Лекції фармакологія. Фарма лекции. З фармакології для студентів медичних факу
 Скачать 3.61 Mb.
|
|
магнію сульфат (MgSO 4 H 2 O). Фармакокінетика. Магнію сульфат погано абсорбується в кишках (20%), препарат виводиться переважно нирками. Фармакодинаміка. Магнію сульфат викликає місцеве подразнення, осмоти- чний ефект, тобто має проносну і жовчогінну дію. При парентеральному вве- денні пригнічує ЦНС: має наркотичну (не застосовується у зв’язку малою ши- ротою ненаркотичної дії), аналгетичну, седативну, снодійну, проти судомну дію, потенціює вплив наркотичних та ненаркотичних анальгетиків. У малих дозах діє спазмолітично (в тому числі при спазмах жовчних, сечових шляхів), антигіпертензивно, є токолітиком. Препарату властиві гангліоблокуючі та ку- рареподібні ефекти. Показання. Гіпертонічний криз, в тому числі при набряках мозку, екламп- сії, енцефалопатії, гостра гіпомагніемія, підвищена потреба у магнії (вагіт- ність, ріст, стреси). Судомний синдром. Комплексна терапія передчасних по- логів, бронхіальна астма, стенокардія напруги, серцеві аритмії. Всередину призначають при отруєнні, запорі, холангіті, холециститі, для очищення кишечника перед діагностичними маніпуляціями. Його застосову- ють при отруєнні ртуттю (утворює нерозчинні сполуки ртуті, миш’яком). Ма- гній є антагоністом кальцію і барію, має антиаритмічну дію при отруєнні сер- цевими глікозидами, а також при гіпокаліємії, відновлює активність Na, K- АТФ-ази. Побічна дія. При ін’єкційному введенні – брадикардія, порушення провід- ності, відчуття жару, пітливість, гіпотензія, неспокій, слабкість, головний біль, пригнічення ЦНС, пониження сухожилкових рефлексів, задуха, нудота, блю- вання, пригнічення дихання, поліурія. При прийомі всередину – нудота, блю- вання, гострі запалення травного каналу. Протипоказання. Гіперчутливість, виражена брадикардія, порушення про- відності, атріовентрикулярна блокада, виражена ниркова недостатність, пору- шення функції нирок, міастенія, захворювання органів дихання, гострі запа- льні хвороби травного каналу, вагітність, менструація. У випадках дефіциту магнію призначають його препарати: магне В6, аспа- ркам (панангін), магнію цитрат. Ці препарати, крім кардіопротекторної ак- тивності мають гіполіпідемічні властивості. Препарати магнію можна застосо- вувати як проти судомні, антигіпертензивні, спазмолітичні, токолітичні. Для зменшення летальності, особливо при інфаркті міокарда, аспаркам застосову- ють при отруєнні серцевими глікозидами. Для ліквідації та профілактики гіпо- каліємії, що спостерігається при втраті магнію у випадках тривалої діареї, па- резу кишок тощо. Препарати магнію призначають хворим на рахіт (прискорю- ють процеси мінералізації кісток). Усередину магнію сульфат призначають як препарат швидкої допомоги при отруєннях (проносне), як жовчогінний препа- рат для лікування й діагностики, у разі дефіциту магнію в організмі. 488 Магне-В 6 Спектр дії магне-В 6 більш широкий у порівнянні з іншими препаратами, а його складові (піридоксину гідрохлорид і магній) взаємно поліпшують фарма- кодинаміку і фармакокінетику. Так, піридоксину гідро хлорид, що є кофакто- ром ферменту, приймає участь у багатьох реакціях обміну речовин організму, прискорює усмоктування магнію, підвищує концентрацію магнію в крові й еритроцитах. Підвищує проникність клітинних мембран, зменшує екскрецію магнію з сечею. Магній активує процеси біотрансформації піридоксину гідро хлориду Показання. Помірно виражений дефіцит магнію – при затриманні в сирова- тці крові в межах 12-17 мг/л (1-1,4 мекв/л або 0,5-0,7 ммоль/л). При вираже- ному дефіциті магнію (рівень у сироватку крові менш 12 мг/г (1 мекв/л або 5 ммоль/л)) і порушенні всмоктування лікування необхідно починати із застосу- вання лікарських форм для в/в введення. Побічна дія. Шкірно-алергійні реакції, рідко – діарея, біль в епігастральній області. Передозування. При нормальній функції нирок пероральний прийом магнію у високих дозах звичайно не викликає токсичних реакцій, однак при вираженій нирковій недостатності може розвиватися інтоксикація. Токсичні реакції в основному залежать від рівня магнію