Главная страница
Навигация по странице:

  • Украинский язык

  • Отглагольные суффиксальные Рец Г Немецкий язык

  • 2.1.2.2.2. Отсубстантивные РецГ Отсубстантивные суффиксальные РецГ Немецкий язык

  • Префиксально-суффиксальные РецГ, образованные от предлога Немецкий язык

  • 2.1.2.3. РецРГ типа «МО + (РП + аффикс)» 2.1.2.3.1. Отсубстантивные РецРГ Отсубстантивные префиксальные РецРГ Немецкий язык

  • Отсубстантивные суффиксальные РецРГ Немецкий язык

  • В немецком и украинском языках


    Скачать 0.77 Mb.
    НазваниеВ немецком и украинском языках
    Дата06.12.2022
    Размер0.77 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаdiatezy_reciproknyh_glagolov_v_nemeckom_i_ukrainskom_jazykah.docx
    ТипПротокол
    #830887
    страница31 из 37
    1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   37

    2.1.2.2. РецГ типа «МО + аффикс (префикс или суффикс)»
    2.1.2.2.1. Отглагольные РецГ
    Отглагольные префиксальные РецГ
    Немецкий язык:

    1. sprechen → etw. mit j-m absprechen ‹verabreden, abmachen› ‘договориться с кем-л. о чем-л.’ (Duden 1989, S. 71);

    2. wechseln → etw. abwechseln ‹sich bei etw. ablösen, miteinander wechseln› ‘меняться чем-л.’(Duden 1989, S. 74);

    3. tauschen → etw. austauschen ‹wechselseitig (Gleichartiges) geben› ‘обмениваться чем-л.’ (Duden 1989, S. 195);

    4. sprechen → etw. mit j-m besprechen ‹gemeinsam (beratend, erörternd, Meinungen austauschend) über etw. sprechen› ‘обсуждать что-л.’(Duden 1989, S. 245);

    5. raten → beraten‹gemeinsam überlegen und besprechen, über etw. Rat halten› ‘совещаться’ (Duden 1989, S. 236);

    6. ratschlagen mit j-m etw. beratschlagen ‹gemeinsam überlegen und ausführlich besprechen› ‘совещаться с кем-л. о чем-л.’ (Duden 1989, S. 236);

    7. sitzen → j-m gegenübersitzen ‹jmdm zugewandt sitzen› ‘сидеть напротив кого-л.’ (Duden 1989, S. 574);

    8. liegen → j-m gegenüberliegen ‹gegenüber von j-m, etw. liegen› ‘лежать напротив кого-л.’ (Duden 1989, S. 574);

    9. stehen gegenüberstehen ‹jmdm zugewandt sitzen› ‘лежать напротив друг друга’ (Duden 1989, S. 574);

    10. handeln → mit j-m über etw. verhandeln ‹etw. eingehend erörtern, besprechen, sich über etw., in einer bestimmten Angelegenheit eingehend beraten, um zu einer Klärung, Einigung zu kommen› ‘вести переговоры с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1645);

    11. sprechen → j-m widersprechen ‹nicht übereinstimmen [mit etw., jmdm], sich ausschließen, im Widerspruch stehen› ‘возражать кому-л.’ (Duden 1989, S. 1737);

    12. kommen → mit j-m zusammenkommen ‹sich versammeln, sich treffen› ‘встречаться, сходиться с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1802);

    13. passen → mit etw. zusammenpassen ‹aufeinander abgestimmt sein; miteinander harmonieren› ‘подходить друг другу, гармонировать с чем-л.’ (Duden 1989, S. 1803);

    14. rücken → an etw. zusammenrücken ‹sich enger nebeneinander setzen› ‘садиться поближе к чему-л.’ (Duden 1989, S. 1803);

    15. stоßen→ mit etw., j-m zusammenstоßen ‹(besonders von Fahr-, Flugzeugen) zusammenprallen; kollidieren;eine heftige Auseinandersetzung haben›‘столкнуться, сцепиться с кем-л., чем-л.’ (Duden 1989, S. 1804).
    Украинский язык

    1. приятелювати → заприятелювати ‹почати приятелювати, стати приятелями, затоваришувати› (СУМ 1972, т.3, с. 278);

    2. спорити → заспорити ‹почати спорити, засперечатися› (СУМ 1972, т.3, с. 326);

    3. товаришувати → затоваришувати ‹почати товаришувати, стати товаришами, друзями; здружитися› (СУМ 1972, т.3, с. 354);

    4. говорити → обговорити ‹обмінюватися поглядами, міркуваннямм, враженнями і т. ін. з ким-н., детально аналізуючи, розглядаючи щось› (СУМ 1974, т.5, с. 477);

