Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності

• Название: Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
• Дата: 18.08.2022
• Размер: 3.48 Mb.
• Имя файла: 116_xgi.docx
• Тип: Документы; #648285
• страница: 45 из 59

Режим роботи на ЕОМ студентів медичних вищих навчальних закладів. Три­валість роботи на ЕОМ під час навчальних занять у медичних вищих навчальних за­кладах визначається ступенем важкості та інтенсивності завдань, технічними даними комп’ютерів та характером виконуваних робіт (введення даних, програмування, реда­гування тексту тощо).

Так, для студентів молодших курсів і, передусім першокурсників, оптимальний час навчальних занять становить 1 академічну годину, для студентів старших курсів - 2 академічні години з обов’язковою організацією регламентованої перерви тривалістю 15-20 хвилин.

Лише в окремих випадках допустимим є збільшення часу навчальних занять до 2 академічних годин для студентів 1 курсу та 3 академічних годин для старшокурсни­ків, природно, при неодмінному виконанні комплексу профілактичних заходів. Про­те така тривалість діяльності у дисплейному класі допускається лише за умов, що для практичних занять з використанням ЕОМ протягом навчального дня відводиться 50 % навчального часу.

Для запобігання розвитку явищ перевтоми організму студентів невід’ємними елементами навчальних занять слід вважати:

• 
  проведення після кожної академічної години занять перерви тривалістю не менше ніж 15 хвилин;
  
• 
  здійснення під час перерв наскрізного провітрювання дисплейного класу;
  
• 
  проведення під час однієї з перерв фізкультурної паузи під керівництвом ви­кладача або одного із студентів впродовж 3-4 хвилин;
  
• 
  запровадження, з метою зниження локальної втоми, “фізкультурних хвили­нок” протягом 1-2 хвилин, що можуть виконуватися індивідуально у залежності від часу появи її перших ознак;
  
• 
  проведення через кожні 20-25 хвилин роботи спеціальних вправ зорової гім­настики.
  

Крім того, важливим елементом проведення заходів фізичної культури є викорис­тання функціональної музики. Музичний супровід, що оптимально підібраний, пози­тивно впливає на загальне самопочуття і працездатність студентів та викликає емо­ційне піднесення.

Розклад практичних занять з використанням ЕОМ у медичних вищих навчальних закладах повинен бути складений таким чином, щоб між академічними годинами, які спарені та відведені для занять у дисплейному класі, обов’язково проводилась велика перерва тривалістю не менше ніж 30-45 хвилин.

He слід складати розклад навчальних занять у дисплейному класі для студентів старших курсів, об’єднуючи 3 і 4 пари, та проводити навчальні заняття у другій по­ловині дня, і особливо після 17 години.

Режим виконання навчальних завдань під час роботи з ЕОМ повинен бути віль­ним - студент може встати і підійти до товариша, проконсультуватися з ним або звер­нутися до викладача за поясненнями.

Під час проходження виробничої практики тривалість роботи з комп’ютерною тех­нікою впродовж дня не повинна перевищувати для студентів молодших курсів - З академічні години, для студентів старших курсів - 4 академічні години.

Зрештою, слід відмітити, що до роботи за відеотермінальними системами допус­каються лише ті учні і студенти, які пройшли інструктаж з питань техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки.

Основні положення щодо забезпечення охорони праці та техніки безпеки ко­ристувача ЕОМ. Перед початком роботи з ЕОМ користувач повинен обов’язково пересвідчитися у цілості корпусів та блоків обладнання персонального комп’ютера, перевірити наявність заземлення, справність та цілісність кабелів живлення.

Під час роботи з комп’ютерною технікою обов’язково необхідно ураховувати, що всі первинні мережі електроживлення знаходяться під напругою, яка небезпечна для життя людини. Отже, як основні, так і периферійні пристрої сучасної ЕОМ повинні перебувати у робочому стані та бути справними. В ході виконання виробничих завдань потрібно суворо дотримуватися інструкцій з питань безпечної експлуатації комп ’ю- терної техніки. Слід підкреслити, що при увімкненому обладнанні забороняється:

• 
  замінювати різноманітні конструктивні елементи ЕОМ;
  
• 
  з’єднувати та роз’єднувати вилки та розетки первинних мереж електроживлення;
  
• 
  знімати кришки, які закривають доступ до струмопровідних частин мережі первинного електроживлення;
  
• 
  користуватися паяльником з незаземленим корпусом;
  
• 
  замінювати запобіжники;
  
• 
  залишати комп’ютер в увімкненому стані без нагляду.
  

