В немецком и украинском языках
Скачать 0.77 Mb.
|
2.1.3 РецГ, образовованный путем основосложения Немецкий язык 1. die Wette ‘пари, спор, пререкание’ + eifern ‘выступать за или против кого-л.; соперничать, соревноваться’→ wetteifern ‹danach streben, andere zu übertreffen, zu überbieten› ‘соревноваться’(Duden 1989, S. 1735). Приложение В 2.2. Лексико-семантический способ образования РецГ Немецкий язык sich anbellen ‘облаять друг друга (о собаках)’ → sich anbellen ‹einander barsch anreden, anherrschen› перен. ‘накричать друг на друга, рассориться’ (Duden 1989, S. 30); sich beharken воен. ‘обстреливать друг друга’ → sich beharken ‹sich heiraten› фам. перен. ‘вступить в брак’ (WDG, Bd.1, S. 474); sich beißen ‘кусать друг друга (о животных)’ → sich beißen ‹nicht harmonieren, nicht zueinander passen (von Farben)› разг. ‘не подходить друг другу (например, о цветах)’(Duden 1989, S. 229); sich beschnuppern разг. ‘обнюхивать друг друга (о животных)’ → sich beschnuppern ‹vorsichtig prüfend einander kennenlernen› разг. перен. ‘внимательно рассматривать, присматриваться друг к другу’ (Duden 1989, S. 42); sich bombardieren воен. ‘обстреливать друг друга из пушек’ → sich bombardieren ‹einander mit (harten) Gegenständen bewerfen› перен. ‘обстреливать друг друга (например, подушками, снежками)’ (Duden 1989, S. 275); sich kreuzen ‘скрещиваться, перекрещиваться’ → sich kreuzen ‹sich überschneiden (Interessen, Meinungen)› перен. ‘скрещиваться, совпадать (например, о мыслях, взглядах, интересах)’ (Duden 1989, S. 98); sich kriegen разг. ‘воевать между собой’ → sich kriegen ‹sich heiraten› разг. ‘вступить в брак’ (Küpper, S. 462); sich scheiden ‘разделяться’ → sich scheiden ‹auseinandergehen› перен. ‘расходиться (например, о взглядах, дорогах, путях)’ (Duden 1989, S. 1342); sich teilen ‘делиться, разделяться’ → sich teilen ‹verschiedener Meinungen sein› перен. ‘расходиться, не совпадать (например, о мыслях, интересах)’ (Duden 1989, S. 1521); sich überschneiden ‘пересекаться’ → sich überschneiden ‹sich kreuzen› перен. ‘пересекаться, совпадать, быть одинаковыми (например, о линиях)’ (Duden 1989, S. 1411); zusammenrücken ‘садиться поближче к чему-л.’ → zusammenrücken ‹noch enger zueinander sein› перен. ‘сблизиться с кем-л. (духовно)’ (WDG, Bd.6, S.. 4516). Украинский язык братися → братися перен. уст. ‹одружуватися› (СУМ 1970, т.1, с. 230); воркувати/воркотати (про голубів) → воркувати/воркотати перен. ‹ніжно розмовляти з ким-н. якийсь час› (СУМ 1970, т.1, с. 739); воркувати (про голубів) → поворкувати перен. ‹ніжно розмовляти з ким-н. якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 691); воювати ‹вести війну, битися зі зброєю в руках› → воювати перен. ‹відстоювати певні позиції, погляди, ідеї тощо› (СУМ 1970, т.1, с. 746); перегавкуватися (про собак) → перегавкуватися перен. ‹гиркатися, перелаюватися між собою› (СУМ 1975, т.6, с. 149); гризтися (про собак) → гризтися перен. ‹сваритися, сперечатися одне з одним› (СУМ 1970, т.2, с. 167); перегризтися (про собак) → перегризтися перен. розм. ‹сваритися одне з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 156); погризтися (про собак) → погризтися перен.