Під час розтину грижі у пацієнта 19 років виявили знаходження яєчка у грижовому мішку. Яка грижа у хворого

• Название: Під час розтину грижі у пацієнта 19 років виявили знаходження яєчка у грижовому мішку. Яка грижа у хворого
• Дата: 16.02.2022
• Размер: 0.65 Mb.
• Имя файла: testy chirurgia 5 kusr.doc
• Тип: Документы; #363605
• страница: 12 из 13

D. Стафілококи

E. Синьогнійна паличка
350. У хворого К., 52 років, що знаходився у хірургічному стаціонарі з гнійними ранами стегна та гомілки під час бактеріологічного обстеження висіяна асоціація аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Чи має це сприяти прогресування гнійного запалення?

*A. Так, бо між анаеробами і аеробами існує симбіоз.

B. Так, бо токсини анаеробів підсилюють ушкоджуючий вплив токсинів аеробів.

C. Ні, бо анаероби пригнічують ріст аеробів.

D. Ні, бо аероби пригнічують ріст анаеробів

E. Одночасне висівання аеробів та анаеробів з рани взагалі не можливе.
351. У хворої К, 27 років, перша доба після операції з приводу гострого гнійного маститу. З рани відділяється серозно-гнійний ексудат в помірній кількості. Яке місцеве лікування необхідно застосовувати в даному випадку?

*A. Мазі на гідрофільній основі

B. Мазі на гідрофобній основі

C. Місцеве застосування антибіотиків

D. Місцеве застосування імуностимуляторiв

E. Санацію Н₂О₂, дренування рани
352. У хворої, 32 років, після приступу печінкової кольки наступило пожовтіння шкірних покровів, потемніння сечі, кал став сірого кольору. При УЗД гепато-біліарної зони виявлено, що жовчний міхур містить багато конкрементів, загальна жовчна протока до 2 см в діаметрі, в дистальній її частині декілька конкрементів розмірами від 0,3 до 1,0 см. Білірубін 248 ммоль/л, реакція пряма. Яке першочергове втручання показане хворій ?

*A. Ендоскопічна дуоденохоледохоскопія з палілосфінктеротомією і літоекстракцією

B. Холецистектомія, зовнішнє дренування холедоха

C. Літолітична терапія

D. Холедоходуоденоанастомоз

E. Літотрипсія
353. У 23 жінки після пологів виникла масивна тромбоемболія легеневих артерій. Оптимальний метод діагностики?

*A. Ангіопульмонографія

B. ЕхоКГ

C. ЕКГ

D. Рентгенографія грудної клітки

E. Перфузійне сканування легень
354. У повної жінки 77 років на 4 день після пластики пупкової грижі виникла клінічна картина субмасивної тромбоемболії легеневих артерій. При дуплексній сонографії вен нижніх кінцівок виявлено флотуючий тромб в стегновій вені. Який оптимальний засіб профілактики рецидиву емболії ?

*A. Імплантація кава-фільтра

B. Безперервна довенна інфузія гепарину

C. Низькомолекулярні гепарини

D. Тромбектомія

E. Плікація нижньої порожнистої вени
355. Хворий, 76 р., лікар, з приводу гострого фарингіту проводив зарощення слизівки ротоглотки протизапальним інгалятором з невеличким пластмасовим дозатором-розпилювачем препарату. По закінченні процедури він зауважив, що голівка на флаконі препарату відсутня. Виник напад кашлю, а згодом припинився. Пошуки дозатора в приміщенні були безрезультатними. Які діагностичні маніпуляції найефективніші у даній ситуації?