У разі виявлення будь-яких ознак несправності відеодисплейних терміналів, а також іскріння, пробоїв, запаху гарі, ознак горіння необхідно терміново припинити роботу, відключити обладнання від електромережі та негайно повідомити про це від­повідних посадових фахівців.

По закінченні робочого дня необхідно:

• 
  відключити електроживлення та впорядкувати робоче місце;
  
• 
  прибрати обладнання та матеріали, що використовувались, у відведені місця;
  
• 
  зачинити вікна та кватирки;
  
• 
  перевірити приміщення та переконатися у відсутності тліючих предметів;
  
• 
  відключити від електромережі всі електроприлади та електрообладнання;
  
• 
  вимкнути освітлення;
  
• 
  зачинити вхідні двері приміщення на замок;
  
• 
  здати ключі черговому охорони, вахтеру або сторожу.
  

У разі ураження електричним струмом необхідно терміново звільнити потерпі­лого від дії струму, викликати швидку медичну допомогу та надати першу допомогу, ураховуючи, що якщо потерпілий знепритомнів, але дихає, його необхідно вкласти рівно та зручно, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря і повний спо­кій, якщо ознаки життя відсутні - до прибуття лікарів необхідно зробити потерпілому штучне дихання та непрямий масаж серця.

У разі виникнення пожежі необхідно негайно повідомити пожежну охорону, вжи­ти заходи щодо евакуації людей, гасіння або локалізації пожежі з використанням пер­винних засобів пожежогасіння, у випадку надзвичайної ситуації - слід викликати і інші аварійно-рятувальні служби, зокрема медичну та газорятувальну.

Основні вимоги до виробничого персоналу, який працює з ЕОМ. Серед вимог, що ставляться до виробничого персоналу, який працює з ЕОМ, необхідно, насампе­ред, відзначити, що усі працівники, які виконують роботи, пов’язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов’язковому ме­дичному огляду - попередньому під час оформлення на роботу та періодичному про­тягом періоду виконання трудової діяльності відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України №45 від 31.03.1994 року.

Посадові особи, спеціалісти та інші працівники підприємств, які організовують і виконують роботи, пов’язані з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці, виробничої санітарії та питань пожежної безпеки, а також інструктажі у порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету з нагляду за охо­

роною праці №27 від 17.02.1999 року, Типовим положенням про спеціальне навчан­ня, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України і Переліком посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, та по­рядком її організації, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України №628 від 17.11.1994 року.

До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.

Працівники, що виконують роботи з профілактичного обслуговування, налагоджен­ня і ремонту ЕОМ при вимкненому живленні, та при інших роботах, передбачених Пе­реліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Державного кодексу з нагляду за охороною праці №123 від 30.11.1993 року, зобов’язані проходити попереднє спеціальне навчання та один раз на рік - перевірку знань відповідних нормативних ак­тів з охорони праці. ,

Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, ін­структаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

Також забороняється допускати осіб, молодших за 18 років, до самостійних робіт з електроустановками та електробладнанням під час профілактичного обслуговування, налагодження, ремонту ЕОМ та при інших роботах, передбачених Переліком важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняєть­ся використовувати працю неповнолітніх. До робіт з обслуговування, налагодження і ремонту ЕОМ допускаються особи, що мають не нижче III кваліфікаційної групи з електробезпеки.

Працівники, які виконують роботи з експлуатації, обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ, згідно зі статтею 8 Закону України “Про охорону праці” забезпечу­ються належними засобами індивідуального захисту відповідно до чинних норм.

Обов’язки, права та відповідальність користувачів ЕОМ за порушення вста­новлених правил. Обов 'язки та права власника і працівника визначені чинним за­конодавством України.

Так, відповідно до Закону України “Про охорону праці” роботодавець'.

