Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих навчальних закладів
 Скачать 2.01 Mb.
|
|
Наступні дисципліни (що забезпечуються) Психіатрія Психічні розлади при розладах різних відділів кори головного мозку. Інфекційні хвороби Менінгеальні симптоми, показники ліквору у нормі та при патології, клітинно- білкову дисоціація, білково-клітинна дисоціація, геморагічний синдром Скласти алгоритм проведення лікворної пункції. Оцінити результати ліквору та ліквородинамічних проб Внутрішньопредметна інтеграція Судинні хвороби нервової системи Синдроми подразнення різних відділів кори головного мозку. Синдроми випадіння. Диференціювати ураження різних відділів кори головного мозку у залежності від симптоматики. VІ. План і організаційна структура заняття: № п/ п Основні етапи заняття, їх функції і зміст Н ав чал ь ні ці лі в рі вн ях Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення Час х в. І. Підготовчий етап 1. Організація заняття Академ журн. Див. „Навчальні цілі” „Актуальність теми 2. Постановка навчальних цілей та мотивація 1 3 Контроль вихідного рівня знань: 1. Цитоархітектоніка кори головного мозку; 2. Функції різних відділів кори головного мозку; 3. Синдроми випадіння та подразнення кори; 4. Джексонівська епілепсія; 5. Методи діагностики вищих коркових фунуцій; 6. Первинні, вторинні, третинні поля, теорія Павлова, теорія субдомінантності півкуль головного мозку. II Індивідуальне опитування; тестовий контроль II рівня; рішення типових задач II рівня Таблиці, малюнки, муляжі, питання для усного опитування, тести II рівня, типові задачі II рівня 10 ІІ. Основний етап 4 Формування професійних навичок та вмінь: 1. Оволодіти методикою проведення клінічного обстеження хворих з розладами вищих коркових функцій; 2. Діагностувати апраксію, агнозію та афазію на основі збору анамнезу, скарг, ІІІ Практичний тренінг у відпрацюванні навичок; професійний тренінг у вирішення нетипових клінічних ситуацій. Алгоритми для формування практичних навичок, методичні розробки. Неврологічні молоточки. Таблиці. Пацієнти. 22 99 клініко-невроло гічного огляду. 3. Провести курацію хворого ураженнями різних відділів кори головного мозку 4. Методикою проведення лікворної пункції та ліквородинамічних проб. Вміти: 1. Визначити план обстеження хворого з ураженням кори. 2. Визначити за симптоматикою визначити локалізацію ураження; 3. Провести диференційну діагностику різних видів лікворного синдрому ІІІ Хворі, історії хвороби. Професійний алгоритм для оволодіння навичками і вмінням обстеження хворих. ІІІ Заключний етап 5. Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь. III Індивідуальний контроль практичних навичок, оцінка результатів клінічної роботи. Вирішення нетипових ситуаційних задач III рівня. Хворі. Нетипові ситуаційні задачі III рівня. 10 6. Підведення підсумків практичного заняття. Орієнтована карта для са- мост. роботи з літературою 1 7. Домашнє завдання 1 VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття: 1. Матеріали для індивідуального усного опитування 1. Будова великих півкуль головного мозку? 2. Локалізація функцій у корі головного мозку? 3. Поняття про функціональну асиметрію півкуль ? 4. Гностичні функції, види порушення гностичних функцій: зорова, нюхова, смакова, слухова агнозії, астерегноз, аутотопагнозія, анозогнозія? 5. Праксис, види апраксій: конструктивна, ідеаторна, моторна? 6. Мова, її розлади: моторна, сенсорна, амнестична афазії. 7. Синдроми ураження окремих часток великих півкуль. 8. Синдроми ураження правої та лівої півкуль. 9. Синдром смерті головного мозку, синдром «запертого» хворого. 10. Спинномозкова пункція. 