Главная страница
Навигация по странице:

  • Приложение В 2.2. Лексико-семантический способ образования РецГ Немецкий язык

  • Украинский язык братися → братися перен. уст. ‹

    		•

    В немецком и украинском языках


    Скачать 0.77 Mb.
    НазваниеВ немецком и украинском языках
    Дата06.12.2022
    Размер0.77 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаdiatezy_reciproknyh_glagolov_v_nemeckom_i_ukrainskom_jazykah.docx
    ТипПротокол
    #830887
    страница34 из 37
    1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

    2.1.3 РецГ, образовованный путем основосложения
    Немецкий язык

    1. die Wette ‘пари, спор, пререкание’ + eifern ‘выступать за или против кого-л.; соперничать, соревноваться’→ wetteifern ‹danach streben, andere zu übertreffen, zu überbieten› ‘соревноваться’(Duden 1989, S. 1735).

    Приложение В
    2.2. Лексико-семантический способ образования РецГ
    Немецкий язык

    1. sich anbellen ‘облаять друг друга (о собаках)’ → sich anbellen ‹einander barsch anreden, anherrschen› перен. ‘накричать друг на друга, рассориться’ (Duden 1989, S. 30);

    2. sich beharken воен. ‘обстреливать друг друга’ → sich beharken ‹sich heiraten› фам. перен. ‘вступить в брак’ (WDG, Bd.1, S. 474);

    3. sich beißen ‘кусать друг друга (о животных)’ → sich beißen ‹nicht harmonieren, nicht zueinander passen (von Farben)› разг. ‘не подходить друг другу (например, о цветах)’(Duden 1989, S. 229);

    4. sich beschnuppern разг. ‘обнюхивать друг друга (о животных)’ → sich beschnuppern ‹vorsichtig prüfend einander kennenlernen› разг. перен. ‘внимательно рассматривать, присматриваться друг к другу’ (Duden 1989, S. 42);

    5. sich bombardieren воен. ‘обстреливать друг друга из пушек’ → sich bombardieren ‹einander mit (harten) Gegenständen bewerfen› перен. ‘обстреливать друг друга (например, подушками, снежками)’ (Duden 1989, S. 275);

    6. sich kreuzen ‘скрещиваться, перекрещиваться’ → sich kreuzen ‹sich überschneiden (Interessen, Meinungen)› перен. ‘скрещиваться, совпадать (например, о мыслях, взглядах, интересах)’ (Duden 1989, S. 98);

    7. sich kriegen разг. ‘воевать между собой’ → sich kriegen ‹sich heiraten› разг. ‘вступить в брак’ (Küpper, S. 462);

    8. sich scheiden ‘разделяться’ → sich scheiden ‹auseinandergehen› перен. ‘расходиться (например, о взглядах, дорогах, путях)’ (Duden 1989, S. 1342);

    9. sich teilen ‘делиться, разделяться’ → sich teilen ‹verschiedener Meinungen sein› перен. ‘расходиться, не совпадать (например, о мыслях, интересах)’ (Duden 1989, S. 1521);

    10. sich überschneiden ‘пересекаться’ → sich überschneiden ‹sich kreuzen› перен. ‘пересекаться, совпадать, быть одинаковыми (например, о линиях)’ (Duden 1989, S. 1411);

    11. zusammenrücken ‘садиться поближче к чему-л.’ → zusammenrücken ‹noch enger zueinander sein› перен. ‘сблизиться с кем-л. (духовно)’ (WDG, Bd.6, S.. 4516).


