нетрадиційні методи, підходи і форми виховної роботи з дітьми з порушенням мовлення

• Название: нетрадиційні методи, підходи і форми виховної роботи з дітьми з порушенням мовлення
• Дата: 03.05.2022
• Размер: 211.61 Kb.
• Имя файла: Matveeva_mahistr_2022.docx
• Тип: Протокол засідання; #509917
• страница: 7 из 9

Висновки до третього розділу

Для перевірки ефективності використання нетрадиційних методів виховання дітей з порушеннями мовлення ми розробили 3 заняття, що включали роботу з казками (метод казкотерапії), групове малювання (метод ізотерапії) та нестандартні ігрові технології (метод ігротерапії), які ми поєднували із традиційними методами бесіди, дидактичних вправ тощо.

За результатами повторного спостереження виявлено зростання кількості дітей з ПМР з оптимальними показниками розвитку комунікативних якостей, доброзичливості, толерантності, ввічливості у міжособистісних відносинах з однолітками. Високий рівень розвитку комунікативних якостей став проявлятися у 30% дітей з порушеннями мовлення, що вказує на зростання їх кількості на 15% порівняно із вхідною діагностикою. На 20% стало менше дітей із низькими проявами доброзичливості, на 25% – з недостатньою відкритістю і щирістю у відносинах, на 30% – із низькими вміннями адекватної конфронтації. На 20% стало більше дошкільнят із проявами дружнього, доброзичливого характеру міжособистісних відносин. Отже, використання нетрадиційних методів виховання у ході роботи з дітьми з ПМР сприяло розвитку їх комунікативних якостей – доброзичливості, безпосередності і щирості, ініціативності.

Також було надано рекомендації щодо організації тісної взаємодії педагогічних працівників закладів освіти та батьків дітей з порушеннями мовлення для налагодження співпраці у виховній роботі. Вказано на методичні особливості застосування нетрадиційних методів ізотерапії та казкотерапії у роботи з дітьми з порушеннями мовлення. Комплексне застосування методів виховання, поєднання традиційний і нетрадиційних методів забезпечить успішність виховання дітей з порушеннями мовлення.

ВИСНОВКИ

На основі вивчення особливостей застосування нетрадиційних методів і підходів у вихованні дітей з порушеннями мовлення сформовано наступні висновки:

1. Здійснено теоретичний аналіз спеціальної психолого-педагогічної літератури з проблеми особливостей виховання і розвитку дітей з порушеннями мовлення.

Останнім часом спостерігається зростання народжуваності дітей з порушеннями мовлення, що пов’язане із біологічними причинами внутрішньоутробного розвитку і проблемами при пологах, а також із впливом різних генетично-наслідкових і психолого-педагогічних факторів (педагогічна занедбаність, неадекватний стиль виховання у сім’ї, складна психоемоційна ситуація, двомовність у сімейному середовищі тощо).

Основна ознака порушення мовлення – різко виражена обмеженість засобів мовного спілкування при нормальному слуху й збереженому інтелекті. До характерних психолого-педагогічних особливостей дітей з порушеннями мовлення відносяться: вторинне відставання психіки, низька інтелектуальна (розумова) працездатність, нестійкість уваги й пам'яті, низький рівень розуміння словесних інструкцій, недостатність регулюючої функції мовлення, низький рівень контролю за власною діяльністю.

Порушення мовлення значно впливають на діяльність та поведінку дитини, негативно позначаються на формуванні її психічного життя. Вони ускладнюють спілкування з оточуючими, заважають правильному формуванню пізнавальних процесів, не сприятливо впливають на емоційно-вольову сферу. Загальною рисою дітей із порушеннями мовлення є відсутність мотивації до спілкування, розлади поведінки, труднощі у контактах, підвищена емоційна стомлюваність тощо. Це вимагає цілеспрямованого процесу навчання і виховання, адекватного підбору засобів спілкування і уміння їх застосовувати на практиці.

Для виховання дітей з ПМР варто підбирати ефективні методи, які сприятимуть не тільки формуванню їх особистості, а й насичуватимуть їх соціальним досвідом взаємодії з оточуючими, надаватимуть змогу відпрацювати комунікативні навички і вміння, сприятимуть їх мовленнєвому розвитку.

