митьд. щитовидка. Рак щитовидної залози
Скачать 78.14 Kb.
|
Етіологія раку щитовидної залози.Як свідчать дані ВООЗ, за останні 30 років захворюваність на рак щитовидної залози у світі практично потроїлась за рахунок осіб молодого і середнього віку. Зростання захворюваності відбувається на четвертому десятиріччі життя як у чоловіків, так і в жінок. Саме у цьому віці в більшості хворих відзначаються дисгормональні порушення, які викликають підвищену тиреотропну стимуляцію гіпофіза. Має значення також спадкова схильність, лікування тиреостатичними препаратами, недостача аліментарного йоду в ендемічних районах і ряд інших факторів. В експерименті було також доведено, що підвищення кількості тиреотропного гормону гіпофіза в крові є провідним етіопатогенетичним фактором у розвитку пухлин щитовидної залози. В клініці це положення не знайшло належного підтвердження, оскільки рівень тиреотропного гормону (ТТГ) в крові більшості хворих не відрізняється від такого у здорових. Тим не менш, жоден з дослідників не заперечує значення ТТГ в оно а раку щитовидної залози. Передракові захворювання і стани.На сьогодні більшість спеціалістів, які займаються дослідженням раку щитовидної залози, відзначають зв’язок цього захворювання з зобомтааденомою. Більш того, існує певна кореляція між розповсюдженням ендемічного зоба і раком. При вузловому зобі виникнення раку щитовидної залози спостерігається у 10-22% пацієнтів. Факторами, котрі сприяютьр озвитку раку в осередках ендемічного зоба, вважаються: тривале існування вузлового і дифузно-вузлового зоба з нормальною або зниженою функцією органа, передуючі захворюванню порушення функції ендокринної системи, тривало існуючий дефіцит деяких мікроелементів (йод, мідь, кобальт) у навколишньому середовищі. Установлено також, що дефіцит йоду в організмі людини є основною причиною гіперплазії щитовидної залози. У більшості випадків така гіперплазія носить компенсаторний характер, хоча в ряді випадків може стати і необоротною. В цілому слід зазначити, що розвитку злоякісної пухлини щитовидної залози нерідко передують: вузловийзоб, дифузнагіперплазія, яканоситьоборотнийабонеоборотнийхарактер,вузловагіперплазія,аденомащитовидноїзалози. Класифікація пухлин щитовидної залозиВона заснована на трьох принципах (клінічному, морфологічному і гістогенетичному) і відповідає основним положенням другого видання класифікації ВООЗ (1989р.). Таблиця 8 Пухлинищитовидноїзалози
|