Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
Нормативні значення площі лекційних аудиторій (на 1 студента) Нормативні значення площ препараторських приміщень при лекційних аудиторіях ільшість лекцій студентам вищих медичних навчальних закладів мають читатися із використанням різноманітного унаочнення та демонстраційного матеріалу (хімічні реакції, фізіологічні досліди на тваринах тощо), і тому аудиторії, призначені для подібних лекційних занять, повинні мати препараторські, що забезпечені 2 виходами: один безпосередньо веде до аудиторії, другий - виходить у коридор (табл. 42).
Таблиця 42 Препараторські лекційних аудиторій є важливою складовою комплексу заходів щодо забезпечення безпеки та охорони праці і залежно від їх профілю повинні мати відповідне обладнання (витяжні шафи, лабораторні столи, питне та гаряче водопостачання, контури заземлення тощо). Доцільно також передбачити при лекційних аудиторіях кімнату для відпочинку лектора, а також очікувальну для хворих, які з демонстраційною метою прибули на лекцію з клінічних дисциплін. Належні мікрокліматичні умови як лекційних аудиторій, так і навчальних лабораторій залежать не тільки від їх розмірів, але й, передусім, від правильної комплектації меблями та обладнанням, що прийнято вважати однією з головних вимог гігієни робочого місця студента та забезпечення протипожежного захисту і евакуації студентів у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Тому відстань між спинками крісел, що розміщені в лекційних аудиторіях, має бути не меншою ніж 90 см, за наявності демонстраційного стола, підлога від аудиторної дошки до другого ряду місць повинна бути горизонтальною, лава з пюпітром на 1 місце повинна мати такі розміри: ширина - 55 см, висота нижнього краю пюпітра над підлогою - 75 см. Нарешті, розмір столів на кожне місце в аудиторіях та кабінетах має становити: ширина - не менше 50 см, довжина - 60 см, висота - 75 см. Вищі медичні навчальні заклади, як і більшість інших навчальних закладів, в останні роки проводять реконструкції споруд та капітальне будівництво, переобладнують навчальні приміщення. В таких умовах широкого застосування набувають сучасні будівельні та оздоблювальні матеріали (силікатна цегла, полівінілацетатні композиції, лінолеумні покриття тривалого використання, гіпсокартонні системи тощо). Для виготовлення аудиторних меблів все частіше використовуються ламіновані багатошарові фанеропильні матеріали та пластичні маси. Такі матеріали виготовлені на основі значної кількості синтетичних клеєподібних гіпоксидних сумішей та барвників. Тому в усіх випадках на використання означених матеріалів слід мати сертифікат якості та дозвіл державної санітарно-епідеміологічної служби, адже застосування матеріалів, що не погоджені та містять надлишок шкідливих включень, може суттєво погіршувати мікроклімат приміщень, і особливо хімічний склад повітря. Зрозуміло, розміри та оснащення навчальних кабінетів і лабораторій мають свої особливості, які залежать від профілю окремих кафедр та тематики занять. За таких обставин досить важко в повній мірі викласти всі особливості, що мають місце. Однак у будь-якому випадку слід відзначити, той факт що лабораторні приміщення кафедр хімії або експериментальні хімічні лабораторії доцільно розташовувати на верхніх поверхах, облаштовуючи їх витяжними шафами, а повітропроводи виносити вище рівня даху. Вельми доцільним є винесення в окремі споруди анатомічних залів, прозекторських кафедр патологічної анатомії та судової медицини або розташовування їх на непрохідних окремих поверхах з обов’язковим улаштуванням витяжної вентиляції. Лабораторні кімнати кафедр фізики та навчальні кімнати з фізіотерапії необхідно забезпечити захистом від впливу електромагнітного випромінювання, температурних перепадів, звукового тиску та вібрації відповідно до вимог існуючих нормативних документів. Дані щодо орієнтовних площ навчальних лабораторій викладені в таблиці 43. Однак слід зауважити, що більш адресне визначення їх загальних розмірів та площ на одне робоче місце повинно проводитися з урахуванням специфіки приміщень. Згідно з будівельними нормами і правилами, крім навчальних приміщень для студентів, у вищих медичних навчальних закладах передбачається розташування ряду приміщень (кабінетів) для викладачів та допоміжного персоналу кафедр. Перелік таких приміщень залежить від потужності та профілю закладу загалом та кафедр зокрема, проте, як правило, має бути передбачене розміщення: кабінету завідувача кафедри (18-24 м2), доцентських, асистентських та викладацьких (виходячи з розрахунку 4 м2 на 1 викладача), а також навчально-методичного кабінету (54 м2). Решта необхідних Таблиця 43 приміщень визначається на стадії замовлення на проектування забудови або її реконструкції з урахуванням специфіки кафедри (кафедральний музей, препараторські, матеріальні, мийні тощо).
