Главная страница
Навигация по странице:

  • Не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки

  • Кому надсилаються акти розслідування нещасного випадку

  • Які дані вносяться в акт ф. Н- 1

  • Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця

  • Спеціальному розслідуванню підлягають

  • Розслідування професійних захворювань

  • Розслідування аварій на виробництві

  • Розділ 2. Фізіологія та психологія праці Гігієна праці і виробнича санітарія

  • СО(чадний газ)

  • Розділ 3. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії Метеорологічні умови

  • Конспект з дисципліни Охорона праці


    Скачать 0.5 Mb.
    НазваниеКонспект з дисципліни Охорона праці
    АнкорKonspekt_lektsiy_z_OP.doc
    Дата12.08.2018
    Размер0.5 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаKonspekt_lektsiy_z_OP.doc
    ТипКонспект
    #22860
    страница3 из 9
    1   2   3   4   5   6   7   8   9

    Які нещасні випадки беруться на облік із складанням акту ф. Н – 1 ?
    Визнаються пов’язаними з виробництвом н. в., що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

    • перебування на робочому місці на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, у т.ч. протягом робочого і надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

    • підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

    • проїзду на роботу чи з роботи на транспорті, що належить підприємству, або транспорті, наданому роботодавцем;

    • використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

    • виконання дій в інтересах підприємства, де працює потерпілий;

    • ліквідації аварії на об’єктах, що використовуються підприємством.;

    • надання підприємством. шефської допомоги;

    • прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь – якого об’єкта за дорученням роботодавця;

    • прямування до/чи з місця відрядження згідно з завданням.

    Нещасні випадки, пов’язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв’язку з виконанням ними трудових (посадових) обов’язків чи дій в інтересах підприємства. Такі випадки визнаються пов’язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).

    Не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки,

    що сталися з працівниками:

    • за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

    • під час використання ними в особистих цілях транспорту, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать підприємству. (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

    • внаслідок отруєння алкоголем, наркотиками, токсичними чи отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії ( асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не пов’язане із порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи;

    • у разі підтвердженого медичним висновком сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало причиною н. в. за відсутності технічних і організаційних причин його настання;

    • під час скоєння ним злочину, що встановлено вироком суду;

    • у разі смерті або самогубства.


    Кому надсилаються акти розслідування нещасного випадку?

    • По примірнику затверджених актів ф. Н–5 і Н–1 (або ф. НПВ) і матеріали розслідування надсилаються роботодавцем в службу ОП підприємства., працівником якого є потерпілий. По примірнику актів ф. Н-5 і Н – 1 надсилаються роботодавцем:

    • Потерпілому або особі, яка представляє його інтереси.

    • Фонду соцстрахування від н. в.

    • Примірник затвердженого акта ф. Н – 1 (або ф. НПВ) протягом трьох діб надсилається роботодавцем:

    • Керівникові структурного підрозділу, де стався н.в., для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам.

    • Територіальному органу ДГПН.

    • Профспілковій організації підприємства.

    Копія акта ф. Н – 1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство.

    Матеріали розслідування н. в. підлягають зберіганню на підприємстві. протягом 45 років, у разі реорганізації – передаються правонаступникові, а у разі ліквідації підприємства – до державного архіву. У Фонді акти ф.Н- 5 і Н- 1 підлягають зберіганню протягом 45 років.
    Які дані вносяться в акт ф. Н- 1?

    ПІБ потерпілого, адреса проживання, адреса підприємства де працює потерпілий, адреса місця і час настання н.в. дані про потерпілого, дати прийому на роботу, проходження медоглядів, інструктажів; обставини, за яких стався н.в., причини н.в; діагноз медичного закладу; ПІБ винних осіб; ПІБ свідків н.в; заходи щодо усунення причин н.в; підписи членів комісії.

    Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або якщо втрата працездатності настала не одразу ,розслідується і береться на облік протягом місяця після надходження заявки потерпілого (незалежно від строку, коли він стався).

