Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих навчальних закладів
 Скачать 2.01 Mb.
|
|
Принципи будови та функціонування нервової системи. Функціональна одиниця нервової системи – нейрон. Рухова система. Уявлення про рефлекс та рефлекторну дугу. I. Актуальність теми Нервова система проходить тривалий шлях розвитку, являючи собою найскладнішу систему, що створена еволюцією. Еволюційне вчення про нервову систему в нормі і патології необхідне для розуміння багатьох симптомів, що спостерігаються в клініці нервових хвороб. Дуже важливий рефлекторний принцип роботи нервової системи, оскільки рефлекс – реакція організму у відповідь на подразнення, здійснювана і контрольована центральною нервовою системою. Нервова система забезпечує роботу клітин, тканин і органів, пов'язує організм із зовнішнім світом . За рахунок нервової системи у людини здійснюється , запам'ятовування. II. Навчальні цілі заняття Студент повинен знати: 1. Основні етапи онто- і філогенезу нервової системи (а - II). 2. Структурну і функціональну одиницю нервової системи (а - II). 3. Головні анатомо-топографічні відділи нервової системи, півкулі мозку, корінці, спинальні ганглії, сплетіння, периферичні нерви (а - II). 4. Функціональну одиницю нервової системи – нейрон. Типи нейронів, їх функціональне значення. Нейроглія, її функціональне значення(а - II). 5. Вегетативна нервова система, її надсегментарний і сегментарний відділи. Лімбіко-ретикулярний комплекс(а - II). 6. Кора головного мозку. Цитоархитектонічні поля. Локалізація функцій в корі великих півкуль. Поняття про функціональну систему(а - II). 7. Кровопостачання головного і спинного мозку. Спинномозкова рідина (а - II). 8. Уявлення про рефлекс і рефлекторну дугу, умовні і безумовні рефлекси, рівні замикання шкірних, сухожилкових і періостальних рефлексів (а - II). 9. Анатомічні особливості і нейрофізіологія системи довільних рухів, екстрапірамідної системи і мозочка (а - II). Оволодіти навичками Огляд хворих з руховими порушеннями. Студент повинен вміти 1. Проводити клініко-неврологічне обстеження хворих з руховими порушеннями. 2. Аналізувати результати клінічних і функціональних методів обстеження. 3. Призначити лікування хворим з руховими порушеннями. 4. На підставі концепції саногенезу висунути ідею участі нервової системи не лише у формуванні патологічних синдромів, а і в спільному процесі одужання. III. Виховні цілі Засвоєння студентами пріоритету вітчизняних учених у вивченні фізіології і патології нервової системи. Виховання сучасного клінічного мислення. Здійснення діагностичного підходу до хворих з неврологічними порушеннями. Використання психотерапевтичного впливу на хворих психо-вегетативними синдромами. Формування у студентів філософського розуміння діяльності ЦНС в нормальних умовах і патології. 10 IV. Міждисциплінарна інтеграція Дисципліна Знати Уміти Попередні дисципліни Нормальна анатомія Анатомію нервової системи Схематично відобразити структуру нервової системи Нормальна фізіологія Функції нервової системи Схематично відобразити рефлекторні дуги. Гістологія Гістологічна будова нервової системи Схематично відображувати основну структурно-функціональну одиницю нервової системи. Біохімія Основні нейромедіатори Пояснити вплив нейромедіаторів на нервову систему. Фармакологія Механізм дії різних фармацевтичних препаратів Проводити фармакологічні діагностичні проби. Пропедевтика внутрішніх хвороб Методи обстеження органів і систем організму Провести обстеження органів і систем. Наступні дисципліни (що забезпечуються) Кардіологія Механізм вегетативної регуляції діяльності серця, судин. Виявити вегетативні порушення з боку серцево-судинної системи. Хірургія Механізм вегетативної регуляції діяльності судин кінцівок. Виявити вегетативно-трофічні порушення в кінцівках. Ендокринологія Гіпоталамо-гіпофізарна регуляція ендокринних залоз Виявити нейроендокринні синдроми Очні хвороби Іннервація ока Виявити синдроми ураження іннервації ока ЛОР хвороби