В немецком и украинском языках
Скачать 0.77 Mb.
|
2.1.2.2. РецГ типа «МО + аффикс (префикс или суффикс)» 2.1.2.2.1. Отглагольные РецГ Отглагольные префиксальные РецГ Немецкий язык: 1. sprechen → etw. mit j-m absprechen ‹verabreden, abmachen› ‘договориться с кем-л. о чем-л.’ (Duden 1989, S. 71); 2. wechseln → etw. abwechseln ‹sich bei etw. ablösen, miteinander wechseln› ‘меняться чем-л.’(Duden 1989, S. 74); 3. tauschen → etw. austauschen ‹wechselseitig (Gleichartiges) geben› ‘обмениваться чем-л.’ (Duden 1989, S. 195); 4. sprechen → etw. mit j-m besprechen ‹gemeinsam (beratend, erörternd, Meinungen austauschend) über etw. sprechen› ‘обсуждать что-л.’(Duden 1989, S. 245); 5. raten → beraten‹gemeinsam überlegen und besprechen, über etw. Rat halten› ‘совещаться’ (Duden 1989, S. 236); 6. ratschlagen →mit j-m etw. beratschlagen ‹gemeinsam überlegen und ausführlich besprechen› ‘совещаться с кем-л. о чем-л.’ (Duden 1989, S. 236); 7. sitzen → j-m gegenübersitzen ‹jmdm zugewandt sitzen› ‘сидеть напротив кого-л.’ (Duden 1989, S. 574); 8. liegen → j-m gegenüberliegen ‹gegenüber von j-m, etw. liegen› ‘лежать напротив кого-л.’ (Duden 1989, S. 574); 9. stehen → gegenüberstehen ‹jmdm zugewandt sitzen› ‘лежать напротив друг друга’ (Duden 1989, S. 574); 10. handeln → mit j-m über etw. verhandeln ‹etw. eingehend erörtern, besprechen, sich über etw., in einer bestimmten Angelegenheit eingehend beraten, um zu einer Klärung, Einigung zu kommen› ‘вести переговоры с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1645); 11. sprechen → j-m widersprechen ‹nicht übereinstimmen [mit etw., jmdm], sich ausschließen, im Widerspruch stehen› ‘возражать кому-л.’ (Duden 1989, S. 1737); 12. kommen → mit j-m zusammenkommen ‹sich versammeln, sich treffen› ‘встречаться, сходиться с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1802); 13. passen → mit etw. zusammenpassen ‹aufeinander abgestimmt sein; miteinander harmonieren› ‘подходить друг другу, гармонировать с чем-л.’ (Duden 1989, S. 1803); 14. rücken → an etw. zusammenrücken ‹sich enger nebeneinander setzen› ‘садиться поближе к чему-л.’ (Duden 1989, S. 1803); 15. stоßen→ mit etw., j-m zusammenstоßen ‹(besonders von Fahr-, Flugzeugen) zusammenprallen; kollidieren;eine heftige Auseinandersetzung haben›‘столкнуться, сцепиться с кем-л., чем-л.’ (Duden 1989, S. 1804). Украинский язык приятелювати → заприятелювати ‹почати приятелювати, стати приятелями, затоваришувати› (СУМ 1972, т.3, с. 278); спорити → заспорити ‹почати спорити, засперечатися› (СУМ 1972, т.3, с. 326); товаришувати → затоваришувати ‹почати товаришувати, стати товаришами, друзями; здружитися› (СУМ 1972, т.3, с. 354); говорити → обговорити ‹обмінюватися поглядами, міркуваннямм, враженнями і т. ін. з ким-н., детально аналізуючи, розглядаючи щось› (СУМ 1974, т.5, с. 477); міркувати → обміркувати ‹детально розглядати, розбирати що-н., обмінюючись думками, враженнями і т. ін.