в сироватці крові: артеріальна гіпотензія, нудота, блювота, пригнічення ЦНС, гіпорефлексія, зміни на ЕКГ, пригнічення дихання, анурія, кома, зупинка серця. Протипоказання. Не слід призначати одночасно з препаратами фосфатів або солей кальцію (інгібують адсорбцію магнію в травному тракті); при спіль- ному прийомі тетрациклічних антибіотиків і Магне В 6 слід дотримуватися 3- годинного інтервалу між прийомами цих препаратів. Не рекомендується одно- часне застосування з ліводопой, якщо її не використовують одночасно з пери- феричними інгібіторами допа-карбоксилази. Ритмокор (Rhythmocor) є калієво-магнієвою сіллю глюконової кислоти. Препарат проявляє метаболічну, антиоксидантну, мембраностабілізуючу, антиаритмічну дію. Метаболічна активність зумовлена активацією окисно-від- новних ферментів клітини, підвищенням рівня аденозинтрифосфорної кис- лоти (АТФ) та креатинфосфату. Зазначений ефект препарату сприяє оптиміза- ції функціонування іонних насосів клітин. Одним із механізмів впливу препа- рату на клітини в умовах ішемії та гіпоксії є пригнічення інтенсивності проце- сів вільнорадикального окислення білків і перекисного окислення ліпідів. За- стосування препарату при станах, пов'язаних з активацією вільно-радикальних реакцій, супроводжується зменшенням проникності клітинних мембран. За- вдяки зазначеній дії та вмісту іонів магнію і калію препарат виявляє антиари- тмічну дію та потенціює клінічну ефективність антиарит-мічних засобів. Показання. Препарат показаний при порушеннях ритму серця, у тому числі пов'язаних з інтоксикацією серцевими глікозидами, при пароксизмах фібриля- ції/тріпотіння передсердь з нормотахісистолією шлуночків, гострому інфаркті міокарда, шлуноч-ковій екстрасистолічній аритмії, тахікардії, "пірует"- тахіка- рдії, особливо при порушеннях електролітного обміну (гіпокаліємія, 489 гіпомагніємія). Препарат застосовують також при лікуванні ішемічної хвороби серця. Препарат може застосовуватись при лікуванні запальних захворювань серцевого м'яза (міокардитів), гіпокаліємії, спричиненої застосуванням салу- ретичних засобів. Побічна дія. Препарат добре переноситься, побічні ефекти розвиваються дуже рідко. В окремих випадках в осіб з підвищеною індивідуальною чутливі- стю до препарату при його застосуванні можливі відчуття жару в усьому тілі, запаморочення та сонливість. Рідко спостерігаються алергічні реакції (кропи- вниця). Після відміни препарату всі побічні ефекти швидко минають. При але- ргічних проявах призначають десенсибілізувальну терапію. Протипоказання. Вагітність, лактація, гіперкаліємія, гіпермагніемія. Аспаркам (Asparcam) Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується в травному каналі, пе- ретворюється на складові частини та включається в про цеси метаболізму. Фармакодиниміка. Аспаркам володіє антиаритмічними та антигіпоксич- ними властивостями, поповнює дефіцит іонів магнію та калію. Магній активує натрій-калієву АТФ-азу, внаслідок чого знижується внутрішньоклітинний вміст натрію та підвищується надходження калію в клітину. При зниженні концентрації натрію в клітині гальмується натрієво-кальцієвий обмін у непос- мугованих м'язах судин, що призводить до їх релаксації, іони калію стимулю- ють синтез АТФ, глікогену, білків, ацетилхоліну; калій і магній підтримують поляризацію клітинних мембран. Аспарагінат сприяє надходженню іонів в клі- тину та бере участь в енергетичному обміні. Антиаритмічний ефект реалізу- ється завдяки здатності препарату усувати дисбаланс електролітів, знижувати збудливість і провідність міокарда. Показання. Стани, які супроводжуються гіпокаліємією (передозування се- рцевих глікозидів, салуретиків), в комплексному лікуванні стенокардії, нейро- циркуляторної дистонії, тахіаритмії, шлуночкової екстрасистолії, що супрово- джуються гіпокаліємією. Побічна дія. Нудота, гіперкаліємія, гіпермагніємія, гіперемія обличчя, спрага, зниження артеріального тиску, діарея, м'язова слабкість. Явища про- ходять після зменшення дози препарату. При вживанні всередину можливі ну- дота, неприємне відчуття в епігастрії (при холециститах, специфічному гаст- риті). Гіперкаліємія, гіпермагніємія, гіперемія