В немецком и украинском языках

• Название: В немецком и украинском языках
• Дата: 06.12.2022
• Размер: 0.77 Mb.
• Имя файла: diatezy_reciproknyh_glagolov_v_nemeckom_i_ukrainskom_jazykah.docx
• Тип: Протокол; #830887
• страница: 33 из 37

2.1.2.3.3. Отадъективные РецРГ

Отадъективные суффиксальные РецРГ
Украинский язык

1. чужий → чужатися уст. ‹цуратися один одного, відчужуватися› (Бусел 2005, с. 1608);

2. здоровий → здороватисяразг. ‹вітати один одного поклоном, словами тощо› (СУМ 1972, т.3, с. 545);

3. здоровий → здоровкатися разг.‹вітати один одного поклоном, словами тощо› (СУМ 1972, т.3, с. 547);

4. приязний → приязнюватисяуст. ‹привітно, дружелюбно ставитися один до одного› (СУМ 1977, т.8, с. 107);

5. рідний → ріднитися‹вступати в родинні зв'язки; ставати рідними один одному› (СУМ 1977, т.8, с. 559);

6. солідарний → солідаруватися‹виявляти один до одного спільні погляди, думки; бути солідарним один з одним› (СУМ 1978, т.9, с. 443).
Отадъективный префиксально-суффиксальный РецГ
1. липкий → злипатися ‹дуже міцно, нерозривно зв'язуватися між собою› (СУМ 1972, т.3, с. 593).
2.1.2.3.4. РецРГ, образованные от других частей речи
Суффиксальный РецРГ, образованный от числительного
Немецкий язык

1. zwei ‘два’ → sichzweien ‹sich zueinander gesellen› уст. ‘поссориться, разделиться, расколоться’ (Duden 1989, S. 1810).
Суффиксальный РецРГ, образованный от междометий
Украинский язык

1. цур! → цуратися ‹триматись осторонь, уникати когось, один одного› (СУМ 1980, т.11, с. 250).
2.1.2.4. Вторичные РецРГ
Немецкий язык

1. 
   sich balgen ‹sich (im Spiel, aus Übermut um etwas) raufen, sich (um etw.) ringend mit jmdm, einander auf dem Boden wälzen› ‘биться с кем-л., друг с другом’ → sich katzbalgen ‹sich raufen› разг. ‘биться друг с другом’ (Duden 1989, S. 822);
   
2. 
   sich begegnen ‹mit jmdm zufällig zusammentreffen; jmdn zufällig treffen› ‘видеться, встречаться’ → sichwiederbegegnen ‹nach längerer Zeit, Abwesenheit, Trennung sich begegnen› ‘увидеться, снова встретиться’ (Duden 1989, S. 1739);
   
3. 
   sich finden ‹sich begegnen und sich befreunden, gut zueinander passen› ‘подружиться с кем-л.’ → sich zusammenfinden ‹sich vereinigen, zusammenschließen› ‘собираться вместе, сдружиться между собой’ (Duden 1989, S. 1802);
   
4. 
   sich halten ‹jmds Nähe, Gesellschaft suchen und bestrebt sein, mit ihm in Kontakt zu bleiben› ‘держаться кого-л.’→ sich verhalten ‹sich mit jmdm, einander gut stellen› ‘хорошо относиться друг к другу’ (Duden 1989, S. 1645);
   
5. 
   sich heiraten ‹mit jmdm eine Ehe eingehen, schließen› ‘вступать в брак’ → sich verheiraten ‹eine eheliche Verbindung eingehen› ‘жениться, вступать в брак’ (Duden 1989, S. 1646);
   
6. 
   sich raufen ‹mit jmdm sich prügelnd kämpfen› ‘биться, бороться с кем-л.’ → sich zusammenraufen ‹sich nach mehr oder weniger heftigen Auseinandersetzungen nach und nach verständigen› разг. ‘притереться друг к другу’ (Duden 1989, S. 1803);
   
7. 
   sich reimen ‹einen Reim bilden› ‘соглашаться, связываться’ → sich zusammenreimen ‹(aufgrund von bestimmten Anhaltspunkten, Überlegungen, Erfahrungen) sich kombinieren› разг. ‘связываться друг с другом, согласовываться между собой’ (Duden 1989, S. 1803);
   
