Конспект з дисципліни Охорона праці
 Скачать 0.5 Mb.
|
|
Загальні вимоги «ПБСГУ» до експлуатації газового господарства Введення в експлуатацію систем газопостачання населених пунктів, громадських будівель, промислових та сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування населення виробничого характеру дозволяється за наявності акту прийняття об’єкту в експлуатацію, технологічних схем систем і об’єктів газопостачання, інструкцій і експлуатаційної документації з безпечного користування газом, «Плану ліквідації аварійних ситуацій» ( ПЛАС), документів з навчання і перевірки знань керівників, спеціалістів і працівників, які обслуговують газове господарство, а також наказу про призначення осіб, відповідальних за газове господарство. Про виконання робіт з техобслуговування і ремонту споруд систем газопостачання вносяться записи в журнали, експлуатаційні паспорти. Для осіб, зайнятих технічною експлуатацією газового господарства повинні бути розроблені і затверджені посадові, виробничі інструкції та інструкції з безпечних методів робіт. Виробничі інструкції доводять до відома працівників під розпис. Для працюючих на пожежонебезпечних ділянках повинні бути розроблені інструкції з пожежної безпеки. Затверджені інструкції повинні знаходитись на робочих місцях, а також у справах газової служби або у відповідальної особи за газове господарство. Виробнича інструкція повинна містити вимоги з технологічної послідовності виконання різних операцій з врахуванням вимог безпеки їх виконання, методи і обсяги перевірки якості виконуваних робіт. До інструкції з техобслуговування і ремонту обладнання ГРП, ГРУ, ГНП, АГЗС, котелень, газоспоживаючих агрегатів і установок повинні додаватись технологічні схеми з позначенням місць установки регулювальних пристроїв, запобіжної і запірної арматури, а також КВП і засобів протиаварійного захисту. На обладнанні, регулювальних пристроях, запобіжній і запірній арматурі повинні бути проставлені номери відповідно до технологічної схеми. Виробничі інструкції і технологічні схеми повинні переглядатися і перезатверджуватись після реконструкції, технічного переозброєння і зміни технологічного процесу до включення обладнання в роботу. На системи газопостачання повинні складатися експлуатаційні паспорти, де приведені основні технічні характеристики споруд, а також дані про проведений ремонт, пов'язаний із заміною обладнання і елементів. Газопроводи і арматура фарбуються згідно ГОСТ14202–69 і ГОСТ 4666-75. На маховиках запірної арматури позначається напрямок обертання при відкритті і перекритті арматури. На газопроводах підприємств, котелень, ГРП, ГРУ, ГНС, АГЗС, АГЗП червоними стрілками вказується напрям руху газу. Організація техобслуговування і ремонту систем газопостачання підприємств і організацій На кожному газифікованому підприємстві наказом призначається особа з числа спеціалістів, які пройшли перевірку знань «ПБСГУ», відповідальна за технічний стан і безпечну експлуатацію газового господарства. На підприємствах, де газ використовується в кількох цехах (ділянках), крім особи, відповідальної за безпечну експлуатацію системи газопостачання підприємства в цілому, роботодавцем призначаються з числа посадових осіб цехів (ділянок) відповідальні особи окремих цехів (ділянок). На об’єктах, які належать громадянам на правах приватної власності, відповідальність покладається на власника. Обов’язки осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію системи газопостачання підприємства визначаються посадовою інструкцією, в якій передбачається:
Особі, відповідальній за безпечну експлуатацію газового господарства, надається право:
На підприємстві, яке експлуатує систему газопостачання власними силами, повинна бути організована газова служба, повинно бути розроблено і затверджено «Положення про газову службу», в якому визначаються завдання газової служби, її структура і чисельність, оснащення з урахуванням обсягу, складності газового господарства, а також вимог «ПБСГУ». Роботодавець зобов’язаний забезпечити газову службу приміщенням, телефонним зв’язком, транспортом ( при необхідності), обладнанням, механізмами, приладами, інструментами, матеріалами, ЗІЗ, необхідними для проведення техобслуговування, ремонтних робіт, газонебезпечних та аварійних робіт. На підприємствах повинні бути розроблені ПЛАС, які передбачають:
З персоналом повинні проводитись тренувальні заняття з ПЛАС по затвердженому графіку. Газонебезпечні роботи Газонебезпечними вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або при виконанні яких можливий витік газу. До газонебезпечних робіт належать:
Газонебезпечні роботи повинні виконуватись під керівництвом спеціаліста, за винятком:
Керівництво вказаними роботами доручається найбільш кваліфікованому працівнику Газонебезпечні роботи повинні виконуватись бригадою в складі не менше двох працівників. Введення в експлуатацію ІГБУ, техобслуговування газового обладнання житлових і громадських будинків (у тому числі і будинкових регуляторів тиску), а також окремих газових приладів і апаратів у житлових будинках можуть виконуватись одним працівником. Допускається СПГГ проводити техогляд ГРП, які розміщені в окремих будівлях, вбудованих і прибудованих до будівель з відокремленим входом, одним працюючим за інструкцією, яка містить додаткові заходи безпеки. Огляд ГРП, розташованих в шафах, на відкритих площадках, а також ГРУ може проводитись одним працівником. Ремонтні роботи в колодязях, тунелях, траншеях і котлованах глибиною>1м, резервуарах повинні виконуватись бригадою не менше як із трьох працівників. На виконання газонебезпечних робіт видається наряд-допуск з додатком інструкції із заходів безпеки. Особи, які мають право видавати наряди, визначаються наказом по підприємству і призначаються з керівних працівників і спеціалістів, які здали екзамен і отримали допуск до виконання газонебезпечних робіт. Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працюючих, можуть проводитись без оформлення наряду-допуску, за затвердженими для кожного виду робіт виробничими інструкціями та безпечних методів робіт. До таких належать роботи, перелічені в п.7 і 8, а також техобслуговування газопроводів і газ.обладнання без відключення газу, техобслуговування запірної арматури і компенсаторів, злив СВГ з залізничних цистерн і АЦЖГ, наповнення СВГ резервуарів і балонів, роботи на газоспоживаючих установках, котлах і агрегатах. На кожному підприємстві повинен бути перелік газонебезпечних робіт, які виконуються без керівництва спеціаліста. Первинне виконання вищезазначених робіт проводиться з оформленням наряду-допуску. Пуск газу в газові мережі населених пунктів, у газопроводи середнього і високого тисків, роботи з приєднання газопроводів середнього і високого тисків; ремонтні роботи в ГРП (ГРУ); у виробничій зоні ГНС, ГНП, АЗГС, АЗГП із застосуванням зварювання і газового різання; ремонтні роботи на діючих газопроводах середнього і високого тисків із застосуванням зварювання і газового різання; зниження і відновлення робочого тиску в газопроводах середнього і високого тисків, пов’язані з відключенням споживачів; відключення і наступне включення подачі газу в цілому на підприємство; первинне заповнення резервуарів СВГ на ГНС, ГНП, АЗГС, АЗГП виконуються за нарядом-допуском і за спеціальним планом, затвердженим керівником СПГГ. Особі, відповідальній за виконання газонебезпечних робіт, видається наряд-допуск відповідно до плану робіт. В плані робіт вказуються: послідовність проведення робіт; розташування працівників; потреба в механізмах і пристроях; заходи, які б забезпечували безпеку проведення робіт; особи, відповідальні за проведення кожної газонебезпечної роботи, за загальне керівництво і координацію робіт. Роботи з локалізації і ліквідації аварій проводиться без наряду-допуску до усунення прямої загрози життю людей і пошкодженню матеріальних цінностей. Після усунення загрози роботи з приведення газопроводів і газ.обладнання до технічно справного стану повинні проводитись за нарядом-допуском. Якщо аварія від початку до кінця ліквідується аварійною службою, складання наряду-допуску не вимагається. В наряді-допуску вказується термін його дії, час початку і закінчення роботи. При неможливості закінчити роботу до встановленого терміну наряд-допуск підлягає продовженню особою, яка його видала. Наряди-допуски повинні зберігатись не менше одного року. Наряди-допуски, які видаються на врізання в діючі газопроводи, на первинний пуск газу, виконання ремонтних робіт на підземних газопроводах із застосуванням зварювання, зберігаються постійно у виконавчо-технічній документації. Перед початком газонебезпечної роботи, яка проводиться за нарядом-допуском, відповідальний за її проведення зобов’язаний проінструктувати всіх працівників на робочому місці про заходи безпеки. Після цього кожен член бригади, який отримав інструктаж, повинен розписатися в наряді-допуску. В процесі проведення газонебезпечної роботи всі розпорядження повинні видаватися особою, відповідальною за роботу. Інші посадові особи і керівники, які беруть участь у проведенні роботи, можуть давати вказівки працівникам тільки через відповідального за проведення даної роботи. Газонебезпечні роботи виконуються, як правило, вдень. Роботи з локалізації аварій виконуються в будь-який час у присутності і під безпосереднім наглядом керівника або спеціаліста. При ремонтних роботах в загазованому середовищі повинні застосовуватися інструменти з кольорового металу, який би унеможливлював іскроутворення. Інструменти і пристрої з чорного металу повинні бути обміднені або їх робоча частина змащується солідолом. Працівники, які виконують газонебезпечну