все. Тема 1 Синдром системної запальної відповіді у хірургічних хворих. Сепсис
 Скачать 233.82 Kb.
|
|
Тема 7. Локальні та розповсюджені гнійно-запальні процеси органів черевної порожнини та очеревини. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика і лікування 1. Хворий 45 років, скаржиться на тупий постійний біль у правій здухвинній ділянці. Хворіє протягом 2 тижні.. Об'єктивно: субфебрильна температура. При пальпації в правій здухвинній ділянці болюче та щільне малорухоме, з чіткими контурами утворення. Виставлено діагноз: апендикулярний інфільтрат. Яка найбільш раціональна лікувальна тактика? А. Консервативне лікування В. Типова апендектомія С. Апендектомія поза очеревинним доступом D. Апендектомія з серединної лапаротомії Е. Ретроградна апендектомія 2. Жінка 45 років, захворіла 2 дні тому. Захворювання почалося з болю в епігастральній ділянці, а потім перемістилось в низ живота, більше в праву клубову ділянку. Субфебрильна температура, нудота, одноразове блювання. На 3-й день біль зменшився, але з’явилося пухлиноподібне утворення у правій клубовій ділянці, зберігалась субфебрильна температура. При пальпації живіт м'який, у правій клубовій ділянці болісне пухлиноподібне утворення щільно-еластичної консистенції, перитонеальні симптоми відсутні. Яке захворювання виникло у хворої? А. Апендикулярний інфільтрат В. Правосторонній піосальпінкс С. Абсцес простору Дугласа D. Пухлина сліпої кишки Е. Карценоїд апендикса 3. Хвора 23 років, скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,6оС, втрату апетиту, загальну слабість. Вагітність 8 тижнів. Півроку тому відмітила біль у правій здухвинній ділянці та під ложечкою, який після застосування холоду і спазмолітиків самостійно пройшов. Шість днів тому відмітила біль під ложечкою, нудоту, дворазову блювоту. Приблизно через 5-6 годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Хвору оглянув гінеколог - патології не виявив. Об'єктивно: в правій здухвинній ділянці пальпується болючий утвір, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук, аускультативно - кишечні шуми не посилені. Пульс - 90/хв. Загальний аналіз крові: Ер - 3,7х1012/л, Л -10,29/л, п/я - 15 %, с/я - 60 %, л -21 %, м - 4 %,ШОЕ - 16 мм/год. Найбільш імовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину? А. Рак сліпої кишки В. Апендикулярний інфільтрат С. Рак правої нирки D. Кіста правого яєчника Е. Хвороба Крона (термінальний ілеїт) 4. Хворий 70 років, скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, втрату апетиту, нудоту, підвищення температури тіла до 37,2°С. Сім днів тому вперше відмітив біль під ложечкою, який через декілька годин перемістився в праву здухвинну ділянку. Об'єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці виявлено утвір розмірами 7,0x7,0 см, нерухомий, незначно болючий. Перкуторно - над утвором тупий звук, аускультативно - кишкові шуми не посилені. Пульс -76/хв. Загальний аналіз крові: Ер -3,8x10 12/л, Л - 3,7х109/л, п/я-8 %, с/я-56 %, л - 27 %, м-9 %; ШОЕ-12 мм/год. Найбільш імовірний ді.гноз, що зумовлює таку клінічну картину: А. Рак правої нирки В. Апендикулярний інфільтрат С. Рак сліпої кишки D. Хвороба Крона (термінальний ілеїт) Е. Спастичний коліт 5. Хвора С., 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з приводу апендикулярного інфільтрату. На 8 добу від початку захворювання відмічається посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру. Пульс - 110/хв. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним? А. Розлитий перитоніт В. Правосторонній пієлонефрит С. Апендикулярний абсцес D. Пілефлебіт Е. Гострий гангренозний апендицит 6. Чоловік 40 років, захворів 4 дні тому. Захворювання почалося з постійного болю в правій здухвинній ділянці, підвищення температури, нудоти, одноразового блювання. Через 2 дні болі зменшилися, з’явилася гектична температура. При пальпації живіт м’який, у правій здухвинній ділянці болюче пухлиноподібне утворення, щільно-еластичної консистенції, симптоми подразнення очеревини відсутні. Який найбільш імовірний діагноз? А. Поміж кишковий абсцес В. Абсцес простору Дугласа С. Апендикулярний інфільтрат D. Апендикулярний абсцес Е. Пухлина товстої кишки 7. Хворий 57 років прооперований з приводу гострого апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відзначено метеоризм, біль у животі, підвищення температури тіла до 39оС. