Главная страница
Навигация по странице:

  • Ліміти доз опромінення, мЗв/ рік

  • Категорія осіб

  • Таблиця 46

  • Таблиця 47

  • Об’єкт забруднення

  • Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності


    Скачать 3.48 Mb.
    НазваниеОдним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
    Дата18.08.2022
    Размер3.48 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файла116_xgi.docx
    ТипДокументы
    #648285
    страница37 из 59
    1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   59


    Гігієна та охорона праці медичного персоналу під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та приладами для променевої діагностики

    За даними сучасних інформаційних джерел, стан променевої діагностики в Україні необхідно визнати таким, який не в повній мірі відповідає світовим стандартам. При­чому однією з головних причин цього є те, що променеві дослідження слід вважати однією з найбільш капіталомістких галузей системи охорони здоров’я. Зрозуміло, що за таких умов наявність науково-обґрунтованих нормативів з питань гігієни та охо-

    рони праці під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та приладами для променевої діагностики відіграє надзвичайно вагому роль у запобіганні виник­нення найбільш імовірних зрушень у стані здоров’я. Важливе місце в раціональному розв’язанні означених проблем має і цілий ряд законодавчих документів, галузевих наказів, а також санітарних норм і правил. Зокрема, до їх числа необхідно віднести Закон України ’’Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” (1998), Наказ Міністерства охорони здоров’я України №340 від 28.11.1997 року “Про удо­сконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії*”, Норми радіаційної безпеки України (1997), а також Основні санітарні правила протирадіацій­ного захисту України (2001).

    Проте ураховуючи, що питома вага рентгенодіагностичних досліджень у форму­ванні колективної дози опромінення населення України за рахунок штучних джерел іонізуючої радіації складає близько 75 % від їх сумарної величини, виникла нагальна потреба в розробці Національної програми розвитку служби променевої діагностики.

    В останні роки в лікувально-профілактичних закладах системи охорони здоров’я функціонувало 2461 рентгенологічних кабінетів (відділень). В Україні щорічно понад 15 млн. чоловік підлягає проведенню профілактичної флюорографії, на 10700 наявних рентгендіагностичних апаратів припадає 4500 лікарів-рентгенологів. Якщо до цієї ко­горти фахівців додати ще й допоміжний медичний і технічний персонал, що працює у відповідних кабінетах (відділеннях), стає зрозумілим, наскільки важливим є розро­блення, наукове обґрунтування та повсякденне запровадження ефективних і доцільних заходів щодо гігієни та охорони їх праці, основою яких слід вважати запобігання впли­вові специфічних негативних виробничих чинників, що не відчуваються людиною, од­нак загрожують виникненням суттєвих ускладнень та незворотних процесів. Певна річ, вдосконалення служби променевої діагностики, і відповідно гігієни та охорони праці персоналу, базується і на належному фінансуванні галузі.

    Тому запропоновані наступні головні напрямки (етапи) перебудови служби про­меневої діагностики:

    1. етап: виконання в повному обсязі наказу Міністерства охорони здоров’я Украї­ни “Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої те­рапії*” і, в першу чергу, створення відділів променевої діагностики, передусім у вели­ких лікувально-профілактичних закладах, з метою інтеграції можливостей та підви­щення ефективності діяльності конвекційної рентгено- і ультразвукової діагностики, комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії.

    2. етап: реалізація короткотермінових завдань, які полягають у закінченні переро­блення діючих, але застарілих санітарних норм і правил щодо організації роботи та екс­плуатації рентгенодіагностичних апаратів у дільничних, районних, міських та обласних лікарнях з використанням підсилювачів рентгенівського зображення, модернізація пар­ку флюорографічної апаратури, встановлення мамографів, комп’ютерних і магнітно- резонансних томографів та сучасних апаратів для ультразвукової діагностики.

    Слід зауважити, що основні заходи щодо профілактики негативного впливу різних джерел іонізуючого випромінювання повинні базуватися на провідних положеннях Закону України itIJpo захист людини від впливу іонізуючих випромінювань ”, який міс­тить наступні положення.

    У статті 1 розділу І “Загальні положення ” наведено визначення та тлумачення основних термінів, які використовуються: іонізуюче випромінювання, втручання, ефективна доза опромінення тощо. Зокрема, термін “професійне опромінення” озна­чає опромінення персоналу в процесі здійснення його трудової діяльності.

    Статті 2 і 3 визначають сферу дії Закону, який регулює правові відносини між дер­жавою, юридичними і фізичними особами, що виникають у процесі виконання без­посередньої діяльності та визначає права працівників на забезпечення захисту від впливу іонізуючого випромінювання. Зокрема, передбачається компенсація за пере­вищення встановлених норм меж опромінення та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дії різних видів доз іонізуючих випромінювань.

    Статті 5, 6 і 7 розділу II “Основні дозові межі опромінення та рівня втручання ” містять пояснення щодо основних дозових меж опромінення населення та персоналу, який контактує з джерелами іонізуючого випромінювання, правил залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків.

