Коли скидати вашу владу. Коли скидати вашу владу Право на опір у конституціях світу
 Скачать 1.53 Mb.
|
|
IV. П РАВО НА ОПІР У КОНСТИТУЦІЯХ СВІТУ Для емпіричного аналізу причин конституціоналізації державами права на опір потрібні дані про те, які країни й коли запровадили це право. Аби зібрати такі дані, ми розглянули кожну національну конституцію, написану за останні 230 років – від Статей Конфедерації, які набрали чинності 1781 року, до 2011 року. 155 Щоби визначити, чи документ включає право на опір, було проаналізовано повний 151 Див. R ICHARD G OTT , H UGO C HÁVEZ AND THE B OLIVARIAN R EVOLUTION 67 (2d ed. 2005) (зазначається, що після невдалого перевороту Чавес перетворився на людину, «яку сприймали як потенційного рятівника країни»). 152 El Antiguo Golpista Chávez Anuncia un Nuevo Proceso Constituyente en Venezuela [Колишній лідер заколотників Чавес оголосив про початок процесу підготовки нової конституції у Венесуелі], E L P AÍS , 8 грудня 1998 р., http://elpais.com/diario/1998/12/08/portada/913071604_850215.html. 153 C ONSTITUCIÓN DE LA R EPÚBLICA B OLIVARIANA DE V ENEZUELA [C ONSTITUTION ] Dec. 20, 1999, art. 350, перекладено в W ORLD C ONSTITUTIONS I LLUSTRATED 78 (Jefri Jay Ruchti ed., 2010). 154 Див. напр. , C ONSTITUTION DE LA I VE R EPUBLIQUE , Oct. 14, 1992, art. 45 (Togo), перекладено в C ONSTITUTIONS OF THE C OUNTRIES OF THE W ORLD 9 (Gisbert H. Flanz ed., 2004) («Усі громадяни мають обов’язок боротися з будь-якою особою чи групою осіб, які намагаються силою змінити демократичний лад, встановлений цією Конституцією»). 155 Ці дані були зібрані в рамках Проєкту порівняння конституцій (ППК). Див. C OMP C ONSTITUTIONS P ROJECT , http://www.comparativeconstitutionsproject.org (востаннє відвідано 06.032013). Ми провели перехресну перевірку кодування ППК, порівнюючи його з незалежним кодуванням Мілєю Верстіґ усіх конституцій, написаних від 1946 р. Див. загалом Law & Versteeg, виноска 2 вище. текст кожної конституції. Різноманітні загальні правила кодування, потрібні для квантифікації формальних конституцій, описані детальніше в нашій попередній праці. 156 A. Глобальне поширення права на опір Аналіз даних показує, що право на опір є однією із загальних характеристик конституцій світу. Як показано на рис. 1, наприкінці XVIII ст. право скидати уряд містили щонайменше 25 % усіх конституцій. Від середини XIX ст., спостерігається зниження частки конституцій, що містять таке право, здебільшого внаслідок появи нових країн і конституційних систем, до яких це право не було інкорпоровано. Проте в абсолютних цифрах кількість країн з такими конституційними положеннями продовжило зростати. Упродовж більш як століття право на опір включали близько п’яти відсотків усіх конституцій. І лише в другій половині XX ст. право на опір почало поширюватися активніше, сягнувши близько 10 % у 1980 р. і близько 20 % сьогодні. У квітні 2012 р. останньою поки нацією, що запровадила таке право, стала Угорщина. 157 Рис. 1. Відсоток країн з правом на опір у конституціях На рис. 2 цю інформацію подано у вигляді мап світу з 30-річними інтервалами – для 1920, 1950, 1980 і 2010 рр. Ці мапи так само ілюструють стійке зростання з часом кількості країн, конституції яких містять право на опір. Однак важливіше те, що, як також показують мапи, це положення, схоже, зосереджується географічно в Латинській Америці, Африці та Західній Європі. І навпаки, в Азії ми виявляємо менше конституцій, що включають таке право. 156 Див. Z ACHARY E LKINS E T A L ., T HE E NDURANCE O F N ATIONAL C ONSTITUTIONS 48–51 (2009); Goderis & Versteeg, виноска 2 вище, сс. 29–35; Law & Versteeg, виноска 2 вище, сс. 1183–86 & nn.85–98. 