*A. Трахеобронхоскопія

B. Рентгенографія ОГК

C. Фіброгастроскопія

D. Непряма ларингоскопія

E. Епіфарингоскопія
356. У хворої, 30 років, через 5 днів після вшивання колото-різаної рани лівої частки печінки раптово виникли сильні болі в правому підребер’ї з іррадіацією в спину, нудота, була однократна блювота з домішками крові, а через 2 години після цього – мелена. АТ знизився до 100/60 мм рт. ст. Найбільш ймовірною причиною шлунково-кишкової кровотечі в даному випадку є:

*A. Гемобілія

B. Портальна гіпертензія

C. Ерозивний гастрит

D. Хронічна виразка дванадцятипалої кишки

E. Гостра “стресова” виразка шлунку

357. Хворий, 38 років, скаржиться на сильний кашель з незначною кількістю гнійного харкотиння з прожилками крові. Біля 2 місяців назад споживав грецькі горіхи, при цьому під час сміху з’явився приступ кашлю. Через 3 дні після цього температура тіла піднялася до 38⁰С. При рентгенографії грудної клітки, проведеній після звертання хворого до лікаря, змін не виявлено. У подальшому хворого продовжував турбувати кашель з незначною кількістю харкотиння. При повторному рентгенологічному обстеженні виявлено нижньочасткову пневмонію справа, зменшення об’єму нижньої частки правої легені. Який діагноз найбільш ймовірний ?

*A. Аспірація стороннього тіла, ателектаз

B. Рак легені

C. Абсцес легені

D. Бронхоектатична хвороба

E. Фібринозний плеврит
358. В дільничну поліклініку звернулась жінка 57 років, кухар за спеціальністю, зі скаргами на почервоніння, припухлість, періодичну сверблячку та незначний постійний пекучий біль у ділянці суглобів вказівного пальця лівої кисті. 3 дні тому порізала палець на роботі. Температура тіла 37,0 (С. Пульс – 72 уд/хв., ритмічний. При огляді в ділянці інфільтрованої шкіри тильної поверхні відмічається гіперемія та припухлість. Аналогічне вогнище запалення проксимальніше в ділянці кисті в діаметрі 12 мм. Ваш ймовірний діагноз ?

*A. Еризепілоїд

B. Панарицій

C. Бешиха

D. Лімфангіїт

E. Пароніхій
359. Хворий Н., 42 року, доставлений у хірургічне відділення зі скаргами на слабкість і запаморочення, нудоту. Усі симптоми виникли на присадибній ділянці, була короткочасна втрата свідомості. Протягом 4 років періодично турбували болі за грудиною переважно після їжі, купірувався антацидами. Діагностована ГЕРБ. У момент огляду з'явилася рясна блювота кров'ю. Проведена гемостатична терапія. Яке ускладнення розвилося у хворого?

*A. Пептична виразка стравоходу, ускладнена кровотечею

B. Стравохід Баррета

C. Діафрагмальна грижа

D. Рак стравоходу

E. Стриктура стравоходу
360. Хворому, 29 років, проведена первинна хірургічна обробка розчавленої рани верхньої третини лівого стегна. Через 2 дні стан хворого погіршився при огляді рана з незначними виділеннями, м’язи сіруватого кольору, кінцівка набрякла, шкіра холодна вкрита синюшними плямами, при пальпації визначається крепітація. Свідомість запаморочена. Температура тіла 40,3^оС. Яке ускладнення виникло у хворого?

*А. Анаеробна газова гангрена

B. Флегмона стегна

C. Правець

Д. Бешиха

E. Артеріальний тромбоз
361. Хвора К., 47 років довгий час страждає вираженим варикозним розширенням підшкірних вен нижніх кінцівок. Під час роботи в полі травмувала один із варикозних вузлів на лівій гомілці – почалась інтенсивна кровотеча. Яка повинна бути найбільш вірна перша допомога?

*A. Горизонтальне положення хворої, припідняте положення лівої нижньої кінцівки,

асептично тиснута пов’язка на ліву гомілку

B. Джгут проксимальніше травмованого вузла, асептична пов’язка

C. Джгут дистальніше травмованого вузла, асептична пов’язка

D. Джгут дистальніше і проксимальніше травмованого вузла, асептична пов’язка

E. Асептична тиснуча пов’язка з пальцевим притисканням травмованого вузла
362. У хворого М., 32 років, що хворіє мітральним стенозом під час перебування на дачі раптово появився інтенсивний біль у лівій нижній кінцівці. Діагностовано емболію лівої підколінної артерії. Яка повинна бути невідкладна допомога?

