Посібник Теорія і методика виховання. Навчальнометодичний посібник Київ 2012 удк 378. 011. 3(072) ббк 74. 58 М12 Рецензенти
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
Тема 6. Методика вивчення особистості і колективу Тема є актуальною для студентів, яким необхідно вміти користуватися арсеналом методів, знати їх можливості, умови застосування. Серед таких методів – соціометрія, педагогічне спостереження (звичайне і стандартизоване, включене і невключене, суцільне і ви-біркове), методи опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування, тестування), педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий, природний і лабораторний, пілотажний, вирішальний, навчально-виховний), метод узагальнення незалежних характеристик (або метод експертних оцінок), методи колізій, завчасного знайомства зі студентами, аналіз резуль-татів діяльності студентів, вивчення умов їх життя і виховання. Студенти вивчають орієнтовну програму вивчення особистості студента та орієнтовну програму вивчення студентського колективу. Значна увага приділяється питанню обробки результатів дослідження та їх використання у виховному процесі. П Л А Н
1. Методи вивчення особистості та колективу Соціометричний тест. Обробка результатів дослідження та їх використання у виховному процесі Соціометричний тест – це один з методів вивчення структури міжособистісних взаємин у студентській групі, описаний Д. Морено. Автор вважав, що всі проблеми в суспільстві можна вирішити, якщо підібрати людей на робочих місцях, у сім’ях, в інших малих соціаль-них групах, в тому числі і в студентській, врахувавши їхні симпатії. Соціометрична методика дає можливість виявити симпатії та антипатії студентів один до одного. Методика проведення соціометричного тесту. 1 етап – підготовча робота. 1. Обов’язкова присутність всіх студентів в день проведення тесту. 2. Використання або створення реальної ситуації, у якій сту-денти повинні здійснити вибір (наприклад, перед від’їздом групи на практику). 3. Конфіденційність інформації, отриманої за допомогою тесту. 4. Підготовка списку групи з порядковими номерами студентів. 5. Вибір критерію (сильний, слабкий) та постановка непрямого запитання, за допомогою якого можна виявити симпатії та антипатії студентів. Наприклад: «З ким із студентів Вашої групи Ви б хотіли ...»
2 етап – проведення тесту. Інструкція: Відповідаючи на запитання, Ви повинні вибрати трьох студентів з Вашої групи, з якими б Ви хотіли ... Вкажіть по-рядкові номери вибраних студентів. 3 етап – обробка результатів. 1. Побудова соціограми. Всі отримані вибори переносимо на соціограму. Звертаємо увагу на односторонні та двосторонні вибори. 2. Виділення за соціограмою категорій студентів: 1 категорія – соціометричні «зірки» – це студенти, які отримали 6 і більше виборів; 2 категорія – ті, кому віддають перевагу – отримали 4–5 виборів; 3 категорія – прийнятні – отримали 1–3 вибори; 4 категорія – відторгнуті (аутсайдери) – не отримали жодного вибору. 3. Встановлення кількості високостатусних студентів (зірки і ті, кому віддають перевагу) і низькостатусних студентів (прийнятні і відторгнуті). 4. Визначення соціомертичного статусу студента за формулою: m P  = , n - 1 де m – кількість виборів, отриманих студентом, n – кількість студентів у групі. Соціометричний статус студента знаходиться в межах між нулем і одиницею. Отримані результати заносимо в таблицю:
5. Виділення мікрогруп з соціограми за правилом Паніотто: щоб віднести студента до мікрогрупи, він повинен отримати вибори не менше ніж половини членів мікрогрупи. 6. Встановлення спрямованості мікрогруп за допомогою інших методів (спостереження, бесіда тощо):
7. Виявлення лідируючої мікрогрупи. 8. Структура міжособистісних взаємин у студентській групі змінюється, тому наставникові варто проводити соціометричне тесту-вання 1 раз на семестр. Позитивні сторони соціометрії. Цей метод дозволяє виявити характер внутріколективних взаємин, згуртованість колективу, лідерів та відторгнутих, ізольованих, мікрогрупи, соціометричний статус. Проведення дослідження не вимагає багато часу. Обробка результатів не складна, порівняно з іншими методами вивчення особистості і колективу. Негативні сторони соціометрії. Метод дає лише «фотографію» взаємин між студентами, не пояснюючи мотиви їх виборів. Тому со-ціометрію треба поєднувати з іншими методами вивчення особистості і колективу. Гра «Титанік» Ця гра – один з різновидів соціометричного методу, який дає можливість наставникові спостерігати за студентами своєї групи, які здійснюють соціометричні вибори при формуванні команд (мікрогруп). Викладач, спостерігаючи за роботою мікрогруп, відмічає суперечки, спільні дії, швидкість виконання завдань, стиль діяльності лідерів мікрогруп. Інструкція. 1. Уявіть собі ситуацію: Ви знаходитесь на кораблі, який тоне. Неподалік Ви бачите безлюдний острів. У Вас є шлюпки для порятунку і 1 хвилина для того, щоб визначитися, з ким Ви будете рятуватися (розбитися на команди). Кількість членів команди вказу-вати на варто, студенти повинні визначитись самі. 2. Розділившись на команди, студенти отримують таке завдання. Щоб врятуватися, Вам потрібно взяти з собою з корабля деякі речі. Ви не можете взяти все, що хочете. Запишіть список предметів, які допоможуть Вам вижити на острові.