8. 
   sich rotten ‹zusammenrotten› уст. ‘толпиться’ → sich zusammenrotten ‹(von größeren Menschenmengen) sich (in Aufruhr) öffentlich zusammentun, zusammenschließen, um (mit Gewalt) gegen etw. vorzugehen› ‘собираться толпой с целью выступить против кого-л.’ (Duden 1989, S. 1803);
   
9. 
   sich scharen ‹sich (in einer Schar) zusammenfinden; sich versammeln› ‘собираться толпой, сплотиться’ → sichzusammenscharen ‹sich um jmdn, etw. scharen› ‘собираться толпой, сплотиться’ (Duden 1989, S. 1803);
   
10. 
    sich schließen ‹anschließen› ‘примыкать к чему-л.’ → sichzusammenschließen ‹sich vereinigen› ‘объединяться, сплачивать’ (Duden 1989, S. 1803);
    
11. 
    sich streiten ‹sich zanken› ‘спорить, ссориться’ → sich zerstreiten ‹sich streitend, im Streit entzweien› ‘рассориться между собой’ (Duden 1989, S. 1777);
    
12. 
    sich wechseln ‹bewusst etw. durch etw. anderes derselben Art ersetzen; eine Sache aufgeben und eine entsprechende neue wählen› ‘меняться, обмениваться’ → sich abwechseln ‹sich bei etw. ablösen, miteinander wechseln› ‘меняться, обмениваться, чередоваться друг с другом’ (Duden 1989, S. 74);
    
13. 
    sich werfen ‹bes. aus einer starken Gemütserregung heraus sich unvermittelt, ungestüm irgendwohin fallen lassen› ‘бросаться’ → sich zerwerfen ‹sich mit jmdm überwerfen, zerstreiten› (редко) ‘рассориться между собой’ (Duden 1989, S. 1778);
    
14. 
    sich werfen ‹bes. aus einer starken Gemütserregung heraus sich unvermittelt, ungestüm irgendwohin fallen lassen› ‘наброситься на кого-л.’ → sich überwerfen ‹mit jmdm in Streit geraten (und daher den Kontakt zu ihm abbrechen)› ‘поссориться, поругаться друг с другом’ (Duden 1989, S. 584);
    
15. 
    sich zanken ‹mit jmdm einen Zank haben, sich mit jmdm streiten› ‘(по)ссориться’→ sich verzanken ‹sich zanken, sich im Zank entzweien› разг. ‘рассориться’ (Duden 1989, S. 1675);
    
16. 
    sich krachen ‹mit jmdm, miteinander Krach haben; sich streiten› розм. ‘ссориться, спорить между собою’→ sich verkrachen ‹sich mit jmdm entzweien› розм. ‘рассориться’ (Duden 1989, S. 1650);
    
17. 
    sich zweien ‹sich zueinander gesellen› зам. ‘ссориться, поссориться с кем-л.’ → sich entzweien ‹den Bruch eines freundschaftlichen Verhältnisses durch Meinungsverschiedenheiten und Streitigkeiten herbeiführen› ‘поссориться, рассориться’ (Duden 1989, S. 442);
    
18. 
    sich sehen ‹einander bemerken, erblicken, sehen› ‘видеться’ → sich wiedersehen ‹jmdn, etw., einander nach kürzerer oder längerer Trennung, Abwesenheit wieder treffen, aufsuchen› ‘увидеться снова’ (Duden 1989, S. 1740).
    

Украинский язык

1. 
   бачитися ‹зустрічати, бачити один одного› → вбачитися разг. ‹зустрічати, бачити один одного› (СУМ 1970, т.1, с. 299);
   
2. 
   цуратися ‹триматися осторонь, уникати кого-н.› → відцуратися ‹припинити дружні стосунки один з одним› (СУМ 1970, т.1, с. 658);
   
3. 
   торкнутися ‹дотикатися, торкатися› → доторкнутися ‹дотикатися, торкатися один одного› (СУМ 1971, т.2, с. 394);
   