157 Див. A M AGYAR K ÖZTÁRSASÁG A LKOTMÁNYA [C ONSTITUTION OF THE R EPUBLIC O F H UNGARY ] Apr. 25, 2011 art. C(2), перекладено в T HE F UNDAMENTAL L AW OF H UNGARY (Éva Borókainé Vajdovits ed., 2011) («Ніхто не може спрямовувати свою діяльність на здобуття чи реалізацію публічної влади силою або намагатись отримати виключну владу. Кожен має право та обов’язок у законний спосіб чинити опір таким спробам»). Рис. 2. Країни з правом на опір у конституціях у 1920, 1950, 1980 і 2010 рр. B. Внутрішні відмінності в положеннях про право на опір У деяких випадках ми були змушені вирішувати, чи можна вважати те чи інше положення правом на опір на цілі цього дослідження. Хоча деякі науковці ідентифікували як право на опір тільки ті статті, які дозволяють особі чи колективній групі боронити власні права проти зазіхань з боку держави, 158 ми також включили положення, які дозволяють повставати у разі конституційного перевороту. Наприклад, Конституція Азербайджану декларує, що кожен громадянин «має право особисто протистояти спробі заколоту проти держави або державного перевороту». 159 Отже, ми прийняли розширену дефініцію положень про право на опір як конституційного тексту, що передбачає право діяти проти уряду за певних обставин. Аналогічно, ми зіткнулися з деякими важливими варіаціями в перебігу дослідження змісту положень про право на опір у формальних конституціях світу. Одною з таких варіацій є логічне обґрунтування права на опір. Крім того, конституції відрізняються щодо передумов для реалізації права на опір: одні конституюють дискреційне позитивне право, інші – конкретне конституційне зобов’язання, а також конституційні тексти розходяться щодо меж дозволеного опору. Насамкінець, мають місце відмінності у формулюванні положення – воно створює позитивне право, тобто дозволяє діяти певним чином, чи негативне право, тобто дозволяє лише бездіяльність, наприклад, ігнорування незаконних розпоряджень влади. У цьому розділі ми стисло розглянемо ці внутрішні варіації серед положень про право на опір. 1. Повстанська трійця: три обґрунтування права на опір Логічні обґрунтування, що виправдовують право на опір у конституціях, можна розбити на три групи: (1) посилання на те, що природне право є вищим за конституційне, (2) обов’язок громадянина чинити опір поваленню чинного конституційного ладу і (3) дозвіл боронити особисті права від неправомірних дій чи зловживань з боку держави. a. Природне право Положення про право на опір, що мають характер природного права, підпорядковують наявну конституцію та відповідно ті, що їй передували, певному вищому праву чи істині. Наприклад, Загальна декларація прав людини, схоже, допускає право на опір за природним правом такою заявою в преамбулі: «Важливо, аби права людини були захищені силою права, щоб людина не мусила вдаватися, до повстання проти тиранії та гноблення як до останнього засобу, . . . Генеральна Асамблея проголошує цю Загальну декларацію прав людини . . .». 160 Можливо, що положення про право на опір як різновид природного права за сучасної ери пов’язані з режимами, які прийшли до влади шляхом державного перевороту. Визнаючи правопорядок, який є вищим навіть за конституцію, ці положення можуть запропонувати локівське обґрунтування для повалення попереднього режиму. Під цю рубрику підпадають приклади, що наведені в частині II.B, як-от: Гана, Гватемала та Венесуела. Іншим прикладом може бути Конституція Куби 1940 року. У 1933 р. група армійських офіцерів скинула кубинського президента Херардо Мачадо через заколот, відомий як «Повстання сержантів». 161 Серед тих офіцерів був молодий Фульхенсіо Батиста. 