Главная страница
Навигация по странице:

  • ПЕРФОРАТИВНА ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНА ВИРАЗКА

  • Ситуаційні задачі

  • Тесты по хирургии. ТестиХир (2). Гострий аппендицит


    Скачать 127.91 Kb.
    НазваниеГострий аппендицит
    АнкорТесты по хирургии
    Дата13.05.2022
    Размер127.91 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаТестиХир (2).docx
    ТипДокументы
    #527515
    страница2 из 10
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

    ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ

    1. Вказати етіологічні фактори, що найчастіше спричиняють виникнення гострого панкреатиту.

    + Жовчно-кам'яна хвороба та непомірне вживання алкоголю.

    - Інструментальні дослідження жовчних шляхів.

    - Травма підшлункової залози.

    - Пенетруюча виразка 12-палої кишки в підшлункову залозу. Пухлини Фатерового соска та його стриктури.

    - Атеросклероз абдомінальних судин. Портальна гіпертензія.
    2. Вказати первинний (пусковий) фактор в патогенезі гострого панкреатиту.

    + Токсична дія цитокінів та оксиду азоту.

    - Активація калікреїн-кінінової системи.

    -Активація ферментів підшлункової залози.

    - Алергічний набряк стінок судин підшлункової залози.

    - Агрегація формених елементів крові.
    3. До яких порушень гомеостазу призводить дія патогенетичних факторів гострого панкреатиту?

    + Системних уражень у вигляді гіперкоагуляції, активації кінінів, ферментів, розладу мікроциркуляції, катаболізму.

    - Гіпокоагуляції.

    - Гіперосмолярності плазми крові.

    - Зменшення онкотичного тиску крові.

    - Метаболічного алкалозу.

    4. Що є наслідком патогенетичних процесів та важких метаболічних порушень при гострому панкреатиті?

    + Синдром поліорганної недостатності (дисфункції).

    - Синдром портальної гіпертензії.

    - Пневмонія.

    - Перитоніт.

    - Ретроперитоніт.
    5. Які фактори спричиняють зростання панкреатичної токсемії?

    + Відсутність в організмі людини захистних механізмів цитокінової, ферментної, калікреїн-кінінової, оксид азотної активації.

    - Зростання лейкоцитозу та підвищення температури тіла.

    - Гіперкоагуляція.

    - Тахіпное.

    - Метаболічний алкалоз.
    6. Чим зумовлені морфологічні зміни в підшлунковій залозі та парапанкреатичній клітковині?

    + Деструкцією мембранних структур, виходом секреторного матеріалу за межі центроацинарного протоку, передчасною активацією ферментів підшлункової залози.

    - Підвищенням активності ферментів підшлункової залози.

    - Виникненням ацидозу.

    - Парезом кишечника.

    - Гіперкоагуляцією.
    7. Раннім локалізованим ускладненням панкреатиту є:

    + Гострі рідинні утворення підшлункової залози та заочеревенного простору.

    - Абсцес підшлункової залози.

    - Стерильний панкреонекроз.

    - Інфікованний панкреонекроз.

    - Кіста підшлункової залози.
    8. Пізнім локалізованим ускладненням панкреатиту є:

    + Псевдокіста підшлункової залози та абсцес.

    - Інфікованний панкреонекроз.

    - Гостра затримка рідини в ділянці підшлункової залози.

    - Внурішньочеревна кровотеча.

    - Перитоніт.
    9. Вказати стадії клінічного перебігу гострого панкреатиту.

    + Стадія системної відповіді на запалення та стадія гнійно-септичних ускладнень.

    - Жировий, геморрагічний панкреонекроз.

    - Больовий шок, динамічний ілеус, поліорганна недостатність, ускладнення.

    - Стадія гострої затримки рідини, виникнення кісти, абсцесу в підшлунковій залозі.

    - Набряк підшлункової залози та перитоніту.
    10. Які фактори призводять до поліорганної недостатності при гострому панкреатиті?

    + Гіперкоагуляція, порушення мікроциркуляції, гіпоксія тканин, загибель тканин.