11. Оболонки спинного та головного мозку. 12. Менінгеальні симптоми. Матеріали для тестового контролю (ІІ α): 1. Скласти співвідношення: при патології яких відділів кори спостерігаються наступні порушення - лобна доля моторна афазія - скронева зорова агнозія - тім’яна сенсорна афазія - потилична аутотопагнозія астазія, абазія 100 Матеріали методичного забезпечення для основного етапу заняття 101 VШ. Рекомендована література 1. Белова А. Н. Клиническое исследование нервной системы / А. Н. Белова, В. Н. Григорьева, Н. И. Жулина. - М. : Москва, 2009. - 384 с. 2. Биндер Д. К. Черепные нервы: анатомия, патология, визуализация / Д. К. Биндер. - Медпресс, 2014. – 296 с. 3. Булыгин И. А. Достижения в области физиологии вегетативной нервной системы и их клиническое значение / И. А. Булыгин // Здравоохранение Белоруссии. – 1982, № 3. – С. 10-14. 4. Вегетативная нервная система. Атлас : учеб. пособ. / П. И. Лобко, Е. П. Мельман, С. Д. Денисов [и др.]. – Минск : Вишэйшая школа, 1988. – 271 с. 5. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия. Физиология. Клиника / П. Дуус. – К. : ВАЗАР-ФЕРРО , 1997. - 381 с. 6. Ноздрачев А. Д. Автономный (вегетативный) тонус, нейрофизиологический аспект: обзор. // Успехи физиологических наук. – 1986. - Т. 17, № 1. – С. 3-22. 7. Нормальна фізіологія / В. І. Філімонов, Д. Г. Наливайко, В. С. Райцес та ін.; за ред. В. І. Філімонова. – К. : Здоров’я, 1994. – 608 с. 8. Общий курс физиологии человека и животных. В 2-х кн.: учеб. для биол. и мед. спец. вузов. / Под. ред. А. Д. Ноздрачева. – М. : Высшая школа, 1995. – Т. 1: Физиология нервной, мышечной и сенсорной систем. – 512 с. 9. Смирнов В. М., Лычкова А. Э. Некоторые аспекты биохимического механизма синергизма отделов вегетативной нервной системы // Российский кардиологический журнал. – 2002. - № 4. – С. 64-69. 102 Функціональна діагностика захворювань нервової системи. І.Актуальність теми: Сучасна діагностика нервових хвороб значною мірою базується на даних численних інструментальних досліджень, зазвичай об'єднуються в загальне поняття «функціональна діагностика». Діагностичний висновок лікаря, що грунтується на скаргах, анамнезі та неврологічному обстеженні хворого, іноді потребує підтвердження з допомогою додаткових методів дослідження. Ці методи є допоміжними і можуть підтвердити або спростувати думку лікаря, але не замінюють його. Всі обстеження повинні бути обґрунтовані і показані хворому. II . Навчальні цілі Студент повинен знати (α-II): 1. Рентгенологічні методи дослідження 1.1. Рентгенографія черепа і хребта. 1.2. Контрастні методи дослідження: - пневмоенцефалографія; - вентрикулографія; - ангіографія; - комп’ютерна томографія. 2. Електрофізіологічні методи дослідження. 2.1. Дослідження електрозбудливості нервово-м’язового апарату. 2.2. Хроналсіметрія. 2.3. Електроміографія. 2 .4. Електронейроміографія. 2.5. Електроенцефалографія. 3. Реоенцефалографія. 4. Ультразвукові методи дослідження. 4.1. Ехоенцефалографія. 4.2. Доплерографія. 5. Дослідження цереброспінальної рідини. 6. Офтальмоневрологічні дослідження. 7. Отоневрологічні дослідження: 7.1. Аудометрія 7.2. Електроністагмографія. 8. Ізотопні методи дослідження. 8.1. Радіоциркулографія. 8.2. Радіоізотопне сканування. 9. Медіко-генетичні методи дослідження. 9.1. Складання та клініко-генетичний аналіз генеалогічних таблиць. 9.2. Дерматографіка. 9.3. Кардіологічні методи дослідження: - вивчення хромосомного набору; - статевий хроматин. 10. Біохімічні методи дослідження. 