‹гризтися між собою› (СУМ 1975, т.6, с. 723); перегукуватися → перегукуватися перен. ‹бути схожим на кого-небудь, нагадувати когось› (СУМ 1975, т.6, с. 158); дряпатися ‹дряпати один одного› (про тварин) → подряпатися перен. ‹посваритися або побитися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 759); згуртуватися (про тварин) → згуртуватися перен. ‹досягати узгодженності в діях› (СУМ 1972, т.3, с. 527); згуртуватися (про тварин) → згуртуватися перен. ‹об'єднуватися в гурт› (СУМ 1972, т.3, с. 527); з'єднуватися → з'єднуватися перен. ‹зближуватися, ставати, бути зв'язаним з ким-н. певними стосунками, почуттями› (СУМ 1972, т.3, с. 563); зливатися (про річки) → зливатися перен. ‹об'єднуватися з ким-н., чим-н., створювати одне ціле› (СУМ 1972, т.3, с. 590); злигатися (про тварин) → злигатися перен. ‹мати з ким-н. спільні справи (звичайно негативні)› (СУМ 1972, т.3, с. 591); змикатися (про ряди) → змикатися перен. ‹об 'єднуватися, згуртовуватися› (СУМ 1972, т.3, с. 618); зростатися (про коріння) → зростатися перен. ‹ставати нерозривно з'єднуватися, зріднюватися› (СУМ 1972, т.3, с. 715); зростися (про гілки) → зростися перен.‹ставати нерозривно з'єднаним; зріднюватися› (СУМ 1972, т.3, с. 715); зчіплюватися (про рослини) → зчіплюватися перен. ‹з'єднуватися, об'єднуватися одне з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 739); зчіплюватися (про тварин) → зчіплюватися перен. ‹почати сваритися, битися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 707); зіштовхнутися (про потяги) → зіштовхнутися перен. ‹вступати в які-н. стосунки, мати справу з ким-н.› (СУМ 1972, т.3, с. 741); кусатися (про тварин) → кусатися перен. ‹завдавати болю, образи; уражати один одного› (СУМ 1970, т.3, с. 415); межуватися (про дерева) → межуватися перен. разг. ‹чергуватися› (СУМ 1973, т.4, с. 667); знюхуватися (про собак) → знюхатися перен. пренебр. ‹вступати в любовні стосунки› (СУМ 1972, т.3, с. 673); знюхуватися (про собак) → знюхуватися перен. зневажл. ‹вступати в таємний зговір› (СУМ 1972, т.3, с. 673); перегризатися (про собак)→ перегризатися перен. ‹сваритися, сперечатися› (СУМ 1975, т.6, с. 156); переплітатися (про рослини)→ переплітатися перен. ‹поєднуватися; схрещуватися› (СУМ 1975, т.6, с. 254); по'єднатися (про тварин)→ по'єднатися перен. ‹з’єднатися на грунті спільних інтересів, поглядів; згуртуватися› (СУМ 1975, т.6, с. 767); різатися (про зуби) → різатися перен. разг. ‹темпераментно сперечатися один з одним› (СУМ 1977, т.8, с. 563); породичатися ‹вступати у родинні стосунки з ким-н., підтримувати родинні стосунки› → породичатися перен. ‹стати близькими за духом, звичками, поглядами› (СУМ 1976, т.7, с. 266); розділятися (про водойми) → розділятися перен. ‹бути різними, виявлятися суперечливими› (СУМ 1977, т.8, с. 666); роз'єднати → роз'єднатися перен.‹розірвати дружні стосунки› (СУМ 1977, т.8, с. 676); роз'єднувати → роз'єднуватися перен. ‹ставати чужими один одному› (СУМ 1977, т.8, с. 676); розмежовувати → розмежовуватися перен. ‹відділятися, відокремлюватися одне від одного внаслідок протилежності поглядів, інтересів› (СУМ 1977, т.8, с. 737); зростатися (про коріння дерев) → зростатися перен. ‹ставати з 'єднаним; зріднюватися› (СУМ 1972, т.3, с. 715); скубтися (про тварин) → скубтися перен. ‹бити один одного, тягати за щось› (СУМ 1975, т.9, с. 332); спаяти → спаятися перен. ‹об'єднуватися, з'єднуватися в одно нерозривне ціле› (СУМ 1975, т.9, с. 495); сперечатися → сперечатися перен. ‹суперничати між собою› (СУМ 1978, т.9, с. 499); сплітатися (про волосся) → сплітатися перен. ‹з’єднуватися, зливатися одне з одним› (СУМ 1975, т.9, с. 541); стикати → стикатися перен. ‹вступати у протиріччя, приходити до суперечки; боротися› (СУМ 1978, т.9, с. 695); сторонити → сторонитися перен. ‹уникати один