Инфектология. О. Л. ІвахівТернопільУкрмедкнига2002медсестринство
 Скачать 1.33 Mb.
|
|
Алергологічний метод ?рунтується на виявленні підвище- ної чутливості (алергії, гіперсенсибілізації) при введенні в організм специфічних алергенів. Алергени застосовують у невеликій кількості. Здебільшого їх вводять внутрішньошкірно чи наносять на шкіру, рідше – на слизову оболонку ока. Для постановки внутрішньошкі- рної проби використовують туберкуліновий чи інсуліновий шприц. Тонкою голкою зрізом доверху вводять 0,1 мл алергену в шкіру Мал. 10. Апарат для імуноферментного дослідження. ™ ????????????? ????? ™ ??????? ™ ??????????? МА. Андрейчин, О.Л. Івахів внутрішньої поверхні передпліччя (мал. 11). Вводити препарат почина- ють після того, як зріз голки повністю ввійде в шкіру. Якщо маніпуляція ви- конана правильно, на місці введення алергену утворюється невеликий білу- ватий щільний пухирчик, що нагадує лимонну кірку. Він зникає через 10- 15 хв. При захворюванні (наявності специфічної алергії) через 24-72 годна місці введення алергену виникає реакція у вигляді інфільтрації з гіпе- ремією (мал. 12). Алергічні реакції ста- ють позитивними з го дня захво- рювання. Найчастіше їх застосовують для діагностики туберкульозу (реак- ція Манту, бруцельозу (реакція Бюр- не, туляремії, токсоплазмозу, орнітозу. Молекулярно-біологічний метод є надзвичайно чутливим і ви- сокоспецифічним. Полягає у вияв- ленні в досліджуваному матеріалі ге- нетичного матеріалу збудника – нук- леїнових кислот ДНК чи РНК. Найчастіше застосовують полімераз- ну ланцюгову реакцію (ПЛР), яка дає змогу не лише констатувати при- сутність збудника в мізерній кількості (декілька клітин), але й встановити його концентрацію (мал. Мал. 11. Техніка проведення шкірної алергічної проби. Мал. 12. Позитивна шкірна проба 43 Основи діагностики інфекційних хвороб До загальноклінічних лабораторних методів діагностики відносяться загальний аналіз крові, аналіз сечі, копрограма, біохімічний аналіз (вміст білірубіну, активність амі- нотрансфераз у сироватці крові та ін.), коагулогра- ма (протромбіновий ін- декс, фібриноген та ін.). Для визначення органа чи ділянки ураження внаслідок хвороби, прове- дення диференційного діаг- нозу, контролю за ефек- тивністю лікування і повно- тою видужання велике значення мають інстру- ментальні методи до- слідження. До них нале- жать рентгенологічний, у тому числі комп’ютерна томографія (мал. 14), ядерно-магнітний резонанс, радіологічний, ен- доскопічний, ультразву- ковий методи, дистан- ційна термографія. Простою і водночас високоінформативною для діагностики та диферен- ційної діагностики кишко- вих інфекцій є ректоро- маноскопія (мал. 15). Ма- ніпуляцію виконує лікар Мал. 13. Лабораторія для проведення полі- меразної ланцюгової реакції. Мал.14. Комп'ютерний томограф. Мал.15. Сучасний ректоскоп W ™ ?????????????? ?? ????????? ??????????? ™ ????????????? ????????? ?? ?????????? ?????????? МА. Андрейчин, О.Л. Івахів при активній допомозі медичної сестри. Напередодні огляду хворому рекомендують 1-2 дні дотримуватись спеціальної дієти (об- межити вживання їжі, що містить багато клітковини). Ввечері та вранці за 2-3 год до дослідження роблять очисну клізму з 1-1,5 л теплої води, після якої хворому необхідно спорожнити кишечник. Інший метод підготовки полягає в наступному: хворому за 1 год до огляду через задній прохід вводять 500-1 000 см повітря або кисню. Процедуру виконують протягом 5-10 хв з урахуванням суб’єктивних відчуттів пацієнта. Введений газ розширює просвіт кишки, розправляє складки слизової оболонки і, діючи на рецепто- ри, провокує дефекацію, що настає через 5-15 хв. Дослідження проводять за допомогою ректоскопа в колінно- ліктьовому положенні хворого на кушетці чи спеціальному столі (мал. 16). Сідниці і стегна хворого закривають клейонкою з отво- рому центрі, який накла- дають на задній