10.1. Хроматографія: - дослідження амінокислот; - визначення складу та кількості ліпідів; - дослідження вуглеводного і мінерального обміну. Студент повинен вміти (α-II): 1. Аналізувати дані рентгенологічних, ультразвукових, нейровізуальних, електрофізіологічних методів дослідження. 2. Аналізувати дані аналізу спинномозкової рідини, офтальмоскопічного дослідження. 3. Визначити показання та доцільність проведення певного методу дослідження. III . Виховні цілі 103 Засвоєння студентами пріоритету видатних вітчизняних вчених у розвитку функціональних методів дослідження. Розвиток клінічного мислення. Значення сучасних спеціальних методів дослідження у розвитку дитячої неврології. IV . Міждисциплінарна інтеграція Дисципліни Знати Вміти Попередні дисципліни Фізіологія Вищі мозкові функції та які методи діагностики використовуються для їх дослідження. Кровопостачання головного мозку. Оцінити дані ЕЕГ (норма, патологія). Схематично зобразити кровопостачання головного мозку. Наступні дисципліни (що забезпечуються) Нейрохірургія Методи діагностики пухлин, травм, патології судин. Вміти на основі додаткових методів дослідження діагностувати новоутворення, гематоми, аневризми судин. Психіатрія Особливості біоелектричної активності головного мозку при епілепсії. Розпізнати ознаки епілепсії на ЕЕГ. Внутрішньопредметна інтеграція Судинні хвороби Знання додаткових методів дослідження у діагностиці гострих та хронічних порушень судинного кровообігу. На основі додаткових методів дослідження провести диференційну діагностику різних неврологічних захворювань Периферична нервова система Значення електродіагностики, електроміографії, КТ та рентгенографічної діагностиці захворювань ПНС. На основі додаткових методів дослідження провести диференційну діагностику різних неврологічних захворювань Демієлінізуючі захворювання МРТ-діагностику демієлінізуючих захворювань. На основі додаткових методів дослідження провести диференційну діагностику різних неврологічних захворювань Спадково- дегенеративні захворювання нервової системи. Знання додаткових методів дослідження і діагностику спадкових захворювань. На основі додаткових методів дослідження провести диференційну діагностику різних неврологічних захворювань V . Зміст теми заняття Дослідження цереброспінальної рідини Люмбальна пункція Субокціпітальна пункція Вентрикулярна пункція Характеристика спинномозкової рідини Тиск: нормальний, підвищений, знижений. Прозорість: прозора, каламутна Колір: безбарвна, кров’яна, ксантохром на, жовто- зелена. Біохімічне дослідження: зниження чи підвищення знижених хлоридів, підвищені білки. Формений елемент: норма, плеоцитоз Бактеріологі чне дослідженя: виявлення мікро-флори, серологічні реакції 104 1. 2. 3. Рентгенологічні методи дослідження. Електрофізіологічні методи дослідження Електроенцефалографія Електроміографія Реоенцефалографія Глобальна Локальна Інформативний метод діагностики захворювань спинного мозку, нервів, м’язів та порушень нервово-м’язової Допомагає уточнити локалізацію осередку за наявності органічних уражень головного мозку, тяжкість загальних змін та його функціонального стану. Най інформативними є дані ЕЕГ при різних формах епілепсії, судинних порушень, ЧМТ. РЕГ дає інформацію про величину пульсового кровонаповнення в окремих судинних басейнах, стан судинної стінки, швидкість кровоточу. Взаємовідношення артеріального припливу та венозного відтоку. Ультразвукові методи дослідження Ехоенцефалографія Ультразвукова доплерографія Дає змогу виявити внутрішньочерепні об’ємні порушення за допомогою ультразвукових сигналів. УЗД магістральних судин Транскраніальна доплерографія 105 VI . План і організаційна структура заняття № пп Основні етапи заняття, їх функції та зміст Навчальні цілі в рівнях засвоєння Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення Час (хв.) I. Підготовчий етап 1 Організація заняття. Академ журн. Див. „Навчальні цілі” „Актуальність теми 1 2 Визначення навчальних цілей і мотивація. 