Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності

• Название: Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
• Дата: 18.08.2022
• Размер: 3.48 Mb.
• Имя файла: 116_xgi.docx
• Тип: Документы; #648285
• страница: 37 из 59

Гігієна та охорона праці медичного персоналу під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та приладами для променевої діагностики

За даними сучасних інформаційних джерел, стан променевої діагностики в Україні необхідно визнати таким, який не в повній мірі відповідає світовим стандартам. При­чому однією з головних причин цього є те, що променеві дослідження слід вважати однією з найбільш капіталомістких галузей системи охорони здоров’я. Зрозуміло, що за таких умов наявність науково-обґрунтованих нормативів з питань гігієни та охо-

рони праці під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та приладами для променевої діагностики відіграє надзвичайно вагому роль у запобіганні виник­нення найбільш імовірних зрушень у стані здоров’я. Важливе місце в раціональному розв’язанні означених проблем має і цілий ряд законодавчих документів, галузевих наказів, а також санітарних норм і правил. Зокрема, до їх числа необхідно віднести Закон України ’’Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” (1998), Наказ Міністерства охорони здоров’я України №340 від 28.11.1997 року “Про удо­сконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії*”, Норми радіаційної безпеки України (1997), а також Основні санітарні правила протирадіацій­ного захисту України (2001).

Проте ураховуючи, що питома вага рентгенодіагностичних досліджень у форму­ванні колективної дози опромінення населення України за рахунок штучних джерел іонізуючої радіації складає близько 75 % від їх сумарної величини, виникла нагальна потреба в розробці Національної програми розвитку служби променевої діагностики.

В останні роки в лікувально-профілактичних закладах системи охорони здоров’я функціонувало 2461 рентгенологічних кабінетів (відділень). В Україні щорічно понад 15 млн. чоловік підлягає проведенню профілактичної флюорографії, на 10700 наявних рентгендіагностичних апаратів припадає 4500 лікарів-рентгенологів. Якщо до цієї ко­горти фахівців додати ще й допоміжний медичний і технічний персонал, що працює у відповідних кабінетах (відділеннях), стає зрозумілим, наскільки важливим є розро­блення, наукове обґрунтування та повсякденне запровадження ефективних і доцільних заходів щодо гігієни та охорони їх праці, основою яких слід вважати запобігання впли­вові специфічних негативних виробничих чинників, що не відчуваються людиною, од­нак загрожують виникненням суттєвих ускладнень та незворотних процесів. Певна річ, вдосконалення служби променевої діагностики, і відповідно гігієни та охорони праці персоналу, базується і на належному фінансуванні галузі.

Тому запропоновані наступні головні напрямки (етапи) перебудови служби про­меневої діагностики:

1. 
   етап: виконання в повному обсязі наказу Міністерства охорони здоров’я Украї­ни “Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої те­рапії*” і, в першу чергу, створення відділів променевої діагностики, передусім у вели­ких лікувально-профілактичних закладах, з метою інтеграції можливостей та підви­щення ефективності діяльності конвекційної рентгено- і ультразвукової діагностики, комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії.
   
2. 
   етап: реалізація короткотермінових завдань, які полягають у закінченні переро­блення діючих, але застарілих санітарних норм і правил щодо організації роботи та екс­плуатації рентгенодіагностичних апаратів у дільничних, районних, міських та обласних лікарнях з використанням підсилювачів рентгенівського зображення, модернізація пар­ку флюорографічної апаратури, встановлення мамографів, комп’ютерних і магнітно- резонансних томографів та сучасних апаратів для ультразвукової діагностики.
   

Слід зауважити, що основні заходи щодо профілактики негативного впливу різних джерел іонізуючого випромінювання повинні базуватися на провідних положеннях Закону України ^itIJpo захист людини від впливу іонізуючих випромінювань ”, який міс­тить наступні положення.

У статті 1 розділу І “Загальні положення ” наведено визначення та тлумачення основних термінів, які використовуються: іонізуюче випромінювання, втручання, ефективна доза опромінення тощо. Зокрема, термін “професійне опромінення” озна­чає опромінення персоналу в процесі здійснення його трудової діяльності.

Статті 2 і 3 визначають сферу дії Закону, який регулює правові відносини між дер­жавою, юридичними і фізичними особами, що виникають у процесі виконання без­посередньої діяльності та визначає права працівників на забезпечення захисту від впливу іонізуючого випромінювання. Зокрема, передбачається компенсація за пере­вищення встановлених норм меж опромінення та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дії різних видів доз іонізуючих випромінювань.

Статті 5, 6 і 7 розділу II “Основні дозові межі опромінення та рівня втручання ” містять пояснення щодо основних дозових меж опромінення населення та персоналу, який контактує з джерелами іонізуючого випромінювання, правил залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків.

