митьд. щитовидка. Рак щитовидної залози
 Скачать 78.14 Kb.
|
Хіміотерапія раку щитовидної залозиЗа зведеними даними, ефективність хіміотерапії при раку щитовидної залози коливається у межах 10-15%, тобто аналогічна такій при солідних пухлинах. Адріаміцин (або його аналоги: доксорубіцин, адріобластин), що застосовувались у вигляді монотерапії, дають об’єктивний ефект, незалежно від морфологічної форми пухлини, в 31-45% випадків. Найбільш ефективні схеми хіміотерапії, котрі включають доксорубіцин, фторурацил, препарати платини, при низькодиференційованих пухлинах – доксорубіцин, препарати платини, циклофосфан, іфосфамід. Сьогодні диференційовані форми раку щитовидної залози успішно лікуються завдяки використанню комбінованого лікування, що включає хірургічне втручання, яке сполучається з гормональним впливом або із застосуванням радіоактивного йоду. Хіміотерапія показана при неоперабельному медулярному і недиференційованому раку, а також у тому разі, коли диференційовані форми раку щитовидної залози не чутливі до гормонотерапії і радіоактивного йоду або у випадку їх анаплазії. Лікарське лікування протипухлинними препаратами може сполучатися з променевим і гормональним впливом. Використання хіміотерапії показане також у післяопераційному періоді при медулярному та анапластичному раку. Пов’язано це з тим, що при таких формах раку, навіть на початкових стадіях захворювання досить часто мають місце мікрометастази. Гормональне лікування раку щитовидної залозиГормональне лікування зазвичай використовується при генералізованихформахракущитовидноїзалози,атакождляпопередженнярецидивуіметастазів. Як правило, ефект від гормонотерапії короткочасний, але в ряді випадків він може бути значно вираженим і триматися досить тривалий проміжок часу. В нинішній час гормонотерапія проводиться як для пригнічення секреції ТТГ, так і в замісних цілях для профілактики гіпотиреозу після хірургічного втручання. Вважається, що гормонотерапія при диференційованих формах раку щитовидної залози, котрі належать до гормонозалежних пухлин, виступає як лікувальний фактор, який пригнічує вплив ТТГ. При медулярному й анапластичному раку мова може йти лише про замісну терапію після операції. Сьогодні при гормонотерапії, яка використовується після оперативного втручання, застосовують: тиреоїдин по 0,1 г 1-2 рази на день, а також трийодтиронін – 80-100 мкг/доб. Дедалі більше поширення одержує сьогодні тироксин, застосування якого більш доцільне. Його доза складає 0,15-0,2-0,3 мг/доб. |