Главная страница
Навигация по странице:

  • Факторами

  • митьд. щитовидка. Рак щитовидної залози


    Скачать 78.14 Kb.
    НазваниеРак щитовидної залози
    Анкор митьд
    Дата09.11.2021
    Размер78.14 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлащитовидка.docx
    ТипДокументы
    #266980
    страница2 из 11
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

    Етіологія раку щитовидної залози.



    Як свідчать дані ВООЗ, за останні 30 років захворюваність на рак щитовидної залози у світі практично потроїлась за рахунок осіб молодого і середнього віку. Зростання захворюваності відбувається на четвертому десятиріччі життя як у чоловіків, так і в жінок. Саме у цьому віці в більшості хворих відзначаються дисгормональні порушення, які викликають підвищену тиреотропну стимуляцію гіпофіза. Має значення також спадкова схильність, лікування тиреостатичними препаратами, недостача аліментарного йоду в ендемічних районах і ряд інших факторів. В експерименті було також доведено, що підвищення кількості тиреотропного гормону гіпофіза в крові є провідним етіопатогенетичним фактором у розвитку пухлин щитовидної залози. В клініці це положення не знайшло належного підтвердження, оскільки рівень тиреотропного гормону (ТТГ) в крові більшості хворих не відрізняється від такого у здорових. Тим не менш, жоден з дослідників не заперечує значення ТТГ в оно а раку щитовидної залози.

    Передракові захворювання і стани.



    На сьогодні більшість спеціалістів, які займаються дослідженням раку щитовидної залози, відзначають зв’язок цього захворювання з зобомтааденомою. Більш того, існує певна кореляція між розповсюдженням ендемічного зоба і раком. При вузловому зобі виникнення раку щитовидної залози спостерігається у 10-22% пацієнтів.

    Факторами, котрі сприяютьр озвитку раку в осередках ендемічного зоба, вважаються: тривале існування вузлового і дифузно-вузлового зоба з нормальною або зниженою функцією органа, передуючі захворюванню порушення функції ендокринної системи, тривало існуючий дефіцит деяких мікроелементів (йод, мідь, кобальт) у навколишньому середовищі.

    Установлено також, що дефіцит йоду в організмі людини є основною причиною гіперплазії щитовидної залози. У більшості випадків така гіперплазія носить компенсаторний характер, хоча в ряді випадків може стати і необоротною.
    В цілому слід зазначити, що розвитку злоякісної пухлини щитовидної залози нерідко передують: вузловийзоб, дифузнагіперплазія, яканоситьоборотнийабонеоборотнийхарактер,вузловагіперплазія,аденомащитовидноїзалози.

    Класифікація пухлин щитовидної залози


    Вона заснована на трьох принципах (клінічному, морфологічному і гістогенетичному) і відповідає основним положенням другого видання класифікації ВООЗ (1989р.).
    Таблиця 8

    Пухлинищитовидноїзалози

    Джерело розвитку

    Гістологічна структура

    Доброякісні

    Злоякісні


    А-клітини

    Фолікулярна аденома Папілярна аденома Трабекулярна аденома

    Фолікулярна аденокарцинома Папілярна аденокарцинома Недиференційований рак


    В-клітини

    Фолікулярна аденома Папілярна аденома Трабекулярна аденома

    Фолікулярна аденокарцинома Папілярна аденокарцинома Недиференційований рак

    С-клітини

    Солідна аденома

    Солідний рак з амілоїдозом строми (медулярний)

    Метаплазо- ваний

    епітелій





    Плоскоклітинний рак

    Неепітелі-альні клітини


    Фіброма, гемангіома, тератома

    Лейоміома, ретикулосаркома, лімфосаркома, фібросаркома, гемангіоендотеліома, гемангіоперицитома

    Епітеліальні або не епітеліальні клітини





    Пухлини, які не класифікуються


    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


    написать администратору сайта