4. 
   брататися ‹близько здружуватися, виявляти один до одного братні почуття› → збрататися ‹виявляти один до одного братні почуття› (СУМ 1972, т.3, с. 451);
   
5. 
   любитися ‹кохати один одного, вступати в любовні стосунки›→ злюбитися разг. ‹покохати один одного, вступити в любовні стосунки› (СУМ 1972, т.3, с. 607);
   
6. 
   миритися ‹припиняти сварку, ворожнечу› → змиритися разг. ‹переставати сердитися один на одного, переставати ворогувати один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 619);
   
7. 
   ріднитися ‹ставати рідними, близькими по духу› → зріднитися ‘ставати близькими, дорогими один одному, ріднитися› (СУМ 1972, т.3, с. 707);
   
8. 
   гризтися ‹кусати один одного; сваритися, сперечатися один з одним› → загризтися разг. ‹починати гризтися, сваритися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 92);
   
9. 
   дратися ‹бити кого-н., один одного› → задратися разг. ‹почати битися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 109);
   
10. 
    дрочитися ‹навмисне злити кого-н., один одного› → задрочитися разг. рідко ‹почати дрочитися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 115);
    
11. 
    змагатися ‹боротися з ким-н., один з одним› → зазмагатися разг. ‹почати змагатися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 128);
    
12. 
    лаятися ‹дорікати одне одному, сваритися› → залаятися разг.‹почати лаятися, сваритися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 181);
    
13. 
    сперечатися ‹вступати в сварку, сперечатися один з одним› → засперечатися ‹почати сперечатися, сваритися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 324);
    
14. 
    гратися ‹брати участь з ким-н., один з одним у якій-небудь грі; проводити час забавляючись один з одним› → зігратися ‹досягти злагодженості у грі один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 572);
    
15. 
    стикуватися ‹об’єднуватися, з’єднуватися між собою› → зістикуватися ‹об’єднатися, з’єднатися одне з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 579);
    
16. 
    вінчатися ‹вступати в шлюб за церковним обрядом› → обвінчатися ‹поєднатися шлюбом за церковним обрядом› (СУМ 1974, т.5, с. 473);
    
17. 
    лоскотатися ‹лоскотати один одного› → облоскотатися ‹лоскотати один одного› (СУМ 1974, т.5, с. 529);
    
18. 
    мінятися ‹робити взаємний обмін, обмінюватися› → обмінятися ‹мінятися чим-небудь один з одним› (СУМ 1974, т.5, с. 540);
    
19. 
    гризтися ‹кусати один одного› → перегризтися ‹гризти, кусати один одного (про тварин)› (СУМ 1975, т.6, с. 156);
    
20. 
    дратися ‹бити кого-н., один одного› → передратися ‹сперечатися, сваритися, битися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 176);
    
21. 
    дрочитися ‹навмисне злити кого-н., одне одного› → передрочитися розм. ‹перестати, зупинити дрочити один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 176);
    
22. 
    запилюватися ‹ставати запиленим› → перезапилюватися спец. ‹запилювати один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 182);
    
23. 
    здоровкатися ‹вітатися при зустрічі стисканням руки, поклоном, словом› → перездоровкатися розм. ‹здоровкатися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 183);
    
24. 
    знайомитися ‹заводити, починати знайомство з ким-н., один з одним› → перезнайомитися ‹знайомитися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 184);
    
25. 
    кусатися ‹кусати один одного› → перекусатися ‹покусати один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 210);
    
26. 
    лаятися ‹дорікати один одному, сваритися› → перелаятися ‹полаяти один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 212);
    
27. 
    миритися ‹припиняти сварку, ворожнечу› → перемиритися ‹миритися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 226);
    
28. 
    мінятися ‹робити взаємний обмін, обмінюватися› → перемінятися ‹мінятися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 227);
    
29. 
    ручкатися ‹здоровкатися, потискаючи один одному руку› → переручкатися разг. ‹поздоровкатися, поручкатися між собою› (СУМ 1975, т.6, с. 270);
    
30. 
    сваритися ‹вступати в сварку, сперечатися один з одним› → пересваритися ‹посваритися між собою› (СУМ 1975, т.6, с. 272);
    
