Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих навчальних закладів
 Скачать 2.01 Mb.
|
|
4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів Орієнтована карта самостійної роботи з літературою по темі Основні завдання Вказівки Вивчити Скласти таблицю змін показників спинномозкової рідини у разі різних захворювань. Показання та протипоказання до проведення спинномозкової пункції. Показання та протипоказання до проведення R- досліджень. Показання та протипоказання до проведення МРТ, КТ. Основні ознаки ЕЕГ, Ехо, РЄГ, ЕМГ, доплерографії. Методика та показання до контрастних методів дослідження. Медіко-генетичні методи дослідження. 108 VIII . Рекомендована література 1. Зенков Л. Р. Функциональная диагностика нервных болезней / Л. Р. Зенков. - М. : МЕДпресс-информ, 2013. - 488 с. 2. Неврологія : нац. підруч. для студ. вищ. мед. нав. закл. IV рівня акредитації. Затв. МОН України. Затв. МОЗ України / I. А. Григорова [та ін.] ; за ред.: І. А. Григорової, Л. І. Соколової. - К. : ВСВ Медицина, 2014. - 640 с. 109 Підсумковий модульний контроль „Змістовий модуль 1 – Загальна неврологія.” І. Актуальність теми На занятті контролюються та закріплюються знання, які отримали студенти в процесі самостійної позааудиторної роботи, вивчаючи історію розвитку неврології, етапи еволюції нервової системи, основні принципи її будови та функціонування. Таке заняття підводить підсумок у вивченні важливих тем курсу неврології, а саме функцій чутливості, забезпечення довільних рухів, екстрапірамідної та координаційної систем. Визначення стану цих функцій надзвичайно важливе для оцінки діяльності нервової системи в цілому. Порушення цих функцій зустрічається у разі різних захворювань нервової системи - судинних, запальних, демієлінізуючих, травматичних, спадкових тощо. Вміти виявити синдроми рухових, чутливих, екстрапірамідних та координаційних розладів повинен лікар будь-якого фаху для забезпечення вірної діагностично-лікувальної тактики. Заняття підводить підсумок у вивченні важливих розділів неврології, а саме патології черепних нервів, вегетативної та лікворної систем, вищих мозкових функцій. На занятті також контролюються та закріплюються знання, отримані студентами в процесі самостійної гюзааудиторної роботи з вивчення концепцій локалізації функцій у корі головного мозку, цито-та мієлоархітектоніки кори, міжпівкульних взаємовідношень, засвоєння ними сучасних додаткових методів обстеження неврологічних хворих. П. Навчальні цілі заняття Заняття спрямоване на узагальнення та систематизацію знань, навичок та вмінь, що отримані на попередніх заняттях, лекціях та в процесі самостійної позааудиторної роботи. Студент повинен знати: 1) історію розвитку неврології, етапи еволюції нервової системи, основні принципи її будови та функціонування (а=II); 2) будову чутливого аналізатора, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної та координаційної систем (а=II); 3) функції чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної систем та мозочка (а=II); 4) головні клінічні синдроми порушення функцій чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної систем та мозочка (а=II); 5) будову, функції чутливих та рухових систем всіх дванадцяти пар черепних нервів, клінічні синдроми їх ураження (а=II); 6) анатомічну будову, цито- та мієлоархітектоніку кори головного мозку, роботи В.О.Беца, історію вивчення та сучасні концепції локалізації функцій у корі головного мозку, міжпівкульні взаємовідношення, функціональну асиметрію півкуль (а=II); 7) клінічні симптоми порушень вищих мозкових функцій та синдроми ураження різних часток і півкуль головного мозку (а=II); 8) будову, функції та клінічні синдроми ураження сегментарного та надсегментарного відділів вегетативної нервової системи (а=II); 9) методи дослідження та характеристику спинномозкової рідини в нормі та за умови патології, методику проведення та оцінку результатів ліквородинамічних проб, види та механізми виникнення гідроцефалій (а=II); 10) ознаки менінгеального та гіпертензійного синдромів (а=II); 11) загальні характеристики, методики проведення, показання до використання, зміни показників електрофізіологічних, ультразвукових, рентгенологічних, медико-генетичних методів обстеження неврологічних хворих, а також методів нейровізуалізації (а=II); Студент повинен вміти: 1) дослідити функцію чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної та координаційної систем (а=III); 2) виявити синдроми чутливих, рефлекторно-рухових, екстрапірамідних та координаційних порушень (а=III); 3) на матеріалі клінічного обстеження хворих узагальнити отримані дані та встановити топічний діагноз ураження нервової системи (а саме: чутливої, рухової, екстрапірамідної та координаційної систем (а=III); 4) дослідити функцію 12-ти пар черепних нервів та виявити синдроми порушень їх функцій (а=III); 5) дослідити вищі мозкові функції, виявити симптоми їх порушень та синдроми ураження різних часток і півкуль головного мозку (а=III); 6) дослідити функції сегментарного та надсегментарного відділів вегетативної нервової системи, виявити клінічні синдроми їх ураження (а=III); 7) діагностувати менінгеальний та гіпертензійний синдроми, виявляти ознаки гідроцефалії, проаналізувати показники спинномозкової рідини (а=III); 8) на матеріалі клінічного обстеження хворих узагальнити отримані дані та встановити топічний діагноз ураження нервової системи (а=III); 9) призначити індивідуальні схеми обстеження неврологічних хворих з використанням додаткових неінвазивних досліджень, а також проаналізувати результати проведених обстежень (а=3); 10) скласти родовід хворого і використовувати інші медико-генетичні методи для діагностики спадкових 110 захворювань (а=III). Ш. Виховні цілі 1. Сформувати розуміння професійної відповідальності майбутнього лікаря за вірність і об'єктивність при обстеженні хворих, за точність у визначенні топічного діагнозу. 2. Розвинути й закріпити деонтологічні навички, набуті на попередніх заняттях при обстеженні хворих з рефлекторно-руховими, чутливими, екстрапірамідними та координаційними розладами. 3. Сформувати мотивацію на поглиблене вивчення наступних тем клінічної неврології з метою надання допомоги хворим з рефлекторно-руховими та чутливими розладами у разі різних неврологічних захворювань. 4. Розвинути й закріпити деонтологічні навички, набуті на попередніх заняттях, при обстеженні хворих з розладами вищих мозкових функцій, патологією черепних нервів, вегетативних функцій, менінгеальним та гіпертензійним синдромами. 5. Сформувати мотивацію на поглиблене вивчення наступних тем клінічної неврології з метою надання допомоги хворим з розладами вищих мозкових функцій, патологією черепних нервів, вегетативних функцій, менінгеальним та гіпертензійним синдромами за наявності різних неврологічних захворювань. IV. Зміст заняття На занятті узагальнюються та систематизуються знання, набуті на попередніх заняттях, лекціях та в процесі самостійної позааудиторної роботи. Студенти повинні знати вітчизняні та зарубіжні неврологічні школи, сучасні напрямки розвитку неврологічної науки. На занятті розбираються основні етапи розвитку нервової системи. Студенти повинні знати, що є структурною і функціональною одиницею нервової системи, головні анатомо-топографічні відділи нервової системи і принципи її функціонування. Наголошується, що довільні рухи у здорової людини виконуються системою кірково-м'язового шляху за умови постійноїаферентної імпульсації, яку забезпечують чутливі аналізатори. Для того щоб рухи мали звичний для нас вигляд, були точними, плавними, закінченими, необхідна додаткова спів дія екстрапірамідної та координаційної систем. У разі ураження будь-якої з вищеназваних складових виконання довільних рухів може порушуватися. Для визначення першопричини рухових порушень необхідно дослідити функцію кожної з систем окремо - чутливої, власне рухової, екстрапірамідної та координаційної. Лише після цього можна зробити висновок про стан головних нервових функцій організму. Можуть бути використані структурно-логічні схеми змісту попередніх занять з тем про патологію чутливої, рухової, екстрапірамідної та координаційної систем. На занятті узагальнюються та систематизуються знання та навички, набуті на попередніх практичних заняттях та лекціях, а також контролюються та закріплюються знання, отримані студентами в процесі самостійної позааудиторної роботи з вивчення цито- та мієлоархітектоніки кори головного мозку, концепцій локалізації кіркових функцій, міжпівкульних взаємовідношень та функціональної асиметрії півкуль мозку. Також на підсумковому занятті проводиться контроль, корекція та закріплення знань з вивчення загальних характеристик, методик проведення та оцінки результатів електрофізіологічних, ультразвукових, рентгенологічних, медико-генетичних методів обстеження неврологічних хворих, МРТ та КТ головного мозку, які студенти засвоїли, вивчаючи ці методи самостійно. V. План і організаційна структура заняття № Основні етапи заняття, їх функції та зміст Навчальні цілі в рівнях зас- воєння Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення Час хв І. Підготовчий етап 1. 