювати вірний топічний діагноз патологічного осередку в ЦНС, що, в свою чергу, спричиняє необхідність проведення додаткових досліджень для установлення клінічного діагнозу і правильного лікування хворого. II. Навчальні цілі заняття Студент повине знати: 1. Основні анатомо-фізіологічні дані нюхового аналізатора: перший нейрон (гангліозні клітини слизової оболонки носа), другий нейрон (нюхові цибулини, нюховий шлях), третій нейрон (первинні підкоркові нюхові центри – нюховий трикутник, прозора перетинка, передня пронизана субстанція), кірковий нюховий центр (медіальна поверхня скроневої долі мозку) (а-ІІ); 2. Основні анатомо-фізіологічні особливості зорового аналізатора: периферичний відділ (палички, колбочки, біполярні клітини, гангліозні клітини, сам нерв, хіазма, зоровий тракт), центральний відділ (латеральні колінчаті тіла, подушка зорового бугра (підкоркові центри), пучок Граціоле, шпорна борозна потиличної долі (кірковий центр аналізатора))(а-ІІ) 3. Основні анатомо-фізіологічні особливості ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів: окоруховий нерв (змішаний), блоковий і відвідний нерви (рухові): локалізація ядер, вихід корінців нервів з черепа, зони іннервації на периферії (а-ІІ); 4. Методику дослідження І пари черепних нервів і синдроми ураження – гіпосмія, аносмія, гіперосмія, нюхові галюцинації (а-ІІ); 5. Методику дослідження ІІ пари черепних нервів і синдроми ураження – амавроз, амбліопія, гомонімна і гетеронімна геміанопсія (біназальна і бітемпоральна), зорові галюцинації; зміни диску зорового нерва (зміни на очному дні) (а-ІІ); 6. Методику дослідження ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів і синдроми ураження – птоз, косоокість, диплопія, порушення конвергенції і акомодації, офтальмоплегія (часткова і повна); зіничні реакції, рефлекторну дугу зіничного рефлексу, порушення зіничних реакцій (синдром Аргайла-Робертсона), міоз, мідріаз, анізокорія (а-ІІ); Студент повинен вміти: 1. Обстежити неврологічний статус хворого з метою виявлення синдромів ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів (а-ІІІ); 2. Інтерпретувати дані отримані при обстеженні І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів (а-ІІІ); 3. Поставити топічний діагноз ураження ЦНС при виявленні патології І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів (а-ІІІ); 4. Призначити додаткові методи дослідження і оцінити їх результати (а-ІІІ); 5. Визначити тактику лікаря при виявлені синдромів ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів (а- ІІІ); ІІІ. Виховні цілі Розвивати творчі здібності в процесі клінічного та лабораторно-інструментального дослідження при обстеженні хворих з синдромами враження І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів (а-ІV). Розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність (методичність) клінічного обстеження хворого з синдромами вражень нюхового і зорового аналізаторів та синдромами ураження окорухових нервів. IV. Міждисциплінарна інтеграція Дисципліна Знати Вміти Попередні дисципліни Нормальна анатомія Будову кори великих півкуль головного мозку, локалізацію ядер І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів. Підкіркові центри нюхового та зорового аналізаторів Визначити місце розташування патологічного осередку в ЦНС Нормальна фізіологія Функцію нейрона та проведення нервового імпульсу Визначити нормальну функцію І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів Патанатомія Патоморфологічні зміни в нейронах та їх аксонах при різних патологіях. Прогнозувати можливі патоморфологічні зміни в нейронах та їх аксонах при враженні І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів Патофізіологія Зміни в діяльності ЦНС і ПНС при різних патологіях Визначити патологічні зміни в діяльності І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів Наступні дисципліни (що забезпечуються) Нейрохірургія