31. 
    стріватися ‹зближатися, сходитися, стикатися один з одним› → перестріватися диал. ‹зустрічати одне одного› (СУМ 1975, т.6, с. 288);
    
32. 
    стрітися ‹зближатися, сходитися, стикатися один з одним› → перестрітися діал. ‹зустріти одне одного› (СУМ 1975, т.6, с. 288);
    
33. 
    бачитися ‹зустрічати, бачити один одного› → побачитися ‹побачити один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 610);
    
34. 
    битися ‹бити один одного› → побитися ‹побити один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 613);
    
35. 
    брататися ‹близько здружуватися, виявляти один до одного братні почуття› → побрататися ‹поклястися один одному у взаємній дружбі, назватися братами› (СУМ 1975, т.6, с. 624);
    
36. 
    братися ‹одружуватися› → побратися ‹женитися, виходити заміж› (СУМ 1975, т.6, с. 625);
    
37. 
    братися ‹одружуватися› → побратися ‹взятися один за одного› (СУМ 1975, т.6, с. 625);
    
38. 
    вінчатися ‹вступати в шлюб за церковним обрядом› → повінчатися ‹вступити в шлюб, обвінчатися› (СУМ 1975, т.6, с. 673);
    
39. 
    гарикатися ‹сперечатися, сваритися› → погарикатися разг. ‹гарикати один на одного, посваритися› (Бусел 2005, с. 1003);
    
40. 
    гиркатися ‹сперечатися, сваритися› → погиркатися разг. ‹гиркати одне на одного, сваритися› (СУМ 1975, т.6, с. 707);
    
41. 
    голубитися ‹голубити одне одного› → поголубитися ‹голубити один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 718);
    
42. 
    гризтися ‹покусати один одного (про тварин)› → погризтися ‹покусати один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 723);
    
43. 
    гриматися ‹сваритися один з одним› → погриматися разг. ‹посваритися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 723);
    
44. 
    дряпатися ‹дряпати один одного› → подряпатися ‹подряпати один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 759);
    
45. 
    женитися ‹вступити в шлюб, оженитися› → поженитися ‹вступити в шлюб, оженитися› (СУМ 1975, т.6, с. 773);
    
46. 
    здороватися ‹вітатися при зустрічі стисканням руки, поклоном, словом› → поздороватися разг. ‹здоровкатися одинз одним› (СУМ 1975, т.6, с. 810);
    
47. 
    здоровкатися ‹вітатися при зустрічі стисканням руки, поклоном, словом› → поздоровкатися разг. ‹здоровкатися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 810);
    
48. 
    злипатися ‹прилипати один до одного, з’єднуватися› → позлипатися ‹злипнутися між собою› (СУМ 1975, т.6, с. 819);
    
49. 
    знайомитися ‹заводити, починати знайомство з ким-н., один з одним› → познайомитися ‹знаймитися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 821);
    
50. 
    знакомитися ‹заводити, починати знайомство з ким-н., один з одним› → познакомитися (редко) ‹знайомитися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 821);
    
51. 
    зростатися ‹з’єднуватися, ставати одим цілим› → позростатися ‹зростися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 827);
    
52. 
    куматися ‹бути кумами. приятелювати› → покуматися ‹стати кумами один одному› (СУМ 1976, т.7, с. 55);
    
53. 
    кусатися ‹кусати один одного› → покусатися ‹покусати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 56);
    
54. 
    лаятися ‹дорікати один одному, сваритися› → полаятися ‹лаятися один з одним› (СУМ 1976, т.7, с. 61);
    
55. 
    листуватися ‹писати один одному листи› → полистуватися ‹листуватися один з одним› (СУМ 1976, т.7, с. 69);
    
56. 
    милуватися ‹пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність› → помилуватися ‹помилувати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 119);
    
57. 
    миритися ‹припиняти сварку, ворожнечу› → помиритися ‹миритися між собою› (СУМ 1976, т.7, с. 122);
    
58. 
    мінятися ‹робити взаємний обмін, обмінюватися› → помінятися ‹зробити взаємний обмін між собою› (СУМ 1976, т.7, с. 124);
    
59. 
    обійматися ‹обіймати один одного› → пообійматися ‹обіймати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 170);
    