2. 3. Організація заняття Визначення навчальних цілей і мотивація Контроль рівня знань з таких питань: історія розвитку неврології, етапи еволю- II Комп'ютерний тестовий контроль з використанням тестів II рівня, Академічний жур- нал. Див. «Навчаль- ні цілі» та «Актуаль- ність теми». Ком- 1 2 20 II. Основний етап 4. Перевірка і закріплення раніше набутих професійних вмінь і навичок: і 1. Дослідження функцій чутливої, рефлек-торно-рухової, екстрапірамідної та координаційної систем; 2. Визначення синдромів чутливих, рефлекторно-рухових, екстра пірамідних та координаційних порушень 3. Відновлення топічного діагнозу 4. Дослідження функцій і визначення III Професійний тренінг у вирішенні нетипових клінічних ситуацій (а=II); індивідуальний контроль прак- тичних навичок; розбір хворих, клінічний аналіз виявлених Хворі. Професійні алгоритми для дослідження функцій чутливої, рухової, екстрапірамідної та координаційної систем, для визначення клінічних синдромів. Професійні алгоритми для дослідження функцій черепних нервів, вегетативної нервової 40 111 синдромів ураження 12 пар черепних нервів; 5. Дослідження вищих мозкових функцій, діагностики синдромів ураження кори головного мозку; 6. Дослідження функцій і визначення синдромів ураження сегментарного та надсегментарного рівнів вегетативної нервової системи; 7. Виявлення менінгеального та гіпертензійного синдромів; 8. Аналізу показників спинномозкової рідини; 9. Аналізу результатів електрофізіологічних, ультразвукових, рентгенологічних, медико-генетичних методів обстеження хворих та методів нейровізуалізації синдромів; вирішення нетипових задач III рівня. системи, вищих мозкових функцій. Орієнтовна карта для визначення клінічних синдромів. Набори краніо- та спонділограм, електроенцефалограм, реоенцефалограм, електроміограм, томограм головного та спинного мозку, ре- зультати ультразвукових методів дослідження судин головного мозку. Хворі. Нетипові задачі III рівня III. Заключний етап 5. Контроль і корекція професійних вмінь і навичок, узагальнення отриманих даних клінічного обстеження хворих та обґрунтування топічного діагнозу III Оцінка результатів клінічної роботи. 6. Підведення підсумків практичного заняття 5 7. Домашнє завдання Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою 2 VI. Матеріали методичного забезпечення заняття 1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття Питання для усного опитування Етапи еволюції нервової системи, принципи її будови - Назвіть основні етапи розвитку нервової системи. - Вкажіть анатомо-топографічні відділи нервової системи. - Які основні принципи функціонування нервової системи? Чутлива система та симптоми її ураження - Із скількох нейронів складаються аналізатори загальної чутливості? - Назвіть спільні риси ходу провідників поверхневої і глибокої чутливості. - Назвіть відмінності в проходженні провідників поверхневої і глибокої чутливості. - Назвіть види чутливих розладів. - Які типи чутливих порушень виділяють? - При ураженні яких утворень порушується чутливість за периферичним типом? - Які чутливі порушення виникають за умови ураження заднього рогу? Рефлекторно- рухова функція та її патологія - Скільки нейронів у системі довільних рухів? - Де розташовані нейрони кірково-м'язового шляху? - Дайте визначення термінів "'парез" і "параліч". 