Патан База Тестов. Патанатомія тесты база. Патанатомія. Тести
 Скачать 0.71 Mb.
|
|
17. Яка з форм ураження міокарда при ревматизмі спостерігається частіше у дорослих людей? A. @Вузликовий продуктивний (гранулематозний) міокардит B. Дифузний проміжний ексудативний міокардит C. Осередковий продуктивний ексудативний міокардит D. Альтеративний міокардит E. Еозинофільний міокардит 18. У 23-річного хворого, який помер від прогресуючої серцевої недостатності діагностовані типові прояви ревматичного ураження серця: ендокардит мітрального клапана, міокардит і серозно-фібринозний перикардит. Виберіть найтиповіші зміни в інтерстиції міокарда лівого шлуночка, характерні для ревматичного міокардиту: A. Мукоїдне набухання B. Дифузний лімфо-макрофагальний інфільтрат C. Переважно периваскулярні, дрібні скупчення великих гіперхромних макрофагів D. Дрібно осередковий і дифузний склероз E. @Осередковий лімфо-макрофагальний інфільтрат 19. На розтині померлого, 34 років, від ревматизму - поверхня епікарда ворсиста, покрита плівками сірого кольору, що легко відділяються. Після їх відділення визначається набрякла повнокровна поверхня епікарда. Найвірогідніший діагноз: A. @Фібринозий перикардит B. Гнійний перикардит C. Геморагічний перикардит D. Проліферативний перикардит E. Катаральний перикардит 20. Дитина, 7 років, померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. На розтині: у порожнині перикарда було 100 мл напівпрозорої рідини, на поверхні епікарда – фібринозні нашарування сіруватого кольору. Назвіть, який процес має місце у даному випадку: А. Геморагічний перикардит В. Серозний перикардит С. @Фібринозний перикардит D. Гнійний перикардит Е. Фібропластичний перикардит 21. Який різновид ексудату з’являється в перикарді при ревматичному перикардиті? A. @Серозно-фібринозний B. Гнилісний C. Геморагічний D. Гнійний E. Катаральний 22. Дитина, 7 років, померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. На розтині виявлено набряк мітрального клапана, мікроскопічно у ньому виявлено осередки мукоїдного та фібриноїдного набряку. Міокард щільний, повнокровний, мікроскопічно – набряк і дифузна інфільтрація інтерстицію лімфоцитами. На епікарді - сіруваті ниткоподібні фібринозні нашарування. Який процес має місце у даному випадку? A. @Панкардит B. Ендокардит C. Міокардит D. Перикардит E. Ревмокардит 23. Хвора, 45 років, звернулась зі скаргами на облисіння. При огляді: шкіра голови плямисто-коричневого кольору, малорухлива, тоненька, щільна, вкрита роговими лусочками. При гістологічному дослідженні - гіперкератоз, в дермі склероз, периваскулярні лімфо-макрофагальні інфільтрати, атрофія потових та сальних залоз. У крові виявлені LE-клітини. Який Ваш діагноз? A. Ревматизм B. Ревматоїдний артрит C. Вузликовий периартеріїт D. @Системний червоний вовчак E. Системна склеродермія 24. На розтині померлої жінки, 49 років, - серце збільшене, стулки аортального клапана ущільнені, потовщені, з тромботичними нашаруваннями. В стінці аорти - еластоліз і дрібні рубчики в середній оболонці. Нирки – збільшені, строкаті, з діляками крововиливів. Мікроскопічо: у ядрах епітелію канальців - гематоксилінові тільця, потовщення базальних мембран капілярів клубочків, які мають вигляд дротяних петель, подекуди в капілярах - гіалінові тромби та осередки фібриноїдного некрозу. Поставте діагноз. A. @Системний червоний вовчак