*A. Іммобілізація, гіпотермія кінцівки, анальгетики, спазмолітики

B. Анальгетики, спазмолітики, масаж, гіпотермія кінцівки

C. Іммобілізація, зігріваючий компрес, спазмолітики

D. Іммобілізація, зігріваючий компрес, анальгетики

E. Інтенсивний масаж, зігріваючий компрес
363. Хвору К., 37 років, з дефіцитом ваги 15 кг впродовж останнього тижня періодично турбує інтенсивний переймоподібний біль в животі, помірна нудота, двічі було блювання шлунковим вмістом. Останній день був рідкий стілець немовби з домішками крові. Об’єктивно: температура тіла 37^оС, живіт м’який, у правій здухвинній ділянці не чітко визначається дещо чутливий при пальпації пухлиноподібний утвір, деяка резистентність м’язів, сумнівні ознаки подразнення очеревини. При ректальному дослідженні на рукавичці кал з домішками крові. Який найбільш правильний попередній діагноз.

*A. Інвагінація

B. Заворот ілеоцекального кута

C. Апендикулярний інфільтрат

D. Апендикулярний абсцес

E. Рак сліпої кишки
364. Хворий Ф., 41 року скаржиться на помірний біль в животі, погане відходження газів. Добу тому під час бійки отримав удар ногою в живіт в ділянці пупка. Об’єктивно: температура 37,8⁰C. Гемодинамічні показники в нормі. В ділянці пупка гематома. Живіт дещо резистентний і болючий в мезогастрії, ознаки подразнення очеревини сумнівні, перистальтика ослаблена. ЗАК: Ер.- 3,5 *10¹², лейкоцити – 10,3*10⁹, ЗАС – норма. Яка найбільш правильна діагностична програма.

*A. Лапароскопія

B. Оглядова рентгенограма органів черевної порожнини

C. Іригографія, іригоскопія

D. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

E. Гастродуоденоскопія
365. Хвора Г., 67 років, готується до операції з приводу хронічного калькульозного холециститу. Супутні захворювання – варикозна хвороба лівої нижньої кінцівки, II стадія. Який комплекс заходів найбільш вірно виконати для профілактики емболії легеневої артерії в післяопераційному періоді?

*A. Активне ведення, бинтування лівої ноги, фраксипарин профілактичні дози

B. Бинтування лівої ноги, гепарин 5 тис.од. 2 рази підшкірно

C. Ліжковий режим 2 доби, лікувальна фізкультура, фраксипарин профілактичні дози

D. Встановлення парасольчатого кавафільтру, антикоагулянти непрямої дії.

E. Компрес з гепариновою маззю на ліву гомілку, антикоагулянти непрямої дії
366. У хворої М., 47 р., діагностовано хронічний калькульозний холецистит, механічну жовтяницю на ґрунті холедохолітіазу, констатованого при УЗД: в термінальному відділі холедоха конкремент 10 мм, ширина холедоха 15 мм. Яка найбільш правильна лікувальна тактика?

*A. Ендоскопічна папілотомія, лапароскопічна холецистектомія

B. Консервативне лікування – сліпі зондування на фоні тривалого курсу прийому
хенофалку

C. Холецистектомія, холедоходуоденостомія

D. Холецистектомія, холедохолітостомія

E. Холецистектомія, трансдуоденальна папілосфінктеропластика
367. Хворий, 53 років, поступив в клініку з районної лікарні, де 5 днів тому лінійним розрізом був розкритий карбункул спини. В післяопераційному періоді стан залишався важким. Констатовано тахіпноє, тахікардія, лейкоцитоз, гіпертермія. При бактеріологічному обстеженні крові виділений гемолітичний стрептокок. Ваш діагноз?