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Незважаючи на проведення масивної антибіотико терапії, стан пацієнта прогресивно погіршується, приєдналася жовтяниця. Про розвиток якого ускладнення слід думати? А. Піддіафрагмальний абсцес В. Гангренозний холецистит С. Абсцес дугласового простору D. Розлитий перитоніт Е. Пілефлебіт 8. У хворого на сьому добу після операції з приводу гострого деструктивного апендициту, місцевого гнійного перитоніту з'явилась фебрильна лихоманка, жовтяниця, правосторонній ексудативний плеврит. Який найвірогідніший діагноз у даного пацієнта? А. Підпечінковий абсцес В. Правостороння плевропневмонія С. Паренхіматозна жовтяниця внаслідок гепатиту D. Піддіафрагмальний абсцес Е. Гострий післяопераційний панкреатит 9. З метою попередження розвитку перитоніту, спровокованого спорожненням вмісту абсцесу кукси червоподібного відростка в черевну порожнину, оберіть найбільш раціональний метод обробки кукси під час апендектомії у дорослих: А. Перев’язка кетгутовою лігатурою з послідуючою перитонізацією кукси В. Перев’язка шовковою лігатурою і пери тонізація кукси С. Заглиблення неперев’язаної кукси D. Перев’язка шовковою лігатурою без заглиблення Е. Перев’язка кетгутовою лігатурою без заглиблення 10. У хворої 70 років, яка перенесла апендектомію з приводу гострого гангренозного апендициту із зашиванням операційної рани черевної порожнини наглухо, на 5 післяопераційну добу діагностовано абсцес черевної порожнини з локалізацією у правій здухвинній ділянці. Вкажіть, який засіб був би ефективним у плані профілактики даного захворювання? А. Ретельний гемостаз В. Дренування черевної порожнини через контр апертуру С. Раннє вставання з ліжка D. Лікувальна фізкультура Е. Фізіотерапевтичне лікування 11. У хворого 32 років, який переніс апендектомію з приводу гангренозного апендициту, на 6 добу після операції при ректальному дослідженні виявлена клініка тазового абсцесу. Вкажіть оптимальний спосіб розкриття тазового абсцесу у хворого. А. Через пряму кишку В. Через післяопераційну рану С. Сакральним доступом D. Через передню черевну стінку Е.Через затульний отвір 12. Хвора 52 років, скаржиться на виражену загальну слабкість, сухість в роті, підвищення температури тіла ввечері до 39-40°С, вранці - до 37,5°С, тенезми. Два тижні назад оперована з приводу гангренозного апендициту. Означені скарги з'явились через 9 днів після операції. Об'єктивно: Пульс - 92/хв., АТ - 130/90 мм рт. ст. Язик сухий, обкладений. Живіт бере участь в акті дихання, при пальпації м'який, помірно болючий над лоном. При дослідженні через пряму кишку виявлено нависання та різка болючість передньої її стінки. Яке захворювання найімовірніше зумовлює таку клінічну картину? А. Геморой В. Абсцес дугласового простору С. Тромбофлебіт D. Пневмонія Е. Розлитий перитоніт 13. У хворого діагностовано гострий розлитий перитоніт, паретичний стан кишківника, стадія полі органної недостатності, з ЦВТ 10 мм вод.ст., дефіцитом ОЦК 25%. куди відбувається переміщення рідини? А. У між тканинний простір В. У клітини С. У міжклітинний простір D. У просвіт кишківника Е. В черевну порожнину 14. Чоловік 67 років страждає на гіпертонічну та ішемічну хворобу серця, гастрит. Захворів раптово. Біль інтенсивного характеру в епігастральній ділянці, який згодом розповсюдився в праву половину живота. Відмічає іррадіацію болю в праве плече і надпліччя. Блювоти не було. Стан важкий. Живіт помірно здутий, напружений і різко болючий в епігастрії і правій половині живота. Позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі живота вільного повітря під