В немецком и украинском языках
 Скачать 0.77 Mb.
|
|
Украинский язык (дружити →) здружити → здружитися ‹стати друзями› (СУМ 1972, т.3, с. 550); (дибати →) здибати → здибатися діал. ‹зустрітися, сполучитися› (СУМ 1972, т.3, с. 535); (дибати →)здибати когось → здибатися ‹налагодити дружні стосунки один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 535); (брати →)збирати когось, щось → збиратися ‹сходитися разом в одне місце, об'єднуватися› (СУМ 1972, т.3, с. 435); (брати →) зібрати → зібратися ‹сходитися разом в одне місце, об'єднуватися› (СУМ 1972, т.3, с. 570); (стикувати →) зістикувати → зістикуватися ‹з'єднатися, об'єднатися› (СУМ 1972, т.3, с. 579); (в'язати →) зв'язати → зв'язатися ‹прикріплюватися один до одного› (СУМ 1972, т.3, с. 503); (в'язати →) зв'язати → зв'язатися ‹вступати в товариські стосунки› (СУМ 1972, т.3, с. 503); (гуртувати →)згуртувати → згуртуватися ‹з'єднуватися щільніше; ставати одним цілим; об 'єднуватися в гурт› (СУМ 1972, т.3, с. 527); (лигати →)злигати → злигатися ‹вступати в любовні стосунки з ким-н.› (СУМ 1972, т.3, с. 591); (мішати →)змішати → змішатися ‹сполучатися, поєднуватися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 627); (рівняти →) зрівняти → зрівнятися ‹бути рівним один одному› (СУМ 1972, т.3, с. 705); (мерзти →) змерзти → змерзтися ‹примерзати один до одного› (СУМ 1972, т.3, с. 615); (мерзнути →) змерзнути → змерзнутися ‹примерзати один до одного› (СУМ 1972, т.3, с. 615); (микати →)змикати щось → змикатися ‹ставати близько один до одного› (СУМ 1972, т.3, с. 618); (микати →)змикати щось → змикатися ‹наближатися впритул один до одного› (СУМ 1972, т.3, с. 618); (бити →) збити → збитися ‹збиратися разом, один до одного; об'єднуватися› (СУМ 1972, т.3, с. 437); (рости → ) зрости → зростися ‹з'єднуватися в процесі росту› (СУМ 1972, т.3, с. 715); (штовхнути →) зштовхнути → зштовхнутися ‹рухаючись назустріч один одному, наштовхуватися один на одного› (СУМ 1972, т.3, с. 741); (лити→) злити → злитися ‹з'єднуватися, змішуватися; зв'язуватися між собою› (СУМ 1972, т.3, с. 590); (штовхнути →) зіштовхнути → зіштовхнутися ‹несподіванно зустрічатися› (СУМ 1972, т.3, с. 741); (штовхати →) зштовхати → зштовхатися ‹рухаючись назустріч один одному, наштовхуватися один на одного, вдарятися; несподіванно зустрічатися› (СУМ 1972, т.3, с. 741); (шукати →) зшукати → зшукатися ‹знайти один одного› (СУМ 1972, т.3, с. 741); (мирити →) замирити → замиритися розм. ‹помиритися› (СУМ 1972, т.3, с. 209); (міняти →)заміняти → замінятися розм.‹заміняти один одного, пряцювати замість іншого› (СУМ 1972, т.3, с. 211); (стріти →) зустріти → зустрітися ‹сходитися один з одним; познайомитися› (СУМ 1972, т.3, с. 733); (стрінути →) зустрінути → зустрінутися ‹сходитися один з одним; познайомитися› (СУМ 1972, т.3, с. 733); (стрічати →)зустрічати когось → зустрічатися ‹бачити один одного› (СУМ 1972, т.3, с. 734); (стрічати →)зустрічати когось → зустрічатися ‹зближатися› (СУМ 1972, т.3, с. 734); (дружити →)одружити когось → одружитися ‹брати шлюб› (СУМ 1974, т.5, с. 641); (єднати →) об'єднати → об'єднатися ‹єднатися один з одним› (СУМ 1974, т.5, с. 494); (лобизати →) облобизати → облобизатися заст. ‹обцілувати один одного› (СУМ 1974, т.5, с. 528); (минати →) обминати → обминатися розм. ‹обходити один одного