Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих навчальних закладів
 Скачать 2.01 Mb.
|
|
VII. Матеріали методичного забезпечення заняття: 1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття. Питання для контролю початкового рівня знань: 1. Де локалізується І нейрон нюхового аналізатору? 2. Де локалізується ІІ нейрон нюхового аналізатору? 3. Де локалізується ІІІ нейрон нюхового аналізатору? 4. Де локалізується ІV нейрон нюхового аналізатору? 5. Де локалізується І нейрон зорового аналізатору? 6. Де локалізується ІІ нейрон зорового аналізатору? 7. Де локалізується ІІІ нейрон зорового аналізатору? 8. Де локалізується ІV нейрон зорового аналізатору? 9. Які види дослідження необхідно провести для вивчення стану нюхового аналізатору? 10. Які види дослідження необхідно провести для вивчення стану зорового аналізатору? 11. Які синдроми ураження функції нюхового аналізатору Ви знаєте? 12. Які синдроми ураження функції зорового аналізатору Ви знаєте? 13. Особливості методики дослідження нюхового аналізатору. 14. Особливості методики дослідження зорового аналізатору. 15. Кордони полів зору у нормі. 16. На що треба звернути увагу при аналізі дослідження очного дна? 17. Які види дослідження необхідно провести для вивчення стану ІІІ пари черепних нервів? 18. Які види дослідження необхідно провести для вивчення стану IV пари черепних нервів? 19. Які види дослідження необхідно провести для вивчення стану VI пари черепних нервів? Матеріали для тестового контролю (ІІа): Тест 1 – тест з множинним вибором До нейронів нюхового аналізатору належать: 1. Гангліозні клітини слизової оболонки носа. 2. Нейрони нюхової цибулини. 3. Нейрони первинних підкіркових центрів. 4. Нейрони медіальної поверхні скроневої долі мозку. 5. Нейрони чорної субстанції. 6. Нейрони ретикулярної формації. Відповідь: 1,2,3,4. Тест 2 – на знаходження співвідношення між елементами 2-х рядів даних При патології яких утворень нюхового аналізатору спостерігаються наступні порушення: гангліозні клітини слизової оболонки носа нейрони медіальної поверхні скроневої долі мозку процеси на базальній поверхні мозку • аносмія • гіпосмія • парасмія • нюхові галюцинації 68 Тест 3 – тест, що передбачає визначення правильної послідовності дії із заданої В якій послідовності необхідно проводити обстеження хворого з патологією зорового аналізатору? 1. Гострота зору. 2. Відчуття кольору. 3. Поля зору. 4. Очне дно. 5. Артеріальний тиск, пульс. Відповідь: 1,2,3,4,5. Тест 4 – на підстановку або із відповіддю, що самостійно конструюється Назвіть структури периферичного відділу зорового аналізатору 1. ……………………… 2. ……………………… 3. ……………………… 4. ……………………… 5. ……………………… 6. ……………………… Відповідь: палички та колбочки біполярні клітини гангліозні клітини зоровий нерв хіазма зоровий тракт Типові задачі (II ): 1. У чоловіка, 59 років, який хворів гіпертонією, розвинувся крововилив у мозок. Невролог виявив розбіжну косоокість за рахунок правого ока і лівобічний геміплегію. Встановити: Топічний діагноз Як називається даний альтернуючий синдром? Тактика ведення таких хворих, які додаткові обстеження слід призначити хворому Загальні принципи лікування (Синдром Вебера, права ніжка мозку) 2. У хворого після перенесеного грипозного енцефаліту виникли розбіжна косоокість за рахунок правого ока і інтенцій ний тремор у лівих кінцівках. Встановити: Топічний діагноз Як називається даний альтернуючий синдром? Тактика ведення Принципи лікування (Синдром Бенедікта, середній мозок (медіальна частина покриву)) 3. У хворого після ЧМТ виникла правобічна гомонімна геміанопсія. Встановити: Топічний діагноз Які додаткові методи дослідження слід призначити? Тактика ведення Принципи лікування (Правий зоровий тракт, офтальмоскопія, ЯМР головного мозку, консультація нейрохірурга) 69 Тести ІІІ рівня Заповніть таблицю: основні диференційно-діагностичні ознаки ураження нюхового, зорового аналізаторів та дисфункції окорухових нервів та м'язів. Ознаки Нюховий аналізатор Зоровий аналізатор ІІІ пара ЧН IV пара ЧН VI пара ЧН Аносмія Гіпосмія