Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих навчальних закладів
 Скачать 2.01 Mb.
|
|
ІІ. Основний етап 1. Формування професійних навичок та вмінь: 1. Оволодіти методикою проведення клінічного обстеження хворих з вегетативними розладами; 2. Діагностувати вегетативні розлади на основі збору анамнезу, скарг, клініко- невроло гічного огляду. 3. Провести курацію хворого з вегетативними дисфункціями. Вміти: 1. Визначити план обстеження хворого з ураженням ВНС. ІІІ Практичний тренінг у відпрацьовані практичних навичок, професійний тренінг у вирішенні нетипових клінічних ситуацій Алгоритми для формування практичних навичок, методичні розробки. Неврологічні молоточки. Таблиці. Пацієнти. 25 89 2. Провести диференційну діагностику вегетативних розладів з іншими неврологічними синдромами. 3. Визначити адекватне лікування хворому з вегетативною дисфункцією ІІІ Професійний тренінг у вирішенні нетипових клінічних ситуацій Алгоритми для формування професійних вмінь. Пацієнти. Історії хвороби пацієнта. Ситуаційні нетипові задачі (ІІІα). Імітаційні ігри. ІІІ Заключний етап 1. Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок ІІІ Індивідуальний контроль практичних навичок, оцінка результатів клінічної роботи. Рішення нетипових задач. Хворі. Нетипові ситуаційні задачі III рівня 10 2. Підведення підсумків занять 2 3. Домашнє завдання Орієнтована карта для самостійної роботиз літературою 1 VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття 1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття. Питання для усного опитування. 1. Що таке вегетативна нервова система? 2. Які відділи вегетативної нервової системи виділяють? 3. Які основні функції ВНС в залежності від відділу? 4. Які основні патологічні синдроми зустрічаються при ураженні надсегментарного відділу ВНС? 5. Основні патологічні синдроми, які зустрічаються при ураженні сегментарного відділу ВНС? 6. Інструментальні та функціональні методи обстеження хворих з патологією вегетативної нервової системи. 7. Принципи лікування вегетативних розладів. Матеріали для тестового контролю (І α): 1. Хвора, 32 років, скаржиться на приступи інтенсивного головного болю у лівій половині голови, запаморочення, нечіткість предметів у правому полі зору. Біль посилюється при кашлі, рухах. Приступу передують «туман» перед очима. Хворіє з 20 років. Приступи 1 раз на місяць. У неврологічному статусі патології не виявлено. Дані УЗДГ: асиметрії ЛШК немає. Оклюзії немає. РЕГ – порушення венозного відтоку. Який найбільш вірогідний діагноз? *А. Мігрень, офтальмоплегічна форма. В. Скроневий периартеріїт. С. Головний біль напруження. D. Кластерний головний біль. Е. Синдром Талоса-Ханта. 2. Хвора, 28 років, скаржиться на приступи головного болю, який виникає 1-2 рази на місяць. Біль локалізується у правій половині голови, супроводжується нудотою, іноді блюванням. Перед приступом відмічається зниження фону настрою. Приступ проходить після сну. У неврологічному статусі осередкової симптоматики немає. Який найбільш вірогідний діагноз? *А. Мігрень, класична форма. В. Пухлина головного мозку. С. Пучковий головний біль. D. Головний біль напруження. Е. Вертеброгенна цервікалгія. 90 3. У хворої, 20 років, розвинувся приступ болю у правій половині голови. Біль посилюється від яскравго світла, голосних звуків. У неврологічному статусі осередкової симптоматики не виявлено. З анамнезу відомо, що приступи виникають протягом 5 років, 1 раз на 2-3 місяці. Призначте лікування: *А. Препарати спорину, номігрен, седативні препарати. В. Препарати спорину, фінлепсин, спазмалгон. С. Кавінтон, фуросемід, фінлепсин, аналгін. D. Валеріана, вінпоцетин, препарати спорину. Е. Троксевазин, фурсемід, трентал. 4. Хвора, 35 років, скаржиться на біль у пальцях кистей та підошв, парестезії в них, блідість шкіри пальців під час больового приступу. Хворіє біля 5 років. Був встановлений діагноз – хвороба Рейно. Призначте лікування: * А Ніфедипин, індометацин, амізин. В. Індометацин, фінлепсин, діазолін. С. Кавінтон, антибіотики, мілдронат. D. Пірацетам, індометацин, фінлепсин. Е. Кавінтон, анальгін, седативні препарати. 