Посібник Теорія і методика виховання. Навчальнометодичний посібник Київ 2012 удк 378. 011. 3(072) ббк 74. 58 М12 Рецензенти
 Скачать 1.55 Mb.
|
Організаційні форми виховної роботи
2. Характеристика масових, групових та індивідуальних форм виховної роботи Розглянемо найбільш поширені форми масової виховної роботи. Тематичний вечір.Важливе місце серед форм виховної роботи займають тематичні вечори. В практиці роботи утвердилась така тематика вечорів: суспільно-політичні, присвячені державним святам, пам'ятним датам, політичним подіям; військово-патріотичні, приуро-чені до історичних дат армії і флоту України, знаменним датам в житті народів України. Цінність тематичного вечора полягає і в тому, що в його підготовці і проведенні беруть участь самі студенти. Тут вони мають можливість проявити свою ініціативу, самостійність, ерудованість в підборі теми, запрошенні гостей, оформлені приміщення, підготовці книжкової виставки, художньої самодіяльності, підборі кінофільмів тощо. Приклади тематичних вечорів: літературно-музичний, випускний, вечір відпочинку, екологічний. Вечори запитань і відповідей – одна з ефективних форм ор-ганізації виховання. Вона зарекомендувала себе як цікавий і живий засіб роз'яснення студентам різноманітних питань внутрішнього і між-народного політичного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, побуту, явищ природи тощо. На такі вечори часто запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління. Однією з форм виховної роботи є читацька конференція. Вона разом з тим є важливим засобом пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед студентів. Конференція допомагає глибше зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, відрізнити головне від другорядного, прищеплює літературно-естетичні смаки. Види і тематика читацьких конференцій різноманітні: конфе-ренція може проводитись на матеріалі одного або кількох творів на одну тему, творчості письменника, з окремої літературної або наукової проблеми. Вибір теми визначається завданням морально-естетичного виховання, характером навчального матеріалу і віковими особливос-тями студентів. В залежності від типу конференцій і індивідуальних особливостей читацького колективу визначається структура її проведення. Групові форми виховної роботи Виховна година: інформаційна виховна година, відкрита ви-ховна година, година класного керівника або організаційно-виховна година. Політична інформація, або інформаційна виховна година, як одна з форм виховної роботи може бути оглядовою або тематичною. Оглядова політінформація – це коротке популярне повідомлення про найбільш важливі події, які хвилюють світ, нашу країну. Тематичні політінформації присвячуються розкриттю певного питання або кіль-кох питань, органічно пов'язаних між собою. Така політінформація поглиблює знання студентів з актуальних питань політичного, еконо-мічного, культурного і наукового життя нашої країни або міжнародної обстановки. Однією з найбільш поширених форм виховної роботи є орга-нізаційно-виховна година. Вона є важливим засобом формування у студентів моральної поведінки. Тематику таких годин розробляє наставник з урахуванням особ-ливостей колективу студентів. Ці години можуть проводитись у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг і ін. Останню виховну годину в семестрі доцільно присвячувати підбиттю підсумків навчання та навчально-виховної роботи з групою. До підготовки виховного заходу наставник залучає студентів, щоб вони не були тільки пасивними слухачами і спостерігачами, а брали активну участь у його проведенні. Адже сам процес такої під-готовки справляє позитивний вплив на студентів. Тему виховного заходу доцільно оголосити заздалегідь, розподі-лити завдання по збору і підготовці наочності до теми, запропонувати почитати необхідну літературу, підготувати питання, які цікавлять, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо). Орієнтовна структура і зміст виховної години:
а) вступна частина – повідомлення теми, мотивується її ак-туальність і необхідність, вказуються основні питання, визначаються завдання, які потрібно вирішити, студентів у загальних рисах вводять у суть теми. Вступ розрахований на 3–7 хв.; б) основна частина – всебічно висвітлюють суть теми, ґрун-товно розкривають головні її питання, пояснюють зміст невідомих понять, наводять приклади, які б викликали осудливе ставлення до негативних дій. Основна частина триває 35 хв.; в) підсумкова частина-короткі висновки й узагальнення на ос-нові матеріалу, що розглядався, стислий аналіз виступів, а за потреби – їх доповнення чи уточнення, підсумки сказаного; г) підсумкове слово куратора (5–7 хв.). Куратор має подбати, щоб студенти брали активну участь в проведенні цього заходу. Важливе місце серед позааудиторних форм виховання і навчан-ня займає участь студентів в різноманітних гуртках. Предметні гуртки беруть участь у проведенні масових виховних заходів. Вони готують і проводять тематичні вечори, конкурси, олімпіади, тижні і місячники знань, випускають стінну газету і радіогазету, альманахи. Такі заходи сприяють поглибленню знань студентів і підвищують інтерес до на-вчальних предметів, знайомлять всіх зі змістом роботи гуртків на їх заняттях. У виховному відношенні корисно залучати студентів до тех-нічних гуртків. Тут вони мають можливість навчитися певного виду практичної діяльності, виготовленню різноманітних речей. Важливо, щоб діяльність технічного гуртка набрала суспільного спрямування. В технічних гуртках є можливість проводити певну профорієнтаційну роботу з студентами і виховувати у них любов до праці. З фізичної культури і спорту у внз організуються різноманітні спортивні секції, до яких залучається значна частина студентів. Предметні, технічні і спортивні гуртки є позааудиторними орга-нізаційними формами навчання і виховання і мають своїм головним завданням поглиблення знань, розвиток інтересів і здібностей студен-тів. В ході роботи цих гуртків педагог повинен передбачати і виховні питання: моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання; високу організованість і дисципліну під час занять; залучення якомога більше студентів до роботи гуртків; активність і самостійність студентів під час занять. Важливе місце у позааудиторний виховній роботі займають гур-тки художньої самодіяльності. Виховна цінність участі студентів в роботі цих гуртків полягає в тому, що мистецтво зближує їх на сцені, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Студенти мають можливість проявити свою творчість, ро-зумно провести свій вільний час. Досвід показує, що учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і при-роди, людських відносин, більше тягнуться до книги. Екскурсія – складна форма навчально-виховної роботи трива-лістю 45–90 хв. Під час екскурсії студенти: а) не тільки засвоюють нові знання, а й поглиблюють, розши-рюють наявні; здобувають уміння і навички їх застосування; б) дає можливість для комплексного використання методів навчання; в) збагачує знаннями і самого вчителя; г) допомагає виявити практичну значимість знань; д) сприяє ознайомленню студентів з досягненнями науки; е) допомагає залучити студентів до наукових досліджень; є) є ефективним засобом виховання студентів, зокрема їх емо-ційної сфери. Значення екскурсії: а) знання здобуваються в природних умовах; б) багатство ілюстрованого матеріалу для спостереження; в) явища сприймаються в цілісності; г) збирається багатий матеріал для по-дальшої роботи; д) позитивно впливає на емоційну сферу студентів. Типи екскурсій: а) за відношенням до навчальних програм: програмні і поза-програмні; б) за змістом: тематичні і комбіновані; в) за часом проведення відносно матеріалу, який вивчається: вступні, поточні, заключні; До організації і проведення екскурсій ставляться вимоги: а) наяв-ність у внз системи екскурсійної роботи і підготовка викладача до екскурсійної роботи; б) чітке визначення освітньої і виховної мети екскурсії; в) вибір оптимального змісту екскурсії з урахуванням рівня під-готовки студентів; г) правильний вибір екскурсійних об'єктів; д) дотримання логіки пізнавального процесу; е) оптимальний вибір методів і принципів навчання; є) раціональне поєднання слова і наочності; ж) мотивація пізнавальної діяльності студентів; з) формування в студентів наукового світогляду, моральних та інших якостей; й) формування в студентів загальноосвітніх і спеціальних вмінь і навичок у процесі застосування знань на практиці; і) організаційна чіткість проведення екскурсії; ї) дотримання правил техніки безпеки і правил поведінки під час екскурсії. Батьківські збори. Є важливим колективним видом роботи наставника з батьками студентів. Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив. Тематика зборів визначається загальними завданнями вихо-вання, умовами навчально-виховної роботи в групі, рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків. Збори можуть відбу-ватися у вигляді лекцій або доповідей наставників, виступів самих батьків та обміну досвідом виховної роботи з студентами, із залу-ченням студентів, показом їхніх робіт і художньої самодіяльності, демонструванням кінофільмів. Однією з форм позааудиторної виховної роботи є участь сту-дентів у випуску стінної газети. У внз випускаються різноманітні стінні газети: присвячені святам, річницям, подіям в університеті, на факультеті, діяльності гуртків, сатиричні і інші. Вони допомагають формувати громадську думку, спрямовувати її на поліпшення успіш-ності навчання студентів, зміцнення їх дисципліни. Важливо якомога більше студентів залучати до випуску стінгазети через створення редакційних колегій, кореспондентської мережі. Активна участь у підготовці стінної газети допомагає формувати в студентів такі якості, як чесність, правдивість, принциповість, вміння аналізувати і давати оцінку фактам і явищам. При цьому в них ви-робляється критичне ставлення до своїх вчинків. Дуже істотним є і саме оформлення стінної газети. Не реко-мендується втискувати її в спеціальні рамки. Кожна чергова газета повинна мати нове оформлення (крім назви заголовка), що впадає у очі, звертати на себе увагу студентів. Вивішувати газету доцільно не в аудиторії, а в спеціально відведеному місці, наприклад, на дошці об'яв, біля деканатів. Необхідно дбати і про культуру мови стінгазети, стиль викладу її змісту. Щоб редакційна колегія успішно справлялася зі своїми обов'язками, її необхідно постійно навчати. Індивідуальні форми виховної роботи:читання художньої лі-тератури, колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми ро-боти можуть пов'язуватися з груповими і фронтальними. Це підготовка виступів на конференцію, підготовка до участі в конкурсах, олімпіадах тощо. Цікавою формою індивідуальної виховної роботи є колекціону-вання. Воно полягає в збиранні однорідних предметів, які викликають науковий, художній, історичний інтерес. Така діяльність розповсю-джена серед студентів, але часто вона має неорганізований характер. При правильному педагогічному керівництві колекціонування пози-тивно впливає на загальний розвиток студентів, на їх навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує навички дослідницького підходу до вивчення явищ, виховує цілеспрямованість і наполегливість у подоланні труднощів. У студентському середовищі спостерігається захоплення різни-ми видами колекціонування. Найчастіше воно проявляється в збиранні марок (філателія), монет (нумізматика), художніх листівок, плакатів, репродукцій і т.п. 3. Організаційні форми виховної роботи в НУБіП України (про університетські спортивні секції, творчі колективи, клуби за інтересами, змагання, конкурси, основні заходи, в яких студенти можуть брати участь) У Національному університеті біоресурсів і природокористування України діють: 1. Спортивні секції з таких видів спорту: важка атлетика, карате, аеробіка, атлетична гімнастика, легка атлетика, гирьовий спорт, во-лейбол, баскетбол, футбол, великий та настільний теніс, лижі, туризм, спортивне орієнтування (інформація про набір до секцій, розклад за-нять тощо – в спортивному клубі та деканаті). 2. Художні колективи: народний ансамбль пісні і танцю «Колос», народний духовий оркестр, джаз-група «Октава», ансамбль бального танцю «Чарівність», збірна команда КВК, студентський театр (інфор-мація про умови відбору учасників, режим роботи тощо – в студент-ському клубі та на кафедрі народної творчості і культури). 3. Студентські клуби за інтересами: Клуб знавців, науковий клуб, прес-клуб, клуб інформаційних технологій, політичний клуб, клуб КВК (інформація про роботу клубів у Студентській організації НУБіП. В університеті проводяться: 1. Спортивні змагання з таких видів спорту: футбол та міні-фут-бол, волейбол (жіночий і чоловічий), баскетбол (чоловічий), важка атлетика, легка атлетика, легкоатлетичний крос, день естафет, естафета «Голосіївське кільце», шахи, шашки, гирьовий спорт, настільний теніс, спортивне орієнтування туризм, (інформація про календарний графік та умови змагань у спортивному клубі та на кафедрі фізвиховання). 2. Конкурси і чемпіонати: мистецький «Голосіївська весна»', бар-дівські пісні, з прикладного мистецтва, КВК, інтелектуальні бої «Брейн-Ринг», карикатур та дружніх шаржів. Серед найбільш ерудованих сту-дентів «Студент НУБіП» в номінаціях: «Суспільні науки», «Технічні науки», «Природничі науки», «Мистецтво та культура» тощо. 3. Традиційні та основні культурно-масові заходи: День знань, творчі вечори знайомств першокурсників, концерт з нагоди Між-народного дня студентів та Дня працівника сільського господарства, творчий вечір студентського театру «Натхнення», вечір спортивної слави, новорічні вечори-вогники, день Святого Валентина, День Весни, естрадний концерт присвячений Жіночому дню, літературно-мистець-кий вечір до дня народження Т.