Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
Критерії оцінки повітря закритих приміщень лікувально-профілактичних закладів таблиці 8 наведено рівні допустимого бактеріального забруднення закритих приміщень лікувально-профілактичних закладів на підставі оцінки загальної кількості мікроорганізмів та кількості стафілококів в 1 м3 повітря.
Таблиця 8 Зрозуміло, що ці критерії не можуть бути універсальними, через те, що повітряне середовище є надзвичайно динамічним, а його санітарно-мікробіологічний стан залежить від численних фізико-хімічних показників, загального санітарно-гігієнічного стану приміщень та їх профілю, сезонності, рівня інсоляції і вентиляції. Отже, здоров’я медичних працівників у суттєвій мірі залежить від особливостей впливу багатьох виробничих чинників біологічного походження, що можуть суттєво знижувати його рівень, негативно впливати на працездатність, зумовлювати виникнення професійно-зумовлених захворювань. 2.3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого процесу, важкості та напруженості праці Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого процесу, важкості та напруженості праці призначена для проведення гігієнічної оцінки умов і характеру праці на конкретних робочих місцях з метою їх атестації, здійснення санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів і санітарно-гігієнічної паспортизації стану промислових підприємств, встановлення пріоритетності у запровадженні різноманітних заходів оздоровчого, корекційного або реабілітаційного змісту, розробки конкретних рекомендацій щодо професійної орієнтації, професійної консультації та професійного відбору, імовірнісного передбачення та визначення рівня професійної придатності тощо. Провідним принципом, що був покладений в основу створення класифікації та є основою її адекватного використання у практиці сучасної медицини праці, слід вважати принцип диференціації умов праці відповідно до фактично визнаних рівнів впливу чинників виробничого середовища і трудового процесу. Отже, головним алгоритмом дій лікаря, який має здійснити оцінку умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності на конкретній ділянці сучасного виробництва, є порівняння реальних значень рівнів впливу чинників виробничого середовища і трудового процесу з показниками, що визначені як граничні в санітарних правилах і нормах, гігієнічних нормативах і регламентах тощо. Основними поняттями, що використовуються в гігієнічній класифікації, є такі терміни: умови праці, шкідливий виробничий чинник, небезпечний виробничий чинник, важкість праці, напруженість праці, безпечні умови праці. Умови праці являють собою сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі виконання професійної діяльності. Шкідливий виробничий чинник - це чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до виникнення професійних захворювань та інших несприятливих наслідків. Небезпечний виробничий чинник - це чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршання здоров’я і навіть смерті організму. Важкість праці являє собою характеристику трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображує енергетичні та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці являє собою характеристику трудового процесу, що відображує рівень навантаження на ЦНС та вищу нервову діяльність загалом під час виконання професійної діяльності. Безпечними умовами праці слід вважати умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників виключений або його рівень не перевищує значень гігієнічних нормативів. Класифікація умов праці. Умови праці за ступенем шкідливості та небезпеки, згідно з провідними положеннями гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки виробничого середовища, важкості та напруженості виробничого процесу, слід розподіляти на 4 класи: оптимальні умови праці (1 клас), допустимі умови праці (2 клас), шкідливі умови праці (3 клас) та небезпечні умови праці (4 клас)., Розглянемо основні характеристики та головні ознаки кожного з наведених класів. клас: оптимальні умови праці - характеризується такими умовами, при яких зберігається не лише здоров’я працівників, але й створюються передумови для підтримування високого рівня їх працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих чинників установлені лише для мікрокліматичних параметрів виробничого середовища і чинників трудового процесу. Водночас для інших чинників за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких вплив несприятливих чинників виробничого середовища не перевищує рівень, прийнятий як безпечний для населення загалом. клас: допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і факторів трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зрушення у функціональному стані організму швидко відновлюються протягом часу, що відведений для органі- зації регламентованого відпочинку, або до початку наступної зміни і не справляють якого-небудь несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх нащадків як у найближчому, так і у віддаленому періодах. З клас: шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні справляти несприятливий вплив на організм працівників або їх нащадків як у найближчому, так і у віддаленому періодах. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та рівнем вираження змін в організмі працівників прийнято поділяти на 4 ступеня: ступінь (3.1) - умови праці, які характеризуються такими відхиленнями чинників виробничого середовища і факторів трудового процесу від гігієнічних нормативів, що, як правило, викликають функціональні зміни, котрі виходять за межі фізіологічних коливань та сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; ступінь (3.2) - умови праці, які характеризуються такими відхиленнями чинників виробничого середовища і факторів трудового процесу від гігієнічних нормативів, що здатні викликати стійкі функціональні порушення і у більшості випадків призводять до зростання рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, появи окремих ознак професійної патології; ступінь (3.3) - умови праці, які характеризуються такими відхиленнями чинників виробничого середовища і факторів трудового процесу від гігієнічних нормативів, що призводять до підвищення рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку початкових стадій професійних захворювань; ступінь (3.4) - умови праці, які характеризуються такими відхиленнями чинників виробничого середовища і факторів трудового процесу від гігієнічних нормативів, що здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; 4 клас: небезпечні (екстремальні) умови - характеризуються такими рівнями впливу чинників виробничого середовища, дія яких протягом робочої зміни (або навіть її окремої частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв та зумовлює пряму загрозу для життя. Класифікація умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Під час проведення гігієнічної класифікації праці залежно від вмісту шкідливих речовин ступінь шкідливості умов праці, як правило, встановлюється за максимальними концентраціями речовин, що містяться у повітрі робочої зони. Лише в разі наявності відповідних нормативів ступінь шкідливості може бути визначений за середньозмінними концентраціями. Необхідно зазначити, що тривалість дії на організм працівника концентрації, що дорівнює максимальній разовій ГДК (не частіше ніж 4 рази за зміну), не повинна перевищувати 15 хвилин для хімічних речовин та ЗО хвилин для аерозолів, які мають переважно фіброгенну дію. Якщо в повітрі робочої зони одночасно містяться декілька шкідливих речовин од- носпрямованої дії - для визначення відповідного класу умов праці проводять розраху- нок суми відношень фактичних концентрацій кожної з них до їх ГДК, яку приймають за одиницю. Якщо в повітрі робочої зони одночасно міститься декілька шкідливих речовин різноспрямованої дії, відповідний клас умов праці визначають за найвищим класом та ступенем шкідливості. Причому наявність будь-якої речовини класу 3.1 не збільшує ступінь шкідливості умов праці - натомість, наявність понад трьох речовин класу 3.2 автоматично переводить умови праці до наступного ступеня шкідливості. Разом з тим переведення умов праці з класу 3.3 до класу 3.4 не може бути здійснене за наявності будь-якого числа шкідливих речовин. В тому випадку, якщо одна речовина відрізняється наявністю декількох специфічних ефектів (канцерогенний, алергенний тощо), оцінка умов праці проводиться за більш високою градацією. Водночас у разі знаходження в повітрі робочої зони аерозолів, що мають переважно фіброгенну дію, останні обов’язково ураховуються як окремий шкідливий чинник та, передусім, вважаються алергенами, якщо характеризуються наявністю ще й алергенної дії. О Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення ГДР, разів) сновні класи умов праці відповідно до особливостей впливу шкідливих речовин, що містяться у повітрі робочої зони, наведено в таблиці 9.
Таблиця9 Примітка: * перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння. ** речовини, при роботі з якими повинен бути виключений контакт з органами дихання та шкірою. *** робота з указаними речовинами при їх виробництві, а також в онкологічних диспансерах та підрозділах надає право на віднесення умов праці до даного класу. Класифікація умов праці під час роботи з біологічним фактором. В ході проведення гігієнічної класифікації праці при роботі з біологічним фактором ступінь шкідливості умов праці визначається за даними, які представлені в таблиці 10. Слід відзначити, що у разі наявності в повітрі робочої зони понад двох шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або у випадку наявності високого ризику щодо професійного контакту з патогенними мікроорганізмами оцінку умов праці здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості. Причому біологічний фактор у загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або небезпечності незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження визначається як один самостійний фактор. Таблиця 10 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||