Тесты по хирургии. ТестиХир (2). Гострий аппендицит
 Скачать 127.91 Kb.
|
|
ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНИЙ СИНДРОМ 1.Вкажіть найбільш частий термін розвитку ПХЕС: – одразу після операції – до 1 року + через 1-2 роки – через 2-5 років – більше 5 років 2.Визначте патофізіологічні зміни при ПХЕС: – порушення кровопостачання печінки – порушення інервації печінки + порушеня відтоку жовчі по позапечінковим жовчним протокам - порушення моторної і секреторної функції шлунку та дванадцятипалої кишки – порушення функції товстої кишки 3.Вкажіть нормальний діаметр холедоху: – до 3 мм – 3-5 мм + 5-7 мм – 8-10 мм – більше 10 мм 4.Вкажіть нормальний діаметр вустя фатерова пиптика: – до 3 мм – 3-5 мм + 5-7 мм – 7-10 мм – більше 10 мм 5.Встановіть найбільш часту причину ПХЕС: – захворювання печінки (цироз, гепатит) – захворювання холедоху (кіста) + захворювання термінального відділу холедоха (стеноз) – захворювання шлунку (гастрит, виразкова хвороба) – захворювання дванадцятипалої кишки (дуоденіт, дивертикуліт, виразка) 6.Назвіть найбільш інформативні рентгенологічні методи дослідження ПХЕС: – обзорна рентгенографія черевної порожнини – холецистографія + внутрішньовенна холеграфія - ЕРХПГ – чрезшкірна чрезпечінкова холеграфія 7.При яких причинах ПХЕС показано оперативне лікування: + рубцова стриктура холедоху - стеноз фатерова пиптика – дискінезія сфінктера Одді - хронічний панкреатит – цирроз печінки 8.Вкажіть дві найбільш характерні ознаки при ПХЕС: + тупі болі в правому підребер’ї з іррадіацією в поперек – нудота – блювота шлунковим вмістом - відрижка гіркотою – висока температура тіла 9.Вкажіть найбільш розповсюджене оперативне втручання при ПХЕС: – зовнішній дренаж холедоху + біліодигестивний анастомоз – резекція шлунку по Більрот-І – резекція шлунку по Більрот-ІІ – дуоденоентероанастомоз 10.Вкажіть характерні ознаки при холедохолітіазі як причини виникнення ПХЕС: + блювота жовчю після їжі - болі у правому підребір’ї - жовтяниця – проноси – закреп 11.Перерахуйте основні клінічні ознаки хронічного панкреатиту при ПХЕС: – сильні болі в правому підребір’ї + болі в епігастрії і лівому підребір’ї – лихоманка, проливний піт - діарея – висока температура тіла 12.Вкажіть найбільш інформативний метод дослідження при хронічному панкреатиті як причини виникнення ПХЕС: – рентгеноскопія шлунку + ЕРХПГ – дуоденографія – дослідження моторики шлунку і дванадцятипалої кишки – целіакографія 13.Назвіть операції, які виконуються при хронічному панкреатиті як причини розвитку ПХЕС: – резекція шлунку по Більрот-І – резекція шлунку по Більрот-ІІ – дуоденоентероанастомоз – холедоходуоденоанастомоз + резекція підшлункової залози 14.При яких захворюваннях холецистектомія може призвести до погіршення стану пацієнта: – при хронічній холециститі, не обумовленому жовчокам’яною хворобою + при папіллостенозі – при хронічному панкреатиті – при гіпертонічній дискінезії позапечінкових жовчних проток - при атонії сфінктера Одді 15.Вкажіть найбільш часту причину утворення рецидивних конкрементів холедоху: – порушення обміну холестерину – порушення обміну жовчних кислот – гелеолітична хвороба + порушення прохідності дистального відділу холедоха – лігатура стінки холедоха 16.Назвіть найбільш суттєві заходи профілактики ПХЕС: – своєчасна консервативна терапія захворювань жовчовивідних протоків – раннє виявлення та оперативне лікування хвороб жовчовивідних протоків – повний обсяг передопераційного обстеження хворих з хронічними захворюваннями жовчовивідних протоків + обов’язкове інтраопераційне дослідження стану жовчовивідних протоків, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки, шлунка – диспансерний нагляд і адекватне лікування в післяопераційному періоді ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ 1.