• 
  на підставі нормативно-правових актів про охорону праці та інструкцій з екс­плуатації обладнання розробляє і затверджує інструкції з охорони праці за професіями або на окремі види робіт, з урахуванням фактичних умов їх проведення, технології, наявності обладнання, інструментарію та засобів захисту, рівня підготовки виконав­ців, проводить відповідне навчання та інструктажі з працівниками;
  
• 
  вживає необхідних заходів для того, щоб робочі місця та засоби виробництва протягом всього часу їх використання підтримувалися у справному та безпечному стані, а виявлені недоліки, що впливають на охорону праці та захист здоров’я праців­ників, були своєчасно усунуті;
  
• 
  відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці проводить атестацію робочих місць для оцінки умов праці та на підставі аналізу про­веденої атестації вживає заходів для унеможливлення впливу небезпечних та шкідли­вих чинників на організм працівників;
  
• 
  організовує роботу працівників таким чином, щоб повсякденна робота з комп’ютером регулярно переривалась паузами або іншими видами діяльності, які знижують навантаження, зумовлене роботою з ЕОМ;
  
• 
  організовує проведення обстеження зору працівника окулістом перед почат­ком роботи з відеотерміналами та періодично у процесі трудової діяльності не за ко­шти працівника згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2. -007-98, а також у разі виникнення скарг на погіршання зору, безкоштовно надає індивідуальні окуляри для коригування зору відповідно до умов роботи з відеотерміналом, якщо результати обстеження по­казали, що вони є необхідними.
  

Працівник має право:

• 
  на відповідне дослідження функціонального стану органу зору особою відпо­відної кваліфікації у разі виникнення скарг на погіршання зору, яке може бути наслід­ком роботи на відеотерміналі;
  
• 
  на одержання за рахунок роботодавця індивідуальних засобів коригування зору відповідно до умов роботи за відеотерміналом, якщо результати досліджень по­казали, що вони є необхідними;
  
• 
  на інформацію про всі важливі питання його здоров’я та безпеки, пов’язані з перебуванням за робочим місцем, а також про заходи, що вживаються.
  

Відповідно до Закону України “Про охорону праці” працівник зобов 'язаний:

• 
  знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів про охорону праці, інструкцій з охорони праці та інструкцій щодо безпечної експлуатації обладнання, яке застосовується, правила поводження з устаткуванням, інструментарієм та іншими засобами виробництва;
  
• 
  використовувати засоби колективного та індивідуального захисту;
  
• 
  дотримуватися зобов’язань з охорони праці, передбачених колективним до­говором (угодою) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
  
• 
  негайно повідомляти власника або безпосереднього керівника робіт про кож­ну виявлену серйозну та безпосередню небезпеку, про будь-яке пошкодження захис­них пристроїв та засобів захисту, про несправності устаткування, інструментарію та інших засобів виробництва;
  
• 
  не відключати захисні пристрої, не проводити самовільних змін конструкції і складу устаткування або його технічного налагоджування.
  

Роботодавці, керівники служб і структурних підрозділів, керівники робіт та інші посадові особи підприємств, фізичні особи, що займаються підприємницькою діяль­ністю з правом найму робочої сили, а також безпосередньо працівники несуть відпо­відальність за виконання встановлених вимог у межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків згідно з вимогами чинного законодавства.

За безпечність експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, а та­кож за відповідність обладнання, виробничих приміщень та робочих місць існуючим вимогам відповідає роботодавець.

Особи, винні в їх порушенні, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

3. 
   Основні питання охорони праці персоналу допоміжних структур в медичній галузі
   

Поняття “допоміжні структури” та "допоміжний персонал” є досить умовними, тому їх не слід ототожнювати та визначати як щось другорядне. Зрозуміло, що осно­вною фігурою у лікувально-профілактичному закладі є лікар. Проте успішна та без­печна робота лікаря залежить не тільки від його фахового рівня і знань. Лікар повинен працювати в оптимальних та безпечних умовах, що забезпечують його високу працез­датність, сприяють підвищенню ефективності діагностики і лікування. Хворому для повного одужання, як правило, недостатньо лише оперативного втручання або при­значення фармацевтичних препаратів, адже тільки розумне поєднання лікувальних заходів із належними умовами догляду та перебування дає позитивний результат.

Тому слід усвідомити, що успішна діяльність лікувально-профілактичних та на­вчальних закладів медичного профілю можлива лише завдяки надійним помічникам відповідно лікаря або викладача.

