ЭКЗ соцмед (2). 1 Громадське здоровя, функції та послуги
 Скачать 193.87 Kb.
|
|
1)Громадське здоров’я, функції та послуги. 2)Цільові підходи до визначення поняття «здоров’я». Показники здоров’я населення. Тягар хвороб. 3)Провідні групи чинників, що впливають на здоров’я населення, їх класифікація. Епіднагляд та оцінка стану здоров’я і благополуччя населення. 4)Предмет і зміст демографії, значення демогр даних для практики охор. здор. Джерела інф-ії, основні показники. 5)Народжуваність, показники в Україні. Чинники, що впливають на рівень народжуваності. 6)Смертність. Методика обчислення загального та спеціальних показників. Особливості та причини смертності в різних групах населення. Смертність немовлят. Провідні причини, чинники, які впливають на її формування. Медико-соціальні аспекти зниження смертності немовлят. 7)Середня очікувана тривалість життя(СОТЖ),взаємозв’язок з індексом розвитку люд. потенціалу (ІРЛП). Тенд-ії динаміки СОТЖ у різн.регіонах світу,окремих країнах,Україні. Врахув. впливу «тягаря хвороб» на СОТЖ. 8)Захворюваність, її медико-соціальне значення. Методи вивчення, їх переваги та можливості. Міжнародна статистична класифікація хвороб, травм і причин смерті, принципи її побудови та значення. 9)Загальна захворюваність, джерела вивч. Показники заг.захв-ті, особливості серед міськ. та сільськ. населення. 10)Інфекційна захворюваність: доцільність спеціального обліку, основні показники. 11)Захворюваність на найважливіші соц. значущі захворювання: перелік нозологічних форм, основні показники. 12)Госпіталізована захворюваність: поняття, основні показники. 13)Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, основні показники. 14)Поняття про типи патології населення. Їх характеристика. Провідні неінфекційні захворювання: хвороби системи кровообігу,злоякісні новоутворення, діабет, ХОБЛ ,їх медико-соціальне значення. 15)Провідні чинники ризику неінфекційних захворювань: вживання тютюну, алкоголю, низька фізична активність, нераціональне харчування, метаболічні чинники ризику. 16)Туберкульоз як медико-соціальна проблема. 17)ВІЛ-інфекція/СНІД як медико-соціальна проблема. 18)Травматизм, медико-соціальне значення. 19)Фізичний розвиток. Критерії для вивч. біолог. та морфо-функц. розвитку. Сучасні тенд-ії показників фіз. розв. 20)Інвалідність: осн.причини інв., групи інв., чинники, що на неї впливають. Визначення та оцінка показників інв. 21)Міжнародне здоров’я. Біотероризм. 22)Нерівність в здоров’ї населення та його охороні. Виявлення та скорочення. 23)Екологічне громад. здоров’я. Забезпечення захисту здоров’я насел, у т.ч. безпеки довкілля,праці,харч. прод. 24)Профілактика та міжсекторальне співробітництво в системі громадського здоров’я. Види профілактики. Профілактичні програми в охороні здоров’я. Скринінг. 25)Промоція здоров’я.Інформаційно-роз’яснювальна діяльність(адвокація)як складова частина медичної проф-ки. 26)Комунікація та соціальна мобілізація в інтересах здоров’я. 27)Завдання та зміст роботи центрів громадського здоров’я, їх структурних підрозділів з профілактики та формування здорового способу життя, взаємодія з іншими закладами охорони здоров’я. 28)Морально-етичні аспекти втручань в охороні здоров’я. 29)Інформатизація громадського здоров’я. Медичні інформаційні системи. 30)Забезпечення стратегічного керівництва в інтересах здоров’я і благополуччя. 1.Громадське здоров’я, функції та послуги. Громадське здоров'я – сфера знань та організована діяльність суб'єктів у системі громадського здоров'я щодо зміцнення здоров'я, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя. Громадське здоров'я включає в себе міждисциплінарні підходи епідеміології, біостатистики і охорони здоров'я. Іншими важливими галузями є гігієна довкілля, здоров'я населення, психогігієна, безпека руху, економіка охорони здоров'я, державна політика, психічне здоров'я, страхова медицина, безпека та гігієна праці, тощо. Метою соціальної медицини та громадського здоров’я як науки є – розробка та наукове обґрунтування соціальних, медичних і економічних заходів щодо забезпечення