Назвіть найбільш часті причини хронічного панкреатиту: – захворювання печінки + зловживання алкоголю – захворювання селезінки – хронічні захворювання кишечника - захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки 2.Відмітьте найбільш характерні ознаки хронічного рецидивуючого панкреатиту: + різкі опорізуючі болі – позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга – позитивний симптом Курвуазьє - схуднення - зниження апетиту 3.Вкажіть найбільш характерні рентгенологічні ознаки хронічного панкреатиту при дослідженні шлунку: + змін з боку шлунку та дванадцятипалої кишки немає – порушена моторно-евакуаторна функція шлунку - розгін підкови дванадцятипалої кишки - звуження просвіту дванадцятипалої кишки - порушення пасажу по дванадцятипалій кишці 4.Перерахуйте найбільш характерні ознаки хронічного панкреатиту при ЕРХПГ: – змін не виявлено – розширення жовчних протоків + деформація Вірсунгова протока, симптом “озер” - звуження Вірсунгова протока - наявність конкрементів у Вірсунговому протоці 5.Вкажіть найбільш характерні ознаки кісти підшлункової залози: + асіметрія живота – втягнутий живіт – різка болючість в правому підребер’ї - пальпується пухлинне утворення у верхньому поверсі черевної порожнини – пальпується пухлинне утворення у правій здухвинній ділянці 6.Вкажіть покази до планової операції при хронічному панкреатиті: – жовтяниця – інфільтрат в проекції підшлункової залози – нагноєння кісти підшлункової залози – кровотеча з гострих виразок шлунку + кіста підшлункової залози 7.Назвіть ознаки кісти підшлункової залози при гастродуоденоскопії: – гіпертрофія слизової оболонки шлунку + вибухання задньої стінки шлунку – зіяння (відкритий) воротаря - гіперемія передньої стінки шлунку – звуження просвіту дванадцятипалої кишки 8.Вкажіть найбільш інформативні методи дослідження при кисті підшлункової залози: – дослідження секреції шлунку – контрастне дослідження позапечінкових жовчних проток – рентгенологічне дослідження шлунку + УЗД - КТ 9.Визначте правомірність або помилковість приведених висловлювань: A – якщо у хворого асцитична форма хронічного панкреатиту, то оперативне лікування не показане B – ЕРХПГ не обов’язково, якщо іншими методами встановлений діагноз хронічного панкреатиту C – при нагноєнні псевдокісти підшлункової залози показана невідкладна цистоєюностомія [A, B,C - помилкові] ПОРТАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ 1.Основними групами портокавальних анастомозів є: + гастроезофагеальні - параумбілікально-портальні - селезінково-ниркові – прямокишкові – брижже-ниркові 2.Найбільш характерними ознаками позапечінкової портальної гіпертензії є: – гепатомегалія + гіперспленізм - варикозне розширення вен стравоходу – асцит – судинні “пауки” і “зірочки” на шкірі 3.Найбільш частими причинами позапечінкової блокади портального кровообігу є: – цирроз печінки – тромбоз нижньої полої вени + облітерація або стеноз селезінкової вени - облітерація або стеноз воротної вени – тромбоз печінкових вен 4.Надпечінкова блокада портального кровообігу відмічається: + при циррозі Піка – при тромбозі воротної вени - при хворобі Кіарі – при циррозі печінки – при пухлинах печінки 5.При кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу та шлунку виконуються операції: – резекція шлунку по Гофмейстер-Фінстереру + операція Таннера - гастротомія з прошиванням варикозних вен – гастроектомія - склерозування варикозних вен 6.Які причини, перераховані в списку “Б”, характерні для розвитку форм портальної гіпертензії, відмічені в списку “А”?