*A. Сепсис

B. Карбункул спини в стадії абсцедування

C. Токсикорезорбтивна гарячка

D. Синдром системної запальної відповіді

E. Септичний шок
368. Хвора Н., 44 років, госпіталізована до хірургічного стаціонару з діагнозом – післяхоле-цистектомічний синдром, резідуальний холедохолітіаз, холангіт, механічна жовтяниця. Оперована 8 місяців тому, виконана холецистектомія, холедохолітотомія, дренування холедоха за Кером. Який з нижчевказаних заходів дозволив би уникнути виникнення післяхолецистектомічного синдрому?

*A. Інтраопераційна холангіографія

B. Оглядова рентгенографія черевної порожнини

C. Внутрішньовенна холецистохолангіографія

D. Пероральна холецистографія

E. Ехографія
369. Хворий Б., 74 років, госпіталізований до хірургічного відділення з діагнозом перфоративна виразка шлунка. В анамнезі інфаркт міокарда, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба. Хворому запропоновано оперативно втручання від якого він категорично відмовився. Як слід лікувати хворого?

*A. Методом Тейлора

B. Інфузійною терапією

C. Антибактеріальною терапією

D. Призначити курс противиразкової терапії

E. Виписати додому

370. Хвора Є., 51 року, госпіталізована до гастрохірургічного відділення із скаргами на жовтяницю, втрату ваги, слабкість, темній колір сечі, світлий кал. Д-з: Механічна жовтяниця, холангіт. Захворювання почалося поступово. Запідозрено рак фатерового соска. Який діагностичний метод слід застосувати для підтвердження діагнозу?

*A. Фібродуоденоскопію з біопсією фатерового соска.

B. Ехографію.

C. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини.

D. Пневмогастрографію.

E. Комп’ютерну томографію
371. Хворий Д., 63 р., поступив в відділення хірургії судин з діагнозом “Гострий ілеофеморальний тромбоз зліва. Рак прямої кишки. Стан після променевої терапії”. Який механізм гострого тромбозу здухвинних вен?

*A. Прогресування онкологічної патології

B. Змінення реології крові

C. Змінення властивостей еритроцитів

D. Утворення тромбів в глибоких венах гомілки

E. Погіршення діяльності серця.
372. Хвора К., 42 р., з діагнозом “Гострий ілеофеморальний венозний тромбоз (1добу) тромбоемболія гілок легеневої артерії” знаходиться в ангіологічному відділені. Тактика?

*A. Тромболітична терапія плюс постановка кава-фільтра

B. Хірургічне лікування

C. Введення низькомолекулярних гепаринів

D. Еластичне бинтування ніг

E. Бронхоскопія
373. Хвора К., 65 р., у хірургічному стаціонарі після пластики пахової грижі на 6 сутки раптово втратила свідомість, ціаноз верхньої частини грудної клітки та лиця, задуху. Який діагноз?

*A. Тромбоемболія гілок легеневої артерії

B. Інфаркт міокарду.

C. Гіпоглікемічна кома

D. Гіперглікемічна кома.

E. Перфоративна виразка шлунку.
374. Хворий, 63 роки, скаржиться на печію за грудиною , відрижку, що посилюється після приймання їжі, нагинанні тулуба. Хворіє 4 роки. Останнім часом печія за грудиною посилилась. Змушений обмежувати себе у прийманні їжі. Спить напівсидячи. Запідозрена ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми. Якими методами дослідження можна підтвердити діагноз?

*A. ФЕГДС, рН-метрія, манометрія порожнини стравоходу, рентген-контрастне

дослідження стравоходу у положенні хворого за Тренделенбургом

B. УЗД ділянки стравоходу.

C. Оглядова рентгенографія грудної клітки і черевної порожнини.

D. Контрастна рентгеноскопія стравоходу.

E. Визначення рівня секреції шлункового соку.

375. Хворий, 43 роки, скаржиться на розпираючий, пульсуючий біль в ділянці 3-ї фаланги ІІІ пальця лівої кисті. , набряк пальця, обмеження рухів. Із-за болю уночі не спав. П'ять днів тому проколов пальця. За медичною допомогою не звертався. При огляді: 3-я фаланга ІІІ пальця набрякла. Шкіра злегка гіперемована. Пальпація різко болюча. Місце найбільшої болючості в центрі фаланги, ближче до нігтя. На рентгенограмі пальця у 2-х проекціях патології кістки не виявлено. Діагноз: підшкірний панарицій ІІІ пальця лівої кисті. Яка тактика лікування хворого?