прохід. Спочатку оглядають анальну і періанальну зони для виявлення зовнішнього геморою, тріщин, параректальних нориць, кондилом, випад- іння кишки. Змазаний вазеліном тубус ректоскопа вводять у пряму кишку на 4-5 см, після чого замінюють обтура- тор окуляром і включають освітлювальну систему. Тубус вводять повільно, повторюючи всі природні вигини кишки. Щоб розпрями- ти кишку і збільшити її просвіт, у неї нагнітають повітря за допо- могою груші. Ректороманоскопія дозволяє досліджувати пряму кишку і частину сигмоподібної кишки, усього 30-35 см. Під час проведення процедури через ендоскопічну трубку можна взяти мазки зі слизової оболонки кишок, а також зробити біопсію. Мал. 16. Положення хворго для проведення ректороманоскопії. 45 Основи діагностики інфекційних хвороб Медична сестра стерилізує інструментарій, допомагає ліка- рю в підготовці пацієнта до маніпуляції, включає освітлювальну лампочку, забирає матеріал на дослідження. Щоб оглянути всю сигмоподібну кишку або всю товсту кишку, застосовують спеціальні гнучкі волоконні апарати – сигмо- скоп і колоноскоп. Підготовка пацієнта до цих процедур дещо складніша. Високоінформативним є ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, яке дає змогу судити про структуру органів, їх розміри, наявність пухлини, камінців у жовч- ному міхурі, ниркових мисках і сечоводах тощо. Підготовка хворого до УЗД • протягом х днів необхідно дотримуватись дієти з виклю- ченням продуктів, що містять багато клітковини (чорний хліб, сирі овочі, фрукти) і молока • призначають карболен або інший ентеросорбент, кропову воду по 2 столові ложки тричі надень або відвар ромашки чи м’яти по півсклянки тричі надень доцільно протягом цього ж терміну приймати ферментний препарат (фестал, мезим-форте всередину по 1 драже тричі на день) • у випадку закрепу застосовують проносний засіб – кора крушини, листя сени чи ін. • йдучи на дослідження, хворий повинен узяти зі собою руш- ник або серветку, щоб після обстеження витерти живіт. Застереження! Не рекомендується проводити очисну клізму, тому що вона може посилити газоутворення в кишках. Дистанційна термографія надає цінну інформацію про енер- гетичні процеси в органах і тканинах організму людини за допо- могою реєстрації інфрачервоного випромінювання відповідних анатомічних ділянок. ?рунтується вона на виявленні за допомо- гою високочутливих апаратів (тепловізорів, мал. 17) ділянок з підвищеною температурою і перепаду температур (мал. 18). Тер МА. Андрейчин, О.Л. Івахів мографічне обстеження вигідно відрізняється необтяжливістю, цілковитою безпечністю для хворого і високою об’єктивністю. Термографічний кабінет повинний складатися не менше ніж із двох кімнат (оглядової та адаптаційної) з однаковою гігієнічною характеристикою повітря. З огляду на високу чутливість методу, дослідження необхідно проводити в постійних умовах – при тем- пературі (22,5±1,0) С, відносній вологості повітря 40-70 % і швидкості його потоків 0,15-0,2 м/с. Хворих з патологією органів травлення обстежують вранці натще, напередодні ввечері їм рекомендують не переїдати, вжива- ти їжу з малим вмістом клітковини. Необхідно дотримуватись протиепідемічного режиму запобігати скупченню хворих у кабі- неті, обстежувати пацієнтів з однією хворобою, після чого зміни- ти простирадло, а кушетку обробити дезінфекційним розчином, зробити вологе прибирання в кабінеті. Мал. 17. Апарат термографічний “Радуга МТ”. Мал. 18. Термограма хворого на бе- шиху правої гомілки. 47 Основи діагностики інфекційних хвороб Питання для самоконтролю. Яке значення має діагностика інфекційних хвороб? 2. Які є методи діагностики інфекційних хвороб? 3. Як збирати скарги хворого, анамнез захворювання? 4. Що таке епідеміологічний анамнез. Намалюйте основні типи температурних кривих. 6. Назвіть основні елементи висипки. 7. Що може залишитись після висипки? 