З Орієнтовні площі навчальних лабораторій та кабінетів вищих медичних навчальних закладів метою створення належних мікрокліматичних умов приміщень, а також забезпечення швидкої та ефективної евакуації присутніх у разі виникнення екстремальних ситуацій у навчальних спорудах слід передбачити наявність рекреаційних приміщень, коридорів, сходових маршів, що мають відповідні розміри. Як правило, кращий мікроклімат, чистіше повітря та оптимальні умови природного освітлення створюються у навчальних спорудах, коридори яких мають однобічну або частково однобічну забудову. Крім того, будівельними нормами передбачається улаштування рекреаційних залів, виходячи із розрахунку 0,5 м2на 1 студента. Аудиторії, що мають понад 100 місць, та актові зали повинні мати не менше 2-х евакуаційних виходів, причому шляхи евакуації з аудиторій та актових залів не повинні пролягати через навчальні або службові приміщення. Балкони (верхні яруси та амфітеатри) лекційних, спортивних, актових або гля- дацьких залів також повинні мати не менше 2-х евакуаційних виходів. І нарешті, слід зазначити, що ширина коридорів повинна бути не менше ніж 1,4 м, а ширина коридорних переходів - не менше ніж 2,2 м. Крім того, розглядаючи основні положення щодо забезпечення протипожежної безпеки, необхідно відмітити, що у випадку розташування вищого медичного навчального закладу у приміській зоні, де в радіусі 3 км відсутні протипожежні частини, він повинен мати у своїй власності подібну структуру. Всі споруди повинні мати протипожежну сигналізацію, пожежну водопровідну мережу та гідранти згідно із будівельними нормами. В аудиторіях, що розраховані на 50 і більше місць, дозволено використання деревини лише за умов її попередньої обробки антипіренами, а оздоблення актових залів та лекційних аудиторій дозволяється тільки за умов використання вогнетривких матеріалів за погодженням з пожежною інспекцією. Для створення комфортних умов перебування у навчальних спорудах слід передбачити: наявність на кожному поверсі санітарних блоків, де мають бути розміщені туалети з умивальниками, виходячи із розрахунку - 1 унітаз на ЗО жінок та 1 унітаз і 1 пісуар на 40 чоловіків (туалети для викладачів улаштовуються окремо), та спеціальних місць для зберігання дезінфікуючих і мийних матеріалів, а також інвентарю для прибирання; забезпечення харчуванням студентів, викладачів та допоміжного персоналу у буфетах та їдальнях, кількість посадочних місць в яких повинно становити 20 % від загальної чисельності колективу, в тому числі в їдальнях для студентів та обслуговуючого персоналу - 13 %, в їдальнях для професорсько-викладацького складу - 1 %, в дієтичних їдальнях - 2 %, в буфетах для студентів - 3 %, в буфетах для викладачів та допоміжного персоналу - 1 %; наявність гардеробних, що обладнані усім необхідним для зберігання верхнього одягу, головних уборів та взуття, які повинні забезпечувати всіх студентів, які навчаються, та мати необхідне приладдя для забезпечення зручного і охайного вдягання халатів, шапочок, змінного взуття, бахіл тощо (лави, дзеркала, належне освітлення та ін.). Дотримання будівельних та санітарно-гігієнічних норм, що викладені вище, як правило, забезпечують підґрунтя для створення якісного повітряного середовища, звичайно, в тому разі, якщо приміщення будуть використовуватися виключно за призначенням, не будуть перевантажені інвентарем та обладнанням, а кількість присутніх буде відповідати проектним значенням. За таких умов ще однією складовою створення оптимального повітряного середовища є адекватна повсякденна експлуатація споруд і приміщень, спрямована на підтримання належної температури та вологості повітря, профілактика його забруднення тощо. Нормативні показники температурно-вологісного режиму повітря та провідні характеристики обміну повітря в основних навчальних і допоміжних приміщеннях наведені у таблиці 44. Належні умови праці викладача та студента значною мірою залежать і від стану природного та штучного освітлення як безпосередньо робочого місця, так і приміщень загалом. Серед основних нормативних показників природного освітлення навчальних приміщень обов’язковими є такі вимоги: наявність двобічної орієнтації вікон для аудиторій з кількістю місць понад 200 з метою забезпечення коефіцієнта заглиблення не більше ніж 2; проекція небосхилу - не менше ніж 30 см; світловий коефіцієнт - 1/4-1/5; коефіцієнт відбиття природного світла: для меблів, обладнання та дверей - 0,35, для стін - 0,6, для стелі та віконних рам - 0,7; коефіцієнт природної освітленості - не менше ніж 1,25 %. Рівень штучного освітлення слід вважати задовільним лише в тому разі, якщо на поверхні робочого стола студента його значення досягатимуть 150 лк, причому найкращим варіантом улаштування штучного освітлення є комбіноване - загальне та місцеве (настільні лампи) - освітлення. Таблиця 44 |