Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
Основні просторові параметри робочого місця користувача ЕОМ обоче сидінн(стілець, крісло) користувача £0Мповинне мати такі основні елементи: сидіння, спинка, стаціонарні або знімні підлокітники тощо. До конструкції сидіння можуть також бути введені додаткові елементи, які не є обов’язковими: підголовник та підставка для ніг. Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинне бути підйомно-поворотним, регулюватися за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, відстанню спинки до переднього краю сидіння, а також висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра повинно бути незалежним, плавним або ступін- чатим та мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння для лінійних розмірів має становити 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися у межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні повинен становити від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 280-320 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися у межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися у межах 260-400 мм. Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм та шириною 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидіннями у межах 200-260 мм та по відстані між підлокітниками у межах 350-500 мм. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм’якою, з неслизьким, неелектризованим та повітронепроникним покриттям, забезпечувати можливість чищення від бруду тощо. Екран ЕОМ та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, проте не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14715") повинна складати 600-700 мм; при розмірі екрана 43 см (17") -700-800 мм; при розмірі екрана 48 см (19") - 800-900 мм; при розмірі екрана 53 см (21") - 900- 1000 мм. Розташування екрана відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° від лінії зору працівника. Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, який легко переміщується та має бути рухомим і встановленим вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та на тій же відстані від очей користувача ЕОМ, що і відеотермінал. Розміщення принтера або іншого пристрою для виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала та зручність ручного керування ним у зоні досяжності моторного поля: по висоті - 900-1300 мм, по глибині - 400-500 мм. Під матричні принтери обов’язково потрібно підкладати противібраційні килимки для гасіння шуму та вібрації. У разі потреби в забезпеченні високої концентрації уваги під час виконання робіт із значним рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м. Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати: достатній простір для людини-оператора; вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля; розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке б забезпечувало зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору оператора, а також зручність використання відеотермінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій. Загалом, для кожного робочого місця користувача ЕОМ повинна бути виділена площа не менше ніж 6 м2, об’єм - не менше ніж 24 м3. При цьому зона, в якій розташовується робочий стіл викладача, сервер або робоча станція, демонстраційний телевізор, електрощитова, принтер, екран для графопроек- тора і класна дошка, повинна займати відповідно 6-8 м2 і 24-36 м3 та розташовуватися на подіумі. Висота дисплейного класу повинна бути не менше ніж 4 м. Обов’язковим компонентом улаштування дисплейного класу є наявність підсобного приміщення - лаборантської площею 18-20 м2, яке повинно бути обладнане радіомонтажним столом з локальним витяжним відсосом, канцелярським столом, сейфом, шафами та стелажами для зберігання інструментів і обладнання, а також умивальником з підведеною гарячою і холодною водою, вогнегасником, сигналізацією і телефоном. Дисплейні класи повинні бути обладнані одномісними столами та напівм’якими стільцями, висоту сидіння яких можна змінювати. Довжина стола повинна бути не менше ніж 70 см, ширина - забезпечувати місце перед клавіатурою (30-40 см) для розташування зошита або іншого навчального приладдя. Поверхня столу повинна мати кут нахилу у межах 12-15°, лише в окремих випадках припустимою є її розміщення в горизонтальній площині. Крім того, слід забезпечити відповідність висоти краю стола, що повернений до користувача, і стільця над підлогою - довжині тіла та окремим антропометричним особливостям його організму. Як нормативні визначають показники, що наведені у таблиці 50. Таблиця 50 Основні розміри меблів, які використовуються у дисплейних класах