    5. міркувати → обміркувати ‹детально розглядати, розбирати що-н., обмінюючись думками, враженнями і т. ін.› (СУМ 1974, т.5, с. 540);

    6. говорити → переговорити ‹розмовляючи з ким-н. про справи, домовлятись про що-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 153);

    7. базікати → побазікати пренебр. ‹базікати з ким-н. якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 608);

    8. балакати → перебалакати ‹переговорити з ким-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 122);

    9. балакати → побалакати разг. ‹переговорити, порозумітися з ким-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 608);

    10. бесідувати → побесідувати ‹бесідувати якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 610);

    11. воркувати → поворкувати ‹ніжно розмовляти з ким-н. якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 691);

    12. говорити → поговорити ‹переговорити з ким-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 715);

    13. гомоніти → погомоніти ‹гомоніти, розмовляти якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 718);

    14. дружити → подружити ‹стати друзями з ким-н., заприятелювати› (СУМ 1975, т.6, с. 758);

    15. спорити → поспорити ‹вступити в суперечку з ким-н., редко посваритися з ким-н.› (СУМ 1976, т.7, с. 359);

    16. товаришувати → потоваришувати ‹стати товаришами› (СУМ 1976, т.7, с. 412).


    Отглагольные суффиксальные РецГ
    Немецкий язык

    1. alternare (лат.)делать что-л. поочереди, дежурить, граничить → alternieren книжн. ‹wechseln, sich abwechseln, einander ablösen; mit andern in Wettbewerb treten; sich gleichzeitig mit andern um etw. bewerben› ‘конкурировать, соревноваться с кем-л.’ (Duden 1989, S. 96);

    1. correspondre (фр.) ‘переписываться’ → mit j-m korrespondieren ‹mit jmdm im Briefwechsel stehen›‘состоять в переписке с кем-л.’ (Duden 1989, S. 886);

    2. coaliser (фр.)‘объединять в союз’ → mit j-m koalisieren ‹(von Bündnispartnern, bes. Parteien) sich zu einer Koalition zusammenschließen, -geschlossen haben; eine Koalition bilden› ‘объединяться в коалицию с кем-л.’ (Duden 1989, S. 855);

    3. discutere (лат.) ‘обговаривать’ mit j-m über etw. diskutieren ‹in einem Gespräch, einer Diskussion Ansichten, Meinungen austauschen› ‘дискутировать с кем-л.’ (Duden 1989, S. 350);

    4. communicare (лат.) ‘вести беседу’ → kommunizieren книжн. ‹sich verständigen, miteinander sprechen› ‘договариваться c кем-л.’ (Duden 1989, S. 865);

    5. rivaliser(фр.)‘суперничати’ mitj-mrivalisieren книжн. ‹um den Vorrang kämpfen› ‘соперничать с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1260).


    Украинский язык

    1. воркати → воркотати ‹ніжно розмовляти з ким-н.› (СУМ 1970, т.1, с. 738);

    2. воркати → воркувати ‹ніжно розмовляти з ким-н.› (СУМ 1970, т.1, с. 738);

    3. обговорити → обговорювати ‹обмінюватися поглядами, міркуваннямм, враженнями і т. ін. з ким-н., детально аналізуючи, розглядаючи щось› (СУМ 1974, т.5, с. 477);

    4. переговорити → переговорювати ‹розмовляючи з ким-н. про справи, домовлятись про що-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 153);

    5. зустріти → зустрічати ‹зближуючись, торкатися один одного; зближатися, сходитися з ким-н., чим-н.› (СУМ 1972, т.3, с. 733).
    2.1.2.2.2. Отсубстантивные РецГ
    Отсубстантивные суффиксальные РецГ
    Немецкий язык

    1. derHals ‘шея’ j-nhalsen редко ‹einander umarmen, einander liebevoll um den Hals fallen› ‘обнимать кого-л. (за шею)’ (Duden 1989, S. 655);

    2. der Kampf ‘борьба’ → gegen j-n; mit j-m kämpfen ‹sich (mit den verschiedensten Mitteln) heftig mit einem Gegner auseinander setzen, streiten; im Kampf mit jmdm Stehen, einen Kampf führen, sich schlagen› ‘биться, бороться, воевать с кем-л.’(Duden 1989, S. 805);

    3. die Ramme копер, молот→ j-n rammen ‹mit Wucht auf jmdn, einander stoßen› ‘бить, таранить кого-л., друг друга’ (Duden 1989, S. 1211);

    4. die Ramme ‘копер, молот’ → mit j-m rammeln ‹sich balgen› разг. ‘битьcя, бороться с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1211);

    5. die Ramme ‘копер, молот’ → mit j-m rammeln ‹sich paaren› охот. ‘совокупляться с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1211);

