нетрадиційні методи, підходи і форми виховної роботи з дітьми з порушенням мовлення
 Скачать 211.61 Kb.
|
|
ДОДАТКИ Додаток А Карта спостережень за проявами комунікативних здібностей у дітей (А.М. Щетініна, М.А. Нікіфорова)
Обробка: підраховується загальна сума балів за всіма показниками, дається висновок про рівень розвитку комунікативних здібностей дитини: 116-145 балів – дуже високий, 87-115 балів – високий; 58-86 балів – середній, 29-57 балів – низький. Додаток Б Спостереження за міжособистісними відносинами дітей (О. О. Смірнова, В. М. Холмогорова) Призначення: даний метод є незамінним при первинному орієнтуванні в реальності дитячих відносин. Він дозволяє описати конкретну картину взаємодії дітей, дає багато живих, цікавих фактів, які відображають життя дитини в природних для неї умовах. Вік: старші дошкільнята (молодші школярі). Хід проведення: здійснюється спостереження за комунікативним розвитком дітей в групі, особливостями міжособистісних відносин між дітьми. При спостереженні необхідно звертати увагу на такі показники поведінки дітей: 1) ініціативність – відображає бажання дитини привернути до себе увагу однолітка, спонукати до спільної діяльності, до вираження ставлення до себе і своїх дій, розділити радість і смуток, 2) чутливість до впливів однолітка – відображає бажання і готовність дитини сприйняти його дії і відгукнутися на пропозиції. Чутливість проявляється у відповідних на звернення однолітка діях дитини, в чергуванні ініціативних і відповідних дій, в узгодженості власних дій з діями іншого, в умінні помічати побажання і настрої однолітка і підлаштовуватися під нього, 3) переважаючий емоційний фон – проявляється в емоційному забарвленні взаємодії дитини з однолітками: позитивному, нейтрально-діловому і негативному. На кожного опитуваного заводиться протокол, в якому за наведеною нижче схемою відзначається наявність даних показників і ступінь їх вираженості. Шкали оцінки параметрів і показників. Критерії оцінки параметрів: 1) ініціативність: - Відсутня: дитина не проявляє ніякої активності, грає на самоті або пасивно слідує за іншими - 0 балів. - Слабка: дитина вкрай рідко проявляє активність і вважає за краще слідувати за іншими дітьми - 1 бал. - Середня: дитина часто виявляє ініціативу, однак вона не буває наполегливою - 2 бали; - Дитина активно залучає оточуючих дітей до своїх дій і пропонує різні варіанти взаємодії - 3 бали. 2) чутливість до впливів однолітка: - Відсутня: дитина взагалі не відповідає на пропозиції однолітків - 0 балів. - Слабка: дитина лише в рідкісних випадках реагує на ініціатіву однолітків, вважаючи за краще індивідуальну гру - 1 бал. - Середня: дитина не завжди відповідає на пропозиції однолітків - 2 бали. - Висока: дитина з задоволенням відгукується на ініціативу однолітків, активно підхоплює їх ідеї та дії - 3 бали. 3) переважний емоційний фон: - Негативний - 0-1 балів; - Нейтрально-діловий - 2 бали; - Позитивний - 3 бали. Розрахунок рівня розвитку комунікативних якостей дошкільника: Реєстрація поведінки дітей за допомогою даного протоколу дозволить більш точно визначити характер ставлення дитини до однолітків. Сума балів за всіма критеріями дозволяє оцінити рівень розвитку комунікативних якостей дошкільнят та загальний характер їх відносин: 0-3 бали - низький рівень, відсутність або слабо виражена ініціативність, може говорити про нерозвиненість потреби в спілкуванні з однолітками або про невміння знайти підхід до них. Відсутність чутливості до впливів однолітка, своєрідна «комунікативна глухота» говорить про нездатність бачити і чути іншого, що є суттєвою перепоною в розвитку міжособистісних відносин. Негативний емоційний фон. 4-6 балів - середній рівень, говорить про нормальний рівень розвитку потреби у спілкуванні, тим не менш, у дітей можливі комплекси, боязнь, сором спілкування з однолітками. Емоційний фон - нейтрально-діловий. 