Модуль. Внутрішня медицина (ситуаційні задачі) модуль 3. Назва наукового напрямку (модуля)
Скачать 3.29 Mb.
|
Глініди | |||
70. | Хвора, 53 років, поступила в гінекологічне відділення із матковою кровотечею. Протягом 5 років спостерігалась гінекологом з приводу фіброміоми матки. 3 роки тому у хворої виявили цукровий діабет 2 типу, який компенсували дієтою і глібенкламідом (по 5 мг 2 рази на добу). Глюкоза крові – 8 ммоль/л, глюкоза сечі – 0,5%, реакція на ацетон негативна. Кровотечу зупинити не вдається, хворій показане термінове хірургічне лікування. Яка тактика лікування діабету: | ||
A. | Вести хвору тільки на дієті; | ||
B. * | Перевести на монотерапію інсуліном короткої дії; | ||
C. | Збільшити дозу глібенкламіду; | ||
D. | Додатково до глібенкламіду призначити ще один пероральний цукрознижуючий препарат; | ||
E. | Додатково призначити інсулін тривалої дії | ||
71. | Хворий, 66 років, скаржиться на спрагу, зниження маси тіла, головний біль. З приводу цукрового діабету протягом 12 років дотримується дієти, медикаментів не отримував. Схуд на 8кг за останні 5 місяців. Призначений інсулін. Об’єктивно: зріст – 180см, вага – 72кг, набряки гомілок. Печінка на 3см нижче краю реберної дуги. АТ – 160/100 мм.рт.ст., глікемія натще – 10 ммоль/л, глікований гемоглобін – 12%, загальний гемоглобін – 100 г/л, еритроцити – 3,1х1012/л, протеїнурія – 1,5 г/добу, глюкозурія – 2 г/л, є гіалінові циліндри. Який попередній діагноз: | ||
A. | Цукровий діабет тип 2, інсулінові набряки; | ||
B. * | Цукровий діабет тип 2 з нефропатією; | ||
C. | Цукровий діабет тип 1 з нефропатією; | ||
D. | Ниркова глюкозурія; | ||
E. | Хронічний гепатит, вторинний цукровий діабет | ||
72. | Вагітна, 42 років, хворіє на цукровий діабет 2 типу, вагітність – 8 тижнів, отримує Глібенкламід 5 мг/добу. Показники глікемії натще – 6,6 ммоль/л, через 2 год після їжі – 9,1 ммоль/л, глікований гемоглобін – 9%. Яка корекція лікування потрібна: | ||
A. | Продовжити попередньо призначену терапію; | ||
B. * | Призначити інсулін, відмінити глібенкламід; | ||
C. | Призначити метформін; | ||
D. | Відмінити всю цукрознижувальну терапію за виключенням дієти; | ||
E. | Збільшити дозу глібенкламіду | ||
73. | Пацієнт, 56 років, хворіє на цукровий діабет 2 типу протягом 3-х років, дотримується дієти, регулярно приймає Глібенкламід. Доставлений в лікарню швидкою допомогою з клінікою «гострого живота». Об’єктивно: вага надмірна, шкіра суха, в легенях дихання везикулярне, Рs – 90 за хв., АТ – 130/70 мм.рт.ст., наявні симптоми подразнення очеревини. Глюкоза крові – 9,8 ммоль/л. Хворому показана лапаротомія. Яку тактику лікування цукрового діабету ви рекомендуєте: | ||
A. * | Призначити інсулін короткої дії; | ||
B. | Продовжити лікування глібенкламідом; | ||
C. | Глібенкламід зранку, а в день і ввечері інсулін; | ||
D. | Інсулін тривалої дії; | ||
E. | Комбінований інсулін | ||
74. | Жінка, 72 років, хворіє на цукровий діабет типу 2, супутня патологія – гіпертонічна хвороба ІІ ст., серцева недостатність ІІ Б ст. Використовує метформін. Напередодні перенесла гіпертонічний криз після чого з`явилася різка слабкість, міалгії, збільшилася спрага, сухість у роті, поліурія. АТ – 140/95 мм. рт. ст., ЧСС – 98 за хв., набряки та запах ацетону відсутні. Які заходи слід вжити у хворої для попередження розвитку коматозного стану? | ||
A. | Додатково призначити глібенкламід; | ||
B. * | Відмінити метформін та призначити інсулін короткої дії | ||
C. | Збільшити дозу метформіну; | ||
| |||
D. | Використання гіпотонічного розчину хлориду натрію | ||
E. | Додатково призначити інсулін пролонгованої дії; | ||
75. | Хвора, 58 років, хворіє на цукровий діабет протягом 5 років. АТ 150/85 мм рт.ст. В аналізі сечі: питома вага 1014, добове виділення білка з сечею – 400мг. Препаратом вибору для лікування гіпертензії для цієї пацієнтки буде: | ||
A. | Тіазидовий діуретик; | ||
B. | Антагоніст кальцієвих каналів; | ||
C. * | Інгібітор АПФ; | ||
D. | Бета-блокатори; | ||
E. | Альфа-блокатори | ||
76. | При проведенні проби на толерантність до глюкози дитині з ожирінням 11ст. встановлено: цукор крові натще – 5,4 ммоль/л, через 2 години – 7,8 ммоль/л. Які заходи необхідно провести для нормалізації вуглеводного обміну: | ||