    Украинский язык

    1. братися → братися перен. уст. ‹одружуватися› (СУМ 1970, т.1, с. 230);

    2. воркувати/воркотати (про голубів) → воркувати/воркотати перен. ‹ніжно розмовляти з ким-н. якийсь час› (СУМ 1970, т.1, с. 739);

    3. воркувати (про голубів) → поворкувати перен. ‹ніжно розмовляти з ким-н. якийсь час› (СУМ 1975, т.6, с. 691);

    4. воювати ‹вести війну, битися зі зброєю в руках› → воювати перен. ‹відстоювати певні позиції, погляди, ідеї тощо› (СУМ 1970, т.1, с. 746);

    5. перегавкуватися (про собак) → перегавкуватися перен. ‹гиркатися, перелаюватися між собою› (СУМ 1975, т.6, с. 149);

    6. гризтися (про собак) → гризтися перен. ‹сваритися, сперечатися одне з одним› (СУМ 1970, т.2, с. 167);

    7. перегризтися (про собак) → перегризтися перен. розм. ‹сваритися одне з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 156);

    8. погризтися (про собак) → погризтися перен.‹гризтися між собою› (СУМ 1975, т.6, с. 723);

    9. перегукуватися → перегукуватися перен. ‹бути схожим на кого-небудь, нагадувати когось› (СУМ 1975, т.6, с. 158);

    10. дряпатися ‹дряпати один одного› (про тварин) → подряпатися перен. ‹посваритися або побитися один з одним› (СУМ 1975, т.6, с. 759);

    11. згуртуватися (про тварин) → згуртуватися перен. ‹досягати узгодженності в діях› (СУМ 1972, т.3, с. 527);

    12. згуртуватися (про тварин) → згуртуватися перен. ‹об'єднуватися в гурт› (СУМ 1972, т.3, с. 527);

    13. з'єднуватися → з'єднуватися перен. ‹зближуватися, ставати, бути зв'язаним з ким-н. певними стосунками, почуттями› (СУМ 1972, т.3, с. 563);

    14. зливатися (про річки) → зливатися перен. ‹об'єднуватися з ким-н., чим-н., створювати одне ціле› (СУМ 1972, т.3, с. 590);

    15. злигатися (про тварин) → злигатися перен. ‹мати з ким-н. спільні справи (звичайно негативні)› (СУМ 1972, т.3, с. 591);

    16. змикатися (про ряди) → змикатися перен. ‹об 'єднуватися, згуртовуватися› (СУМ 1972, т.3, с. 618);

    17. зростатися (про коріння) → зростатися перен. ‹ставати нерозривно з'єднуватися, зріднюватися› (СУМ 1972, т.3, с. 715);

    18. зростися (про гілки) → зростися перен.‹ставати нерозривно з'єднаним; зріднюватися› (СУМ 1972, т.3, с. 715);

    19. зчіплюватися (про рослини) → зчіплюватися перен. ‹з'єднуватися, об'єднуватися одне з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 739);

    20. зчіплюватися (про тварин) → зчіплюватися перен. ‹почати сваритися, битися один з одним› (СУМ 1972, т.3, с. 707);

    21. зіштовхнутися (про потяги) → зіштовхнутися перен. ‹вступати в які-н. стосунки, мати справу з ким-н.› (СУМ 1972, т.3, с. 741);

    22. кусатися (про тварин) → кусатися перен. ‹завдавати болю, образи; уражати один одного› (СУМ 1970, т.3, с. 415);

    23. межуватися (про дерева) → межуватися перен. разг. ‹чергуватися› (СУМ 1973, т.4, с. 667);

    24. знюхуватися (про собак) → знюхатися перен. пренебр. ‹вступати в любовні стосунки› (СУМ 1972, т.3, с. 673);

    25. знюхуватися (про собак) → знюхуватися перен. зневажл. ‹вступати в таємний зговір› (СУМ 1972, т.3, с. 673);

    26. перегризатися (про собак)→ перегризатися перен. ‹сваритися, сперечатися› (СУМ 1975, т.6, с. 156);

    27. переплітатися (про рослини)→ переплітатися перен. ‹поєднуватися; схрещуватися› (СУМ 1975, т.6, с. 254);

    28. по'єднатися (про тварин)→ по'єднатися перен. ‹з’єднатися на грунті спільних інтересів, поглядів; згуртуватися› (СУМ 1975, т.6, с. 767);

    29. різатися (про зуби) → різатися перен. разг. ‹темпераментно сперечатися один з одним› (СУМ 1977, т.8, с. 563);

