С. О. Караман, О. В. Караман орфоепічний тренінг Завдання і вправи
 Скачать 1.14 Mb.
|
|
Користуйтеся багатствами рідної мови* 153. Прочитайте. Поясніть, за яким значенням розрізняють подані слова. Зробіть орфоепічний аналіз виділених слів. Жарт, не на жарт, неабияк. Іменник жарт – дуже поширений в українській мові, мабуть, через веселу вдачу нашого народу. Це слово часто виступає в народних прислів’ях і приказках, а також у художній літературі: “З жарту й біда часом буває” (М.Номис); “Смішками та жартами одмовилась, а правди не сказала” (Марко Вовчок). Бачимо це слово й у таких висловах, як: “Жарт жартом, а це вже не жарт, як мене за печінки бере, ноги трусяться” (Ганна Барвінок); “Миколі було не до сміху, не до жартів” (І.Нечуй-Левицький); “Андрій намагався обернути все в жарт” (М.Коцюбинський); “Я тебе питаю без жартів, – сказав Роман” (І.Нечуй-Левицький). Проте на сторінках сучасної української літератури це слово бачимо часом навіть там, де треба інших, що більше відповідають російському вислову не на шутку: “Він не на жарт здрейфив”; “Йосип не на жарт розсердився”. Наша класична література знала вислів не в жарт (“Деякі тужать не в жарт”. – Ганна Барвінок), а Російсько-український словник наводить прислівникову форму неабияк, що цілком відповідає російському не на шутку. Виходячи з цього, в наведених вище фразах треба було написати: “Він неабияк злякався (сплохував)”; “Йосип неабияк розсердився”. Музичний і музикальний. Відповідно до російського прикметника музикальний є два українські прикметники – музичний і музикальний, що спричиняє часом помилки, коли вважають хибно, ніби ці слова – тотожні й можна їх довільно ставити в реченні: “У нашій школі відбувся цікавий музикальний вечір”; “Його голос – дуже музичний”. Прикметник музичний означає “належний музиці”, “пов’язаний із музикою, використовуваний для музики”: “У кутку стояли музичні інструменти” (П.Панч); “Музичні варіації” (І.Нечуй-Левицький), – а музикальний – “схильний до музики, здібний у музиці”: музикальний слух, музикальні пальці, – або “суголосний, мелодійний”: “Голос музикальний “ (М.Коцюбинський). Отож, у наведених на початку фразах треба було написати “цікавий музичний вечір”, “голос музикальний”. Нагода й пригода. Ці два слова – немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: “Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві”, – читаємо в рецензії; “Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода”, – чуємо з уст. Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова “случай”: “При нагоді я скористаюсь вашою порадою”; “Зі мною сталась така пригода”. Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам’ятати, що іменник нагода означає “випадок” (здебільшого сприятливий): “Нагоди стріляти їй не трапилося” (М.Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: “Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...” (І.Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: “Кожна пригода – до мудрості дорога” (прислів’я), або й на лихо: “Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов’язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею” (М.Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода – відповідники до російських бить беде, произошло несчастье: “Ой на козаченьків, ой на запорожців та пригодонька стала” (історична дума). Іменник пригода може означати також потребу, користь: “Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води” (народна пісня), – від чого є вислів стати в пригоді: “Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану (казка). Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: “Словник має стати в пригоді...”: “Не випадало ще нагоди їздити.. “ Уникайте помилок!
Правопис і вимова
Наголошування
154. Поставте наголос у словах, перевіривши за словником. Поділіть слова на склади, визначте ритмічну структуру виділених слів, поясніть їх лексичне значення. Складіть із виділеними словами речення. Позначка, похибка, посмішка, посвідка, подяка, подруга, повінь, поділ, поземка, показник, покупка, поголоска, поставка. Як правильно сказати? 155. І. Прочитайте. Виберіть правильну відповідь і обґрунтуйте. 1.Яке з двох слів – загрожувати чи погрожувати – означає «становити небезпеку»? 2. Несвоєчасне внесення абонементної плати за використання електроенергії загрожує чи погрожує відключенням? 3. Нам загрожувала чи погрожувала нова небезпека? 4. Погрожувати студентам двійками чи загрожувати студентам двійками? 5. Декан наказав не пропускати занять без поважних причин, (загрожуючи чи погрожуючи?)відрахуванням їх зі складу студентів. 6. Прийшов загрожувати чи погрожувати мені? 7. Терпіти біль чи зазнати біль? 8. Зазнати горя чи терпіти горе? 9. Спіткало лихо чи терпіти лихо? 10. У заключній частині виступучи на закінчення? 11. У прикінцевому слові (у висновках) чиу закінченні виступу? 12. У заключних рядках віршачиу прикінцевих рядках вірша? 