Ющук І. П. Українська мова, український правопис. 2002 р
 Скачать 2.62 Mb.
|
|
Інтерфікс пов'язує морфеми в слові. Це сполучні голосні і , о, є в складних словах на зразок суходіл, землетрус; вставні звуки й звукосполучення у відносних прикметниках на зразок буквений, ставиш/енський (від Ставище), будищанський (від Будища), деснянський, латинський. Постфіксами в українській мові вважаються частки -ся, -сь, -небудь, які ставляться після закінчення: вчиться, якогось, якого-небудь. Закінчення – це змінна звукова частина змінюваного слова. Наприклад, у формах слова дуб, дуба, дубові, дубом, дуби, дубів змінюються звукові частини -а, -ові, -ом, -и, -ів. . Це закінчення. Відсутність звукового закінчення у формі 'дуб прийнято називати нульовим закінченням. У незмінних словах і формах слів закінчень немає: кенгуру, таксі, інтерв'ю, швидко, думати, думаючи, подумавши, зроблено. Частина змінюваного слова без закінчення становить основу слова: добр-ий, доброт-а, подобрішай-е. Основа слова буває: а) непохідна (немотивована) – складається лише з кореня: рука, жовтий, каже; б) похідна (мотивована) – має різні словотвірні афікси: ручний, нарукавник, жовтень, переказ. Значущі частини слова виділяємо, орієнтуючись на його звучання, а не на написання. Тому, аналізуючи будову записаних слів, треба кожного разу зважати на звукове значення букв я, ю, є, ї, щ, ь. Наприклад:
Тільки звуковий (а не буквений) аналіз дає правдиву картину морфемного складу слів. Морфологічні способи творення слів – це найпродуктивніший спосіб збагачення словникового складу мови. Основною одиницею морфологічного способу словотворення є основа. Основа, від якої твориться нове слово, називається твірною. Наприклад, для іменника залізничник твірною є основа прикметника залізничний (працівник) – саме до неї додано суфікс -ик, а не безпосередньо до основи слова залізниця. Новоутворене слово називається похідним. Наприклад, у ряду залізо – залізний – залізниця – залізничний – залізничник кожне наступне слово є похідним від попереднього і мотивується ним, а кожне попереднє є твірним для наступного і мотивує його. Перше слово залізо непохідне, і його значення в українській мові нічим не мотивується. Основним засобом морфологічного способу словотворення є афікси. Місце афіксів у слові (внутрішня структура слів) визначається морфологічними моделями, яких у мові обмежена кількість. Наприклад, в українській мові існує модель «без + основа + н + ий» (безкровний, безводний, безсонний і под.). За цією моделлю утворено близько 240 прикметників. Одні афікси продуктивні, інші, виникнувши колись, нині втратили свою здатність творити нові слова, тобто стали непродуктивними. Наприклад, за допомогою суфікса -ар ше й не так давно утворено цілу низку слів, таких, як шахтар, парламентар, бібліотекар, бляхар, перукар, поштар, молочар тошо. Так само продуктивним є суфікс (точніше – поєднання чотирьох суфіксів) -увальник: пікетувальник, копіювальник, вербувальник, страхувальник тошо. І, навпаки, лише в кількох іменниках чоловічого роду трапляється суфікс -ух: пастух, лінюх, сплюх (але він досить продуктивний в іменниках жіночого роду: балакуха, вередуха, товстуха, хвастуха і под.). Небагато іменників утворено за допомогою суфікса -б-: боротьба, молотьба, сівба, стрільба, ганьба тощо. Морфеми в слові можуть поєднуватися між собою двояко: способом аглютинації (склеювання) або способом фузії (злиття). При аглютинації морфеми, з'єднуючись, не взаємодіють одна з одною, вони ніби механічно додаються до готової основи. В українській мові таким чином твориться майбутній час на зразок писатиму, писатимеш і т. д. Способом аглютинації приєднуються префікси до основ: батьківщина – прабатьківщина, демократичний – антидемократичний, писати – переписати; у багатьох випадках – суфікси: студент – студентка, Харків – харків'янин, Київ – київський, шовк – шовковий; так само творяться деякі складні слова: радіоапаратура, дизель-мотор, ракета-носій, сон-трава, п 'ятиденний, сорокарічний. При фузії морфеми, з'єднуючись, зазнають певних звукових змін або зливаються одна з одною. Це трапляється під час додавання певних суфіксів. Наприклад, коли до основи батьківськ(від прикметника батьківський) додається суфікс -ин(а), то кінцева частина основи -ськзмінюється на -ніч-: батьківщина. При додаванні суфікса -ств(о) до кореня козак звук кореня к і звук суфікса с нерозривно зливаються в один звук ц: козацтво. Слова можуть утворюватися: а) додаванням префіксів: їхати – під'їхати, весна – провесна, ліс – праліс, бік – набік; б) додаванням суфіксів (і закінчень): відповідальний – відповідальність, ліс – лісовий, тьма – тьмяний, робота – робітник, молода –молодиця, білий – біліти, аргумент – аргументувати; у тому числі заміною суфіксів: перепустити – перепустка, читати – читання; а також унаслідок переходу закінчень у суфікси (у прислівниках): нишком, манівцями, ницьма, миттю, сторчака; в) додаванням постфіксів: вчити – вчитися, розуміти – розумітися, який – якийсь, скільки – скільки-небудь; г) одночасним додаванням префіксів і суфіксів, іноді й постфіксів: закордонний, прибережний, неробство, узголів'я [узгол'івйа], по-новому, розщедритися, заручитися; ґ) відкиданням суфіксів (і закінчень): записувати – запис, співати – спів, потекти – потік, невчений – неук, синій – синь; д) складанням основ за допомогою інтерфіксів о, є або без них (цим способом творяться найчастіше іменники й прикметники, рідко – прислівники): смуга лісу – лісо смуга, любить волю – волелюбний, швидко плине – швидкоплинний, дає життя – життєдайний, босими ногами –босоніж, п 'яти поверхів – п 'ятиповерховий, і яскравий і зелений – яскраво-зелений, і північний і східний – північно-східний. Слова, утворені складанням основ, називаються складними. Складні слова утворюються: а) або від підрядних словосполучень: будує машини – машинобудівний, сині очі – синьоокий, ходить пішки – пішохід, плаває морем – мореплавець; у такому разі, як правило, першою ставиться основа залежного слова, другою – основа головного слова: сховище (ч о г о?) овочів – овочесховище, степ (я к и й?) із домішками лісу – лісостеп, блок (який?) із шлаку – шлакоблок, здатний (до чого?) до життя – життєздатний, проходити (д є?) мимо – мимохідь; але: сонце сяє – сонцесяйний, перекочується полем – перекотиполе, догори лицем – горілиць; б) або від сурядних словосполучень: темний і зелений – темно-зелений, і всесвітній і історичний – всесвітньо-історичний, і машинний і тракторний – машинно-тракторний, і хліб і сіль – хліб-сіль; у такому разі, коли йдеться про відтінки якихось явищ, першим ставиться основа слова, що позначає ці відтінки, другим – основа основної, ширшої назви: блідий і рожевий – блідо-рожевий (а не «рожево-блідий»), світлий і голубий – світло-голубий, і військовий і морський – військово-морський, і торговельний і морський – торговельно-морський. Інші способи творення слів До інших способів творення слів належать абревіація, конверсія, метафоризація, зрощення, суміщення. Абревіація полягає в складанні по-різному усічених основ. Утворені таким чином слова називаються складноскорочени-ми (абревіатурами). Складноскорочені слова творяться: а) складанням частин двох або більше слів: Кабінет Міністрів – Кабмін, Донецький басейн – Донбас, завідувач господарства – завгосп, військовий комісаріат – військкомат, страйковий комітет – страшком, районний виконавчий комітет – райвиконком; б) складанням частини й повного слова: державна адміністрація – держадміністрація, сільська рада – сільрада, педагогічний університет – педуніверситет, Державний комітет зв 'язку – Держкомзв 