1. Публіцистичність як стильова ознака, манера письма. Публіцистика
 Скачать 0.66 Mb.
|
|
74.Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід. Копко Сучасна система найбільших інформаційних агентств світу сформована агентствами Reuters (Великобританія), Associated Press (США) та Agence France-Presse (Франція) – «Велика трійка». Головною особливістю 90-х років можна вважати остаточне виокремлення і технологічний відрив цих утворень від решти інформаційних агентств світу. В той же час на глобальному інформаційному ринку з‘явилася низка інших утворень, які також займаються збиранням і продажем міжнародних новин, мають розгалужену мережу власних кореспондентів, надають інші інформаційні послуги, а отже складають конкуренцію інформаційним агентствам та істотно впливають на їх функціонування. Зокрема, до складу цієї групи нині входять інформаційні агентства, наближені за статусом до світових (Kyodo, Xinhua, DPA, EFE, ANSA); деякі з найбільших світових газет, що підтримують власні інформаційні служби (Times, Financial Times, Le Monde, Washington Post, Wall Street Journal); деякі з телевізійних систем мовлення (CNN, BBC, ABC); інформаційні агентства телевізійних новин; фінансові інформаційні агентства (Dow Jones, Bloomberg, European Business News, Commodity News Service) і медіа конгломерати (AOL-Time Warner, Viacom, News Corporation, Walt Disney, Bertelsmann). 3. Аналіз економічної діяльності найбільших інформаційних агентств світу дає підстави виділити кілька панівних тенденцій в їхньому функціонуванні впродовж 90-х років ХХ століття. По-перше, всі найбільші інформаційні агентства відзначилися ефективною економічною політикою, закріпили свої позиції на інформаційних ринках світу і вдало користувалися можливостями нових інформаційних технологій, що дало їм змогу значно підвищити свої прибутки і оптимізувати свою діяльність. По-друге, агентство Reuters залишилось найпотужнішим інформаційним агентством світу, а його відрив від решти інформаційних агентств постійно зростав. По-третє, діяльність найбільших інформаційних агентств у 90-х роках була пов‘язана з постійним пошуком певних конкурентних переваг перед іншими інформаційними агентствами, а запровадження нових інформаційних послуг майже завжди починалося із значних збитків. У зв‘язку з цим, звертають на себе увагу як мінімум три такі аспекти їх функціонування: а) постійний ризик щодо своєчасності і економічної доцільності запровадження нових послуг і виходу на нові ринки, б) намагання найбільших агентств встановити співробітництво з невеликими інноваційними компаніями для перевірки ефективності нових технологій в невеликих масштабах; в) “правильність вибору”, завдяки чому агентства “Великої трійки” характеризуються стійким економічним розвитком впродовж останніх 20 років. 4. Використання останніх інновацій у сфері телекомунікацій, комп‘ютерних технологій, супутникового зв‘язку і нових технологій обробки інформації стало одним з чинників, які зумовили бурхливий розвиток найбільших інформаційних агентств світу в 90-ті роки і дали їм змогу зберегти свої позиції на інформаційних ринках світу. Світові інформаційні агентства самі беруть участь в наукових розробках і вдосконаленні телекомунікаційних мереж, фінансують науково-дослідницьку роботу в цій сфері і плідно співпрацюють з дослідницькими інститутами і компаніями різних країн світу. Завдяки новим інформаційним технологіям, світові інформаційні агентства не тільки спростили систему збирання і поширення міжнародних новин, а й сприяли зниженню редакційного контролю над змістом і формою подачі новин. Використання нових технологій дало можливість інформаційним агентствам добитися більшої спеціалізації своїх інформаційних послуг задля задоволення потреб різних читацьких і глядацьких аудиторій. Головною метою інвестицій світових агентств в подальше вдосконалення інформаційних технологій є збільшення швидкості збирання і опрацювання міжнародних новин, вихід на нові інформаційні ринки, зменшення витрат на збирання і поширення новин і здобуття конкурентних переваг над іншими утвореннями, що діють в цій сфері. 5. Вдале використання нових інформаційних технологій спричинило зміни у самих принципах збирання і поширення міжнародних новин. Ще декілька років тому інформаційні повідомлення найбільших агентств світу характеризувалися переважанням текстової інформації, а недостатній розвиток технологій передачі даних не давав можливості передавати текст, відеосюжети і голосові повідомлення одночасно. Використання можливостей мережі Інтернет разом із збільшеною пропускною можливістю каналів зв‘язку уможливили інтегровану передачу інформаційних повідомлень, що, у свою чергу, економить час і призводить до більш насиченого інформування клієнтів. Початок роботи інформаційних агентств у мережі Інтернет кардинально трансформував уявлення про них як про утворення, що займаються “гуртовим” збиранням