Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
Перелік та площі основних приміщень стоматологічної поліклініки ід час будівництва або реконструкції приміщень стоматологічної поліклініки слід також враховувати додаткові вимоги. Так, підлога настилається лінолеумом, з’єднання листів якого зварюються, а краї піднімаються на стіни на висоту 5-10 см, плінтуси повинні бути розміщені під настилом, підлога під лінолеумом захищається від проникнення ртуті спеціальним розчином. Стіни кабінетів повинні бути гладенькими без щілин, всі кутки і місця з’єднання стін, стелі та підлоги - заокруглені, без карнизів, ліплень та інших прикрас. Стіни кабінетів хірургічної стоматології та стерилізаційних обкладаються плиткою на висоту 1,8 м, стіни операційних — на всю висоту. Більшість кабінетів оздоблюються з додаванням 5 % розчину сірки і фарбуються полівінілаце- татними фарбами світлих тонів. Незважаючи на велике поширення впродовж останніх років сучасних пломбуваль- них матеріалів, не втрачають свого значення і вимоги щодо приготування, зберігання та використання амальгам, тобто пломбувальних матеріалів, виготовлених з використанням ртуті. Тому в приміщеннях стоматологічної поліклініки має бути розташована витяжна шафа з робочим отвором ЗО х 60 см, робочі поверхні якої виготовлені з ртутьнепроникних матеріалів, а також вмонтована раковина з фільтром для ртуті (швидкість руху повітря у шафі повинна складати 0,7 м/с), скринька для зберігання добового запасу амальгами та амальгамозмішувач. Підсумовуючи вищевикладене, необхідно відзначити, що незалежно від профілю лікувально-профілактичного закладу в ході його функціонування слід дотримуватися певних вимог з охорони праці, основи якої закладаються ще на стадії проектування і будівництва споруд та знаходять продовження під час їх повсякденної експлуатації. До числа останніх слід віднести: здійснення будівництва або реконструкції споруд лікувально-профілактичних закладів лише за попередньо розробленим проектом, що має підлягати експертизі та погодженню із Державним комітетом з нагляду за охороною праці, державною санітарно-епідеміологічною службою, пожежною та екологічною інспекціями, енергопостачальними організаціями тощо; суворий контроль за виконанням будівельних або ремонтних робіт відповідно до проекту; принциповий підхід до прийняття в експлуатацію об’єкту будівництва або реконструкції; забезпечення усіх споруд гарячим та холодним водопостачанням, водовідве- денням, опаленням, вентиляцією та пожежною сигналізацією; забезпечення надійного та безпечного електропостачання лікувально-профілактичних закладів, яке повинно здійснюватися за умов, що: кабельні лінії електричного струму на території лікарні мають відповідне заглиблення або висоту розташування, місця їх знаходження помічаються спеціальними табличками з написами “Стій, напруга!”, “He залазь - уб’є!”, “Кабель високої напруги!”, “Обережно! Електрична напруга!” тощо; безпосередньо у спорудах всі прокладки електричних мереж знаходяться під штукатуркою (закрита проводка), а розетки мають позначки про силу струму “220 В” або “120 В”; будь-які земляні роботи або ремонт споруд узгоджуються з інженерною службою лікарні; всі електроприлади мають заземлення, яке обладнується відповідно до технічних вимог (забороняється для цього використовувати мережі трубопроводів, і особливо газопроводів та труб для подачі кисню); операційні, реанімаційні блоки та блоки (палати) інтенсивної терапії мають додаткове (резервне, локальне) енергозабезпечення з використанням акумуляторних батарей або пересувних електростанцій; чітке розмежування транспортних та пішохідних потоків за рахунок встановлення турнікетів та шляхових знаків “Пішохідний перехід”, розмежування транспортних доріг та пішохідних тротуарів смугами зелених насаджень тощо; забезпечення належного технічного і санітарного стану твердого покриття доріг та тротуарів, улаштування штучного освітлення, водовідведень та використання відповідних заходів при ожеледиці. Викладені загальні вимоги щодо проектування та забудови лікувально-профілактичних закладів знайдуть своє продовження у подальших розділах, в яких будуть висвітлені основи безпечної експлуатації лікарняних споруд, забезпечення належних умов перебування хворих та праці медичного персоналу, профілактики негативного впливу несприятливих чинників виробничого середовища на здоров’я медичних працівників. Водночас слід зауважити, що з 2001 року набули чинності вітчизняні будівельні норми “Заклади охорони здоров’я” ДБН В.2.2. -10-2001. Вимоги цих норм є обов’язковими для юридичних та фізичних осіб незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності. Отже, багаторічний досвід існування лікарень зумовлює виникнення свідомого розуміння ролі та значення створення належних санітарно-гігієнічних умов для ефективного та адекватного їх функціонування. Дійсно, високий ступінь ефективності лікувального процесу та безпечні умови праці медичного персоналу невід’ємні від суворого дотримання гігієнічних вимог, які є найважливішою складовою раціональної схеми функціонування сучасних лікарень та безпеки і охорони праці медичного персоналу. Створення та суворе дотримання санітарно-гігієнічних умов експлуатації лікувально-профілактичних закладів слід вважати надійною передумовою профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань. Особливості мікроклімату, повітряного середовища та освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів Серед чинників, що визначають особливості гігієнічного та санітарно-протиепідемічного режиму у приміщеннях лікувально-профілактичних закладів, провідне місце, безумовно, займають параметри мікроклімату і повітряного середовища. Таке становище, насамперед, зумовлене обмеженням рухової активності хворого та його тривалим перебуванням у приміщеннях із малодинамічними мікрокліматом і повітряним середовищем, наявністю у повітрі летких органічних і неорганічних речовин, а також патогенних мікроорганізмів, які створюють специфічний склад повітряного середовища замкнутого лікарняного приміщення, наявними порушеннями терморегуляторних та окисно-відновних процесів, досить складними і напруженими, а іноді спотвореними реакціями хворого і медичного працівника у відповідь на зовнішній вплив тощо. Тому забезпечення комфортних мікрокліматичних умов перебування в лікувально-профілактичних закладах слід вважати одним із першочергових завдань гігієни та охорони праці медичних працівників. Для хворих усіх вікових груп залежно від характеру, форми та стадії захворювання, віку, стану системи терморегуляції, часу доби та пори року, а також деяких інших зовнішніх обставин діапазон коливань оптимальної температури повітря може бути досить великим: від 15 до 27 °С. Проте, як правило, за оптимальну температуру повітря в палатах кардіологічних стаціонарів приймають 21-24 °С, в палатах для пульмонологічних центрів - 21-22°С, в палатах опікових відділень - 24-26 °С. Нормативні показники мікрокліматичних параметрів та характеристик повітряного середовища лікарняних приміщень різного профілю наведені в таблиці 33. Необхідно відзначити, що вимоги до параметрів мікроклімату обов’язково повинні ґрунтуватися на підставі урахування особливостей призначення та експлуатаційних особливостей приміщень лікувально-профілактичних закладів і можуть мати істотні відмінності. Так, виходячи з того, що у помірному кліматичному поясі зона теплового комфорту перебуває в межах 20-23 °С, рекомендується, щоб перепад температури повітря по вертикалі не перевищував 2-3 °С, по горизонталі - 2 °С, перепад між температурою поверхні внутрішніх стін та середньою температурою повітря становив не більше ніж 5 °С, швидкість руху повітря не перевищувала 0,15 м/с, відносна вологість повітря складала 40-60 %.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||