› (СУМ 1974, т.5, с. 540); говорити → переговорити ‹розмовляючи з ким-н. про справи, домовлятись про що-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 153); базікати → побазікати пренебр. ‹базікати з ким-н. якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 608); балакати → перебалакати ‹переговорити з ким-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 122); балакати → побалакати разг. ‹переговорити, порозумітися з ким-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 608); бесідувати → побесідувати ‹бесідувати якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 610); воркувати → поворкувати ‹ніжно розмовляти з ким-н. якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 691); говорити → поговорити ‹переговорити з ким-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 715); гомоніти → погомоніти ‹гомоніти, розмовляти якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 718); дружити → подружити ‹стати друзями з ким-н., заприятелювати› (СУМ 1975, т.6, с. 758); спорити → поспорити ‹вступити в суперечку з ким-н., редко посваритися з ким-н.› (СУМ 1976, т.7, с. 359); товаришувати → потоваришувати ‹стати товаришами› (СУМ 1976, т.7, с. 412). Отглагольные суффиксальные РецГ Немецкий язык 1. alternare (лат.)‘делать что-л. поочереди, дежурить, граничить’ → alternieren книжн. ‹wechseln, sich abwechseln, einander ablösen; mit andern in Wettbewerb treten; sich gleichzeitig mit andern um etw. bewerben› ‘конкурировать, соревноваться с кем-л.’ (Duden 1989, S. 96); correspondre (фр.) ‘переписываться’ → mit j-m korrespondieren ‹mit jmdm im Briefwechsel stehen›‘состоять в переписке с кем-л.’ (Duden 1989, S. 886); coaliser (фр.)‘объединять в союз’ → mit j-m koalisieren ‹(von Bündnispartnern, bes. Parteien) sich zu einer Koalition zusammenschließen, -geschlossen haben; eine Koalition bilden› ‘объединяться в коалицию с кем-л.’ (Duden 1989, S. 855); discutere (лат.) ‘обговаривать’ → mit j-m über etw. diskutieren ‹in einem Gespräch, einer Diskussion Ansichten, Meinungen austauschen› ‘дискутировать с кем-л.’ (Duden 1989, S. 350); communicare (лат.) ‘вести беседу’ → kommunizieren книжн. ‹sich verständigen, miteinander sprechen› ‘договариваться c кем-л.’ (Duden 1989, S. 865); rivaliser(фр.)‘суперничати’ → mitj-mrivalisieren книжн. ‹um den Vorrang kämpfen› ‘соперничать с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1260). Украинский язык 1. воркати → воркотати ‹ніжно розмовляти з ким-н.› (СУМ 1970, т.1, с. 738); 2. воркати → воркувати ‹ніжно розмовляти з ким-н.› (СУМ 1970, т.1, с. 738); 3. обговорити → обговорювати ‹обмінюватися поглядами, міркуваннямм, враженнями і т. ін. з ким-н., детально аналізуючи, розглядаючи щось› (СУМ 1974, т.5, с. 477); 4. переговорити → переговорювати ‹розмовляючи з ким-н. про справи, домовлятись про що-н.› (СУМ 1975, т.6, с. 153); 5. зустріти → зустрічати ‹зближуючись, торкатися один одного; зближатися, сходитися з ким-н., чим-н.› (СУМ 1972, т.3, с. 733). 2.1.2.2.2. Отсубстантивные РецГ Отсубстантивные суффиксальные РецГ Немецкий язык 1. derHals ‘шея’ →j-nhalsen редко ‹einander umarmen, einander liebevoll um den Hals fallen› ‘обнимать кого-л. (за шею)’ (Duden 1989, S. 655); 2. der Kampf ‘борьба’ → gegen j-n; mit j-m kämpfen ‹sich (mit den verschiedensten Mitteln) heftig mit einem Gegner auseinander setzen, streiten; im Kampf mit jmdm Stehen, einen Kampf führen, sich schlagen› ‘биться, бороться, воевать с кем-л.’(Duden 1989, S. 805); 3. die Ramme ‘копер, молот’ → j-n rammen ‹mit Wucht auf jmdn, einander stoßen› ‘бить, таранить кого-л., друг друга’ (Duden 1989, S. 1211); 4. die Ramme ‘копер, молот’ → mit j-m rammeln ‹sich balgen› разг. ‘битьcя, бороться с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1211); 5. die Ramme ‘копер, молот’ → mit j-m rammeln ‹sich paaren› охот. ‘совокупляться с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1211); 6. die Rede ‘разговор’→ mit j-m reden ‹sichjmdm gegenüber (über etw., jmdn) äußern; ein Gespräch führen, sich unterhalten› ‘разговаривать с кем-л.’ (Duden 1989, S.. 1226); 7. der Ring ‘ринг’ → mit j-m ringen ‹sich handgreiflich mit jmdm [unter Anwendung von Griffen und Schwüngen] auseinander setzen; mit körperlichem Einsatz (am Ring) gegen jmdn kämpfen, um ihn zu bezwingen› ‘бороться, воевать с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1258); 8. der Streit ‘ссора’ → mit j-m streiten ‹mit jmdm Streit haben, in Streit geraten, sein; sich zanken› ‘спорить с кем-л.’ (Duden 1989, S. 1483); 9. die Wette ‘паре, спор’ → mit j-m um etw. wetten ‹mit jmdm eine Wette abschließen› ‘заключить пари, договариваться c кем-л.’ (Duden 1989, S. 1735). Украинский язык бесіда → бесідувати ‹розмовляти з ким-н.› (СУМ 1970, т.1, с. 163); ворог → ворогувати ‹бути у ворожих стосунках з ким-н., виявляти неприязнь, ненависть до кого-н., чого-н.› (СУМ 1970, т.1, с. 739); гармонія → гармонувати ‹бути у гармонії з ким-н., чим-н.›(СУМ 1971, т.2, с. 33); гармонія → гармоніювати ‹бути у гармонії з ким-н., чим-н.› (СУМ 1971, т.2, с. 33); гомін → гомоніти ‹розмовляти тихо, приглушено; говорити, розповідати про що-н., кого-н.› (СУМ 1971, т.2, с. 121); дискусія → дискутувати ‹вести дискусію про що-н., обговорювати що-н.› (СУМ 1971, т.2, с. 285); друг → дружити ‹бути в дружбі з ким-н., виявляти взаємну прихільність, повагу один до одного› (СУМ 1971, т.2, с. 424); конкуренція → конкурувати ‹боротися з ким-н. за досягнення кращих наслідків; змагатися› (СУМ 1973, т.4, с. 261); контакт → контактувати книжн. ‹встановлювати контакт, діяти в контакті з ким-н.› (СУМ 1973, т.4, с. 268); контраст → контрастувати ‹бути контрастним, протилежним, становити контраст до кого-н., чого-н.› (СУМ 1973, т.4, с. 270); конфлікт → конфліктувати ‹вступати в конфлікт з ким-н.› (СУМ 1973, т.4, с. 274); лад → ладити ‹жити в мирі, злагоді, дружити› (СУМ 1973, т.4, с. 434); межа → межувати ‹бути теріторіально суміжними; бути близьким до чого-н.› (СУМ 1973, т.4, с. 667); приятель → приятелювати ‹бути з ким-н. у приятельских, товариських стосунках; дружити› (СУМ 1977, т.8, с. 107); розмова → розмовляти ‹вести розмову, бесіду з ким-н.; підтримувати стосунки, спілкуватися з ким-н.› (СУМ 1977, т.8, с. 747); спір→ спорити разг. ‹вести суперечку з ким-н.› (СУМ 1975, т.9, с. 573); суперник → суперничати ‹прагнути перемогти, перевершити кого-н. у чомусь; мати з ким-н. однакові якості, заслуги і т. ін., не поступатися перед кимсь, чимсь› (СУМ 1975, т.9, с. 847); товариш → товаришувати ‹бути товаришами, перебувати в дружніх, приятельских стосунках з ким-н.› (СУМ 1979, т.10, с. 162); шепіт → шептати ‹розмовляти тихо, пошепки один до одного, шептатися› (СУМ 1980, т.11, с. 441); шепіт → шепотати ‹розмовляти тихо, пошепки один до одного, шептатися› (СУМ 1980, т.11, с. 440); шепіт → шепотіти ‹розмовляти тихо, пошепки один до одного, шептатися› (СУМ 1980, т.11, с. 441). 2.1.2.2.3. РецГ, образованные от предлогов Префиксально-суффиксальные РецГ, образованные от предлога Немецкий язык 1. gegen→ j-mbegegnen ‹mit jmdm zufällig zusammentreffen; jmdn zufällig treffen› ‘встретить случайно кого-л.’ (Duden 1989, S. 221). 