B. Ревматизм C. Артеріолосклеротичний нефросклероз D. Амілоїдоз E. Атеросклеротичний нефросклероз 25. На розтині померлої дівчини, 19 років, знайдено бородавчастий ендокардит усіх клапанів, осередкові крововиливи під ендокард, виразковий стоматит, виразки стравоходу, двобічну пневмонію, нефрит, гіперплазію селезінки з периваскулярним склерозом, васкуліт і некроз в ділянці зорового бугра, на шкірі – численні фурункули. Яке більш ймовірне захворювання? A. @Системний червоний вовчак B. Ревматизм C. Септичний ендокардит D. Ішемічна хвороба серця E. Гіпертонічна хвороба 26. При гістологічному дослідженні органів і тканин померлої від ниркової недостатності молодої жінки, у якої прижиттєво виявлявся високий титр антинуклеарних антитіл, виявлені поширені фібриноїдні зміни в стінках судин. Відмічається ядерна патологія з вакуолізацією ядер, каріорексисом, утворенням гематоксилінових тілець. Який найбільш імовірний діагноз? A. @Системний червоний вовчак B. Атеросклероз C. Вузликовий периартеріїт D. Гіпертонічна хвороба E. Облітеруючий ендартеріїт 27. У хворого з високим титром антинуклеарних антитіл смерть настала від наростаючої ниркової недостатності. При патологоанатомічному дослідженні виявлено: мезангіопроліферативний гломерулонефрит, абактеріальний бородавчастий ендокардит, у селезінці - периартеріальний цибулинний склероз, у шкірі – продуктивно-проліферативний васкуліт. Ваш діагноз. A. @Системний червоний вовчак B. Нефротичний синдром C. Ревматизм D. Дерматоміозит E. Вузликовий периартеріїт 28. На розтині тіла жінки, 49 років, яка померла від хронічної ниркової недостатності, виявлено: нирки ущільнені, зменшені, строкаті, з ділянками крововиливів. Мікроскопічно: у ядрах епітелію канальців - гематоксилінові тільця, потовщення базальних мембран капілярів клубочків, які мають вигляд дротяних петель, подекуди в капілярах - гіалінові тромби та осередки фібриноїдного некрозу. Який найбільш вірогідний діагноз? A. @Системний червоний вовчак B. Ревматизм C. Артеріолосклеротичний нефросклероз D. Амілоїдоз E. Атеросклеротичний нефросклероз 29. На розтині померлої від уремії, 25 років: нирки збільшені, пістряві, з осередками крововиливів. Патогістологічно виявляються гематоксилінові тільця, капілярні мембрани клубочків у вигляді дротяних петель, гіалінові тромби та осередки фібриноїдного некрозу, у судинах селезінки – “цибулинний” склероз. Який Ваш діагноз? A. Системна склеродермія B. @Системний червоний вовчак C. Ревматоїдний артрит D. Ревматичний артрит E. Вузликовий периартеріїт 30. При розтині тіла жінки, 40 років, померлої від уремії, знайдено: збільшені пістряві нирки, у нирках – потовщення капілярних мембран клубочків у вигляді “дротяних петель”, осередки фібриноїдного некрозу їх стінок та “гіалінові” тромби у просвітах, у ядрах – “гематоксилінові тільця”; у серці – ендокардит Лібмана-Сакса. Яке ураження нирок найбільш вірогідне? A. @Вовчаковий нефрит B. Ревматичний гломерулонефрит C. Холерний гломерулонефрит D. Склеродермічна нирка E. Термінальний гломерулонефрит 31. У хворого, 38 років, на 3-му році захворювання на системний червоний вовчак виявлене дифузне ураження нирок, що супроводжується масивними набряками і вираженою протеїнурією. Що є найбільш вірогідною причиною розвитку протеїнурії у пацієнта? A. @Аутоімунне ушкодження нирок B. Асептичне ураження нирок C. Ішемічне ушкодження