Перед Вами список з 15 предметів. Члени команди, порадив-шись між собою, мають визначити, що вони візьмуть в 1-шу чергу, 2-гу чергу, … 15-ту чергу. Ці номери потрібно записати біля кожного з 15-ти предметів. Час для виконання завдання – 10–15 хвилин. 3. Поки студенти працюють, викладач спостерігає і фіксує таку інформацію: кількість команд (мікрогруп), склад команд, хто прояв-ляє лідерські якості. Коли всі команди виконали завдання, викладач просить команди визначитись з командирами, які і повідомляють отримані результати. Командир називає предмети і обґрунтовує їх необхідність. 4. Після оголошення результатів усіх команд викладач зачитує студентам правильні відповіді (див. останню колонку таблиці). Сту-дентам залишається знайти різницю між правильним номером і тим, що вони присвоїли (від більшого числа відняти менше) і додати всі отримані різниці. Якщо сума балів більша за 40, то Вам нажаль не вижити на цьому острові. Як правило, студенти 1 курсу краще за інших включають в ігро-ву ситуацію і відстоюють свою правоту. Викладач може повідомити справжню мету цієї гри – вивчити структуру міжособистісних взає-мин в колективі. Довідка: секстант (від латинського – шоста частина) – це куто-мірний прилад, застосовуваний у мореплавній та авіаційній астрономії для визначення місцезнаходження судна чи літака [Словник іншомовних слів]. Гра «Як розпорядитися своїм життям» Адаптовано з матеріалів семінару «Молодь на розпутті» Гарі Стенлі, 1995 р. Гра розрахована на 45 хвилин. Хід гри. Призначення гри полягає в тому, щоб допомогти сту-дентам побачити величезний вплив всіх рішень, які людина приймає протягом свого життя.
Сьогодні ми зіграємо в одну гру, яка допоможе кожному з нас знайти відповідь на ці запитання. Намалюйте 10 кружечків. Уявіть собі, що кожен з цих кружечків символізує частину вас самих: ваш час, енергію, ресурси, інтереси, ва-шу особистість. Протягом наступних кількох хвилин ці 10 кружечків символізують все те, ким ви є і чим володієте. Іншими словами, вони – це все ваше життя. Через хвилину ви зможете або «витратити» свої кружечки, або ж «зберегти» їх, мається на увазі, що ви витратите або ж збережете час-тину себе у кожній із запропонованих ситуацій. Певні пари товарів будуть виставлені на продаж і ви зможете придбати їх, витративши свої кружечки, або ж не купити нічого, але ви не можете придбати обидва запропоновані товари. Якщо у вас закінчаться кружечки, це означатиме, що ваших ресурсів більше не залишилося, а тому ви не маєте права купувати. Будь-ласка, не задавайте питань під час проведення гри. Усі готові? Ось і перша пара товарів на продаж: Гарний будинок (1 кружечок) або Новий автомобіль (1 кружечок) Якщо ви хочете купити один із запропонованих товарів, запи-шіть його назву в одному з кружечків. Купуючи нові товари, записуйте їх назви. Наша наступна пара: Повністю оплачена відпустка для вас та одного з ваших друзів (2 кружечки) або Гарантія, що людина, яку ви кохаєте, незабаром одружиться з вами (2 кружечки) Наступна пара: Ви – найпопулярніша особа серед ровесників (1 кружечок) або У вас є один справжній друг (2 кружечки) Наступна пара: Прибутковий бізнес (2 кружечки) або Хороша освіта (2 кружечки) Наступна пара: Щаслива родина (3 кружечки) або Світове визнання (3 кружечки) Усі зробили свій вибір? Якщо ви вибрали щасливу родину, ми повертаємо вам два кружечки! Просто намалюйте два додаткові кружечки на своєму аркуші. Давайте продовжимо … Наступна пара: Можливість змінити якусь одну рису у своїй зовнішності (2 кружечки) або Відчуття задоволення протягом усього життя (2 кружечки) Наступна пара: Протягом 5 років робити що заманеться і коли заманеться (2 кружечки) або Повага і любов найдорожчих вам людей (2 кружечки) Якщо ви обрали 5 років задоволення, доплатіть ще 1 кружечок, якщо він у вас залишився. Наступна пара: Чиста совість (2 кружечки) або Можливість досягти успіху там, де ви бажаєте (2 кружечки) Наступна пара: Чудесне одужання для того, кого ви кохаєте (2 кружечки) або Можливість повторити чи пережити будь-яку подію вашого життя (2 кружечки) Наступна пара: 7 додаткових років життя (3 кружечки) або Безболісна смерть, коли настане час (3 кружечки) У кого ще залишились невикористані кружечки? На жаль, у нас більше немає, що продавати, тому вони нічого не варті. Обговорення. Протягом наступних 5 хвилин розділіться на групи з 3–5 чоловік для обговорення придбаних товарів. Дайте відповідь на запитання:
Через кілька хвилин зверніться до груп і попросіть їх поділитись своїми відповідями на поставлені запитання. Запишіть всі побажання на дошці, але не робіть своїх зауважень до тих пір, поки список не буде повним. Він може містити наступні відповіді:
Якщо подібні відповіді не виникатимуть, спитайте наступне: «На вашу думку, чи було справедливим те, що …?» Так ви наштовхнете студентів на роздуми. Потім зазначте наступне: Оскільки ця гра називається «Як розпорядитися своїм життям», давайте подивимось, чи ті речі, які ви хотіли б змінити, співпадають із реальним життям? Чи можна внести подібні поправки до гри під назвою «життя»? Послухайте кілька відповідей, а потім продовжуйте: Хоча запропоновані зміни могли б полегшити гру та зробити її «справедливішою», насправді у житті так не буває. В реальному житті:
Висновок. Це була просто гра, але те, як ви справді витрачаєте свій час та ресурси є хорошим показником того, що ви цінуєте в житті найбільше. А вибір, навіть якщо він здається малим та незнач-ним, має величезний вплив як на наше сьогодення, так і на майбутнє. Дослiдження морально-дiлових та зовнiшньо-емоцiйних якостей студентiв Студентам пропонувалось оцiнити такі морально-дiловi якості один одного як: порядність, чесність, відповідальність, пунктуальність, співпадання слова з ділом, та зовнішньо-емоційні риси особистості: зовнішню привабливість, вміння одягатись, вміння спілкуватись. Цi якостi потрібно було оцiнити за 5-ти бальною шкалою. Якщо якість проявляється постiйно, студенти оцiнювали її 5 балами, часто – 4 балами, рiдко – 3 балами, дуже рiдко – 2 балами, нiколи – 1 балом. Для прикладу у таблиці наведено середні оцінки.
Педагогічне спостереження – це один з методів вивчення осо-бистості і колективу, який передбачає організоване і цілеспрямоване сприйняття різних явищ та фактів, що характеризують поведінку студентів у природних умовах. Види педагогічного спостереження: суцільне і вибіркове, вклю-чене і невключене, звичайне і стандартизоване, інструментальне, експериментальне. Поведінка студента характеризується різними відношеннями, зв’язками, тому спостерігати їх всі разом практично неможливо. Саме через це спостереження частіше за все носить вибірковий характер, тобто педагог спостерігає, наприклад, за взаєминами між студентом та його товаришами. Стандартизоване спостереження відрізняється тим, що спостері-гач отримує готові описи різних зразків поведінки студента, психоло-гічне значення яких заздалегідь проаналізоване й оцінене. Виявивши в поведінці студента аналог того чи іншого зразка, спостерігач при-писує йому певну властивість. При інструментальному спостереженні явища та факти фіксую-ться за допомогою відеокамери, інших технічних засобів. Експери-ментальне спостереження здійснюється за групою або студентом, які знаходяться в змінених умовах. Вимоги до проведення педагогічного спостереження: природність, тобто об’єкт дослідження не повинен знати, що за ним спостерігають, адже тоді порушиться природність його поведінки. Спостереження найчастіше проводиться під час навчального процесу чи виховних заходів; комплексність, тобто спостерігати потрібно за Людиною в цілому, і лише із загальних результатів вичленовувати та конктетні, які потрібні, наприклад, стан пам’яті, риси характеру тощо; об’єк-тивність висновків з матеріалів спостереження; цілеспрямованість; планомірність; систематичність; спостереження в діяльності – Осо-бистість виявляє себе перш за все в діяльності, тому спостерігати за студентами краще в той час, коли вони включені в діяльність (навчальну, трудову, позааудиторну), особливо якщо ця діяльність спільна. Педагогічна цінність спостереження в тому, що воно дає мож-ливість скласти об’єктивне уявлення про рівень вихованості студентів. Слабкою стороною спостереження є перехід від фіксації окремих фактів до їх узагальнення. Цей недолік можна ліквідувати завдяки стандартизованому спостереженню. Звісно, за результатами спосте-реження важко виявити мотиви вчинків студента, для цього варто застосовувати інші методи – бесіду, експеримент, анкетування. Крім того, спостереження – досить трудомісткий метод, за