обличчя, спрага, значне пони- ження артеріального тиску, діарея, м'язова слабкість. Явища проходять після зменшення дози препарату. При передозуванні спостерігаються явища гіне- ркаліємії, що потребує відміни препарату. При сполученні атріовентрикуляр- пої блокади з іншими порушеннями ритму препарат не призначають. При три- валому застосуванні препарату необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові. Аспаркам поліпшує переносимість серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні аспаркаму з калійзберігаючими диуретиками та інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіперкаліємії (необхідно контролю-вати рі- вень калію в плазмі). 490 Протипоказання. Гіперкаліємія, гіпермагніемія, гостра та хронічна ниркова недостатність. АТФ-лонг (ATP- long). Фармакодинаміка. АТФ-Лонг - оригінальний лікарський препарат нового класу речовин - різнолігандних координаційних сполук змакроергічними фо- сфатами, молекула якого складається з аде-нозин-5'-трифосфату (АТФ) аміно- кислоти гістидину, магнію, калію. Завдяки оригінальній структурі молекули препарат має характерну фармакологічну дію, яка не властива кожному з її хімічних компонентів (АТФ, гістидин, К + , Mg ++ ). АТФ-Лонг впливає на метаболічні процеси у міокарді: має мембраностабі- лізуючу дію, антиаритмічний ефект, при суправентри-кулярній тахікардії но- рмалізує енергетичний обмін, активність іонтранспортних систем мембран клітин, показники ліпідного складу мембран, активність мембранозв'язаних ферментів, покращує антиоксидантну систему захисту міокарда. АТФ-Лонг покращує показники центральної та периферичної гемоди- няміки, коронарного кровообігу, нормалізує скоротливу здат-ність міокарда, що призводить до підвищення показників фізичної працездатності. В умовах ішемії препарат зменшує споживання міокардом кисню, активізує функціона- льний стан серця. Препарат відновлює нормальний синусовий ритм у хворих з лароксизмаль-ною сунравєнтрикулярною тахікардією. АТФ-Лонг нормалізує концентрацію калію та магнію в тканинах, знижує концентрацію сечової кислоти. Фармакокінетика. При введенні в організм АТФ-Лонг повільно розпада- ється з утворенням аденозину. Показання. Ішемічна хвороба серця, в комп-лексному лікуванні нападів су- правентрикулярної тахікардії, міокар-діодистрофії, вегето-судинної дистонії. Побічна дія. При внутрішньом'язовому введенні АТФ-Лонг можливі го- ловний біль, тахікардія, посилення діурезу, при внутрішньовенному - нудота, гіперемія обличчя, відчуття жару, запаморочення, неприємні відчуття в грудях, посилення моторики травного каналу, бронхоспазм. При появі вира- жених побічних явищ препарат відміняють. Препарат не можна вводити одно- часно з серцевими глікозидами у великих дозах у зв'язку з підвищенням ри- зику виникнення атріовентрикулярної блокади. При тривалому введенні мож- ливі алергічні реакції, розвиток атріовентрикулярної блокади, значне пони- ження артеріалього тиску. Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Неба- жано призначати АТФ-лонг при вираженій артеріальній гіпотензії. Адвокард (Advocard). Фармакодинаміка. Адвокард - комбінований лікарський препарат. Завдяки оригінальному складу проявляє антиангінальну дію, має мембранопротектор- ний і антиоксидантний ефекти, поліпшує метаболізм міокарда, захищаючи клі- тини від гіпоксії, проявляє антиатеросклеротичні властивості за рахунок нор- малізації обміну гомоцистеїну. Комплекс магнію з АТФ більше стабільний, чим препарати АТФ, до впливу ферментів, що дозволяє приймати його сублі- нгвально. Механізм дії Адвокарда пов'язаний з комплексним впливом 491 інгредієнтів препарату. АТФ діє на пуринові (аденозинові) рецептори. Акти- вація пуринових рецепторів супроводжується пригніченням входження іонів кальцію в клітини, проявляється антиішемічна, мембраностабілізуюча дія, ан- тиаритмічний ефект. Молсидомін і його активні метаболіти SIN 1 і SIN 1A шляхом звільнення оксиду азоту сприяють розширенню коронарних судин. На відміну від органічних нітратів до препарату не розвивається звикання. Мол- сидомін проявляє позитивний вплив на показники