    30. породичатися ‹вступати у родинні стосунки з ким-н., підтримувати родинні стосунки› → породичатися перен. ‹стати близькими за духом, звичками, поглядами› (СУМ 1976, т.7, с. 266);

    31. розділятися (про водойми) → розділятися перен. ‹бути різними, виявлятися суперечливими› (СУМ 1977, т.8, с. 666);

    32. роз'єднати → роз'єднатися перен.‹розірвати дружні стосунки› (СУМ 1977, т.8, с. 676);

    33. роз'єднувати → роз'єднуватися перен. ‹ставати чужими один одному› (СУМ 1977, т.8, с. 676);

    34. розмежовувати → розмежовуватися перен. ‹відділятися, відокремлюватися одне від одного внаслідок протилежності поглядів, інтересів› (СУМ 1977, т.8, с. 737);

    35. зростатися (про коріння дерев) → зростатися перен. ‹ставати з 'єднаним; зріднюватися› (СУМ 1972, т.3, с. 715);

    36. скубтися (про тварин) → скубтися перен. ‹бити один одного, тягати за щось› (СУМ 1975, т.9, с. 332);

    37. спаяти → спаятися перен. ‹об'єднуватися, з'єднуватися в одно нерозривне ціле› (СУМ 1975, т.9, с. 495);

    38. сперечатися → сперечатися перен. ‹суперничати між собою› (СУМ 1978, т.9, с. 499);

    39. сплітатися (про волосся) → сплітатися перен. ‹з’єднуватися, зливатися одне з одним› (СУМ 1975, т.9, с. 541);

    40. стикати → стикатися перен. ‹вступати у протиріччя, приходити до суперечки; боротися› (СУМ 1978, т.9, с. 695);

    41. сторонити → сторонитися перен. ‹уникати один одного› (СУМ 1978, т.9, с. 737);

    42. стріти когось → стрітися перен. ‹бачитися› (СУМ 1975, т.9, с. 781);

    43. схреститися (про зброю)→ схреститися перен. ‹змішуватися, зливатися в одне ціле› (СУМ 1975, т.9, с. 903);

    44. текти → стікатися перен. ‹з'єднуватися, сходитися, збиратися› (СУМ 1978, т.9, с. 712).

    45. притертися (про деталі машини) → притертися перен. ‹пристосуватися, звикнути один до одного› (СУМ 1977, т.8, с. 61);

    46. ужити → ужитися перен. ‹існувати поруч, не виключаючи один одного, взаємодіяти з чим-небудь або між собою› (СУМ 1979, т.10, с. 402);

    47. узятися (про роботу) → узятися уст. ‹одружитися› (СУМ 1979, т.10, с. 413);

    48. чубитися → чубитися перен. ‹не миритися між собою› (СУМ 1980, т.11, с. 371);

    49. штрикатися (про голку, списи) → штрикатися перен. ‹ображати одне одного колючими, неприємними зауваженнями; дорікати один одному› (СУМ 1980, т.11, с. 545).


    Приложение Г
    2.3. Синтаксический способ образования РецГ
    Немецкий язык
    1. Синтаксический подтип РецГ “V + einander”

    1. einander abhören ‹einander etw. Gelerntes ohne Vorlage aufsagen lassen, um festzustellen, ob er es beherrscht›‘опрашивать, выслушивать друг друга’ (Duden 1989, S. 59);

    2. einander abkratzen ‘чистить друг друга’ (Seghers 1955, S. 84);

    3. einander anlachen ‘смеяться, глядя друг на друга’ (Eichendorff 2003, S. 215);

    4. einander ablösen ‘менять друг друга, чередоваться’ (Wolf 1993d, S. 29);

    5. einander abschätzen ‹einander nach bestimmten Gesichtspunkten beurteilen› ‘ценить, уважать друг друга’ (Duden 1989, S. 66);

    6. einander abstoßen ‘отпихивать друг друга’ (Strittmatter 1980b, S. 215);

    7. einander anpassen ‘приспосабливаться друг к другу’ (Seghers 1955, S. 240);