    - Болі в животі, блювота.

    - Парез кишечника.
    - Підвищення артеріального тиску.
    11. Вказати основні шляхи резорбції токсинів при гострому панкреатиті.

    + Через систему грудного лімфатичного протоку.

    - Через артеріальне русло абдомінального відділу аорти.

    - Через травний канал.
    - Через варикозно розширені вени стравоходу.

    - Через тазове венозне сплетіння.
    12. Як слід трактувати відмежоване скупчення гною поблизу підшлункової залози

    без вмісту некротичних мас?

    + Панкреатичний абсцес.

    - Гостра затримка рідини.

    - Гостра псевдокіста.

    - Інфікованний панкреонекроз.

    - Ретроперитоніт.
    13. Як слід трактувати накопичення панкреатичного соку в ділянці підшлункової залози

    оточене стінкою з грануляційної чи фіброзної тканини?

    + Гостра псевдокіста.

    - Гостре накопичення рідини в підшлунковій залозі в ранню стадію гострого панкреатита.

    - Панкреатичний абсцесс.

    - Парапанкреатит.

    - Інфікований панкреонекроз.
    14. Який із зазначених синдромів спричиняє токсичне враження печінки при гострому панкреатиті?

    + Паренхіматозна жовтяниця.

    - Механічна жовтяниця.

    - Гемолітична жовтяниця.

    - Виникнення асциту.

    - Парез кишківника.
    15. Що обумовлює ступінь важкості клінічного перебігу гострого ?

    + Вираженість системних порушень.

    - Збільшення підшлункової залози.

    - Вираженність деструктивних змін в підшлунковій залозі.

    - Кількість випоту в черевній порожнині.

    - Наявність парезу кишківника.
    16. Найбільш типовими ознаками гострого панкреатита при оглядовій рентгенографії органів грудної клітини є:

    + Наявність ателектазів в базальних відділах легень та випоту в лівому оеберно-діафрагмальному синусі.

    - Наявність пневмотораксу.

    - Дислокація органів межістіння.

    - Пневмосклероз.

    - Емфізема легень.
    17. Лікувальна тактика при гострому панкреатиті передбачає:

    + Застосування комплексної консервативної терапії.

    - Виконання невідкладних оперативних втручань.

    - Лапароскопічну резекцію підшлункової залози.

    - Застосування екстракорпоральних методів детоксикації.

    -Застосування кріохірургічних методик.
    18. Що є показами для оперативного лікування при гострому панкреатиті?

    + Інфікований панкреонекроз.

    - Важкі системні порушення.

    - Гостра затримка рідини в підшлунковій залозі.

    - Оментобурсит.

    - Парез кишечника.
    19. У чому полягає мета оперативного втручання при інфікованому панкреонекрозі?

    + Видалення некротичних тканин та широкому розкритті вражених заочеревиних клітковинних середовищ.

    - Оментизація підшлункової залози.

    - Абдомінізація підшлункової залози.

    - Дренування черевної порожнини.

    - Емболізація судин підшлункової залози.
    20. Від чого залежить спосіб завершення оперативного втручання при інфікованому панкреонекрозі?

    + Від розповсюдження некрозу в підшлунковій залозі.

    - Вираженості системних порушень функції внутрішніх органів.

    - Характеру випоту в черевну порожнину.

    - Рівня амілази сечі.

    - Ступеню вираженості лейкоцитозу.
    ПЕРФОРАТИВНА ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНА ВИРАЗКА

    1.Вкажіть етіологічні фактори виникнення перфоративної виразки

    + Загострення виразки, вживання протизапальних нестероїдних препаратів, миготлива аритмія, хроніний холецистит.

    - Порушення дієти, підвищення артеріального тиску, загострення виразки

    - Поглиблення дегенеративно деструктивних змін в ділянці виразки, закрепи, дуодено-гатральний рефлюкс, хронічний панкреатит

    - Поглиблення дегенеративно-деструктивних змін в ділянці виразки, загострення виразки, вживання алкоголю, порушення дієти
    2. Які виразки найчастіше ускладнюються перфорацією?