*A. Показане оперативне втручання.

B. Внутрішньо-м'язове введення антибіотиків.

C. Рентген-опромінювання осередку запалення.

D. Гарячі ванночки для пальця.

E. Місцеве введення антибіотиків
376. Хвора, 62 роки, оперована з приводу хронічного калькульозного холециститу. Виконана холецистектомія. Інтраопераційна холангіографія – жовчні шляхи прохідні. Під час видалення жовчного міхура виникла кровотеча з міхурової артерії. Вона зупинена шляхом прошивання судини після захвату її затискачем. Під кінець першої доби у хворої з'явилась жовтяниця. Рівень загального білірубіну в крові 56 ммоль/л переважно за рахунок прямої фракції. Назвіть ймовірну причину розвитку жовтяниці.

*A. Перев'язка холедоха

B. Гострий гепатит.

C. Гострий післятравматичний панкреатит.

D. Синдром відсутності жовчного міхура

E. Вірусний гепатит.
377. Хвора, 50 років, госпіталізована до відділення зі скаргами на жовтушність склер та шкіри, свербіння шкіри, темний колір сечі., біль у правому підребер'ї. Хворіє 3 тижні. Шість місяців тому оперована з приводу хронічного калькульозного холециститу. Видалено жовчний міхур. Під час зупинки кровотечі з міхурової артерії затискачем захвачений холедох. Виконувалося зовнішнє дренування холедоха. Об'єктивно: склери і шкіра жовтого кольору. На шкірі – подряпини. Пульс 72 за 1 хв., АТ – 130/70 мм рт. ст. Білірубін крові загальний – 125 ммоль/л, прямий – 93 ммоль/л, непрямий – 32 ммоль/л. Попередній діагноз: рубцевий стеноз холедоха. Яким методом обстеження можна підтвердити попередній діагноз?

*A. Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіограіфія

B. УЗД

C. Оглядова рентгенографія черевної порожнини.

D. Видільна холангіографія.

E. ФЕГДС.
378. Хворий, 41 рік, скаржиться на біль у животі, відчуття здуття живота. Захворів раптово годину тому. 15 років страждає на неспецифічний виразковий коліт. Загострення процесу відмічає 3 тижні тому. Встановлено діагноз: перфорація виразки ободової кишки. Виконується оперативне втручання. При ревізії органів черевної порожнини відмічено: в ділянці сігмовидної кишки на протилежній від брижі ділянці перфоративний отвір 0,1х0,3 см. Явища незначно вираженого місцевого перитоніту. Ободова кишка на всьому протязі має потовщену стінку, місцями значно звужена, пальпуються виразки. В ділянці поперечно-ободової кишки – ущільнення. На рівні висхідної ділянки – розширення. Яка повинна бути тактика хірурга.

*A. Видалення ободової кишки, ілеостомія.

B. Ушивання перфоративного отвору.

C. Формування колостоми на рівні перфоративного отвору.

D. Ушивання перфоративного отвору, ілеостома.

E. Формування ілеостоми, сігмостоми на рівні перфорації.
379. Хворий Н, 68 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з приводу поранення лівої гомілки. Із анамнезу відомо, що у хворого була кровотеча, яку зупиняли накладанням джгута. У відділенні виконана ПХО рани, остаточна зупинка кровотечі, накладена ас.пов’язка. Через 3 доби в рані з’явився розпираючий біль, пов’язка стала тісною. При огляді – рана суха, є невеликі виділення слизоподібного характеру з неприємним запахом. Шкіра навколо рани ціанотична, є слід від пов’язки, з рани “випирають” м’язи, які сіро-коричневого кольору, набряклі. При пальпації навколо рани визначається крепітація. Сформулюйте діагноз захворювання.