системної гемодинаміки, зменшуючи навантаження на міокард. Блокуючи синтез фосфоліпаз тромбо- цитів і активуючи синтез простацикліна судинною стінкою, молсидомін про- являє антиагрегантні властивості. Фолієва кислота приймає участь у регуляції метаболічних процесів. Особливо важливою є участь фолієвої кислоти в перетвореннях гомоцистеїну, що є чинником розвитку атеросклерозу. Знижу- ючи рівень гомоцистеїну, фолієва кислота проявляє антиатеросклеротичну дію. Стимулюючи обмінні процеси в міокарді, фолієва кислота поліпшує його функціональну активність. Адвокард нормалізує енергетичний обмін, активність іонтранспортних си- стем мембран клітин, структуру ліпідного складу мембран, активність мембра- нозв'язаних ферментів, виявляє антиоксидантну дію й поліпшує антиоксидан- тну систему захисту міокарда. Показання. Ішемічна хвороба серця; стенокардія напруги й спокою; постін- фарктний кардіосклероз; комплексна терапія порушень серцевого ритму. Побічна дія. Головний біль, гіпотензія, нудота. Випадків передозування не зареєстровано. Протипоказання. Вагітність, лактація, одночасний прийом з силденафілу цитратом. Кальцій грає важливу роль в багатьох внутрішньо- та позаклітинних проце- сах, в тому числі в скоротливій функції серцевого та скелетних м'язів, нервовій провідності, регуляції активності ферментів, бере участь в утворенні фермен- тних комплексів, підвищенні опору організму до інфекцій, посиленні фагоци- тозу, виділенні адреналіну наднирниками. Гіпокальціємія спостерігається при недостатній кількості або повній відсу- тності гормону пара щитовидної залози, дефіциті вітаміну D, що виникає при недостатньому надходженні з їжею або недостатньому сонячному освітленні, печінковій патології, порушенні всмоктування кальцію в кишечнику. Причи- нами гіпокальціємії можуть бути ниркова недостатність, гострий панкреатит, низький рівень білка в крові, підвищення накопичення кальцію в кістках в умовах недостатнього його вживання, тривалому лікувані петльовими діуре- тиками, при сепсисі, недостачі в організмі магнію, при переливанні цитратної крові, у хворих епілепсією, що отримують терапію декобарбіталом. При гіпокальціємії спостерігається підвищена збудливість нервової сис- теми та напади судом (тетанія), відхилення в поведінці, ступор, оніміння і па- рестезія, … гортані, катаракта, кальцифікація базального … Іноді з’являються міопатія та біль у кістках. Жінки під час менструацій почувають біль внизу живота. На фоні гіпокальціємії можуть бути порушення в серцево-судинній системі. Так при пониженні рівня кальцію в крові змінюється зубець Т на ЕКГ 492 (він злагоджується або спостерігається інверсія), можливі загострені зубці Т. Гіпокальціємія веде до подовження інтервалу Q-T. Спостерігаються інші по- рушення ритму (екстрасистолія), порушується функція скелетних та гладень- ких м'язів, згортання крові, розвивається остеопороз. З препаратів кальцію найширше застосовують кальцію хлорид (СаС1 2 • 6Н 2 О) і кальцію глюконат. Кальцію хлорид — сіль хлористоводневої кислоти для введення всередину у вигляді 10 % розчину і внутрішньовенно. Кальцію хлорид містить 27% еле- ментарного кальцію. Кальцію глюконат — сіль слабкої кислоти, повільно і частково дисоціює, практично не подразнює слизову оболонку травного каналу, можна вводити внутрішньовенно і внутрішньом'язово. Застосовують також кальцію гліцеро- фосфат та кальцію лактат. Фармакокінетика. Всмоктування кальцію в кишечнику є складним проце- сом, який залежить від кількості какльцію, що вживається його хімічної та фі- зичної природи, віку, тсаті пацієнту, потреби вкальції забезпеченості органі- зму вітаміном D, наявності інших поживних речовин, прийому фармакологіч- них препаратів. При низькому надходженні його всмоктування більш ефекти- вне та навпаки. Всмоктування кальцію в кишечнику починає знижуватися пі- сля 55-60 років у жінок та 65-70 років у чоловіків. У хворих остеопорозом аб- сорбція понижена. Низький рівень вітаміну D в крові веде до вторинної недо- статності кальцію. Надлишок фосфору попереджає всмоктування кальцію. Значну роль в збереженні постійної концентрації кальцію в крові грають