нирок D. Запальне ураження сечового міхура E. Запальне ураження сечовивідних шляхів 32. Жінка, 45 років, померла внаслідок уремії при системному червоному вовчаку. Утворення антитіл до яких стуктур найбільш вірогідно в механізмі розвитку даного захворювання? A. Ендотеліальних клітин B. Міоцитів C. Міозину D. @Нативної ДНК E. Ревматоїдного фактора 33. Жінка, 54 років, мала значну деформацію суглобів пальців рук і стоп. Гістологічно: у навколосуглобовій сполучній тканині - мукоїдне набухання, ділянки фібриноїдного некрозу, скупчення макрофагів, ділянки склерозу; в синовіальній оболонці - набрякі ворсини, з ознаками мукоїдного та фібриноїдного набухання; в синовіальній порожнині зустрічаються поодинокі "рисові тільця". Діагностуйте захворювання. A. @Ревматоїдний артрит B. Ревматизм C. Хвороба Бехтєрева D. Гематогенний туберкульоз E. Подагра 34. Хворий, 70 років, помер від гострої коронарної недостатності. За життя виявились припухлість, деформація і біль колінних суглобів. При патоморфологічному дослідженні деформованих суглобів і синовіальних оболонок виявлено: гіперемія оболонок з множинними периваскулярними запальними інфільтратами з лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів. Скупчення фібрину, які організуються, вкривають ділянки синовіальної оболонки і визначаються в суглобовій рідині у вигляді рисових зерен. Ваш діагноз. A. Деформуючий артроз B. Вузликовий периартеріїт C. Анкілозуючий спондилоартрит D. Туберкульозний артрит E. @Ревматоїдний артрит 35. Жінка, 56 років, скаржиться на болі в дрібних суглобах рук і ніг. Хворіє впродовж 12 років, під час огляду рук відмічено підвивих у п’ястно-пальцевих суглобах з відхиленням пальців назовні (вигляд „плавників моржа”). В крові виявлено високомолекулярні імунні комплекси. Назвати основне захворювання. A. @Ревматоїдний артрит B. Ревматичний поліартрит C. Системний червоний вовчак D. Дерматоміозит E. Подагричний артрит 36. Чоловік, 45 років, впродовж останніх 10 років скаржився на біль у спині, обмеження повноцінних рухів у хребті. Хворий помер від прогресуючої ниркової недостатності. При аутопсійному дослідженні виявлено амілоїдоз нирок, у суглобах хребта – анкілоз, деструкція суглобового хряща, панус, склероз синовіальної оболонки з дифузним хронічним запаленням. Діагностуйте захворювання. A. Остеоартроз хребта B. @Анкілозуючий спондилоартрит C. Ревматоїдний артрит D. Остеопороз хребта E. Паратиреоїдна остеодистрофія 37. Хворий, 6 рокiв, скаржиться на значну слабкiсть. Захворiв гостро з пiдвищенням температури тiла, нездужанням, болем у суглобах та за ходом м’язiв нiг. Об’єктивно: фiолетово-синюшна еритема навколо очей та над колiнними суглобами. ЧСС- 120/хв., тони серця ослабленi. У кровi: лейк.-12х109, ШЗЕ-40 мм/год. Який найбiльш вiрогiдний дiагноз? A. @Дерматомiозит B. Системний червоний вовчак C. Ревматоїдний артрит D. Атопiчний дерматит E. Реактивний полiартрит 38. Жінці, 45 років, зі скаргами на прогресуючу м’язову слабкість, проведено біопсію м’яких тканин гомілки. При гістологічному дослідженні біоптату знайдено: дрібноосередкову петрифікацію дерми і скелетних м’язів, зменшення кількості глікогену і зниження поперечної посмугованості у м’язових волокнах, деякі волокна некротизовані, строма інфільтрована лімфоцитами, макрофагами і плазматичними клітинами. Діагностуйте захворювання. А. @Дерматоміозит В. Системна