    8. einander ähneln ‹einander ähnlich sehen, sein› ‘быть похожим друг на друга’(Duden 1989, S. 84);

    9. einander anblicken ‘посмотреть друг на друга’ (Strittmatter 1980a, S. 390);

    10. einander anbrüllen ‹mit großem Stimmaufwand zurechtweisen, anfahren, seinen Unmut aneinander auslassen› разг. ‘кричать друг на друга’ (Duden 1989, S. 104);

    11. einander anfrotzeln ‹mit spöttischen Reden necken› розм. ‘шутить, смеяться друг с друга’ (Duden 1989, S. 108);

    12. einander lauern ‘ждать друг друга’ (Seghers 1959, S. 292);

    13. einander anstarren разг. ‘пристально смотреть друг на друга’ (Strittmatter 1978, S. 322);

    14. einander anpassen ‹sich, einander, einer Sache angleichen; sich nach einander, etw. richten› ‘приспосабливаться, подходить друг к другу’ (Duden 1989, S. 117);

    15. einander anschauen ‹einander ansehen› высок. ‘(по)смотреть друг на друга’ (Duden 1989, S. 120);

    16. einander anschreien ‹einander laut ansprechen; mit lauter Stimme zurechtweisen› разг. ‘прикрикнуть, (на)кричать друг на друга’ (Duden 1989, S. 122);

    17. einander anschweigen ‹einander mit Schweigen begegnen; demonstrativ jedes Gespräch vermeiden› ‘избегать друг друга, уклоняться от разговора’ (Duden 1989, S. 122);

    18. einander ansehen ‘смотреть друг на друга, пересматриваться’ (Frisch 1991, S. 113);

    19. einander ausfragen ‘выпытывать друг у друга’(Seghers 1955, S. 227);

    20. einander aushacken ‹einander mit dem Schnabel hackend herauspicken› ‘клевать, выдирать что-л. друг у друга (о птицах, животных)’ (Duden 1989, S. 180);

    21. einander aushelfen ‹vorübergehend helfen, Beistand leisten; füreinander einspringen› ‘помогать, выручать друг друга’ (Duden 1989, S. 181);

    22. einander ausschließen ‘исключать друг друга’ (Strittmatter 1981, S. 11);

    23. einander ausliefern ‘выдавать друг друга’ (Seghers 1964, S. 238);

    24. einander ausschütten ‘вылить (душу) друг другу’ (Seghers 1974, S. 211);

    25. einander mit etw. bedenken ‹mit etw. beschenken; einander einer Sache etw. zuteil werden lassen› высок. ‘наделить друг друга чем-л.’ (Duden 1989, S. 216);

    26. einander befehden ‹miteinander in Fehde liegen› ист. ‘враждовать друг с другом’ (Duden 1989, S. 218);

    27. einander befeinden ‹jmdm, einer Sache mit Feindseligkeit begegnen; bekämpfen› высок. ‘враждовать друг с другом’ (Duden 1989, S. 219);

    28. einander begegnen ‘встретить случайно друг друга’ (Wolf 1981, S. 107);

    29. einander zu etw. beglückwünschen ‹einander zu etw. gratulieren› ‘поздравлять друг друга’ (Duden 1989, S. 222);

    30. einander begrüßen ‹einander grüßend entgegentreten› ‘(по)здороваться друг с другом’ (Duden 1989, S. 223);

    31. einander begucken ‹einander anschauen, (genau) besehen, betrachten› разг. ‘осматривать, рассматривать друг друга’ (Duden 1989, S. 23);

    32. einander behumpsen ‹einander leicht betrügen, hereinlegen› разг. ‘обманывать, надувать друг друга’ (Duden 1989, S. 225);

    33. einander behumsen ‹einander leicht betrügen, hereinlegen› разг. ‘обманывать друг друга’ (Duden 1989, S. 225);

    34. einander beistehen ‹einander helfen, zur Seite stehen› ‘помогать, защищать друг друга’ (Duden 1989, S. 229);