5. Молодий чоловік звернувся до лікаря зі скаргами на приступи різкого зблідніння шкіри, з тахікардією, підвищенням артеріального тиску, внутрішнім ознобом, відчуттям нехватки повітря, страхом смерті. В кінці приступу значне сечовиділення. Назвіть приступ: * А. Симпато-адреналовий криз. В. Вагоінсулярний криз. С. Гіпертонічний криз. D. Неврастенія. Е. Істеричні припадки. 6. Хворий, 36 років, скаржиться на приступи болю в животі з іррадіацією у нижню частину живота, спину. Біль супроводжується почуттям жару у всьому тілі, тривогою, тремтінням, ослабленням перистальтики кішечнику, проносами, олигурією, больовими відчуттями у внутрішніх органах (сенестопатії). Зловживає алкоголем. Який найбільш вірогідний діагноз? *А. Солярит. В. Симпато-адреналовий криз. С. Панкреатит. D. Перфоративна язва. Е. Вагоінсулярний криз. Матеріали для тестового контролю (ІІ α): 1. До надсементарних утворень відносяться наступні з вищеперерахованих: А. Гіпоталамус Б. Лімбічна система В. Ретикулярна формація Г. Мозочок Д. Чорна субстанція Е. Мигдалеподібне тіло Відповідь: А, Б, В, Е. 2. Скласти співвідношення: при патології, яких утворень спостерігаються наступні порушення - ретикулярна формація порушення терморегуляції - мигдалеподібне тіло поведінкові розлади - гіпокамп нейроендокринні розлади - гіпоталамус симпато-адреналові кризи - парасимпатичний відділ вазомоторні порушення вагоінсулярні кризи порушення ф-цій тазових органів 3. В якій послідовності проводять обстеження хворих з патологією ВНС? А. Клінічні проби Б. Функціональні дослідження В. Збір анамнезу 91 Г. Артеріальний тиск, пульс, ЧДР. Д. Зовнішній огляд. Відповідь: В, Д, Г, А, Б. Типові задачі (ІІ α): 1. Хворий Н. скаржиться на біль пекучого характеру з почервонінням шкіри та припухлістю в області кистей та стоп, біль зменшується при зануренні кінцівок у холодну воду, виникають приступи вночі та після легкого сдавлення взуттям. Обۥєктивно: кисті та стопи червоні, гарячі на дотик, відмічається припухлість та почервоніння шкіри. Артерії пульсують, вени розширені. Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. (Еритромелалгія) 2. У молодої жінки з 20 років періодично 3-7 разів на рік виникають приступи пульсуючого болю у правій половині голови, які продовжуються 7-10 годин, супроводжуються нудотою, фото- та фонофобією. Приступ закінчується після сну. Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. (Мігрень з аурою) 3. Молодий чоловік скаржиться на приступи головного болю пекучого, ріжучого характеру у лівій половині голови, переважно в області орбіти ока. Приступи продовжуються 20-40 хвилин і повторюються декілька разів на добу, частіше зранку. Подібні стани відмічаються 1-2 рази на рік. Під час приступу зۥявляється сльозотеча, заложеність носу, набряк лобу, повік. Хворий збуджений, мечеться. Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. (Кластерний головний біль) 4. У молодої жінки після переохолодження виникає відчуття парестезій, печіння, болю в пальцях кистей та стоп. Пальці при огляді бліді, набряклі. Хворіє біля 10 років. Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. ( Синдром Рейно) 5. Молода жінка після довгої подорожі в автобусі поскаржилась на дурноту, звін у вухах, після чого втратиля свідомість. Обۥєктивно: астенічної статури, шкіра бліда, вкрита потом. Пульс слабкий, ниткоподібний, уповільнений. АТ 90/60 мм рт.ст. Неврологічний статус: без патології. Через декілька хвилин до хворої повернулася свідомість. Скажиться на загальну слабкість Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. (Обморок) 2. Матеріали методичного забезпечення для основного етапу заняття № п/п Завдання Вказівки Примітки 1. Обстеження хворих з ураженнями ВНС Виконувати в такій послідовності: 1. Зібрати ретельно анамнез хвороби та зібрати скарги . 2. Провести зовнішній огляд хворого. 3. Визначити рівномірність зіниць. 4. Визначити дермографізм 5. Виміряти пульс на на обох кінцівках та визначити пульсацію на симетричних ділянках 6. Виміряти АТ та визначити його симетричність 7. Визначити ЧДР 8. Визначити клінічні рефлекси При зовнішньому огляді зверніть увагу на сухість та вологість шкіри,стан нігтів, наявність трофічних язв. Із клінічних рефлексів визначіть ортостатичний Капіляроскопія реографія, ЕЕГ 92 9. Визначити необхідність та призначити додаткові методи дослідження 10. Керуючись результатами отриманих досліджень призначити диференційоване лікування пацієнту. 