Необхідно лише підкреслити, що глибина простору для ніг під столом повинна бути не менше ніж 45 см, а у випадку застосування високого столу та низького стіль ця, слід використовувати підставку для ніг, ширина якої становить - 35 см, довжина - 40 см, кут нахилу опорної поверхні - 15°. Прийнято виділяти З варіанти розташування робочих місць з ЕОМ у дисплейному класі: периметральну, в один, два або три ряди та центральну. Оптимальним, передусім з точки зору безпеки та утворення постійних рівнів освітлення, є периметральне розташування (рис. 30). При цьому необхідно забезпечити, щоб відстань між зовнішньою стіною та столами з ЕОМ становила не менше ніж 80 см, а відстань між внутрішньою стіною і столами знаходилася у межах 10 см (в ряді випадків, у залежності від характеру використання відеотерміналів, столи можуть бути розміщені безпосередньо біля стіни). У разі периметрального розміщення відеотерміналів дисплейний клас повинен бути обладнаний додатковими двохмісними столами, необхідними для проведення теоретичних занять, опитування учнів і студентів, виконання контрольних робіт, складання програм і розв’язування завдань теоретичного змісту. Розташовуються ці столи в один або у два ряди, причому, з’єднувати двомісні столи не дозволяється. При одно- та трирядному розташуванні одномісних столів з ЕОМ необхідно забезпечити, щоб відстань між робочими столами у кожному ряду знаходилась у межах 1,0-1,1 м, відстань між останнім робочим столом і стіною становила не менше ніж 0,8 м, відстань між зовнішньою стіною і першим рядом робочих столів була у межах 0,8-1,1 м, і зрештою, відстань між третім (від віконних прорізів) рядом столів і внутрішньою стіною складала 0,8-0,9 м. Водночас, у разі дворядного розміщення робочих столів з ЕОМ проходи між рядами мають бути збільшені на 0,25-0,5 м. Крім того, при розміщенні робочих столів у 1, 2 або 3 ряди кожний стіл повинен мати захисний екран з боку тильної частини монітора, який прикріплюється до столу на відстані 3-5 см від його площини. Найменш вдалим з гігієнічних позицій є центральне розташування столів з відеотерміналами, при якому два ряди столів без розривів розміщуються в центрі дисплейного класу, а екрани відеотерміналів повернені у протилежні боки. Робота з комп’ютерною технікою вимагає обов’язкового дотримування правильної посадки. Користувач ЕОМ повинен сидіти прямо, з невеликим нахилом голови (до 5-7°) вперед, не сутулитися, обпираючись нижніми краями лопаток на спинку стільця. Передпліччя повинні спиратися на поверхню стола, забезпечуючи зниження статичного напруження м’язів плечового поясу і рук; кути, що утворюються передпліччям і плечем, а також гомілкою і стегном, - мають складати не менше ніж 90°. Рівень очей повинен припадати на центр екрана або на точку, яка розташована між верхньою та середньою третинами екрана, причому лінія погляду повинна бути перпендикулярною до площини екрана, а її відхилення у вертикальній площині має знаходитися в межах ±5-10°. Оптимальний огляд у горизонтальній площині від центральної осі екрана повинен бути у межах ±15-30°. Лише під час спостереження за інформацією, яка розміщена у найвіддаленіших ділянках екрана, кут огляду може становити 40^5°.  Рис. ЗО. Кабінет обчислювальної техніки 1 - стіл двохмісний учнівський; 2 - стіл двохмісний з ЕОМ; 3 - стіл викладача з ЕОМ; 4 - стіл-підставка під графопроектор; 5 - стіл-підставка під принтер; 6 - телевізор; 7 - підставка під проектор; 8 - шафа пристінна; 9 - класна дошка; 10 - вогнегасник; 11 - сигналізація; 12 - електрощитова; 13 - штори; 14 - стіл робочий; 15 - стіл радіомонтажний; 16 - тумба для інструментів; 17 - сейф-шафа; 18 - настінний стенд; 19 - умивальник. Кут розглядання цифр та букв на екрані монітора повинен бути не менше 20 кутових хвилин, а його величину потрібно розрахувати за формулою (37): ПЕРЕДМОВА 1 Розділ 1. ПРАВОВІ TA ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В МЕДИЦИНІ TA ФАРМАЦІЇ 4 1.2.Колективний та трудовий договори як відображення законодавства з охорони праці 87 1.3.