A. | Призначити збори гіпоглікемізуючих трав; | ||
B. * | Призначити дієту, активізувати руховий режим з метою нормалізувати вагу тіла; | ||
C. | Призначити бігуаніди; | ||
D. | Призначити похідні сулфонілсечовини; | ||
E. | Призначити інсулінотерапію | ||
77. | Жінка 59 років хворіє на цукровий діабет 20 років. Лікувалась пероральними цукрознижувальними препаратами, останній рік інсулінотерапія. Діабет в стані компенсації. Турбують біль у животі, здуття, неоформлені випорожнення, імперативні випорожнення уві сні. Можливий діагноз? | ||
A. | Хронічний гепатит | ||
B. * | Діабетична ентеропатія | ||
C. | Хронічний холецистит | ||
D. | Діабетичний гепатоз | ||
E. | Хронічний гастрит | ||
78. | У хворої 21 року, що страждає на цукровий діабет протягом 8 років глікемія натще 10,2 ммоль/л, прандіальна 14,3 ммоль/л, добова глюкозурія 4,1 г/л, альбумінурія 230 мг на добу, АТ 110/70 мм рт ст. Ацетон в сечі позитивний. Глікований гемоглобін 9,2% Визначіть діагноз? | ||
A. | Цукровий діабет 1 типу у стані декомпенсації, діабетична нефропатія | ||
B. | Цукровий діабет 1 типу у стані декомпенсації, протеїнурія | ||
C. | Цукровий діабет 1 типу у стані декомпенсації, діабетична нефропатія, хронічна ниркова недостатність І ступеня | ||
D. | Цукровий діабет 1 типу у стані декомпенсації | ||
E. * | Цукровий діабет 1 типу у стані декомпенсації, діабетична мікроальбумінурія | ||
79. | Жінка 21 року хворіє на цукровий діабет з 2-річного віку, ускладнений прогресуючою діабетичною ретинопатією та нефропатією консультується стосовно можливості вагітності. Яка доцільна рекомендація хворій? | ||
A. | Вагітність небажана | ||
B. | Вагітність можлива при стійкій компенсації цукрового діабету | ||
C. * | Вагітність протипоказана | ||
D. | Вагітність можлива після проведення фотокоагуляції сітківки | ||
E. | Вагітність можлива при зменшенні протеїнурії | ||
80. | Хворий Д., 58 років, скаржиться на загальну слабість, схуднення, підвищену пітливість, тремтіння рук. Вважає себе хворим 4-5 міс. Пульс ритмічний, 98 за хв. АТ 130/70 мм рт.ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст. У правій частці пальпується вузол 2,0х3,5 см, твердої консистенції, фіксований до навколишніх тканин, не зміщується. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, не болючі. Ваш попередній діагноз? | ||
| |||
A. | Автоімунний тиреоїдит | ||
B. | Вузловий токсичний зоб | ||
C. * | Фолікулярний рак | ||
D. | Вузловий нетоксичний зоб | ||
E. | Кіста щитоподібної залози | ||
81. | Хворий П., 57 років, скаржиться на загальну слабість, схуднення, підвищену пітливість, тремтіння рук. Вважає себе хворим 3-4 міс. Пульс ритмічний, 96 за хв. АТ 140/65 мм рт.ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст. У лівій частці пальпується вузол 2,0х3,2 см, твердої консистенції, не зміщується. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, не болючі. Який із додаткових методів дослідження найбільш інформативний для верифікації діагнозу? | ||
A. | Ультразвукове дослідження | ||
B. | Комп’ютерна томографія | ||
C. * | Тонкоголкова аспіраційна біопсія | ||
D. | Імунограма | ||
E. | Гормональні дослідження (Т3, Т4, ТТГ крові) | ||
82. | Жінка, 32 років, звернулась з приводу збільшення щитоподібної залози. Із анамнезу відомо, що під час аварії на ЧАЕС перебувала у зоні підвищених радіоактивних опадів. Збільшення ЩЗ відмічає на протязі 1 року, воно поступово прогресує. Об-но: ЩЗ збільшена до ІІ ст., у ній пальпується щільний вузол, малорухомий, неболючий. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені, не болючі. При УЗД у ЩЗ виявлено гіпоехогенне утворення без чітких меж з кальцинатами. АТ 120/70 мм рт.ст. Пульс 78 уд/хв. На основі приведених даних у хворої можна запідозрити: | ||
A. * | Рак щитоподібної залози | ||
B. | Дифузний нетоксичний зоб | ||
C. | Аденому щитоподібної залози | ||
D. | Підгострий тиреоїдит | ||
E. | Дифузний токсичний зоб | ||
83. | У пацієнтки 28 років при пальпаторному обстеженні щитоподібної залози у лівій частці виявлено вузол розміром 20х16 мм, ущільнений, помірно болючий під час пальпації, “холодний” на сцинтиграфії з 131І. Які обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу? |