Тесты по хирургии. ТестиХир (2). Гострий аппендицит
 Скачать 127.91 Kb.
|
|
ХІРУРГІЯ ШЛУНКУ, ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ, ТОНКОЇ КИШКИ, ГЕПАТОПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ ТА СЕЛЕЗІНКИ. 1.Найбільш інформативними методами діагностики виразки шлунку є: - фіброгастроскопія - ультразвукове дослідження + рентгенографія шлунку - біопсія 2.Для дослідження шлункової секреції використовують: - внутрішньошлункову рН-метрію + гістаміновий тест Кея - бензидиновий тест - інсуліновий тест Голландера 3.Операцією вибору при виразці дванадцятипалої кишки є: - резекція шлунку - резекція дванадцятипалої кишки + селективна проксимальна ваготомія - операція Макі-Шалімова - селективна проксимальна ваготомія та дуоденопластика 4.При резекції шлунку за Більрот-ІІ накладають: - гастродуоденоанастомоз + гастроєюноанастомоз - гастроілеоанастомоз 5.Частіше перероджується в рак: + виразка шлунку - виразка дванадцятипалої кишки - однаково часто 6.При якому виді ваготомії зберігається інервація пілоричного відділу шлунку: - стовбуровій - селективній + селективній проксимальній 7.Ваготомія проводиться для: - покращення кровопостачання шлунку + зниження кислотоутворення - прискорення евакуації з шлунку 8.Рентгенологічні ознаки виразки шлунку: - дефект наповнення + симптом “ніши” - конвергенція складок - шрамова деформація 9.Для хронічної виразки дванадцятипалої кишки характерно: - постійні болі + нічні болі - голодні болі 10.Соляну кислоту виробляють: - додаткові клітини + парієтальні клітини - головні клітини 11.Синдром Маллорі-Вейса – це: - кальозна виразка з кровоточивою судиною + розрив слизової оболонки кардіоезофагальної зони - дифузна кровотеча зі слизової оболонки шлунку - ерозивний бульбіт 12.До предракових захворювань шлунку відносяться: + хронічний атрофічний гастрит - стероїдна виразка шлунку - хвороба Менетріє - поліпи шлунку - гострий гастрит 13.Локалізація болі при виразці тіла шлунку: + епігастральна область - проаве підребір’я - права здухвинна область - ліва здухвинна область 14.Іррадіація болі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки: - поперекова область зліва - ліве стегно - праве стегно +під праву лопатку 15.Особливості болі при пенетрації виразки в підшлункову залозу: + болі постійні, ноючі, з іррадіацією в спину - болі різкі, з іррадіацією в пупок - болі оперізуючого характеру - болі, іррадіюючі в калитку - болі, іррадіюючі в ліве стегно 16.Особливості болі при стенозі привратника або дванадцятипалої кишки: - сильні “кинжальні” болі + ниючі, тупі болі - відчуття важкості в епігастральній області - болі переймоподібного характеру - болі, іррадіюючі в калитку і пряму кишку 17.Особливості блювоти при стенозі привратника та дванадцятипалої кишки: - блювота на висоті больового нападу + рясне блювання шлунковим вмістом з їжею, яку вживав задовго до блювання - незначне блювання після їжі - блювота жовчю - калова рвота 18.Основні ознаки виразкової хвороби, ускладненої стенозом привратника: - напруга м’язів передньої черевної сінки в епігастральній області - вздуття живота + видима оком перистальтика шлунку - “шум плеску” в шлунку при перкусії - рвота шлунковим вмістом одразу після їжі 19.Показання до ваготомії: - виразка шлунку з низькою кислотністю + виразка дванадцятипалої кишки - у поєднанні з економною резекцією шлунку - у поєднанні з пилоропластикою при високій кислотності - профузна виразкова кровотеча 20.Хворий 27 років поступив у важкому стані з нападом судом. Багато років хворіє на виразку дванадцятипалої кишки. В останні 2 місяці майже щоденно були блювоти кислим вмістом. За цей час схуд на 15 кг. Об’єктивно: нижня межа шлунку на 5-6см нижче пупка. Аналіз крові: загальний білок сироватки крові – 42 г/л, гематокрит – 59%, калій сироватки крові – 2,8 ммоль/л, натрій – 124 ммоль/л, хлор – 84 ммоль/л, сечовина – 12,6 ммоль/л. Яке ускладнення виразкової хвороби розвинулося у хворого? - субкомпенсований стеноз + декомпенсований стеноз - компенсований стеноз - клінічна картина обумовлена іншими ускладненями виразкової хвороби 21.