оптимального рівня здоров’я населення і його активного довголіття. Десять основних оперативних функцій громадського здоров’я (ОФГЗ): Епіднагляд та оцінювання стану здоров’я і благополуччя населення(моніторинг частоти виникнення і поширеності хвороб, а також систем медико-санітарної інформації для кількісного оцінювання захворюваності і показників стану здоров’я населення). Моніторинг та реагування на небезпеки для здоров’я і під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я(моніторинг, виявлення і прогнозування найбільших біологічних, хімічних і фізичних ризиків для здоров’я на робочому місці і в навколишньому середовищі, створення доступної інформації та попередження для населення, мінімізація ризиків для здоров`я). Захист здоров’я, у тому числі забезпечення безпеки навколишнього середовища, праці, харчових продуктів тощо. Зміцнення здоров’я, у тому числі вплив на соціальні детермінанти і скорочення нерівностей за показниками здоров’я(процес надання людям можливості збільшити контроль за своїм здоров’ям і його детермінантами і таким чином поліпшити його стан). Профілактика хвороб, у тому числі раннє виявлення порушень здоров’я(здійснюється на індивідуальному рівні). Забезпечення стратегічного управління в інтересах здоров’я і благополуччя. Забезпечення сфери суспільної громадського охорони здоров’я достатньою кількістю кваліфікованими кадрами. Створення стійких організаційних структур і забезпечення їх фінансування. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність (адвокація), комунікація та соціальна мобілізація в інтересах здоров’я(спрямована на підвищення медикосанітарної грамотності та поліпшення здоров’я окремих громадян і населення загалом) Сприяння розвитку досліджень у сфері охорони здоров’я для наукового обґрунтування відповідної політики і практики. Послуги громадської охорони здоров’я – це послуги, пов’язані із здійсненням основних оперативних функцій громадської охорони здоров’я. Можуть надаватися силами системи охорони здоров’я або інших секторів (за межами даної системи), діяльність яких впливає на здоров’я. Цільові підходи до визначення поняття «здоров’я». Показники здоров’я населення. Тягар хвороб. Існують різні цільові підходи до визначення поняття «здоров`я»: загальнофілософський, здоров`я індивіда, популяційне здоров`я. популяційного підходу здоров`я – це умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, захворюваності, фізичного розвитку, інвалідності та частоти до нозологічних станів. загальнофілософського підходу(норма для живого) – і інтервал, у межах якого кількісні коливання біологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму. з точки зору індивіда, то тут може бути два варіанти: Перший – теоретичний, якщо визначати здоров`я людини як ідеал до якого варто прагнути, але важко досягти. Тут підходить визнання поняття «здоров`я» з боку ВООЗ. Здоров`я – це стан повного соціального, біологічного та психологічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем урівноважені з навколишнім середовищем, відсутні якісь захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти. Другий варіант – практичний, коли треба дати відповідь, здорова чи хвора людина. Показники здоров`я населення: Демографічні(народжуваність, смертність, очікувана тривалість життя Захворюваність(загальна, інфекційна, госпітальна та ін..) Фізичний розвиток(морфо функціональний, біологічний, гармонійність). Інвалідність(первинна, загальна). Донозологічний стан(імунітет, опірність систем, активність ферментів). Тягар хвороби - втрачених років здорового життя, які найчастіше вимірюються показником DALYs (disability-adjusted life years – кількість років життя, втрачених внаслідок інвалідності та передчасної смертності) . Індекс DALY складається з двох компонентів - YLL (years life lost - роки втраченої життя в результаті передчасної смертності) і YLD (years lost due to disability - роки життя, втраченої внаслідок порушень здоров'я (без урахування смертей). DALY = YLL + YLD Для розрахунку YLL використовується наступна формула : YLL = x-a, де x - максимальна