[1-в,г; 2-а,б; 3-д,е,ж] 7.Які з приведених ознак найбільш характерні для гіперспленізма? – лейкоцитоз – лімфопенія + лейкопенія - анемія - тромбоцитопенія 8.З метою оцінки ефективності передопераційної підготовки у хворих з внутрішньопечінковою портальною гіпертензією необхідне дослідження в динаміці: + показників згортувальної системи крові - загальний білок і його фракції - електроліти крові - функціональні проби печінки - клінічні показники крові 9.До числа операцій, спрямованих на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи, відносяться: – резекція печінки + оментопексія - операція Таннера – порто-кавальні анастомози – анастомоз з підшкірною веною стегна 10.При компенсованому циррозі печінки з варикозно розширеними венами стравоходу та рецидивами кровотечі з них, при зниженні загального об’єму крові, що протікає через печінку, показана: – спленектомія – дренування черевної порожнини – оментопексія + накладання артеріовенозного анастомозу - накладання портокавального анастомозу 11.Необхідними ланками консервативного лікуваня кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу є: + використання зонду обтуратора – гіпотермія шлунку – використання склерозуючих розчинів - використання пітуітрина - використання інгібіторів фібриноліза 12.Вкажіть три основні групи портокавальних анастомозів. 13.Назвіть типи портальної гіпертензії. 14.Вкажіть три нозологічні форми, які є причиною надпечінкового блоку портального кровообігу: + цирроз Піка серцевого походження - хвороба Кіарі - синдром Бадда-Кіарі – фіброз печінки – склерозуючий холангіт 15.Визначте нозологічні форми внутрішньопечінкового блоку портального кровообігу: + циррози печінки - пухлини печінки - фіброз печінки – хвороба Кіарі – синдром Бада-Кіарі 16.Перерахуйте нозологічні форми позапечінкового блоку портального кровообігу: – гепатит – паразитарні ураження печінки + флебосклероз, облітерація, тромбоз воротної вени або її гілок - вроджений стеноз або атрезія воротної вени, або її гілок - стиснення воротної вени, або її гілок, рубцами, пухлинами, інфільтратами 17.Вкажіть нозологічні форми змішаного блоку портальної гіпертензії: + цирроз печінки в сполученні з тромбозом воротної вени (тромбоз як ускладнення циррозу печінки) - тромбоз воротної вени з циррозом печінки – метастатичні пухлини печінки – амебіаз печінки – склерозуючий холангіт 18.Перерахуйте три операції при портальній гіпертензії, спрямовані на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи: + оментопексія – проксимальна резекція шлунку – резекція печінки - органопексія - порто-кавальні анастомози ХІРУРГІЧНА КОЛОПРОКТОЛОГІЯ. ЗАХВОРЮВАННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН ПРОМЕЖИНИ. Найбільш інформативним методом діагностики виразкового коліту ободової кишки є: + фіброколоноскопія – ультразвукове дослідження – теплографія - іррігографія 2. Для дослідження слизової оболонки товстої кишки використовуються: – копрограма + біопсія – ангіографія - ректороманоскопія 3. Позакишкові прояви неспецифічного виразкового коліту можуть бути: + вузлова еритема - піодермія шкіри - хейліт – вітіліго 4. Рентгенологічні ознаки виразкового коліту є: – симптом Габіа + симптом булижної мостової - симптом водостічної труби - звуження товстої кишки 5. Ендоскопічні ознаки виразкового коліту є: – ворсинчаста пухлина + ерозії - виразки - псевдополіпи 6. При порушенні кровопостачання товстої кишки можуть виникати наступні захворювання: – виразковий коліт + ішемічний коліт – хвороба Крона товстої кишки – хвороба Гіршпрунга 7. Товста кишка повинна мати: + три тенії – дивертикул Мекеля - жирові привіски - гаустри 8. В товстій кишці визначають наступні сфінктери: – сфінктер Одді – сфінктер Люткенса + сфінктер Вароліуса - сфінктер Бузі 9. Вкажіть ускладнення виразкового коліту: – целіакія – остеохондроз шийного відділу хребта + токсична дилятація товстої кишки – сакроілеіт 10. Вкажіть ускладнення хвороби Крона: + стенозування – дисбактеріоз товстої кишки – жовчокам'яна хвороба – цисталгія 11. Дивертикули товстої кишки можуть ускладнюватися: – ентерокістомою + перфорацією – функціональною диспепсією – вузлоутворенням