Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
Гігієна та охорона праці користувача ЕОМ Санітарно-гігієнічна та ергономічна оцінка робочого місця користувача ЕОМ. Для сучасної медицини, як і для багатьох інших виробничих та невиробничих галузей народного господарства, надзвичайно характерним є широке впровадження нових інформативних технологій, і зокрема комп’ютерної техніки, за допомогою якої обробляється велика кількість різної інформації, створюються умови для здійснення швидкого аналізу даних різноманітних лабораторних та інструментальних досліджень, встановлення точних верифікованих діагнозів захворювань, визначення адекватної тактики лікування тощо. Застосування комп’ютерних технологій знаходить належне місце і в навчальному процесі студентів-медиків, і в професійній діяльності сучасних лікарів. Отже, в теперішній час до роботи з ЕОМ залучається велика кількість медичних працівників та студентів. Проте, незаперечно, ефективною та результативною ця діяльність має бути лише за умов правильної експлуатації комп’ютерної техніки, зокрема, у питаннях дотримання відповідних вимог з охорони та безпеки праці. Узагальнюючи дані численних наукових досліджень у галузі гігієни та охорони праці в ході використання ЕОМ у сучасному виробництві та невиробничій сфері, слід відзначити, що впровадження комп’ютерної техніки поряд із багатьма позитивними наслідками має і цілий ряд негативних рис. До їх числа необхідно віднести: виражене зорове та розумове навантаження, вимушене положення тіла, погіршання стану повітряного середовища, негативний вплив електромагнітного, іонізуючого, рентгенівського та мікрохвильового випромінювання, шум, вібрацію тощо. З іншого боку, необхідно зазначити, що рівень негативного впливу окремих шкідливих чинників під час здійснення роботи із ЕОМ можна суттєво зменшити. Тому, приступаючи до роботи подібного спрямування, необхідно пам’ятати, що ЕОМ - це дуже складна та коштовна апаратура, яка потребує акуратного і обережного ставлення та високої самодисципліни працівників. Напруга живлення ЕОМ (220 В) є небезпечною для життя людини, і хоча користувач має справу практично лише з декількома вимикачами живлення, доволі часто можуть виникнути непередбачені ситуації. Через це до роботи з ЕОМ допускаються лише ті особи, які пройшли відповідну підготовку, інструктаж та детально засвоїли конкретну інформацію про основи безпечного поводження з комп’ютерними системами. Слід зазначити, що всі 5 основних елементів ЕОМ (системний блок, клавіатура, монітор, нагромаджувані інформації, пристрій для друкування) живляться електричним струмом. Відповідно перед початком роботи слід оглянути стан кабелів живлення (цілісність ізоляції, надійність контактів “вилка-розетка”, наявність контурів заземлення тощо). При цьому забороняється: торкатися до екрана і тильного боку дисплея, проводів живлення і пристроїв заземлення, а також з’єднувальних кабелів; порушувати порядок вмикання і вимикання апаратних блоків, намагатися самостійно усунути виявлену несправність в роботі апаратури; класти на апаратуру сторонні предмети; працювати на комп’ютері у вологому одязі та з вологими руками; проводити прибирання (особливо вологе) при ввімкнених приладах у мережу живлення або під час будь-якого ремонту; утримувати (розташовувати) у приміщеннях, в яких розміщені ЕОМ, вибухово-небезпечні речовини тощо. Тому надзвичайно необхідно: суворо дотримуватися положень інструкції з експлуатації апаратури; уважно слідкувати за справністю основних блоків і пристроїв; працювати на клавіатурі чистими та сухими руками, без потреби не натискувати на ті чи інші клавіші; працюючи з дискетами та CD-дисками, оберігати їх від ударів, скручування, впливу магнітного поля або тепла, вставляти дискету або CD-диск в дисковод тільки після його ввімкнення, пересвідчившись у правильному орієнтуванні відносно щілини дисковода; під час перерв у роботі, вимикати комп’ютер лише в тому випадку, коли обробка поточної інформації повністю закінчена і вміст оперативної пам’яті занесено на магнітні диски (в протилежному випадку неминучою є втрата інформації). Отже, розглядаючи положення, що наведені вище, необхідно зазначити, що заходи, спрямовані на дотримання відповідних вимог, забезпечують не лише надійну та ефективну профілактику виникнення виробничих травм, але й сприяють підвищенню працездатності користувачів ЕОМ. Дійсно, суворе дотримання вимог безпеки та правильної експлуатації зумовлює позитивні результати діяльності і забезпечує емоційне задоволення, що також сприятиме належному психофізіологічному та психологічному стану користувача ЕОМ. Зрозуміло, що такі правила та вимоги у значній мірі поширюються і на користувачів іншими приладами та обладнанням фізіотерапевтичних служб, кабінетів функціональної діагностики тощо. Ураховуючи, що користувач ЕОМ виконує досить специфічну за своїм змістом діяльність, яка характеризується високим ступенем напруженості праці, необхідно здійснити об’єктивний аналіз основних форм трудової діяльності