куполами діафрагми не виявлено. Лейкоцити крові - 11,5х109/л. Який найбільш імовірний діагноз? А. Гострий холецистит. Перитоніт В. Перитоніт апендикулярного генезу С. Панкреонекроз. Перитоніт D. Перитоніт Е. Інфаркт міокарда 15. Хвора 80 років знаходиться у кардіологічному відділенні з діагнозом: «ГІМ. Кардіогенний шок II ст." На сьому добу перебування у стаціонарі почала пред'являти скарги на біль у животі, на восьму добу розвинулась клініка "гострого живота" на фоні наростання артеріальної гіпертензії, сплутаної свідомості, декомпенсованого метаболічного алкалозу. Які гемодинамічні параметри і яким чином повинні змінитися у даної хворої, які безперечно свідчили б за перитоніт? А. Артеріальний тиск В. Зсідання крові С. Протеїнограма D. Центральний венозний тиск Е. Загальний аналіз крові 16. Хвора 49 років, 14 днів тому була оперована з приводу перфоративного апендициту, поширеного фібринозно-гнійного перитоніту. Післяопераційний період протікав без ускладнень. На 9 добу у хворої з'явилася субфебрильна температура, болі в животі, часті рідкі випорожнення. При УЗД черевної порожнини в лівій мезогастральній ділянці визначається рідинне утворення 9x10 см. В аналізах крові лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Який найбільш імовірний діагноз? А. Міжпетльовий абсцес В. Пухлина черевної порожнини С. Абсцес печінки D. Кіста лівої нирки Е. Абсцес селезінки 17. Хвора К., 40 років, поступила до відділення 3 тижні тому. Оперована з приводу завороту тонкої кишки, розлитого перитоніту. Виконана резекція кишки з накладанням двостволкової ентеростоми. Стан важкий. Із нориці за добу виділяється до 2,5-3,0 л кишкового вмісту. Який препарат як найбільш ефективний для покриття енергетичних витрат хворої ви використаєте? А. 5 % розчин глюкози В. Ліпофундин С. 10 % розчин глюкози D. 20 % розчин глюкози Е. Альвезин 18. Хворий М. 49 років, на четверту добу після операції резекції шлунка по Більрот-2 з приводу виразкової хвороби шлунка, відчув посилення болю в животі, сухість в роті. Об'єктивно: пульс - 96/хв., t-37,8°С, язик сухий на дотик, живіт помірно напружений на всьому протязі, симптоми подразнення очеревини сумнівні, перистальтика не прослуховується. По правому боковому дренажу виділяється шлунковий вміст. Яке ускладнення можна запідозрити в хворого? А. Післяопераційний панкреатит В. Гострий деструктивний холецистит С. Перфорацію тонкої кишки D. Післяопераційний перитоніт Е. Наявність вільної рідини в очеревинній порожнині 19. Хвора, 49 років, у важкому стані переведена з пологового будинку. Скаржиться на значні болі по всьому животу, різку слабкість, сухість в роті. Захворіла 6 діб тому, з появи приступу печінкової кольки. Останні два дні – різке погіршення стану. При пункції позаматкового простору отримано жовч. Об'єктивно: язик сухий, пульс -126/хв. При пальпації - у всіх відділах живіт різко болючий та "дошкоподібний", позитивні симптоми подразнення очеревини. Попередній діагноз: гострий перфоративний холецистит. Розлитий жовчний перитоніт. Яка лікувальна тактика у даному випадку? А. Екстрена лапаротомія, ліквідація причини перитоніту, санація черевної порожнини В. Термінова діагностична лапароскопія з наступною лапаротомією С. Термінове УЗД з наступною лапаротомією D. Термінові клініко-біохімічні дослідження з наступною лапаротомією Е. Інтенсивно-інфузійна терапія на протязі 3-4 годин з наступною лапаротомією. 20. Хворого взято на операцію з діагнозом гострого апендициту, дифузного перитоніту. Під час лапаротомії, ревізії черевної порожнини з'ясувалось, що в правій здухвинній ділянці визначається інфільтрат. При спробі його відділити розкрився абсцес, з якого виділилось 100 мл гною. Проведено апендектомію, санацію та дренування черевної порожнини. Післяопераційний період ускладнився перитонітом. Яка помилка була допущена хірургом? А. Не виконано інтубацію кишечника В. Не введені в черевну порожнину антибіотики С. Не накладено ілеостому D. Не проведена резекція сліпої кишки Е. Слід було розкривати абсцес через окремий доступ позаочеревинно Ключі до тестів:
