Навчальнометодичний посібник для аудиторної та самостійної роботи студентів iv курсу медичного факультету вищих навчальних закладів
Скачать 2.01 Mb.
|
Тести та типові задачі II рівня Тести та типові задачі II рівня представлені у "Збірнику тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів" в розділах "Рефлекторно-рухова сфера", "Чутливість", "Екстрапірамідна система. Мозочок", "Черепні нерви та їх патологія", "Локалізація функцій у корі головного мозку та симптоми порушень", "Вегетативна нервова система та її патологія", "Лікворна система, лікворні синдроми". 2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття Професійні алгоритми для формування навичок та вмінь для обстеження чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної та координаційної функцій у хворих дивись у методичних вказівках до практичних занять з відповідних тем. Професійний алгоритм для визначення клінічних синдромів №п Завдання Вказівки Приміт 1. Дослідити чутливу функцію 1) 2) 3) 4) дослідити всі види чутливості визначити, які види чутливості порушені вказати, які види чутливих порушень мають місце вказати, який спостерігається тип чутливих розладів 2. Дослідити рефлекторно- рухову функцію 1) 2) 3) 4) 5) перевірити об'єм активних рухів і силу м'язів зробити висновок про наявність парезу/паралічу перевірити тонус, трофіку м'язів дослідити фізіологічні і наявність патологічних рефлексів визначити характер парезу/паралічу 3. Дослідити функції екстрапі- рамідної системи 1) 2) 3) 4) дослідити міміку, виразність мовлення, тембр голосу перевірити тонус м'язів, наявність симптомів Нойка-Ганєва, Гордона-ІІ визначити позу, характер ходи, темп виконання рухів дослідити наявність фізіологічних синкінезій, тремору, гіперкінезів визначити наявність гіперкінетично-гіпотонічного або гіпертонічно- гіпокінетичного синдромів 114 4. Дослідити координа- ційну функцію та рівно- вагу 1) 2) 3) 4) дослідити координацію рухів (пальце-носова, п'ятково-колінна проби, діадохокінез, проба Стюарта-Холмса, проба на дисметрію) дослідити функцію рівноваги (поза Ромберга, хода) перевірити тонус м'язів визначити наявність атаксії та її вид 5. Встанови- ти топічний діагноз Узагальнити отримані дані. Встановити, які структури уражені. Професійні алгоритми для оволодіння методиками обстеження функцій черепних нервів, вищих кіркових функцій, вегетативної нервової системи, менінгеального та гіпертензійного синдромів дивись у методичних вказівках до практичних занять з відповідних тем. Орієнтовна карта для визначення клінічних синдромів 1. Дослідити функції черепних нервів. 2. Визначити, які функції порушені і які клінічні синдроми мають місце. 3. Дослідити вищі кіркові функції. 4. Визначити, які симптоми і синдроми кіркових, або півкульових порушень є у хворого. 5. Дослідити функції вегетативної нервової системи. 6. Визначити, які виявлені вегетативні симптоми і синдроми. 7. Перевірити менінгеальні симптоми. 8. Дослідити рефлекторно-рухову, чутливу функції, координацію рухів, функції екстрапірамідної системи. 9. Узагальнити отримані дані, використати результати додаткових методів обстеження хворих та встановити топічний діагноз. Нетипові задачі III рівня № Задачі Еталон відповіді 1. У хворого на сирингомієлію виявлено порушення больової і температурної чутливості на тлі збереженої тактильної на рівні С 5 - Тh 1 зліва. Сила та об'єм активних рухів в лівій руці знижені. Рефлекси S Периферичний парез лівої руки. Задні та передні роги на рівні С 5 - Тh 1 зліва. 2. У хворого пухлина здавила праву половину шийного потовщення спинного мозку. Які порушення рухів і чутливості виникли? Назвіть клінічний синдром. Який ще синдром може виникнути? Периферичний парез правої руки, центральний - правої ноги. Порушення глибокої чутливості з рівня С 5 з правого боку, поверхневої- з рівня С 7 з лівого боку за провідниковим типом. Синдром Броун-Секара. Синдром Горнера справа. 3. У дитини спостерігаються швидкі аритмічні мимовільні рухи кінцівок і тулуба. Вона гримасує, прицмокує, часто висовує язик. Тонус кінцівок знижений. Як називається описаний синдром? Визначте локалізацію процесу. Який симптом ще може виявлятися? Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром (хорея). Уражена стріарна система. Симптом Гордона II. 4. У хворої з'явилися хиткість при ходінні, тремор при пальце-носовій і п'ятково-колінній пробах з правого боку, ністагм при погляді вправо. Як зветься такий тремор? Визначте локалізацію процесу. Як зміниться тонус м'язів? Інтенційний тремор. Права півкуля мозочка. Тонус м'язів знижується. 