студентами слід спостерігати в різних ситуаціях та видах діяльності протягом трива-лого часу і застосовувати його у комплексі з іншими методами. Методи опитування (бесіда, анкетування, інтерв’ю, тестування) Наставник проводить бесіди індивідуальні та групові, бесіди зі студентами, викладачами, батьками з метою виявлення мотивів по-ведінки студентів, причин порушень дисципліни, пропусків занять тощо. Щоб бесіда була ефективною, бажано проводити її у природній для студента обстановці, обговорювати конкретну ситуацію, завчасно слід продумати мету, сформулювати запитання. Анкета – це «письмова бесіда», але порівняно з бесідою займає менше часу. За допомогою анкети можна виявити психологічний клімат у студентській групі, інтереси та мотиви студентів тощо. Після проведення анкети варто провести бесіду щодо отриманих результатів. Інтерв’ю. На відміну від бесіди, які проводять у природній, невимушеній обстановці, під час інтерв’ю дослідник ставить наперед визначені запитання у певній послідовності й записує (або фіксує іншим способом) відповіді співбесідника. Цей метод найдоцільніший, якщо дослідник упевнений в об’єктивності відповідей опитуваних, адже інтерв’ю не передбачає уточнювальних запитань. Використову-ючи його, слід враховувати можливі типи респондентів (несміливий, балакучий, жартівник, сперечальник, самовпевнений). Результати ін-терв’ю залежать від продуманості запитань. Види інтерв’ю: форма-лізоване (стандартне), відкрите, фіксоване, вільне. Психолого-педагогічний тест – це випробування студента на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість. Тестування може проводитись за допомогою запитань, карток, малюнків тощо. Педагогічний експеримент – це науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і контрольованих дослід-ником умовах (С.У. Гончаренко,С. 112). При цьому встановлюється залежність між тим чи іншим впливом або умовою навчання та ви-ховання і його результатом. Одержання точних і вірогідних результатів педагогічного експерименту залежить головним чином від теоретич-ної позиції дослідника, вираженої в робочій гіпотезі, і методики дослідження. Експеримент відрізняється від спостереження активним втручан-ням у ситуацію дослідника, який здійснює планомірне маніпулювання однією або кількома змінними (факторами) і реєстрацію супутних змін у поведінці об’єкта, що вивчається. Правильно поставлений екс-перимент дає можливість перевіряти гіпотези про причинно-наслідкові відношення, не обмежуючись констатацією зв’язку (кореляції) між змінними. Розрізняють традиційні і факторні плани проведення експери-менту. За традиційного планування змінюється лише одна незалежна змінна, за факторного – кілька. Якщо досліджувана галузь відносно невідома й система гіпотез відсутня, то говорять про пілотажнийексперимент, результати якого можуть допомогти в уточненні напряму подальшого аналізу. Коли є дві конкуруючі між собою гіпотези і експеримент дає змогу вибрати одну з них, говорять про вирішальний експеримент. Контрольний експеримент здійснюється з метою перевірки якихось залежностей. В педагогіці широко використовується лабораторний експеримент, переважно у формі експериментальних занять. Часто під час проведення педагогічних досліджень спостерігаються і зістав-ляються два об’єкти (наприклад, дві групи): один – експериментальний, другий – контрольний. Враховується характеристика студентів і гру-пи в цілому. Для підвищення об’єктивності результатів дослідження, а також виключення впливу особливостей тієї чи іншої групи про-водиться перехресне вивчення, під час якого послідовно змінюються експериментальні групи. Виділяють такі види педагогічного експерименту: лабораторний і природний, констатувальний і формувальний (перетворюючий), пілотажний, вирішальний, навчальний. Для вивчення особистості й колективу частіше використовують природний експеримент. На відміну від спостереження він перед-бачає вивчення студентів у спеціально створених умовах з метою виявлення рівня їх вихованості. Під час проведення експерименту студенти, як правило, включені у діяльність. За результатами діяль-ності виявляють якості студентів (наприклад, уміння працювати в колективі, взаємодіяти з іншими людьми, долати труднощі тощо). Пе-дагогічна цінність експерименту заклечається у тому, що