Тема №20 студ укр. Протокол 1 Завідувач кафедри проф. Дудник В. М. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів
 Скачать 0.52 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.М.І.ПИРОГОВА „Затверджено” на методичній нараді кафедри педіатрії №2 „_29_” __08__2014р. Протокол №1 Завідувач кафедри проф. Дудник В.М. ______________________ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Вінниця 2014 1.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Здоров'я дітей та підлітків є однією з важливих проблем сучасної медицини в зв'язку із значним зростанням захворюваності серед них. Поширеність захворювань серед дітей зросла в 1,7 рази і склала близько 1 500 на 10 000 дитячого населення. У зв'язку з цим зростає значення знання особливостей клінічного перебігу захворювань дитячого віку, їх вчасної діагностики, адекватного лікування та профілактики, що є першочерговим завданням для органів охорони здоров'я. Отже, детальне вивчення стану здоров'я дітей та підлітків, подальше їх спостереження при виявленні захворювань лікарями загальної практики повинно бути першочерговим завданням сучасної медицини. 2. КІНЦЕВІ ЦІЛІ ДИСЦИПЛІНИ: Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку. Класифікувати та аналізувати типову, нетипову та ускладнену клінічну картину найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому, нетиповому та ускладненому перебігу найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у дітей з найбільш поширеними соматичними та неінфекційними захворюваннями дитячого віку. Проводити диференціальну діагностику при типовому, нетиповому та ускладненому перебігу найбільш поширених соматичних та найбільш поширених дитячих неінфекційних хвороб. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку. Здійснювати оцінку прогнозу при найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворюваннях дитячого віку. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії. Критерії оцінювання знань з дисципліни Розподіл балів, які отримують студенти з поточної успішності Перерахунок поточної успішності студентів з традиційних оцінок у рейтингові бали (120 балів) з педіатрії здійснюється за шкалою прийнятою рішенням Вченої Ради ВНМУ протокол №2 від 28.09.2010р. Шкала перерахунку традиційних оцінок з 5-бальної системи у рейтингові бали (120) поточної успішності (додається):
Проведення ПМК-диф.заліку на 6 курсі здійснюється на останньому занятті, що відповідає 20 темі згідно навчального плану та складається з написання 100 завдань з „КРОК-2”, роботи біля ліжка хворого та здачі теоретичного блоку. Для цього для студентів підготовлено 30 типових завдань. Завдання складені таким чином, що охоплюються усі розділи навчальної програми. Для кожного студента в групі екзаменатором заповнюється протокол здачі ПМК-диф.заліку, який наведений нижче. Студент допускається до іспиту з педіатрії, якщо він не має пропущених практичних занять та має не менше 72 балів поточній успішності, що відповідає традиційній оцінці 3. Екзаменатором є тільки доцент, який не проводив заняття в групі, що здає ПМК-диф.залік. Для написання 100 тестів студенти мають 100 хвилин, дане завдання виконується одночасно усіма студентами групи. При успішному написанні 99-100 тестів студент отримує 20 балів, 96-98 тестів – 18 балів, 90-95 тестів – 17 балів. В іншому разі студенту бали не нараховуються. Далі група працює над здачею практичного та теоретичного блоку. Частина студентів знаходиться в навчальній кімнаті та готується до здачі теоретичної частини під контролем викладача даної групи, в той час коли інша група з екзаменатором здає практичну частину біля ліжка хворого. По мірі здачі практичного блоку студенти почергово змінюються. Для кожного студента викладачем підготовлений хворий з детальною випискою з історії хвороби. Практична частина складається з виконання студентом біля ліжка хворого 10 пунктів, а саме: Збір скарг, анамнезу захворювання та життя Визначення загального стану хворого та проведення фізикального обстеження Виділення провідного синдрому, постановка найбільш вірогідного діагнозу Складання плану обстеження Оцінка результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження Попередній клінічний діагноз Проведення диференційної діагностики Визначення принципів лікування та тактики ведення хворого Визначення прогнозу та заходів профілактики у даного хворого Ведення медичної документації щодо хворого Знання та вміння студента по вищенаведеним 10 пунктам біля ліжка хворого оцінюються екзаменатором згідно традиційних оцінок, які відповідають конвертованим балам (наведено в нижче представленому протоколі). Останнім блоком є здача теоретичної частини, яка включає в себе типову ситуаційну задачу, задачу з невідкладної допомоги, 2 лабораторних тести, ЕКГ, рентгенографічне обстеження. Кожне з вищевказаних завдань оцінюється екзаменатором за традиційною методикою, яка відповідає балам, що наведені в нижче представленому протоколі. Протокол здачі ПМК-диф.заліку містить пункти поточної успішності студента (напередодні заповнює викладач групи) та загальну оцінку за модуль 5. Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова Кафедра педіатрії №2 ПРОТОКОЛ проведення ПМК-диф.заліку з педіатрії для студентів 6 курсу МОДУЛЬ №5 ПІБ студента _____________________________________________________________________ Група _______ медичний факультет № 1 2 від «_____» _______________ 2013р.