8. Які є методи специфічної діагностики інфекційних хвороб? 9. Для чого використовують мікроскопічний метод. Правила забору матеріалу для бактеріологічного дослідження. 11. Як брати випорожнення, блювотиння і промивні води шлунка, жовч, сечу, кров, спинномозкову рідину для бактеріологічного дослідження? 12. На чому ?рунтується імунологічний метод, як брати кров для дослі- дження? 13. Назвіть основні серологічні реакції. 14. Як проводиться шкірна алергічна проба. Підготовка хворого для ректороманоскопії. 16. Підготовка хворого до термографічного дослідження. Завдання і ситуаційні задачі 1. Намалюйте на температурному листку постійний тип гарячки. 2. Намалюйте на температурному листку септичний тип гарячки. 3. Хворому С. зроблено реакцію Бюрне. Через який час необхідно прочитати результат. Хворому А. призначено ректороманоскопічне дослідження. Підготуй- те його до маніпуляції. 5. Хворому Г. призначено УЗД органів черевної порожнини. Підготуйте його до обстеження. МА. Андрейчин, О.Л. Івахів ВЛАШТУВАННЯ І РЕЖИМ РОБОТИ ІНФЕКЦІЙНОЇ ЛІКАРНІ Інфекційна лікарня призначена для ізоляції інфекційних хво- рих і надання їм діагностичної та лікувальної допомоги. У разі відсутності такого самостійного спеціалізованого закладу його функції покладаються на інфекційне відділення багатопрофіль- ної (районної, міської) лікарні (додаток Є два типи побудови інфекційної лікарні: павільйонний і цен- тралізований. Найліпше вдається організувати роботу, якщо інфек- ційна лікарня побудована за павільйонним типом. Це дає змогу в окремій будівлі розташувати хворих з однаковою інфекційною хворобою, а отже, краще їх ізолювати від інших хворих. Проте часто стаціонар розташований у кількаповерховій будівлі (цент- ралізований тип. У такому разі відділення розміщують на різних поверхах або виділяють для них окремі крила будівлі, намагаю- чись ізолювати від інших структурних підрозділів. Зважаючи на можливість розповсюдження збудників ряду інфекційних хво- роб з потоками повітря, хворих на інфекції дихальних шляхів (грип, кір, вітряна віспа тощо) спрямовують у палати верхніх поверхів. У будь-якій інфекційній лікарні функціонують три основні служби: „лікувально-діагностична; „адміністративно-господарська; „організаційно-методична. Лікувально-діагностична служба має приймальне та ліку- вальні відділення, а також відділення або палату інтенсивної те- рапії. У крупних інфекційних лікарнях є ще відділення рентгено- логічної та ультразвукової діагностики, клінічна, біохімічна, бак- теріологічна, вірусологічна та імунологічна лабораторії. У багатопрофільних лікарнях загального типу, що мають одне або 49 Влаштування і режим роботи інфекційної лікарні декілька спеціалізованих інфекційних відділень, обстеження проводиться в лікарняних лабораторіях, які працюють у відповідно- му протиепідемічному режимі. Адміністративно-господарська служба необхідна для органі- зації лікувально-діагностичного процесу і його матеріально-тех- нічного забезпечення. Вона складається з адміністрації лікарні (головний лікар, його заступники, головна медична сестра, бух- галтерії, канцелярії, архіву, харчоблоку, дезінфекційного відділен- ня з пральнею, центральної стерилізаційної та інших технічних підрозділів. На організаційно-методичну службу покладається керівни- цтво роботою лікарів і медичних сестер щодо попередження, ви- явлення і лікування інфекційних хвороб на території, яку обслу- говує лікарня. Цей розділ роботи здійснюється у тісній співпраці з місцевою санепідемстанцією, а також профільними кафедрами медичних університетів і академій, профільними науково-дослід- ними інститутами. Лікар, фельдшер чи медична сестра, які виявили інфекційно- го хворого, подають у місцеву санепідемстанцію термінове по- відомлення (мал. 19). Перевезення хворих до інфекційної лікарні здійснюється на санітарному транспорті місцевої санітарно-епідеміологічної