93 Розлади сегментарного відділу вегетативної нервової системи Симпатичний відділ Парасимпатичний відділ трофічні порушення шкіри, волосся, нейрони бокових рогів птоз, міоз, енофтальм паравертебральні ганглії трофічні пекучий біль вазомоторні порушення місцеві порушення терморегуляції превертебральні вузли, сплетіння дискинезія ж/в і солярний синдром екзофтальм, мідріаз, розширення очної щілини ядра черепних нервів порушення слиновиділення, пригнічення дихання, серцевої діяльності Сакральні центри сечовиділення, дефекації вазомоторні порушення нетримання кала справжне нетримання сечі парадоксальна ішурія 94 Ширина зіниць ортостатичний рефлекс термометрія Сухість дермографізм капіляроскопія Вологість реографія Температура ЕЕГ Стан нігтів Трофічні язви Пульсація периферичних судин Функції тазових органів Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на функції органів Орган Нервова система Симпатична Парасимпатична Зіниця Розширює Звужує Залози (крім потових) Послаблює секрецію Підсилює секрецію Потові залози Підсилює секрецію Не інервуються Серце Учащає і підсилює серцебиття Загальмовує і послабляє серцебиття Гладка мускулатура внутрішніх органів Розслаблює Скорочує Судини (крім коронарних) Звужує Не інервуються Коронарні судини Розширює Звужує Сфінктери Підсилює тонус Розслаблює 3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття. Нетипові задачі (рівень ІІІ) 1. Хвора, 52 років, визвала ШД оскільки у неї зۥявилося відчуття тошноти, запаморочення, страху смерті, неспокій, відчуття недостачі повітря, затруднення вдиху, парестезії в кінцівках. АТ 160/100 мм рт ст. пульс – 96 уд. Шкіряні покрови холодні, сухі. Осередкової неврологічної симптоматики не спостерігається, крім м’язового спазму верхніх кінцівок по типу «руки акушера». Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. (Істеричний припадок) 2. У чоловіка, який страждає алкоголізмом, виник інтенсивний біль в епігастральній області, який посилюється у положенні стоячи. Виникнення болей повязує зі стресом. Біль різкий, пекучий, з ірадіацією у поперек, по всьому Методи дослідження інструментальні методи клінічні проби зовнішній огляд 95 животу. Хворий збуджений, плаче. У положенні лежачи на спині з зігутими ногами біль зменьшується. При огляді: тахикардія, метеоризм. Подібні приступи виникають часто, але при обстеженні соматичної та хірургічної патології не виявлено. Між приступами відмічає запори, порушення сну, дратівливість. Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. (Солярит) 3. У жінки, яка страждає мігренню декілька років, на фоні приступу, що з’явився раптово, з’явилася слабкість у правих кінцівках, порушилась мова. У неврологічному статусі: правосторонній геміпарез, моторна афазія. Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. (Мігренозний інсульт) 4. У молодого чоловіка, піля перенесеної ГРВІ, протягом тижня спостерігається щоранку підвищення температури до субфібрильних цифр. Самопочуття при цьому суттєво не змінюється. При обстеженні у неврологічному статуї осередкових змін не виявлено. Соматичної патології не виявлено, показники крові в нормі. Після прийому аспірину температура не знижується. Встановити: Клінічний діагноз. Тактика ведення. Лікування. (Гіпоталамічний синдром, порушення терморегуляції після перенесеннї ГРВІ) Тести (рівень ІІІ α) Які симптоми спостерігаються при ураженні наступних утворень? Синдром рівень ураження Порушення терморегуляції Нейроендокринні порушеня Вазомоторні порушення Порушення поведінки Порушення сну та бадьорості Гіпоталамус + + + Гіпокамп + Ретикулярна формація + + Мигдалеподібне тіло + 4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів. Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою. № Навчальні завдання Вказівки 1. Вивчити класифікацію вегетативних розладів. Назвати відділи ВНС, які анатомічні структури входять до різних рівнів ВНС. 2. Які синдроми спостерігаються при ураженні різних вегетативних структур? Визначити основні принципи призначення диференційованої терапії при вегетативних дисфункціях. 