Главная страница
Навигация по странице:

  • 254.

  • 255.

  • Інтерес і цікавість

  • Книга й книжка

  • Уникайте помилок!

  • Навчальне видання Караман Станіслав Олександрович Караман Ольга Володимирівна Орфоепічний тренінг Завдання і вправи

  • Рекомендовано до друку

  • С. О. Караман, О. В. Караман орфоепічний тренінг Завдання і вправи


    Скачать 1.14 Mb.
    НазваниеС. О. Караман, О. В. Караман орфоепічний тренінг Завдання і вправи
    АнкорOrfoepichny_trening_-_kopia.doc
    Дата11.05.2018
    Размер1.14 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаOrfoepichny_trening_-_kopia.doc
    ТипДокументы
    #19124
    страница24 из 24
    1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

    251. Прослухайте текст. На кожен тест виберіть правильну відповідь.

    Багато чого навчився Антін за два з половиною роки в Січі Запорізькій: бути чуйним і завжди напоготові; бути щедрим і не відлічувати грошей, коли платиш; пам’ятати, що шаблю дано не на те тільки, щоб скарби добувати, а щоб боронити кволого проти дужого і бідного проти багатого; бути готовим голову скласти за віру, в якій народився і в якій виховали батьки; а над усе берегти кодекс неписаний честі лицарської, що наказує не думати про власну безпеку, коли йдеться про те, щоб захистити знедоленого.

    Ці чесноти лицарські не були готовим катехізисом правил поведінки, до якого мусиш звертатись у кожному конкретному випадку, а так увійшли козакові у плоть і кров, що діяли цілком несвідомо, автоматично, – так як у бджоли інстинкт, що примушує її збирати з квітів нектар для меду, інстинкт у мисливській собаці, яка й без науки тямить, хто є її ворогом, а кого вона має віддано любити (За Ю.Кленом).

    1. Антін за два з половиною роки в Січі Запорізькій навчився:

    1) бути чуйним і: а) завжди відповідальним;

    б) завжди напоготові;

    в) завжди уважним;

    2) бути щедрим і: а) не рахувати грошей, коли платиш;

    б) не жалкувати грошей, коли платиш;

    в) не відлічувати грошей, коли платиш;

    3) пам’ятати, що шаблю дано не на те тільки, щоб скарби добувати, а щоб:

    а) боронити;

    б) захищати;

    в) обороняти

    кволого проти дужого і бідного проти багатого;

    4) бути готовим голову скласти за:

    а) ідею;

    б) віру;

    в) землю;

    в якій народився і в якій виховали батьки;

    5) а над усе берегти: а) кодекс неписаний честі лицарської;

    б) кодекс козацтва запорізького;

    в) кодекс моральних чеснот;

    що наказує не думати про власну безпеку, коли йдеться про те, щоб захистити знедоленого.

    6) Правила поведінки козак засвоїв:

    а) підсвідомо, автоматично;

    б) несвідомо, автоматично;

    в) усвідомлено, готовим катехізисом.

    2. Які моральні чесноти ви хотіли б бачити у своїх ровесників? Відповідь дайте у формі листа.
    252. І. Перепишіть текст. Визначте головні члени речення, групу підмета та групу присудка.

    Я був цілком захоплений працею, коли раптом мені впала у вічі надзвичайно свіжа й ясноколірна картина. Вона висіла високо на стіні й була немов якась прозора. На ній було намальовано ранішньо-весняний краєвид: у центрі, в глибині картини – безлистий темно-бурий ліс, обіруч його – прозорі степові далі, а над ними й лісом – ясне, блакитне небо, повне світу й тепла, блиску й радості.

    По ньому, по тому ясно-прозорому небу, тонкою смугою низько над землею залягала залита весняним промінням сліпучо-біла хмара. Середина її ховалась за лісом, а праворуч лісу, від лівого крила тієї хмари, відділилась невеличка хмарка, і так було намальовано її, що здавалось, ніби вона жива і йде. Обходить ліс і чудодійно підходить все ближче й ближче до глядача!

    І я й учні дивились, мов зачаровані, й разом гукнули:

    – Вона йде!.. Вона йде!..

    Така була, коли ми придивились, і назва незвичайної картини: “Вона йде” (М.Чернявський).

    ІІ. Дайте відповіді на запитання: 1. Що намальовано на картині, яка запала у вічі художникові й учням: а) в цілому; б) у центрі; в) у глибині картини; г) обіруч бурого лісу й над ним? 2. Якими мовними засобами автор досягає виразності в описі сліпучо-білої хмари? 3. Чому художник дібрав назву картині «Вона йде»? 4. Доберіть кілька власних назв картині. 5. Поясніть, яку роль виконують другорядні члени речення?
    253. І. Прочитайте тексти. Визначте стиль і тип мовлення. Доберіть заголовки. Пригадайте назви картин видатних художників, описаних у поданих текстах. Які мовні засоби використано авторами в описах картин? Усно перекажіть один із текстів, не відда­ляючись від оригіналу. Розробіть тести для докладного аудіювання до кожного тексту.