склеродермія С. Системний червоний вовчак D. Ревматизм Е. Вузликовий периартеріїт 39. У хворої, 40 років, біль у суглобах та за ходом м'язів ніг, який турбує її впродовж 2 місяців після перенесеної вірусної інфекції. Об'єктивно: фіолетово-синюшна еритема навколо очей та колінних суглобів. При мікроскопічному дослідженні біоптатів із м'язів гомілки та шкіри: в їх сполучній тканині: набряк, навколосудинні лімфоплазмоцитарні інфільтрати; ділянки мукоїдного, фібриноїдного набряку, гомогенізації, гіалінізації колагенових волокон шкіри. Крім цього, в м'язових волокнах - зникнення поперечної смугастості, зменшення вмісту глікогену. Який найбільш імовірний діагноз? A. @Дерматоміозит B. Системний червоний вовчак C. Ревматизм D. Склеродермія E. Вузликовий периартеріїт 40. При гістологічному дослідженні біоптатів скелетних м’язів хворого з підозрою на колагеноз виявлено дистрофічні зміни: відсутність поперечної посмугованості, багато некротизованих м’язових волокон, відклади дрібних зерен вапна в осередках некрозу. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання. A. Поліміозит B. @Дерматоміозит C. Системна склеродермія D. Міотонічна дистрофія E. М’язова дистрофія Беккера 41. При гістологічному дослідженні біоптату з ураженої ділянки шкіри виявлено: незначно виражену атрофію епідермісу, в дермі - гіаліноз колагенових волокон, скупі периваскулярні лімфоцитарні інфільтрати, у підлеглих скелетних м’язах - виражений інтерстиційний набряк, втрата поперечної посмугованості, дрібноосередкові некрози з петрифікацією. Діагностуйте виявлене захворювання. A. @Дерматоміозит B. Склеродермія C. Системний червоний вовчак D. Вузилковий периартериїт E. Ревматизм 42. Вузликовий периартериїт характеризується розвитком запалення в кровоносних судинах наступного типу: A. @Артеріях середнього і дрібного калібру B. Аорті C. Артеріях великих по калібру D. Артеріолах E. Капілярах 43. На розтині тіла жінки, 27 років, що померла від хронічної ниркової недостатності, виявлені множинні рубці та інфаркти в селезінці, нирках. Під час мікроскопічного дослідження виявлені зміни в артеріях середнього та дрібного калібру, які характеризуються склерозом стінок, помірною проліферацією ендотелію і вираженою лімфогістіоцитарною інфільтрацією навколо. На яке захворювання страждала померла? A. @Вузликовий периартеріїт B. Атеросклероз C. Гіпертонічна хвороба D. Хвороба Марфана E. Вісцеральний сифіліс АНЕМІЇ. 1. Хворий, 17 років, з таласемією (хвороба Кулі) помер від прогресуючої серцевої недостатності. На розтині виявлені: деформація черепа (“башенний” череп), гепатоспленомегалія, бура індурація легень, гемосидероз серця, печінки, селезінки. В аналізах крові - хронічна гемолітична гіпохромна анемія з наявністю мішенеподібних еритроцитів (гіпохромія еритроцитів), анізоцитоз, овалоцитоз. Вказати причину даної анемії: A. Зниження активності піруваткінази еритроцитів B. Аномалія структури мембрани еритроцитів C. Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази еритроцитів D. @Аномалія структури гемоглобіну E. Дефіцит заліза 2. До гематологічного відділення госпіталізовано дитину, 5 місяців, з діагнозом «Гостра вірусно-респіраторна інфекція, жовтяниця». При обстеженні виявлені: спленомегалія, в аналізі крові - гіпербілірубінемія з підвищенням непрямої фракції, мікросфероцитарна анемія, ретикулоцитоз, підвищений вміст заліза в плазмі. В аналізі сечі: реакція на білірубін слабо позитивна. Заключний діагноз: хвороба Шоффара-Мінковського (спадковий мікросфероцитоз). Визначити патогенетичну ланку гемолітичної анемії: A. Порушення активності ферментів еритроцитів B. Синтез аномального гемоглобіну C. Зміна антигенної структури еритроцита D. @Дефект структури мембрани еритроцитів E. Пошкодження еритроцитів антитілами 3. У хворого, 68 років, діагностовано рак голівки підшлункової залози з проростанням у стінку 12-палої кишки, що спричинило масивну кишкову кровотечу. Проведено видалення частини головки залози з сегментом тонкої кишки з формуванням анастомозів між її відділами. Згодом у хворого поступово розвинулась і наростала слабкість. В аналізі периферичної крові: гіпохромна анемія (кольоровий показник 0,6), кількість лейкоцитів, тромбоцитів та ретикулоцитів у межах норми, анізо- та пойкілоцитоз, швидкість зсідання еритроцитів 10 мм/год. У плазмі крові кількість білірубіну в нормі, гемокоагулограма не змінена, вміст заліза знижений. Визначити патогенетичну ланку залізодефіцитної анемії: A. @Резорбційна недостатність B. Аліментарна недостатність заліза C. Підвищений попит заліза D. Пригнічення гемопоезу E. Аномалія в структурі гемоглобіну 4. У хворої, з групою крові А (II) та негативним резус-фактором на 36 тижні вагітності народився хлопчик з групою крові А (II) та позитивним резус-фактором. В аналізі крові: гемоглобін 60 г/л, еритроцитів 1·1012/л, ретикулоцити складають 100%. На 3 добу після народження дитина померла. На розтині виявлені: жовтяниця, набряк шкіри, підшкірної клітковини та оболонок головного мозку; кардіо-, гепато- та спленомегалія, асцит, гідроторакс, гідроперикард; об’єм легень зменшений; множинні дрібні крововиливи у внутрішніх органах, на серозних та слизових оболонках. Плацента - губчаста, набрякла, маса та об’єм збільшені. Встановити діагноз: A. Геморагічна хвороба новонароджених B. @Гемолітична хвороба новонароджених C. Анемія Фанконі D. Хвороба Маркіафави-Мікелі E. Аутоімунна гемолітична анемія 5. У хворого, 20 років, з жовтяницею встановлено: підвищення у плазмі крові вмісту загального білірубіну за рахунок непрямого (вільного), в калі та сечі - високий вміст стеркобіліну, рівень прямого (зв’язаного) білірубіну в плазмі крові в межах норми. Про який вид жовтяниці можна думати? A. Гемолітична B. Паренхіматозна (печінкова) C. Механічна D. Жовтяниця немовлят E. Хвороба Жильбера 6. Хвора, 37 років, яка страждає на системний червоний вовчак, звернулась до лікаря зі скаргами на слабкість, задуху, серцебиття, біль у суглобах. При обстеженні виявлені: гепатоспленомегалія, жовтяниця (гіпербілірубінемія 25 мкмоль/л з підвищенням непрямої фракції), нормохромна анемія (гемоглобін 90 г/л, кольоровий показник 1,0), швидкість зсідання еритроцитів 25 мм/год, гіперглобулінемія, гемоглобінурія. Назвіть зміни внутрішніх органів, характерні для хронічного перебігу гемолітичної анемії. A. Ліпофусциноз B. Жирова дистрофія C. Інфаркти D. Продуктивне інтерстиційне запалення E. @Гемосидероз 7. Хворий, 9 років, який страждав на хворобу Мінковського-Шоффара, помер від чергового гемолітичного кризу. На розтині виявлені: жовтяниця, остеопороз, гепатоспленомегалія, паренхіматозна дистрофія. Внутрішні органи з бурим відтінком (легені, нирки, печінка, селезінка). Назвіть зміни, що спричинили спленомегалію при