7-9 балів - високий рівень свідчить про високий рівень потреби дітей до спілкування з однолітками. Позитивний емоційний фон. Важливою якісною характеристикою спілкування є переважаючий емоційний фон. У разі якщо переважним є негативний фон (дитина постійно дратується, кричить, ображає однолітків або навіть б'ється), дитина потребує особливої уваги. Якщо ж переважає позитивний фон або позитивні і негативні емоції щодо однолітків збалансовані, то це свідчить про нормальний емоційний настрій щодо однолітків. Спостерігаючи, необхідно не тільки фіксувати поведінку дітей за вказаними параметрами, але і помічати і описувати живу картину дитячої взаємодії. Конкретні висловлювання, вчинки, сварки, способи вираження уваги до однолітка можуть дати незамінні реальні факти дитячого життя, які не можна отримати ніякими іншими методами. Додаток В Виховні заняття для формування доброзичливості, дружності взаємодії дітей до з однолітками Заняття № 1. «Справжня дружба» Мета: закріпити уявлення дітей про дружні відносини; виховувати вміння дружити, розвивати необхідні для цього риси; сприяти вихованості дітей, розвивати комунікативні навички і вміння. Хід заняття Привітання Педагог: - Добрий ранок, діти любі! Чи усе гаразд в нас в групі? Ви довкола роззирніться, Одне одному всміхніться, Щоб ніхто не сумував, З усіма радів і грав! Бесіда про дружні відносини між дітьми. Читання вірша «Справжній друг» На початку вчитель зачитує вірш М. Пляцковського «Справжній друг». Дружба віддана не зламається Не розклеїться від дощу й негод. Друг в біді не лишить, Добрим словом втішить, Отакий він, незрадливий, справжній друг! Ми посваримося і помиримось, «Нерозлийвода», - кажуть всі навкруг. Вдень чи ніч негожу, Друг мені поможе, Отакий він, незрадливий, справжній друг! Друг завжди мене прийде виручить, Він не жде подяк і не жде послуг. Будь комусь в пригоді В будь-якій погоді Ось що значить незрадливий, справжній друг! Запитання до дітей: Про що йдеться у вірші? Хто такий друг? Разом із дітьми педагог складає правила дружного товаришування, які записуються на дошці (на ватмані): Бути щирим, відвертим. Не видавати секрети інших. Ділитися з друзями (другом). Не ображати друзів. Не боятися попросити пробачення. Читання й обговорення розповіді В. Осєєвої «Синє листя» Синє листя У Каті було два зелених олівці. А в Оленки жодного. От і просить Оленка Катю: - Дай мені зелений олівець. А Катя й говорить: - Запитаю в мами. Приходять на інший день обидві дівчинки у школу. Запитує Оленка: - Дозволила мама? А Катя зітхнула й говорить: - Мама-то дозволила, а брата я не запитала. - Ну що ж, запитай ще в брата, - говорить Оленка. Приходить Катя на інший день. - Ну що, дозволив брат? - запитує Лена. - Брат-то дозволив, так я боюся, зламаєш ти олівець. - Я обережно, - говорить Оленка. - Дивися, - говорить Катя, - не лагодь, не натискай міцно, у рот не бери. Так не малюй багато. - Мені, - говорить Лена, - тільки листочки на деревах намалювати треба та травичку зелену. - Це багато, - говорить Катя, а сама брови супить. І обличчя незадоволене зробила. Подивилася на неї Оленка і відійшла. Не взяла олівець. Здивувалася Катя, побігла за нею: - Ну, що ж ти? Бери! - Не треба, - відповідає Лена. На уроці вчитель запитує: - Чому в тебе, Оленочко, листя на деревах синє? - Олівця зеленого немає. - А чому ж ти у своєї подружки не взяла? Мовчить Оленка. А Катя почервоніла як рак і говорить: - Я їй давала, а вона не бере. Подивився вчитель на обох: - Треба так давати, щоб можна було взяти. Обговорення: - Як звали дівчаток? - У кого було 2 зелених олівці? - Чи можна назвати вчинок Каті дружнім? Чому? - Чому Оленка не взяла олівець? - Що сказав учитель? - Чи хочете ви доповнити речення про дружбу? Запропонуйте свій варіант вирішення ситуації, розіграйте його в ролях. Гра «Квітка-Семиколорик» Діти діляться на групи по п'ять-сім осіб. - Ви всі, напевно, знайомі із книгою В.