Виховання таких дітей потребує особливої уваги. Було розглянуто засади індивідуального, індивідуально-диференційованого та соціально-особистісного підходів до виховання дітей з порушеннями мовлення. Зауважено на важливості поєднання зусиль батьків із педагогами-логопедами, вихователями закладів освіти, які мають змогу надати просвітницьку, консультаційну і дієву допомогу батькам дітей.

Відзначимо, що вибір методів виховання дітей з порушеннями мовлення повинен бути повністю зваженим і продуманим, відповідним до конкретної ситуації та дієвим для дітей відповідно до їх віку та індивідуальних особливостей.

Для корекції і попередження мовленнєвих розладів серед дітей молодшого шкільного віку повинна проводитись систематична робота, в якій можна виділити наступні основні напрямки: розвиток звукової сторони мовлення, розвиток лексичного запасу і граматичної будови мови, формування зв’язного мовлення, розвиток і вдосконалення психологічних передумов до навчання, формування повноцінних навчальних умінь, розвиток і вдосконалення комунікативної готовності до навчання.

Аналізуючи особливості виховання дітей з порушеннями мовлення, приділили увагу поєднанню сімейного і суспільного виховання (у закладах освіти), вказали на потребу створення єдиного виховного простору у закладі і сім’ї, що сприятливо впливає на пізнавальний, мовленнєвий і соціальний розвиток дитини. Вказали на доцільність використання у виховній роботі з дітьми з порушенням мовлення наступних традиційних методів: бесіда, створення виховуючих ситуацій, ігровий метод, доручення, заохочення, схвалення тощо.

Скарбниця нетрадиційних методів виховання дошкільників різноманітна і може включати: арт-терапію, ізотерапію, казкотерапію, імаготерапію, кінезітерапію, піскову терапію (сенд-плей) та ін. Використання нетрадиційних методів виховання дітей з ПМР сприяє підвищенню їх творчого потенціалу, забезпечує розвиток мовленнєвої та пізнавальної сфери, зацікавлює освітніми і виховними завданнями, надає змогу нівелювати негативні прояви характеру і поведінки (тривожність, агресивність, негативізм, не впевненість в собі тощо).

2. Емпірично досліджено особливості використання нетрадиційних методів у вихованні дітей з порушеннями мовлення у практиці закладу освіти. Проведено спостереження за проявами комунікативних здібностей, доброзичливості, ввічливості і вихованості дітей, що проявляються у міжособистісних відносинах дітей з порушеннями мовлення; а також опитування педагогів щодо використання нетрадиційних методів виховної роботи з цими дітьми. За результатами спостереження високий рівень комунікативних здібностей виявлено тільки у 15% дітей, у них проявляється емпатійність, ввічливість і толерантність у ставленні до однолітків, вони ініціативні у спільній грі з ними, відкриті у спілкуванні. Проте у 40% дошкільників з порушеннями мовлення виявлено середній рівень, а в 45% – низький рівень. У більшості дітей з порушеннями мовлення виявлено не високу емпатійність, відсутність здібностей до адекватної конфронтації. 60% хлопчиків схильні до негативізму, ворожості, агресії у взаємодії з однолітками, а половина дівчаток з порушеннями мовлення мають середній рівень сформованості комунікативних якостей доброзичливості, відкритості, ввічливості тощо.

Половина дітей із порушеннями мовлення (50%) мають низький рівень загального показника розвитку комунікативних здібностей у взаємодії, відрізняються ворожістю, не толерантністю у ставленні до інших дітей, відсутністю навичок дружньої взаємодії, вони не вміють самі ініціювати ігрову діяльність, не мають навичок діалогічного спілкування з однолітками, не підтримують ідей та ініціатив інших, не здатні до яскраво насиченого і зв’язного розповідання тощо. За поведінкою 40% дітей з порушеннями мовлення встановлено перевагу нейтрального ставлення дітей до однолітків, байдужість до участі в спільних іграх. Ще 40% дітей з порушеннями мовлення мають негативний характер відносин з однолітками, проявляють ворожість та агресію. Дружній, доброзичливий характер міжособистісних відносин у групі дітей виявляють тільки 20% опитаних дітей з порушеннями мовлення.