'язку, культурно-просвіт ній – культпросвітній, санітарно-епідеміологічний –санепідеміологічний; в) з початкових звуків: Організація Об'єднаних Націй – ООН, Національна академія наук України – НАНУ, Українське національне інформаційне агентство «Новини» – УНІАН, гідроелектростанція – ТЕС, електронно-обчислювальна машина – ЕОМ, відкрите акціонерне товариство – ВАТ, г) з початкових букв: Європейський Союз – ЄС (читається: єес), Національний банк України – НБУ (читається:енбеу), Міністерство закордонних справ – МЗС, Служба безпеки України – СБУ, Національна спілка письменників України – НСПУ, Український народний рух – УНР, мале підприємство – МП, ґ) комбіновано: районний відділ народної освіти – райвно, Конгрес української інтелігенції – КУІн, Демократична партія України – ДемПУ, Кодекс України про адміністративні правопорушення – КУпАП. Абревіація характерна для іменників і дуже рідко використовується в прикметниках. Конверсія – це перехід готового слова з однієї частини мови в іншу. Найчастіше відбувається перехід прикметників в іменники: кошовий, вартовий, лісничий, братовй, хрещений, хрещена, молодий, молода, операційна, варенична, диспетчерська, набережна, пальне, майбутнє, лютий (назва місяця). Чимало прикметників стали власними назвами, зокрема прізвищами: Сагайдачний, Коцюбинський, Довгий, Гаврилишин, Ковалів', назвами населених пунктів: Київ, Львів, Пирятин, Рівне, Лозова, Зимне, Старе', топонімами: хребет Полонинський, гірський масив Тупий, озеро Соляне, річка Кінська, острів Зміїний. Нерідко дієприкметники втрачають свої дієслівні ознаки й переходять у прикметники: вихована (людина), озброєний (загін), битий (шлях), палена (цегла)', рідше – в іменники: наречений, суджений, полонений, придане. Деякі прислівники перейшли до розряду прийменників: близько (села), вздовж (дороги), довкола (будинку), попереду (колони), поруч (мене), назустріч (сонцю). Перехід слова з однієї частини мови в іншу може бути повний і неповний. Наприклад, повністю перейшли в іменники прикметники, що означають прізвища людей, назви населених пунктів, топоніми: Виговський, Котляревський, Лісовий, Харків, Ніжин, Рокитне, Полонне, Роздільна. А деякі слова можуть виступати то як прикметники, то як іменники: Парк теж оточувала вартова сторожа (О. Стороженко). Ставай, вартовий, без вагання на чати!(Леся Українка). Внаслідок метафоризації слово набуває нового значення і нерідко за значенням розщеплюється на омоніми: ключ (до дверей) і ключ (журавлиний), журавель (птах) і журавель (колодязний), вушко (мале вухо) і вушко (голки), коник (невеликий кінь) і коник (комаха), супутник (співтовариш у дорозі) і супутник (космічний об'єкт), хвилюватися (про море) і хвилюватися (про людину), мати й мачуха і мати-й-мачуха (рослина); зокрема й унаслідок переходу власних назв у загальні: меценат, робінзон, донжуан, дизель, йоркшир, сенбернар, бостон, мадера, свалява, геркулес, титан. Багато назв абстрактних понять виникло саме завдяки метафоризації: стид споріднене із студений, мерзенний – із мерзнути, щастя від частина, гнів від гнити, обурення від буря, зважувати (міркувати) від зважувати (важити). Зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово відбувається внаслідок його частого повторення: добрий день – добридень, спаси біг (бог) – спасибі, сього дня – сьогодні, без Пека – безпека, з усіх боків – зусібіч, один над десять – одинадцять, вічно зелений – вічнозелений, гідний жалю – жалюгідний, батько й мати – батько-мати, хто знає – хтозна, бог знає – бозна, аби куди – абикуди, коли не буде – коли-небудь, неначе, б то – неначебто, як би – якби. Суміщення – творення складних слів механічним поєднанням готових слів (спосіб, певною мірою близький до зрощення, але не тотожний): вчитель-фізик, інженер-економіст, генерал-лейтенант, бібліотека-читальня, ракета-носій, заєць-русак, меч-риба; нерідко