2 3 Контроль вихідного рівня знань. 1. Роль функціональної діагностик в неврологічні практиці. 2. Дослідження цереброспінальної рідини. 3. Значення рентгенологічних методів дослідження. 4. Медико-генетичні методи дослідження II Індивідуальне опитування; тестовий контроль II рівня; рішення типових задач II рівня Таблиці, малюнки, питання, тести II рівня, типові задачі II рівня 10 II. Основний етап 4. Формування професійних навичок та вмінь. 1. Ознайомитись з методикою проведення ЕЕГ, РЕГ, Ехо-ЕГ, УЗДГ, ЕМГ та інші. 2. Вміти визначити план обстеження хворого з ураженням різних відділів нервової системи. 3. На основі функціональних методів дослідження вміти встановити діагноз. 4. За допомогою результатв функціональних досліджень,СМР провести диференційну діагностику захворювань нервової системи. III Практичний тренінг у відпрацюванні навичок (кабінет функціональної діагностики), R- плівки, дані МРТ, КТ,ЕЕГ, доплерографії. Професійний тренінг у вирішення нетипових клінічних ситуацій. Професійний алгоритм формування навичок та вмінь. обстеження. Інтерпретація заключень МРТ, КТ,СМР ті інш. Ситуаційні нетипові задач. 25 III. Заключний етап 5. Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь. III Індивідуальний контроль практичних навичок, оцінка результатів клінічної роботи. Вирішення нетипових задач III рівня. Історії хвороби, результати клінічного обстеження. Нетипові ситуаційні задачі III рівня. 10 6. Підведення підсумків практичного заняття. 8. Домашнє завдання Орієнтована карта для самост.роботи з літературою 3 VII . Матеріали методичного забезпечення заняття 1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття. Питання для усного опитування. 1. Які основні признаки ЕЕГ, Ехо-ЕГ, РЄГ, ЕМГ у нормі? 2. Якими додатковими методами дослідження можна від диференціювати ураження периферичного мотонейрону від первинно-м’язового? 3. Якими додатковими методами дослідження можна дослідити судинну систему головного мозку. 4. Що можна побачити у дитини за допомогою краніограми, рентгенограм хребта? 5. Методика проведення люмбальної пункції. 6. Який склад спинномозкової рідини (тиск,клітинні елементи, зміст білка, цукру, хлоридів)? 106 7. Які контрастні методи дослідження використовуються в дитячій неврологічній практиці? 8. Які медико-генетичні методи дослідження використовуються в дитячій неврологічній практиці? 9. Які біохімічні методи дослідження використовують в діагностиці спадкових захворювань? Тести та типові задачі II рівня № пп Тести II рівня Еталон відповіді 1. Вкажіть, який метод найбільш достовірний для дослідження ліквору: a) електроенцефалограма; b) комп’ютерний томограф; c) МРТ; d) пневмоенцефаографія; e) спинномого пункція е 2. У хлопчика, 9 років, виявлена ригідність м’язів потилиці, синдром Керніга. Який метод найбільш інформативний? a) R- графія черепу (краніограма); b) люмбальна пункція; c) Ехо-ЕГ; d) реоенцефалографія; e) електроенцефалографія. b 3. Вкажіть додаткові методи дослідження, які підтверджують діагноз: субарахноїдальний крововилив: a) електрокардіографія; b) дослідження спинномозкової рідини; c) краніограма; d) медико-генетичне дослідження; e) електроенцефалограма. b 4. У хворого сильний головний біль. В неврологічному статусі: менінгеальний синдром позитивний. Попередній діагноз: Субарахноїдальний крововилив. Аневризму судин мозку. Вкажіть додаткові методи дослідження. a) МРТ, ангіографія; b) електроенцефалограма; c) КТ; d) доплерографія; e) Ехо-єнцефалограма. а № пп Задачі II рівня Еталон відповіді 1. Хворому проведено МР-ангіографію (МРА), де виявлено «обрив» середньої мозкової артерії, дистальні гілки не візуалізцються. Чим зумовлені виявлені зміни при проведенні МРА? У разі, якого захворювання можливі такі зміни судин? Тромбозом середньої мозкової артерії. Ішемічний інсульт атеротромботичного ґенеза. 