112 - Які знаєте парези та паралічі? - Які ознаки центрального паралічу? - Які ознаки периферичного паралічу? - Опишіть синдром ураження передцентральної звивини. - Опишіть синдром Броун-Секара. - Для ураження якої локалізації характерні фібрилярні посмикування? Екстрапірамідна система та синдроми її ураження - З яких утворень і скількох рівнів складається екстрапірамідна система? - Назвіть функції екстрапірамідної системи. - В чому полягає баланс між холінергічними та дофамінергічними структурами екстрапірамідної системи? - Опишіть основні клінічні прояви паркінсонічного синдрому. - Назвіть види гіперкінезів. За умови ураження яких структур вони виникають? Будова, функції та патологія мозочка і координаційної системи - Які шляхи проходять через нижні, середні та верхні ніжки мозочка? - Назвіть функції, що забезпечуються мозочком. - Які мозочкові розлади виникають у разі ураження черв'яка мозочка? - Які мозочкові розлади виникають у разі ураження півкуль мозочка? - На якому боці виникають мозочкові порушення у разі ураження кори головного мозку? - Які знаєте види атаксій? Черепні нерви та їх патологія - Де розташовуються підкіркові центри нюху та зору? - Назвіть можливі зміни очного дна у неврологічних хворих. - Що таке геміанопсії? - Які бувають геміанопсії? - Опишіть синдром ураження зорового тракту. - Чим відрізняється ураження зорового тракту від ураження зорової променистості? - При ураженні яких структур спостерігається однобічна аносмія? - Де розміщуються ядра III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII пар черепних нервів? - Де виходять ці нерви з мозку? - Де виходять ці нерви з черепа? - Назвіть, які функції виконує кожний з цих нервів. - Опишіть симптоматику ураження окорухового, блокового, відвідного нервів. - Чим відрізняється ураження ядра III пари від ураження корінця нерва? - Опишіть синдром Аргайля Робертсона. - Перерахуйте ознаки внутрішньої офтальмоплегії. - Опишіть синдроми ураження кожної з гілок трійчастого нерва. - Опишіть синдром ураження вузла трійчастого нерва. - Які паралічі мімічних м'язів бувають за наявності ураження системи лицьового нерва, чим вони відрізняються? - Опишіть синдром ураження ядра лицьового нерва, - Опишіть синдром ураження мосто-мозочкового кута. - Опишіть симптоматику ураження лицьового нерва в каналі. - Що таке бульбарний і псевдобульбарний синдроми, чим вони відрізняються? - Чим відрізняється периферичний параліч м'язів язика від центрального? - Опишіть альтернувальні синдроми Джексона, Шмідта, Авелісса, Валенберга-Захарченка. Локалізація функцій у корі головного мозку та симптоми порушень - Що таке первинні, вторинні, третинні зони кори мозку? Де вони розташовані? - Що таке агнозія, апраксія, афазія? - Назвіть основні види агнозій, апраксій, афазій. - Опишіть синдроми ураження лобової, скроневої, потиличної, тім'яної часток великого мозку. - Що таке цито- та мієлоархітектоніка кори головного мозку? - Назвіть кіркові проекційні поля. - Які знаєте концепції, що пояснюють локалізацію функцій в корі головного мозку? - Опишіть міжпівкульні взаємовідношення. - Що таке функціональна асиметрія півкуль головного мозку? В чому вона проявляється? - Опишіть синдроми ураження правої та лівої півкуль головного мозку. Вегетативна нервова система та її патологія - Які структури складають надсегментарний рівень вегетативної нервової системи? - Які функції виконує надсегментарний рівень вегетативної нервової системи? - Де розташовані сегментарні парасимпатичні центри? - Де розташовані сегментарні симпатичні центри? - Опишіть синдром Бернара-Горнера. У разі ураження яких структур він виникає? - Які види порушення сечовипускання виникають у неврологічних хворих? 113 - Назвіть головні ознаки гіпоталамічного синдрому. Лікворна система, лікворні синдроми - Чим продукується і куди відтікає спинномозкова рідина? - Опишіть шляхи циркуляції спинномозкової рідини. - Що таке білково-клітинна дисоціація? Коли вона буває? - Опишіть клініку менінгеального синдрому. - Опишіть клініку гіпертензійного синдрому. - Які зміни на рентгенограмі черепа спостерігаються у разі гіпертензійного синдрому? - Яка класифікація гідроцефалій? Неінвазивні методи дослідження в клініці нервових хвороб - Які відомі типи глобальної електроміограми? - З якою метою призначають ЕМГ? - З якою метою призначають ЕЕГ? Які ритми реєструються на ЕЕГ в нормі? - Які зміни на ЕЕГ виявляються у разі епілепсії? - Які зміни на ЕЕГ виявляються за наявності пухлин головного мозку? - З якою метою використовується РЕГ? Вкажіть основні характеристики реограми. - Який принцип проведення Ехо-ЕС, УЗД, ТКД? - Для діагностики яких захворювань використовують Ехо-ЕС? - З якою метою використовують УЗД, ТКД? - З якою метою проводяться краніографія та спонділографія у неврології? - На яких принципах грунтуються методи КТ та МРТ головного мозку? - Які показання до проведення КТ та МРТ центральної нервової системи? |