відповідно до: фізіологічної класифікації, яка передбачає аналіз ступеня спорідненості та спільності фізіологічних закономірностей трудового процесу. медико-виробничої класифікації, що ставить за мету проведення узагальненої оцінки рівня впливу особливостей трудової діяльності на організм працівників; психологічної класифікації, яка надає можливість визначити основні закономірності взаємодії людини та об’єкта трудової діяльності у ході виконання професійних обов’язків. Використовуючи ці класифікаційні ознаки, діяльність користувача ЕОМ слід віднести до форм праці, що пов’язані з управлінням виробничими процесами та механізмами, а також з використанням інтелектуальної праці, характеризуються помірним впливом негативних чинників виробничого середовища та належать до типу “людина - знакова система”. Саме тому до основних шляхів забезпечення високої працездатності та ефективності трудового процесу в умовах використання у сучасних вищих медичних навчальних закладах та лікувально-профілактичних установах комп’ютерної техніки необхідно віднести заходи, що мають як загальний, так і спеціальний характер. Заходи загального характеру передбачають: підвищення матеріального та культурного рівня як безпосередньо працівників, так і населення загалом; створення сприятливих побутових умов; надання всебічної лікувально-профілактичної медичної допомоги; проведення заходів, які сприяють запровадженню здорового способу життя та відмовленню від шкідливих звичок; раціональну організацію вільного часу. Заходи спеціального характеру включають у свою структуру: створення сприятливих умов виробничого середовища та організацію раціонального режиму праці і відпочинку з метою забезпечення високого рівня професійної працездатності; оптимальну ергономічну організацію робочих місць; удосконалення професійного відбору та професійної орієнтації; створення сприятливого психологічного мікроклімату; використання заходів, спрямованих на відновлення тимчасово зниженої працездатності, зокрема, вправ психофізичного тренування, “психологічного розвантаження” та аутотренінгу, зорової гімнастики тощо; проведення (1 раз на 24 місяці) профілактичних медичних оглядів за участю вузьких фахівців, зокрема, невропатолога та офтальмолога; запровадження запобіжного (контроль за проектуванням обчислювальних центрів і дисплейних класів, проектною організацією робочих місць, їх комплектацією та відповідністю санітарно-гігієнічним і психолого-педагогічним вимогам) та поточного (контроль за дотриманням нормативних положень з питань організації виробничого процесу та проведення навчальних занять з використанням ЕОМ, організації робочого місця, складання розкладу навчальних занять, установлення оптимальної тривалості перерв) санітарного нагляду. Гігієнічні та ергономічні передумови раціональної організації діяльності користувача ЕОМ. Діяльність користувача ЕОМ полягає, передусім, у спостереженні за сигналами, які з’являються на екрані монітора, прийнятті рішень та їх клавіатурному відтворенні. В ряді випадків робота виконується відповідно до жорсткого алгоритму, наприклад, під час введення інформації, і тому супроводжується ознаками мо- нотонії. В інших випадках робота пов’язана з діалоговими формами робіт, що передбачають інтенсивне розумове навантаження, внаслідок чого людина перебуває у стані постійної функціональної готовності до виконання певних дій в умовах дефіциту часу та досить високого нервово-емоційного напруження. Можна виділити З основних види робіт, в процесі виконання яких використовуються ЕОМ: введення та редагування даних, що передбачають роботу з паперовими носіями інформації, монітором і клавіатурою та характеризуються високою швидкістю введення інформації, невеликими перервами в роботі, низькою потребою в обміні інформацією та незначною частотою прийняття рішень, і, отже, не потребують великого розумового навантаження та мають ознаки монотонії; діалогові види робіт, що передбачають роботу з документацією, екраном і клавіатурою, характеризуються середньою швидкістю введення інформації та супроводжуються частими перервами різної тривалості і, таким чином, непостійним і неритмічним обміном інформації з ЕОМ; налагодження програм, що передбачає роботу з екраном і документацією, характеризується низькою швидкістю введення інформації, частими перервами, котрі пов’язані з обробкою інформації та очікуванням реакції ЕОМ у відповідь на дії користувача, а також необхідністю прийняття відповідальних рішень. При цьому об’єм інтелектуальних зусиль, що витрачаються на.