Відповідно до виявлених результатів спостереження встановлено переважно низьку вихованість дітей з порушеннями мовлення, відсутність у них навичок гуманної взаємодії з оточуючими, ввічливого і толерантного, доброзичливого спілкування з однолітками. Це зумовлює потребу проведення з ними виховної роботи.

За результатами опитування педагогічних працівників, які працюють з дітьми з порушеннями мовлення, встановили, що у виховній роботі використовуються нетрадиційні методи: ігровий, метод казкотерапії, застосування народного фольклору у вихованні дітей. Важливим, на думку педагогів, є створення єдиного виховного простору для дітей з порушеннями мовлення, який би підтримувався зусиллями батьків та працівників закладу освіти.

Для перевірки ефективності використання нетрадиційних методів виховання дітей з порушеннями мовлення ми розробили 3 заняття, що включали роботу з казками (метод казкотерапії), групове малювання (метод ізотерапії) та нестандартні ігрові технології (метод ігротерапії), які ми поєднували із традиційними методами бесіди, дидактичних вправ. Найбільш цікавими для дітей були образотворчі вправи («Галявина дружби», «Малюємо гарний настрій», «Дружня рука»), дошкільнята охоче приймали участь у вправах за сюжетами казок та оповідань («Синє листя», «Квітка-семиколорик», «Як заєць допоміг»); в рухливих іграх («Переляканий їжачок», «Життя у лісі», «Тренуємо емоції», «Чарівник»), а також дидактичних іграх («Знайди потрібне слово», «Як коли вітаються», «Правильно – не правильно»).

За результатами повторного спостереження виявлено зростання кількості дітей з ПМР з оптимальними показниками розвитку комунікативних якостей, доброзичливості, толерантності, ввічливості у міжособистісних відносинах з однолітками. На 15% стало більше дітей з високим, оптимальним рівнем розвитку комунікативних якостей. На 20% стало менше дітей із низькими проявами доброзичливості, на 25% – з недостатньою відкритістю і щирістю у відносинах, на 30% – із низькими вміннями адекватної конфронтації. На 20% стало більше дітей із проявами дружнього, доброзичливого характеру міжособистісних відносин.

Отже, проведені заняття та окремі елементи занять з використанням нетрадиційних методів виховання – казкотерапії, ізотерапії та ігрових технологій сприяли налагодженню міжособистісних відносин у групі дітей, розвитку комунікативних якостей дітей, зростанню їх доброзичливості, безпосередності і щирості, ініціативності, стимулювали їх до проявів толерантності у ставленні до однолітків.

3. Надано рекомендації з використання нетрадиційних методів і підходів у вихованні дітей з порушеннями мовлення.

Насамперед, надано рекомендації щодо організації тісної взаємодії педагогічних працівників закладів освіти та батьків дітей з порушеннями мовлення для налагодження співпраці у виховній роботі. Вказано на методичні особливості застосування нетрадиційних методів ізотерапії та казкотерапії у роботи з дітьми з порушеннями мовлення.

Комплексне застосування методів виховання сприяє кращому результату, прогнозуванню позитивних змін у поведінці та вихованості дітей, контролю за їх досягненнями. А вибір їх залежить від конкретної ситуації, індивідуальних та вікових особливостей дітей з порушеннями мовлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 
   Aшкaровa В. Ю. Використaння нетрaдиційних прийомів нa зaняттях з дітьми дошкільного віку / В. Ю. Aшкaровa // Психолог. – 2011. – № 14. – С. 66–72.
   
2. 
   Арендарук А. О. Проблеми загального недорозвинення мовлення у дітей [Електронний ресурс] / А. О. Арендарук. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2011/Medecine/7_86151.doc.htm.
   
3. 
   Аристов В. Розвиток інтелектуальних здібностей. Психологія інтелектуальних ігор / В. Аристов // Психолог. – 2006. – №46. – С. 23–28.
   
4. 
   Артемова Л. В. Окружающий мир в дидактических играх дощкольников / Л. В. Артемова. – М., 2002. – 134 с.
   
5. 
   Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учебник для вузов / Е. А. Медведева, И. Ю. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. – М.: Академия, 2001. – 248 с.
   
6. 
   Бистранівська О. С. Корекція мовленнєвих і не мовленнєвих порушень у дітей з вадами мовлення у процесі гри / О. С. Бистранівська // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – 2009. – Т. ХІ. – Ч. 6. – С. 26–30.
   