Екзаменатор: Екзаменатор виставляє оцінку за ПМК-диф.залік. Оцінка “Відмінно” виставляється за роботу, в якій студент вірно відповів на усі запитання. Відповіді мають глибокий, змістовний та конкретний характер. Студент повинен знати класифікацію, особливості клінічних проявів, діагностику диференційну діагностику, лікування, профілактику патології дихальної, серцево-судинної, кровотворної, сечовидільної систем, ендокринної патології, патології травного тракту, загальні принципи спостереження за дітьми різного віку в умовах поліклініки. Середній бал ПМК-диф.заліку при цьому повинен бути 71-80, загальна оцінка за дисципліну 180-200 балів. Оцінка “Добре” виставляється за роботу, в якій студент вірно відповів на 75% запитань і показав достатньо змістовні знання з тих питань, що відбивають основні розділи навчальної програми. Студент повинен знати основні клінічні прояви соматичної патології дитячого віку, методи діагностики та лікування хвороб дитячого віку та їх профілактику. Середній бал ПМК-диф.заліку при цьому повинен бути в межах 70-61, загальна оцінка за дисципліну 179-160 балів. Оцінка “Задовільно” виставляється за роботу, в якій студент вірно відповів на 50% запитань. Відповіді неповні, здебільшого обмежуються простим переліком складників, ознак, рис, без найменших подробиць. Студент повинен володіти обов’язковим мінімумом знань щодо теоретичних та практичних знань з педіатрії. Середній бал ПМК-диф.заліку при цьому повинен бути в межах 50-60, загальна оцінка за дисципліну 159-122 бали. Оцінка “Незадовільно” виставляється за роботу, в якій студент не дав жодної правильної відповіді або дав лише приблизну відповідь на два запитання. Студент не володіє обов’язковим мінімумом знань з педіатрії. Середній бал модульного контролю при цьому повинен бути менше 50, загальна оцінка за дисципліну менше 122 балів. Поточна успішність та бали за диф.залік деканатом вносяться в програму «Контингент» і ранжуються. 3.ЗАВДАННЯ ДО ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ – ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ЗАЛІКУ. 3.1.Теоретичні питання до підсумкового модульного контролю – диференційного заліку: Провідні клінічні симптоми та синдроми при різних клінічних варіантах та ускладненнях перебігу пневмонії у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при різних клінічних варіантах пневмонії та її ускладненнях (плеврит, абсцес, піоторакс, пневмоторакс). Диференційна діагностика пневмонії, бронхіту і бронхіоліту у дітей. Встановлення попереднього діагнозу. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу пневмонії та її ускладненнях. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності в залежності від причини виникнення та ступеня тяжкості. Профілактика пневмонії та її ускладнень у дітей. Провідні клінічні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті у дітей. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті та їх ускладненнях. Диференційна діагностика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку. Встановлення попереднього діагнозу. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу бронхообструктивного синдрому та його ускладненнях у дітей. Надання невідкладної допомоги при приступі ядухи та астматичному статусі. Профілактика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку. Провідні клінічні симптоми та синдроми при хронічному бронхіті, бронхоектатичній хворобі, спадкових та вроджених захворюваннях бронхолегеневої системи (муковісцидозі, ідіопатичному гемосидерозі легень, первинній циліарній дискінезії, синдромі Вільмса-Кемпбелла, бронхомаляції, аплазії і гіпоплазії легень, дефіциті α1–антитрипсину, бронхолегеневій дисплазії, секвестрації легень) у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при хронічному бронхіті, бронхоектатичній хворобі, спадкових та вроджених захворюваннях бронхолегеневої системи та їх ускладненнях. Диференційна діагностика хронічних, спадкових та вроджених захворювань бронхолегеневої системи у дітей. Тактика ведення хворого при спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи та їх ускладненнях у дітей. Профілактика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей. Провідні клінічні симптоми та синдроми захворювань системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення міокардиту, ендокардиту, перикардиту, кардіоміопатій, вроджених та набутих вад серця у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при