Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
Нормативні параметри мікроклімату для приміщень з ЕОМ приміщеннях з надлишком тепла необхідно передбачити регулювання подачі теплоносіїв. Тому у виробничі приміщення, обладнані відеотермінальними системами, повітря повинно подаватися, виходячи із наступних розрахунків: при об’ємі приміщення до 20 м3 - не менше ніж 30 м3/год на одного працівника, при об’ємі 20-40 м3 - не менше ніж 20 м3/год на одного працівника, природна вентиляція є допустимою лише при об’ємі приміщення, який становить понад 40 м3. Для підвищення вологості повітря слід використовувати спеціальні зволожувачі або розташувати ємності з водою по типу акваріумів поблизу від опалювальних приладів. Під час проектування дисплейних класів необхідно передбачити наявність при- пливно-витяжної вентиляції або забезпечити робочі приміщення користувачів ЕОМ устаткуванням для здійснення кондиціювання повітря, яке обладнане пристроями для віброгасіння та шумопоглинання. Подачу повітря слід проводити у верхню зону приміщень з незначною швидкістю, виходячи з того, що загальна швидкість руху повітря на робочому місці не повинна перевищувати 0,1 м/с. Повітря, яке надходить у приміщення, повинно бути очищеним як від пилу, так і від мікроорганізмів. Слід зазначити, що загальна кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря не повинна перевищувати 1000. Для зниження концентрації пилу в дисплейних залах рекомендують: не заходити у приміщення, в яких розміщені відеотермінали, у вуличному взутті, при вході в дисплейний клас розташувати шафу з полицями для зберігання портфелів і сумок, класну дошку, на якій пишуть крейдою, замінити на дошку, що призначена для роботи з фломастером, щоденно перед початком трудової діяльності проводити вологе прибирання приміщень, а також протирати екран та корпус кожної ЕОМ тощо. У приміщеннях, що обладнані ЕОМ ,рівень шуму на робочих місцях користувачів не повинен перевищувати 50 дБА, в залах для обробки інформації - 65 дБА, в приміщеннях, де розміщуються найбільш шумні агрегати обчислювальних машин - 75 дБА. Нормування параметрів середовища необхідно проводити з урахуванням характеру професійної діяльності, особливостей механізму впливу на організм працівників чинників зовнішнього середовища та ступеня важкості і напруженості трудового процесу. Зокрема, під час виконання робіт, які передбачають розробку концепцій нових програм, рівень шуму не повинен перевищувати 40 дБА, в ході виконання операторської діяльності - 65 дБА. Рівень шуму під час роботи ЕОМ у дисплейних залах не має перевищувати 50 дБА, а рівні звукового тиску в октавних смугах частот з серед- ньогеометричними значеннями 63, 125,250, 5000, 1000,2000,4000, 8000 Гц-повинні складати відповідно не більше ніж 71,61, 54, 49, 45, 42, 40 та 38 дБ. Для досягнення високої розбірливості та чіткості мови час реверберації звуку в комп’ютерних приміщеннях повинен бути не більше 1 с. Причому його частотні характеристики в діапазоні частот 250-4000 Гц повинні бути однаковими, а при частоті 125 Гц час реверберації має зменшуватися не більше ніж на 15 %. Дисплейні зали не повинні бути розташовані поряд з приміщеннями, які мають підвищені рівні повітряного або ударного шуму. Тому обладнання, що утворює високий рівень шуму, повинно знаходитися поза межами дисплейного класу. З метою зниження рівня шуму стеля або стіни вище панелей (на відстані 1,5-1,7 м від підлоги), а іноді як стіни, так і стеля облицьовуються звукопоглинальними матеріалами з максимальним коефіцієнтом поглинання акустичних хвиль у діапазоні частот 63-8000 Гц. Ще одним додатковим звукопоглинаючим фактором у дисплейних залах повинні бути штори, що підвішуються у зборки на відстані 15-20 см від обгороджування, яке виготовлене із щільної важкої тканини. Ширина штор має бути у два рази більшою, ніж ширина вікна. Вміст кисню в дисплейних залах повинен бути у межах 21-22 %, концентрація двоокису вуглецю не повинна перевищувати 0,1 %, озону - 0,1 мг/м3, аміаку - 0,2 мг/м3, оксидів азоту - 5 мг/м3, фенолу - 0,01 мг/м3, хлористого вінілу - 0,005 мг/м3, формальдегіду - 0,003 мг/м3. Кількість легких позитивних і негативних іонів має відповідати оптимальним значенням, які для позитивних іонів складають 1500-3000 в I м3 повітря, для негативних - 3000-5000 в 1 м3 повітря. Коефіцієнт полярності, тобто відношення різниці числа позитивних і негативних іонів до їх суми, повинен