60. 
    обніматися ‹обнімати один одного›→ пообніматися ‹обнімати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 170);
    
61. 
    паруватися ‹об’єднуватися у пару, знаходити собі пару, злучатися (про самок і самців)› → попаруватися ‹розділитися на пари; одружитися› (СУМ 1976, т.7, с. 183);
    
62. 
    притулятися ‹щільно притискатися до кого/чого-н.› → попритулятися ‹притулитися один до одного› (СУМ 1976, т.7, с. 230);
    
63. 
    прощатися ‹при розлуці тиснути один одному руку, цілуватися, казати слова прощання› → попрощатися ‹прощатися один з одним› (СУМ 1976, т.7, с. 237);
    
64. 
    рахуватися ‹вести взаємні грошові розрахунки; цінити, поважати кого-н.› → порахуватися ‹повністю сплатити один одному все належне, розрахуватися› (СУМ 1976, т.7, с. 249);
    
65. 
    рахуватися ‹вести взаємні грошові розрахунки; цінити, поважати кого-н.› → порахуватися диал. ‹домовитися про щось› (СУМ 1976, т.7, с. 249);
    
66. 
    ріднитися ‹ставати рідними, близькими по духу› → поріднитися ‹стати рідними, родичами один одному, здружитися› (СУМ 1976, т.7, с. 260);
    
67. 
    родичатися ‹вступати у родинні стосунки з ким-н., підтримувати родинні стосунки› → породичатися ‹зріднитися, зблизитися між собою, стати рідними один одному› (СУМ 1976, т.7, с. 266);
    
68. 
    розумітися ‹спілкуючись один з одним, правильно зрозуміти думки, почуття співрозмовника› → порозумітися ‹розуміти один одного у процесі мовного спілкування› (СУМ 1976, т.7, с. 280);
    
69. 
    ручкатися ‹вітатися при зустрічі, потискуючи один одному руку› → поручкатися разг. ‹вітаючись, потиснути руку один одному› (СУМ 1976, т.7, с. 296);
    
70. 
    сваритися ‹вступати в сварку, сперечатися один з одним› → посваритися ‹встутити в сварку, суперечку один з одним› (СУМ 1976, т.7, с. 309);
    
71. 
    свататися ‹ставати сватами, підтримувати добрі стосунки зі сватами› → посвататися ‹стати сватами один одному› (СУМ 1976, т.7, с. 310);
    
72. 
    свататися ‹подружитися› → посвататися ‹подружитися, заприятелювати› (СУМ 1976, т.7, с. 310);
    
73. 
    своячитися ‹ріднитися через одруження› → посвоячитися ‹стати свояками; поріднитися, породичатися› (СУМ 1976, т.7, с. 313);
    
74. 
    скубтися ‹б’ючись, висмикувати один одному пір’я (про птахів); сваритися› → поскубтися разг. ‹потягати один одного за чуба, побитися, посваритися› (СУМ 1976, т.7, с. 335);
    
75. 
    сперечатися ‹сваритися один з одним› → посперечатися ‹сперечатися, сваритися один з одним› (СУМ 1976, т.7, с. 354);
    
76. 
    стрічатися ‹зближатися, сходитися, стикатися один з одним› → пострічатися разг. ‹зустрітися один з одним› (СУМ 1976, т.7, с. 381);
    
77. 
    тусатися ‹штовхати, товкти рукою або ногою один одного› → потусатися разг. ‹штовхати, товкти рукою або ногою один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 435);
    
78. 
    чаркуватися ‹злегка ударяти своєю чаркою по чарці іншого на знак поздоровлення› → почаркуватися ‹злегка ударяти своєю чаркою по чарці іншого на знак поздоровлення› (СУМ 1976, т.7, с. 463);
    
79. 
    чоломкатися ‹цілувати один одного при зустрічі або прощанні› → почоломкатися разг. ‹цілувати один одного при зустрічі або прощанні› (СУМ 1976, т.7, с. 473);
    
80. 
    чубитися ‹битися, хапаючи один одного за чуба, не миритися між собою› → почубитися разг. ‹битися, хапаючи один одного за чуба; не миритися між собою› (СУМ 1976, т.7, с. 474);
    