під час його проведення вивчення студентів поєднується з виховним впливом на них. Успіх експерименту залежить від підготовки до нього та від всебічного аналізу отриманих даних. Метод експертних оцінок (узагальнення незалежних характе-ристик) передбачає узагальнення відомостей про студентів, отриманих експертами – викладачами, батьками, друзями, наставником, вихова-телем гуртожитку. Застосування цього методу вимагає використання не тільки матеріалів спостереження, а й бесід, ознайомлення з ре-зультатами діяльності студентів. З умовами їх життя. Метод колізій. Колізія (з лат.) – зіткнення протилежних сил, ін-тересів, прагнень. Цей метод застосовується з метою виявлення рівня розвитку в студентів моральних якостей, рис характеру. Викладач задає студенту запитання або ставить його в специфічні умови. Це дає можливість виявити реальний рівень вихованості студентів. Метод завчасного знайомства зі студентами – це перегляд особової справи студента, його характеристики, групового журналу, зустріч з студентом та його батьками, що дає можливість ефективно організувати виховання студента. Метод аналізу результатів діяльності студентів. Цей метод дає можливість судити про вихованість студентів, їх інтереси, нахили. Аналізують успішність навчання, спортивну діяльність, колекціону-вання, моделі, наочні посібники, виконані студентами, малюнки, твори, відзиви на книги, особисті щоденники, конспекти. Твори допомагають виявити рівень загального розвитку, культуру мови, інтереси, творчі здібності, спрямованість, індивідуальні особливості студентів, профе-сійну спрямованість. Метод вивчення умов життя і виховання студентів. Цей ме-тод має велике значення при вивченні недисциплінованих студентів з низькою успішністю навчання, він дає можливість спланувати виховну роботу не тільки зі студентом, а й з його батьками. Наставники від-відують студентів вдома та в гуртожитках. 2. Схема психолого-педагогічної характеристики студентського колективу
3. Орiєнтовна схема психолого – педагогiчної характеристики студента 1. Прiзвище, iм’я, по-батьковi, рiк народження. Ким, де i скiльки часу працював до вступу в НУБіП. Мiсце роботи батькiв, їх освiта. Склад сiм’ї, її матерiальний стан. Вiдношення батъкiв до вибраної професії студента. 2. Стан здоров’я, фізичний розвиток студента. 3. Інтелектуальний розвиток, кругозір, широта та стiйкiсть iнтересiв. 4. Морально-дiловi якості особистості студента, національна свi-домiсть, патріотизм, почуття обов’язку та вiдповiдальностi, принци-повість i скромність, найбільш характерні вчинки. 5. Загальна культура, культура поведінки i спілкування. 6. Успiшнiсть студента, його відношення до навчання. Якими предметами захоплюється, як готує самостiйнi завдання (курсові, контрольнi роботи, проекти), мотиви навчання. 7. Відношення до праці: які види праці найбільше захоплюють, як відноситься до самообслуговування, чергування в гуртожитку, тощо; рівень розвитку трудових умінь та навичок. 8. Суспільна робота, активність, інтереси, вміння довести справу до завершення, залучити до роботи інших студентів, вміння керувати i пiдпорядковуватися колегам, участь в самоуправлiннi. 9. Місце студента в структурі мiжособових взаємин в групi, со-цiально-психологiчнi прояви особистості: авторитетність, референтнiсть, колективізм, лiдерство, статус; друзі студента, відношення до нього студентів групи. 10. Характеристика пізнавальної дiяльностi студента, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати. 11. Емоцiйно-вольовi якості студента, вплив почуттiв на навчаль-ний процес; ступінь розвитку інтелектуальних, моральних, етичних якостей, цілеспрямованiсть i активність, рiшучiсть, вміння керувати своїми почуттями, настроєм. 12. Особливості темпераменту, чи легко студент переключається з одної справи на іншу; риси характеру студента (самостiйнiсть, само-критичність, в тому числі професiйнi). Загальні висновки: 1) Основні позитивні сторони i недолiки студента, якi необхідно врахувати у педагогічному спiлкуваннi з ним. 2) Визначення найважливiших психолого-педагогiчних задач, що стоять перед наставником студенської групи. 3) Рекомендації щодо самовиховання студента. Психолого-педагогiчна характеристика студента за орiєнтовною схемою складається наставником в кiнцi кожного семестру. |