Тема 8. Механічна жовтяниця. Причини виникнення. Диференційно-діагностична тактика. Сучасні підходи до лікування. Печінкова недостатність при хірургічних хворобах, методи профілактики та лікування Хворий 42 років оперований з імовірним діагнозом: холедохолітіаз, механічна жовтяниця. На операції патології жовчновивідних шляхів та жовчного міхура не виявлено. Встановлено збільшення печінки, вона має червоно-коричневий колір. Встановлено діагноз гепатиту. Які лікувальні заходи доцільні? А. Холецистектомія, дренування черевної порожнини В. Десимпатизація печінкової артерії С. Холецистостомія D. Нічого не робити, рану зашити Е. Зовнішнє дренування жовчних протоків Хворий 42 років, скаржиться на тягнучі болі в правому підребер'ї, жовтушність шкіри, темну сечу, знебарвлений кал. Жовтяниця на протязі 2-х тижнів, до цього на протязі місяця відмічав дискомфорт, слабкість. Стан задовільний, шкіра жовтушна, пульс - 82/хв. Живіт м'який, в правому підребер'ї пальпується збільшений безболісний жовчний міхур. Симптомів подразнення очеревини немає. Який діагноз? А. Рак головки підшлункової залози В. Сироватковий гепатит С. Жовчнокам'яна хвороба, холедохолітіаз D. Гемолітична жовтяниця Е. Рак жовчного міхура Хворий 72 років, скаржиться на жовтий колір шкіри, склер, ниючі болі в епігастрії, відсутність апетиту. Пожовтів поступово. Больового приступу не було. Об'єктивно: виражена загальна жовтяниця, в правому підребер'ї пальпується еластичне безболісне утворення. Симптом Курвуазьє позитивний. Підшлункова залоза збільшена, гетерогенної структури, з нерівними контурами, холедох розширений до 1,7 см. Який найбільш імовірний діагноз? А. Кіста підшлункової залози В. Холедохолітіаз С. Хронічний індуративний панкреатит D. Рак голівки підшлункової залози Е. Гострий панкреатит Хвора скаржиться на жовтушність шкіри, склер, білий кал, сверблячку шкіри. Хворіє три тижні. Болю не відзначає. Живіт безболісний. Білірубінемія - 155 мкмоль/л, прямий - 105 мкмоль/л, АсАТ - 2,3 ммоль/лхгод., АлАТ - 3,1 ммоль/лхгод.. При сонографії - жовчний міхур зі стінкою 0,4 см, збільшений. Холедох - 1,8 см у діаметрі. Вірсунгова протока - 0,5 см в діаметрі, звита. Який найбільш імовірний попередній діагноз? А. Гострий холецистит, обтураційна жовтяниця В. Рак головки підшлункової залози, обтураційна жовтяниця С. Холедохолітіаз, обтураційна жовтяниця D. Вірусний гепатит Е. Стенозуючий папіліт, обтураційна жовтяниця Хворий 64 років поступив у плановому порядку із скаргами на прогресуючу жовтяницю, яка з'явилася більше 3-х тижнів тому, без больового синдрому; загальну слабкість, поганий апетит. При об'єктивному дослідженні: температура 36,8 градусів, пульс 78/хв.; живіт м'який, безболісний, симптомів подразнення очеревини не виявлено; пальпаторно виявлений різко збільшений, напружений, безболісний жовчний міхур (симптом Курвуазьє). Для якого захворювання характерний цей симптом? А. Гострого холециститу В. Хронічного холециститу С. Лямбліозного холециститу D. Виразки дванадцятипалої кишки Е. Рака головки підшлункової залози Хвора 59 років поступила зі скаргами на болі в правій підреберній ділянці, блювання, підвищення температури тіла до 38,4°С, появу жовтяниці після нападів болю. Зазначені скарги відмічає після погрішності в дієті. Рік тому була оперована з приводу гострого калькульозного холециститу в екстреному порядку. Субопераційної холангіографії не виконали. Відмічається жовтяниця шкіри та склер. Кал ахолічний. Сеча - кольору пива. Бі.лірубін крові: загальний - 137,5 мкмоль/л, прямий - 99,2 мкмоль/л, непрямий - 38,3 мкмоль/л. Яка найбільш імовірна причина жовтяниці? А. Гострий холангіт В. Гострий панкреатит С. Рак головки підшлункової залози D. Холедохолітіаз Е. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки У хворої 65 років стався напад інтенсивного болю у правому підребер'ї, нудота, багаторазова блювота. Після спазмолітиків біль майже зник, але через добу після нападу з'явилась жовтяниця. Сеча стала темною, кал білий. Пальпується збільшений, напружений, болючий жовчний міхур. Печінка +3 см. Лейкоцити крові - 10х109/л, білірубін крові - 64 мкмль/л, переважає прямий. Який найбільш імовірний діагноз? А. Вірусний гепатит В. Жовчнокам'яна хвороба, холедохолітіаз С. Рак голівки підшлункової залози D. Цироз печінки Е. Гемолітична жовтяниця Хворий скаржиться на помірний біль в епігастрії та правому підребер'ї, слабкість, нездужання, кровоточивість ясен, періодичну нудоту, шкірне свербіння. Шкіра та склери жовтушного забарвлення. Живіт збільшений в розмірах, при пальпації не болючий. Печінка та селезінка не збільшена. Є пупкова кила, що з'явилася рік тому. У фланках живота рідина. Всього хворіє 5 років, два місяці тому з'явилася жовтяниця. В жовчному міхурі при УЗД 2 роки тому пристінково - ехозавись. Сформулюйте попередній діагноз? А. Хронічний холангіогепатит В. Цироз печінки С. Рак великого дуоденального сосочка D. Обтураційна жовтяниця Е. Жовчнокам'яна хвороба Хворий 62 років звернувся до терапевта з приводу болю в правому підребер'ї, спині, загальної слабкості, поганого апетиту, свербіння шкіри. Об'єктивно: хворий зниженої вгодованості, шкіра і склери жовтушні, живіт м'який, у правому підребер'ї відчувається еластичне, округлої форми утворення розміром 6x8 см, злегка болісне, сеча темного кольору, кал безбарвний. А. Рак головки підшлункової залози, механічна жовтяниця В. Жовчнокам'яна хвороба, механічна жовтяниця С. Гемолітична жовтяниця D. Паренхіматозна жовтяниця Е. Цироз печінки У хворого 60-ти років жовтяниця протягом 3-х тижнів. В анамнезі болі у животі не було. При пальпації та УЗД органів черевної порожнини виявлено значне розширення жовчного міхура. Яка першопричина цих змін? А. Жовчнокам’яна хвороба. Холелітіаз В. Хронічний індуративний панкреатит С. Рак головки підшлункової залози D. Інфекційний гепатит Е. Рак печінки Під час операції хворого з приводу гострого калькульозного холециститу після холецистектомії через культю міхурової протоки проведена холангіографія. На рентгенограмі визначаються розширені печінкові і загальна жовчна протоки. На початку загальної жовчної протоки помітний "обрив" контрастної речовини, далі жовчна протока не контрактується і в дванадцятипалу кишку контрастна речовина не поступає. Яку тактику за- кінчення операції слід обрати? А. Призначення післяопераційної спазмолітичної терапії В. Ревізія холедоха зондом, спроба видалити конкремент, зовнішнє чи внутрішнє дренування холедоха С. Зовнішнє дренування холедоха D. Накладання біліодигестивного анастомозу Е. Дуоденотомія, папілосфінктеропластика У хворого 43 років, під час операції з приводу загострення хронічного калькульозного холециститу, після видалення жовчного міхура було виявлено значне розширення загальної жовчної протоки. Поблизу сфінктера Одді знайдений дефект наповнення -камінь. Контрастна речовина із загальної жовчної протоки вільно поступає в дванадцятипалу кишку. Загальний стан хворого задовільний, жовтяниці ніколи не було. Яку подальшу тактику ведення операції доцільно обрати хірургу? А. Накласти біліодигестивний анастомоз В. Обмежитись зовнішнім дренуванням холедоха С. Обов'язково видалити камінь D. Оскільки жовтяниці немає, додаткових втручань не потрібно Е. Операцію завершити, через кілька днів провести ендоскопічну екстракцію каменя У хворої 38 років, що хворіє жовчнокам’яною хворобою, добу тому з’явились сильні болі в правому підребер’ї з іррадіацією у праву лопатку, нудота. Напад зняла прийомом 2-х таблеток баралгіну. Через добу після нападу з'явилась жовтяниця і залишились постійні болі в правому підребер’ї та епігастрії. Симптом подразнення очеревини - негативний, жовчний міхур не пальпується, t-36,8 °С, Л крові - 7,8х109/л. Яке ускладнення найвірогідніше виникло у хворої? А. Гострий холангіт В. Обтурація холедоха конкрементом, механічна жовтяниця. Стриктура фатерового соска, механічна