Іннервація вуха, горла, носа Виявити синдроми ураження вуха, горла, носа Внутрішньопредметна інтеграція Захворювання центральної нервової системи Ознаки центрального паралічу Ознаки ураження пірамідного тракту на різних рівнях Диференціювати з периферичним паралічем. Диференціювати ураження пірамідного тракту на різних рівнях. Захворювання периферичної нервової системи Ознаки периферичного паралічу. Рівні замикання шкірних, сухожильних і періостальних рефлексів. Диференціювати з центральним ураженням рухового нейрона. Досліджувати глибокі і шкірні рефлекси. Мозочок, захворювання мозочка Методика проведення координаторних проб Досліджувати координаторні проби 11 V. Зміст теми заняття. Структурно-логічна схема заняття. Еволюційні етапи розвитку нервової системи I. Асинаптична – гідра II. Синаптична (гангліонозна) – червоподібні III. Трубчаста – хребетні Морфологічні етапи еволюції нервової системи I. Централізація II. Кефалізація III. Кортикалізация Основні етапи філо- і онтогенезу нервової системи. Мезодерма оболонки судини мезоглія Ектодерма нейрони нейроглія нервова пластинка нервова трубка формування 3-х мозкових міхурів ромбоподібний мозок середній мозок передній мозок rhombencephalon mesencephalon prosencephalon формування 5-ти мозкових міхурів довгастий мозок задній мозок середній мозок проміжний мозок кінцевий мозок формування відділів нервової системи довгастий мозочок ніжки мозку таламус, епіталамус великі півкулі мозок міст покришка гіпоталамус, метаталамус базальні ганглії дах зорові тракти і нерви, ретина 12 Структурна і функціональна одиниця нервової системи. Нейрон Дентрит Дендрит Аксон Дентрит Нервові волокна Мієлінові осьовий циліндр мієлінова оболонка нейролема базальна мембрана передача імпульсу 60 м/с Безмиєлінові осьовий циліндр нейролема базальна мембрана передача імпульсу 1-2 м/с Функція нейрона сприйняття і переробка інформації проведення інформації до інших клітин трофічна Види нейронів Аферентні (чутливі) – передають імпульси від органів чуття в спинний і головний мозок. Асоціативні (вставні) – здійснюють зв'язок між чутливими і руховими нейронами. Еферентні (рухові) – передають імпульс від спинного і головного мозку до м'язів і внутрішніх органів. Нейроглія Окрім нейронів існують гліальні клітини (астроцити, олігодендріти, мікрогліоцити), які в 10-15 разів більше нейронів і які формують нейроглію. Функціональне значення нейроглії: 1. Опорна 2. Трофічна 3. Секреторна 4. Захисна Головні анатомо-топографічні відділи нервової системи. 4 рівня анатомо-топографічних відділів нервової системи. 1. Рецепторно-еффекторний відділ. рецептори шкірного аналізатора рухові ефектори секреторні 2. Сегментарний відділ спинного мозку і головного мозку: передні і задні роги спинного мозку передні і задні корінці ядра черепних нервів в і їх корінці 3. Підкірковий інтеграційний відділ. Базальні ядра Таламус 4. Кірковий відділ головного мозку. Нервова система Цитоплазма Ядро, ядерце Нейрофібрили 13 Центральна головний і спинний мозок Периферична відростки нервових клітин периферичні нерви ганглії, сплетення Нервова система Соматична Автономна (вегетативна) Головний мозок 1) Великий мозок (cerebrum) має 2 півкулі і включає: Плащ (pallidum) – кора великого мозку і біла речовина півкулі. Підкіркові базальні ядра (pars basalis telencephali): ♦ хвостате ядро (nucleus caudatus) ♦ сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) ♦ огорожа (claustrum) ♦ мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum). Внутрішня капсула (capsula interna). Нюховий мозок (rhinencephalon). ♦ нюхова цибулина ♦ нюховий тракт ♦ присередня і бічна нюхова звивина ♦ нюховий трикутник ♦ мигдалеподібне тіло ♦ морський коник (hippocampus). 2) Проміжний мозок – diencephalon: Верхній відділ – епіталамус. Середній відділ – таламус. Нижній відділ – гіпоталамус. Задній відділ – метаталамус. 