13. Підсумковий концерт чи заключний концерт? 14. Підсумкові заняття чи заключні заняття? 15. Студент ішов поважно залою чи залом? 16. Дані дослідника заперечували концепцію аналогічності мислення дітей раннього і дошкільного віку чи дані дослідника заперечували концепції аналогічності мислення дітей раннього і дошкільного віку? 17. Я не заперечую талант і майстерність чи я не заперечую таланту й майстерності? ІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією, перевіривши за орфоепічним словником. Поділіть слова на склади, поясніть правопис і вимову. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. Слово як одиниця мови 156. І. Проаналізуйте висловлювання учених про слово. Спробуйте дати визначення: що таке слово. 1. У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання механізму мови. Ця одиниця – слово. Видатний швейцарський лінгвіст Фердинанд де Соссюр зазначив, що слово, незважаючи на всі труднощі, пов’язані з визначенням цього поняття, є одиницею, що невідступно постає перед нашим розумом як щось центральне в механізмі мови. 2. Слово – наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступно було (або залишається таким!) безпосередньому сприйманню. У цьому диводійному дзеркалі відображаються всі «айсберги» світу. У слові постають перед нашим зором сторінки давньої історії і здобутки майбутнього. Промовляють до нас високі снігові вершини гір, водоспади Америки й Африки, льодові пустелі Арктики, глибінь космосу. Стають зримими найдрібніші частини всесвіту (І.Вихованець). 3. У слові, як у краплі води океан, відображена вся система мови... (С.Бархударов). 4. Свідомість віддзеркалює себе в слові, як сонце у малій краплі води. Слово відноситься до свідомості, як малий світ до великого.., як атом до космосу. Воно і є малий світ свідомості (Л.Виготський). 5. ...Слова ... несуть у мозок інформацію і впливають на його формування, розбудову процесів мислення (І.Білодід). 6. Лексикологія (від гр. lexis – слово, logos – вчення) – розділ науки про мову, що вивчає лексичний склад мови і слово як його основну одиницю. З-поміж інших мовних одиниць слово вирізняють такі ознаки: лексичне значення, номінативна функція та інші (А. Грищенко). II. Складіть таблицю (схему) «Слово як об’єкт вивчення». 157. Прочитайте. З’ясуйте, чи мають безпосередній зв’язок предмети і явища зі словами, які їх називають. Що таке номінативна функція слова стосовно предметів, явищ, дій? СЛОВА У кожнім слові є щось від зерна. Є визріла напруга проростання, Що вибухне раптово, як повстання, Як музика, що з болю вирина. Є ночі горобиної луна, До тиші сила стиснута остання, Котра свого очікує світання, Готова й море збурити до дна. Але, о Боже, скільки слів зітліло, Не виповівши того, що боліло, Чутливу душу наскрізно пекло... Чей сонця треба, дощику і грому, Щоб вибуяло в полі золотому Нове життя – згуртоване зело (І.Нижник). 158. Прочитайте. На які ознаки слова вказано в тексті? Як називається розділ мовознавства, що вивчає значення слів і виразів? Яке значення слова називається лексичним? Яке – граматичним? Чи всі слова мають ці значення? Слова схожі на талу невагому хмаринку. Вони всі разом, але кожне й саме по собі в усій своїй досконалості: ось так воно вимовляється (це його фонетичний бік), так воно утворюється від інших слів (це його словотворчі відношення), так воно змінюється, приєднуючись до інших слів у реченні (це його граматичні форми). А ось так це слово розквітає всіма гранями своїх значень, якщо навколо немає жодного схожого чи рівного йому, або сумирно пригасить внутрішнє своє світіння, якщо поруч виявиться більш точне, більш гнучке слово. Тоді ми говоримо про лексичне значення слова, а ширше – про семантичні зв’язки слів. Семантичні означає смислові; термін семантика походить від давньогрецького семантикос – «те, що означає». І справді, слово не відображає предмет безпосередньо, воно тільїш позначає його умовним символом (В.Колесов). Лексичне значення слова 159. І. Прочитайте. Які слова у вірші мають лексичне і граматичне значення, а які – лише граматичне? 1. От слово, у яке і той, і той вкладає. І кожен уклада сто значень протилежних! А врешті – що воно? Чи вишитий рукав, Що птицею майнув на луках прибережних. Чи повів довгих вій, що серце враз пойняв Дзвінкою тугою, чи шал жадань бентежних, Що родять дурощі і геніїв ростять, Чи все це змішане, аж і кінців не знать? (М. Рильський). 2. Слово – це основна, базова одиниця мови, звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле, є будівельним матеріалом для речення (3 підручника). 3. Людська пам’ять не може охопити назвою кожен окремий предмет. Отже, слово співвідноситься з цілим класом предметів, явищ тощо, які характеризуються наявністю спільних ознак. На основі узагальнення повторюваних ознак ряду однорідних предметів або явищ у свідомості людини створюється поняття, яке матеріалізується у слові. Наприклад, слово дичка позначає плодове «дерево» (грушу, яблуню), яке не садили і не доглядали – «самосійне». Ця ознака рослини закріпилася суспільною практикою за звуковим комплексом [дичка], який став знаком некультивованої рослини (За Н.