2. У хворого вперше виникли два генералізованних судомних напади. Які обстеження та, з якою метою слід їх признаити? ЕЕГ для виявлення (або виключення) судомної активності мозку. КТ або МРТ для виключення органічного ураження головного мозку. 3. Лікар, оглянувши хворого, запідозрив у нього пухлину головного мозку. Які додаткові обстеження можуть підтвердити цей діагноз? Огляд очного дна, КТ, МРТ головного мозку. 2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття. Професійний алгоритм формування навичок і вмінь для інструментальних методів дослідження в дитячій неврологічній клініці. № Завдання Вказівки Примітки 1. Провести курацію хворого з різними неврологічними захворюваннями: a) цереброваскулярні В ході курації зібрать скарги хворого; анамнез хвороби та життя, дослідити неврологічний Скористатись професійними алгоритмами з попередніх занять для проведення курації 107 захворювання; b) запальні захворювання; c) демілінізуючі захворювання; d) спадкові захворювання. статус. хворих. Діагноз необхідно обґрунтувати. .2. Проаналізувати дані додаткових методів дослідження. Лікврологічні, електрофізіологічні, рентгенологічні, генетичні методи дослідження. 3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття. Нетипові задачі III рівня. № пп Нетипові задачі III рівня Еталон відповіді 1. У хворого, якого впродовж останніх 3 місяців турбує вранішній головний біль. Окуліст виявив застій на дисках зорових нервів. Ехоенцефалографія (Ехо-ЕГ) виявила зміщення серединного ехо вліво на 8 мм. Що становить собою Ехо-ЕГ? Що таке «серединне ехо»?. Що означають отриманні результати? У разі, якого захворювання можливі такі міни? Які ще додаткові обстеження слід призначити хворому? Ехо-ЕГ належить до ультразвукових методів дослідження. Серединне Ехо – це ехосигнал, відбитий від серединних структур мозку (стінок третього шлуночка, епіфіза та прозорої перетини). 2. Молодого чоловіка турбує слабкість правої руки, спостерігається її схуднення. Наявні фібрилярні посмикування у м’язах. Які додаткові обстеження доцільно призначити хворому? З якою метою призначити кожне обстеження? ЕМГ, МРТ шийного відділу спинного мозку. Електроміографію – за допомогою цього методу можноа диференціювати рівень уражень нейромоторного апарату. МРТ шийного відділу спинного мозку – виключити компресійне чи осередкове спинного мозку та рівні шийного стовщення. 3. Впродовж останніх трьох місяців хворого турбує головний біль, що виникає щоранку та інколи супроводжується блюванням. На очному дні виявлені застійні диски зорових нервів. Назвіть синдром ураження. Встановіть діагноз. Які додаткові методи дослідження його підтвердять? Гіпертензійний синдром підвищення внутрічерепного тиску. Пухлина головного мозку. КТ або МРТ головного мозку. 4. Хворий, що страждає на гнійний отит скаржиться на сильний головний біль, нудоту. Температура тіла 39,5 0 С, виявляються ригідність м’язів потилиці, синдром Керніга. Назвіть синдром ураження. Які дослідження необхідно провести для постановки клінічного діагнозу? Які дані під час цього дослідження можна отримати? Менінгеальний синдром. Дослідити СМР (провести люмбальну пункцію). Загальні зміни в лікворі (нейтрофільний плеоцитоз, навність збудника). |