жовтяниця С. Гострий гепатит, паренхіматозна жовтяниця D. Абсцес печінки, токсична жовтяниця Е. - Хворого 47 років, госпіталізовано з постійними болями в правому підребер'ї, субіктеричним забарвленням шкіри. Консервативна терапія протягом доби до покращення стану не призвела, посилилась істеричність шкіри, t - 37,6°С, лейкоцитів у крові - 12,5х109/л. З приводу гострого калькульозного холециститу розпочато оперативне втручання. Яке інтраопераційне обстеження потрібно обов'язково виконати? А. Пункцію і термінове гістологічне дослідження підшлункової залози В. Холедохоманометрію С. Пункцію жовчного міхура з посівом жовчі D. Інтраопераційну холангіографію Е. Визначення в'язкості жовчі У хворої 36 років, під час операції з приводу гострого катарального калькульозного холециститу, зовнішній діаметр холедоха був 14 мм і після холедохотомії під тиском стала виділятися каламутна з пластівцями жовч. Яке ускладнення холециститу має місце? А. Емпієма В. Панкреатит С. Холангіт D. Абсцес Е. Водянка Хворий 51 року 5 років тому оперований з приводу гострого калькульозного холециститу в ЦРЛ. Добу тому появився гострий, помірної інтенсивності біль в епігастральній ділянці, нудота, підвищення температури до 38°С з лихоманкою. Сьогодні появилась інтенсивна жовтяниця. Біль утримується. Температура - 38,2°С. Об'єктивно: в епігастральній ділянці сформований серединний постлапаротомний рубець. Склери і шкіра жовтушні. В правій епігастральній ділянці помірна болючість і резистентність черевної стінки. Печінка + 1 см, гладка, дещо чутлива. Ваш найбільш імовірний попередній діагноз: А. Епідемічний гепатит В. Сироватковий гепатит С. Холедохолітіаз. Холангіт D. Рак головки підшлункової залози Е. Гемолітична жовтяниця У хворої, 48 років, під час операції з приводу гострого холециститу виявлений великих розмірів напружений флегмонозно змінений жовчний міхур. Він видалений. Загальна жовчна протока розширена до 3 см в діаметрі. При холедохотомії видалені 2 камені 1x1 см, велику кількість темної замазкоподібної маси з наявністю багатьох дрібних каменів і піску. Яким чином хірург повинен закінчити операцію? А. Зовнішнім дренуванням холедоха В. Промити холедох і зашити наглухо С. Накласти біліодигестивний анастомоз D. Зашити холедох і провести папілосфінктеропластику Е. Зашити холедох і призначити холангіотропні антибіотики Хворий місяць назад оперований: відкрита холецистектомія з приводу гострого калькульозного холециститу. Операція закінчена зовнішнім дренуванням холедоха. Холангіографія не виконувалась. Дренаж вилучений на 7 день після операції. Три дні назад підвищилася температура тіла до 38,8°С, був озноб і проливний піт. Склери жовті, кал кольору білої глини. При пальпації живота - помірний біль у правому підребер'ї. Сформулюйте попередній діагноз? А. Постхолецистектомічний синдром, стеноз холедоха В. Абсцес ложа жовчного міхура С. Стенозуючий папіліт D. Стриктура холедоха, холангіт Е. Резидуальний холедохолітіаз, холангіт, обтураційна жовтяниця Хвора М., 34 роки, протягом тривалого часу хворіє хронічним калькульозним холециститом з періодичними загостреннями, що протікають подібно до короткочасної жовчної кольки. Двічі спостерігалася іктеричність склер та слизової піднебіння, потемніння кольору сечі. Після чергового загострення та обстеження у стаціонарі рекомендовано хірургічний метод лікування. Який з перелічених нижче методів дозволяє найбільш достовірно виключити холедохолітіаз у хворої? А. Фіброгастродуоденоскопія В. Холецистохолангіографія С. УЗД печінки та жовчних шляхів D. Ретроградна холедохопанкреатографія Е. Лапароскопія У хворої, 45 років, з жовчнокам'яною хворобою, протягом днів відмічаються озноби, температура тіла до 38°С, жовтяниця. Ознак перитоніту не було, біль не посилився. Білірубін крові - 45 мкмоль/л, Л-18х109/л. Яке ускладнення слід запідозрити? А. Перфорація жовчного міхура В. Підпечінковий абсцес С. Холедохолітіаз D. Гострий холангіт Е. Гемолітична жовтяниця Ключі до тестів:
|