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 92 Розділ 2. Фізіологія та гігієна праці медичних працівників 99 (4) 140 (з; 140 2.3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого процесу, важкості та напруженості праці 149 2.5. Гігієнічна характеристика умов праці за медичним фахом 170 2.6.Професіографічна оцінка основних медичних спеціальностей 179 2.7.Наукова організація праці медичних працівників. Основні шляхи запобігання виникненню втоми 185 Розділ 3. Основні методи та критерії санітарно- гігієнічної оцінки умов виробничого середовища 198 3.2. Гігієнічна оцінка вентиляції приміщень 207 S-Jr: <П> 208 3.4. Гігієнічна оцінка освітлення приміщень 219 Розділ 4. Гігієна лікувально-профілактичних закладів як складова охорони праці в медицині 227 Розділ 5. Гігієна вищих медичних навчальних закладів як складова охорони праці в медицині 260 Розділ 6. Особливості праці лікарів різних спеціальностей та основні шляхи профілактики негативного впливу чинників виробничого середовища 273 ДОДАТКИ 458 Додаток 1 458 де S - висота букви або цифри, мм; L - відстань від очей до об’єкта інформації на екрані, мм; а - кут розглядання, кутові хвилини. І нарешті, необхідно відмітити, що оптимальна відстань від очей до площі екрана монітора, повинна складати 60-70 см, припустима - має становити не менше 50 см. Розглядати інформацію на екрані з відстані менше ніж 50 см не рекомендується. Санітарно-гігієнічні вимоги до робочого середовища користувача ЕОМ. Приміщення, оснащені дисплеями, в тому числі і ті, що розміщені у медичних вищих навчальних та лікувально-профілактичних закладах, повинні мати північну або пів- нічно-східну орієнтацію. В тому випадку, коли приміщення подібного призначення орієнтовані переважно на південні, південно-західні або південно-східні румби, слід передбачити обов’язкове розташування на вікнах сонцезахисних пристроїв (жалюзі, штори тощо). Ділянки підготовки даних в обчислювальних центрах потрібно розміщувати окремо від дисплейних залів та інших допоміжних приміщень. Коефіцієнт природного освітлення має становити не менше ніж 1,5 %. Площа на одного користувача ЕОМ у дисплейних залах повинна складати не менше ніж 6,0 м2, об’єм - не менше ніж 20,0 м3, відстань між робочими місцями в рядах має становити не менше ніж 1,2 м, між рядами - не менше ніж 1 м. В приміщеннях, оснащених відеотерміналами, стіни повинні бути пофарбовані у кольори пастельних тонів з коефіцієнтом відбиття, що дорівнює 40-60 %. Забарвленню поверхонь необхідно надавати матову фактуру. Робочі місця обладнані ЕОМ, слід розташовувати таким чином, щоб у поле зору користувача не потрапляли вікна та освітлювальні прилади. Тому відеотермінали повинні розміщуватися під кутом 90-105° до площини зовнішньої стіни. В поле зору користувача ЕОМ не повинні потрапляти і такі поверхні робочого приміщення, які мають властивості віддзеркалювання. Слід підкреслити, що співвідношення яскравості екрана та оточуючих поверхонь має складати 5:1. Підлога всієї зони обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ повинна бути вкрита діелектричними килимками, термін використання яких після випробування на електричну міцність не закінчився, або викладена ізолювальними підстилками (шириною не менше ніж 0,75-0,8 м) для ніг. Використання комп’ютерної техніки має відбуватися із застосуванням таких видів освітлення: загальне люмінесцентне - якщо комп’ютери розташовані за периметральним або за центральним принципом, переважно у зимовий період року; змішане природне та штучне - у випадку одно- або трирядного розташування робочих місць, якщо екран і поверхня робочого столу знаходяться перпендикулярно до зовнішньої стіни; природне - у випадку однорядного розташування робочих місць з ЕОМ по довжині дисплейної зали на відстані 0,8-1,0 м від зовнішньої стіни перпендикулярно до неї. Для штучного освітлення дисплейних залів, як правило, повинна застосовуватися система загального освітлення. Лише на робочих місцях користувачів, де відбувається робота з первинною документацією, зокрема з друкарськими або рукописними текстами, слід використовувати системи комбінованого освітлення. Освітленість робочих місць в горизонтальній площині на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути не менше ніж 400 лк, вертикальне освітлення у площині екранів ЕОМ - 300 лк. Показник дискомфорту освітленості, що характеризує ступінь виблиску, має становити не більше ніж 40 ум. од., яскравість екранів моніторів повинна складати