при зустрічі› (СУМ 1974, т.5, с. 539); (іняти (заст.) →)обняти когось → обнятися ‹обхоплювати один одного руками› (СУМ 1974, т.5, с. 546); (міняти →) обміняти → обмінятися ‹мінятися чимось один з одним; відповідати один одному такою самою дією› (СУМ 1974, т.5, с. 540); (сипати →) обсипати → обсипатися ‹обсипати один одного чим-небудь› (СУМ 1974, т.5, с. 577); (плести →) переплести → переплестися ‹стискатися; схрещуватися› (СУМ 1975, т.6, с. 252); (різати →) перерізати → перерізатися розм. ‹зарізати, поранити один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 266); (стрінути →) перестрінути → перестрінутися ‹зустрічати один одного› (СУМ 1975, т.6, с. 289); (стрівати →) перестрівати → перестріватися ‹зустрічатися› (СУМ 1975, т.6, с. 288); (знати →) пізнати → пізнатися ‹знайомитися, вступати в дружні стосунки один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 529); (годити →)погодити щось → погодитися ‹миритися, уживатися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 715); (годити →)погодити щось → погодитися ‹домовлятися з ким-н. про щось› (СУМ 1975, т.6, с. 716); (дарувати →) подарувати → подаруватися ‹вибачити один одному› (СУМ 1975, т.6, с. 734); (дружити →) подружити → подружитися ‹стати друзями, заприятелювати› (СУМ 1975, т.6, с. 758); (дружити →) подружити → подружитися розм. ‹одружитися› (СУМ 1975, т.6, с. 758); (зчіплювати →) позчіплювати → позчіплюватися ‹зчепитися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 829); (єднати →) по'єднати → по'єднатися ‹зійтися разом; зустрітися› (СУМ 1975, т.6, с. 767); (єднати →) по'єднати → по'єднатися ‹зливатися, змішуватися в одне ціле› (СУМ 1975, т.6, с. 767); (єднати →) по'єднати → по'єднатися ‹вступити в інтимні, дружні стосунки; стати близькими один одному› (СУМ 1975, т.6, с. 767); (цілувати →) поцілувати → поцілуватися ‹цілувати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 461); (кохати →) покохати → покохатися ‹покохати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 41); (кохати →) покохати → покохатися розм. ‹попестити один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 41); (лигати →) полигати → полигатися ‹завести знайомство, дружбу з ким-н., потоваришувати› (СУМ 1976, т.7, с. 67); (лизати →) полизати → полизатися ‹лизати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 67); (любити →) полюбити → полюбитися ‹покохати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 105); (в'язати →) пов'язати → пов'язатися ‹зближуватися, вступати в якісь стосунки; сполучатися› (СУМ 1975, т.6, с. 700); (вітати →) привітати → привітатися ‹вітати один одного› (СУМ 1976, т.7, с. 575); (тулити →) притулити → притулитися ‹щільно притискатися один до одного› (СУМ 1977, т.8, с. 71); (губити →) розгубити → розгубитися розм. ‹розминутися один з одним; загубити один одного› (СУМ 1977, т.8, с. 659); (ділити →) розділити → розділитися ‹розподіляти між собою› (СУМ 1977, т.8, с. 666); (ділити →) розділити → розділитися ‹розмежовуватися› (СУМ 1977, т.8, с. 666); (єднати →) роз'єднати → роз'єднатися ‹розійтися у різні боки, відокремлюючись один від одного, віддалятися› (СУМ 1977, т.8, с. 676); (паяти →) спаяти → спаятися ‹об'єднуватися, з'єднуватися паянням› (СУМ 1975, т.9, с. 495); (повивати →)сповивати когось → сповиватися ‹сплітатися один з