162 На той час, коли нову конституцію було підготовлено на заміну попередньої конституції 1901 року після семирічного припинення її чинності, Батиста укріпився у владі, і до нової конституції увійшло право на опір на основі природних прав. 163 158 Див. напр., Kopel et al., виноска 63 вище, с. 138 (перелік країн із конституційними положеннями про право на опір у контексті збройної чи беззбройної самооборони). 159 T HE C ONSTITUTION OF THE R EPUBLIC OF A ZERBAIJAN , art. 54(II), доступно за посиланням http://azerbaijan.az/portal/General/Constitution/doc/constitution_e.pdf. 160 Universal Declaration of Human Rights, G.A. Res. 217 (III) A, U.N. Doc. A/RES/217(III), at 72–72 (Dec. 10, 1948). 161 See L OUIS A. P ÉREZ , J R ., C UBA AND THE U NITED S TATES : T IES OF S INGULAR I NTIMACY 193 (3d ed. 2003) (обговорення «Бунту сержантів»). 162 Те саме. 163 C ONSTITUCIÓN DE LA R EPÚBLICA DE C UBA [C ONSTITUTION ] Oct. 10, 1940, art. 40, перекладено в W ORLD C ONSTITUTIONS I LLUSTRATED : C ONSTITUTION OF THE R EPUBLIC OF C UBA 1940, at 11 (Jefri Jay Ruchti ed., Anna I Vellvé Torras trans., 2010) («Правові чи адміністративні або будь-які інші положення, які регулюють реалізацію прав, гарантованих цією Конституцією, є нікчемними, якщо вони зменшують, обмежують або спотворюють. . . ці права. Належний опір b. Захист конституції В інших випадках право на опір оформлено як оборона поточного конституційного ладу через заклик до громадян чинити спротив тим, хто намагається його повалити. Положення про право на опір цього типу схоже на страховий поліс, за допомогою якого чинний уряд намагається себе убезпечити. Влада припускає, що саме поточний конституційний лад є легітимним, а ті, хто мають на меті повалити його, чинять протиправно. Отже, населення отримує повноваження діяти лише проти супротивників чинного режиму, якщо станеться так, що вони прийдуть до влади, але не проти режиму, що пропагує конституцію станом на час її написання. Як приклад можна навести Конституцію Федеративної Республіки Німеччина, зміна до якої 1968 року передбачає, що «всі німці мають право чинити опір будь-якій особі, яка намагається скасувати цей конституційний лад, якщо жодний інший засіб є недоступним». 164 Конституція Чеської Республіки 1993 року аналогічно передбачила, що «громадяни мають право чинити опір будь-кому, хто руйнує демократичний лад прав людини та засадничих свобод, встановлений цією Хартією, якщо діяльність конституційних органів або дієве використання законних засобів неможливі». 165 Інший приклад такого положення дає аргентинська Конституція 1956 року, в якій задекларовано: Ця конституція є чинною навіть тоді, коли її дотримання перервано силовими діями проти конституційного ладу та демократичної системи. Ці дії є абсолютно нікчемними. Ті, хто внаслідок цих дій перебирають на себе повноваження, передбачені цією конституцією для центральних органів влади або органів влади провінцій, підлягають покаранню такими самими стягненнями та притягненню до цивільно-правової та кримінальної відповідальності за свої дії. . . . Усі громадяни мають право чинити опір тим, хто вчиняє силові дії, про які йдеться в цій статті. 