2.1.2.3. РецРГ типа «МО + (РП + аффикс)» 2.1.2.3.1. Отсубстантивные РецРГ Отсубстантивные префиксальные РецРГ Немецкий язык der Freund ‘друг’ → sichanfreunden ‹sich mit jmdm, miteinander befreunden, eine Freundschaft beginnen›‘подружиться’ (Duden 1989, S. 108); der Freund ‘друг’ → sichbefreunden ‹mit jmdm Freundschaft schließen› ‘подружиться’ (Duden 1989, S. 220); der Feind ‘враг’ → sichanfeinden ‹bekämpfen, einander feindselig begegnen› ‘враждебно относиться друг к другу’ (Duden 1989, S. 108); der Feind ‘враг’ → sichbefeinden ‹jmdm, einer Sache mit Feindseligkeit begegnen; bekämpfen› высок. ‘враждовать друг с другом’ (Duden 1989, S. 219); die Brüder ‘брать’ → sichverbrüdern ‹(mit jmdm) Brüderschaft schließen, sehr vertraut werden, sich eng (mit jmdm) verbinden, befreunden› ‘брататься’ (Duden 1989, S. 1636); der Feind ‘враг’ → sichverfeinden ‹jmds. Feind werden; sich völlig zerstreiten› ‘поссориться, рассориться’ (Duden 1989, S. 1641). Отсубстантивные суффиксальные РецРГ Немецкий язык das Duell ‘дуэль’ → sich duellieren ‹ein Duell austragen› ‘биться на дуэли’ (Duden 1989, S. 370); allier (фр.) ‘соединять, смешивать’ → sich alliieren ‹(von Mächten, Truppen) sich verbünden› ‘объединяться’ (Duden 1989, S. 93); der Balg фам. пренебр.‘шалун, озорник’ → sich balgen ‹sich (im Spiel, aus Übermut um etwas) raufen, sich (um etw.) ringend mit jmdm auf dem Boden wälzen› разг. ‘биться, бороться’ (Duden 1989, S. 204); der Gatte ‘cупруг’ → sichgatten ‹sich verbinden, vereinen› ‘соединятьсся, спариваться, вступать в брак’ (Duden 1989, S.. 563); der Krach ‘ссора’ → sich krachen ‹mit jmdm, miteinander Krach haben; sich streiten› разг. ‘ссориться, спорить друг с другом’ (Duden 1989, S. 889). Украинский язык брат → брататися‹близько здружуватися› (СУМ 1970, т.1, с. 227); гзи → гзитисядиал. ‹дрочитися› (СУМ 1971, т.2, с. 59); кума → куматися‹родичатися, бути кумами› (СУМ 1973, т.4, с. 397); група → групуватися ‹об'єднуватися, збиратися в групу› (СУМ 1971, т.2, с. 183); лист → листуватися‹писати один одному листи› (СУМ 1973, т.4, с. 493); лице → лицятися‹любитися; залицятися› (СУМ 1973, т.4, с. 501); мир → миритися ‹жити в мирі, не сваритися один з одним› (СУМ 1973, т.4, с. 713); панібрат → панібрататисяразг. заст. ‹мати фамільярні, дружні стосунки один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 45); родич → родичатися‹вступати, підтрмувати родинні стосунки; зближуватися› (СУМ 1977, т.8, с. 596); ручка → ручкатися‹вітатися при зустрічи, потискуючи один одному руку› (СУМ 1977, т.8, с. 917); свояк → своячитисяразг. ‹ріднитися через одруження› (СУМ 1978, т.9, с. 101); сестра → сестритися‹ставати сестрой одна одній; ставитися одна до одної, як до сестри› (СУМ 1978, т.9, с. 151); спіл (заст.) → спілкуватися‹розуміти один одного, порозуміватися; підтримувати взаємні стосунки, дружити› (СУМ 1978, т.9, с. 527); Христос → христосатися ‹цілуватися тричі, вітаючи з Великоднем› (СУМ 1980, т.11, с. 149); Христос → христосуватися‹цілуватися тричі, вітаючи з Великоднем› (СУМ 1980, т.11, с. 149); чарка → чаркуватися‹злегка ударятися чашками на знак поздоровлення, привітання› (СУМ 1980, т.11, с. 272); юрба → юрбитися‹збиратися разом, збиватися в юрбу (про людей); триматися гуртом, зграєю (про тварин)› (СУМ 1980, т.11, с. 615); юрма → юрмитися‹збиратися разом, збиватися в юрбу (про людей); триматися гуртом, зграєю (про тварин)› (СУМ 1980, т.11, с. 616). |