    6. die Rede ‘разговор’mit j-m reden ‹sichjmdm gegenüber (über etw., jmdn) äußern; ein Gespräch führen, sich unterhalten› ‘разговаривать с кем-л.’ (Duden 1989, S.. 1226);

    7. der Ring ‘ринг’ → mit j-m ringen ‹sich handgreiflich mit jmdm [unter Anwendung von Griffen und Schwüngen] auseinander setzen; mit körperlichem Einsatz (am Ring) gegen jmdn kämpfen, um ihn zu bezwingen› ‘бороться, воевать с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1258);

    8. der Streit ссора → mit j-m streiten ‹mit jmdm Streit haben, in Streit geraten, sein; sich zanken›спорить с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1483);

    9. die Wette ‘паре, спор’ → mit j-m um etw. wetten ‹mit jmdm eine Wette abschließen› ‘заключить пари, договариваться c кем-л.’ (Duden 1989, S. 1735).
    Украинский язык

    1. бесіда → бесідувати ‹розмовляти з ким-н.› (СУМ 1970, т.1, с. 163);

    2. ворог → ворогувати ‹бути у ворожих стосунках з ким-н., виявляти неприязнь, ненависть до кого-н., чого-н.› (СУМ 1970, т.1, с. 739);

    3. гармонія → гармонувати ‹бути у гармонії з ким-н., чим-н.›(СУМ 1971, т.2, с. 33);

    4. гармонія → гармоніювати ‹бути у гармонії з ким-н., чим-н.› (СУМ 1971, т.2, с. 33);

    5. гомін → гомоніти ‹розмовляти тихо, приглушено; говорити, розповідати про що-н., кого-н.› (СУМ 1971, т.2, с. 121);

    6. дискусія → дискутувати ‹вести дискусію про що-н., обговорювати що-н.› (СУМ 1971, т.2, с. 285);

    7. друг → дружити ‹бути в дружбі з ким-н., виявляти взаємну прихільність, повагу один до одного› (СУМ 1971, т.2, с. 424);

    8. конкуренція → конкурувати ‹боротися з ким-н. за досягнення кращих наслідків; змагатися› (СУМ 1973, т.4, с. 261);

    9. контакт → контактувати книжн. ‹встановлювати контакт, діяти в контакті з ким-н.› (СУМ 1973, т.4, с. 268);

    10. контраст → контрастувати ‹бути контрастним, протилежним, становити контраст до кого-н., чого-н.› (СУМ 1973, т.4, с. 270);

    11. конфлікт → конфліктувати ‹вступати в конфлікт з ким-н.› (СУМ 1973, т.4, с. 274);

    12. лад → ладити ‹жити в мирі, злагоді, дружити› (СУМ 1973, т.4, с. 434);

    13. межа → межувати ‹бути теріторіально суміжними; бути близьким до чого-н.› (СУМ 1973, т.4, с. 667);

    14. приятель → приятелювати ‹бути з ким-н. у приятельских, товариських стосунках; дружити› (СУМ 1977, т.8, с. 107);

    15. розмова → розмовляти ‹вести розмову, бесіду з ким-н.; підтримувати стосунки, спілкуватися з ким-н.› (СУМ 1977, т.8, с. 747);

    16. спір→ спорити разг. ‹вести суперечку з ким-н.› (СУМ 1975, т.9, с. 573);

    17. суперник → суперничати ‹прагнути перемогти, перевершити кого-н. у чомусь; мати з ким-н. однакові якості, заслуги і т. ін., не поступатися перед кимсь, чимсь› (СУМ 1975, т.9, с. 847);

    18. товариш → товаришувати ‹бути товаришами, перебувати в дружніх, приятельских стосунках з ким-н.› (СУМ 1979, т.10, с. 162);

    19. шепіт → шептати ‹розмовляти тихо, пошепки один до одного, шептатися› (СУМ 1980, т.11, с. 441);

    20. шепіт → шепотати ‹розмовляти тихо, пошепки один до одного, шептатися› (СУМ 1980, т.11, с. 440);

    21. шепіт → шепотіти ‹розмовляти тихо, пошепки один до одного, шептатися› (СУМ 1980, т.11, с. 441).