7. 
   Бичева Т. В. Спільна робота ДНЗ і родини в мовленнєвій підготовці дитини старшого дошкільного віку до школи / Т. В Бичева // Навчання і виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: актуальні питання теорії і методики / за заг. ред. О. О. Максимової, М. А. Федорової. – Житомир: ФОП Левковець, 2016. – У 2-х ч. – Ч. І. – С. 29–32.
   
8. 
   Борисенко О. В. Корекція усного мовлення старших дошкільників із мовленнєвими порушеннями засобами національного фольклору / O. В. Бoрисенкo, О. В. Ласточкiна // Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: матеріали І Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (14 лютого 2017 року, м. Суми). – Суми: ФОП Цьома С.П., 2017. – С. 39–41.
   
9. 
   Борщаговська Т. Театралізовані ігри як засіб розвитку творчих здібностей дошкільнят / Т. Борщаговська // Палітра педагога. –2003. – № 1. – С. 21.
   
10. 
    Борщевська Л. В. Психолого-педагогічні засади диференціації змісту навчання молодших школярів із порушеннями слуху / Л. В. Бощевська // «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами»: Зб. наук. пр. – 2007. – № 2 (4). – С. 100–102.
    
11. 
    Боряк О. В. До питання логопедичної роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку / О. В. Боряк // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. – К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014. – Вип. 27. – C. 31–37.
    
12. 
    Боряк О. В. Психолого-педагогічні умови формування та корекції мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку. / О. В. Боряк // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. – 2016. – Вип. 69. – Т. 1. – С. 121–126.
    
13. 
    Брушневська І. Закономірності розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення / І. Брушневська // Педагогічний часопис Волині. – 2016. – №1. – С. 70–75.
    
14. 
    Васильченко А. І. Казка як засіб виховання та розвитку дитини [Електронний ресурс] / А. І. Васильченко, Т. О. Новодон, Н. П. Тарнавська. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/13409/1/Tarnavska.pdf.
    
15. 
    Вержиховська О. М. Теорія і спеціальна методика виховання дітей з вадами мовлення: Навч.-метод. осібник / О. М. Вержиховська, О. М. Бонецька, А. В. Козак. – Кам’янець-Подільський, 2013. – 316 с.
    
16. 
    Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – 436 с.
    
17. 
    Гавриш Н. В. Художнє слово і дитяче мовлення / Н. В. Гавриш. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с.
    
18. 
    Галущенко В. І. Застосування інноваційних логопедичних технологій у корекційній роботі з дітьми з порушеннями мовлення [Електронний ресурс] / В. І. Галущенко // Актуальні питання корекційної освіти: збірник наукових праць. – 2016. – № 7. – Режим доступу: http://aqce.com.ua/download/publications/45/42.pdf/.
    
19. 
    Гарнізонова Д. О. Застосування ізотерапії в оздоровчій роботі з дітьми старшого дошкільного віку / Д. О. Гарнізонова, Р. Б. Міщенко // Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: матеріали І Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (14 лютого 2017 року, м. Суми). – Суми: ФОП Цьома С.П., 2017. – С. 125–128.
    
20. 
    Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 545 с.
    
21. 
    Данилюк К. Психолого-педагогічні аспекти профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку [Електронний ресурс] / К. Данилюк, Н. Дубравська. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/20779/1/3.pdf.
    
22. 
    Дермельова В. Ю. Ізотерапія в навчально-виховному логокорекційному процесі осіб із загальним недорозвитком мовлення // В. Ю. Дермельова О. В. Ласточкiна // Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: матеріали І Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (14 лютого 2017 року, м. Суми). – Суми: ФОП Цьома С.П., 2017. – С. 51–54.
    
23. 
    Дидикало Ю. Методика формування дружніх стосунків між дітьми в колективній образотворчій діяльності [Електронний ресурс] / Ю. Дидикало. – Режим доступу : http://www.ird.npu.edu.ua/files/dudukalo.pdf.
    
24. 
    Жаренкова Г. И. Выявление недостатков речи у детей / Г. И. Жаренкова // Недостатки речи у учащихся начальных классов массовой школы / под ред. Р. Е. Левиной. – М., 2000. – 305 с.
    
25. 
    Зайченко І. В. Педагогік / І. В. Зайченко. – Чернігів, 2002. – 528 с.
    