Гіперосмія Какосмія Паросмія Гострота зору Відчуття кольору Ахроматопсія Дисхроматопсія Дальтонізм Амавроз Амбліопія Рахунок пальців біля очей Відчуття світла біля очей Скотома Квадрантна геміанопсія Гомонімна геміанопсія Гетеронімна геміанопсія Застійні соски зорового нерва Ретробульбарний неврит зорового нерва Опущення верхньої повіки Розбіжна косоокість Порушення конвергенції Мідріаз Параліч акомодації Симптом Аргайла-Робертсона Подвоєння предметів при погляді униз Обмеження руху очного яблука при погляді униз і назовні Збіжна косоокість Неможливість відвести око назовні Подвоєння предметів при погляді в сторону враженого м’яза Заповніть таблицю: Основні диференційно-діагностичні ознаки альтернуючих синдромів при ураженні ядер ІІІ та VІ пари черепних нервів. Ознаки Синдром Вебера Синдром Бенедикта Синдром Фовіля Осередок у межах ніжки мозку + Осередок в мості мозку + Розбіжна косоокість + + Збіжна косоокість + Контрлатеральний геміпарез/плегія + Контрлатеральний хореоатетоз та інтенційний тремор + Диплопія + Периферичний парез мімічних м'язів + 70 7. Матеріали методичного забезпечення для основного етапу заняття № п/п Завдання вказівки Примітки 1. Оволодіти методикою обстеження хворих з метою виявити патологію І, ІІ, ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів. Провести курацію хворих з симптомами ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів. Виконувати обстеження хворих у такій послідовності: 1. Зібрати ретельно скарги, анамнез хвороби та життя 2. Провести зовнішній огляд хворого 3. Дослідити соматичний статус 4. Дослідити неврологічний статус 5. Ознайомитися з додатковими методами дослідження Звернути увагу на темпи розвитку скарг, причин, обставин, що їм передували. Врахувати загальний стан, наявність симптомів вогнищевого ураження нервової системи. Згрупуйте виявлені ознаки з формулюванням провідних клінічних синдромів. Звернути увагу на дані загально клінічних і додаткових методів дослідження 2. Встановити клінічний і топічний діагноз, визначити план лікування На підставі виявлених симптомів обґрунтувати топічний діагноз, сформулювати клінічний діагноз Вміти призначати додаткові методи обстеження та обґрунтовувати їх необхідність 3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття. Нетипові задачі (рівень III) 1. У хворого з нелакованим сифілісом з’явились головні болі пульсуючого характеру, шум у голові, запаморочення. При офтальмоскопії виявлена біназальна гетеронімна геміанопсія. Встановити: Клінічний синдром. Додаткові методи обстеження. Тактику ведення хворого ( Осередок на базальній поверхні мозку, провідний клінічний синдром – ураження зорового аналізатора в області хіазми. RW, РІФ, РІБТ в крові та ЦСР, рентгенографія турецького сідла, ЯМР головного мозку, консультація венеролога) 2. У хворого, 45 років, під час підйому ваги раптово з’явився сильний головний біль, який супроводжувався блюванням. Виявлена збіжна косоокість, ригідність м'язів потилиці, психомоторне збудження. Встановити: Топічний та синдромологічний діагноз. Додаткові методи обстеження. Проведення диференційної діагностики Тактику ведення хворого, терапевтичні заходи (Ураження VI пари черепних нервів, менінгеальний синдром. Люмбальна пункція, ангіографія, консультація нейрохірурга при необхідності) Тест ІІІ рівня (кваліфікаційний) Заповніть таблицю: симптоми ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів Ознаки Нюховий аналізатор Зоровий аналізатор ІІІ пара ЧН IV пара ЧН VI пара ЧН Порушення гостроти нюху та здатності ідентифікувати запахи + Наявність нюхових галюцинацій + Зміни гостроти зору, відчуття кольору, зміни полів зору + Зміни на очному дні + Симптоми враження m. levator palpebre superior, верхнього, внутрішнього, нижнього прямих + 71 окорухових м’язів і нижнього косого, порушення акомодації і конвергенції Альтернуючий синдром Вебера включає ураження + Симптом Аргайла-Робертсона + Диплопія при погляді вниз + Збіжна косоокість + Альтернуючий синдром Фовіля включає ураження + 4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою. № п/п