каль- цієві депо. Взагалі при введенні всередину добре абсорбується. У крові міс- титься в йонізованому і зв'язаному стані. Кальцій в крові може бути зв’язаний з білками (80 % з альбумінами, остання частина – з гама-глобулінами), може бути в комплексі з фосфатом та цитратом. Виводиться, переважно з фекалі- ями, а також із сечею. Фармакодинаміка. Для препаратів кальцію характерна активація вивіль- нення синаптичних медіаторів, проведення збудження, гормонів, функції во- діїв ритму (серця, шлунка тощо), факторів системи згортання крові та ін. Пре- парати кальцію підвищують скоротливість м’язів, згортання крові, активність ферментів печінки, стабілізують мембрани. У вигляді фосфорнокальцієвих со- лей кальцій є основою скелета. Препарати кальцію мають також протиалергі- чну дію, що пов'язують з пригніченням ексудативних реакцій і впливом на си- стему гіалуронідази, зменшенням проникності стінки судин. Концентрація іо- нізованого кальцію регулює секрецію паратиреоідину і кальцитоніну. Показання. Запальні та ексудативні процеси алергічної природи (зменшу- ється ексудація); набряк при капілярних кровотечах, ліквідація геморагій (пі- сля переливання цитратної крові); гіпофункція прищитоподібної залози, під- вищене виведення кальцію з організму (тривала іммобілізація, гіпокінезія, лі- кування глюкокортикоїдами та ін.); отруєння щавлевою кислотою та її солями, солями магнію, фторидами; профілактика (лікування) рахіту, остеопорозу, 493 остеомаляцій, переломів; гострий дефіцит кальцію, що супроводжується тета- нією, спазмофілією, ларингоспазмом (гострий дефіцит — призначати з пара- тирином, хронічний — з кальциферолом); у поєднанні з іншими засобами — для стимуляції пологової діяльності, відновлення синаптичної передачі імпу- льсів внаслідок порушення аміноглікозидними антибіотиками (з кальциферо- лом); разом з адреналіном (на фоні атропіну) кальцію хлорид можна вводити внутрішньосерцево при зупинці серця під час наркозу. Показання. Кальцію хлорид застосовують при різних патологічних станах: а) при недостатній функції паращитоподібних залоз з тетанією, що супрово- джується, або спазмофілією; б) при посиленому виділенні кальцію з організму, що може мати місце при тривалій гіподинамії хворих; в) при алергічних захво- рюваннях (сироваткова хвороба, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, сінна лихоманка і. ін.) і алергічних ускладненнях, пов'язаних з прийомом ліків; г) як засіб, що зменшує проникність судин, при геморагічному васкуліті, явищах променевій хворобі, запальних і ексудативних процесах (пневмонія, плеврит, аднексит, ендометрит і ін.); д) при шкірних захворюваннях (свербіння, екзема, псоріаз і ін.); е) при паренхіматозному гепатиті, токсичних ураженнях печінки, нефриті, еклампсії, гиперкаліємічній формі пароксизмальної міоплегії. Засто- совують також як кровоспинний засіб при легеневих, шлунково-кишкових, но- сових, маткових кровотечах; у хірургічній практиці інколи вводять перед опе- ративним втручанням для підвищення згортання крові. Застосовують також як протиотрута при отруєнні солями магнію, щавлевою кислотою і її розчинними солями, а також розчинними солями фтористої кислоти (при взаємодії з каль- цію хлоридом утворюються недиссоціюючі і нетоксичний оксалат і фторид ка- льцію). Препарат застосовують також у поєднанні з іншими методами і засо- бами для стимулювання пологової діяльності. При вживанні (8 - 10 г) надає діуретичний ефект; по механізму дії належить до кислотоутворюючих діуре- тиків Побічна дія: при введенні кальцію хлориду внутрішньовенно — відчуття жару, флебіт, серцеві аритмії; при потраплянні під шкіру — подразнення, біль, некроз тканин; прийманні всередину — подразнення слизової оболонки, біль у ділянці шлунка, печія, метеоризм, запор або діарея (слід приймати після їди, краще запивати молоком чи фруктовим соком); при парентеральному введенні кальцію глюконату — нудота, блювання, пронос (проходять самостійно); при передозуванні — загальна слабкість, млявість, блювання, у тяжких випадках — м'язова атонія, кома. Протипоказання. Схильність до тромбозів, гіперкальціемія, атеросклероз. |