Катаєва «Квітка-Семиколорик». - Про що ця книга? (Психолог показує книгу.) (Про те, що Жені дісталася дивна квітка, і тільки дівчинка відірвала пелюстку і вимовила чарівні слова, як її бажання враз виконувалося.) - Женя швидко розпорядилася своєю квіточкою-семиколориком. Шість пелюсток вона витратила, не довго думаючи й не сумніваючись. А коли остання – блакитненька - залишилась, вона, нарешті, задумалася. - Чого б мені ще все-таки звеліти? А захочу я собі, мабуть, два кілограми цукерок «ведмедиків». Ні, краще два кілограми «прозорих». Чи ні...Краще зроблю так: захочу півкілограма «ведмедиків», півкілограма «прозорих», сто грамів халви, сто грамів горіхів і ще, мабуть, один рожевий бублик для Павлика. А яка з цього користь? Ну, допустимо, все це я велю й з’їм, і нічого не залишиться. Ні, велю я собі триколісний велосипед. Хоча навіщо? Ну, покатаюся, а що потім? Ще, чого доброго, хлопчики віднімуть. Мабуть, і поб’ють! Ні. Краще я замовлю собі квиток у кіно або, у цирк. Там все-таки весело. А може захотіти краще нові сандалики? Теж не гірше цирку. Хоча, по правді сказати, який користь у нових сандаликах? Можна захотіти чого-небудь ще набагато кращого. Головне, не квапитися) У кожної групи є така квітка. Уявіть, що кожному з вас зараз доведеться зірвати останню пелюстку. Обговоріть й запишіть кожний на своїй пелюстці тільки одне бажання. Діти виконують роботу в групах, кому важко «сильні» допомагають. - Яке бажання загадала Женя? - Зрештою, Женя зустріла хворого хлопчика Вітю, що не міг бігати, у нього були хворі ноги. І вона вибрала друга – можливість йому допомогти. - А тепер дізнаємося, що вибрали ви. Відірвіть кожний свою пелюстку, давайте всі разом вимовимо чарівні слова, і покружляємо разом з пелюстками. Лети, лети пелюсток, Через захід на схід, Через північ, через південь, Повертайся, зробивши коло. Лише торкнешся ти землі – Бути по-моєму вели. Вели, щоб ... Діти по черзі читають свої бажання. Психолог проходить і збирає пелюстки у дві коробочки – червону (бажання для себе) і жовту (для інших). Педагог для себе визначає рівень моральності дітей. З'ясовується, які бажання сподобалися всім дітям і чому. Заохочуються бажання, пов'язані із прагненням подбати про товаришів, батьків, старих людей, хворих, тих, хто слабший. Педагог завіряє дітей, що щире бажання обов'язкове збудеться. Гра «Переляканий їжачок» - Огляньтеся навколо, хто сьогодні посоромився й жодного разу не висловив своєї думки, запросимо їх до дошки. Пограємо в гру «Переляканий їжачок». Станьте парами. Вирішіть, хто з вас буде їжачком, якого сильно налякав собака. Їжачок згорнувся в клубок, виставив голки й шипить на кожного, хто до нього доторкнеться. Завдання другого учасника – заспокоїти їжачка за допомогою слів, доторкань, так, щоб він повірив і сховав голки. Тепер ви знаєте, як спілкуються люди в різних ситуаціях. А чому є діти, які так і не вийшли до дошки, не сказали своєї думки? (Соромляться). Ізотерапевтична вправа «Галявина дружби» Педагог: Давайте зробимо «Галявину Дружби». У вас на партах лежать квіточки, які вам потрібно розмалювати і помістити (приклеїти) на велику галявину, зобразивши перед цим місце, куди ви поміщаєте свою квіточку – у траву, під кущем, біля дерева тощо. Діти розфарбовують свої квіточки, малюють «галявину» (траву, кущі, дерева на великому ватмані). Педагог: Ось бачите, яка у нас вийшла яскрава галявина, всі квіточки на ній вмістилися, кожна квіточка цінна, яскрава і хоче дружити з іншими, давайте підтримувати такий позитивний настрій відносин у нашій групі. Давайте будемо дружніми один до одного. Підведення підсумків заняття Педагог: - Діти, висловіть своє ставлення до сьогоднішнього заняття. Чи сподобалося вам заняття? Які почуття виникли в процесі заняття? Який настрій? Чи корисне для вас це заняття? Чому воно вас навчило? Що ще ви хотіли б дізнатися? Заняття № 2. «Доброзичливість у взаєминах» Мета: виховувати доброзичливість, слухняність, розсудливість, людяність, щирість; спонукати дітей бути доброзичливими, емпатійними, толерантними; формувати практичні навички поведінки серед людей, уміння контролювати свої емоції. |