5. У хворого внаслідок порушення мозкового кровообігу розвинувся параліч мімічних м'язів зліва та параліч правих кінцівок. Які це паралічі? Де розташоване патологічне вогнище? Як називається синдром? На обличчі - периферичний, кінцівок - центральний. В мосту зліва. Синдром Мійара-Гюблера 6. Хвора на сирінгобульбію не відчуває больових та температурних подразнень на лівому боці обличчя, в ділянці, що межує з Ядро поверхневої чутливості трійчастого нерва у стовбурі мозку 115 волосяним покривом. Тактильна чутливість цієї ділянки не порушена. Назвіть, які структури постраждали, на якому боці. Який тип порушення чутливості і як називається зона чутливих розладів? зліва. Сегментарний тип порушення чутливості, в третій зоні Зельдера 7. У хворого з скаргами на головний біль розвинувся шум у лівому вусі, знизився слух на це вухо, стало гірше заплющуватись ліве око, опустився лівий куточок рота, потім порушився смак на половині язика. Які нерви охоплені процесом? Де розташоване вогнище? Яке дослідження необхідно провести, щоб виключити невриному слухового нерва? Лицьовий і присінково-завитковий. У мосто-мозочковому куті зліва. МТР головного мозку 8. Хворий скаржиться на шум у лівому вусі, зниження слуху. При пробі Вебера відмічається латералізація звуку в правий бік, скорочення кісткової провідності зліва. Визначте місце ураження. Звукосприймальний апарат зліва 9. У двох хворих спостерігаються дизартрія, дисфагія, дисфонія. У одного з них є атрофії й фібрилярні посмикування м'язів язика, у іншого -немає. Назвіть, який параліч у кожного хворого. У якому випадку зникає глотковий рефлекс? Визначте рівень ураження мозку у кожного хворого? У першого - периферичний, бульбарний, у другого - центральний, псевлобульбарний. Глотковий рефлекс зникає у першого хворого. У першого уражені ядра IX, X, XII пар черепних нервів у довгастому мозку, у другого - кірково- бульбарні шляхи з обох боків 10 У хворої з центральним правобічним геміпарезом спостерігається атрофія лівої половини язика та відхилення його вліво при висовуванні з рота. Який це синдром? Де локалізується патологічний процес? Які структури постраждали? Альтернувальний синдром Джексона. Довгастий мозок. Зліва ядро XII пари й пірамідні шляхи. 11. Загальний судомний напад у хворої починається з повертання голови і очей у правий бік. Визначте локалізацію патологічного вогнища. Які додаткові дослідження проводяться таким хворим? Уражений кірковий центр погляду зліва - задній відділ середньої лобової звивини. ЕЕГ. Ехо-ЕС, МРТ головного мозку 12. У хворого розвинулося гостре порушення мозкового кровообігу, у зв'язку з чим він не впізнає предмети, які бачить. Виявлено випадіння правих нижніх частин полів зору. Назвіть патологічні синдроми. Визначте локалізацію процесу. Зорова агнозія. Правобічна нижня квадрантна геміанопсія. Уражена ліва потилична частка, клиноподібна звивина 13. У хворого після травми шийного відділу хребта виник парез правої руки із зниженням рефлексів, порушилася больова та температурна чутливість в цій руці, опустилася права верхня повіка, звузилася зіниця правого ока. Які структури постраждали? Який синдром вегетативних порушень з'явився? Який симптом цього синдрому не названий? Які додаткові дослідження проводяться в таких випадках? Постраждали передні та задні роги спинного мозку справа на рівні шийного потовщення та ціліоспінальний центр Якобсона у бічних рогах С 8 - ТЬ,. З'явився синдром Бернара-Горнера. Виникає енофтальм. Спонділографія, МТР хребта та спинного мозку 14. У хворої зранку буває головний біль, який супроводжується нудотою та блюванням. Який синдром потрібно виключити? Які додаткові дослідження необхідно призначити хворій? Гіпертензійний синдром. Рентгенографію черепа, огляд очного дна, Ехо-ЕС, за наявності змін - КТ або МРТ- головного мозку 116 4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів до підсумкового заняття №1. Основні завдання Вказівки Повторити: - історію розвитку неврології, етапи еволюції нервової системи, основні принципи її будови та функціонування; - будову чутливого аналізатора, рефлекторно- рухової, екстрапірамідної та координаційної систем; - функції чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної систем та мозочка; - головні клінічні синдроми порушення функцій чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної систем та мозочка; - методи дослідження функцій чутливості, довільних рухів, екстрапірамідної та координаційної систем Для самопідготовки студенти можуть використовувати матеріали