Г. Шевченка, день гумору, звітні творчі вечори народного духового оркестру та народного ансамблю пісні і танцю «Колос», джаз-гурту «Октава», ансамблю бального танцю «Ча-рівність», День Перемоги, фестиваль художньої самодіяльності регіо-нальних закладів освіти НУБіП. Протягом року виступи збірної команди КВК в конкурсних іграх Всеукраїнського чемпіонату КВК. Урочиста церемонія нагородження переможців в конкурсі «Студент НУБіП» з концертною програмою. Протягом року концерти професійних митців сцени, зустрічі з працівниками творчої інтелігенції та ін. (інформація про календарний план цих заходів у відділі культурно-виховної ро-боти та студентських справ, а також у заступників деканів з виховної роботи). Для розвитку лідерських якостей, формування навичок органі-затора, керівника студенти можуть брати участь в діяльності структур Студентської організації НУБіП та студентських профспілок на рів-нях студентської групи, курсу, гуртожитку, факультету, університету в ролі старости, голови студентської ради гуртожитку, профспілкового бюро, голови Студентської організації факультету, університету або в їхніх керівних органах за напрямками: навчальний, науковий, куль-турно-масовий, інформаційний, спортивно-масовий, соціально-побу-товий тощо (інформація в Студентській організації НУБіП та профкомі студентів). Рекомендована література
Тема 4. Основні методи виховання у внз Дана тема є найбільш складною для сприймання та містить велику кількість матеріалу, який необхідно опрацювати. Вивчення навчального матеріалу передбачає оволодіння поняттями «метод ви-ховання», «прийом виховання», «засіб виховання». Після оволодіння понятійним апаратом студенти знайомляться з класифікацією методів виховання за В.А. Сластьоніним. Автор поді-ляє методи виховання на чотири групи: методи формування свідо-мості особистості; методи формування досвіду суспільної поведінки і діяльності; методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців; методи самовиховання. Особливу увагу слід зосередити на характеристиці методів вихо-вання, таких як: методи формування свідомості особистості (бесіда, лекція, дискусія, метод прикладу, навіювання, переконання та інші); методи формування досвіду поведінки (педагогічна вимога, громад-ська думка, привчання, тренування, прогнозування, створення вихо-вуючих ситуацій); методи стимулювання поведінки і діяльності (гра, змагання, заохочення, покарання); методи самовиховання (самопізнання, самоусвідомлення, саморегуляція). П Л А Н
1. Поняття про метод виховання. Класифікації методів виховання Слово «метод» в перекладі з грецької мови означає шлях, спосіб. В педагогіці метод трактують як шлях або спосіб досягнення пе-редбаченої виховної чи навчальної мети. Метод виховання – це найкоротший шлях досягнення опти-мальних результатів, що відповідають поставленим виховним цілям. Класифікація методів – це чітка система виховних впливів, інструментарій вихователя, за допомогою якого можна здійснювати формування особистості. В дидактиці є більше 10 класифікацій мето-дів навчання. У процесі розвитку педагогічної науки з’являлись різні класифікації методів виховання. У 50-х роках загальновизнаною була класифікація методів вихо-вання, за якою виділяли три групи методів:
У 60-х роках було створено нову систему методів виховання:
У 70-х роках методи виховання поділяли на такі групи:
Крім названих, є й інші класифікації методів виховання. Най-більш ефективною для реалізації мети виховання на сучасному етапі виявилась класифікація, розроблена В.А. Сластьоніним. Автор виділив 4 групи методів виховання. В основі першої групи методів виховання (методи формування свідомості особистості) лежить слово педагога – найпопулярніший ін-струмент в педагогічній діяльності. Василь Олександрович Сухом-линський зазначав: «В руках педагога слово – такий самий могутній засіб як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках художника. Як без музичного інструменту немає музики, так без сло-ва немає педагогіки». Друга група – це методи формування досвіду поведінки. Ло-гічний перехід від першої групи методів до другої – це перехід від слова до діла, до конкретної справи. Адже саме завдяки цій групі методів закріплюються знання, формуються уміння, навички і звичні форми поведінки. Третя група – методи стимулювання діяльності і поведінки – є допоміжною до двох попередніх груп, оскільки методи цієї групи ви-користовуються як стимули, що сприяють ефективному використанню методів двох попередніх груп. Четверта група – методи самовиховання – спрямована на забез-печення студентів практичними уміннями і навичками самовиховання як найвищої форми виховання.  |