    2.1.2.2.3. РецГ, образованные от предлогов
    Префиксально-суффиксальные РецГ, образованные от предлога
    Немецкий язык

    1. gegenj-mbegegnen ‹mit jmdm zufällig zusammentreffen; jmdn zufällig treffen› ‘встретить случайно кого-л.’ (Duden 1989, S. 221).
    2.1.2.3. РецРГ типа «МО + (РП + аффикс)»
    2.1.2.3.1. Отсубстантивные РецРГ
    Отсубстантивные префиксальные РецРГ
    Немецкий язык

    1. der Freund ‘друг’ sichanfreunden ‹sich mit jmdm, miteinander befreunden, eine Freundschaft beginnen›‘подружиться’ (Duden 1989, S. 108);

    2. der Freund ‘друг’ sichbefreunden ‹mit jmdm Freundschaft schließen› ‘подружиться’ (Duden 1989, S. 220);

    3. der Feind ‘враг’ sichanfeinden ‹bekämpfen, einander feindselig begegnen› ‘враждебно относиться друг к другу’ (Duden 1989, S. 108);

    4. der Feind ‘враг’ sichbefeinden ‹jmdm, einer Sache mit Feindseligkeit begegnen; bekämpfen› высок. ‘враждовать друг с другом’ (Duden 1989, S. 219);

    5. die Brüder ‘брать’ sichverbrüdern ‹(mit jmdm) Brüderschaft schließen, sehr vertraut werden, sich eng (mit jmdm) verbinden, befreunden› ‘брататься’ (Duden 1989, S. 1636);

    6. der Feind ‘враг’ sichverfeinden ‹jmds. Feind werden; sich völlig zerstreiten› ‘поссориться, рассориться’ (Duden 1989, S. 1641).



    Отсубстантивные суффиксальные РецРГ
    Немецкий язык

    1. das Duell ‘дуэль’ sich duellieren ‹ein Duell austragen› ‘биться на дуэли’ (Duden 1989, S. 370);

    2. allier (фр.) ‘соединять, смешивать’ sich alliieren ‹(von Mächten, Truppen) sich verbünden› ‘объединяться’ (Duden 1989, S. 93);

    3. der Balg фам. пренебр.шалун, озорникsich balgen ‹sich (im Spiel, aus Übermut um etwas) raufen, sich (um etw.) ringend mit jmdm auf dem Boden wälzen› разг. ‘биться, бороться’ (Duden 1989, S. 204);

    4. der Gatte ‘cупруг’ sichgatten ‹sich verbinden, vereinen› ‘соединятьсся, спариваться, вступать в брак’ (Duden 1989, S.. 563);

    5. der Krach ‘ссора’sich krachen ‹mit jmdm, miteinander Krach haben; sich streiten› разг. ‘ссориться, спорить друг с другом’ (Duden 1989, S. 889).


    Украинский язык

    1. брат → брататися‹близько здружуватися› (СУМ 1970, т.1, с. 227);

    2. гзи → гзитисядиал. ‹дрочитися› (СУМ 1971, т.2, с. 59);

    3. кума → куматися‹родичатися, бути кумами› (СУМ 1973, т.4, с. 397);

    4. група → групуватися ‹об'єднуватися, збиратися в групу› (СУМ 1971, т.2, с. 183);

    5. лист → листуватися‹писати один одному листи› (СУМ 1973, т.4, с. 493);

    6. лице лицятися‹любитися; залицятися› (СУМ 1973, т.4, с. 501);

    7. мир → миритися ‹жити в мирі, не сваритися один з одним› (СУМ 1973, т.4, с. 713);

    8. панібрат → панібрататисяразг. заст. ‹мати фамільярні, дружні стосунки один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 45);

    9. родич → родичатися‹вступати, підтрмувати родинні стосунки; зближуватися› (СУМ 1977, т.8, с. 596);

    10. ручка → ручкатися‹вітатися при зустрічи, потискуючи один одному руку› (СУМ 1977, т.8, с. 917);

    11. свояк своячитисяразг. ‹ріднитися через одруження› (СУМ 1978, т.9, с. 101);

    12. сестра сестритися‹ставати сестрой одна одній; ставитися одна до одної, як до сестри› (СУМ 1978, т.9, с. 151);

    13. спіл (заст.) спілкуватися‹розуміти один одного, порозуміватися; підтримувати взаємні стосунки, дружити› (СУМ 1978, т.9, с. 527);

    14. Христос христосатися ‹цілуватися тричі, вітаючи з Великоднем› (СУМ 1980, т.11, с. 149);

    15. Христос христосуватися‹цілуватися тричі, вітаючи з Великоднем› (СУМ 1980, т.11, с. 149);

    16. чарка чаркуватися‹злегка ударятися чашками на знак поздоровлення, привітання› (СУМ 1980, т.11, с. 272);

    17. юрба юрбитися‹збиратися разом, збиватися в юрбу (про людей); триматися гуртом, зграєю (про тварин)› (СУМ 1980, т.11, с. 615);

    18. юрма юрмитися‹збиратися разом, збиватися в юрбу (про людей); триматися гуртом, зграєю (про тварин)› (СУМ 1980, т.11, с. 616).

    1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   37


    написать администратору сайта