    + Великої кривини шлунка

    - Малої кривини шлунка

    - Передньої стінки дванадцятипалої кишки

    - Задньої стінки дванадцятипалої кишки
    3.Які перфоративні виразки слід віднести до атипових ?

    + Прикрита перфоратина виразка, задньої стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, множинні перфоративні виразки

    - Прикрита перфоратина виразка, виразка великої кривини шлунка, виразка в ділянці воротаря

    - Виразка задньої стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, множинні перфоративні виразки, пенетрація виразки

    - Виразка великої кривини шлунка, виразка в ділянці воротаря, перфорація у чепцеву сумку та заочеревний простір
    4. Типові ознаки перфоративної виразки

    + Наявна виразка передніьої черевної стінки дванадцятипалої кишки, біль у верхній половині живота, тривалий виразковий анамнез

    - Біль у верхній половині живота, виразковий анамнез, наявність виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки

    - Напруження м’язів передньої черевної стінки, виразковий анамнез, блювання, наявність рідини у правому та лівому фланках черевної порожнини.

    - Кинжальний біль та дошкоподібне напруження м’язів передньої черевної стінки, наявний газ у вільній черевній порожнині, виразковий анамнез

    5. Ознаки прикритої перфоративної виразки

    + Наявна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, інтенсивний біль у верхній половині живота, печія, відрижка,

    - Біль, захисне напруження м’язів у правому підребір’ї, підвищення температури тіла, лейкоцитоз, наявна визка дванадцятипалої кишки

    - Наявна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, біль у епігастральній ділянці, блювання, підвищення температури тіла, лейкоцитоз

    - Наявна виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки, біль у верїхій половині живота, блювання, гіпотонія, тахікардія
    6. Періоди клінічного перебігу типової перфоративної вирвзки

    + Період виходу вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки у вільну черевну порожнину, ексудації, перитоніту

    - Больовий шок, уявне благополуччя, перитоніт

    - Формування запального інфільтрату та абсцесу черевної порожнини

    - Утворення оментобурситу, гострого панкреатиту, ретроперитоніту
    7.Чим обумовлена клінічна картина типової перфоративної виразки?

    + Локалізацією виразки, особливостями розповсюдження вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки у черевній порожнині

    - Розмірами виразкового інфільтрату

    - Локалізацією виразки та сопутніми захворюваннями

    - Наявним пілородуоденальним стенозом
    8.Які методи інструментальних досліджень доцільно використати для діагностики перфоративної виразки?

    + Оглядову рентгенографію грудної клітки та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, Рh – метрію.

    - Фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, лапароскопію, гастрографію

    - Фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, Рh – метрію.

    - Оглядову рентгенографію грудної клітки та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, лапароскопію
    9. Які методи діагностики доцільно використати при відсутності газу у вільній черевній порожнині ?

    + УЗД, лапароцентез

    - Фіброгастродуоденоскопію, УЗД

    - Фіброгастродуоденоскопію, провторну оглядову рентгенографію органів черевної порожнини

    - УЗД, лапароскопію.
    10. Вкажіть оперативні втручання при перфоративній виразці

    +Зашивання перфоративної виразки, видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), резекція щлунка.

    - Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), гастродуоденоанастомоз

    - Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика).

    - Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика)
    11. Показання до зашивання перфоративної виразки

    + Відсутність виразкового інфільтрату, виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки, поширений перитоніт, наявний шлунковий вміст та ексудат у черевній порожнині

    - Незначний діаметр перфоративного отвору, відсутність виразкового інфільтрату, виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки, поширений перитоніт, важкий стан хворого

    - Поширений перитоніт, важкий стан хворого, наявна виразка шлунка

    - Прикрита перфорація, важкий стан хворого, відсутність виразкового інфільтрату
    12.Показання до виконання ва,готомії з пілоропластикою

    + Перфорація та пілоростеноз

    - Перфорація гострої виразки

    - Перфорація та виразкова кровотеча

    - Тривалий виразковий анамнез, наявний виразковий інфільтрат, дзеркальна локалізація виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки
    13.Як трактувати симптом Спіжарного?