Початкові ознаки і клінічні особливості І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів, які вимагають нейрохірургічних втручань Визначити топічний діагноз по клінічним ознакам ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів та визначити показання до нейрохірургічного обстеження та лікування Дитячі хвороби Клінічні ознаки порушення функції І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів у дітей раннього віку Визначити топічний діагноз та визначитися з тактикою додаткового обстеження Інфекційні хвороби Клінічні ознаки порушення функції І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів при лікуванні антибіотиками, інтоксикаціях Визначити тактику додаткового обстеження і лікування Внутрішньопредметна інтеграція Травматичні, судинні, демієлінізуючи, інфекційні (менінгіти, менінгоенцефаліти), онкологічні (пухлини ЦНС) захворювання ЦНС Етіологічні та клінічні особливості перебігу захворювань Визначити провідні клінічні симптоми і синдроми та принципи тактики. Діагностичні та терапевтичні заходи при виявленні травматичного анамнезу за наявності синдромів ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів Діагностувати ЗЧМТ – струс, забій головного мозку, субдуральна гематома, субарахноідальний крововилив, внутрішньомозкова гематома Діагностичні та терапевтичні заходи при виявленні інфекційного анамнезу за наявності синдромів ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів Діагностувати менінгіти, менінгоенцефаліти. Визначати менінгеальні ознаки, аналізувати дані додаткових методів обстеження (ЗАК, аналіз ЦСР) Діагностичні та терапевтичні Знати ознаки враження нервової заходи при виявленні інтоксикаційного анамнезу за наявності синдромів ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів Діагностичні та терапевтичні заходи при виявленні онкологічного анамнезу. системи при різноманітних інтоксикаціях. Призначати додаткові методи дослідження. V. Зміст теми заняття Нюховий аналізатор Нюховий аналізатор І нейрон гангліозні клітини слизової оболонки носа ІІ нейрон нюхові цибулини нюховий шлях ІІІ нейрон первинні підкіркові нюхові центри: нюховий трикутник, прозора перетинка, передня пронизана субстанція ІV нейрон поверхня скроневої долі мозку Вид дослідження гострота нюху дають вдихати пахучу речовину окремими ніздрями і порівнюють результати з обох сторін різкі подразники (ефір, нашатирний спирт, хлороформ) використовувати не можна здатність сприймати і вербально ідентифікувати нюховий подразник Методика дослідження пропонують нюхати ароматичні речовини окремо кожною ніздрею, закриваючи при цьому іншу м’ятні краплі олію гвоздики ваніль аніс лаванду мигдальну воду парфуми Симптоми порушення функції І пари черепних нервів і нюхового аналізатору взагалі • Аносмія – втрата гостроти нюху • Гіпосмія – зниження гостроти нюху • Гіперосмія – підвищення гостроти нюху • Какосмія – відчуття неприємних запахів • Паросмія – схилення нюху Важливо знати, що: можливість розпізнавати і ідентифікувати запахи свідчить про збереження функції кіркового центру нюху при подразненні периферичного відділу нюхового аналізатору (нюхові нитки, нюховий шлях) можуть виникати явища подразнення в вигляді елементарних запахів процеси на базальній поверхні мозку (передня черепна ямка) можуть призвести до односторонньої втрати або зниження нюху процеси в області первинних нюхових центрів призводять до виникнення двосторонньої втрати або зниження нюху односторонні процеси в корі (звивина морського коня) найчастіше викликають лише легкі прояви зниження нюху – більше виражені на протилежному боці процеси в скроневій долі головного мозку можуть викликати нюхові галюцинації (різноманітні складні запахи) Зоровий аналізатор Зоровий аналізатор Периферичний відділ палички та колбочки біполярні клітини гангліозні клітини зоровий нерв хіазма зоровий тракт Центральний відділ підкоркові центри: латеральні