    35. einander bekämpfen разг. ‘бороться, враждовать друг с другом’ (Wolf 1993d, S. 18);

    36. einander bekriegen ‹gegeneinander, etw. Krieg führen› разг. ‘воевать друг с другом’ (Duden 1989, S. 231);

    37. einander belauern ‹einander lauernd beobachten› разг. ‘ждать, подстерегать друг друга’ (Duden 1989, S. 232);

    38. einander belecken ‹leckend übereinander., etw. hinfahren; einander anlecken› разг. ‘лизать, облизывать друг друга’ (Duden 1989, S. 232);

    39. einander berühren ‘ затрагивать друг друга’ (Wolf 1976, S. 295);

    40. einander betrügen ‘обманывать друг друга’ (Strittmatter 1978, S. 323);

    41. einander beschießen ‘обстреливать друг друга’ (Strittmatter 1980a, S.. 467);

    42. einander beschimpfen ‹einander mit groben Worten schmähen, beleidigen› ‘ругать, обижать друг друга’ (Duden 1989, S. 241);

    43. einander mit etw. beschmeißen ‹einander bewerfen› разг. ‘забросать, обкидать друг друга’ (Duden 1989, S. 242);

    44. einander besehen ‘рассматривать друг друга’ (Strittmatter 1981, S. 160);

    45. einander beschädigen ‘поранить друг друга’ (Seghers 1959, с. 8);

    46. einander betrachten ‘рассматривать друг друга’(Seghers 1955, S. 61);

    47. einander bewerfen ‹etw. aufeinander werfen› разг. ‘бросаться друг в друга’ (Duden 1989, S. 1411);

    48. einander drücken ‘давить, подавлять друг друга’(Strittmatter 1978, S. 385);

    49. einander durchdringen ‘пронизывать друг друга’(Wolf 1993d, S. 80);

    50. einander durchdrängen ‘унижать друг друга’ (Wolf 1993b, S. 143);

    51. einander duzen ‘разговаривать между собой на «ты»’(Strittmatter 1980b, S. 258);

    52. einander erjagen ‘убивать друг друга (на охоте)’ (Eichendorff 2003, S. 216);

    53. einander erkennen ‘познавать друг друга’ (Wolf 1976, S. 518);

    54. einander etw. erzählen ‘рассказывать что-л. друг другу’ (Seghers 1974, S. 146);

    55. einander ergänzen ‹durch seine Eigenschaften, Fähigkeiten ausgleichen, was einem andern fehlt› ‘дополнять друг друга’ (Duden 1989, S. 449);

    56. einander fassen ‘схватить друг друга’(Erdrich 1990, S. 157);

    57. einander folgen ‘идти, двигаться друг за другом’(Wolf 1993a, S. 94);

    58. einander fragen ‘спрашивать друг друга’ (Wolf 1993c, S. 28);

    59. einander fühlen ‘лапать, щупать друг друга’ (Strittmatter 1980a, S. 117);

    60. einander fürchten ‘бояться, страшиться друг друга’ (Strittmatter 1980b, S. 146);

    61. einander gefallen ‘нравиться друг другу’ (Seghers 1959, S. 17);

    62. einander gegenüberliegen ‹gegenüber voneinander liegen› ‘лежать напротив друг друга’ (Duden 1989, S. 574);

    63. einander gegenübersitzen ‹einander zugewandt sitzen› ‘сидеть напротив друг друга’ (Duden 1989, S. 574);

    64. einander gegenüberstehen ‹einander zugewandt stehen› ‘стоять напротив друг друга’ (Duden 1989, S. 574);

    65. einander etw. geloben ‹einander feierlich versprechen› высок. ‘давать клятву, обещать что-л. друг другу’ (Duden 1989, S. 583);

    66. einander gleichen ‘быть похожим друг на друга’ (Strittmatter 1980b, S. 190);

    67. einander gönnen ‘позволять что-л. друг другу’(Wolf 1993b, S. 137);

    68. einander grüßen ‘поздравлять друг друга’ (Wolf 1993a, S. 32);