Основні завдання Вказівки 1. Які види досліджень необхідно провести для виявлення ураження І, ІІ, ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів? Назвіть види дослідження І, ІІ, ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів 2. Особливості і прояви ураження нюхового, зорового аналізаторів Перелічити основні діагностичні ознаки ураження нюхового, зорового аналізаторів 3. Особливості і прояви враження окорухових нервів Перелічити основні діагностичні ознаки ураження ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів 4. Які альтернуюючи синдроми супроводжуються ураженням ІІІ, VI пари черепних нервів? Перелічити альтернуючи синдроми 5. Які методи інструментально-лабораторної діагностики слід використовувати при патології І, ІІ, ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів? Перелічити методи інструментально- лабораторної діагностики 6. Зв’язки симптомів дисфункції І, ІІ, ІІІ, ІV, VI пари черепних нервів з топікою вогнищ ураження нервової системи Вміти встановлювати топічний і синдромологічний діагноз VIII. Рекомендована література 1. Белова А. Н. Клиническое исследование нервной системы / А. Н. Белова, В. Н. Григорьева, Н. И. Жулина. - М.: Москва, 2009. - 384 с. 2. Биндер Д. К. Черепные нервы: анатомия, патология, визуализация / Д. К. Биндер. – М. : Медпресс, 2014. – 296 с. 3. Болезни нервной системы : рук. для врачей: В 2 т. / под ред. Н.Н. Яхно. - 4-е изд., перераб. и доп. - М. : Медицина. Т. 1. - 2005. - 744 с. 4. Віничук С. М. Нервові хвороби / С. М. Віничук, Є. Г. Дубенко. - К. : Здоров’я, 2001. - 696 c. 5. Никифоров А.С. Клиническая неврология / А. С Никифоров., А. Н. Коновалов, Е. И. Гусев. – М. : Медицина. – 2002. – Т. 1. – 690с., т.2. – 777 с. 6. Неврология / под ред. Д. Р. Штульмана, О. С. Левина. - 4-е изд. – М. : Медпресс-информ. – 2005. – 944 с. 7. Штульман Д. Р. Неврология: cправочник практического врача / Д. Р. Штульман, О. С. Левин. - 5-е изд., перераб. и доп. - М. : МЕДпресс-информ, 2007. - 960 с. 72 Трійчастий, лицьовий, присінково-завитковий нерви та симптоми їх ураження I. Актуальність теми Ознаки ураження V, VII, VIII пар черепних нервів спостерігаються у разі різних неврологічних захворювань – арахноїдиті мосто-мозочкового кута, стовбуровому енцефаліті, пухлинах та абсцесі головного мозку, поліомієліті, розсіяному склерозі, судинних захворюваннях головного мозку, черепно-мозкових травмах. З ураженням цих нервів зустрічаються отоларингологи, стоматологи, педіатри, інфекціоністи. Знання анатомії і патології цих черепних нервів необхідні для своєчасної діагностики багатьох захворювань. II. Навчальні цілі Студент повинен знати: 1. Анатомію, функцію та симптоми ураження V, VII, VIII пар черепних нервів (а=II). 2. Альтернувальні синдроми моста (а=II). Студент повинен вміти: 1. Дослідити чутливу та рухову функції трійчастого нерва; 2. Дослідити рухову, парасимпатичну та смакову функції лицьового нерва; 3. Обстежити слухову та вестибулярну функції; 4. На підставі виявлених патологічних симптомів визначити локалізацію патологічного процесу. III. Виховні цілі Сформувати у студентів чуйне, доброзичливе ставлення до хворого. Оволодіти вмінням встановлювати з хворим психологічний контакт, уважно і ретельно проводити обстеження у разі наявності у хворого болю, зниження слуху, порушення рухів мімічних м’язів. IV. Міждисциплінарна інтеграція Дисципліни Знати Вміти Попередні дисципліни Нормальна анатомія Будову стовбура головного мозку та черепних нервів. Намалювати схему стовбура головного з урахуванням місця розташування ядер V, VII, VIII пар черепних нервів, а також хід нервів та над'ядерних шляхів. Гістологія Гістологічні дані про будову ядер, корінців V, VII, VIII пар черепних нервів, провідних шляхів мозкового стовбуру. Мікроскопічно розрізняти рухові, чутливі ядра, корінці, нерви, провідні шляхи. Нормальна фізіологія Фізіологію слухової сенсорної системи, механізм передавання звукових коливань та їх обробки. Фізіологію вестибулярного аналізатора. Намалювати схему зв’язків