до 200 кд/м2. На рівень освітлення дисплейних класів суттєво впливає колірне оформлення ін- тер ’єру та обладнання, передусім їх відбивна здатність. Для зменшення ступеня поглинання світла стелю та стіни вище панелей, якщо вони не облицьовані звукопо- глинаючим матеріалом, слід фарбувати білою водоемульсійною фарбою, коефіцієнт відбиття якої не перевищує 0,7. Перевагу слід віддавати холодним тонам: світло-голу- бому, світло-зеленому та світло-сірому. Лише в окремих випадках допускається фарбування стін світло-жовтим і світло-бежевим кольором або кольором слонової кістки. Стіни, розташовані навпроти екрана монітора, забороняється фарбувати у темні тони фарб, коефіцієнт відбиття яких становить 0,3-0,4. Віконні рами та підвіконня слід фарбувати білою олійною фарбою. На віконних прорізях обов’язково розташовують штори, що за своїм кольором повинні гармоніювати з кольором стін. He дозволяється застосовувати для вікон штори чорного кольору. Класна дошка повинна бути темно-зеленого або темно-коричневого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,4, столи повинні мати колір натуральної деревини, голубий, світло-зелений або світло-сірий кольри з коефіцієнтом відбиття 0,45-0,5. Отже, для фарбування великих площ (стеля, стіни, робочі поверхні) використовують малонасичені (основні) кольори, для невеликих ділянок - середньонасичені (додаткові) кольори, для малих за площею поверхонь - насичені (акцентуйовані) кольори. У разі розміщення освітлювальних установок в дисплейних залах слід використовувати систему загального освітлення: стельові або підвісні люмінесцентні світильники, що рівномірно розташовані по стелі рядками паралельно віконним прорізам, проекція яких не припадає безпосередньо на екран монітора. Застосовувати системи місцевого освітлення під час роботи з ЕОМ у дисплейному приміщенні не рекомендується. Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: світильники прямого світла - П, світильники переважно прямого світла - H та світильники переважно відбитого світла - В. При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями. Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами. Використання світильників без роз- сіювачів та екранних сіток забороняється. Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися металогалогено- ві лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° відносно вертикалі у подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/м2, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40°. Коефіцієнт запасу для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1,4. Коефіцієнт пульсації не повинен перевищувати 5 % і має забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення. При відсутності світильників з високочастотними пускорегулювальними апаратами лампи багатолампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40°. Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного або штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/м2. І нарешті, потрібно використовувати систему вимикачів, що дозволяють регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також освітлювати лише потрібні для роботи зони приміщення. Світильники повинні звільнятися від пилу не менше ніж 2-3 рази на рік, лампи, що згоріли, мають своєчасно замінюватися новими. З метою забезпечення гігієнічних вимог щодо освітлення робочих місць користувачів ЕОМ слід у кожному конкретному випадку виконувати відповідні світлотехнічні розрахунки, які ураховують особливості розташування та експлуатації світильників. Параметри мікроклімату в дисплейних залах повинні зумовлювати комфортне теплове самопочуття організму працівників. Тому оптимальна температура повітря в цих приміщеннях становить 21-24 °С, допустима температура - 18-25 °С, відносна вологість - 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,05-0,2 м/с. Нормативні параметри мікроклімату для приміщень з ЕОМ наведені в таблиці 51. Для забезпечення вищезазначених параметрів мікрокліматичних умов, якісного складу повітря, а також створення оптимального аероіонного режиму необхідно систематично перед початком трудової діяльності або навчальних занять та після кожної години роботи, незалежно від погодних умов, здійснювати наскрізне провітрювання приміщень через відкриті фрамуги або кватирки тривалістю не менше 10 хвилин.
Таблиця 51 У | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||