166 В цьому є певна іронія. Від моменту включення цих положень до аргентинської конституції вперше вони залишаються в ній після її чотирьох переглядів. Але саме цей час – друга половина XX ст. – охоплює бурхливий період державних переворотів і повстань. Конституційний текст явно не перешкоджав новим заколотникам зміщувати старих. c. Самооборона У третьому наборі кейсів включення права на опір до конституції обґрунтовують самообороною. Це обґрунтування є подібним до природного права в тому, що воно встановлює право за певних обставин діяти проти чинного конституційного ладу. Але якщо положення на основі природного права дозволяють народу піднімати повстання проти самої системи, за потреби скидаючи її, коли та стає тиранічною чи нелегітимною, то самооборона лише дозволяє людям протистояти протиправним діям урядових агентів. Ці положення часто відхиляються від природного права за своїм охопленням, надаючи повноваження тільки на індивідуальну дію проти індивідуальних агентів влади, а не колективну дію проти самої держави. Приклад такого права можна знайти в одному з найстаріших у світі документів про права – французькій Декларації прав людини і громадянина 1791 року, яка для захисту гарантованих вище особистих прав є законним. Судове переслідування порушень цього Титулу є публічним, без будь-якої застави та спеціальної процедури, . . . і за простим повідомленням. Перелік прав, гарантованих у цьому Титулі, не виключає інших, що їх встановлює ця Конституція, чи інших аналогічного характеру чи таких, що походять із принципу суверенітету народу та республіканської форми врядування» (перша зміна в оригіналі). 164 See G RUNDGESETZ FÜR DIE B UNDESREPUBLIK D EUTSCHLAND [G RUNDGESETZ ] [GG] [B ASIC L AW ] May 23, 1949, BGBl. II, art. 20(4) (Ger.) (amended in 2010), перекладено в D EUTSCHER B UNDESTAG : B ASIC L AW FOR THE F EDERAL R EPUBLIC OF G ERMANY 27 (Christian Tomuschat et al. trans., 2010). 165 Ústavní zákon c. 2/1993 Sb., Ústava Ceské Republiky [The Charter of Fundamental Rights and Freedoms as Part of the Constitutional Order of the Czech Republic] Dec. 16, 1992, art. 23 (amended by Const. Act. no. 162/1998), перекладено в G ISBERT H. F LANZ , C ONSTITUTIONS OF THE C OUNTRIES OF THE W ORLD : T HE C ZECH R EPUBLIC 159 (Albert P. Blaustein & Gisbert H. Flanz eds., 1993). 166 Art. 36, C ONSTITUCIÓN N ACIONAL [C ONST N AC .] (Arg.), перекладено в Constitution of the Argentine Nation, S ENADO DE LA N ACIÓN A RGENTINA , http://www.senado.gov.ar/web/interes/constitucion/english.php (востаннє відвідано 17.04.2013). заявляє, що «кожна дія, вчинена проти людини, якщо така дія не передбачена нормами права, і в ній не дотримані його форми, є свавіллям і тиранією. Повага до права забороняє цій людині коритися таким діям; і в разі спроб вчинити такі дії силоміць , вона має право відповісти на силу силою». 167 Інший приклад можна знайти в Конституції Сальвадору 1983 року, яка обмежує передбачене в ній «право . . . на повстання» у випадках «серйозних» порушень урядом конституційно встановлених прав так: «Реалізація цього права не веде до скасування або реформування цієї Конституції та обмежується усуненням, наскільки необхідно, посадовців, що скоїли порушення, їхнім заміщенням у тимчасовий спосіб, допоки їх не буде заміщено у спосіб, встановлений цією Конституцією». 168 d. Гібридне обґрунтування Звичайно, серед згаданих вище трьох категорій мають місце значні збіги, і багато країн включають більше одного обґрунтування до єдиного положення 169 або до конституції. 170 Іноді це може спантеличити. Наприклад, після усунення Мануеля Селайї з поста президента Гондурасу в 2009 р. і вигнаний президент, і новий режим апелювали як до обґрунтування свого права на правління до ст. 3 Конституції, яка проголошує: Ніхто не зобов’язаний зберігати вірність ані уряду, що узурпує владу, ані тим, хто привласнює посаду або державну службу силою зброї чи шляхом застосування процедур, які порушують або ігнорують положення, встановлені цією Конституцією та іншими законами. Акти, ухвалені такою владою, є нікчемними. Люди мають право вдатися до повстання на захист конституційного ладу. 171 У 2009 р. вигнаний Селайя посилався на статтю 3, , стверджуючи, що вона спрямована на захист конституції , а отже це конституційне положення вимагає оголошення нового режиму нелегітимним і відновлення його на посаді. 