між ядрами черепних нервів, кірковими центрами, периферичними структурами. Патологічна анатомія Патоморфологічні зміни у разі ураження ядер та корінців V, VII, VIII пар черепних нервів. Мікроскопічно розрізняти патологію тіл нейронів та корінців черепних нервів. Наступні дисципліни (що забезпечуються) Нейрохірургія Патологію V, VII, VIII пар черепних нервів у хворих з пухлинами стовбура мозку та черепно-мозковими травмами Виявити ураження V, VII, VIII пар черепних нервів у хворих з пухлинами мосто-мозочкового кута, стовбура мозку, травмами головного мозку. Інфекційні хвороби Патологію V, VII, VIII пар черепних нервів за наявності менінгітів, енцефалітів, поліомієліту. Виявити ураження V, VII, VIII пар черепних нервів у разі енцефалітів, менінгітів, поліомієліту. ЛОР хвороби Патологію V, VII, VIII пар черепних нервів у разі ЛОР-хвороб. Провести диференціальну діагностику ураження VIII пари за наявності патології нервової системи та у разі отитів, диференціювати болі в ділянці обличчя. Внутрішньопредметна інтеграція Пухлини головного мозку Ознаки уражень V, VII, VIII пар черепних нервів у разі пухлин головного мозку. Виявити патологію V, VII, VIII пар черепних нервів у разі пухлин головного мозку. Ураження Симптоми ураження V, VII, VIII пар черепних Виявити патологію V, VII, VIII пар 73 периферичної нервом системи нервів у разі нейропатій. черепних нервів за наявності нейропатій Інфекційні ураження нервом системи Ознаки ураження V, VII, VIII пар черепних нервів у разі інфекційних хвороб. Виявити патологію V, VII, VIII пар черепних нервів у разі менінгітів, дифтерійної полінейропатії, поліомієліту. V. Зміст теми заняття Ознаки ураження системи трійчастого нерва Ураження гілок трійчастого нерва Ураження вузла трійчастого нерва Ураження чутливого ядра трійчастого нерва Ураження таламусу Ураження кори за- центральної звилини головного мозку - стріляючі болі; - порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації відповідних гілок; - втрата рогівко- вого, надбрівно- го рефлексів (за умови ураження очного нерва); - парез жуваль- них м'язів та втрата нижньо- щелепного реф- лексу (у разі ураження ниж- ньощелепного нерва). - болі у відповід- ній половині обличчя; - порушення всіх видів чутливості на половині обличчя; - герпетичні висипи в зоні іннервації; - зниження рогівкового, надбрівного і нижньощелеп- ного рефлексу. - ядра спинно- мозкового шля- ху трійчастого нерва – дисоційований сегментарний тип порушення больової та температурної чутливості на половині обличчя у зонах Зельдера із збереженням тактильної чутливості. - гетерола- терально: провідни- кова гемі- анестезія всіх видів чутливості, в тому числі на половині обличчя, таламічні болі. - гетеролате- рально: лока- льна ан- і гіпестезія на обличчі, сенсорна джексонівсь- ка епілепсія (у разі подразнення) 74 Ознаки порушення іннервації мімічних м’язів Вид паралічу, парезу Периферичний Центральний Ураженні структури Ядра лицьового нерва в мосту Мосто- мозочковий кут Лицьовий нерв Нижній відділ перед- центральної звивини Внутрішня капсула - периферич- ний парез мі- мічних м’язів на боці ураження; - центральний геміпарез про- тилежних кінцівок (аль- тернувальний синдром Мійяра- Гюблера) - периферич- ний парез мі- міних м’язів; - порушення смаку на 2/3 язика; - симптоми ураження V, VI, VIII пар черепних нервів; - можлива мозочкова атаксія. - перифе- ричний па- рез міміч- них м’язів; - порушен- ня сльозо- виділення; - порушен- ня смаку на перед- ніх 2/3 язика; - порушен- ня слуху (гіпераку- зія) - централь- ний парез мі- мічних м’язів гетеро- латерально - централь- ний парез мімічних м’язів і геміпарез кінцівок гетерола- терально Симптоми ураження 75 VI. План і організаційна структура заняття № пп Основні етапи заняття, їх функції та зміст Навчальні цілі в рівнях засвоєння Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення Час (хв.) I. Підготовчий етап 1 Організація заняття. Академ журн. Див. „Навчальні цілі” „Актуальність теми 1 2 Визначення навчальних цілей і мотивація. 2 3 |