3) С мозку: Середній мозок. ♦ 2 ніжки мозку – pedunculi cerebri ♦ пластинки даху (lamina tecti) ♦ корінці 3 і 4 п. черепних нервів ♦ ядро Даршкевіча ♦ ядро Кахаля – проміжне ядро ♦ червоне ядро – nuсleus ruber ♦ чорна субстанція – substancia nigra ♦ дах середнього мозку (tectum mesencephali) ♦ tractus tectospinalis ♦ tractus tectobulbaris Міст (pons). ♦ ядра 6, 7, 8 пара черепних нервів ♦ ядра 5 пар ♦ медіальна петля (lemniscus medialis) ♦ латеральна петля (lemniscus lateralis) ♦ передній спинномозковий тракт (tractus spinocerebellaris anterior) мозочка ♦ медіальний подовжній пучок ♦ задній подовжній пучок ♦ круглий пучок Довгастий мозок – medulla oblongata ♦ передня серединна щілина (fissura mediana anterior) ♦ піраміди (pyramides) ♦ перехрещення пірамід (decussatio pyramidum) ♦ передня бічна борозна (sulcus lateralis) (з неї виходять передні корінці спинного мозку і корінці під'язикового нерва 12п.) 14 ♦ задня бічна борозна (sulcus lateralis posterior) (з неї виходять корінці блукаючого, язикоглоткового і додаткового нервів) ♦ олива (oliva) ♦ ромбоподібна ямка ♦ горбки тонкий і клиновидний (tuberculum gracile et cuneatum) ♦ задній подовжній пучок (fasciculus longitudinalis posterior) ♦ медіальний подовжній пучок (fasciculus longitudinalis medialis) Ретикулярна формація. Сіра речовина горбків. Ядра нижніх горбків. 4) Мозочок (cerebellum) ділиться на: Тіло ♦ 2 півкулі – hemipherum cerebelli ♦ 3 пари ніжок pedunculi cerebelli ♦ Черв'як – vermis cerebelli Клаптиково-вузликова - flocculus-nodulus Ядра мозочка ♦ Зубчасте ядро (nucleus dentatus) ♦ Пробкоподібне (nucleus emboliformis) ♦ К (nucleus globosus) Спинний мозок Сегменти спинного мозку: • 8 шийних • 12 грудних • 5 поперекових • 5 сакральних • 1- 3 куприкових Потовщення спинного мозку: Шийне – 5-7 шийні і 1-2 грудні сегменти. Попереково-крижове – 1-5 поперекові і 1-2 крижові сегменти Сегмент спинного мозку – ділянка спинного мозку з двома парами спинномозкових корінців: передніх (рухових, еферентних) і задніх (чутливих, аферентних). Спинний мозок Сіра речовина тіла нейронів гліальні елементи нервові волокна Біла речовина мієлінові волокна визхідні системи низхідні системи 15 Від спинного мозку відходять 31 пара змішаних спинномозкових нервів, кожен з яких складається з переднього і заднього корінців, що злилися. Нервові сплетення. Шийне – передні гілки С1-C4 сегментів. Плечове – передні гілки С5-Th2 сегментів. Поперекове – передні гілки L1-L3, частково Тh12 і L4 сегментів. Крижові – передні гілки L5-S2, частково L4 і S3 сегментів. Периферичні нерви – в більшості змішані, складаються з пучків мієлінових і безмієлінових рухових, чутливих і вегетативних нервових волокон. Вегетативна нервова система Надсегментарний відділ лімбічний відділ гіпоталамус ретикулярна формація Сегментарний відділ симпатична нервова система: бічні роги спинного мозку (C8-L2) вузли симпатичного превертебральні ганглії парасимпатична нервова система: краніо-бульбарний відділ сакральний відділ периферичні ганглії 16 Лімбіко-ретикулярний комплекс Кора задньої поверхні лобної . Нюховий мозок (нюхові цибулини, нюхові тракти і нюховий горб). Гіппокам – зубчаста і поясна звивина, прозора перегородка, передні ядра таламуса, гіпоталамус. Мигдалеподібне тіло Роль: синтез всіх видів чутливості, аналіз стану внутрішньої середи, формування елементарних потреб, мотивації, емоції, взаємодія вегетативних, вісцеральних систем, сенсомоторних і емоційних систем, рівень свідомості, уваги, пам'яті, здатність орієнтуватися в просторі, рухова і психічна активність, мова, стан сну або неспання. Кора великого мозку 1. Нова кора (neocortex) – 96% Потилична, нижня тім'яна, верхня тім'яна, прецентральная, лобова, скронева, островкова, лімбічна області. Шестислойна: 1 куля – молекулярна пластина (lamina molecularis) 2 куля – зовнішня зерниста пластина (lamina granularis externa) 3 куля – зовнішня пірамідна пластина (lamina pyramidalis externa) 4 куля – внутрішня зерниста пластина (lamina granularis interna) 5 куля – внутрішня пірамідна пластина (lamina pyramidalis interna) 6 куля – мультиформна пластина (lamina multiformis) 2. Древня кора (paleocortex) Нюховий горбок, діагональна область, прозора перегородка, периамигдалярна область, препириформна область. 