Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності

• Название: Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
• Дата: 18.08.2022
• Размер: 3.48 Mb.
• Имя файла: 116_xgi.docx
• Тип: Документы; #648285
• страница: 39 из 59

Група А - радіонукліди з мінімально-значущою активністю на робочому місці, яка становить 1 кБк;

Група Б - радіонукліди з мінімально-значущою активністю на робочому місці, що складає 10 кБк;

Група В - радіонукліди з мінімально-значущою активністю на робочому місці, яка становить 100 кБк;

Група Г- радіонукліди з мінімально-значущою активністю на робочому місці, що складає 1000 кБк;

У
Класи робіт у разі використання відкритих джерел іонізуючого випромінювання
сі роботи з використанням відкритих джерел поділяються на 3 класи. Причому клас робіт встановлюється органами Державної санітарно-епідеміологічної служби відповідно до вимог, наведених в таблиці 48.

Група ра­діаційної небезпеки	Мінімально значуща ак­тивність, кБк	Активність на робочому місці, кБк
		Клас робіт
		І	II	III
А	1	Понад IO5	Від 100 до IO5	Від 1 до 100
Б	10	Понад IO6	Від IO3до IO6	Від 10 до IO3
В	100	Понад IO7	Від IO4 до IO7	Від 100 до IO4
Г	IO3	Понад IO8	Від IO5 до IO8	Від IO3 до IO5

Таблиця 48


Примітка:

1. 
   У випадку виконання простих операцій з рідинами (без випарювання, перегонки тощо) допускається збіль­шення активності на робочому місці в 10 разів.
   
2. 
   Під час здійснення простих операцій з одержання і розфасування окремих порцій короткоіснуючих радіону­клідів медичного призначення з генераторів, що мають нормативно-технічну та експлуатаційну документацію, до­пускається збільшення активності на робочому місці у 20 разів. Клас робіт визначається за максимальною активністю дочірнього радіонукліда, що вимивається (елюїрується) одночасно.
   
3. 
   У разі збереження відкритих джерел допускається збільшення активності у 100 разів.
   
4. 
   Для числових значень, наведених у колонці “Активність на робочому місці, кБк” вважається, що нижні межі діапазонів входять у діапазони, а верхні - не входять.
   

Сумарна активність радіонуклідів на робочому місці встановлюється за величи­ною максимальної активності, яка може одночасно бути присутньою. Певним класом робіт визначаються і вимоги до розміщення та обладнання приміщень, в яких прово­дяться роботи з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання.

Так, роботи III класу мають проводитися в окремих приміщеннях, які відповіда­ють вимогам, що встановлені для хімічних лабораторій та передбачають виділення окремих приміщень (місць) для збереження і фасування розчинів. Приміщення для здійснення робіт III класу можуть мати однозональне планування з обладнанням в них душової і загальної припливно-витяжної вентиляції. Роботи, пов’язані з можли­вим радіоактивним забрудненням повітря (операції з порошками, випарювання роз­чинів, роботи з леткими речовинами тощо), повинні проводитися у спеціально облад­наних витяжних шафах.

Роботи II класу мають відбуватися у приміщеннях, розташованих в окремій час­тині будинку ізольовано від інших його помешкань. Планування виробничих при­міщень для проведення робіт II класу повинне бути одно- або двозональним. Дво- зональне планування забезпечує відокремлення зони обладнання і ремонту (перша зона - приміщення для періодичного обслуговування персоналом) від зони обслуго­вування (друга зона - приміщення для постійного перебування персоналу протягом усієї робочої зміни). В зоні обслуговування повинні бути розміщені санітарний шлюз, санпропускник або душова і пункт радіаційного контролю на виході. У зоні устатку­вання і ремонту мають бути обладнані витяжні шафи або бокси.

У випадку одночасного проведення на одному підприємстві робіт II і III класів, що пов’язані з єдиною технологією, необхідно виділити загальний блок приміщень, об­ладнаних згідно з вимогами щодо виконання робіт II класу.

Роботи І класу повинні проводитися в окремому будинку або в ізольованій частині будинку з окремим входом через санпропускник. Робочі приміщення мають бути об­ладнані герметичними боксами, камерами, каньйонами та іншим герметичним устат­куванням. Виробничі приміщення, призначені для виконання робіт І класу, як прави­ло, поділяються на три зони:

Перша зона - приміщення, які не обслуговуються, де розташовується техноло­гічне устаткування і комунікації, що є основними джерелами випромінювання та радіоактивного забруднення. Перебування персоналу в приміщеннях, які не обслу­говуються, при працюючому технологічному устаткуванні не допускається. Лише у виняткових випадках допускається відвідування приміщень, що не обслугову­ються, персоналом при працюючому технологічному устаткуванні за спеціальни­ми допусками для огляду (ремонту) обладнання, за умови наявності типових про­грам, затверджених адміністрацією підприємства, а також з урахуванням потреби в обов’язковому здійсненні додаткових протирадіаційних організаційно-технічних захисних заходів.