колінчаті тіла верхні бугри подушка зорового бугра пучок Граціоле кірковий центр аналізатора шпорна борозна потиличної долі Вид дослідження гострота зору відчуття кольору поля зору очне дно Методики дослідження: Гострота зору Спеціальні таблиці з 10 рядів букв. Досліджуваному пропонують називати букви від найбільших до найменших з відстані 5 метрів, перевіряючи гостроту зору для кожного ока окремо. Норма – гострота зору має місце коли око відрізняє дві точки під кутом 1° на відстані 5 метрів. Якщо обстежуваний розрізняє на таблиці 10 рядків букв, то гострота зору дорівнює 1, якщо бачить лише перший ряд, то – 0,1. Відчуття кольору Спеціальні кольорові таблиці. Ахроматопсія – повне нерозуміння кольору. Дисхроматопсія – впізнавання лише конкретного кольору. Дальтонізм – вроджене нерозуміння кольору. Поля зору Перевіряється для кожного ока окремо за допомогою спеціального периметру. Очне дно Перевіряють стан судин сітківки, стан соска зорового нерву. Симптоми порушення функції ІІ пари черепних нервів і зорового аналізатору взагалі Симптоми порушення гостроти зору: Амавроз – повна втрата зору. Амбліопія – зниження гостроти зору. Ураження сітківки та зорового нерву призводять до амаврозу і амбліопії з втратою прямої реакції на світло на відповідній стороні. Симптоми порушення полів зору: Скотома – випадіння окремої ділянки в одному з полів зору. Квадрантна геміанопсія – випадіння одного з чотирьох квадрантів поля зору на обох очах. Гомонімна геміанопсія – випадіння одноіменних частин поля зору (правих чи лівих). Гетеронімна геміанопсія – випадіння різнойменних частин поля зору (біназальні чи бітемпоральні). Симптоми порушення стану очного дна: Зміни ходу і калібру судин сітківки. Застійний сосок зорового нерва – при підвищенні внутрічерепного тиску Проста або первинна атрофія зорового нерву. Вторинна атрофія зорового нерва – найчастіше зумовлена застійними явищами або невритом зорового нерву. Ретробульбарний неврит – запалення зорового нерву без пошкодження соска зорового нерву. Окоруховий нерв Види дослідження функції нерва: визначення положення очних яблук у спокої визначення ширини очних щілин визначення форми зіниць оцінка розміру зіниць рухливість очних яблук фіксація погляду при крайніх відведеннях очних яблук реакція зіниць на світло реакція зіниць на акомодацію реакція зіниць на конвергенцію Методики дослідження функцій нерва огляд очних яблук – очні яблука у нормі розташовані по середній лінії симетрично огляд очних щілин – у нормі мають однакову ширину визначення форми зіниць – у нормі мають округлу форму, рівномірні оцінка ширини зіниць – шляхом огляду об’єм рухів очних яблук – хворому пропонують слідкувати поглядом за молоточком, який пересувають догори, донизу, в боки фіксація погляду при крайніх відведеннях очних яблук - – хворому пропонують слідкувати поглядом за молоточком, який фіксують у крайніх відведеннях реакція зіниць на світло: пряма – хворому пропонують дивитися в далечину, потім лікар своїми долонями закриває очі обстежуваному, які під долонями залишаються відкритими. Лікар швидкими рухами по черзі віднімає свої руки від обличчя, спостерігаючи за станом зіниць. Звуження зіниць під дією прямого світла називають прямою реакцією зіниць на світло. співдружня – спів дружню реакцію спостерігають при відкритому оці в момент закриття або освітлення другого ока. реакція зіниць на акомодацію – хворому пропонують слідкувати за молоточком, який знаходиться на відстані 50-60 см від обличчя. При погляді в далечінь зіниці розширюються, а при погляді на близько розташовані предмети - звужуються реакція зіниць на конвергенцію – хворому пропонують дивитися у далечінь, потім до кінчика носа наближують молоточок и просять дивитися на нього. Виникає приведення очних яблук до носа (конвергенція) і звуження зіниць. Блоковидний нерв Вид дослідження – об’єм руху очних яблук. Методика дослідження – хворому