3. Стара кора (archiocortex) Амнонов ріг, зубчаста звивина, taenia tecta. Древня і стара кора – 4%, три або одношарові. Цитоархитектонічні поля (по Бродману) – 11 ділянок кори складаються з 52 полів, які відрізняються клітинним складом, будовою і виконуваними функціями. Функції Типи кіркової діяльності. 1тип – 1 сигнальна система, діяльність окремих аналізаторів і забезпечення найбільш простих форм пізнання. 2 тип – 2 сигнальна система, функція всіх аналізаторів, мова. 3 тип – цілеспрямованість дій, перспектива планерування. Оболонки спинного і головного мозку Тверда Павутинова М'яка dura mater araclinoidea pia mater Спинномозкова рідина Кількість 50-100 мл у дітей, 100-150 мл у дорослих. Повністю відновлюється 3-7 раз на добу. Функції – механічний захист мозку, регуляція внутрічерепного тиску, екскреторна і транспортна, імунологічний бар'єр. Рефлекс – здійснювана за участю нервової системи у відповідь реакція організму на роздратування, витікаючі із зовнішньої або внутрішньої середи. Рефлекси безумовні умовні Будова рефлекторної дуги рецептор (аферентна ланка) чутлива дорога вставний або руховий нейрон 17 руховий тракт робочий орган Безумовні рефлекси діляться на: 1. Поверхневі, екстероцептивні (шкіряні, рефлекси із слизистих оболонок). 2. Глибокі, пропріорецептивні (сухожильні, періостальні, суглобові рефлекси) Рівні замикання рефлекторних дуг Вигляд рефлексу Рефлекс Рефлекторна дуга Рівень замикання З слизистих оболонок Рогівка Очний і лицьовий нерв Міст мозку Кон'юнктивальний Очний і лицьовий нер Міст мозку Глотковий Язикоглотковий і блукаючий нерв Довгастий мозок Піднебінний Язикоглотковий і блукаючий нерв Довгастий мозок Шкірні рефлекси Черевні: верхній середній нижній Міжреберні нерви Th 7 -Th 8 Th 9 -Th 10 Th 11 -Th 12 Грудні сегменти спинного мозку Кремастерни nn.genitofemorales Сегменти спинного мозку L 5 -S 1 Підошовний n. ischiadicus Сегменти спинного мозку L 5 -S 1 Анальний nn. anococcygei Сегменти спинного мозку S 4 -S 5 Сухожильні рефлекси Згібально- ліктьовий n. musculocutaneus Сегменти спинного мозку C 5 -C 6 Розгинально-ліктьовий n.radialis Сегменти спинного мозку C 7 -C 8 Колінний n. femoralis Сегменти спинного мозку L 3 -L 4 Ахілов n. tibialis Сегменти спинного мозку S 1 -S 2 Періостальні рефлекси Надбрівний Очний і лицьовий н Міст мозку П'ясно-променевий nn. medianus, radialis, musculocutaneus Сегменти спинного мозку C 5 -C 8 Плечовий для лопатки n. subscapularis Сегменти спинного мозку C5-C6 Нижньощелеповий Нижньощелеповий нерв Міст мозку Рух Мимовільні прості автоматичні рухиздійснюються сегментарним апаратом спинного мозку, мозковим стволом Довільні акти рухової поведінки здійснюються за допомогою кори головного мозку, екстрапірамідної системи, апарату спинного мозку Пирамідна система Пірамідний шлях Центральний нейрон Пірамідні клетини Беца та їх аксони Периферичнй нейрон Тіла та аксони передніх рогів спинного мозку, рухові ядра та корінці черепних нервів 18 Пирамідний шлях Кірково-спинномозковий пучок (до спинного мозку) Кірково-ядерний пучок (до рухових ядер черепних нервів) Функції пірамідної системи 1. Бере участь у виконанні довільних рухів, які посилають імпульси до стовбурових та спинальних сегментарних апаратів. 2. Регулює функції сегментарних апаратів: - активує великі α-мотонейрони передніх рогів спинного мозку - гальмує діяльність рефлекторних дуг 3. Обмежує поширення імпульсів збудження по нейронах спинного мозку 4. Гальмує рефлекторні автоматизми підкіркового, стволового і спинного рівнів. Методика дослідження рухової системи. 1. Огляд, пальпація, вимір м'язів. 2. Визначають об'єму активних і пасивних рухів 3. Визначають м'язову силу. 4. Визначають м'язовий тонус. 5. Дослідження рефлексів: фізіологічні, патологічні (згинальні, розгинальні), орального автоматизму. 6. Дослідження координації рухів. |