81. 
    чужатися ‹ставати чужим один одному› → почужатися разг. (редко) ‹цуратися, відчужуватися один від одного› (СУМ 1976, т.7, с. 476);
    
82. 
    цілуватися ‹цілувати один одного› → поцілуватися ‹цілувати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 461);
    
83. 
    цмокатися ‹цмокати, цілувати один одного› → поцмокатися разг. ‹цмокати, цілувати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 462);
    
84. 
    цуратися ‹триматися осторонь, уникати один одного› → поцуратися разг. ‹триматися осторонь, уникати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 462);
    
85. 
    цьомкатися ‹цілуватися› → поцьомкатися разг. ‹поцілувати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 463);
    
86. 
    христосатися ‹цілувати один одного тричі, вітаючи з Великоднем› → похристосатися ‹цілувати один одного тричі, вітаючи з Великоднем› (СУМ 1976, т.7, с. 459);
    
87. 
    христосуватися ‹цілувати один одного тричі, вітаючи з Великоднем› → похристосуватися ‹цілувати один одного тричі, вітаючи з Великоднем› (СУМ 1976, т.7, с. 459);
    
88. 
    шепотатися ‹говорити щось один одному тихо, пошепки› → пошепотатися ‹говорити щось один одному тихо, пошепки› (СУМ 1976, т.7, с. 481);
    
89. 
    шепотітися ‹говорити щось один одному тихо, пошепки› → пошепотітися ‹говорити щось один одному тихо, пошепки› (СУМ 1976, т.7, с. 481);
    
90. 
    шептатися ‹говорити щось один одному пошепки› → пошептатися ‹шептати щось один одному› (СУМ 1976, т.7, с. 481);
    
91. 
    шушукатися ‹говорити один з одним пошепки› → пошушукатися розм. ‹говорити один з одним пошепки› (СУМ 1976, т.7, с. 492);
    
92. 
    тертися ‹тулитися один до одного› → притертися ‹щільно притулитися один до одного› (СУМ 1977, т.8, с. 61);
    
93. 
    тулитися ‹щільно притискатися один до одного, приєднатися, пристати один до одного› → притулитися ‹щільно притискатися один до одного, приєднатися, пристати один до одного› (СУМ 1977, т.8, с. 70);
    
94. 
    вітатися ‹висловлювати, виражати жестом вітання під час зустрічі; здоровкатися› → розвітатися ‹посваритися один з одним› (СУМ 1977, т.8, с. 636);
    
95. 
    куматися ‹бути кумами. приятелювати› → розкуматися ‹припинии кумівські стосунки, перестати куматися› (СУМ 1977, т.8, с. 719);
    
96. 
    минатися ‹обходити, обминати кого-н.› → розминатися ‹рухаючись назустріч, обходити, обминати один одного› (СУМ 1977, т.8, с. 740);
    
97. 
    прощатися ‹при розлуці тиснути один одному руку, цілуватися, казати слова прощання› → розпрощатися ‹попрощатися один з одним перед розставанням› (СУМ 1977, т.8, с. 781);
    
98. 
    сваритися ‹вступати в сварку, сперечатися один з одним› → розсваритися разг. ‹посваритися один з одним, розійтися› (СУМ 1977, т.8, с. 801);
    
99. 
    цілуватися ‹цілувати один одного› → розцілуватися ‹довго, міцно цілувати один одного› (СУМ 1977, т.8, с. 857);
    
100. 
     цуратися ‹триматися осторонь, уникати один одного› → розцуратися диал. ‹розійтися один з одним› (СУМ 1977, т.8, с. 858);
     
101. 
     кохатися ‹почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність› → скохатися разг. ‹полюбити один одного› (СУМ 1978, т.9, с. 308);
     
102. 
     паруватися ‹об’єднуватися у пару, знаходити собі пару, злучатися (про самок і самців)› → спаруватися ‹одружуватися, об’єнатися у пару› (СУМ 1978, т.9, с. 490);
     
103. 
     плестися ‹рости, сплітаючись, переплітаючись між собою› → сплестися ‹переплітатися між собою, з’єднуватися, зливатися один з одним› (СУМ 1978, т.9, с. 538).