коливатися у межах від -0,5 до 0. У дисплейному класі слід обмежувати використання полімерних матеріалів для оформлення інтер’єру та обладнання. Разом з тим підлога повинна мати полівініл- хлоридне антистатичне покриття, а двері та вбудовані стінні шафи мають бути облицьовані поліхлорвініловими декоративними антистатичними матеріалами, що забезпечують відведення статичної електрики. Загалом, розглядаючи вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання, необхідно зауважити, що напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги відеотерміналів за електричною складовою не повинна перевищувати: в діапазоні частот 2 кГц-5 кГц - 25 В/м, в діапазоні частот 5 кГц-400 кГц - 2,5 В/м; Водночас щільність магнітного потоку не має перевищувати: в діапазоні частот 2 кГц—5 кГц - 250 нТл, в діапазоні частот 5 кГц-400 кГц - 25 нТл; Крім того, необхідно відмітити, що поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В. У зв’язку з цим, не рекомендується застосовувати для оздоблення інтер’єру будівельні матеріали, які вміщуюють органічну сировину, а саме: деревинностружкові плити, декоративний паперовий пластик або поліхлорві- нільні плівки. Рівень рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана не повинен перевищувати 7,74-IO'12 Бк/кг, що відповідає еквівалентній дозі ОД мбер/год (100 мкР/год). З метою запобігання електротравм забороняється працювати з моніторами, які є незаземленими, а також з моніторами, у яких порушений зовнішній вигляд або під час роботи з’являються нехарактерні сигнали чи нестабільне зображення на екрані. Недопустимим є використання клем функціонального призначення для підключення захисного заземлення. Загалом відеотермінали, ЕОМ та спеціальні периферійні пристрої ЕОМ як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, що перебувають в експлуатації, повинні пройти оцінку (експертизу) їх безпечності та нешкідливості для здоров’я людини, відповідності вимогам чинних в державі стандартів та нормативно-правових актів про охорону праці. Гігієнічні та ергономічні вимоги до комп’ютерної техніки. Розглядаючи особливості застосування комп ’ютерної техніки у практичній діяльності користувача ЕОМ, слід виділити чотири основних режими роботи'. режим - використання комп’ютерів для здійснення побутових розрахунків, ігор, а також для нетривалого професійного застосування, що не передбачає обробку текстової інформації; режим - введення даних за допомогою клавіатури, редагування текстів та налагодження програм; режим - використання ЕОМ у навчальному процесі середніх та вищих навчальних закладів; режим - здійснення автоматизованого проектування, обробки графічних зображень та графічного моделювання. Тому в залежності від призначення комп ’ютерні системи можуть бути розподілені на 4 групи: Група А - кольорові монітори для демонстраційних потреб у навчальному процесі та використання як елемента гральних автоматів або тренажерів; Група Б - кольорові монітори для персональної роботи користувача у ході навчального процесу та в інших галузях, які не потребують постійної обробки тексту; Група В - кольорові монітори для професійної роботи з текстовими документами та графічними зображеннями; Група Г- монохромні монітори для використання у структурі комплексів навчальної обчислювальної техніки та професійної текстообробки. Монітори (крім групи А) обов’язково повинні передбачати можливість установки або нанесення противиблискового покриття з коефіцієнтом відбиття до 0,5, що забезпечує відведення зарядів статичної електрики з поверхні екрана. Оптимальні характеристики знаків, що з \являються на екрані моніторів, такі: кутовий розмір знаків - не менше ніж 20 кутових хвилин, причому слід відмітити, що оптимальний розмір знаків повинен становити 24 кутових хвилини, а оптимальна висота - не менше ніж 3,1 мм; ширина знаків - не менше ніж 60-70 % від їх висоти; відстань між знаками — 15—20 % від висоти знаків; відстань між рядками по вертикалі - не менше ніж 50 % від висоти знаків; товщина штрихів - не більше ніж 1/5—1/6 від їх довжини, але не менше 0,4 мм; відстань між словами у рядку - не менше ніж 70 % від висоти знаків; ємність екрана - не менше ніж 16 рядків, які вміщують по 64 знаки у кожному з них, ураховуючи, що кількість точок в рядку має перевищувати 640. Д Вимоги до моніторів, які використовуються еякі інші вимоги до відеотерміналів, які використовуються, наведені в таблиці 52.