    Так, основна дозова межа індивідуального опромінення населення не має пере­вищувати 1 мЗв, разом з тим дозова межа медичного персоналу не повинна бути більшою за 20 мЗв, при цьому для медичного персоналу допускається її збільшення до 50 мЗв, в тому випадку, якщо середньорічна доза опромінення протягом 5 років поспіль не перевищує 20 мЗв. Залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків допускається лише на добровільних засадах або за контрактом, в якому обу­мовлюється можлива доза опромінення протягом усього часу роботи. До подібних робіт допускаються особи віком не менше ніж 18 років, які не мають медичних проти­показань. Суворо заборонено залучати до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків жінок дітородного віку.

    В статті 13 розділу III "Забезпечення захисту людини від впливу іонізуючих випро­мінювань” передбачені обов’язкові для лікувально-профілактичних закладів види ді­яльності, що полягають у:

    • здійсненні контролю та обліку індивідуальних доз опромінення персоналу;

    • організації проведення попередніх та періодичних медичних оглядів персоналу;

    • регулярному інформуванні персоналу щодо рівнів іонізуючого випромінюван­ня на робочих місцях та значень отриманих ними доз опромінення.

    Обов 'язки юридичних і фізичних осіб щодо захисту людини у випадку виникнення радіаційних аварій, внаслідок впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних мате­ріалах, харчових продуктах, продовольчій сировині та питній воді викладені, у стат­тях 14, 15 і 16 розділу III, в яких передбачено, що обов’язковим є створення науково обґрунтованих планів захисту персоналу і населення від потенційно можливих аварій та їх наслідків, і, зокрема, забезпечення наявності на місцях засобів оповіщення, за­безпечення ліквідації наслідків радіаційних аварій, медичного та індивідуального за­хисту, засобів індивідуального дозиметричного контролю тощо.

    У статтях 19 і 21 розділу IV “Компенсація та відшкодування шкоди ” викладені вимоги щодо встановлення компенсацій за перевищення річної основної дози межі опромінення у випадках виконання професійної діяльності в небезпечних умовах. Зо­крема, передбачені виплати 1-2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кож­

    ний мЗв перевищення річної дозової межі опромінення. Особи, винні у порушенні законодавства щодо захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

    Для керівників лікувально-профілактичних та вищих навчальних закладів медично­го профілю, працівників, які контактують з джерелами іонізуючих випромінювань, на­стільною книгою мають бути відповідні Норми радіаційної безпеки України (НРБУ).

    Зараз такими є норми радіаційної безпеки, які затверджені в 1997 році (НРБУ-97), визначають систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства загалом та встанов­люють 2 підходи до забезпечення протирадіаційного захисту, що принципово від­мінні за змістом:

    1. підхід: забезпечення протирадіаційного захисту під час виконання будь-яких ви­дів практичної діяльності в умовах нормальної експлуатації індустріальних та медич­них джерел іонізуючого випромінювання;

    2. підхід: забезпечення протирадіаційного захисту під час виконання будь-яких ви­дів діяльності в умовах аварійних ситуацій.

    Необхідно відзначити, що відповідно до НРБУ-97 встановлюються наступні кате­горії осіб, які зазнають опромінення:

    Категорія А (персонал) - особи, які безпосередньо постійно або тимчасово пра­цюють з джерелами іонізуючих випромінювань.

    Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерела­ми іонізуючих випромінювань, але, у зв’язку з розташуванням робочих місць у при­міщеннях та на промислових майданчиках з об’єктами, що пов’язані з радіаційно- ядерними технологіями, можуть отримувати додаткові опромінення.

    Категорія В - все населення.

    Для визначених категорій осіб передбачені певні ліміти доз опромінення, які на­ведені в таблиці 46.

    Н
    Ліміти доз опромінення, мЗв/ рік
    еобхідно підкреслити, що особи, молодші за 18 років, не допускаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання.




    Категорія осіб

    Ліміти доз опромінення

    А

    Б

    В

    Ліміт ефективної дози

    20

    2

    1

    Ліміт ефективної дози навколишнього опромінення:










    - для кришталика ока

    150

    15

    15

    - для шкіри

    500

    50

    50

    - для кистей та стоп

    500

    50

    -

    Таблиця 46


    Крім того визначено, що для персоналу категорії А радіоактивне забруднення їх шкіри, спецодягу та робочих поверхонь не повинно перевищувати певних допусти­мих рівнів, зазначених у таблиці 47.


    Таблиця 47

    Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту протягом робочої зміни, част. хв _1см

    2

    Об’єкт забруднення

    у-активні

    радіонукліди

    Р-активні

    радіонукліди

    окремі *

    інші

    Неушкоджена шкіра, спеціальна білизна, рушники, внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту

    1

    1

    100

    Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту

    5

    20

    800

    Поверхні приміщень для постійного перебування персоналу, обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття

    5

    20

    2000

    Поверхні приміщень для періодичного перебування персоналу та обладнання, що розміщене в них

    50

    200

    8000

    Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту

    50

    200

    10000
    1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   59


    написать администратору сайта