Одним з головних та найважливіших завдань держави є охорона життя та збереження здоровя громадян у процесі виконання трудової діяльності
 Скачать 3.48 Mb.
|
|
Перелік та площа основних приміщень палатних секцій та відділень ігієнічні вимоги до переліку і площ основних приміщень палатних відділень, палатних секцій та окремих палат, а також сучасні варіанти їх внутрішнього планування наведено в таблиці 31. Необхідно зазначити, що в інфекційних відділеннях (лікарнях) переважно використовують одноліжкові палати зі шлюзом, напівбокси та бокси. Напівбокс, на відміну від звичайної палати, складається з палати, шлюзу та санітарного вузла, бокс - із палати, шлюзу, санітарного вузла та вуличного тамбура. Проте особливу увагу під час планування і експлуатації лікувально-профілактичного закладу приділяють приміщенням, що передбачені для розташування приймального відділення, операційних комплексів та відділень анестезіології і реанімації. Приймальне відділення складається з цілого ряду приміщень: оглядової, маніпу- ляційної, санітарного пропускника (роздягальня, душова, одягальня), діагностичних палат та адміністративних кабінетів. Операційний блок здебільшого повинен мати два відділення - септичне і асептичне операційними, допоміжними та службовими приміщеннями. Операційні необхідно проектувати на один операційний стіл. Загальну кількість операційних столів визначають, виходячи з розрахунку один стіл на кожні ЗО ліжок у відділеннях хірургічного профілю та на 25 ліжок у відділеннях і лікарнях швидкої медичної допомоги. Принципове значення у ході планування операційного блоку має його розподіл на основні зони, які відрізняються одна від одної вимогами щодо дотримання режиму стерильності та характером медичних і допоміжних маніпуляцій, а саме: стерильну зону та зони суворого, обмеженого і загальнолікарняного режиму. Стерильна зона містить операційні загальнохірургічного профілю, для виконання ортопедичних, травматологічних і нейрохірургічних операцій, для операцій з використанням лазерної апаратури, для операцій на серці і судинах тощо. Зона суворого режиму включає санітарний пропускник для персоналу з шафами для операційної (стерильної) та робочої (лікарняної) одежі з душовими кабінами, вбиральню для персоналу, кімнату особистої гігієни персоналу, приміщення, де здійснюють підготовку хворого до операції (наркозна та ін.), приміщення для апаратури та устаткування, що призначені для забезпечення життєдіяльності хворих (приміщення для апаратів штучного кровообігу і штучного дихання, післяопераційні палати з постом медичної сестри), а також допоміжні приміщення. Зона обмеженого режиму містить приміщення для проведення діагностичних досліджень (лабораторія термінових аналізів для септичного і асептичного відділень та ін.), приміщення для персоналу (кабінет хірургів, кабінет лікаря-анестезіолога, кімната для медичних сестер-анестезисток, кімната для молодшого персоналу), допоміжні приміщення (шлюзи при вході у септичне та асептичне відділення, кімната центрального пульту моніторної системи стеження за станом хворого, приміщення для обслуговування післяопераційних палат), а також складські приміщення (приміщення для зберігання і приготування препаратів крові, для зберігання пересувного рентгенівського апарата та фотолабораторія, комора для пересувної апаратури, приміщення для приготування дезінфекційних розчинів та зберігання дезінфікуючих засобів, приміщення для тимчасового зберігання каталок). Зона загальнолікарняного режиму включає приміщення для персоналу (кабінет завідувача відділення, кімната старшої медичної сестри, кімната психологічного та психоемоційного розвантаження, кімната особистої гігієни з душем), цілий ряд складських приміщень (комора для предметів прибирання із сушарнею, приміщення для тимчасового зберігання брудної білизни та операційних відходів, комора для чистої білизни, комора для зберігання гіпсових бинтів) тощо. Необхідно враховувати і той факт, що в реальних умовах експлуатації багатоповерхових лікарень зберігається тенденція до збільшення ступеня мікробного забруднення у вертикальній площині. Тому відділення гнійної хірургії слід розміщувати вище за поверхом, ніж асептичні відділення. Загальносвітова практика хірургічних втручань, пов’язаних із трансплантацією органів, показує, що як безпосередній, так і віддалений сприятливий ефект таких втручань залежить не тільки від професійного рівня проведення самої операції та розв’язання проблеми імунобіологічної сумісності, але й значною, а іноді і вирішальною, мірою - від адекватного санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму в стаціонарі. Тому вимоги щодо широкого та адекватного застосування санітарно-про- тиепідемічних заходів повинні бути обов’язково дотримані як у септичних, так і в асептичних відділеннях і палатах. В нашій країні з кожним роком зростає рівень стоматологічного обслуговування населення, як за рахунок збільшення кількості лікарів-стоматологів, так і завдяки зростанню будівництва стоматологічних поліклінік та збільшенню кількості приватних стоматологічних структур. Зрозуміло, стоматологічні поліклініки мають свою специфіку, що повинно знаходити належне відображення, як під час будівництва, так і в ході експлуатації таких споруд. Насамперед, необхідно зазначити, що стоматологічні поліклініки, відділення і кабінети та зуботехнічні лабораторії можуть розташовуватися як у типових, так і в пристосованих приміщеннях. Стоматологічні відділення і кабінети можуть також організовуватися у звичайних поліклініках (амбулаторіях), лікарнях, санаторіях та навчальних закладах. Забороняється їх розміщення у підвальних приміщеннях. Якщо підвальне приміщення є сухим та має вікна - у ньому можна розташувати роздягальню і душові для персоналу, а також складські приміщення поліклініки. У разі розміщення поліклініки в житлових будинках улаштування рентгендіагностичних та фізіотерапевтичних кабінетів слід вважати неприпустимим. Приміщення для надання стоматологічної допомоги дітям ізолюються від приміщень для дорослих та інших приміщень і повинні мати окремий вхід, роздягальню, очікувальну та санітарний блок. Повний перелік приміщень стоматологічної служби визначається їх потужністю, проте, як правило, у структурі стоматологічної поліклініки передбачається розташування: відділення терапевтичної стоматології; відділення хірургічної стоматології; відділення ортопедичної стоматології; зуботехнічної лабораторії; фізіотерапевтичного кабінету. Орієнтовний перелік приміщень стоматологічної поліклініки, що рекомендуються, та їх розміри наведені у таблиці 32.
Таблиця 32 П |