станції або міської дезінфекційної станції. Доставкою займається бригада працівників, яка складається з фельдшера (медичної сестри), санітарки та водія. Не можна перевозити в одній машині декіль- кох хворих з різними хворобами. Після виконання роботи салон автомашини піддають дезінфекції на спеціально відведеній площадці. Допомогу інфекційному хворому надають, дотримуючись проточно-пропускної системи. Вона полягає в тому, що з моменту вступу і до виписки хворий переміщується водному напрям- ку, не зустрічаючись із жодним хворим у санпропуснику таз хворими на інші інфекційні захворювання, що перебувають на стаціонарному лікуванні. Дотримання цієї системи забезпечує попередження внутрішньолікарняних заражень. МА. Андрейчин, О.Л. Івахів Мал. 19. Бланк облікової форми № о “Термінове повідомлення про інфек- ційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення”. (??????????) ??? ????? ?? ???? ??? ??????? ?? ???? ??????? ???????????? ????? ? 058/? ????????? ???????????? ??? ?????????? ????????????, ???????, ??????, ?????????? ????????, ?????????? ??????? ?? ???????? 1. ???????____________________________________________________________________ ????????????? ??????????? (???, ?? – ???????????) 2. ????????, ??’?, ?? ????????___________________________________________________ _____________________________3. ?????________________________________________ 4. ??? (??? ????? ?? 14 ????? — ???? ??????????)__________________________________ 5. ??????, ????????? ?????_____________________________________________________ __________________??????___________________??? ?_______??. ?________________ ____________________________________________________________________________ (????????, ??????????, ??????????) 6. ????? ? ?????? ????? ?????? (????????, ???????????? ???????? ???????)_____________________________________________________________________ 7. ????: ???????????? ________________(??????? ?????????, ?????????) _________________________________________________________ ?????????? ???????????? ???????? ???????, ?????_________________________________ ____________________________________________________________________________ ??????????????_________________________________________________________________ 8. ????? ??????????????_________________________________________________________ 9. ???? ???????? — ???????, ?? ???? ?????????, ??? ???????? ??????????___________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 10. ?????????? ????????? ???????????????? ??????? ? ????????? ???? _________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 11. ???? ? ??? ?????? ???????????? (????? ??????? ?? ??.) ? ???_______________________ ???????? ?????, ????? ??????????:_____________________________________ ??? ??????? ????????????:___________________________________________ 12. ???? ? ??? ?????????? ????????????__________________________________________ ?????? ?????, ?? ??????? ????????????_______________________________________ ????????????? ? _____________ ? ??????? ?. ? __________________________________ ?????? ?????, ?? ???????? ????????????_____________________________ 51 Влаштування і режим роботи інфекційної лікарні Приймальне відділення належить до дуже важливих і відпо- відальних структурних підрозділів лікарні. Воно розташовуєть- ся в окремому павільйоні або на першому поверсі лікарні цент- ралізованого типу. Внутрішнє планування має бути таким, щоб виключити можливість зустрічі двох хворих і забез- печити максимум зручностей для обслуговування пацієнта. У приймальному відділен- ні повинно бути декілька боксів і оглядових кімнат. Бокси при- значені для хворих на інфек- ційні хвороби, що розповсю- джуються з повітрям (пилом) і кровосисними комахами. Уза- гальній оглядовій кімнаті мож- на приймати хворих на мало- контагіозні хвороби (харчова токсикоінфекція, ботулізм, бе- шиха, гельмінтози