Друга зона - приміщення для періодичного обслуговування персоналом, що при­значені для ремонту забрудненого устаткування, виконання робіт, пов’язаних з роз­криванням технологічного устаткування (вузлів завантаження і вивантаження раді­оактивних матеріалів), тимчасового зберігання сировини, радіоактивних відходів і готової продукції.

Третя зона - приміщення для постійного перебування персоналу протягом усі­єї зміни (операторські, пульти керування), в яких розташовуються адміністративні і службові приміщення, оздоровчий пункт, майстерні для ремонту чистого устаткуван­ня та апаратури, складські приміщення для зберігання нерадіоактивних матеріалів, центральний пункт керування, електротехнічні приміщення, системи припливної вентиляції та вентиляційні агрегати витяжної системи.

Для виключення можливого виносу забруднення з приміщень другої зони у приміщен­ня третьої зони між ними обов’язково повинен бути установлений санітарний шлюз.

Під час проектування та експлуатації приміщень, призначених для виконання ро­біт І класу, на великомасштабних виробництвах ядерно-паливного комплексу залеж­но від призначення ядерної установки, кількості, токсичності та якості утримання на­явних речовин може бути використаний дво- або тризональний принцип планування робочих приміщень.

У разі двозонального планування виділяється певна категорія приміщень, що не обслуговуються, а приміщення, які обслуговуються, поділяються на дві категорії: приміщення для періодичного обслуговування персоналом, призначені для ремонту забрудненого устаткування, а також для тимчасового зберігання сировини, радіоак­тивних відходів і готової продукції, та приміщення для постійного перебування пер­соналу протягом усієї робочої зміни.

Під час проектування та експлуатації приміщень, призначених для виконання робіт І класу в закладах охорони здоров’я, повинні враховуватися особливості, властиві для робіт, що виконуються з відкритими радіоактивними речовинами. Тому найбільш до­цільним також є двозональне планування. У цьому випадку приміщення слід поділяти на 2 категорії: приміщення для періодичного обслуговування персоналу, призначені для зберігання і фасування радіоактивних речовин, а також для дезактивації забрудне­ного устаткування, та приміщення для постійного обслуговування персоналу протя­гом робочого дня (палати з пацієнтами, яким уведені радіоактивні речовини, тощо).

У разі загального планування приміщень для виконання робіт І класу повинні бути передбачені спеціальні санітарні шлюзи та санітарні пропускники для забезпечення необхідного санітарного режиму. Рух персоналу через шлюзові приміщення має бути організований таким чином, щоб запобігти забрудненню радіоактивними речовинами більш чистих приміщень.

Під час планування та експлуатації приміщень, призначених для виконання робіт І класу, має бути забезпечений високий ступінь ефективності ізоляції або “стримуван­ня” активності, який досягається за допомогою системи статичних (устаткування, сті­ни, перекриття приміщень) і динамічних (вентиляція і газоочищення) бар’єрів. Тех­нологічне устаткування, що використовується для ізоляції активності, повинне мати певний ступінь герметичності, який задано проектом. У разі порушення режимного ступеня герметичності кожного з бар’єрів або засобів захисту, роботи мають бути не­гайно припинені.

Першим ізолюючим бар ’єром при виконанні робіт з рідкими радіоактивними ре­човинами повинно бути герметичне устаткування (ємності, трубопроводи тощо) та пов’язане з ним обладнання для збирання і обробки скидних газів, при виконанні

робіт з твердими радіоактивними речовинами - рукавичковий бокс, а також камера або контейнер для їх зберігання.

Другий ізолюючий бар ’єр утворюють стінки боксів або камер та систем вентиляції, що пов’язані з ними.

Третім ізолюючим бар'єром є конструкції приміщень другої та третьої зон, будин­ків, а також систем вентиляції, що пов’язані з ними.

Ефективність захисних бар’єрів має забезпечуватися на проектному рівні і контро­люватися у процесі виконання робіт з відкритими джерелами іонізуючого випромі­нювання.

На підприємствах, де проводяться роботи з відкритими джерелами, приміщення для робіт кожного класу необхідно зосередити в одному місці. Якщо на підприємстві передбачене улаштування приміщень для робіт усіх трьох класів, останні повинні бути розділені відповідно до передбаченого класу робіт.

Приміщення, в яких розташовані джерела іонізуючих випромінювань, контейнери та спеціальний транспорт, в обов’язковому порядку повинні мати відповідний знак радіаційної небезпеки (рис. 27).