роботу в колодязі резервуарі, в приміщеннях ГРП, ГНС, ГНП, АЗГС повинні бути у вогнетривкому спецодязі і взутті без сталевих підківок і цвяхів. При виконанні газонебезпечної роботи повинні застосовуватись переносні вибухозахищені світильники напругою не більше 12В. У газових колодязях зварювання, різання, а також заміна арматури, компенсаторів та ізолюючих фланців допускається тільки після повного зняття перекриття. Перед початком зварювання або газового різання в колодязях, котлованах повинна проводитись перевірка повітря на наявність горючого газу, об’ємна доля якого в повітрі не повинна перевищувати 1/5НКМВ. Проби повинні відбиратися з невентильованих зон. Протягом всього часу проведення вогневих робіт на газопроводах скрапленого газу колодязі і котловани повинні вентилюватися нагнітанням повітря вентилятором. При внутрішньому огляді і ремонті котли та інші газифіковані агрегати повинні відключатися від газопроводів за допомогою заглушок. Робота в топці котла дозволяється тільки після провітрювання топки і перевірки на загазованість. Перед спуском в колодязь необхідно перевірити його на наявність горючого газу. В колодязях з не відключеним газопроводом дозволяється одночасне перебування не більше двох працівників, при цьому роботи повинні виконуватися ними в рятувальних поясах і протигазах. На поверхні землі з навітряного боку, а також біля люка резервуара повинні бути двоє працівників, які зобов’язані тримати кінці мотузків від рятувальних поясів працівників, що знаходяться в цих спорудах, безупинно стежити за працюючими і за повітрозабірними патрубками шлангових протигазів, не допускати до місця роботи сторонніх осіб. Заборонено опускати в колодязь двох працівників через один люк. Заглушки які встановлюються на фланцевих з’єднаннях, газопроводах, повинні відповідати максимальному тиску газу в газопроводі. Вони повинні мати хвостовики, які виступали б за межі фланців. На хвостовиках заглушок вибивається клеймо із зазначенням тиску газу і діаметра газопроводу. Товщина металу заглушки залежить від тиску газу але не менше 3мм. Кожному працюючому за нарядом-допуском повинен видаватись рятувальний пояс в комплекті зі страхувальним мотузком, шланговий або ізолюючий протигаз (ПШ-1 або ПШ-2). Застосування фільтрувальних протигазів не допускається. Потреба застосування протигазів при виконанні газонебезпечної роботи визначається керівником роботи. В комплект ПШ-1 входить: 3 гумові захисні маски різних розмірів, 2 м’які гофровані з’єднувальні трубки, один жорсткий армований сталевим дротом шланг довжиною до 10м, фільтр від пилу на кінці шланга, сигнально-рятувальний мотузок, рятувальний пояс з наплічними ременями. В комплект ПШ-2 входить те ж в подвійній кількості, сумарна довжина шлангів - до 20м і вентилятор-повітродувка для примусової подачі повітря. Дозвіл на користування ізолювальними протигазами в кожному випадку повинен видавати керівник робіт особам, які пройшли медогляд і спец.інструктаж з правил користування таким протигазом. Тривалість роботи в протигазі без перерви не повинна перевищувати 30хв. Повітрозабірні патрубки ПШ при роботі повинні закріплюватися з навітряного боку від місця виділення газу. Шланг не повинен мати різких перегинів і будь-чим затискатися. Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з кільцем з боку спини на їх перетині для кріплення мотузка. Пояс повинен підганятися так, щоб кільце розміщалося не нижче лопаток. Застосування поясів без наплічних ременів забороняється. Протигази перевіряють на герметичність перед виконанням кожної газонебезпечної роботи. При одягненому протигазі кінець гофрованої трубки затискують рукою. Якщо при такому положенні дихати неможливо - протигаз справний. Рятувальні пояси з кільцями для карабінів випробовують так: до кільця застебнутого пояса прикріплюють вантаж масою 200кг, який висить протягом 5хв. Після зняття вантажа на поясі не повинно бути слідів пошкоджень. Поясні карабіни випробовують навантаженням масою 200кг. Карабін з відкритим затвором залишається під навантаженням протягом 5хв. Після зняття навантаження вивільнений затвор карабіна повинен правильно і вільно стати на своє місце. Рятувальні мотузки випробовують навантаженням 200кг протягом 15хв. Після зняття навантаження на мотузку в цілому і на окремих його нитках не повинно бути пошкоджень. Випробування рятувальних поясів, поясних карабінів і рятувальних мотузків повинно проводитись не рідше 1 разу на 6 місяців під керівництвом особи, відповідальної за виконання робіт і призначеною наказом по підприємству. Перед видачею поясів, карабінів і мотузків їх стан перевіряють зовнішнім оглядом. Кожний пояс і мотузок повинні мати інвентарну бирку, на якій вказані дата проведеного і наступного випробувань.Зберігання ЗІЗ повинно бути організовано згідно з вимогами заводів-виробників. |