26. 
    Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по сказкотерапии / Т. Д.Зинкевич-Евстигнеева. – СПб. : Речь, 2005. – 320 с.
    
27. 
    Каше Г. А. Подготовка к школе детей с недостатками речи / Г. А. Каше. – М., 2005. – 348 с.
    
28. 
    Копытин А. И. Арт-терапия: Хрестоматия / А. И. Копытин. – СПб. : Питер, 2001. – 320 с.
    
29. 
    Лебедева Л. Д. Практика арт-терапии : подходы, диагностика, система занятий / Л. Д. Лебедева. – СПб. : Речь, 2003. – 256 с.
    
30. 
    Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович. – К., 2002. – 452 с.
    
31. 
    Ляхова І. М. Порушення слуху і мовлення як фактори, що обмежують розвиток та корекцію рухової функції слабочуючих школярів [Електронний ресурс] / І. М. Ляхова // Вісник Запорізького державного університету «Педагогічні науки». – 2002. – № 1. – Режим доступу: http://web.znu.edu.ua/herald/issues/archive/articles/2359.pdf.
    
32. 
    Максимюк С. П. Педагогіка / С. П. Максимюк. – К.: Кондор, 2009. – 670 с.
    
33. 
    Малашевич Т. В. Застосування засобів арттерапії у роботі з розумово відсталими дітьми / Т. В. Малашевич, К. О. Зелінська-Любченко // Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: матеріали І Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (14 лютого 2017 року, м. Суми). – Суми: ФОП Цьома С.П., 2017. – С. 21–23.
    
34. 
    Мальцева Ю. О. Казкотерапія як засіб розвитку зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення / Ю. О. Мальцева, К. О. Зелінська-Любченко // Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: матеріали І Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (14 лютого 2017 року, м. Суми). – Суми: ФОП Цьома С.П., 2017. – С. 71–74.
    
35. 
    Марченко І. С. Особливості логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення / І. С. Марченко // Логопедія. – 2013. – № 3. – С. 52–56.
    
36. 
    Мастюкова Е. М. Дефекты речи и их происхождение / Е. М. Мастюкова // Причины возникновения и пути профилактики аномалий развития у детей / Под ред. Т. А. Власовой. – М., 2000. – 184 с.
    
37. 
    Михнева Е. Б. Участие родителей в коррекционно-воспитательнойработе по преодолению речевых нарушений у детей дошкольного возраста / Е. Б. Михнева // Логопед в детском саду. – 2006. – № 4. – С. 56–61.
    
38. 
    Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : підручник для студентів / Н. Є. Мойсеюк. – К., 2001. – 432 с.
    
39. 
    Наконечна А. В. Використання нетрадиційних технологій у вихованні морально-духовного здоров’я дітей середнього дошкільного віку / А. В. Наконечна // Навчання і виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: актуальні питання теорії і методики / за заг. ред. О. О. Максимової, М. А. Федорової. – Житомир: ФОП Левковець, 2016. – У 2-х ч. – Ч. І. – С. 145–147.
    
40. 
    Пантус Д. Ю. Значення ігрової діяльності у вихованні дитини дошкільного віку / Д. Ю. Пантус // Навчання і виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: актуальні питання теорії і методики / за заг. ред. О. О. Максимової, М. А. Федорової. – Житомир: ФОП Левковець, 2016. – У 2-х ч. – Ч. І. – С. 163–165.
    
41. 
    Парсенок А. Д. Логопедия в школе / А. Д. Парсенок. – М., 2003. – 342 с.
    
42. 
    Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. – [3-е вид.] – К., 2003. – 486 с.
    
43. 
    Педагогіка / Під ред. О. В. Бурлацької. – Тернопіль: ТДПУ, 2005. – 345 с.
    
44. 
    Піщулка М. В. Поняття про методи виховання: традиційні і нетрадиційні методи виховання молоді [Електронний ресурс] / М. В. Піщулка. – Режим доступу: http://eprints.kname.edu.ua/31414/1/4.pdf.
    
45. 
    Подласий И. П. Педагогика. Новий курс. В 2 кн. / И. П. Подласий. – М. : Владос, 2004. – 256 с.
    