одним› (СУМ 1975, т.9, с. 548); (купчити→) скупчити → скупчитися ‹розташовуватися близько один від одного; сходитися› (СУМ 1975, т.9, с. 337); (купчити→) скупчити → скупчитися ‹об’єднуватися навколо чогось› (СУМ 1975, т.9, с. 337); (парувати →) спарувати → спаруватися ‹знаходити собі пару› (СУМ 1975, т.9, с. 490); (парувати →) спарувати → спаруватися ‹одружуватися› (СУМ 1975, т.9, с. 490); (поріднити →) споріднити → споріднитися ‹зріднюватися› (СУМ 1975, т.9, с. 574); (тискати →) стискати → стискатися ‹обійматися; потискати один одного› (СУМ 1975, т.9, с. 704); (тискати →) стискати → стискатися ‹стояти близько, впритул один одного› (СУМ 1975, т.9, с. 704); (тиснути →) стиснути → стиснутися ‹обійматися; потискати один одного› (СУМ 1975, т.9, с. 705); (хрестити →) схрестити → схреститися ‹перетинатися один з одним; сходитися в одне місце› (СУМ 1975, т.9, с. 903); (жити →) ужити → ужитися ‹живучи, працюючи разом, звикнути один до одного, зживатися між собою› (СУМ 1979, т.10, с. 402); (згодити →) узгодити → узгодитися ‹дійти спільної згоди один з одним, договоритися› (СУМ 1979, т.10, с. 406). РецГ, мотивированные суффиксальными глаголами Немецкий язык (associer (фр.) ‘присоединять’) → assoziieren ‹vorstellungen mit etw. verknüpfen, in Verbindung bringen› книжн. ‘объединять, соединять’ → sich assoziieren ‹sich zusammenschließen, vereinigen; sich anschließen› книжн. ‘объединяться, соединяться’ (Duden 1989, S. 145); (blinzen) → blinzeln ‹j-mein Blinkzeichen geben› ‘мигать, подавать кому-л. сигнал’ → sich blinzeln ‹einander ein Blinkzeichen geben› ‘мигать, подавать сигнал друг другу’ (Duden 1989, S. 269); (bombarder (фр.)) → bombandieren ‹fliegerbomben auf ein Ziel abwerfen› воен. ‘обстреливать кого/что-л. из пушек’ → sich bombandieren ‹einander mit Artillerie beschießen› ‘обстреливать друг друга из пушек’ (Duden 1989, S. 275); (du →) j-n duzen ‹j-n mit “Du” anreden› ‘быть на “ты” с кем-л.’ → sich duzen ‹einander mit “Du” anreden› ‘быть на “ты” друг с другом’ (Duden 1989, S. 383); (Sie →) j-n siezen ‹j-n mit “Sie” anreden›‘быть на “Вы” с кем-л.’ → sich siezen ‹miteinander mit “Sie” anreden›‘быть на “Вы” друг с другом’ (Duden 1989, S. 1400); (die Kombination →) kombinieren ‹für bestimmte (Gebrauchs)zwecke zu einer Einheit zusammenstellen› ‘комбинировать, соединять что.-л.’ → sich kombinieren ‹sich zu einer Einheit verbinden› ‘комбинироваться, соединяться между собой’ (Duden 1989, S. 862); (rammen →)rammeln ‹stoßend drängen› разг. ‘толкать, бороть кого-л.’ → sich rammeln ‹sich balgen, sich stoßen› разг. ‘толкаться, бороться’ (Duden 1989, S. 1211); (die Ehe →) ehelichen ‹heiraten› уст. ‘выдать замуж, женить’ → sich ehelichen ‹sich verheiraten› уст. ‘вступать в брак, выходить замуж’ (Duden 1989, S. 389); (einig) → j-n einigen ‹j-neinig machen› ‘объединять, соединять кого-л.’ → sich einigen ‹sich einig werden, miteinander übereinkommen› ‘объединятьсяся, сойтись, договориться друг с другом’ (Duden 1989, S. 402); (die Flöhe) → j-n flöhen ‹j-nnach Flöhen absuchen› ‘искать блох у кого-л.’ → sich flöhen ‹einandernach Flöhen absuchen› ‘искать блох друг у друга’ (Duden 1989, S. 519); (der Hader →) hadern ‹(mit jmdm um etw.) rechten, streiten› отвес. ‘ссориться, враждовать с кем-л.’ → sich hadern ‹(miteinander um etw.) rechten, sich streiten› высок. ‘ссориться, враждовать друг с другом’ (Duden 1989, S. 649); (derHass) → j-nhassen ‹hass gegen j-nempfinden› ‘ненавидеть кого-л.’→ sich hassen ‹hass gegen einander empfinden› ‘ненавидеть друг друга’ (Duden 1989, S. 668); (das Herz →) herzen ‹j-n liebevoll umarmen; liebkosend an sich, ans Herz drücken› высок. ‘ласкать кого-л.’ → sich herzen ‹einander liebevoll umarmen› высок. ‘ласкать друг друга’ (Duden 1989, S. 701); (gleich →) j-m gleichen ‹mit j-m sehr ähnlich, vergleichbar sein› ‘быть похожим на кого-л.’ → sich gleichen ‹miteinander sehr ähnlich, vergleichbar sein› ‘быть похожим друг на друга’ (Duden 1989, S. 615); (die Keile) → j-n keilen ‹j-nschlagen, prügeln› разг. ‘дубасить кого-л.’ → sich keilen ‹sichprügeln› розм. ‘биться друг с другом’ (Duden 1989, S. 826); (einig) → j-n ketten ‹j-nfest binden› ‘связывать, сплетать, соединять кого-л.’ → sich ketten ‹sich verbinden› ‘связываться, сплетаться между собой’ (Duden 1989, S. 830); (das Kreuz →) etw. kreuzen ‹beschränken, schräg übereinander legen› ‘скрещивать, перекрещивать что-л.’ → sich kreuzen ‹(einander) entgegenstehen, zuwiderlaufen› ‘скрещиваться, перекрещиваться друг с другом’ (Duden 1989, S. 898); (die Ohrfeige) → j-n ohrfeigen ‹j-m eine Ohrfeige geben› → sich ohrfeigen ‹einander eine Ohrfeige geben› ‘дать оплеуху друг другу’ (Duden 1989, S. 1098); (das Paar →)paaren ‹j-n zu einem Paar verbinden, ein Paar bilden› ‘соединять, спаривать кого-л.’ → sich paaren ‹miteinander zu verbinden› ‘соединяться, спариваться друг с другом’ (Duden 1989, S. 1111); (der Puff →) j-n puffen ‹jmdm einen oder mehrere Stöße mit dem Faust versetzen› разг. ‘пихнуть кого-н. (кулаком в бок)’ → sich puffen ‹sich miteinander stoßen, mit Fäusten schlagen› разг. ‘пихнуть друг друга (кулаком в бок)’ (Duden 1989, S. 1194); (blinken →)blinkern ‹j-m etw. durch Blinkzeichen anzeigen› ‘моргать, подавать кому-л. сигналы’ → sich blinkern ‹einander etw. durch Blinkzeichen anzeigen› ‘мигать, подавать сигналы друг другу’ (Duden 1989, S. 269); (bussen →) busseln ‹j-n küssen› уст. ‘целовать кого-л.’ → sich busseln ‹sich küssen› уст. ‘целовать друг друга’ (Duden 1989, S. 296); (der Schubs →) j-n schubsen ‹jmdm einen Schubs geben›разг. ‘толкать, пихать кого-л.’ → sich schubsen ‹einander einen Schubs geben›‘толкать друг друга’ (Duden 1989, S. 1355); (der Schups →) j-n schupsen ‹jmdm einen Schubs geben› юж.-нем.‘толкать, пихать кого-л.’ → sich schupsen ‹einander einen Schubs geben›юж.-нем. ‘толкать друг друга’ (Duden 1989, S. 1360); (der Wechsel →)wechseln ‹bewusst etw. durch etw. anderes derselben Art ersetzen; eine Sache aufgeben und eine entsprechende neue wählen› ‘менять, обменивать что-л.’→ sich wechseln ‹miteinander etw. umtauschen› ‘меняться, обмениваться’ (Duden 1989, S. 1717); (wispeln →)wispern ‹(hastig) flüstern› террит. ‘шушукаться, шептаться’→ sich wispern ‹(hastig) miteinanderflüstern› террит. ‘шушукаться, шептаться между собой’ (Duden 1989, S. 1748); (verständig →) verständigen ‹von etw. in Kenntnis setzen, unterrichten, benachrichtigen, (jmdm) etw. mitteilen› ‘договариваться c кем-л.’ → sich verständigen ‹sich über etw. einigen, zu einer Einigung kommen; gemeinsam eine Lösung finden, die von allen akzeptiert werden kann› ‘объясняться, договариваться между собой’ (Duden 1989, S. 1666). |