Хворий 30 років поступив в приймальне відділення у важкому стані з нападами судом. Багато років страждає на виразкову хворобу. В останні 4 місяці майже щоденно були блювоти кислим вмістом. За цей час схуд на 15,5 кг. Об’єктивно: нижня межа шлунку на 7см нижче пупка. Аналіз крові: загальний білок сироватки крові – 41,8 г/л, гематокрит – 59%, калій сироватки крові – 2,4 ммоль/л, натрій – 122 ммоль/л, хлор – 86 ммоль/л. В яке відділення доцільно госпіталізувати хворого? - хірургічне відділення + реанімаційне відділення - відділення гастроентерології - неврологічне відділення - безпосередньо в операційну 22.Хворий 40 років звернувся до лікаря зі скаргами на відчуття повноти в епігастрії, відрижку повітрям, блювоту кислим вмістом. Вказані явища за останній місяць поступово наростають. Схуд на 4 кг. Впродовж 6 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який, безболісний. Нижня межа шлунку знаходиться на 2-3см нижче пупка. В аналізі крові: еритроцити – 4,3х1012/л, загальний білок сироватки крові – 60 г/л, гематокрит – 50%. Для уточнення діагнозу найбільш інформативним є: - оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини - ультразвукове дослідження + рентгеноскопія шлнку - комп’ютерна томографія - аналіз шлункового соку 23.Хворий 42 років поступив у хірургічне відділення зі скаргами на відчуття важкості і повноти в епігастральній ділянці, відрижку, блювоту, загальну слабкість, схуднення за останній місяць на 3 кг. Впродовж 3 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який, безболісний. Нижня межа шлунку знаходиться на 4см нижче пупка. В аналізі крові: еритроцити – 4,2х1012/л, загальний білок сироватки крові – 60 г/л, гематокрит – 53%. Який попередній діагноз можна поставити? - переродження виразки в рак - пенетруюча виразка - кальозна виразка + пілородуоденальний стеноз - поліп шлунку 24.Хворий 33 років скаржиться на відчуття важкості, повноти в епігастральній ділянці, відрижку, блювоту, загальну слабкість, схуднення за 3 місяці на 5 кг. Останні 7 років хворів і лікувався з приводу виразки дванадцятипалої кишки. При обстеженні встановлено, що має місце пілородуоденальний стеноз, стадія компенсації, данних за виразку немає. Яка операція показана даному хворому? – резекція шлунка – селективна проксимальна ваготомія – гастроентероанастомоз – пілоропластика + селективна проксимальна ваготомія з дренуючою операцією 25.Хворий протягом останніх 5 місяців відмічає важкість в епігастральній ділянці. Напередодні ввечері зловживав горілкою. Ранком була блювота вчорашньою їжею. На рентгеноскопії шлунку – барієва суміш не проходить в дванадцятипалу кишку, на протязі 10 годин. Лейкоцити крові – 6,9х109/л, цукор крові – 5,6 ммоль/л. Діастаза сечі – 16 од. Еритроцити – 4,1х1012/л, Нв – 118 г/л. Який найбільш ймовірний діагноз? + рубцевий стеноз воротаря – гостра виразка дванадцятипалої кишки – кровотеча з виразки – поліп шлунка – пухлина головки підшлункової залози 26.Хворий 30 років з тривалим анамнезом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки потрапив до лікарні з підозрою на загострення активності процесу та клініко-рентгенологічними проявами компенсованого стенозу. Яка найбілш ймовірна причина стенозу? – набряк гепатодуоденальної зв’язки + рубцювання виразки – розтягнення шлунку – наявність виразкового дефекту – здавлювання підшлунковою залозою 27.У хворого, який страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, запідозрено стеноз виходу з шлунку. Дві доби тому з’явилося блювання після їжі. За допомогою якого методу дослідження можна встановити ступінь компенсації стенозу? + рентгенологічного дослідження шлунку та дванадцятипалої кишки – УЗД органів черевної порожнини – іррігографії – оглядової рентгенографії черевної порожнини – діагностичної лапароскопії 28.