і поширенням міжнародних новин і продають їх засобам масової інформації або іншим клієнтам. Завдяки цьому нововведенню, інформаційні агентства вийшли на абсолютно новий для себе ринок, пов‘язаний з масовим продажем або поширенням новин серед кінцевих споживачів. Налагодження відносин з найбільшими інформаційними агентствами світу повинно стати одним з основних завдань інформаційної політики України сьогодні, оскільки слабкість національного інформаційного простору і відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері призводять до формування негативного іміджу України у світі. В той же час, навіть незважаючи на порівняно невелику зацікавленість агентств “Великої трійки” в українських новинах, нині в Україні вже склалися умови для покращення умов співпраці українських і світових інформаційних агентств. За роки незалежності Україна створила власну систему інформаційних агентств, відзначилася збільшенням числа недержавних агентств і зробила перші кроки на шляху до створення адекватної правової бази для забезпечення поточної діяльності цих утворень. Позитивними факторами також можна вважати початок роботи українських агентств в мережі Інтернет і вдалу диверсифікацію їх інформаційних послуг. В той же час, загальний прогноз щодо ефективної діяльності українських інформаційних агентств в майбутньому є далеким від оптимістичного, оскільки відсутність чітко сформульованої державної політики щодо покращення іміджу України у світі не дозволить українським агентствам помітно збільшити свою міжнародну впливовість і зменшити їхню залежність від агентств “Великої трійки” у питанні поширення міжнародних новин. 75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди. При дослідженні теоретичних проблем публіцистики, нарисова творчість все частіше розглядається як людинознавча галузь, через всебічне осмислення якої можна проникнути у творчу лабораторію автора, збагнути складні проблеми психології творчості. В теоретичній науці чимало пояснень і тлумачень жанрової природи нарису. Проте, характеризуючи будь-який з художньо-публіцистичних жанрів, і зокрема нарис, слід вичленувати не якусь одну, нехай навіть визначальну, рису чи ознаку, а розглядати їх у сукупності. Слід брати до уваги: а) предмет і масштаб пізнання, осмислення, узагальнення та відображення; б) функціональне призначення, пізнавально-виховні можливості і завдання; в)стилістичні особливості, тобто виражально-зображальні засоби. Якщо проаналізувати весь досвід нарисової літератури, то можна дійти висновку: НАРИС - художньо-публіцистичний жанр, в якому на документальній основі узагальнюються важливі суспільно-політичні явища, розкриваються події, в центрі яких є зображення людини, розкриття її характеру. Найпоширенішими видами цього жанру є портретний нарис (зарисовка - його мала форма), подорожній нарис, проблемний нарис. ФЕЙЛЕТОН - сатиричний художньо-публіцистичний жанр, який виявляє комічну суть негативних фактів, процесів і явищ дійсності. Різновидами є: белетристичні і публіцистичні, на зовнішні теми і на міжнародні теми. ПАМФЛЕТ - сатиричний художньо-публіцистичний жанр, у якому розвінчуються суспільне небезпечні негативні явища, розрахований на ідейне знищення об'єкта критики. До сатиричних жанрів відносяться: байка, гумореска, епіграма, пародія, мініатюра, афоризм. ЕТЮД і ЕСЕ - художньо-публіцистичні жанри, які за своїми жанровими ознаками нагадують нарисово-фейлетонно-памфлетні виступи на історичні, наукові, літературно-мистецькі теми і мають закінчений характер. В результаті продуктивно-творчої інтеграції публіцистики і художньої літератури, особливо поезії, розвились і утвердились у журналістській практиці такі жанри: газетне оповідання, газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Репортаж, нарис, щоденник, лист мають свої поетичні еквіваленти. Сатиричну групу жанрів урізноманітнюють віршований фейлетон, віршований памфлет, а також пародія, епіграма, мініатюра, байка. Аудіовізуальні засоби масової інформації виробили цілу низку жанрових модифікацій, окремі види групи. Так, радіомовленню притаманні ще такі жанри як радіовиступ, радіооповідання, радіокомпозиція, радіопостановка, радіо п'єса, радіофільм. Аналогічні жанри властиві і телебаченню, однак жанрова палітра його дещо багатша ток-шоу, ігри, телеконференції, телемости тощо. Сучасна журналістська практика виробила певні форми подачі творів фотожурналістики. В системі жанрів фотожурналістики слід виділяти тільки ті форми, які цілком склалися: фотозамітка (фотоінформація з її позитивно-критичними різновидами), фоторепортаж і фотонарис. Жанр, звичайно, не є самоціллю, а передбачає можливість різноманітного відображення практично всіх галузей суспільного життя, тобто різного змісту. Елементи форми (в рухомих рамках жанру) залежать від характеру об'єкта, своєрідного творчого методу і конкретної мети журналістського виступу масової роботи. |