46. 
    Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навч.-метод. посібник у 9 книгах. Книга 9. Дитина із порушенням мовленнєвого розвитку / За заг. ред. А. А. Колупаєвої. – К.: ТОВ ВПЦ «Літопис-ХХ» – 2010. – 35 с.
    
47. 
    Ревть А. Організація логопедичної допомоги в умовах сім’ї, яка виховує дитину з ринолалією / А. Ревть, Л. Голембійовська // Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». – 2014. – Вип. 29. – С. 161–168.
    
48. 
    Рудих А. Б. Дослідження проблеми розвитку мовлення в дошкільників із вадами слуху в умовах сімейного виховання / А. Б. Рудих, Л. В. Мороз // Мат-ли наук-практ. конфер. «Сучасні проблеми логопедії та реабілітації» (15 лютого 2018 року, м. Суми). – Суми, 2018. – С. 113–116.
    
49. 
    Савінова Н. В. Проблема диференціації в корекційній роботі з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення: теоретичний аспект / Н. В. Савінова // Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології. – 2014. – № 4. – С. 204–208.
    
50. 
    Сидоренко Н. М. Особливості сімейного виховання дітей з порушенням мовлення / Н. М. Сидоренко // Система надання освіти дітям з особливими потребами в умовах сучасного навчального закладу: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Лисичанськ 14 грудня 2016 р.). – Лисичанськ : ВП «Лисичанський педагогічний коледж ЛНУ ім. Т. Шевченка». – 2016. – С. 133–139.
    
51. 
    Стахова, Л. Л. Взаємодія учителя-логопеда закладу дошкільної освіти з сім’єю дитини з порушеннями мовленнєвого розвитку як вагомий засіб досягнення корекційної мети / Л. Л. Стахова // Педагогічні науки : збірник наукових праць Херсонського державного університету. – Херсон, 2017. – Вип. LXXIX. – Т. 2. – С. 219–222.
    
52. 
    Степанов О. М. Основи психології і педагогіки / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. – К.: «Академія», 2003. – 504 c.
    
53. 
    Суходольська Л. В. Методика виховної роботи / Л. В. Суходольська, М. М. Фіцула. – Тернопіль, 2009. – 322 с.
    
54. 
    Тищенко Т. Н. Учим говорить особенного ребенка / Т. Н. Тищенко. – М.: Изд. дом «Регламент», 2009. – 84 с.
    
55. 
    Томіч Л. М. Шляхи удосконалення корекційно-логопедичної роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку / Л. М. Томіч // Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка. – 2010. – № 10 (197). – Ч. ІІ.– С. 355–359.
    
56. 
    Трофименко Л. І. Особливості розвитку особистості дошкільників з мовленнєвими порушеннями / Л. І. Трофименко // Теоретичне і методичне забезпечення навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами. – 2018. – Т. 8. – С. 224–229.
    
57. 
    Хмара Н. В. Проблеми соціалізації дітей із мовленнєвими порушеннями / Н. В. Хмара // Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми соціалізації молодших школярів» (Херсон, 24-25 грудня 2003 р.) та матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. «Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у Європейському контексті» (Херсон, 19-20 квітня 2004 р.). – Херсон: Айлант, 2004. – С. 60–64.
    
58. 
    Шалімова Л. Л. Казкотерапія як засіб розвитку дошкільнят / Л. Л. Шалімова. – Х.: Вид–во «Ранок», 2012. – 160 с.
    
59. 
    Шашкина Г. Р. Логопедическая работа с дошкольниками / Г. Р. Шашкина. – М., 2003. – 240 с.
    
60. 
    Шкребтієнко Є. В. Сучасні цінності сімейного виховання та їх вплив на формування дитячої особистості [Електронний ресурс] / Є. В. Шкребтієнко. – Режим доступу : http://www.slideshare.net/osvitasmila/3-15516848.
    
61. 
    Шпонтак І. М. Долаємо дитячі страхи спільними зусиллями фахівців і батьків: порадник батькам: [способи психокорекції; практичні поради] / І. М. Шпонтак // Безпека життєдіяльності. – 2011. – № 4. – С. 23-25.
    
62. 
    Ягупов В. В. Педагогіка / В. В. Ягупов. – К.: Либідь, 2003. – 566 с.
    
63. 
    Якобсон С. Г. Психологические проблемы развития детей / С. Г. Якобсон. – М., 2000. – 394 с.