даному захворюванні. A. Амілоїдоз B. @Гемосидероз C. Інфаркти D. Мієлоїдна метаплазія E. Ціанотична індурація 8. Хворого, 52 років, госпіталізовано до хірургічного відділення з ознаками механічної жовтяниці (загальний білірубін крові 80 мкмоль/л, прямий 60 мкмоль/л). У загальному аналізі крові виявлені патологічні форми еритроцитів: зменшені за розмірами, без характерного просвітлення в центрі. Під час операції в загальній жовчній протоці виявлено пігментний камінець, що перекривав її просвіт на рівні papilla Fateri, та спленомегалію. Проведено спленектомію та літотомію з дренуванням жовчної протоки. У післяопераційному періоді у хворого розвинулась виражена анемія з відсутністю ретикулоцитів у периферичній крові. Визначити вид анемії у даного хворого: A. Гостра постгеморагічна B. Хронічна постгеморагічна C. @Спадкова мікросфероцитарна гемолітична D. Аутоімунна E. Дефіцитна 9. Хворого, 35 років, госпіталізовано у тяжкому стані з опіками шкіри 2-3 ступеня. На третю добу сеча стала темною, з червоним відтінком. В аналізі: крові нормохромна анемія (еритроцити 2,3х1012/л, гемоглобін 50 г/л, кольоровий показник 1,0), гіпербілірубінемія з підвищенням некон’югованої фракції, в сечі - гемоглобінурія. Визначити вид анемії: A. @Гемолітична внутрішньосудинна B. Гемолітична внутрішньоклітинна C. Залізодефіцитна D. Перніціозна E. Постгеморагічна 10. Хворий, який переніс малярію, звернувся до лікаря зі скаргами на блідість шкіри з жовтим відтінком, болі в кістках. При обстеженні виявлені: гепатоспленомегалія, тромбофлебіт нижніх кінцівок. В аналізі крові: гіпохромна анемія, наявність еритробластів та еритроцитів серпоподібної форми, помірний лейкоцитоз. Вказати можливу причину даної анемії: A. Дефіцит вітаміну В12 B. Дефект структури мембрани еритроцитів C. Дефект структури ферментів еритроцитів D. @Дефект структури гемоглобіну E. Дефіцит заліза 11. Хворий, 20 років, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, швидку втомлюваність. У крові: Hb- 80 г/л. Мікроскопічно: еритроцити зміненої форми. Причиною цього стану може бути: A. Серпоподібноклітинна анемія B. Паренхіматозна жовтяниця C. Гостра переміжна порфірія D. Обтураційна жовтяниця E. Хвороба Аддісона 12. Хвора, 18 років, звернулась до лікаря зі скаргами на появу жовтяниці під час менструацій. При обстеженні виявлені: помірна спленомегалія, гіпербілірубінемія з підвищенням непрямої фракції, нормохромна анемія макросфероцитарного типу з незначним ретикулоцитозом, анізопойкілоцитозом, зниження активності піруваткінази. Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази еритроцитів та структура гемоглобіну не змінені. Вказати вид анемії: A. @Внутрішньоклітинна, еритроцитоферментопатична B. Внутрішньоклітинна, еритроцитопатична C. Внутрішньосудинна, еритроцитопатична D. Внутрішньосудинна, аутоімунна E. Внутрішньосудинна, гаптенова 13. При ультразвуковому обстеженні вагітної в порожнині матки виявлено 2 живих плода. На 24 тижні вагітності з’явилися ознаки порушення смаку, підвищений попит до вживання в їжу сирих макаронних та круп’яних виробів, крейди. В аналізі крові: гіпохромна анемія, еритроцити не змінені, вміст заліза в плазмі крові знижений. Хронічні екстрагенітальні захворювання не виявлені. Визначити патогенетичну ланку у розвитку залізодефіцитної анемії: A. Резорбційна недостатність B. @Підвищений попит на залізо C. Аліментарна недостатність D. Еритроцитоферментопатія E. Гемоглобінопатія 14. Пацієнтка, 58 років, скаржиться на підвищену втомлюваність, зниження працездатності, сонливість, задишку під час швидкої ходи. У крові: ер.