Хворий 50 років страждає на виразкову хворобу шлунку протягом 10 років. Два місяці тому болі стали постійними, іррадіюючі в поперек, інколи оперізуючого характера. При ендоскопічному дослідженні визначається глибока ніша, розташована на задній стінці ближче до малої кривизни антрального відділу шлунка. Яке ускладнення виразкової хвороби виникло у хворого? – кровотеча – стеноз – малігнізація – перфорація + пенетрація 29.Хворий 45 років впродовж 10 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, поступив із клінікою декомпенсованого стенозу, клонічними судомами. Що є основним патогенетичним механізмом розвитку судом? + блювоти, порушення водно-електролітного балансу – блювоти, диспротеінемія – порушення діяльності центральної нервової системи – зниженя маси тіла, порушення білкового об’єму – зниження маси тіла, порушення водно-електролітного балансу 30.У пацієнта похилого віку виявлено пілоростеноз виразкового генезу, виснаження, має знижену секреторну функцію шлунка. Яку операцію найбільш доцільно провести пацієнту? – гастроентероанастомоз – гастростомію – кардіопластику – резекцію шлунку по Більрот-І + пілоропластику 31.Хворий протягом 15 років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній час схуд. Апетит залишається добрим. При обстеженні: в епігастрії пальпується болючий утвір. Аналізи крові та сечі – без особливостей. При аналізі шлункового соку встановлено значне зниження загальної кислотності. При рентгенологічному дослідженні виявлено по малій кривизні нішу діаметром до 3 см, стінка шлунку ригідна, складки слизової оболонки набряклі. При рентгенпальпації ця ділянка різко болюча. Який метод дослідження дозволяє уточнити діагноз? – колоноскопія + фіброгастродуоденоскопія з біопсією – УЗД – ректороманоскопія – іригоскопія 32.Назвіть три симптоми, характерні для виразки, що пенетрує в підшлункову залозу: + діастазурія -болі в епігастральній ділянці, з іррадіацією в спину – профузна кровотеча – симптом Щоткіна-Блюмберга - симптом Мейо-Робсона 33.Вкажіть 2 небезпеки пенетруючих гастродуоденальних виразок: + профузна кровотеча – малігнізація – перфорація в черевну порожнину - формування внутрішньоорганних нориць – перитоніт 34.Про яке ускладнення можна думати, якщо у хворого з рентгенологічною картиною “ніши” на задній стінці дванадцятипалої кишки з’явились оперізуючі болі та діастазурія. Відповідь – пенетрація виразки в підшлункову залозу. 35.У хворого 56 років, недивлячись на сучасну інтенсивну терапію на протязі 3 місяців, не зменшується в розмірах “ніша” по малій кривизні шлунку. Про яке ускладнення можна думати та яка лікувальна тактика? Відповідь: 1.Слід запідозрити малігнізацію виразки шлунку. 2.Хворому показано оперативне лікування. ХВОРОБИ ОПЕРОВАНОГО ШЛУНКУ 1.Вкажіть найбільш ймовірні клінічні ознаки демпінг-синдрому: – болі в епігастрії після їжі – схуднення, загальна слабкість + слабкість, серцебиття, запаморочення через 10-15хв після вживання їжі – блювота спожитою їжею – пронос одразу після вживання їжі 2.Назвіть найбільш характерні ознаки синдрому привідної петлі: – біль в правому підребер’ї – нудота – блювота спожитою їжею – загальна слабкість, схуднення + блювота жовчю 3.Назвіть найбільш характерну ознаку гіпоглікемічного синдрому: + слабкість, запаморочення, серцебитя вранці на голодний шлунок – болі в епігастрії – головний біль – блювота їжею та жовчю через 3-4 години після харчування – підвищення температури тіла 4.Визначте найбільш характерну рентгенологічну ознаку синдрома привідної петлі: + закидання барію в привідний відділ худої кишки – рефлюкс-езофагіт – порушення евакуації барію з ккси шлунку – прискорення евакуації барію з ккси шлунку – накопичення рідини в куксі шлунку через 10-15хв. 5.