    У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту н.в. розглядається у судовому порядку.
    Спеціальному розслідуванню підлягають :

    • Нещасні випадки із смертельним наслідком;

    • групові н.в,які сталися одночасно з двома і більше працівниками;

    • випадки смерті працівників на підприємстві;

    • випадки зникнення працівників під час виконання трудових обов’язків

    • н.в з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів ДГПН).

    В будь - якому з цих випадків роботодавець зобов’язаний повідомити:

    • територіальному органу ДГПН;

    • прокуратурі;

    • Фонду;

    • органу, до сфери управління я кого належить підприємство;

    • профспілці підприємства.

    Комісія з спец розслідування призначається наказом керівника територіального органу ДГПН .

    До складу комісії включаються:

    • посадова особа територіального органу ДГПН;

    • представник Фонду;

    • представник органу, до сфери управління якого належить підприємство;

    • представник служби ОП підприємства;

    • представник профспілки підприємств;

    • представник профспілкового органу вищого рівня.

    Спец розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло ≥ 5 осіб або травмовано ≥ 10 осіб проводиться спецкомісією, яка призначається наказом Департаменту ДГПН. Спецрозслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від 2 до 4 осіб, проводиться спецкомісією, яка призначається наказом територіального органу ДГПН.

    Спец розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів .

    Спеціальна комісія зобов’язана:

    • обстежити місце н.в.,одержати пояснення причетних до цього осіб;

    • визначити відповідність умов праці вимогам нормативних документів;

    • з’ясувати причини і обставини нещасного випадку;

    • визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

    • встановити винних осіб, розробити заходи щодо запобігання н.в.;

    • зустрітися з потерпілими або членами їх сімей з метою розгляду питань щодо розв’язання соціальних проблем.

    За результатами розслідування оформлюється акт спецрозслідування визначеної форми.

    Розслідування професійних захворювань

    Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання визначається комісією лікувально-профілактичного закладу, яка протягом 3 діб після встановлення діагнозу надсилає повідомлення за формою П-3 роботодавцю; керівнику підприємства, де шкідливі фактори призвели до виникнення захворювання; СЕС, яка обслуговує це підприємство; Фонду.

    Роботодавець наказом призначає комісію з розслідування, до складу якої входять: представник СЕС (голова комісії), представники: лікувально-профілактично закладу, що обслуговує підприємство; підприємства, працівником якого є потерпілий; профспілки і Фонду.

    Розслідування проводиться протягом 10 робочих днів після надходження повідомлення ф. П – 3.

    Після закінчення розслідування комісія складає акт розслідування хронічно – професійного захворювання за ф. П-4 у 6 примірниках, який протягом 3 діб після закінчення розслідування надсилається роботодавцем потерпілому; лікувально- профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство; Фонду; профкому; СЕС; службі ОП підприємства.
    Розслідування аварій на виробництві

    Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася

    1. аварія І категорії, внаслідок якої :

      • загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

      • спричинено викид отруйних,радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

      • збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

      • зруйновано будівлі , споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення;

    2. аварія ІІ категорії, внаслідок якої:

      • загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

      • зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих ≥100 чоловік.

    Роботодавець або керівник зміни зобов’язані діяти згідно ПЛАС . Роботодавець зобов’язаний негайно оповістити територіальну інспекцію ДГПН , вищестоячий керівний орган, місцеву держадміністрацію, штаб ЦО, місцеву прокуратуру, профком підприємства, а в разі травмування або загибелі працівників – також Фонду .

    Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасного випадку, не прийнято спеціальне рішення КМУ, розслідування проводиться комісіями, що утворюються:

    • при аварії І категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядження місцевої держадміністрації за погодженням з органами ДГПН і МНС;

    • при аварії ІІ категорії – наказом керівника вищестоящої організації чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з органами ДГПН і МНС.

    На роботу комісії відводиться 10 робочих днів.

    За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про ОП.
    Розділ 2. Фізіологія та психологія праці

    Гігієна праці і виробнича санітарія

    Гігієна праці – це наука, яка вивчає вплив виробничого процесу і оточуючого середовища на організм працюючого з метою розроблення санітарно – гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів, спрямованих на створення належних умов праці для забезпечення здоров’я і високого рівня працездатності людини.