Грипас). II. Чи збігається визначення слова з вашим? Поясніть роль слова у вираженні понять. У чому полягає узагальнююча роль слова? 160. Прочитайте. Чи можна поставити знак рівності між предметним і стилістичним значенням слова? Які слова передають поняття, а які – ні? 1. Ходить тиша – листом не шелесне, Вільно лунам, зорям і душі. Кожне слово полум’яне й чесне, Тільки мужню пісню напиши (М Сингаївський). 2. Так швидко відминули кавуни, Відчервоніли з ними й помідори, І тишком-нишком ожили млини, З шовковиць лист, з шовковиць лист учора Упав тихенько, вухо опустив, Як цуценя чи як руде телятко. Вже дихає Різдво в заінені мости, Стручки акації тремтять на пересядку (М.Вінграновський). 161. Прочитайте і перекажіть текст. Запишіть у стовпчик риси схожості предметів, на основі яких можуть розвинутися нові значення слів (за формою, розміром тощо). Багатозначність слів Кожний народ бачить світ по-своєму, через призму рідної мови. Система понять, усвідомлена народом і закріплена у значеннях слів, характеризується своєрідністю. Багатство нашої лексики виявляється не лише в різноманітності груп лексики, айв обсязі семантики. Переважна більшість слів української мови є багатозначними. Наприклад, лексема сідати означає – займати місце; приступати до роботи, що виконується; бути ув’язненим; мешкати; приземлятися; спускатися за лінію обрію; обмежити себе чимось у харчуванні (сісти на дієту). Слова, які мають кілька значень, називаються багатозначними, або полісемантичними (від гр. poly – багато і sema – знак). Пильніша увага до багатозначного слова дає можливість виявити нерівноцінність його значень: одне із значень виділяється як головне, його називають прямим, решта – переносні. Наприклад, великі очі і велика душа. Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, у слові морж раніше було одне значення: водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю. У 60-ті роки XX ст. розвинулося переносне значення: людина, яка любить купатися взимку в крижаній воді. Слова, які не мають переносних (вторинних) значень, називаються однозначними (За Н.Грипас). 162. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні. Які слова цього тексту мають інші значення? На основі чого розвинулись їхні вторинні значення? ЗЕМЛЯ І МІСЯЦЬ У Землі є лише один супутник – Місяць, який рухається навколо неї по орбіті на середній віддалі 376 284 км. Супутник має дуже великі розміри відносно планети-хазяйки, тому деякі астрономи вважають, що система Земля–Місяць повинна розглядатися як подвійна планета. Найголовніша загадка Місяця – це його походження. Раніше астрономи вважали, що він виник разом із Землею близько 5 млрд років тому. Але камені, зібрані астронавтами космічного корабля «Аполлон», показали вражаючу відмінність місцевих порід від земних. Може, на ранніх стадіях існування Землі у неї була система кілець, на зразок тих, що оточують Сатурн, і Місяць утворився з них? А можливо, коли Земля була ще зовсім юною і складалася з розплавлених порід, вона оберталася так швидко, що через це розтяглась, набувши форми груші, а потім верхня частина цієї груші відірвалась і перетворилася на Місяць? А може, в молодості наша планета піддалась удару якогось небесного тіла, що за розміром дорівнювало половині розміру самої Землі? Внаслідок цього зіткнення величезна кількість маси Землі була викинута в космічний простір, а потім з неї утворився Місяць (3 кн. «Енциклопедія навколишнього світу»). II. Висловіть власні думки щодо походження Місяця і майбутнього цієї планети. У розповіді вживайте багатозначні слова. 163. За 5 хвилин з поданими словами складіть словосполучення так, щоб вони виступали в прямому і переносному значеннях. Корінь, срібло, шлях, воїн, зелений, підняти, стріляти, вікно. 164. Запишіть слова у дві колонки: а) з конкретним значенням; б) з абстрактним. Виділіть суфікси абстрактних понять. Які з цих слів багатозначні? Палац, ідея, мрія, квітка, століття, виробництво, передчуття, сміливість, мислення, книга, сніг, дощ, річка, рік, ніч, людина, синій, зелений, працює, трудівник, розум, натхнення, поезія, мова, музика, троянда, наука, дорога, машина, хмара, сонечко, золото, зміна, доля, земля, село. 165. Відомо, що зміна граматичного значення слова призводить до зміни його лексичного значення і навпаки. Доведіть це на кількох самостійно дібраних прикладах. 166. Прочитайте. Поясніть значення виділених слів. Розкажіть, як ви тренуєте силу волі. Умій пробудити в собі гнів на себе, злість до себе, якщо тобі чогось не хочеться. Не хочеться – це небезпечний ворог. З не хочеться, якщо воно вийшло переможцем над треба, повинен, починаються нікчемність і безвілля. Той, хто не зумів перемогти не хочеться, стає рабом лінощів (В.Сухомлинський). |