    + Високий тимпаніт в проекції печінки

    - Наявна рідина у правому та лівому фланках живота

    - Наявна рідина у лівому фланку живота

    - Гострий „кинжальний” біль у епігастральній ділянці
    14.Сиптом Орланки

    + Високий тимпаніт у проекції печінки

    - Високий тимпаніт у відлогих ділянках живота

    - Глухий перкуторний звук у відлогих ділянках живота

    - Біль у епігастральній ділянці
    15. Симптом Делафуа

    + Високий тимпаніт у проекції печінки

    - Раптовий інтенсивний біль у надчеревній ділянці

    - Захисне напруження м’язів передньої черевної стінки у епігастральній ділянці

    - Вимушене положення тіла хворого з зігнутими і приведеними до живота ногами
    Ситуаційні задачі:

    1 У хворого 24 років вперше виник інтенсивний біль у епігастральній ділянці, повторне блювання після вживання алкоголю. Захворювання виникло за 2 години до обстеження. Об’єктивно: Дихання прискорене до 30 за хв. Пульс 110 уд за хв. А/т 120/70 мм рт. ст. Температура тіла 37,7 ° С. Язик вологий. Живіт не надутий, обмежено приймає участь при диханні. Визначається захисне напруження м’язів передньої черевної стінки у власне епігастральній ділянці та правому підребі’ї. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини вільний газ під правим куполом діафрагми не визначається.

    Вкажіть найбільш вірогідний діагноз та методи дослідження які сприятимуть його верифікації.
    2. Хворий 22 років за 1 годину до госпіталізації вперше відчув інтенсивний біль в епігастральній ділянці після порушення дієти - напередодні вживав алкоголь, спожив значну кількість їжі. Об’єктивно: обличчя бліде, відмічено напруження мімічних м’язів, дихання поверхневе, прискорене, черевна стінка напружена у всіх відділах, позитивний симптом Спіжарного. Пульс 112 за хв. А/т 110/70 мм рт. ст.

    Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.
    3. Хворий 53 років протягом 14 років страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кикши. Упродовж періоду захворювання неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у зв’язку з загостренням виразки. У цього хворого раптово виник біль у епігастральній ділянці, було одноразове блювання. Перебував у вимушеному положенні на боку з зігнутими і приведеними до живота ногами. Згодом біль значно зменшився, стан хворого покращився. Наступного дня звернувся до дільничого лікаря зі скаргами на помірний біль у правому підребір’ї, підвищення температури тіла до 37,8° С. Об’єктивно: Загальний стан середнього ступеню важкості, язик дещо сухий. Визначається помірне захисне напруження м’язів у правому підребі’ї та нечітко виражений симптом Щоткіна-Блюмберга. Пульс 92 за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 11,4•109, паличкоядерних нейтрофілів - 14.
    Визначте попередній діагноз, діагностичну програму та лікувальну тактику.

    4. Хворий 34 років після зловживання алкоголем відчув інтенсивний біль у епігастральній ділянці, було одноразове блювання. За медичною допомогою своєчасно не звернувся самостійно приймав знеболюючі засоби, спазмолітики. Стан покращився і протязом 4-5 годин хворий почував себе задовільно. Однак, невдовзі виник помірний нелокалікалізований біль у животі та його здуття, повторилося блювання. А/т 100/60 мм рт.ст., пульс 110 за хв., підвищення температури тіла до 38 ° С, лейкоцитоз 18,7•109, паличкоядерних нейтрофілів – 21. Хворий госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом перфоративної виразки.