Так, основна дозова межа індивідуального опромінення населення не має пере­вищувати 1 мЗв, разом з тим дозова межа медичного персоналу не повинна бути більшою за 20 мЗв, при цьому для медичного персоналу допускається її збільшення до 50 мЗв, в тому випадку, якщо середньорічна доза опромінення протягом 5 років поспіль не перевищує 20 мЗв. Залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків допускається лише на добровільних засадах або за контрактом, в якому обу­мовлюється можлива доза опромінення протягом усього часу роботи. До подібних робіт допускаються особи віком не менше ніж 18 років, які не мають медичних проти­показань. Суворо заборонено залучати до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків жінок дітородного віку.

В статті 13 розділу III "Забезпечення захисту людини від впливу іонізуючих випро­мінювань” передбачені обов’язкові для лікувально-профілактичних закладів види ді­яльності, що полягають у:

• 
  здійсненні контролю та обліку індивідуальних доз опромінення персоналу;
  
• 
  організації проведення попередніх та періодичних медичних оглядів персоналу;
  
• 
  регулярному інформуванні персоналу щодо рівнів іонізуючого випромінюван­ня на робочих місцях та значень отриманих ними доз опромінення.
  

Обов 'язки юридичних і фізичних осіб щодо захисту людини у випадку виникнення радіаційних аварій, внаслідок впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних мате­ріалах, харчових продуктах, продовольчій сировині та питній воді викладені, у стат­тях 14, 15 і 16 розділу III, в яких передбачено, що обов’язковим є створення науково обґрунтованих планів захисту персоналу і населення від потенційно можливих аварій та їх наслідків, і, зокрема, забезпечення наявності на місцях засобів оповіщення, за­безпечення ліквідації наслідків радіаційних аварій, медичного та індивідуального за­хисту, засобів індивідуального дозиметричного контролю тощо.

У статтях 19 і 21 розділу IV “Компенсація та відшкодування шкоди ” викладені вимоги щодо встановлення компенсацій за перевищення річної основної дози межі опромінення у випадках виконання професійної діяльності в небезпечних умовах. Зо­крема, передбачені виплати 1-2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кож­

ний мЗв перевищення річної дозової межі опромінення. Особи, винні у порушенні законодавства щодо захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Для керівників лікувально-профілактичних та вищих навчальних закладів медично­го профілю, працівників, які контактують з джерелами іонізуючих випромінювань, на­стільною книгою мають бути відповідні Норми радіаційної безпеки України (НРБУ).

Зараз такими є норми радіаційної безпеки, які затверджені в 1997 році (НРБУ-97), визначають систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства загалом та встанов­люють 2 підходи до забезпечення протирадіаційного захисту, що принципово від­мінні за змістом:

1. 
   підхід: забезпечення протирадіаційного захисту під час виконання будь-яких ви­дів практичної діяльності в умовах нормальної експлуатації індустріальних та медич­них джерел іонізуючого випромінювання;
   
2. 
   підхід: забезпечення протирадіаційного захисту під час виконання будь-яких ви­дів діяльності в умовах аварійних ситуацій.
   

Необхідно відзначити, що відповідно до НРБУ-97 встановлюються наступні кате­горії осіб, які зазнають опромінення:

Категорія А (персонал) - особи, які безпосередньо постійно або тимчасово пра­цюють з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерела­ми іонізуючих випромінювань, але, у зв’язку з розташуванням робочих місць у при­міщеннях та на промислових майданчиках з об’єктами, що пов’язані з радіаційно- ядерними технологіями, можуть отримувати додаткові опромінення.

Категорія В - все населення.

Для визначених категорій осіб передбачені певні ліміти доз опромінення, які на­ведені в таблиці 46.

Н
Ліміти доз опромінення, мЗв/ рік
еобхідно підкреслити, що особи, молодші за 18 років, не допускаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання.

	Категорія осіб
Ліміти доз опромінення	А	Б	В
Ліміт ефективної дози	20	2	1
Ліміт ефективної дози навколишнього опромінення:
- для кришталика ока	150	15	15
- для шкіри	500	50	50
- для кистей та стоп	500	50	-

Таблиця 46

Крім того визначено, що для персоналу категорії А радіоактивне забруднення їх шкіри, спецодягу та робочих поверхонь не повинно перевищувати певних допусти­мих рівнів, зазначених у таблиці 47.


Таблиця 47

Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту протягом робочої зміни, част. хв ^_1см ²

Об’єкт забруднення	у-активні радіонукліди		Р-активні радіонукліди
	окремі *	інші
Неушкоджена шкіра, спеціальна білизна, рушники, внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту	1	1		100
Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту	5	20		800
Поверхні приміщень для постійного перебування персоналу, обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття	5	20		2000
Поверхні приміщень для періодичного перебування персоналу та обладнання, що розміщене в них	50	200		8000
Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту	50	200		10000