міокардиті, ендокардиті, перикардиті, кардіоміопатіях, вроджених та набутих вадах серця у дітей. Диференційна діагностика при запальних та незапальних захворюваннях системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією. Тактика ведення хворого при міокардиті, ендокардиті, перикардиті, кардіоміопатіях, вроджених та набутих вадах серця у дітей. Надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності. Провідні клінічні симптоми та синдроми при екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді. Клінічні варіанти перебігу пароксизмальної тахікардії і миготливої аритмії у дітей. Дані інструментальних досліджень при екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді. Диференційна діагностика екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії, миготливої аритмії та повної атріо-вентрикулярної блокади. Тактика ведення хворого при екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді у дітей. Надання невідкладної допомоги при пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, Морган’ї-Адамс-Стокс-синдромі у дітей. Профілактика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Провідні клінічні симптоми та синдроми при ювенільному ревматоїдному артриті, системному червоному вовчаку, гострій ревматичній лихоманці, дерматоміозиті, склеродермії, хворобі Кавасакі, вузликовому поліартеріїті та інших системних васкулітах у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при системних захворюваннях сполучної тканини та системних васкулітах у дітей. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини у дітей. Диференційна діагностика артритів у дітей. Тактика ведення хворих при системних захворюваннях сполучної тканини та системних васкулітах у дітей. Первинна та вторинна профілактика гострої ревматичної лихоманки у дітей. Провідні клінічні симптоми та синдроми при функціональних та органічних захворюваннях шлунку та кишківника у дітей (функціональній диспепсії, синдромі подразненого кишківника, функціональному закрепі, рефлюксній хворобі, гастритах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, дісахарідазній недостатності, ексудативній ентеропатії, целіакії, муковісцидозі, хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті). Клініко-інструментальні дослідження та диференціальна діагностика диспептичного, абдомінального больового синдрому та синдрому порушення кишкового всмоктування у дітей. Клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, неспецифічного виразкового коліту. Тактика ведення дітей при функціональних та органічних захворюваннях шлунку та кишківника. Діагностика ускладненого перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей, тактика лікаря загальної практики, надання невідкладної допомоги. Профілактика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей. Провідні клінічні симптоми та синдроми при біліарних дискінезіях, гострому та хронічному холециститі, гострому та хронічному панкреатиті та хронічному гепатиті у дітей. Клінічні варіанти перебігу біліарних дискінезій, гострого та хронічного холециститу, гострого та хронічного панкреатиту та хронічного гепатиту у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при біліарних дискінезіях, гострому та хронічному холециститі, гострому та хронічному панкреатиті та хронічному гепатиті у дітей. Диференційна діагностика біліарних дискінезій, гострого та хронічного холециститу, гострого та хронічного панкреатиту та хронічного гепатиту у дітей. Тактика ведення хворого при біліарних дискінезіях, гострому та хронічному холециститі, гострому та хронічному панкреатиті та хронічному гепатиті у дітей. Надання невідкладної допомоги при гострій печінковій недостатності та ускладненнях синдрому портальної гіпертензії. Профілактика біліарних дискінезій, гострого та хронічного холециститу, гострого та хронічного панкреатиту та хронічного гепатиту у дітей. Провідні клінічні симптоми та синдроми при інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи (інфекції сечової системи, уретриті, циститі, пієлонефриті), дизметаболічних нефропатіях, спадкових тубулопатіях (фосфат-діабеті, синдромі Дебре-де Тоні-Фанконі, нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі) та інтерстиціальному нефриті у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту, дизметаболічних нефропатій та спадкових тубулопатій у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи, інтерстиціальному нефриті, дизметаболічних нефропатіях та спадкових тубулопатіях у дітей. Диференційна