одного› (СУМ 1978, т.9, с. 737); стріти когось → стрітися перен. ‹бачитися› (СУМ 1975, т.9, с. 781); схреститися (про зброю)→ схреститися перен. ‹змішуватися, зливатися в одне ціле› (СУМ 1975, т.9, с. 903); текти → стікатися перен. ‹з'єднуватися, сходитися, збиратися› (СУМ 1978, т.9, с. 712). притертися (про деталі машини) → притертися перен. ‹пристосуватися, звикнути один до одного› (СУМ 1977, т.8, с. 61); ужити → ужитися перен. ‹існувати поруч, не виключаючи один одного, взаємодіяти з чим-небудь або між собою› (СУМ 1979, т.10, с. 402); узятися (про роботу) → узятися уст. ‹одружитися› (СУМ 1979, т.10, с. 413); чубитися → чубитися перен. ‹не миритися між собою› (СУМ 1980, т.11, с. 371); штрикатися (про голку, списи) → штрикатися перен. ‹ображати одне одного колючими, неприємними зауваженнями; дорікати один одному› (СУМ 1980, т.11, с. 545). Приложение Г 2.3. Синтаксический способ образования РецГ Немецкий язык 1. Синтаксический подтип РецГ “V + einander” einander abhören ‹einander etw. Gelerntes ohne Vorlage aufsagen lassen, um festzustellen, ob er es beherrscht›‘опрашивать, выслушивать друг друга’ (Duden 1989, S. 59); einander abkratzen ‘чистить друг друга’ (Seghers 1955, S. 84); einander anlachen ‘смеяться, глядя друг на друга’ (Eichendorff 2003, S. 215); einander ablösen ‘менять друг друга, чередоваться’ (Wolf 1993d, S. 29); einander abschätzen ‹einander nach bestimmten Gesichtspunkten beurteilen› ‘ценить, уважать друг друга’ (Duden 1989, S. 66); einander abstoßen ‘отпихивать друг друга’ (Strittmatter 1980b, S. 215); einander anpassen ‘приспосабливаться друг к другу’ (Seghers 1955, S. 240); einander ähneln ‹einander ähnlich sehen, sein› ‘быть похожим друг на друга’(Duden 1989, S. 84); einander anblicken ‘посмотреть друг на друга’ (Strittmatter 1980a, S. 390); einander anbrüllen ‹mit großem Stimmaufwand zurechtweisen, anfahren, seinen Unmut aneinander auslassen› разг. ‘кричать друг на друга’ (Duden 1989, S. 104); einander anfrotzeln ‹mit spöttischen Reden necken› розм. ‘шутить, смеяться друг с друга’ (Duden 1989, S. 108); einander lauern ‘ждать друг друга’ (Seghers 1959, S. 292); einander anstarren разг. ‘пристально смотреть друг на друга’ (Strittmatter 1978, S. 322); einander anpassen ‹sich, einander, einer Sache angleichen; sich nach einander, etw. richten› ‘приспосабливаться, подходить друг к другу’ (Duden 1989, S. 117); einander anschauen ‹einander ansehen› высок. ‘(по)смотреть друг на друга’ (Duden 1989, S. 120); einander anschreien ‹einander laut ansprechen; mit lauter Stimme zurechtweisen› разг. ‘прикрикнуть, (на)кричать друг на друга’ (Duden 1989, S. 122); einander anschweigen ‹einander mit Schweigen begegnen; demonstrativ jedes Gespräch vermeiden› ‘избегать друг друга, уклоняться от разговора’ (Duden 1989, S. 122); einander ansehen ‘смотреть друг на друга, пересматриваться’ (Frisch 1991, S. 113); einander ausfragen ‘выпытывать друг у друга’(Seghers 1955, S. 227); einander aushacken ‹einander mit dem Schnabel hackend herauspicken› ‘клевать, выдирать что-л. друг у друга (о птицах, животных)’ (Duden 1989, S. 180); einander aushelfen ‹vorübergehend helfen, Beistand leisten; füreinander einspringen› ‘помогать, выручать друг друга’ (Duden 1989, S. 181); einander ausschließen ‘исключать друг друга’ (Strittmatter 1981, S. 11); einander ausliefern ‘выдавать друг друга’ (Seghers 1964, S. 238); einander ausschütten ‘вылить (душу) друг другу’ (Seghers 1974, S. 211); einander mit etw. bedenken ‹mit etw. beschenken; einander einer Sache etw. zuteil werden lassen› высок. ‘наделить друг друга чем-л.’ (Duden 1989, S. 216); einander befehden ‹miteinander in Fehde liegen› ист. ‘враждовать друг с другом’ (Duden 1989, S. 218); einander befeinden ‹jmdm, einer Sache mit Feindseligkeit begegnen; bekämpfen› высок. ‘враждовать друг с другом’ (Duden 1989, S. 219); einander begegnen ‘встретить случайно друг друга’ (Wolf 1981, S. 107); einander zu etw. beglückwünschen ‹einander zu etw. gratulieren› ‘поздравлять друг друга’ (Duden 1989, S. 222); einander begrüßen ‹einander grüßend entgegentreten› ‘(по)здороваться друг с другом’ (Duden 1989, S. 223); einander begucken ‹einander anschauen, (genau) besehen, betrachten› разг. ‘осматривать, рассматривать друг друга’ (Duden 1989, S. 23); einander behumpsen ‹einander leicht betrügen, hereinlegen› разг. ‘обманывать, надувать друг друга’ (Duden 1989, S. 225); einander behumsen ‹einander leicht betrügen, hereinlegen› разг. ‘обманывать друг друга’ (Duden 1989, S. 225); einander beistehen ‹einander helfen, zur Seite stehen› ‘помогать, защищать друг друга’ (Duden 1989, S. 229); einander bekämpfen разг. ‘бороться, враждовать друг с другом’ (Wolf 1993d, S. 18); einander bekriegen ‹gegeneinander, etw. Krieg führen› разг. ‘воевать друг с другом’ (Duden 1989, S. 231); einander belauern ‹einander lauernd beobachten› разг. ‘ждать, подстерегать друг друга’ (Duden 1989, S. 232); einander belecken ‹leckend übereinander., etw. hinfahren; einander anlecken› разг. ‘лизать, облизывать друг друга’ (Duden 1989, S. 232); einander berühren ‘ затрагивать друг друга’ (Wolf 1976, S. 295); einander betrügen ‘обманывать друг друга’ (Strittmatter 1978, S. 323); einander beschießen ‘обстреливать друг друга’ (Strittmatter 1980a, S.. 467); einander beschimpfen ‹einander mit groben Worten schmähen, beleidigen› ‘ругать, обижать друг друга’ (Duden 1989, S. 241); einander mit etw. beschmeißen ‹einander bewerfen› разг. ‘забросать, обкидать друг друга’ (Duden 1989, S. 242); einander besehen ‘рассматривать друг друга’ (Strittmatter 1981, S. 160); einander beschädigen ‘поранить друг друга’ (Seghers 1959, с. 8); einander betrachten ‘рассматривать друг друга’(Seghers 1955, S. 61); einander bewerfen ‹etw. aufeinander werfen› разг. ‘бросаться друг в друга’ (Duden 1989, S. 1411); einander drücken ‘давить, подавлять друг друга’(Strittmatter 1978, S. 385); einander durchdringen ‘пронизывать друг друга’(Wolf 1993d, S. 80); einander durchdrängen ‘унижать друг друга’ (Wolf 1993b, S. 143); einander duzen ‘разговаривать между собой на «ты»’(Strittmatter 1980b, S. 258); einander erjagen ‘убивать друг друга (на охоте)’ (Eichendorff 2003, S. 216); einander erkennen ‘познавать друг друга’ (Wolf 1976, S. 518); einander etw. erzählen ‘рассказывать что-л. друг другу’ (Seghers 1974, S. 146); einander ergänzen ‹durch seine Eigenschaften, Fähigkeiten ausgleichen, was einem andern fehlt› ‘дополнять друг друга’ (Duden 1989, S. 449); einander fassen ‘схватить друг друга’(Erdrich 1990, S. 157); einander folgen ‘идти, двигаться друг за другом’(Wolf 1993a, S. 94); einander fragen ‘спрашивать друг друга’ (Wolf 1993c, S. 28); einander fühlen ‘лапать, щупать друг друга’ (Strittmatter 1980a, S. 117); einander fürchten ‘бояться, страшиться друг друга’ (Strittmatter 1980b, S. 146); einander gefallen ‘нравиться друг другу’ (Seghers 1959, S. 17); einander gegenüberliegen ‹gegenüber voneinander liegen› ‘лежать напротив друг друга’ (Duden 