Таблиця 52 Клавіатура не повинна бути жорстко зв’язана з монітором. Мінімальний діаметр клавіш має становити 10 мм, максимальний - 19 мм, оптимальний, що, як правило, і рекомендується - 12,5 мм. Товщина клавіатури, тобто висота нижнього ряду клавіш, повинна бути не більше 15 мм, а її нахил має знаходитися у межах 10—15°. Клавіші повинні мати матову поверхню з заглибленням у центрі та коефіцієнтом відбиття 0,4-0,6. Найбільш доцільним є їх світло-сірий колір з контрастною індикацією на них цифр, літер або інших знаків. Мінімальна противага клавіш - 0,25 Н, максимальна - 1,5 Н, відстань між клавішами повинна бути не менше ніж 3 мм. Особливості організації режиму праці та відпочинку користувача ЕОМ. Раціональний режим праці і відпочинку користувача ЕОМ передбачає рівномірний розподіл трудових навантажень протягом робочого дня, запровадження регламентованих перерв, активне їх проведення, регулярні заняття виробничою гімнастикою тощо. Причому кількість перерв та їх найбільш доцільна тривалість встановлюється у залежності від особливостей діяльності, що здійснюється. Серед робіт, які виконують користувачі ЕОМ, прийнято виділяти різні види за ступенем концентрації уваги та рівнем вираження монотонії. Отже, незаперечним елементом забезпечення раціональної організації режиму праці є установлення оптимальної тривалості часу безперервної роботи з комп ’ютером. Визначальною рисою цього процесу є диференційований підхід, що ураховує важкість, напруженість та інтенсивність праці. Тому при таких видах роботи, як редагування, введення даних та виконання статистичних розрахунків, тривалість роботи з комп’ютером не повинна перевищувати 1-2 години. Водночас, при таких видах роботи, як налагодження програм та робота у діалоговому режимі, рекомендується установлювати перерви через кожні 45-60 хвилин роботи. З метою запобігання перенавантаження як організму в цілому, так і окремих його функціональних систем, передусім, центральної нервової системи, зорового та соматосенсорного аналізаторів, слід обмежувати загальний час роботи з відеотерміналом до 50 % від тривалості робочої зміни. Якщо виконання роботи пов’язано тільки з використанням ЕОМ і, отже, зміна характеру виконуваних завдань неможлива, рекомендується проводити 10-15 хвилинні перерви після кожної години роботи під час виконання діяльності, яка потребує великого навантаження, та 10-15-хвилинні перерви через кожні 2 години роботи, що має інтенсивний, проте монотонний, характер. Кількість мікропауз тривалістю до 1 хвилини повинна регулюватися індивідуально. Серед загальних вимог, що пред’являються до організації регламентованих перерв, слід відмітити необхідність їх проведення з метою попередження втоми, тобто до появи перших ознак втоми, поза робочим місцем користувача. Форми організації та зміст перерв можуть бути різними і передбачати виконання альтернативної допоміжної роботи, яка не потребує великого напруження, прийом їжі, а також застосування зорової гімнастики, традиційних і нетрадиційних видів фізичної культури. Розглядаючи питання запровадження раціонального режиму праці користувачів ЕОМ, слід відмітити, що важливою особливістю деяких видів діяльності із застосуванням комп’ютерів (введення та редагування даних, розв’язання стандартних завдань, діалогові форми роботи), що характеризуються вельми вираженою простотою змісту завдань, котрі виконуються за жорсткою схемою і не супроводжуються нервово-емоційним напруженням та активізацією процесів мислення і творчості, є монотонія. З метою зменшення негативного впливу монотонії рекомендується застосовувати такі заходи запобіжного характеру, як чергування операцій введення осмисленого тексту та числових даних; зміна змісту робіт, які виконуються; чергування редагування текстів та введення даних; зміна темпу робіт, що виконуються у вільному або задано му режимах; введення регламентованих перерв; урахування особливостей робочого навантаження та індивідуально-типологічних особливостей організму тощо. Трудова діяльність з використанням ЕОМ, як правило, призводить до формування низького рівня добової рухової активності і, отже, виникнення негативних явищ гіпокінезії. Крім того, відмітною рисою деяких видів робіт, передусім під час введення та редагування інформації, є суттєве одноманітне навантаження на невеликі групи м’язів рук. Тому для усунення шкідливого впливу гіпокінезії рекомендується вводити до режиму трудової діяльності спеціальні регламентовані паузи для виконання фізичних вправ, спрямованих на збільшення енерговитрат і, таким чином, забезпечення інформаційно-енергетичної сталості добового циклу організму, а також усунення негативних явищ, викликаних локальним характером м’язових дій. Під час виконання робіт, що пов’язані з налагодженням програм і не супроводжуються активним обміном інформації з ЕОМ, рекомендується застосовувати вправи, які попереджують розвиток ізотонічної втоми. Можливість використання фізичних вправ з дозованими м язовими навантаженнями протягом робочого дня визначається індивідуально, у залежності від ступеня вираження суб’єктивних явищ відчуття втоми та даних об’єктивного обстеження. Слід відмітити, що зазначені фізичні вправи повинні бути спрямовані на корекцію вимушеної робочої пози, покращання венозного кровообігу та часткове відновлення дефіциту рухової активності. Спеціальні вправи для очей, що сприяють збалансуванню тонусу м’язової системи та профілактиці зорової втоми, необхідно виконувати на початку регламентованих перерв упродовж 2-3 хвилин, сидячи на робочому місці. В умовах виникнення явищ надто великого зорового напруження, що супроводжується погіршанням самопочуття, необхідним є запровадження індивідуального підходу щодо корекції зрушень у функціональному стані організму, який передбачає обмеження часу роботи, збільшення тривалості та корекцію форм проведення регламентованих перерв. |