діагностика найбільш поширених інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту, дизметаболічних нефропатій та спадкових тубулопатій у дітей. Тактика ведення хворої дитини при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи та їх ускладненнях, при інтерстиціальному нефриті, при дизметаболічних нефропатіях та спадкових тубулопатіях у дітей. Невідкладна допомога при гострій затримці сечі. Профілактика уретриту, циститу, пієлонефриту. Клініко-морфологічні варіанти первинних гломерулонефритів у дітей. Диференціальна діагностика гострого постстрептококового гломерулонефриту зі спадковим нефритом Альпорта, швидко прогресуючим гломерулонефритом, хворобою Берже тощо. Нефротичний синдром у дітей: диференціальна діагностика, ускладнення. Клінічні варіанти перебігу хронічного гломерулонефриту у дітей. Показання до біопсії нирок у дітей. Тактика ведення хворої дитини при гострому та хронічному гломерулонефриті. Гостре пошкодження нирок (гостра ниркова недостатність) у дітей: етіологія, патогенез, клініко-лабораторні симптоми, диференціальна діагностика, екстрена допомога, тактика ведення хворих дітей. Хронічна хвороба нирок у дітей: провідні клініко-лабораторні симптоми та синдроми, диференціальна діагностика, тактика лікування та профілактика. Провідні клінічні симптоми та синдроми лейкемій у дітей в залежності від стадії хвороби. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при різних формах лейкемій у дітей. Диференційна діагностика лейкемій у дітей. Тактика ведення хворого з лейкемією. Провідні клінічні симптоми та синдроми лімфопроліферативного синдрому у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень лімфопроліферативного синдрому у дітей. Диференційна діагностика лімфопроліферативного синдрому у дітей. Тактика ведення хворого з лімфопроліферативним синдромом у дітей. Порядок проведення обов’язкових профілактичних оглядів дитини віком до трьох років. Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до трьох років. Оцінка фізичного та психо-моторного розвитку дитини до трьох років. Тактика лікаря загальної практики при порушенні фізичного та нервово-психічного розвитку дітей перших трьох років життя. Принципи ефективного консультування. Диференційна діагностика та профілактика найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт, залізодефіцитна анемія) у дітей раннього віку. Профілактичні щеплення дітей до трьох років. Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з проявами жовтяниці в періоді новонародженості. Клінічні варіанти та ускладнення перебігу жовтяниць новонароджених на поліклінічному етапі спостереження. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при діагностиці гемолітичних, кон’югаційних та механічних жовтяниць у новонароджених. Диференційна діагностика жовтяниці у новонароджених дітей. Тактика ведення новонароджених з проявами жовтяниці на дільниці. Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з перинатальною патологією нервової системи. Клінічні варіанти пізніх проявів пологової травми та асфіксії новонароджених. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при перинатальних ураженнях нервової системи у дітей. Диференціальна діагностика перинатальних уражень ЦНС у немовлят. Тактика ведення дітей з перинатальними ураженнями ЦНС в умовах поліклініки. Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку та її мета. Загальні ознаки небезпеки стану дитини. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження при кашлі, ускладненому диханні, діареї, проблемах з вухом, болі в горлі, лихоманці, порушеннях живлення та анемії, при наявності ВІЛ-інфекції у дітей від 2-х місяців до 5 років. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження у дітей у віці до 2-х місяців з жовтяницею, діареєю, проблемами годування та низькою масою тіла, вкрай тяжким захворюванням та місцевою бактеріальною інфекцією. Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку. Раціональне харчування: профілактика ожиріння, цукрового діабету. Оцінка статевого дозрівання. Медичне та психологічне консультування. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях та артеріальній гіпертензії. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого на артеріальну гіпертензію на дільниці. Надання невідкладної допомоги при вегетативних кризах, гіпертензивній кризі. Профілактика вегетативних дисфункцій та артеріальної гіпертензії у дітей. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||