це може бути повторення тих самих, синонімічних або антонімічних слів: тишком-нишком, давним-давно, рано-вранці, видимо-невидимо, більш-менш, коли-не-коли, всього-на-всього, раз у раз, кінець кінцем, один-єдиний, вели-кий-превеликий, ходив-ходив. Написання складних слів Якщо складне слово утворене від підрядного словосполучення (від однієї до другої частини можна поставити питання), то воно пишеться разом: будова (яка?) нова – новобудова, будує (щ о?) машини – машинобудівний, Київ (який?) старий – старокиївський, бетон (який?) із залізом – залізобетон, сховище (ч о г о?) овочів – овочесховище, збірник (ч о г о?) сміття – сміттєзбірник, плаває (ч и м?) парою – пароплав, гасить (щ о?) вогонь – вогнегасник, перекоти (ч и м?) полем – перекотиполе, сонце (що робить?) сяє – сонцесяйний, забутий (якою мірою?) напів(наполовину) – напівзабутий, автомат (якою мірою?) напів – напівавтомат. Якщо складне слово утворене від сурядного словосполучення (перед кожною частиною можна поставити сполучник і), то воно пишеться через дефіс: / національний і демократичний – національно-демократичний, і північний і східний – північно-східний, і синій і жовтий – синьо-жовтий, і темний і зелений – темно-зелений, і хліб і сіль – хліб-сіль, і людина і день – людино-день, і кіловат і година – кіловат-година, і тонна і кілометр – тонно-кілометр. Але разом пишуться жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий, хитромудрий, зловорожий. Якщо складне слово утворене повторенням того самого слова, синонімів чи антонімів, то воно пишеться через дефіс: білий-білий, думав-думав, один-однісінький, рано-вранці, мало-помалу, часто-густо, тишком-нишком, сила-силенна, сад-вино-град, сам-один, більш-менш, видимо-невидимо, купівля-продаж, розтяг-стиск, година-дві, не сьогодні-завтра. Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке сполучення пишеться окремо: кінець кінцем, одним один, честь честю, чин чином, нога в ногу, рука в руку, раз у раз, рік у рік, з року в рік. Традиційно через дефіс пишуться слова свят-вечір, багат-вечір, дівич-вечір, зелен-сад, буй-тур, сон-трава, чар-зілля, жар-птиця, негній-дерево, люби-мене (незабудка), мати-й-мачуха (підбіл), брат-і-сестра (братки). Через дефіс пишуться власні назви на зразок Рава-Руська, Новгород-Сіверський, Кам'янець-Подільський, Володимир-Волинський, Київ-Товарний (прикметник стоїть після іменника), Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Яр-під-Зайчиком, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні, Болонь-сюр-Мер. Через дефіс пишуться також складні прізвища та подвійні імена: Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький, Антоненко-Дави-дович, Анна-Марія, hop-Богдан. Через дефіс пишуться: а) терміни, до складу яких входять букви: У-подібни Т-подібний; б) найменування з належними до них пифрами: емс НЦ-132, автомобіль «Мазда-323», пилосос «РакетаП бензин А-95, клей КН-3; в) найменування паралельних класів у школах: 5-А, 7-Б, 10-В; найменування будинків: 23-А, 3-Б. Разом пишуться іншомовні частини (шо своїм значення» наближаються до префіксів) авіа-, авто-, агро-, аеро-, гео-гідро-, електро-, кіно-, мікро-, мото-, радіо-, стерео-, теле* фото-, супері под.: авіаквиток, аеровокзал, електробритви радіотовари, телебачення, фотокопія, суперобкладинка. Через дефіс прийнято писати іншомовні частини: віце-, екс максі-, міні-, міді-, прем'єр-, генерал-: віце-президент, екс-чемпіон, максі-пальто, міні-фабрика, міді-спідниця, прем'єр-л ністр, генерал-майор. Через дефіс пишуться також іншомовні слова блок-схе вакуум-апарат, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан, пап'є-маше, яхт-клуб, стоп-кран, дизель-мотор, крекін процес тощо. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||