    Виробнича санітарія – це система технічних і гігієнічних заходів, які забезпечують на виробництві здорові умови праці. Фактори навколишнього виробничого середовища, які виявляють незадовільний вплив на здоров’я працюючого, називаються виробничими шкідливостями. При недостатній увазі виробничі шкідливості можуть стати причиною втрати працездатності. Форми захворювань (отруєнь), які виникають під дією виробничих шкідливостей називаються професійними захворюваннями (отруєннями).

    До несприятливих факторів виробничого середовища належать речовини, висока або надто низька температура навколишнього середовища, висока вологість повітря, недостатнє або надмірне переміщення повітря ( вітер, протяги), наявність в повітрі пилу, газів, парів, підвищений шум, вібрація, недостатнє або надлишкове освітлення, радіоактивне, електромагнітне випромінювання та інші.

    Професійні отруєння і захворювання можливі тільки при певній концентрації шкідливих речовин в повітрі. Дольова концентрація речовини по масі (в мг/м³) в повітрі виробничого приміщення, при якій в організмі людини не настають зміни навіть при тривалій дії цієї речовини, називається гранично допустимою концентрацією (ГДК). До найбільш небезпечних речовин, з якими можуть контактувати працюючі в газовому господарстві, належать метиловий спирт (метанол), чадний газ (СО), ртуть та інші.

    Метанол – прозора рідина без кольору, за запахом і смаком нагадує винний(етиловий) спирт; γ = 0,79 г/ см³, t кипіння = 64,5 °С, розчиняється в органічних сполуках, змішується з водою у всіх співвідношеннях, легко загорається, t спалаху - 16°С.

    При випаровуванні вибухонебезпечний. Межі вибухонебезпечних концентрацій метанолу в повітрі 6, 72 – 36, 5% по об’єму. ГДК метанолу в повітрі робочої зони виробничих приміщень – 5мг/м³.

    Метанол – дуже токсичний ,діє переважно на нервову і судинну системи. В організм людини може проникати через дихальні шляхи і навіть через непошкоджену шкіру. Особливо небезпечний прийом метанолу всередину: 5-10г метанолу можуть викликати важке отруєння, 30 г- смертельна доза. Симптоми отруєння: головний біль, запаморочення, нудота, рвота, біль у шлунку, загальна слабкість, подразнення слизових оболонок, мерехтіння в очах, а у важких випадках – втрата зору і смерть.

    Щоб виключити можливість помилкового вживання метанолу в якості спиртового напою, до нього додають одорант (С2Н5SH)1:1000, гас 1: 100, хімічне чорнило та інший барвник темного кольору.

    До робіт з метанолом (отримання, перевезення, зберігання, застосування) допускаються особи не молодші 18 років, які отримали спеціальний інструктаж про властивості метанолу і відповідні заходи безпеки при виконанні робіт. Зберігають метанол в герметичній металевій посудині із знаками небезпеки: «ЯД! Вогненебезпечно!». Застосовують метанол для ліквідації льодових закупорень зовнішніх газопроводів.

    СО(чадний газ)- продукт неповного згорання палива. Він міститься також у вихлопних газах карбюраторних і дизельних двигунів. Це дуже токсичний газ без кольору і запаху, легший за повітря, в 200-300 раз активніше з’єднується з гемоглобіном крові, ніж кисень.

    При вдиханні невеликої кількості СО з’являється головний біль, биття пульсу у скронях, запаморочення, шум у вухах, слабкість. При тривалому перебуванні в загазованому середовищі настає втрата свідомості, можлива смерть. ГДК СО в повітрі виробничих приміщень 20мг/м³. Для захисту від дії СО застосовуються спеціальні протигази .