різних стадіях виконання професійної діяльності, залежить від індивідуальних особливостей організму користувача та якості комп’ютерних програм. У залежності від виду діяльності користувача в системі “людина - комп’ютер” можуть переважати сенсорно-перцептивна, моторна або інтелектуальна діяльність. Так, наприклад, в роботі операторів ЕОМ, які займаються підготовкою даних, переважає сенсорно-перцептивна і моторна діяльність, в той же час, у роботі інжене- рів-програмістів, як і в діяльності медичних працівників, що працюють з ЕОМ, - інтелектуальна. Визначальною особливістю роботи з комп’ютерною технікою є постійне напруження функцій зорової сенсорної системи, зумовлене необхідністю розрізнення певних символів та знаків різноманітних об’єктів, що з’являються на екрані, в умовах, які характеризуються наявністю виблисків, мерехтіння зображення та недостатньою чіткістю об’єктів спостережень. Крім того, умови праці користувача ЕОМ визначаються особливостями природного та штучного освітлення приміщень як у дисплейних залах, так і безпосередньо на робочому місці, рівнем шуму, параметрами мікроклімату, а також ергономічними характеристиками професійної діяльності, що виконується. Слід ураховувати і ступінь впливу ряду фізичних факторів електромагнітної природи, в першу чергу, таких як у-, рентгенівське, мікрохвильове, радіочастотне, ультра- фіолетове, видиме та інфрачервоне випромінювання, напруженість електростатичного поля між екраном та користувачем ЕОМ тощо. Особливості використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі закладів медичної освіти. Використання комп ’ютерної техніки у навчальному процесі закладів медичної освіти пов’язане зі значним розумовим, емоційним, зоровим та статичним навантаженням, якого постійно зазнають студенти під час роботи з відеотермінальними системами. Крім того, у приміщеннях, де функціонують ЕОМ, формуються специфічні умови зовнішнього середовища: змінюються температурно- вологісні характеристики повітря, зростає рівень шуму, підвищується напруженість електромагнітного поля тощо. Розумові та емоційні навантаження в ході проведення занять із застосуванням комп’ютерної техніки пов’язані з виконанням завдань у нових незвичних умовах навчання, фактично, у певній системі “викладач - підручник - комп’ютер - студент”, для якої вельми важливою є потреба у швидкому переключенні уваги з об’єкта на об’єкт при певному обмеженні у часі, що може призвести до послаблення уваги і зниження працездатності. Поряд з розумовим та емоційним навантаженням у разі використання ЕОМ у навчальному процесі значно зростає навантаження на зорову сенсорну систему. Сприйняття знаків з екрана монітора чергується з переключенням уваги та погляду на клавіатуру і текст, викликає напруження акомодаційного та окорухового апарата, що в несприятливих умовах може призвести до формування зорової втоми, появи астенічних та астенопічних скарг. Постійне статичне навантаження під час роботи з дисплеєм, зумовлене відносно нерухомою робочою позою, викликає загальну втому та больові відчуття у м’язах рук, руховому апараті загалом і, отже, може сприяти погіршанню стану здоров’я дівчат і юнаків. Особливо швидко втома, а також несприятливі зрушення з боку провідних показників функціонального стану організму та стану здоров’я, розвиваються внаслідок нераціонального режиму праці та відпочинку в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Таким чином, для збереження оптимального рівня працездатності і стану здоров’я студентів необхідна гігієнічна регламентація умов навчання і режиму праці та відпочинку, і передусім, вирішення ергономічних проблем щодо раціональної організації робочого місця. Ергономічна організація робочого місця користувача ЕОМ. Ергономічна організація робочого місця користувача ЕОМ повинна ураховувати як специфіку діяльності, що виконується, так і забезпечувати комфортні умови перебування людини. Тому до основних ергономічних завдань щодо організації робочого місця слід віднести: забезпечення просторових параметрів робочого місця і його окремих елементів, які відповідають антропометричним характеристикам організму користувача (рис. 29); раціональне розташування елементів робочого місця відносно користувача на підставі поглибленого кількісного та якісного аналізу діяльності, яка виконується; оптимізацію умов виробничого середовища.  Рис. 29. Робоче місце користувача ЕОМ 1 - висота сидіння; 2а — висота клавіатури (від рівня підлоги); 26 - висота клавіатури (від рівня стола); З - кут нахилу клавіатури; 6 — відстань від клавіатури до краю стола; 7 - висота екрана; 8 - кут нахилу екрана; 9а - глибина простору для ніг на рівні колін; 96 - глибина простору для ніг на рівні ступень; IOa- висота простору для ніг на рівні колін; 106 - висота простору для ніг на рівні ступень; 11 - кут нахилу підставки для ніг. Основні параметри робочого місця користувача ЕОМ наведені в таблиці 49. Конструкція робочого місця користувача ЕОМ у разі виконання професійної діяльності в робочій позі “сидячи” має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - у вертикальній площині; лікті - під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап’ястки - зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини; нахил голови - 15-20° відносно вертикальної площини. Якщо користування персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо користування персональною ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має коливатися у межах від 90 до 140°. Таблиця 49
Р |