методичних вказівок до практичних занять з відповідних тем: "Чутлива система та симптоми її ураження. Види і типи порушення чутливості", "Синд- роми порушення чутливості", "Безумовні рефлекси та їх патологія", "Пірамідна система. Центральний та периферичний паралічі", "Синдроми ураження рухового шляху на різних рівнях", "Екстрапірамідна система та синдроми її ураження", "Мозочок. Синдро- ми ураження мозочка" та методичних вказівок для по- зааудиторної самостійної роботи з теми "Історія розвитку неврології. Етапи еволюції нервової системи, основні принципи її будови та функціонування". - будову чутливих та рухових систем дванадцяти пар черепних нервів; - функції, що виконуються кожним з 12-ти черепних нервів; - методи дослідження функцій 12-ти пар черепних нервів; - клінічні синдроми ураження черепних нервів; - анатомічну будову, цито- та мієлоархітектоніку кори головного мозку; - історію вивчення локалізації функцій у корі головного мозку; - клінічні симптоми порушень вищих мозкових функцій; - синдроми ураження різних часток і півкуль головного мозку; - методи дослідження вищих мозкових функцій; - будову та функції сегментарного та надсегментарного відділів вегетативної нервової системи; - методи дослідження функцій сегментарного та над сегментарного відділів вегетативної нервової системи; - клінічні синдроми ураження сегментарного та над сегментарного відділів вегетативної нервової системи; - будову лікворної системи, шляхи циркуляції ліквору; - методи дослідження ліквору, показники ліквору в нормі і за умови патології; - методику проведення і оцінку ліквородинамічних проб; - ознаки менінгеального та гіпертензійного синдромів; - види і механізми виникнення гідроцефалій; - загальні характеристики, методики проведення, показання до використання краніо- та спонділограм, КТта МТР головного та спинного мозку, ЕЕГ, ЕМГ, РЕГ, Ехо-ЕС, УЗД, ДДС, ТКД судин мозку та медико- генетичних методів дослідження. Цифрові та візуальні зміни, що виникають у разі проведення цих досліджень за наявності неврологічної патології Для самопідготовки студенти можуть використовувати матеріали методичних вказівок до практичних занять з відповідних тем: "Патологія нюхового та зорового аналізаторів", "Синдроми ураження окорухових нервів. Іннервація погляду та її патологія", "Трійчастий, лицьовий і присінково-завитковий нерви та симптоми їх ураження", "Патологія IX, X, XI, XII пар черепних нервів. Бульбарний і псевдобульбарний синдроми", "Локалізація функцій у корі головного мозку. Синдроми уражень", "Патологія вегетативної нервової системи. Неврогенні порушення сечовипускання", "Спинномозкова рідина, її зміни. Менінгеальний та гіпертензійний синдроми. Гідроцефалії" та методичні вказівки для позааудиторної самостійної роботи з тем "Історія вивчення локалізації функцій в корі півкуль головного мозку. Цитоархітектоніка і мієлоархітектоніка кори півкуль мозку. Міжпівкульні взаємовідношення. Функціональна асиметрія півкуль", "Електрофізіологічні та ультразвукові методи дослідження в клініці нервових хвороб", "Рентгено- радіологічні методи та медико-генетичні методи дослідження в клініці нервових хвороб". 117 VII. Література 1. Белова А. Н. Клиническое исследование нервной системы / А. Н. Белова, В. Н. Григорьева, Н. И. Жулина. - М.: Москва, 2009. - 384 с. 2. Биндер Д. К. Черепные нервы: анатомия, патология, визуализация / Д. К.Биндер. - Медпресс, 2014. – 296 с. 3. Віничук С. М. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів / С. М. Віничук, Т. І. Ілляш - Київ, 1994. - 137 с. 4. Віничук С. М. Нервові хвороби / С. М. Віничук, Є. Г. Дубенко. - К. : Здоров’я, 2001. - 696 c. 5. Вишневский А. А., Шулешова Н. В. Спинной мозг: (клинические и патофизиологические сопоставления) /А. А. Вишневский, Н. В. Шулешова. - Фолиант, 2014. – 744 с. 6. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия. Физиология. Клиника / П. Дуус. – К. : ВАЗАР-ФЕРРО , 1997. - 381 с. 7. Зенков Л. Р. Функциональная диагностика нервных болезней / Л. Р. Зенков. - М. : МЕДпресс-информ, 2013. - 488 с. 8. Методичні вказівки до позааудиторної роботи з нервових хвороб для медичних факультетів вищих начальних закладів 3-4 рівнів акредитації / за ред С. М. Віничука. - Київ, 2003. - 75 с. 9. Триумфов А. В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы / А. В. Триумфов. – М. : МЕДпресс- информ, 2014. - 264 с. 10. Скоромец А. А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы : руководство для врачей. / А. А. Скормец, А. П. Скоромец, Т. А. Скоромец. – СПб. : Политехника, 2014. – 628 с. |