кишки 12. Клінічними ознаками виразкового коліту є: – функціональна диспепсія + біль в проекції товстої кишки - почастішання актів дефекації - домішки слизу та крові в калі 13. Для хвороби Крона характерними патогістологічними змінами є: + дискретність ураження – жовчокам’яна хвороба – параезофагеальна грижа - гетерогенність ураження 14. Дивертикульоз товстої кишки має клінічні прояви: – проноси – гіпертермія – гіперлейкоцитоз + ніяких 15. Ускладненням хвороби Крона товстої кишки є: + токсична дилятація - профузна кишкова кровотеча - перитоніт – геморой 16. Ускладненням дивертикульозу товстої кишки є: + дивертикуліт (гострий та хронічний) – непрохідність товстої кишки - пухлина черевної порожнини - кровотеча з товстої кишки 17. В медикаментозній терапії неускладненого виразкового коліту є: – дуспаталін + салофальк - тріхопол - гідрокортизон 18. Хірургічним втручанням при виразковому коліті є: + колектомія - колпроктектомія - ілеостомія – обхідний анастомоз 19. При синдромі подразненої товстої кишки використовуються наступні хірургічні втручання: – резекція товстої кишки – геміколектомія – ваготомія + ніяких 20. Хвора 39 років поступила до проктологічного відділення зі скаргами на слабкість, сильний біль в животі, вздуття, частий дрібний стілець з домішками слизу, гною, крові. Біль виникла раптово, після чого стан погіршився. На протязі 10 років хворіє на виразковий коліт. Яке ускладнення виразкового коліту виникло у хворої? – ентеральна недостатність + перфорація кишки в черевну порожнину – токсична дилятація товстої кишки - інфекційно-токсичний шок 21. У проктологічному відділені знаходиться хворий 49 років з діагнозом хронічне запалення товстої кишки. Вкажіть алгоритм діагностики: + скарги - анамнез хвороби – консультація гінеколога - інструментальне дослідження товстої кишки 22. Хвора 28 років проводилося консервативне лікування хвороби Крона товстої кишки. Раптово стан хворої погіршився. Виникла різка слабкість, позіхання, ортостатичний колапс. При огляді хворої шкіра бліда, волога. Що трапилося з хворою? – анафілактичний шок – інсульт + внутрішньочеревна кровотеча – інфаркт міокарда 23. Хворий 58 років поступив в проктологічне відділення зі скаргами на слабкість, виділення при дефекації крапель крові протягом 15 років. При обстеженні виявлено дивертикульоз товстої кишки зліва, хронічний геморой 4 ступеня. При лабораторному обстеженні: Нв – 51 г/л, еритроцити – 2,1*1012/л, Нt – 31%, лейкоцити – 7,0*109/л, глюкоза крові – 4,12ммоль/л. Вкажіть причину анемії: – дивертикульоз товстої кишки – токсикоз-анемічна форма раку товстої кишки – залізодефіцитна анемія + хронічний геморой 24. У хворого 68 років колостома після лівобічної геміколектомії у зв’язку з перфорацією дивертикула сигмовидної кишки. Операція була виконана 20 діб назад. Коли можна виконувати відновне втручання? – через 1 місяць + через 6 місяців – через 1 рік – відмовитись від втручання 25. У хворої встановлено діагноз – синдром подразненої товстої кишки. Які треба виконати дослідження, щоб встановити цей діагноз? – гастрофіброскопія + іррігографія - фіброколоноскопія - УЗД органів черевної порожнини 26. Хворому 38 років виконували дослідження товстої кишки – фіброколоноскопію з біопсією слизової оболонки у зв'язку з захворюванням на неспецифічний виразковий коліт. Ввечері він звернувся до чергового лікаря зі скаргами на біль в животі, сухість в роті, здуття, підвищення температури тіла до 380С. Яке ускладнення розвинулося у хворого? – загострення виразкового коліту – тромбоз мезентеріальних судин + перфорація товстої кишки – гострий панкреатит 27. Хворій 28 років встановлено діагноз: неспецифічний виразковий коліт, тотальне ураження, активність ІІІ ступеня, важкий перебіг. Тривалість захворювання більше 15 років. Яка подальша лікувальна тактика? – продовження медикаментозної терапії – підключення гормонотерапії – застосування імуносупресорів + оперативне лікування 28. Яке оперативне втручання можливо виконати при виразковому коліті, тотальному ураженні, толерантності до медикаментозної терапії? – ілеостомія – асцендикостомія + колпроктектомія – сигмостомія |