1989, S. 574); einander gegenübersitzen ‹einander zugewandt sitzen› ‘сидеть напротив друг друга’ (Duden 1989, S. 574); einander gegenüberstehen ‹einander zugewandt stehen› ‘стоять напротив друг друга’ (Duden 1989, S. 574); einander etw. geloben ‹einander feierlich versprechen› высок. ‘давать клятву, обещать что-л. друг другу’ (Duden 1989, S. 583); einander gleichen ‘быть похожим друг на друга’ (Strittmatter 1980b, S. 190); einander gönnen ‘позволять что-л. друг другу’(Wolf 1993b, S. 137); einander grüßen ‘поздравлять друг друга’ (Wolf 1993a, S. 32); einander haschen ‹einander schnell (mit den Händen) ergreifen, fangen› ‘ловить, хватать друг друга руками’ (Duden 1989, S. 667); einander hassen ‹hass gegen einander empfinden› ‘ненавидеть друг друга’ (Duden 1989, S. 668); einander heiraten ‘ вступать в брак друг с другом’ (Frisch 1991, S. 81); einander helfen ‘помогать друг другу’ (Strittmatter 1978, S. 10); einander kennen ‘знать друг друга’ (Erdrich 1990, S. 239); einander kennenlernen ‘познакомиться друг с другом’ (Wolf 1993b, S. 136); einander küssen ‹einander einen oder mehrere Küsse geben› ‘целовать друг друга’ (Duden 1989, S. 916); einander lieben ‘любить друг друга’ (Eichendorff 2003, S. 84); einander loben ‘хвалить друг друга’ (Strittmatter 1980b, S. 129); einander meiden ‹sich voneinander fern halten› высок. ‘избегать друг друга’ (Duden 1989, S. 1003); einander misstrauen ‘не доверять друг другу’ (Süskind 1994, S. 154); einander mögen ‘любить друг друга’ (Erdrich 1990, S. 91); einander mustern ‘рассматривать друг друга’ (Erdrich 1990, S. 372); einander passieren ‘проходить мимо друг друга’ (Remarque 2005, S. 149); einander pflegen ‘заботиться друг о друге’(Strittmatter 1980b, S. 57); einander reiben ‘тереть друг друга’ (Strittmatter 1981, S. 152); einander etw. sagen ‘говорить, расказывать что-л. друг другу’(Strittmatter 1978, S. 385); einander etw. schenken ‘дарить что-л. друг другу’ (Wolf 1976, S. 389); einander schauen ‘смотреть друг на друга’ (Strittmatter 1980a, S. 428); einander schreiben ‹miteinander brieflich in Verbindung stehen, korrespondieren› ‘переписываться, писать друг другу письма’ (Duden 1989, S. 1352); einander schubsen разг. ‘толкать, пихать друг друга’ (Strittmatter 1980a, S. 12); einander überbieten ‹einander übertreffen; besser sein› ‘превосходить друг друга’ (Duden 1989, S. 1575); einander umarmen ‘обнимать друг друга’ (Erdrich 1990, S. 28); einander umbringen ‘убивать друг друга’ (Wolf 1976, S. 272); einander verlieren ‘потерять друг друга’ (Frisch 1991, S.79); einander verstehen ‘понимать друг друга’ (Konsalik 1982, S. 115); einander etw. versprechen ‘обещать что-л. друг другу’ (Eichendorff 2003, S. 133); einander etw. vorwerfen ‹einander sein Verhalten, seine Handlungsweise heftig tadelnd vor Augen führen› ‘ставить в укор друг другу’ (Duden 1989, S.1699); einander wärmen ‘согреть друг друга’ (Strittmatter 1978, S. 130); einander wiedersehen ‘увидеть, встретить снова друг друга’ (Eichendorf 2003, S. 5); einander widersprechen ‹nicht übereinstimmen [miteinander], sich ausschließen, im Widerspruch stehen› ‘возражать друг другу’ (Duden 1989, S. 1737); einander zustimmen ‹miteinander einverstanden sein› ‘согласиться между собой’ (Duden 1989, S. 1352); einander zuzwinkern ‘подмигивать друг другу’ (Strittmatter 1981, S. 7); einander zutrinken ‘выпивать за здоровье друг друга’ (Wolf 1993a, S. 15); einander zuwinken ‘махать , кивать друг другу’ (Wolf 1993c, S. 38). |