очікувана тривалість життя для вікової групи, а - вік на момент смерті Загальне значення YLL виходить підсумовуванням всіх років недожитих по кожному випадку смерті в певний часовий проміжок (як правило, рік). Для розрахунку YLD використовується наступна формула [40]: YLD = I * Dw, де I - кількість осіб віку x, з даним порушенням здоров'я; Dw - вага (серйозності / тяжкості) згаданого порушення здоров'я для особи віку x Загальне значення YLD також складається шляхом підсумовування всіх випадків порушення здоров'я населення в певний період. Провідні групи чинників, що впливають на здоров’я населення,їх класифікація. Епіднагляд та оцінка стану здоров’я і благополуччя населення. У формуванні рівня здоров'я населення велику роль відіграють так звані фактори ризику (чинники, що впливають на здоров’я населення). Фактором ризику хвороби чи смерті є ендогенний або екзогенний додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи смерті. Види чинникив: -соціально-економічні50%(матеріально-технічні умови життя та праці, побутові умови, рівень освіти, режим праці та відпочинку), -соціально-біологічні19-20%(вік, стать, шкідливі звички, спадковість тощо) -екологічні і природно-кліматичн20-21%і(забруднення навколишнього середовища біологічними, хімічними, радіаційними, фізичними продуктами життєдіяльності людини, неблагополучні і екстремальні природно-кліматичні умови), медико-організаційні 8-9%(рівень розвитку медичної інфраструктури та її доступність, своєчасність та якість медичної допомоги тощо.). Ці фактори досить численні, умовно їх також можна поділити на ендо- та екзогенні. Епіднагляд у сфері громадського здоров'я - постійний і систематичний збір, аналіз та інтерпретація даних про здоров'я людей з метою планування, реалізації та оцінки практичної роботи системи громадського здоров'я. Епіднагляд у сфері громадського здоров'я проводиться у плановому порядку для відстеження тенденцій хвороб, при цьому він також відіграє важливу роль у реагуванні на епідемії. Він може здійснюватися на основі обстежень населення, веб-опитувань, нозологічних регістрів, лабораторних даних тощо. Система епідеміологічного нагляду складається з трьох взаємопов`язаних функціональних підсистем: інформаційної, діагностичної та управлінської. STEPS – це підхід, рекомендований ВООЗ для епідеміологічного нагляду за факторами ризику неінфекційних захворювань. Інструмент STEPS охоплює три різних рівні оцінки факторів ризику: 1)анкетування,2)фізичні вимірювання(вимірювання зросту та ваги, окружності талії та стегон, артеріального тиску і ЧСС)3)біохімічні аналізи. Кожен рівень поділяється на основні, розширені та додаткові модулі, які можуть використовуватись у дослідженні в залежності від умов і потреб різних країн. Учасники дослідження (респонденти) обираються випадковим чином. Участь у дослідженні є добровільною. Інформація, яку надають респонденти, є повністю конфіденційною та буде використана лише з дослідницькою метою. До проведення дослідження залучені професійні інтерв’юери, які пройшли спеціальне навчання. Дослідження надає можливість отримати такі репрезентативні національні дані, які можна буде порівнювати з міжнародними: 1)поточний рівень вживання алкоголю та тютюну;2)поточний рівень споживання овочів і фруктів;3)рівень споживання солі;4) рівень фізичної активності;5)історію неінфекційних захворювань та їх лікування;6)поширеність надмірної ваги та ожиріння, підвищеного артеріального тиску, рівня глюкози в крові та холестерину. Додатково до стандартного блоку, згідно з методологією STEPS, МОЗ України прийняло рішення про інтеграцію у дослідження додаткових тем: психічне здоров'я (депресія та самогубство),*насильство і травми, рак шийки матки (скринінг і подальший контроль). Предмет і зміст демографії, значення демографічних даних для практики охорони здоров’я. Джерела інформації, основні показники. Демографія – наука про населення, або інакше статистика населення. Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними напрямками: -характеристика населення на певний час: його чисельність, склад (за віком, статтю, соціальними та професійними групами, особливостями розселення) – так звана статика населення; -характеристика процесів зміни чисельності населення – динаміка, чи рух населення. Демографія вивчає такі емпіричні дані про населення, як: 1)кількість2) статево-вікова структура3) приріст (скорочення) населення 4)фізичне переміщення населення (міграція). До задач демографії належать: аналіз статистичних даних про рівні народжуваності і смертності, шлюбів і розлучень, тривалості життя; короткочасні та довгострокові прогнози стану та динаміки руху населення. Сім'я та шлюб— як соціальні інститути, соціалізація конкретно-історичних індивідів як масовий процес — також належать до комплексу об'єктів демографії. Основною ціллю демографії можна вважати виведення закономірностей та законів розвитку людності. Основним джерелом інформації про чисельність і склад населення є перепис населення, який проводиться один раз в 5-10 років. Це великомасштабне статистичне дослідження, ціль якого встановити точні дані про чисельність і склад населення тієї або іншої країни. Постановою Кабінету міністрів України останній перепис населення в нашій країні було проведено в 2001 році. Під час перепису проводиться опитування населення. Відповіді розраховані на чесність. Отримані дані є конфіденційними,ніхто не має право їх розголошувати. У періоди між переписами робиться спеціальний перерахунок чисельності населення на основі попереднього перепису, матеріалів про народжуваність, смертність і міграцію на даній території. Основні демографічні показники: Перш за все розраховується загальний показник народжуваності. Як і більшість показників природного приросту, він визначається числом народжених у розрахунку на 1000 населення (у ‰): Загальний показник народжуваності (crude birth rate) = Число народжених живими за рік х1000 Середньорічна чисельність населення Спеціальний показник народжуваності (fertility rate) = Число народжених живими за рік x 1000 / Число жінок фертильного (15–49 років) віку Сумарний коефіцієнт відтворення населення (total fertility rate) – середня кількість дітей, що їх народжує жінка протягом фертильного періоду її життя (15-49 років); - Брутто - коефіцієнт відтворення - кількість дівчаток, народжених жінкою протягом фертильного періоду; - Нетто-коефіцієнт, або очищений показник відтворення - кількість дівчаток, народжених у середньому однією жінкою за весь репродуктивний період життя, що досягли дітородного віку. Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті за рік на 1000 (у ‰) населення, що проживає на конкретній території. Його розраховують так: Загальний показник смертності ( crude death rate) = Число померлих за рік · 1000 Середньорічна чисельність населення Спеціальні показники смертності - це смертність по статі (у чоловіків і жінок), за віком (в окремих вікових групах) і із причин (від окремих класів, груп і нозологічних форм захворювань). Повікові показники смертності – кількість померлих в окремих вікових групах за рік до середньорічної чисельності населення відповідного віку (у ‰); Структура причин смертності – кількість померлих від даного захворювання до загальної кількості померлих (у %). На основі рівнів смертності у статево-вікових групах розраховується ще один статистичний показник, який розкриває причини формування смертності в різних вікових групах: це показник дожиття до основних життєвих рубежів. Показник смертності за віком = Число померлих за рік у певній віковій групі · 1000/Чисельність населення даної вікової групи Показник смертності від окремих захворювань = Число померлих від окремого захворюваня · 1000/Середньорічна чисельність населення Смертність немовлят – один із вікових показників смертності. Він характеризує частоту смерті дітей на 1-му році життя. Формула розрахунку рівня смертності немовлят за рекомендаціями ВООЗ така:  Народжуваність, показники в Україні. Чинники, що впливають на рівень народжуваності. Визначення поняття “ народжуваність ” досить складне. Потрібно розрізняти такі поняття як живонародження та мертво-народження. |