Умовно допоміжний персонал структур у медичній галузі можна поділити на 2 групи:

• 
  допоміжний медичний персонал, тобто працівники (помічники лікаря), що знаходяться безпосередньо біля хворого, створюють йому належні умови для оду­жання та виконують всі призначення лікаря.
  

До цієї групи допоміжного персоналу відносять: медичних сестер операційних блоків, постів, перев’язочних, маніпуляційних, процедурних та фізіотерапевтичних кабінетів, лаборантів та санітарок. Саме від порядності, культури, належного рівня знань, виконавчої дисципліни допоміжного медичного персоналу залежить ефектив­ність роботи лікаря або викладача, охорона та безпека праці, реалізація комплексу лікувально-профілактичних заходів тощо.

• 
  допоміжний технічний персонал, тобто працівники, що забезпечують споруди лікувально-профілактичного або навчального закладу холодною та гарячою водою, во- довідведенням, опаленням, освітленням, вентиляцією, зв’язком, виконують ремонтні роботи, здійснюють транспортні послуги, забезпечують організацію харчування тощо.
  

У великих лікувальних комплексах та вищих навчальних закладах такі фахівці вхо­дять до складу відповідних ланок або бригад слюсарів-сантехніків, слюсарів-електро- монтерів та ремонтників-будівельників. Це своєрідна “служба тилу”, яку, у більшості випадків, очолює заступник керівника з адміністративно-господарської роботи або завідувач господарчою частиною. Крім названих спеціалістів технічне забезпечення закладів медичної галузі здійснюють рентгентехніки, техніки зубопротезних лабора­торій, програмісти ЕОМ, спеціалісти з експлуатації та ремонту медичного обладнання і приладів, з обслуговування стерилізаційних, автоклавних, пралень, котелень тощо, яких також слід віднести до допоміжного технічного персоналу.

Мабуть жодна спеціальність у світі не пов’язана так тісно з людським болем та стражданнями, як спеціальність медичної сестри і особливо палатної медичної се­стри. Вона завжди поруч із хворим, завжди готова прийти йому на допомогу. Грамот­на, добросовісна та висококваліфікована медична сестра - це професійне щастя для лікаря, це його авторитет, це обличчя закладу.

Нічого не варті старання лікарів, якщо хворого госпіталізовано до лікарні, споруди якої знаходяться в аварійному стані, а мікроклімат або водопостачання палат та опе­раційних є вкрай незадовільними. Нехтування умовами перебування хворих являє со­бою велику помилку, яку доводиться виправляти. Адже саме об’єднання зусиль ліка­ря, який діагностує та призначає ліки, зусиль медичної сестри, яка здійснює контроль за цим процесом, зусиль санітарки, яка доглядає хворого, зусиль електромонтера та сантехніка, які забезпечують лікувально-профілактичний або навчальний заклад на­лежним освітленням, вентиляцією, опаленням і водопостачанням, надає можливість хворому одужати, а лікареві та його помічникам - працювати у безпечних умовах.

В ході організації роботи технічного персоналу слід враховувати не тільки їх фа­хові обов’язки, але й особливості споруд та контингенту хворих, які перебувають в лікувально-профілактичному або навчальному закладі. Слід також усвідомити, що за будь-які негаразди, а тим більше за виробничий травматизм і професійну захворю­ваність допоміжного персоналу, відповідальність несе особисто головний лікар або ректор вищого навчального закладу.

Робота допоміжного персоналу лікувально-профілактичного закладу також пов’я­зана із впливом численних негативних чинників виробничого середовища, що можуть призвести до виникнення несприятливих зрушень у стані їх здоров’я (табл. 53).

Співробітники допоміжних структур, як і весь штат лікарні, мають рівні однакові права щодо свого захисту, згідно з вимогами трудового законодавства. За безпеку їх праці несуть відповідальність керівники відповідних структур (завідувачі відділень, бригадири, майстри тощо) і, зрозуміло, перший керівник. У цьому контексті слід та­кож ще раз відзначити, що допоміжний персонал не просто забезпечує споруди во­дою, теплом тощо - він знаходиться у безпосередньому оточенні хворих, медичного персоналу, викладачів та студентів. Відповідно такі робітники повинні мати не тільки фахові знання, але й відповідні знання та навички з основоположних понять медичної етики, забезпечення стерильності, обережної поведінки тощо.