Вкажіть найбільш інформативний метод дослідження при пептичній виразці анастомозу: – рентгенологічний + ендоскопічний – дослідження шлункової секреції – дослідження гастрина крові – рН-метрія 6.Назвіть найбільш інформативний метод дослідження при демпінг-синдромі: – клінічний + рентгенолгічний – ендоскопічний – дослідження об’єму плазми крові – електроенцефалографія 7.Вкажіть найбільш обгрунтований метод операції з приводу синдрому привідної петлі: – резекція шлунка по Б-ІІ + редуоденізація – ентероентероанастомоз бік в бік по Брауну – дуоденоєюноанастомоз 8.Назвіть класифікацію пострезекційних синдромів оперованого шлунку. 9.Назвіть класифікацію постваготомних синдромів. 10.Визначте найбільш імовірні причини розвитку пептичної виразки після резекції шлунку: + економна резекція - залишений антрум на виключення - ульцерогенна аденома – анастомозіт – гастрит кукси шлунку 11.Назвіть клінічно і патогенетично обумовлені операції для лікування виразкової хвороби ДПК: - селективна проксимальна ваготомія - ваготомія в поєднанні з антрумектомією + ваготомія в поєднанні з дуоденопластикою – резекція шлунку по Б-І – резекція шлунку по Б-ІІ 12.Вкажіть клінічно та патогенетично обумовлені операції при лікуванні виразки пілоричного відділу шлунку: – дистальна субтотальна резекція шлунку – гастректомія – проксимальна резекція шлунку + пілороантрумектомія 13.Визначте помилковість або правомірність приведених висловлювань: А – хворому показана гастректомія при синдромі Золлінгера-Елісона В – хворому з демпінг-синдромом середнього ступеня важкості показана реконструктивна гастроєюнодуоденопластика, оскільки проведена консервативна терапія неефективна [А-правомірно, В-помилково] ЗАХВОРЮВАННЯ ПОЗАПЕЧІНКОВИХ ЖОВЧОВИВІДНИХ ПРОТОКІВ 1.У хворої 52 років після нападу болю в правому підребер’ї виникла жовтушність шкіри і слизових оболонок. При УЗД виявлені конкременти у жовчному міхурі, холедох розширений до 1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження дозволитьпідтвердити холедохолітіаз? – фіброгастродуоденоскопія – повторне УЗД після підготовки + ендоскопічна ретроградна холангіографія – комп’ютерна томографія – лапароскопія 2.У хворої 36 років після перенесеної лапароскопічної холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу через 6 місяців відновилися напади печінкової коліки, які супроводжуються жовтушністю шкірних покривів. При УЗ дослідженні виявлені конкременти діаметром 3-4 мм у дистальній частині холедоху. Яке лікування для хворої буде оптимальним? – консервативна терапія – дистанційна літотрипсія – лапаротомія, холедохолітотомія – лапаротомія, холедоходуоденоанастомоз + ендоскопічна папілосфінктеротомія 3.Хвора 60 років, хворіє протягом двох тижнів, коли помітила іктеричність склер, почав турбувати розпираючого характеру незначний біль у правому підребер’ї. Через два дні від початку захворювання з’явився кал сірого кольору, жовтушність шкіри, яка поступово посилювалась. При УЗД виявлені розширення внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних проток і головної протоки підшлункової залози. Які два діагнози найбільш імовірні? – холангіт + пухлина великого дуоденального сосочка – холестатична форма вірусного гепатиту – цироз печінки - пухлина загальної печінкової протоки 4.Хвора 68 років скаржиться на жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі, підвищення температури тіла до 37,50С. Жовтяниця з’явилася через день після нападу болі у правому підребер’ї. При обстеженні: живіт напружений і болісний у правому підребер’ї, печінка не збільшена. Симптом Мерфі, Ортнера позитивні. Пальпується збільшений і болісний жовчний міхур. Загальний білірубін сироватки крові – 76 ммоль/л, прямий – 60 ммоль/л. Сформулюйте попередній діагноз. – холестатичний гепатит – холедохолітіаз, холангіт – рак головки підшлункової залози + гострий холецистит, механічна жовтяниця – гострий панкреатит МЕХАНІЧНА ЖОВТЯНИЦЯ 1.