    Ртуть застосовується в контрольно-вимірювальних приладах і лабораторіях. Будучи рідким металом, вона кипить при t-350°С, а випаровується при кімнатній температурі .Концентрація парів ртуті в повітрі збільшується, коли ртуть розливається, розлітаючись на дрібні кульки, і проникає в щілини підлоги, столів,стін. Тут вона зберігається тривалій період, виділяючи в повітря ядовиті пари, які, проникаючи через легені в кров, можуть накопичуватись в різних органах, викликаючи отруєння організму. Робота з ртуттю повинна проводитись в спеціально пристосованих для цього приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Підлогу в них роблять непроникливою для ртуті, стіни фарбують олійними фарбами, поверхню столів роблять гладенькою і без щілин , з нахилом для скочування випадково пролитої ртуті в посудину з водою. ГДК ртуті в повітрі 0,01 мг/м³.
    Розділ 3. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

    Метеорологічні умови

    Це – температура повітря, його вологість, швидкість руху, випромінення від нагрітих і охолоджених поверхонь. Вони надто впливають на самопочуття і працездатність. При температурі зовнішнього середовища >35°С,особливо при важкій фізичній роботі, організм людини перегрівається. Підвищення температури тіла до 40-42 °С може призвести до серцево-судинного захворювання, з’явиться головний біль або настання теплового удару. При температурі нижче оптимальної можливе переохолодження, знижується працездатність і послаблюються захисні функції організму, що призводить до простудних і ревматичних захворювань.

    Вологість повітря вважається нормальною при відносній вологості 40-60%. Підвищена вологість повітря при високій температурі утруднює тепловіддачу організму, що призводить до його перегрівання.

    При низькій температурі підвищена вологість призводить до переохолодження організму і простуди.

    Низька відносна вологість сприяє інтенсивному потовиділенню з поверхні тіла працюючого і швидкій тепловіддачі, а також до надлишкового пересихання шкіри.

    При роботі в приміщеннях з високою температурою повітря організм з потовиділенням втрачає не тільки велику кількість вологи, а й частину солей. Для збереження в організмі необхідного водно - сольового балансу на підприємствах, де працюють при високій температурі, працівники забезпечуються підсоленою газованою водою.

    Для зменшення впливу несприятливих метеорологічних факторів застосовують теплоізоляцію поверхонь, примусову вентиляцію приміщень, кондиціювання повітря, встановлення фіксованих режимів праці і відпочинку.

    Шум і вібрація

    При щоденній інтенсивній дії на організм працюючого може настати притуплення слуху, порушення діяльності нервової і серцево-судинної системи, віброхвороби. Шум і вібрація може створюватись при роботі обладнання, машин, механізмів, механізованого інструмента. Для визначення рівня виробничого шуму застосовують прилади – шумоміри.

    Цехи з шумом, що перевищує допустимі норми, необхідно розміщувати в окремих будівлях або ізольованих приміщеннях. Для захисту від шуму транспорту між дорогою і виробничими об’єктами висаджується смуга дерев і кущів. До інженерних методів боротьби з шумом і вібрацією належить застосування звуко - і віброізолюючих конструкцій, матеріалів, використання глушників, амортизаторів та інше. Для локалізації джерело шуму ізолюють огорожею з високою звукопоглинаючою здатністю. Якщо обладнання громіздке, то для захисту обслуговуючого персоналу застосовують звукоізолюючі кабіни і відбиваючі екрани, а також застосовують ЗІЗ.

    Інфразвук

    Це коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц.

    Інфразвук людина не чує, однак відчуває, він справляє руйнівну дію на організм людини. Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючи запаморочення, біль голови. Знижується увага, працездатність. Виникає відчуття страху, загальна немічність. Існує думка, що інфразвук сильно впливає на психіку людини.

    Всі механізми, котрі працюють при частотах обертання менше 20об/с випромінюють інфразвук. При русі автомобіля зі швидкістю >100км/год він є джерелом інфразвуку, котрий утворюється за рахунок зриву повітряного потоку з його поверхні.

    Завдяки великій довжині інфразвук поширюється в атмосфері на великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Неефективні також засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

    Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання:

    • збільшення частот обертання валів до 20 і більше об/сек;

    • усунення низькочастотних вібрацій;

    • внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань на звукові застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9


    написать администратору сайта