- 4,6 • 1012/л, Hb- 92 г/л, КП- 0,6. У мазку крові - велика кількість гранулоцитів та мікроцитів. Для якої анемії це характерно? A. @Залізодефіцитна B. Постгеморагічна C. Гемолітична D. Перніціозна E. Серповидноклітинна 15. На розтині померлої дитини, яку тривалий час лікували цитостатиками з приводу гострого лімфобластного лейкозу (стадія рецидиву) і яка померла від сепсису, встановлені: анемія, множинні петехіальні крововиливи у слизові та серозні оболонки, гемосидероз, жирова дистрофія паренхіматозних органів, виразково-некротичний гастроентероколіт. Червоний кістковий мозок плоских і трубчастих кісток майже повністю заміщений жировим. В аналізі периферичної крові: панцитопенія, нормохромна анемія (гемоглобін 20 г/л), абсолютна кількість лімфоцитів 1,5х109/л, швидкість зсідання еритроцитів 50 мм/год. Визначити вид анемії: A. Гемолітична B. Постгеморагічна C. Мегалобластична D. @Апластична E. Залізодефіцитна 16. Хворого, 45 років, прооперовано з приводу перфорації хронічної виразки шлунка. З черевної порожнини вилучено близько 1000,0 мл кров’янистої рідини з домішками їжі та згортків крові. На 2-3 добу післяопераційного періоду хворий став блідим, кволим, спостерігалась мелена. В аналізі крові – еритроцити 3,8·1012/л, гемоглобін 90 г/л, кольоровий показник 1,0, лейкоцити 9,6·109/л, тромбоцити 450·109/л, поодинокі еритрокаріоцити, ШЗЕ 15 мм/год, гіперазотемія при нормальних показниках сечовини та концентрації заліза в плазмі крові. Визначити вид анемії: A. @Гостра постгеморагічна B. Хронічна постгеморагічна C. Аліментарна, залізодефіцитна D. Гостра гемолітична E. Хронічна гемолітична 17. Хворий, 10 років, з вадами розвитку, який страждав на сімейну апластичну анемію Фанконі, помер від сепсису. На розтині: пігментація шкіри, множинні крововиливи в серозні та слизові оболонки, гнійна пневмонія, септична селезінка, гострий поліпозно-виразковий ендокардит, абсцеси печінки, нирок. В аналізі крові: панцитопенія, гіперхромна анемія, анізоцитоз, підвищення швидкості зсідання еритроцитів. Зміни у кістковому мозку пласких кісток, які спричинили розвиток даної анемії: A. Остеосклероз B. Мієломатоз C. @Панмієлофтиз D. Гіперплазія E. Остеомієліт 18. У хворого, 54 років, здійснено субтотальну резекцію шлунка з приводу злоякісного новоутворення. Через 5 років виявлено: блідість шкірних та слизових покровів, атрофія сосочків язика, помірна гепатоспленомегалія. В аналізі крові – гіперхромна анемія, анізо- та пойкілоцитоз з наявністю мегалобластів і мегалоцитів, лейкопенія, нейтропенія з полісегментацією ядер, тромбоцитопенія, гіпербілірубінемія за рахунок непрямого білірубіну. Визначити вид анемії: A. Гемолітична B. Постгеморагічна C. Залізодефіцитна D. @Перніціозоподібна В12 -дефіцитна E. Перніциозна первинна 19. Чоловік, 56 років, потрапив до клініки зі скаргами на загальну слабкість, біль і печіння в язиці, відчуття оніміння в кінцівках. У минулому переніс резекцію кардіального відділу шлунка. У крові: Hb- 80 г/л; ер.- 2,0 • 1012/Л; КП- 1,2, лейк.- 3,5 • 109/Л. Який вид анемії у цього хворого? A. @В12-фолієводефіцитна B. Гемолітична C. Постгеморагічна D. Апластична E. Залізодефіцитна |