Назвіть найбільш характерну ознаку жовтяниці пухлинного походження: – пальпується пухлина – збільшення розмірів печінки + симптом Курвуазьє – шкірний зуд – різкий біль в животі 2.Визначте найбільш характерну ознаку механічної жовтяниці при лабораторному дослідженні: + високий вміст (показник) прямого білірубіну – різке збільшення активності АЛТ і АСТ – зниження функціональних показників печінки – підвищення активності лужної фосфатази – зниження активності лужної фосфатази 3.Назвіть характерні ознаки механічної жовтяниці при інструментальному дослідженні: + розширення жовчних проток при рентгенконтрасному досліджені – порушення жовчовиведення при радіогепатографії – збіднення судинного малюнку при селективній ангіографії – підвищення портального тиску при катетеризації пупкової вени – наявність конкрементів в жовчному міхурі при УЗД 4.Назвіть покази до невідкладної операції при механічній жовтяниці: – вираженість жовтяниці – тривалість жовтяниці – наявність холангіту – печінково-ниркова недостатність + перитоніт 5.Вкажіть найбільш часто виникаючі ускладнення після операцій з приводу тривалої механічної жовтяниці: – тромбемболія легеневої артерії + гостра печінкова недостатність – серцево-легенева недостатність – шлунково-кишкова кровотеча – тромбофлебіт кінцівок 6.Визначте помилковість або правомірність приведених висловлювань: A – вирогідність пухлинного походження механічної жовтяниці не визиває сумнівів, якщо пальпується напружений безболісний жовчний міхур і розвиток жовтяниці не супроводжується нападами болю B – при обтураційному гнійному холангіті показано оперативне втручання, якщо інтенсивна консервативна терапія на протязі трьох діб не ефективна C – термін передопераційної підготовки хворих з механічною жовтяницею повинен бути мінімальним, якщо є ознаки розвитку обтураційного гнійного холангіту [A-правильно, B-неправильно, C-правильно] 7.Вкажіть три з приведених ознак, сукупність яких виключає діагноз синдрома механічної жовтяниці: а)високий вміст клітинних ферментів крові б)нерозширені позапечінкові і печінкові жовчні протоки в)відсутність больового синдрому г)високий вміст стеркобіліну д)збільшення розмірів селезінки -а,в,д; +б,в,г; -а,б,д; -б,г,д; -.а,б,г 8.Які методи дифференціальної діагностики жовтяниць найбільш інформативні: + ретроградна ендоскопічна холангіопанкреатографія - лапароскопія - пункційна біопсія печінки – селективна ангіографія – внутрішньовенна холангіографія 9.Які лапароскопічні ознаки характерні для механічної жовтяниці: – наявність рідини в черевній порожнині – стеатонекрози на сальнику + напружений, збільшений, безболісний жовчний міхур – червоний колір печінки - наявність метастазів в печінці 10.Назвіть три основних клінічних ознаки механічної жовтяниці, обумовленій холедохолітіазом. Відповідь: гострий початок, приступ болю до появи жовтяниці, висока температура тіла. 11.Вкажіть три основних ознаки гемолітичної жовтяниці: + темна сеча – ахолічний кал - збільшення селезінки - анемія – високий вміст прямого білірубіну 12.Назвіть три головних ознаки хвороби Боткіна: + наявність епіданамнезу - наявність продромального періоду - збільшення розмірів печінки – значне збільшення розмірів селезінки – проноси 13.Назвіть основні принципи передопераційної підготовки хворих з механічною жовтяницею: + коррекція системи згортання крові - поповнення глікогенного запасу - коррекція порушень вітамінного обміну - коррекція електролітних порушень – призначення великих доз жовчогінних засобів 14.Визначте основні методи оперативних втручань при механічній жовтяниці, обумовленій холедохолітіазом: + холедохолітотомія, зовнішній дренаж холедоха - холедохолітотомія з біліодигестивним анастомозом - ендоскопічна папілотомія – резекція холедоху та зовнішній дренаж – резекція холедоху та внутрішній дренаж |