    1. Г.Меліхов відтворює в картині епізод з життя Тараса Григоровича Шевченка, що став по суті поворотним моментом у дальшій долі великого українського поета і художника.

    Художник показує Тараса Шевченка, який вперше переступив поріг розкішної майстерності великого Брюллова, куди привів його земляк, учень Академії – Сошенко.

    Справжньою схвильованістю просякнутий образ юного Шевченка, що з трепетом очікує думки великого художника про свої перші кроки в мистецтві.

    Виразний за своєю гостротою і образ Брюллова. З неприхованим подивом він оглядає талановитого юнака. З великою глибиною і тонкою майстерністю передав художник психологічний взаємозв’язок усіх дійових осіб, що розкривається у винятковій виразності їх поз, поглядів і міміки.

    Чудово контрастуються постаті звиклого до слави художника і соромливого селянського юнака в незграбних важких чоботях.

    З великим відчуттям історичної правди Мелехов передає епоху не тільки в образах зображуваних людей, але й у всьому оточенні.

    Звучний колорит картини, з переважанням в ній червонуватих і сріблястих тонів, соковитий красивий живопис і м’яка світлотінь підсилюють її емоційне звучання (Є.Давидова).

    2. Оптимістична творчість Й.Бокшая сповнена любові до рідного краю. Він бачить його величаву красу в широкій панорамі гірського ландшафту. Так, у своєрідності й барвистості карпатського пейзажу з його просторами і гірською далечінню художник знаходить прості монументальні форми композиції і соковитий звучний колорит.

    За рівниною з пожовклою травою відкривається краєвид на вершину гори, з соковитими луками і темною смугою вічнозеленого лісу. Вдалині височать лілувато сині гірські хребти, що підсилюють враження простору і величі зображуваної природи. Сонячне світло на верхів’ях гір вносить у картину елемент життєвості, примушуючи інтенсивніше звучати її колорит. Отже, в кращих пейзажах Бокшая є безпосереднє відчуття природи і схвильованість художника її красою (Л.Міляєва).

    3. У картині А.Кашшая приваблює краса зимового гірського пейзажу в ясний сонячний день. Прекрасно передані білизна снігу, прозорість і чистота повітря, синява далеких гірських хребтів, що немовби тануть у повітряному серпанку. Картина навіває спокійний, ясний настрій, подібно тому, який відчуває автор, спостерігаючи великі простори гірського пейзажу у тихий передвечірній час (С. Раєвський).

    ІІ. Складіть текст-опис улюбленої картини, вживаючи однорідні й неоднорідні означення, відокремлені члени речення.
    254. Складіть план і напишіть творчий переказ, додавши опис-портрет матері.

    Мати

    Ти стежив за матір’ю, як вона ступає по підлозі, як усміхається, як тримає вже посічену сивиною голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не залишалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії.

    І невсипно працювали. Жодної хвильки не віддаючи відпочинку, материні руки знаходили роботу. Вони владарювали на причіпку, в печі, на комині, на миснику. Так багато в житті переробивши, вони не зупинялись, не могли зупинитись, а постійно священнодіяли.

    Не було, либонь, такого, чого б вони не вміли!

    Начебто весь світ постійно потребував уваги й роботи материних рук. і, мабуть, уві сні руки теж не вспокоювались ні на мить, а мали й тоді щось таки робити.

    І завжди пахли чимось... чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом і петрушкою, і терпким гудинням огірків, або яблуками, грушами і медом у Спасівку, а то просто вітряним осіннім полем, або шпарким морозцем і снігом, або першими весняними бруньками.

    Десь поїхавши, тримав у пам’яті образ матері. І образ її рук, яким судилась вічна, невсипуща робота. І згадувалися запахи, які, либонь, вони збирали так, як бджілка збирає по квітах найрізноманітніший мед.

    А ще її очі... Вони, постійно освітлені зсередини, м’яким живим сяйвом, були наче видимим, предметним вираженням її душі. Це погляд самої щирості, самого добра (За Є. Гуцалом).
    255. Розгляньте фотокартки сім’ї, складіть опис-портрет близької вам людини, охарак­теризуйте головні й другорядні члени речення.
    Користуйтеся багатствами рідної мови!*
    255. Прочитайте. Поясніть, за яким значенням розрізняють подані слова. Зробіть орфоепічний аналіз виділених слів.

    Інтерес і цікавість. Слово інтерес має насамперед значення “користь, зиск”: “Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення” (Словник за редакцією А.Кримського); “А мені в тому ділі нема ніякого інтересу” (з живих уст). Від цього походять вислови: пильнувати свого інтересу, дбати про свій інтерес, у спільних інтересах, класові інтереси. До речі, російському вислову остаться при пиковом интересе відповідає український лишитись ні з чим.

    Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: “З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді” (І.Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: “Почала я з цікавістю читати...” (Олена Пчілка); “Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості” (І.Нечуй-Левицький); “Мене аж з’їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?” (І.Вільде).

    Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: “Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зросив для старичка Щепкін” (О.Іваненко); “Цікавий я знати, хто мене прийняв би” (Леся Українка).

    Книга й книжка. Чи є якась різниця між цими словами, чи вони – абсолютно тотожні й їх можна довільно вживати на свою вподобу? Хоч ці слова й мають схожість, однак різниця між ними є, що залежить не стільки від змісту, скільки від розміру книжки. Найбільше ми вживаємо слово книжка: “Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала” (П.Тичина): “Письменному – книжка в руки” (М.Номис).

    Під словом книга розуміємо грубий фоліант, гросбух – головну бухгалтерську книгу, книгу вхідних і вихідних паперів чи так зване святе письмо: “Чи то вмер чернець у келії, пишучи святу книгу!” (І.Франко). Виходячи з цього, треба відповідно користуватися словами книжка й книга.
    Уникайте помилок!

    Розмовне (ненормативне) мовлення

    Літературне (унормоване) мовлення

    Гіркий за смаком

    Йти по коридору

    За сутністю, за суттю




    256. Поставте наголос у словах, перевіривши за словником. Поділіть слова на склади, визначте ритмічну структуру виділених слів, поясніть їх лексичне значення. Складіть із виділеними словами речення.

    Майоліка, мелодичний, Мельпомена, надуживання, огріх, оксамитовий, памолодь, фешенебельний, шансоньє, інфантильний, креативність, текстовий.
    Як правильно сказати?

    257. І. Прочитайте. Виберіть правильну відповідь і обґрунтуйте.

    1. Інколи слово музикальний – «обдарований здатністю тонко сприймати, відчувати й виконувати музичні твори», плутають зі словом музичний – «той, що має стосунок до музики; обслуговує потреби осіб, які займаються музикою.» Визначте, в якому реченні допущено помилку: 1. У концерті виконувалося кілька нових музичних творів. 2. Його прийняли до музичної школи, бо голос мав музичний.

    2. Навчає правди чи правду? Навчає покори чи покорі? Вчилася пісні чи навчалася пісні? Вивчала пісні чи навчалася пісні? Вчиться пісень чи вчиться пісні? Витись грамоті чи грамоти? Навчання рідною мовою чи навчання на рідній мові? Навчати мови чи навчати мові?

    3. Сучасні письменники наголошують чесність, відважність, наполегливість, талановитість в характері молоді чи сучасні письменники наголошують саме на чесність, відважність, наполегливість, талановитість в характері молоді?

    4. Він ніколи (не надіявся чи не сподівався?) що зустрінеться в Афінах зі своїм колегою.

    5. Я (надіявся чи сподівався?) тільки на самого себе.

    6. Наповнений сонця-блакиту чи сонця-блакитом? Наповнені водою чи води? Сповнена поезії чи поезією? Сповнений поваги чи повагою?

    7. Наполягав чи настоював знахар?

    8. На Чернігівському напрямі чи напрямку? Рухаються в напрямі на Київ чи рухаються в напрямку на Київ?

    9. Треба не губити напрямок, бачити попереду верхів’я горичи треба не губити напрям, бачити попереду верхів’я гори?

    10. Волюнтаризм ніколи (не породжував чи не народжував?) духу творчості.

    11. Він нервує чи нервується?

    12. Переді мною стояла (низька чи ниця?) людина.

    13. Інколи слово обстоювати – «захищати, доводити, аргументувати думку, погляд, ідею», плутають зі словом відстоювати – «активно боротися, захищати щось у відповідь на несправедливі, неправомірні дії іншої сторони.» Визначте, у якому реченні допущено помилку: 1. Молодь відстоює соціальну справедливість. 2. Я завжди буду відстоювати свою точку зору.

    14. Одержувати чи отримувати стипендію? Пощастило дістати рідкісне видання чи мені пощастило одержати рідкісне видання? Я одержав газету чи отримав газету? Студенти (дістали чи одержали?) наказ вирушати в похід. Наш університет (дістав чи одержав?) нові комп’ютери. Дістав освіту чи здобув освіту? Я (роздобув чи дістав?) квиток до театру.

    15. Я купив нові (окуляри чи очки?).

    16. Особовий рахунок чи особистий рахунок?

    17. Особова справа чи особиста справа?

    18. В (особистому чи в особовому?) житті в мене все гаразд.

    ІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією, поділіть слова на склади, поясніть правопис і вимову.

    Навчальне видання

    Караман Станіслав Олександрович

    Караман Ольга Володимирівна

    Орфоепічний тренінг

    Завдання і вправи

    Рекомендовано до друку

    науково-методичною радою КМПУ імені Б.Д.Грінченка

    Протокол №1 від 24.09.2004 р.
    1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


    написать администратору сайта