тощо). Типовий бокс (мал. 20) складається із зовнішнього пе- редбоксника, що сполучений з подвір’ям, кімнати для огля- ду хворого, санітарного вузла (туалет і ванна) та внутріш- нього передбоксника, з’єдна- ного із загальним коридором. У внутрішньому передбоксни- ку знаходяться умивальник і халати для персоналу. Порядок користування боксом • зайти у внутрішній передбоксник, зачинити за собою двері, одягнути другий халат, шапочку і маску Мал. 20. Бокс системи Мельцера. А – вхід для персоналу Б – вхід для хворого І – шлюз для персоналу; ІІ – шлюз для хворого ІІІ – палата – ліжко; 2 – вікно для подачі їжі; 3 – умивальник для персоналу – сходи 5 – передбоксник; 6 – місце для брудної білизни і посуду – вентиляційний канал 8 – унітаз; 9 – ванна 10 – умивальник для хворого. Внутрішній коридор Подвір’я А 4 3 2 8 7 Б 9 ІІ І ІІІ 1 МА. Андрейчин, О.Л. Івахів • перейти в палату, зачинивши за собою внутрішні двері передбоксника, та обслужити хворого • повернутись у внутрішній передбоксник, зачинивши внутрішні двері, зняти другий халат, шапочку і маску, помити руки з милом • вийти у загальний коридор і зачинити двері передбоксника • дати вказівку провести дезінфекцію в усіх приміщеннях боксу після звільнення його хворим Застереження! 1. У випадку поступлення в бокс хворого на висококонтагіозну інфекційну хворобу (вітряна віспа, кір) внутрішні двері боксу і двері внутрішнього передбоксника за- клеюють папером, щоб не допустити проникнення в загальний коридор вірусу з потоком повітря. Для обслуговування хворого медичні працівники користуються зовнішнім входом. При підозрі на чуму, легеневу форму сибірки, карантинні геморагічні гарячки медичні працівники перед входом у бокс одягають спеціальний захисний костюм. Кожного хворого, що поступає на стаціонарне лікування, зустрічає медична сестра приймального відділення. Вона озна- йомлюється із супровідною документацією і залежно від зазна- ченого діагнозу спрямовує хворого до відповідного боксу чи огля- дової кімнати. Тут лікар оглядає пацієнта, встановлює попередній або остаточний діагноз, у разі потреби надає йому негайну медич- ну допомогу. Медична сестра заповнює “Термінове повідомлення про інфек- ційне захворювання...” і відправляє його у санепідемстанцію. Вона заводить на хворого карту стаціонарного хворого заповнює її лицевий листок, заносить дані вимірювання температури тіла, маси і зросту, огляду на наявність педикульозу, корости, про течи хворів на вірусний гепатит, чине виходять членики гельмінтів з калом (наявність теніозу), а також записує адресу і номери теле- фонів найближчих родичів. На окремому бланку медсестра пере- писує речі хворого, які залишаються в лікарні. Необхідно хворого ознайомити з лікарняним режимом і, при потребі, пояснити, 53 Влаштування і режим роботи інфекційної лікарні чому його потрібно дотримуватись. Відомості про хворого медсестра заносить також у Журнал реєстрації інфекційних захво- рювань” (форма № 060-лік, мал. За призначенням лікаря медична сестра надає хворому не- обхідну допомогу (наприклад, промиває шлунок, вводить серцеві засоби), забирає від нього матеріал для лабораторного дослідження, засіває його на живильні середовища і кладе тимчасово в термостат або негайно відсилає в лабораторію. Усі хворі повинні пройти санітарну обробку, спосіб якої при- значає лікар приймального відділення. Медична сестра (санітар- ка, яка допомагає хворому її здійснити, одягає поліетиленовий фартух, що закриває тулуб і ноги. У разі тяжкого стану хворого обмежуються обтиранням його тіла, при задовільному стані хво- рий миється сам. Миття під душем більш гігієнічне, ніж у ванні. Для лежачих хворих можна застосувати миття під душем на лежаку, покритому клейонкою. Далі хворого одягають у чисту білизну і переводять у відповідне лікувальне відділення, а його власний одяг відправляють на дезінфекцію. |