3. Скласти алгоритм обстеження хворих з патологією ВНС. Покрокове обстеження хворих з вегетативними розладами. 4. Диференційна діагностика захворювань ВНС. Які додаткові методи дослідження використовуються для уточнення діагнозу? 5. Принципи лікування хворих з вегетативними розладами. Загальні принципи лікування VШ. Рекомендована література 1. Белова А. Н. Клиническое исследование нервной системы / А. Н. Белова, В. Н. Григорьева, Н. И. Жулина. - М. : Москва, 2009. - 384 с. 2. Булыгин И. А. Достижения в области физиологии вегетативной нервной системы и их клиническое значение // Здравоохранение Белоруссии. – 1982. - №3. – С. 10-14. 3. Вегетативная нервная система. Атлас : учеб. пособ. / П. И. Лобко, Е. П. Мельман, С. Д. Денисов [и др.]. – Минск : Вишэйшая школа, 1988. – 271 с. 4. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия. Физиология. Клиника / П. Дуус. – К. : ВАЗАР-ФЕРРО , 1997. - 381 с. 96 5. Мілерян В. Є. Методичні основи підготовки і проведення навчальних занять в медичних вузах : метод. посіб. – К. : Хрещатик, 2004. – 80 с. 6. Нормальна фізіологія. / В. І. Філімонов, Д. Г. Наливайко, В. С. Райцес [та ін.] : за ред. В. І. Філімонова. – К. : Здоров’я, 1994. – 608 с. 7. Общий курс физиологии человека и животных. В 2-х кн. : учеб. для биол. и мед. спец. вузов / Под. ред. А. Д. Ноздрачева. – М. : Высшая школа, 1995. – Т. 1: Физиология нервной, мышечной и сенсорной систем. – 512 с. 8. Смирнов В. М. Некоторые аспекты биохимического механизма синергизма отделов вегетативной нервной системы / В. М. Смирнов, А. Э Лычкова // Российский кардиологический журнал. – 2002. - № 4. С. 64-69. 97 Локалізація функцій у корі головного мозку. Синдроми уражень. Спинномозкова рідина, її зміни. Менінгеальний синдром І.Актуальність теми Головний мозок— маса взаємозалежних нервових клітин, що формують у людини верхню частину центральної нервової системи. Кора великого мозку покриває дві півкулі головного мозку: праву та ліву. Півкулі головного мозку у дорослої людини найбільш сильно розвинені, сама велика і функціонально найбільш важлива частина ЦНС. Відділи півкуль прикривають собою всі інші частини головного мозку. Права і ліва півкулі відділені одна від одної глибокою подовжньою щілиною великого мозку, що досягає великої спайки мозку, або мозолистого тіла. ІІ. Навчальні цілі заняття Студент повине знати: 1. Будову великих півкуль головного мозку (α-ІІ) 2. Цито- і мієлоархітектоніка кори, локалізація функцій у корі головного мозку, оболонки головного та спинного мозку (α-ІІ) 3. Моторні і сенсорні представництва в корі (α-ІІ) 4. Гнозис, праксис, мова, та їх розлади (α-ІІ) 5. Синдроми ураження окремих часток великих півкуль (α-ІІ): лобної долі; скроневої долі; тім’яної долі; потиличної долі 6. Склад ліквору у нормі та патології (α-ІІ) Оволодіти навичками (α-ІІІ): 1. Огляду хворих з патологією кори головного мозку; 2. Проведення лікворної пункції. 3. Обстеження гнозису, праксису, мови 4. Визначення менінгеальних симптомів Студент повинен вміти: 1. Проводити клініко-неврологічне обстеження хворих з ураженням кори головного мозку (α-ІІІ) 2. Аналізувати результати лікворної пункції (α-ІІІ) 3. Визначати види апраксій (α-ІІІ) 4. Визначати вид порушення гностичних функцій (α-ІІІ) 5. Визначити вид розладу мови (α-ІІІ) ІІІ. Виховні цілі Засвоєння студентами пріоритету видатних вітчизняних вчених у вивченні фізіології та цитоархітектоніки кори головного мозку. Виховання сучасного клінічного мислення. Здійснення деонтологічного підходу до хворих з ураженнями кори головного мозку. Формування у студентів філософського розуміння діяльності вищих мозкових функцій в нормальних умовах і при патології. 98 IV. Міждисциплінарна інтеграція: Дисципліна Знати Вміти Попередні дисципліни Анатомія Анатомію кори головного мозку. Анатомія оболонок головного та спинного мозку Схематично відобразити долі, борозни та звивини головного мозку. Досліджувати вищі коркові функції Фізіологія Вищі мозкові функції. Ліквородинаміка Сформулювати основні функції кори. Оцінити результати ліквору. |