    Вкажіть стадію клінічного перебігу перфоративної виразки. Визначте лікувальну тактику.
    5. У хворого 48 років з наявним виразковим анамнезом протягом 16 років виник інтенсивний біль у власне епігастральній ділянці, який ірадіював у ділянку спини. Було одноразове блювання. Об’єктивно: стан важкий, язик сухий, помірне здуття живота у верхній його половині та незначно виражений дефанс м’язів у епігастральній ділянці. Симптоми Спіжарного, Орланки негативні, А/т 120/70 мм рт.ст., пульс 112 за хв., температура тіла 37, 9° С, лейкоцитоз 19,2•109, паличкоядерних нейтрофілів –17. Виникла підозра на перфоративну виразку задньої стінки дванадцятипалої кишки.

    Проведіть дифенційну діагностику? На підставі яких методів дослідження можна верифікувати зазначений діагноз?
    6. Під час оперативного втручання у хворого 46 років з підозрілою перфоративною виразкою виявлено набряк в ділянці гепатодуоденальної зв’язки та нашарування фібрину. Випоту у черевній порожнині немає. Жовчний міхур та підшлункова залоза не змінені. Під час госпіталізації при ФГДС була встановлена виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки. Діаметр виразки – 1,5 см.Які дії необхідно здійснити хірургу для встановлення діагнозу та визначення обсягу оперативного втручання ?
    7. У хворого 24 років під час оперативного втручання встановлено перфоративну виразку передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки. Виразковий анамнез відсутній. Під час ФГДС, виконаної при госпіталізації, наявна виразка лише передноьї стінки дванадцятипалої кишки. Краї виразки не потовщені, виразкового інфільтрату немає.

    Який обсяг оперативного втручання доцільно виконати у цього хворого?
    8. Хворий 38 років страждає виразковою хворобою протягом 12 років. Неодноразово були напади гострого панкреатиту. Після споживання значної кількості їжі відчув інтенсивний біль в епігастральній ділянці, було одноразове блювання. При обстеженні визначається біль та помірно виражене захисне напруження м’язів у епігастральній ділянці. Симптом Спіжарного негативний. При оглядовій рентгенографії вільний газ у черевній порожнині не визначається. При ФГДС встановлена „глибока” виразка задньої стінки пілоричного відділу шлунка. Госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом гострого панкреатиту, виразкової хвороби шлунка. Консервативна терапія гострого панкреатиту протягом 4 годин була не ефективна. Зберігався біль в животі, виникли симптоми подразнення очеревини в переважно в правій половині живота, температура тіла 38,1° С, лейкоцитоз 18,4•109, паличкоядерних нейтрофілів –19. Хворому виконана лапаротомія, під час якої виявлено незначну кількість шлункового вмісту в правому фланку живота. Шлунковий вміст потрапляє у черевну порожнину через voramen gastroepiploicum.

    Яка клінічна форма пефоративної виразки у хворого? Що було основною причиною несвоєчасно встановленого діагнозу? Яке оперативне втручання показано хворому?
    9. Пацієнт 42 років госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом перфоративної виразки. При ФГДС встановлено дві дзеркально розташовані виразки на передній та задній стінках дванадцятипалої кишки. Під час оперативного втручання виявлена перфорація виразки передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки.

    Який обсяг оперативного втручання слід виконати хворому?
    10. Хвора 32 років оперована з приводу перфоративної виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки. Виконано операцію зашивання перфоративної виразки. На 3 добу післяопераційного періоду виник біль у животі. По дренажах із черевної порожнини відмічено виділення шлункового вмісту з домішком гемолізованої крові характеру „кавової гущі”. Відмічено виділення аналогічного шлункового вмісту характеру „кавової гущі” при зондуванні шлунка. Виникла підозра на фізичну неспроможність швів зашитої перфоративної виразки дванадцятипалої кишки та шлункову кровотечу. У зв’язку з чим виконано невідкладну релапаротомію. Шви зашитої перфоративної виразки спроможні. Шлунковий вміст характеру „кавової гущі” потрапляє у вільну черевну порожнину через voramen gastroepiploicum.

    Який патологічний стан є підозрілим? Які дії слід виконати для встановлення діагнозу? Який обсяг оперативного втручання слід виконати в залежності від встановленого діагнозу?
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


    написать администратору сайта