172 Своєю чергою конгресові союзники нового уряду наполягали на тому, що статтю 3 насправді треба тлумачити як положення, що належить до типу природного права, що обґрунтовує усунення Селайї як легітимне «повстання» у світлі того, що Селайя під час свого президентства намагався зруйнувати конституційний лад. 173 167 1791 C ONST . art. 12 (Fr.), перекладено в 4 T HE P OLITICAL S TATE OF E UROPE , FOR THE YEAR MDCCXCIII 176 (1793). Більш сучасний приклад можна знайти в португальській Конституції 1976 р. C ONSTITUÏÇAO P OLÍTICA DA R EPÚBLICA P ORTUGUESA [C ONSTITUTION ] Apr. 25, 1976, art. 21 (Port.), перекладено в O FFICE OF THE S EC ’ Y OF S TATE FOR M ASS C OMMC ’ N , C ONSTITUTION OF THE P ORTUGUESE R EPUBLIC 24 (1977 («Кожен має право чинити опір будь-якому наказу, який порушує його права, свободи чи гарантії, і відбивати силою будь-яку форму агресії, коли звернення по допомогу до органів публічної влади є неможливим»). 168 C ONSTITUCIÓN DE LA R EPÚBLICA DE E L S ALVADOR [C ONSTITUTION ] Dec. 15, 1983, art. 87 (amended July 10, 1996), перекладено в C ONSTITUTIONS OF THE C OUNTRIES OF THE W ORLD : R EPUBLIC OF E L S ALVADOR 18 (Gisbert H. Flanz ed., Reka Koerner trans., 1998). 169 Див. те саме (обґрунтування якзахистом конституції, так і самообороною, коли уряд порушує власні закони). 170 Наприклад, Венесуела встановлює право на захист Конституції в ст. 333 поряд зі згаданою раніше ст. 350. Пор. C ONSTITUCIÓN DE LA R EPÚBLICA B OLIVARIANA DE V ENEZUELA , Dec. 20, 1999, art. 333, перекладено W ORLD C ONSTITUTIONS I LLUSTRATED : V ENEZUELA (Jefri Jay Ruchti ed., Ministry of Commc’n & Info. of the Bol. Republic of Venez. trans., 2010), з тим самим, art. 350. 171 C ONSTITUCIÓN P OLÍTICA DE LA R EPÚBLICA DE H ONDURAS , Jan. 11, 1982, art. 3, перекладено в C ONSTITUTION OF THE R EPUBLIC OF H ONDURAS 1982, at 1–2 (Gen. Secretariat, Org. Of Am. States ed., 1982). 172 Див. Zelaya Llama a la Insurreción en Honduras [Селайя закликає до повстання в Гондурасі], E L P AÍS , July 15, 2009, http://internacional.elpais.com/internacional/2009/07/15/actualidad/1247608802_ 850215.html (“La insurrección es un derecho del pueblo que está consignado en el artículo 3 de la Constitución de Honduras, y los hondureños deben hacer valer sus derechos constitucionales.” [«Повстання є правом народу, закладеним у статтю 3 Конституції Гондурасу — народ має змусити рахуватись зі своїми правами»] (цитування Мануеля Селайї) (внутрішні лапки пропущено). 173 Див. Decreto de Destitución de Zelaya/Comunicado Poder Judicial Explicando Irregularidades [Офіційний декрет про звільнення з посади Селайї /Судовий орган пояснює порушення], L A G ACETA , July 1, 2009, доступно за посиланням http://asjhonduras.com/cms/docs/golpe/2009-08-10-DecretoCongreso.pdf (“Artículo 1.—El Congreso Nacional en aplicación de los artículos 1, 2, 3, 4, 5, 40 numeral 4), 205 numeral 20) y 218 numeral 3), 242, 321, 322 y 323 de la Constitución de la República, acuerda: 1) Improbar la conducta del Presidente de la República, ciudadano José Manuel Zelaya Rosales, por las reiteradas violaciones a la Constitución de la República y las leyes y la inobservancia de las resoluciones y sentencias de los órganos jurisdiccionales. 2) Separar al ciudadano José Manuel Zelaya Rosales, del cargo del Presidente Constitucional de la República de Honduras.” [«Ст. 1: Національний |