    69. einander haschen ‹einander schnell (mit den Händen) ergreifen, fangen› ‘ловить, хватать друг друга руками’ (Duden 1989, S. 667);

    70. einander hassen ‹hass gegen einander empfinden› ‘ненавидеть друг друга’ (Duden 1989, S. 668);

    71. einander heiraten ‘ вступать в брак друг с другом’ (Frisch 1991, S. 81);

    72. einander helfen ‘помогать друг другу’ (Strittmatter 1978, S. 10);

    73. einander kennen ‘знать друг друга’ (Erdrich 1990, S. 239);

    74. einander kennenlernen ‘познакомиться друг с другом’ (Wolf 1993b, S. 136);

    75. einander küssen ‹einander einen oder mehrere Küsse geben› ‘целовать друг друга’ (Duden 1989, S. 916);

    76. einander lieben ‘любить друг друга’ (Eichendorff 2003, S. 84);

    77. einander loben ‘хвалить друг друга’ (Strittmatter 1980b, S. 129);

    78. einander meiden ‹sich voneinander fern halten› высок. ‘избегать друг друга’ (Duden 1989, S. 1003);

    79. einander misstrauen ‘не доверять друг другу’ (Süskind 1994, S. 154);

    80. einander mögen ‘любить друг друга’ (Erdrich 1990, S. 91);

    81. einander mustern ‘рассматривать друг друга’ (Erdrich 1990, S. 372);

    82. einander passieren ‘проходить мимо друг друга’ (Remarque 2005, S. 149);

    83. einander pflegen ‘заботиться друг о друге’(Strittmatter 1980b, S. 57);

    84. einander reiben ‘тереть друг друга’ (Strittmatter 1981, S. 152);

    85. einander etw. sagen ‘говорить, расказывать что-л. друг другу’(Strittmatter 1978, S. 385);

    86. einander etw. schenken ‘дарить что-л. друг другу’ (Wolf 1976, S. 389);

    87. einander schauen ‘смотреть друг на друга’ (Strittmatter 1980a, S. 428);

    88. einander schreiben ‹miteinander brieflich in Verbindung stehen, korrespondieren› ‘переписываться, писать друг другу письма’ (Duden 1989, S. 1352);

    89. einander schubsen разг. ‘толкать, пихать друг друга’ (Strittmatter 1980a, S. 12);

    90. einander überbieten ‹einander übertreffen; besser sein› ‘превосходить друг друга’ (Duden 1989, S. 1575);

    91. einander umarmen ‘обнимать друг друга’ (Erdrich 1990, S. 28);

    92. einander umbringen ‘убивать друг друга’ (Wolf 1976, S. 272);

    93. einander verlieren ‘потерять друг друга’ (Frisch 1991, S.79);

    94. einander verstehen ‘понимать друг друга’ (Konsalik 1982, S. 115);

    95. einander etw. versprechen ‘обещать что-л. друг другу’ (Eichendorff 2003, S. 133);

    96. einander etw. vorwerfen ‹einander sein Verhalten, seine Handlungsweise heftig tadelnd vor Augen führen› ‘ставить в укор друг другу’ (Duden 1989, S.1699);

    97. einander wärmen ‘согреть друг друга’ (Strittmatter 1978, S. 130);

    98. einander wiedersehen ‘увидеть, встретить снова друг друга’ (Eichendorf 2003, S. 5);

    99. einander widersprechen ‹nicht übereinstimmen [miteinander], sich ausschließen, im Widerspruch stehen› ‘возражать друг другу’ (Duden 1989, S. 1737);

    100. einander zustimmen ‹miteinander einverstanden sein› ‘согласиться между собой’ (Duden 1989, S. 1352);

    101. einander zuzwinkern ‘подмигивать друг другу’ (Strittmatter 1981, S. 7);

    102. einander zutrinken ‘выпивать за здоровье друг друга’ (Wolf 1993a, S. 15);

    103. einander zuwinken ‘махать , кивать друг другу’ (Wolf 1993c, S. 38).

    1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

    написать администратору сайта