пропонують дивитися на молоточок, який пересувають до низу і назовні. Симптоми порушення функції нерва: периферичний параліч – симптоми виникають на протилежному боці, бо волокна нерва роблять перехрест у передньому мозковому парусі. При однобічному ураженні виникають двоїння предметів при погляді вниз, обмеження руху очного яблука при погляді вниз і назовні. центральний параліч не виявляється із-за двобічних корково-нуклеарних зв’язків . Відвідний нерв Вид дослідження – об’єм рухів очного яблука при погляді назовні. Методика дослідження – хворому пропонують дивитися на молоточок, який пересувають назовні. Симптоми порушення функції нерва: периферичний параліч – при однобічному ураженні виникають двоїння предметів при погляді в боки, обмеження руху очного яблука при погляді назовні, збіжна косоокість. центральний параліч не виявляється із-за двобічних корково-нуклеарних зв’язків VI. План і організаційна структура заняття № Основні етапи заняття, їх функції і зміст Навчальн і цілі в рівнях засвоєнн я Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивності) Час (хв) І. Підготовчий етап 1. 2. 3. Організація заняття Постановка навчальних цілей та мотивація Контроль вихідного рівня знань, навичок, умінь: 1). Анатомо-фізіологічні особливості I, II, III, IV, VI пари черепних нервів; 2). Особливості діагностики синдромів ураження I, II, III, IV, VI пари черепних нервів; 3). Клінічні особливості ураження I, II, III, IV, VI пари черепних нервів в залежності від локалізації вогнища (центральний чи периферичний параліч); 4). Синдроми ураження нюхового аналізатора; 5). Синдроми ураження зорового аналізатора; 6). Синдроми ураження окорухових нервів; 7). Установлення топічного діагнозу враження НС при виявленні синдромів ураження I, II, III, IV, VI пари черепних нервів. І ІІ ІІ ІІ Тестовий контроль І рівня Індивідуальне усне опитування Фронтальна бесіда Тестовий контроль ІІ рівня Рішення типових задач ІІ рівня Академічний журнал П2. «Навчальні цілі» П1. «Актуалність» Методичні розробки Тематичні таблиці, плакати, слайди, структурно-логічні схеми Питання для індивідуального усного опитування Тестові завдання І, II рівня Типові задачі II рівня 1 2 10 II. Основний етап Формування професійних навичок та вмінь: 1). Оволодіти методикою проведення збору скарг та анамнестичних даних щодо патології I, II, III, IV, VI пари черепних нервів; 2). Провести обстеження неврологічного статусу хворого на предмет виявлення патології I, II, III, IV, VI пари черепних нервів, вміти інтерпретувати їх дані; 3). Обґрунтовувати попередній та топічний діагноз; 4). Призначити додаткові методи обстеження та оцінити їх результати; 5). Обґрунтовувати заключний діагноз згідно клінічних класифікацій; 6). Визначити тактику при виявленні синдромів ураження I, II, III, IV, VI пари черепних нервів ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ Методи формування навичок: професійний тренінг, рішення тестів ІІ рівня, типових задач ІІ рівня Методи формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових клінічних ситуацій, задачі ІІІ рівня Алгоритми для формування практичних навичок Методичні розробки. Неврологічні молоточки. Таблиці. Тести, типові задачі ІІІ рівня Алгоритми для формування професійних вмінь. Пацієнти. Історії хвороби пацієнта. Ситуаційні нетипові задачі. Імітаційні ігри. Обладнання. Дані люмбальної пункції, КТ, ЯМР- дослідження 20 III Заключний етап 1. 2. Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок Підведення підсумків III Методи контролю навичок: індивідуальний Обладнання Результати клінічного обстеження. 8 3. заняття (теоретичного, практичного, організаційного) Домашнє завдання (основна і додаткова література по темі) контроль практичних навичок та їх результатів. Аналіз та оцінка результатів роботи. Задачі III рівня Тестові завдання Ш рівня Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою 3 1 |